CC BY
12
Незважаючи на всi негаразди та труднощд, якi стоять перед фермерсь-кими господарствами, можна стверджувати, що саме за щею формою госпо-дарств майбутне аграрного комплексу Укра!ни. Так, за перспективними прогнозами протягом 2007-10 рр. може бути створено 100 тис. нових фермерських господарств загальною площею 12 млн. га - за рахунок державного запасу, резерву та довгостроково! оренди земельних надшв селян [4, с. 76]. Для такого тднесення фермерства у кршт необхщно, щоб уряд забезпечив максимальне сприяння фермерському руху шляхом запровадження ринку земл^ науково обгрунтованш ощнщ якостi земельних надшв, а також наданш матерiально-фшансово! пiдтримки фермам як прiоритетнiй формi господарювання в аграрному секторь Окрiм цього, потрiбно сприяти шдвищенню освiтнього та про-фесiйного рiвня фермерiв i сприяння молодим фахiвцям у сiльськiй мiсцевостi.
Лiтература
1. Економжа Украши у ХХ1 стол1тт1: ретроспектива 1 перспектива: Доповщ Асощацп вчених "Ед1та економ1чно'1 науки Львова"/ За ред. С.К. Реверчука. - Льв1в: ЛНУ, 2002. - 475 с.
2. Копитко В.1. Особливосп розвитку фермерських господарств у захщному регюш Украши// Економка АПК. - 2002, № 12. - С. 49-54.
3. Кропивко М.М. Розвиток матер1ально-техшчно'1 бази селянських (фермерських) господарств// Економка АПК. - 2003, № 1. - С. 69-75.
4. Махортов Ю.О., Дмитренко В.Л. Сучасний стан 1 перспективи розвитку фермерства в Укра1'т// Вюник аграрно! науки. - 2003, № 6. - С. 73-76.
5. Михасюк I. Розвиток приватних агроформувань 1 подолання аграрно! кризи// Економка Украши. - 2000, № 8. - С. 62-65.
6. Наявшсть селянських (фермерських) господарств. [Цит. 2004, 12 вересня]. - Доступний з: ://www.minagro.gov.ua/stat/express/express_2003 0716.рЬр>.
7. Статистичний щор1чник Украши за 2005 р./ За ред. О.Г. Осауленка. - К: Вид-во "Консультант", 2006. - 576 с.
8. Шпичак О.М., Саблук П.Т., Ситник В.П., Школасва З.П., Ылаш В.П. Цши, витра-ти, прибутки агровиробництва та шфраструктура продовольчих ринкiв Украши/ О.М. Шпичак (ред.). - К.: Либщь, 2000. - 585 с._
УДК 581*162.6 Доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЗМ1НА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИК1В С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 П1Д ВПЛИВОМ ЕКЗОГЕННИХ СТИМУЛЯТОР1В
Дослiджено вплив гормонально! стимуляцп на особливостi формування асимь ляцшного апарату та коренево! системи аянцями сосни.
Ключов1 слова: сосна звичайна, екзогенш стимулятори, сiянцi.
Assist. prof. R.T. Gout - NUFWT of Ukraine, L'viv
A change of morphometric indexes of Scots pine seedlings under the action of exogenous stimulator
Influence of hormonal stimulation onto the feature of forming of assimilation apparatus and root system seedlings was investigated.
Keywords: Scots pine, exogenous stimulator, seedlings
На сьогодш особлива увага придшяеться питанию охорони бюлопч-ного р1зномашття, зокрема видового i внутршньовидового складу деревних рослин люових екосистем, що тюно пов'язано з генетико-селекцшними робо-
тами. Поряд з цшеспрямованими селекцiйними програмами, розв'язати цю складну задачу можна за допомогою спецiального оброблення насiння i са-дивного матерiалу фiзiологiчно активними речовинами, застосування яких в люовому господарствi поки-що слабо вивченi.
Фггогормони вiдiграють важливу функцiю в регуляци обмiну речовин у рослинах. Вони являють собою одну iз систем, за допомогою яко! рослина здатна пластично сприймати рiзнi змiни навколишнього середовища i чiтко реагувати на них. Регулятори росту беруть участь у формуванш i фенотишч-ному проявлены ознак деревних рослин. Впливаючи на процеси росту i роз-витку, вони здатнi здiйснювати вплив на перезимовування рослин, а також шляхом пригшчення активност деяких ферментних систем блокувати розви-ток ф^опатогенних органiзмiв у рослинних тканинах [1, 2].
Застосування екзогенного оброблення фггогормонами у рядi випадкiв не дае достовiрного ефекту: спостерiгаються значнi коливання, як за роками, так i залежно вiд породи, вiку, фiзiологiчного стану садивного матерiалу. Це пов'язано, зокрема з тим, що для кожного регулятора росту е свш оптимум доз, при яких вш викликае певнi ефекти. Залежно вщ концентраци ф^огор-монiв ефект може проявлятись по^зному.
Мета роботи. Вивчити змшу морфометричних показникiв сiянцiв сосни звичайно! пiд впливом гормональних речовин i на основi цього виявити найбшьш ефективнi стимулятори та дози !х внесення для вирощування бюло-гiчно стiйкого проти хвороб та стресових чинниюв i швидкорослого садивного матерiалу.
Об'екти i методика дослiдження. Дослiдження проводили в теплищ лiтнього типу, покритiй полiетиленовою плiвкою [6]. Насiння сосни зви-чайно! перед висiвом намочували в 0,3 % фундазолу для його знезаражуван-ня й шдукци ростових процеЫв. Протягом вегетацiйного перiоду на 60-ий i 90-ий днi шсля висiву насiння проводили полив Ыянщв водними розчинами гетероауксину i пбберЫбу (200 мг/л) у варiантах: чистий реактив; реактив iз поверхнево активною речовиною 0П-10; реактив iз сахарозою; реактив iз по-лiетиленглiколем ПЕГ-6000. Також, дослiджували дiю на рют рослинок наф-тилоцтово! кислоти в концентращях - 100, 200 i 500 мг/л та гумату натрда -10 г/л. Перший полив здшснювали з метою прискорення росту Ыянщв у ви-соту, оскшьки дослiди показують, що iнтенсивний !х рiст спостерiгаеться всерединi червня, коли вже майже повнiстю сформувалась хвоя. Другий полив проводили для прискорення росту Ыянщв у товщину i бiльш штенсивно-го розвитку коренево! системи.
Для вивчення бюметричних показникiв сiянцiв з кожного варiанту дослiду було вiдiбрано по 50 середшх сiянцiв. Обмiр висоти i довжини головного кореня проводили з точшстю до 1 мм. Дiаметр коренево! шийки вимь рювали штангенциркулем з точнiстю до 0,1 мм. Охвоешсть пагонiв вивчали шляхом облжу кiлькостi хво!нок на стовбурь Для визначення довжини хво-!нок вiдбирали iз 50 сiянцiв з середньо! частини по 20 хво!нок. Зразок добре перемiшували iз нього вимiрювали довжину 100 хво!нок з точшстю до 1 мм.
Результати дослщження. Особливу роль в нагромадженш фггомаси рослин виконуе асимiляцiйний апарат. Фiзiолого-бiохiмiчнi процеси, якi про-
50
Збiрник науково-технiчних праць
ходять в ньому значною мiрою зумовлюють стiйкiсть рослин до несприятли-вих чинниюв зовнiшнього середовища, iнтенсивнiсть ростових процеЫв, характер якiсних змш у клiтинах i тканинах. Однак, морфолого-анатомiчна бу-дова асимiляцiйного апарату залежить вiд багатьох чинникiв. Тому вивчення морфолого-анатомiчноl мiнливостi хво! сосни звичайно! пiд впливом регуля-торiв росту викликае значний iнтерес.
Табл. 1. Вплив регуляторiв росту на морфологiчнi показники хво1 с'шнщв сосни
Вар1анти дослвду Кшьшсть хво!нок, шт. Довжина хвошки, мм
на Ыянщ на 1 см стовб
М±т % шт. % М±т %
Контроль Н2О 175±2,2 100,0 10,7 100,0 39,1±04 100,0
Н20+0П-10 152±1'э 86,9 10,5 98,1 37,9±0'4 96,9
Гетеро-ауксин ГА 25 Г2'1 143,4 12,1 113,1 49,7±0'5 127,1
ГА+сахароза 240±3'0 137,0 11,7 109,3 52,3±0'3 133,8
ГА+0П-10 231±2'90 132,0 12,1 113,1 47,4±0'3 121,2
ГА+ПЕГ-600 201±!'91 114,9 11,4 106,5 44,0±03 112,5
ПбберЫб ГБ 256±2'8 146,3 12,1 113,8 54,2±0'' 138,6
ГБ-сахароза 262±3'4 149,7 11,9 111,2 52,7±0'4 134,8
ГБ+0П-10 238±4'1 136,0 10,9 101,9 45,8±0'2 117,1
ГБ+ПЕГ-600 222±2,2 126,9 11,6 108,4 43,9±0'6 112,3
Нафти-лоцтова кислота НОК-100 181±20 103,4 10,1 94,4 40,8±0/ 104,3
Н0К-200 227±1,7 129,7 11,5 107,5 48,9±0'5 125,1
НОК-500 154±19 88,0 9,2 85,9 38,7±0'5 99,0
Гумад № 231±2'° 132,0 10,3 96,3 46,4±0/ 118,7
Аналiз отриманих даних свiдчить про те, що регулятори росту вплива-ють на розвиток асимiляцiйного апарату досить специфiчно (табл. 1). Так, кшьюсть хво!нок при дД! гетероауксину збшьшилась на 43,4 % порiвняно з контролем, а довжина хво!нок - на 27,1 %. При обробщ сiянцiв гетероаукси-ном з сахарозою кшьюсть хво!нок порiвняно з контролем становила 137,0 %, а довжина хво! - 133,8 %. ПбберЫб значно збшьшуе довжину хво!. При його ди в концентрацп 200 мг/л довжина хво! збшьшилась на 38,6 % порiвняно з контролем, а кшьюсть хво!нок становила 146,3 % до контролю. При викорис-танш гiбберсiбу з сахарозою щ показники були такими: довжина хво! -134,8 % до контролю; кшьюсть хво!нок - 149,7 %. При поливi Ыянщв реактивом з ОП-10 i ПЕГ-600 результати варiантiв дослiду дещо нижчь
Стимуляцiя розвитку асимiляцiйного апарату спостершаеться i при ди нафтилоцтово! кислоти в концентрацп 200 мг/л. Довжина хво! збшьшилась на 25,1 % порiвняно з контролем, а кшьюсть хво!нок - на 29,7 %. У варiантi з концентращею НОК 100 мг/л значних змш порiвняно з контролем не спосте-ршали, а концентрацiя НОК 500 мг/л дiяла як iнгiбiтор розвитку асимшя-цiйного апарату. Дiя гумату натрш викликала збiльшення довжини хво! на 18,7 % порiвняно з контролем, а юлькост хво!нок на 33,0 %.
1нтенсившсть росту рослин визначаеться речовинами, яю утворюють-ся в листяному апарат i надходять з коренево! системи. Розумiння сутi фiзi-ологiчного контролю над процесами наростання кореня, його розгалуження i зв'язку з ростом стебла викликае великий практичний штерес. В однакових
умовах розвиток коренево! системи корелюе з штенсившстю росту рослини. Тому вивчення розвитку кореневих систем шянщв сосни звичайно! пiд впли-вом регуляторiв росту мае значне теоретичне i практичне значення.
Анашз отриманих даних свщчить про специфiчнiсть дп ростових ре-човин на розвиток кореневих систем (табл. 2). Так, найкращий розвиток ко-ренiв першого, другого i третього порядкiв викликала дiя гумату натрш. Кiлькiсть коренiв першого порядку збшьшилась до 134,2 % порiвняно до контролю, а !х довжина - до 128,2 %. Кшьюсть i довжина коренiв другого i третього порядкiв також значно перевищувала контрольний варiант. При дп гетероауксину i гiбберсiбу вiдзначено зниження штенсивност розвитку кореневих систем порiвняно з впливом гумату натрiю в сумiшi з сахарозою, ОП-10 i ПЕГ-600. Варто також вiдзначити, що гiбберсiб значно краще впливае на розвиток коренево! системи, шж гетероауксин. Це пояснюеться тим, що аук-сини беруть бiльшу участь в регуляцп росту надземно! частини, а пберель ни - коренево! системи. Так, при дп розчишв чистих реактивiв (200 мг/л) кшьюсть корешв першого порядку становила: 110,5 % за дп гетероауксину i 124,0 % - гiбберсiбу. Нафтилоцтова кислота проявляла також специфiчну дда. Найкращi результати отримали при концентрацп 200 мг/л. Збiльшення кiлькостi i довжини коренiв рiзного порядку становило 110,0-125,0 % порiв-няно з контролем.
Табл. 3. Вплив регуляторiв росту на розвиток кореневог системи Ыянщв сосни
звичайног (усереднеш дат)
Корет порядку Разом
Вар1анти дослвду 1 2 3 к1-сть шт. дов-
к1- довжина к1- довжина к1- довжина % жи- %
сть шт. см % сть шт. см % сть шт. см. % на, см
Контроль Н2О 27 97,9 100,0 78 41,8 100,0 24 4,1 100,0 129 100,0 143,8 100,0
Н2О+ОП-10 25 86,8 88,7 84 49,9 119,5 26 4.6 113.4 135 104.7 141.3 98.3
к к ГА 30 111,8 114,2 97 55,4 132,5 28 5.1 126.2 155 120.2 172.3 119.8
о и & ГА+саха-роза 29 107,0 109,3 96 55,6 133,4 29 5.2 128.3 154 119.4 167.8 116.7
о а ГА+ОП-1С 28 104,1 106,4 89 51,9 124,2 27 4.8 118.4 144 111.6 160.7 111.8
и т <и и ГА+ПЕГ-600 27 99,9 102,1 84 49,5 118.4 25 4.6 114.0 136 105.4 154.0 107.1
ю • ^ о р ю ю ГБ 34 123,5 126,2 98 53,6 128.2 29 4.9 120.3 161 124.8 182.0 126.6
ГБ+саха-роза 32 118,7 121,3 94 51,5 123.3 30 4.8 118.6 156 120.9 175.0 121.7
ГБ+ОП-10 31 113,9 116,4 87 47,7 114.0 27 4.6 114.2 145 112.4 166.2 115.6
• ^ и ГБ+ПЕГ-600 26 99,8 102,0 83 43,6 104.2 24 4.3 106.2 133 103.1 147.7 102.7
1 5 ^ НОК-100 26 96,2 98,3 79 42,8 102.4 23 4.0 99.3 128 99.2 143.0 99.4
н Р £ Ит&и НОК-200 30 107,7 110,0 89 49,8 119.2 30 5.0 124.5 149 115.5 162.5 113.0
НОК-500 25 96,3 98,4 80 41,4 99.0 25 4.2 102.8 130 100.8 141.9 98.7
Гумат N 36 125,5 128,2 100 53,2 127.3 30 5.0 124.3 166 128.7 183.7 127.7
Таким чином, обролення Ыянщв сосни звичайно! екзогенними гормо-нальними речовинами, залежно вщ !х концентрацп, сприяе активацп розвит-
52
Збiрник науково-техшчних праць
ку коренево! системи та асимiляцiйного апарату, що вiдiграе особливу роль в нагромадженш фiтомаси вЫе! рослини.
Л^ература
1. Дерфлинг К. Гормоны растений. Системный подход. - М.: Мир, 1985. - 304 с.
2. Лихолат Т.В. Регуляторы роста древесных растений. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 240 с.
3. Синников А.С., Мочалов Б.А., Драчков В.Н. Выращивание сеянцев хвойных пород в полиэтиленовых теплицах. - М.: Агропромиздат, 1986. - 126 с.
УДК 630*231.1 Ст. наук. cniep. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук;
ст. наук. cniep. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук -УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франтвськ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ РАЦ1ОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ Б1ОГЕОЦЕНОЗ1В З УЧАСТЮ ЯЛИЦ1 БIЛОÏ
На OCHOBÏ результапв аналiзу бюеколопчних особливостей ялищ бшо'1 запропоно-вано еколопчш засади рацiонального використання лiсових бiогеоценозiв з ïï участю.
Ключов1 слова: ращональне використання, способи рубань, вщновлення, це-нопопуляцiя, вiковий спектр популяцп.
Senior research officer T.V. Parpan, senior research officer R.M. Viter -
UkrNDIgirlis, Ivano-Frankivsk
Ecological principles of the rational use of forest biogeocenoses with
participation of silver fir white
It is ground of outcomes of the analysis of bioecological features fir white it is offered ecological principles of rational usage of forest biogeocenoses with her participation.
Keywords: rational usage, method of cutting, regeneration, cenopopulation, age spectrum of population.
Отримаш науков1 результати з генези ареалу, мшрацп, стшкост^ вщновлення, життевост i конкурентоздатност ялищ в коршних i трансформова-них бюгеоценозах, моделювання прогнозу еколопчних сукцесш, як взаемозв'язаш i взаемообумовлеш, розглядаемо як базову основу для розроб-ки еколопчних засад з ращонального використання люових екосистем. Такий шдхщ е теоретичною базою для обгрунтування практичноï системи заходiв у циклi "використання - природне вщтворення" з врахуванням ïx функщональ-но-цiльового призначення [1]. Рацiональне використання люових ресурсiв у горах мае базуватися на ландшафтно-водозбiрному, лiсотипологiчному (бю-геоценотичному) i популяцiйному принципах [2, 3]. Проте ландшафтно-во-дозбiрний пщхщ на рiвнинаx та височинах Передкарпаття не мае ютотного значення. Використовуючи люотиполопчний пiдxiд, у межах лшвничо-еко-логiчноï [4-8] та фiтоценотично-екологiчноï класифжацш [9-11], вважаемо за доцiльне розглядати вщновлення ценопопуляцш ялицi та прогноз ïï сукцесш в коршних i трансформованих люових фiтоценозаx через генезу ареалу, де-мографiчну структуру молодого поколшня та його динамiчнi тенденци. По-пуляцiйний (еколого-генетичний i ценопопуляцшний) шдхщ [12-15], реалiзо-ваний через шляхи м^аци видiв, щiльнiсть, життевють i конкурентнi взае-
