CC BY
26
УДК: 619:616:636.2
Бездггко Л. В., к. вет. наук © Житомирсъкий нацюналъныы агроекологгчныыутверсытет
ВИЯВЛЕННЯ ЗБУДНИК1В ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ 1НФЕКЦ1Й
ТЕЛЯТ, ОТРИМАНИХ В1Д KOPIB 3 Р13НИМ СЕРОЛОГ1ЧНИМ СТАТУСОМ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ
Наведено результаты выявления eipycie та умовно-патогенных бактерт i ix ствв1дношення пры моно- та асощатывному nepeöisy шлунково-кышковых тфекцт новонародженых телят, отрыманых eid Р1Д-негатывных i Р1Д-позытывных на лейкоз Kopie. Встановлено, що етюлог1чнымы чынныкамы шлунково-кышковых тфекцт е як окрем1 збудныкы (патогенна E.coli, салъмонелы, рота- i коронавгрусы), так i ix комплексна дгя, що прызводыла до асощатывного nepeöisy pomaeipycnoi тфекцп з колпнфекщею та рота- з коронав1русною тфекщею.
Ключое1 слова: монотфекщя, колИнфекщя, pomaeipycna тфекщя, асощатывна тфекщя, телята.
Вступ. Проблема шлунково-кишкових захворювань у тваринницьких господарствах Украши все ще залишаеться актуальным питаниям, у тому числ1 i для господарств по вирощуванню велико1 рогато! худоби. Як завжди, основними питаниями е вивчення етюлопчних чинниюв цих хвороб. Причини виникнення масових шлунково-кишкових захворювань найр1зноматшш1: порушення утробного розвитку неонатальних телят, порушення обмшу речовин, системи гомеостазу; погаш умови утримання i год1вл1 кор1в-матер1в, непристосоваш умови утримання новонароджених телят, виникнення у них ¿мунодефщитних сташв. Основною причиною виникнення шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят бшьшкть дослщнимв вважае дш асощацл Bipyciß i умовно-патогенно! мжрофлори [1-5]. Серед шфекцшних агенив, яю викликають щ захворювання, найбшьш часто рееструють рота- i коронав1руси, а також кишкову паличку, сальмонели, пастерели, протей, кампшобактери, криптоспориди та rnmi, але даш про розповсюдження цих збудниюв серед сприйнятливого погол1в'я тварин потребуе доповнення. Проблема одержання здорового молодняку ВРХ та його збереження розглядаеться як комплексна проблема, в якш поряд ¿з впливом фактор1в довкшля i збудниюв, важлива роль належить onipHOCTi оргашзму новонароджено! тварини та взаемозв'язку ¿з станом материнського оргашзму. Тому мета роботи полягала у видшенш та виявленш частота шф1кування збудниками шлунково-кишкового тракту новонароджених телят при д1ареях, отриманих вщ Р1Д-негативних i Р1Д-позитивних на лейкоз кор1в-матер1в.
Матер1ал i методи дослщження. В робот! були використаш новонароджеш телята чорно-рябо! породи до 20-денного вку з розладами
©БездаткоЛ. В., 2013
22
шлунково-кишкового тракту, отримаш вщ Kopie з р1зним серолопчним статусом щодо лейкозу (Р1Д-негативних i Р1Д-позитивних на лейкоз).
Для видшення збудниюв шлунково-кишкових хвороб дослщжували проби фекалш хворих i патолопчного матер1алу вщ загиблих телят.
Виявлення ентеропатогенних ешерихш проводили вщповщно до вимог "Методических указаний по бактериологической диагностике колибактериоза (эшерихиоза) животных". Видову чи типову приналежшсть кожно! видшено! чисто! культури визначали на пщстав! вивчення тинктор1альних, морфолопчних, культуральних i 6íoxímÍ4hhx властивостей, використовуючи визначник бактерш Бердж! (1997). Визначення патогенност! видшених культур emepixiñ проводили шляхом постановки бюпроби на бших мишах (масою 1416 г). У видшених бактерш методом паперових дисюв визначали чутливкть до антибютиюв. Серотип1зац1ю E.coli проводили за допомогою набору аглютинуючих 0-кол1 сироваток. Вид1лення сальмонел проводили в1дпов1дно до вимог „Методических указаний по бактериологической диагностике сальмонеллезов животных".
Виявлення poTaBipycy проводили за допомогою реакцп дифузно! прецип1тац1! (РДП) i прямо! електронно! MÍKpocKonii, коронав1русу - за допомогою реакци нейтрал1зац1! (РН) та вщповщно до "Методичних рекомендац1й з д1агностики гострих гастроентерит1в с1льськогосподарських i домашшх тварин BipycHoi' ет1олог1! методами прямо! та ¿муноелектронно! MÍKpocKonii" (2002). Клш1чний стан тварин визначали за загальноприйнятими методиками.
Результати досл1дження. Як свщчать досл1дження по виявленню розповсюдження BipycÍB i бактер1й, у досл1дних господарствах серед новонароджених телят циркулювало 4 види збудник1в (ротав1рус i коронав1рус, патогенн1 E.coli та сальмонели), яю викликали шлунково-кишков1 ¿нфекцй'. 3 фекалш вщ хворих та патолог1чного матер1алу в1д загиблих телят вид1ляли ентеропатогенш E.coli серогруп: 04, 015, 018, 020, 026, 035, 055, 078, 086, 0115, 0127, 0131, 0138, 0142.
За результатами дослщжень (Í3 фекалш хворих телят) виявляли ротав1рус, який легко розп1знавали завдяки структур! bípíohíb, що мали вигляд колеса Í3 спицями на темному пол! в електронному MÍKpocKoni. Використовуючи реакцш дифузно! прецип!тац!! (РДП), нами було п!дтверджено позитивний результат виявлення poTaBipycy у 33,5 % випадк!в. При використанш реакц!! нейтрал!зац!! (РН) було видшено коронав!рус у 1,3 % випадюв (рис. 1).
При бактерюлопчному досл!дженн! проб фекал!й в!д хворих i патолопчного матер!алу в!д загиблих телят bíkom до 20 д1б в!д народження, були найчаст!ше ¿зольоваш кишкова паличка - у 63,6 % випадк!в (рис. 1). Сальмонели видшеш у 1,6 % випадюв.
Виявлено, що протягом досл!дного пер!оду шлунково-кишков! ¿нфекц!! у телят спричинялись практично однаковою за складом мжрофлорою, хоча частота !х вид!лення була неоднакова.
23
При вивченш частота видшених збудниюв при шлунково-кишкових шфекщях у телят, народжених вщ Р1Д-негативних на лейкоз кор1в, була зареестрована колинфекщя як моношфекщя у 30,7 % випадюв, а ротав1русна шфекщя - у 5,1 % випадюв. Сальмонельоз зареестрований у 1,6 % випадюв. Встановлено, що у 33,5 % випадюв зареестровано асощативний переб1г ротав1русно! I колинфекцп, за участю патогенно! Е.еоН р!зних серогруп, ротав!русно! з коронав!русною шфекщею зареестровано у 2,5 % випадюв.
□ кишкова палочка Ш сальмонела Ш ротавфус ■ корона вфус
Рис.1. Виявлення стввщношення патогешв при шлунково-кишкових захворюваииях телят, народжених вщ к0|мв-мате|мв з р1зним серолоНчним статусом щодо лейкозу (%).
При вивченш частота розповсюдження збудник!в шлунково-кишкових шфекцш серед телят, народжених вщ Р1Д-позитивних на лейкоз кор!в, була зареестрована колинфекщя у 8,3 % випадюв. Ротав!русну шфекцш виявляли вщповщно у 2,5 % випадк!в. Частота асощативного переб!гу ротав!русно! з колинфекцп протягом досл!дного пер!оду становила 15,8 % випадюв.
Наш! дан! пщтверджують висновки вчених Укра!ни про асощативний переб!г у телят ротав!русно! та колинфекцп, а також одночасного переб!гу корона- ! ротав!русно! ¿нфекц!! [1, 4, 5-8].
У сироватщ кров! хворих телят при асоц!ативному переб!гу рота-коронав!русно! ¿нфекц!! були виявлеш антит!ла до антигену ротав!русу в титрах 1:64, а до антигену коронав!русу - 1:16 ! 1:32. Основним джерелом вид!лення рота- та коронав!рус!в у довк!лля були хвор! телята та корови-в!русоноси. У сироватщ кров! кор!в, в!д яких загинули хвор! телята, виявлен! антит!ла до антигену ротав!русно! ¿нфекц!! в титрах 1:16 ! 1:32, а антитша до антигену коронав!русу - в титрах 1:16. У кор!в, як! заходились у запуску, антитша до антигешв ротав!русу ! коронав!русу виявлен! у титрах 1:32 ! 1:16 вщповщно.
При визначенш сприйнятливост! телят, отриманих в!д Р1Д-негативних ! РЩ-позитивних на лейкоз кор!в, до асощативно! ¿нфекц!! (рота- кол!!нфекц!!) встановлено, що вона виявлена у межах 30,3 % випадюв (у 53 тварин вщ загально! к!лькост! 175 хворих) (рис. 2) та у 42,4 % (у 25 тварин вщ загально! юлькост! 59 хворих) вщповщно (рис. 3).
24
При цьому коефшдент кореляци м1ж захворювашстю телят, народжених вщ Р1Д-негативних та Р1Д-позитивних на лейкоз кор1в, становив г=0,11.
□ колйнфекцш (55,4 %)
ЕВ сальмонельоз (2,9 %)
Ш ротав1русна ¡нфекцш (9,1 %)
П рота+колйнфекцш (30,3 %)
□ рота+коронав1русна ¡нфекцш (2,3 %)
Рис. 2. Пнтома вага моно- та асощативних шлунково-кишкових ¡нфекцш новонароджених телят, отриманих вщ Р1Д-негативних на лейкоз
KOpÍB (%).
У телят, народжених вщ РЩ-негативних на лейкоз кор1в, ротав1русна шфекщя зареестрована у 9,1 %, а колинфекщя - у 55,4 % вщ загально! кшькост1 хворих (рис. 2).
Серед телят, народжених вщ РЩ-позитивних на лейкоз кор1в, ротав1русна шфекщя зареестрована у 13,5 %, а колинфекщя - у 44,1 % вщ загально! кшькост1 хворих (рис. 3).
Ш колйнфекцш (44,1 %)
13 ротав1русна шфекцш (13,5 %)
0 рота+колйнфекцш (42,4 %)
13,5%
Рис. 3. Пнтома вага моио- та асощативних шлунково-кишкових ¡нфекцш новонароджених телят, отриманих вщ Р1Д-позитивних на лейкоз
KOpÍB (%).
При пор1внянш видшених серогруи кишково! иалички встановлено, що захворювання у вигляд1 моношфекцш вщр1знялось наявшстю серогруи E.coli 04, 086, 0127, а при асощативнш шфекци - 078, 0131, 0142. 1нш1 серогрупи E.coli виявлеш в обох випадках - 015, 018, 020, 026, 035, 055, 0115. У телят,
42,4%
44,1%
25
народжених вщ РЩ-негативних на лейкоз кор1в, при колинфекци видшеш наступт серогрупи кишково! палички - 04, 018, 020, а при асощативнш шфекцп - 018, 020, 078, 0131, 0142. Р1зницю видшених серогруп у телят, отриманих вщ Р1Д-позитивних на лейкоз KopiB, становили вщповщно: 026, 086 - при колинфекци, i 026 - при асощативнш рота- колинфекци. При перев1рщ на чутливють до антибютиюв було виявлено, що ентеропатогенш серогрупи кишково! палички чутлив! до гентамщину, левомщетину, стрептомщину, пол1м1ксину, тетрацикл1ну, ампщил!ну, неомщину (15мм i бшьше).
Висновки. 1. У новонароджених телят, отриманих вщ KopiB з р1зним серолопчним статусом щодо лейкозу встановлено, моно- та асощативний nepe6ir шлунково-кишкових шфекцш та щентифжовано патогени, яю !х викликали (poTaBipyc, коронав1рус, E.coli, сальмонели як у моновар1антах, так i в асощащях). Асоц1ативн1 ¿нфекц11 (рота- колинфекщя та рота- коронав1русна) зареестровано у 52 % випадюв.
2. У телят, народжених вщ Р1Д-негативних та РЩ-позитивних на лейкоз KopiB, частше всього спостер1галась асоц1ативна рота- колинфекщя, яка становила 49,3 %, вщ загально! к1лькост1 випадк1в шлунково-кишкових шфекцш телят досл1дних господарств. Корелятивного зв'язку м1ж захворюван1стю телят обох груп не встановлено (коеф1ц1ент кореляц11 - г=0,11).
Л1тература
1. Гастроентерити телят, зумовлеш патогенними ешер1х1ями, рота- i коронав1русами та засоби 1хньо1 профшактики / [Ушкалов В.О., Головко A.M., Короваева I.B., Стеценко B.I., та íh.] // Ветеринарна б1отехнолог1я. - Ки1в. -2002. - №1. - С. 95-101.
2. Зароза В.Г. Этиология, диагностика и профилактика желудочно-кишечных заболеваний телят / В.Г. Зароза // Сельское хозяйство за рубежом. -1983. - №12. - С. 33-38.
3. ЗарозаВ.Г. Эшерихиозтелят / В.Г. Зароза. - М.: Агропромиздат, 1991. -
238 с.
4. Короваева I.B. Специф1чна профшактика кол1бактер1озу та рота-коронав1русних ¿нфекц1й новонароджених телят: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.03. "Ветеринарна мжробюлопя i в1русолог1я" / I.B. Короваева. - Харк1в, 2002. - 20 с.
5. Павлов Д.К. Заболевания желудочно-кишечного тракту у новорожденных телят / Д.К. Павлов // Газета "Ветеринарная жизнь". - Москва. - 2006. - №11. - 4 с.
6. Стеценко B.I. Пневмоентерити велико! рогато! худоби: д!агностика та специф!чна профшактика / B.I. Стеценко, Л.1. Кучерявенко, P.O. Кучерявенко // Науковий bíchhk Нац!онального аграрного ун!верситету. - Ки!в. - 2000. -Вип. 28. - С. 207-210.
7. Стеценко В.И. Особенности специфической профилактики смешанных вирусно-бактериальных энтеро-пневмо-генитальных инфекций молодняка крупного рогатого скота / В.И. Стеценко // Ветеринарна медицина: м!жнар.
26
наук.-практ. конф., 14-17 вересня 2009 р. : науков1 пращ - Харюв. - 2009. - Вип. 92. - С. 469-471.
8. Скибщький В. Г. Ротав1русна шфекщя велико! рогато! худоби велико! рогато! худоби (ротав1русний еитерит телят) / В. Г. Скибицкий. - К.: Укр1НТЕ1. - 1994. - 208 с.
Summary L. V. Bezditko
EXPOSURE OF EXCITERS OF CALVES GASTROENTEROLOGICAL
INFECTION, RECEIVED FROM THE COWS WITH DIFFERENT SEROLOGICAL STATUS ON LEUKEMIA
In job the results of detection of viruses pathogenes and conditionally of patogen bacteria and their frequency, parity are submitted at monoinfections and their associated current at newborn calves, received from IDR-negative and IDR-positive on leukemia of the cows in facilities of Zhitomir area. Is established, that epizootical reasons of gastrointestinal infections are as separate activators (E.coli, salmonella, rota- and coronavirus), and their complex action, which results in the associated current of rotavirus infection with coliinfection at calves, received from the cows - mothers with different serological status on leukemia.
Рецензент - к.вет.н., доцент Калшша О.С.
27
