Зміни біохімічних показників крові у телят при шлунково-кишкових захворюваннях Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Д1АГНОСТИКА, Л1КУВАННЯ ТА

ПРОФ1ЛАКТИКА ХВОРОБ ТВАРИН

DIAGNOSTICS, TREATMENT AND PROPHYLACTICS

OF ANIMAL DISEASES

УДК 619:591.11:636.2

Бездггко Л. В., к. вет. наук © Житомирсъкий нацюналъний агроекологгчнииутверситет

ЗМ1НИ БЮХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В КРОВ1У ТЕЛЯТ ПРИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

Проведено анал1з бюх1м1чних показнитв кров/ при шлунково-кишкових захворюваннях новонароджених телят. Отримат дат щодо вм1сту загалъного быка та быкових фракцш у сироватщ кров/ телят при монотфекщях: ротав1русши тфекцп та колпнфекцп, а також при асощативному гх переб1гу мали суттев1 зм1ни / характеризувалися гтопротетем1ею, гтоалъбумтем1ею / диспротетем1ею.

Ключое1 слова: телята, бюхгм1чт показники кровг, ротав1русна тфекщя, колИнфекц\я, асощатиена тфекщя.

Вступ. Серед захворювань, поширених у тваринницьких господарствах, одне з перших мюць займають хвороби шлунково-кишкового тракту новонароджених телят. Причини виникнення масових шлунково-кишкових захворювань найр1зноматшш1: порушення утробного розвитку неонатальних телят, порушення обмшу речовин, кислотно-лужно! р1вноваги, системи гомеостазу; погаш умови утримання I год1вл1 кор1в-матер1в, непристосоваш умови утримання новонароджених телят, виникнення у них ¿мунодефщитних станш. Але основною причиною виникнення шлунково-кишкових патологш новонароджених телят бшьшкть дослщнимв вважае асощацш в1руЫв I умовно-патогенно! мшрофлори. Д1аре!, викликаш в1русо-бактер1альними шфекщями, займають перше мкце. Широке розповсюдження асощаци патогенних Е.еоН та ротав1русу свщчить про 1х значну питому вагу в етюлоги шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят [2, 4, 6].

Оцшюючи роль асощант1в, слщ грунтовно вивчати фактори неспециф1чного \ специф1чного захисту оргашзму тварин, враховуючи можливкть ¿мунодепресивного впливу представниюв мжробно! асощацп. Проведения бюх1м1чних дослщжень необхщне як для поглиблення знань про

© Бездатко Л. В., 2012

3

патогенез шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят, так \ контролю за станом здоров'я тварин в процеа л1кування.

Тому метою дослщжень було вивчення бюх1м1чних показниюв кров1 та проведения анал1зу отриманих даних, що надасть уявлення про стан оргашзму хворих тварин \ роль кожного асощанта у патогенез! моношфекцш та асощативних шфекцш.

Матер1ал 1 методи. Для дослщжень були використаш телята до 20-добового вшу з ознаками розлад1в шлунково-кишкового тракту, чорно-рябо! породи, з господарств П(ПО)СП "1скра" Олевського та НДГ "Укра!на" Чернях1вського райошв Житомирсько! области

3 метою видшення збудниюв шлунково-кишкових шфекцш дослщжували проби фекалш вщ хворих тварин \ патолопчного матер1алу вщ загиблих телят. Виявлення ентеропатогенних ешерихш проводили вщповщно до вимог "Методические указания по бактериологической диагностике колибактериоза (эшерихиоза) животных" (1981). Д1агностику ротав1русно! шфекци здшснювали вщповщно до "Методические рекомендации по индикации ротавируса крупного рогатого скота и выявления к нему антигена методом диффузионной преципитации (РДП)" (1981) та вщповщно до "Методичш рекомендацп з д1агностики гострих гастроентерит1в сшьськогосподарських \ домашшх тварин в1русно! етюлогп методами прямо! та ¿муноелектронно! мжроскот!" (2002).

Для виявлення змш бюх1м1чних показниюв сироватки кров1 телят при шлунково-кишкових шфекщях було сформовано чотири групи тварин по 6 гол1в у кожнш. 1х пщбирали за принципом аналопв: контрольна група -клмчно здоров! тварини; дослщш групи - природно шфжоваш одним ¿з збудниюв - ротав1русом чи патогенною Е.еоН; та в асощаци ротав1русу \ патогенно! Е.еоН. У сироватщ кров1 визначали загальний бшок рефрактометричним методом, а бшков1 фракци сироватки кров1 -турбщиметричним методом у модифжаци В.Ю. Чумаченка (1991).

При кшшчнш ощнщ дослщжень користувалися загальновизнаними параметрами ф1зюлопчних та бюх1м1чних показниюв свшських тварин (Кондрахш 1.П. та ш., 1985; 2004).

Результати дослщження. Вмют загального бшка та бшкових фракцш визначали в сироватщ кров1 телят дослщних груп при ротав1руснш I колинфекци та !х асощативному переб1гу, пор1вняно з контрольною групою тварин в процеа розвитку клмчних ознак. У контрольнш груш телят вм1ст загального бшка був у межах ф1зюлопчно! нор ми. При ротав1руснш шфекцп цей показник був достов1рно нижчим на 9,4 % (Р<0,001), при колинфекци - на 10 % (Р<0,001) 1 асощативнш шфекци - на 11,2 % (Р<0,001) пор1вняно з контролем (табл. 1).

Вмют загального бшка у сироватщ кров1 е узагальнюючим та шформативним показником природно! резистентное™ оргашзму. Зниження вмюту загального бшка у сироватщ кров1 телят при асощативнш шфекци заевщчило про розвиток дистроф1чних змш (вторинно! гепатодистрофи) у гепатоцитах печшки. Таку патологш називають гепатогастроентеральним

4

синдромом, иочатковим етаиом у розвитку якого е ураження сичуга \ кишечника [5]. Репродукуеться ротав1рус в кл1тинах слизово! оболонки кишечника викликаючи заиальну реакцш. Вона рефлекторно пщсилюе перистальтику кишечника, яка мае негативний вплив на недостатню ферментативну актившсть, внаслщок надзвичайно короткого перебування !ж1 в кишечнику. Як виявили деяю дослщники [7], ротав1рус при цьому сприяе заселению кишечника патогенною Е.еоН. Токсичш продукта, яю утворюються в кишечнику (токсини ешер1хш, амши, фенол, шдол, скатол та шш1) подразнюють стшку кишечнику I всмоктуються у кров'яне русло, зумовлюючи дистроф1чш змши в гепатоцитах печшки (порушують бшоксинтезуючу, захисну, секреторну I екскреторну функци печшки) [1, 5]. Токсини також спричиняють функцюнальш I структурш змши центрально! нервово! системи, що проявляеться атакаею, залежуванням, пригшченням загального стану при моношфекщях, яке змшювалося тремором м'яз1в I нападами судом при асощативнш шфекци.

Таблиця 1

Вмкт загального бшка та бшкових фракцш у сироватщ

кров1 ¡нфжованих ротав1русом 1 патогенною Е.соИ телят (М±т, п=6)

Показники Групи тварин

шфжоваш ротав1русом шфжоваш патогенною Е.еоН шфжоваш ротав1русом +патогенною Е.еоН контрольна

Загальний бшок, (г/л) 57,73±0,80* 57,25±0,82* 56,58±0,75* 63,68±0,45

Альбумши, (%) 35,52±0,29* 35,43±0,29* 34,35±0,20* 42,28±0,29

Глобулши, (%) 64,48±0,29* 64,57±0,28* 65,65±0,20* 57,72±0,29

а-глобул1ни, (%) 21,17±0,28* 20,90±0,17* 21,52±0,30* 13,62±0,21

Р-глобулши, (%) 19,86±0,39* 19,75±0,34* 21,31±0,19* 12,92±0,21

у-глобулши, (%) 23,45±0,15* 23,92±0,22* 22,82±0,18* 31,18±0,34

Приштка. * - Р<0,001 (ввдносно показниюв контрольно! групи)

Структурш змши гепатоцит1в зумовлюють порушення !х бшоксинтезуючо! функци, про що засвщчили показники р1вня альбуммв у сироватщ кров1 хворих телят. При асощативнш шфекци !х р1вень був знижений на 7,9 % (Р<0,001), пор1вняно з контролем. За рахунок альбуммв знижувався I вмют загального бшка, що е законом1рним для патологи печшки, оскшьки 100% альбуммв сироватки кров1 синтезуеться гепатоцитами. За даними л1тератури, зменшення вмюту загального бшка вказуе на напружешсть неспециф1чно!

5

резистентности а основного його компонента - альбумшу, свщчить про порушення ix всмоктування з тонкого в1дщлу кишечнику, що настае внаслщок ураження слизово! оболонки ротав1русом i патогенною E.coli. 3 шшого боку, гшоальбумшем1я може бути результатом порушення синтезу бшка (бшоксинтезуючо! функци). Особливо часто знижуеться р1вень альбумшв, як1 виконують функци пщтримання колощно-осмотичного тиску кров1, регуляцп водного обмшу м1ж кров'ю i тканинним простором, зв'язування та транспортування вуглевод1в, лшадв, гормошв, в1там1н1в, шгментав, мшеральних речовин. У телят, хворих на колинфекщю i ротав1русну шфекщю, порушуеться альбумшсинтезуюча i тгментна функци печшки [3]. Зниження р1вня альбумтв виявлено у телят при ротав1руснш шфекцп на 6,7 % (Р<0,001) i колинфекци -на 6,8 % (Р<0,001), пор1вняно з контролем. На нашу думку, зниження цього показника вщбувалось за рахунок бшкового голодування при порушенш бшоксинтезуючо! функци печшки, оскшьки в нш синтезуються Bei альбумши. Пщвищення р1вня бшкових фракцш вщбувалося за рахунок а- i ß- глобулмв. У телят при ротав1руснш шфекцп в1дм1чалось достов1рне пщвищення р1вня а- i ß-глобулЫв на 7,5 % i 6,9 % (Р<0,001) вщповщно пор1вняно з контролем. При колинфекци р1вень а- i ß-глoбyлiнiв був пщвищений на 7,3 % i 6,8 % (Р<0,001), а при асощативнш шфекцп - на 7,9 % i 8,4 % (Р<0,001) вщповщно пор1вняно з контролем.

Отже, пщвищення р1вня а- i ß-глобулмв е свщченням запальних i дистроф1чних процеЫв у печшщ пщ д1ею токсишв. Особливо щ явища проявлялися при асощативнш шфекцп, де концентращя а- i ß-глoбyлiнiв суттево пщвищена i перевищуе ф1з1олог1чн1 меж1 у 1,6 раза.

Анал1зуючи фракцш у-глобулмв сироватки кров1, ми вщм^или достов1рне (Р<0,001) зниження ix р1вня при ротав1руснш шфекцп на 7,7 %, колинфекци на 7,3 % i асощативнш шфекцп на 8,4 % пор1вняно з контрольною групою телят. Зниження р1вня у-глобулмв у сироватщ кров1 засвщчило про пщвищену сприйнятливють телят до шфекцшних хвороб, яю супроводжуються зниженням захисних фактор1в оргашзму хворих тварин. Суттеве зниження р1вня у-глобулмв у rpyni з асоцшованим nepeöiroM ротав1русно! з колинфекщею свщчить про суттеве виснаження хворих телят, оскшьки у-глобулши е основними ноЫями антитщ ¿муноглобулмв клаав G, A, M, що забезпечують гуморальний захист оргашзму. Отже, виражена диспроте!нем1я у дослщних тварин, ймов1рно, зумовлена порушенням бшоксинтезуючо! функци печшки, внаслщок впливу токсичних продукта. Зниження р1вня у-глобулмв у сироватщ кров! телят сприяло проникненню збудниюв шфекцп (рота- i колинфекци) i i'x TOKCHHiB через стшки кишечника.

Висновки.

1. Узагальнюючи результата лабораторних дocлiджeнь щодо BMicTy загального бiлкa та бiлкoвиx фpaкцiй у сироватщ KpoBi при мoнoiнфeкцiяx (рота- i кoлiiнфeкцii) та асощативнш шфекцп у телят, nopiBMHO з контрольною групою, ми помнили cyTTeßi змши, якi характеризувалися rinonpoTei'HeMiero, гiпoaльбyмiнeмieю i flHcnpoTei'HeMiero.

6

2. Подальше вивчення стану оргашзму телят при шлунково-кишкових патолопях надасть ч1тке уявлення про роль кожного асощанта у патогенез! моношфекцш та асощативних шфекцш, а також виявить найрацюнальшш! аспекти у виршенш питань профшактики i лшування хворих тварин.

Л1тература

1. Внутршш хвороби тварин: пщруч. для студ. вищ. навч. заклад1в / [В. I. Левченко, I. П. Кондрахш, В. В. Вл1зло та ¿и.]; пщ ред. В. I. Шевченка. -[2-е вид.]. - БшаЦерква, 2001. - 543 с.

2. Гастроентерити телят, зумовлеш патогенними ешер1х1ями, рота- i коронав1русами та засоби !хньо! профшактики / Ушкалов В. О., Головко А. М., Короваева I. В., Стеценко В. I., Тризна Л. П., Гршенко А. В. // Ветеринарна бютехнолопя. - К.: - 2002. - № 1. - С. 95-101.

3. Головаха В. И. Вторинный гепатоз телят: авторефер. дис. на здобуття наук. ступеняканд. вет. наук: спец. 16.00.01 "Диагностика итерапияживотных" / В. И. Головаха. - Киев, 1995. - 24 с.

4. Зароза В. Г. Этиология, диагностика и профилактика желудочно-кишечных заболеваний телят / В. Г. Зароза // Сельское хозяйство за рубежом. -1983. - № 12. - С. 33-38.

5. Кондрахин И. П. Методы ветеринарной диагностики / И. П. Кондрахин. - Москва: "Колос С", 2004. - 520 с.

6. Короваева I. В. Специф1чна профшактика кол1бактерюзу та рота-, коронав1русних шфекцш новонароджених телят: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.03. - / Харювський 1нститут експериментально! i клмчно! ветеринарно! медицини УААН. - X., - 2002. - 20 с.

7. Скибщький В. Г. Ротав1русна ¿нфекц1я велико! рогато! худоби велико! рогато! худоби (ротав1русний ентерит телят) / В. Г. Скибицкий. - К.: Укр1НТЕ1. - 1994. - 208 с.

Summary L. V. Bezditko

THE CHANDES OF BIOCHEMICAL INDEXES OF BLOOD OF CALVES UNDER THE GASTROINTESTINAL DISEASES

Analysis of biochemical indexes of blood under the gastrointestinal diseases of newborn calves is made. Set datas of general proteins level and protein fraction in blood serum of calves under monoinfection: rotavirus- and coliinfection and also under their associative course had serious changes and were characterized by hypoproteinemia, hypoalbuminemia and dysproteinemia.

Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.

7