CC BY
52
При створенш ПЛК за участю гiбридних модрин доцшьним е запрова-дження чистих насаджень. Виходячи Ï3 аналiзу росту породи залежно вiд гус-тоти, i з врахуванням забезпечення необхщних обсягiв промiжного користу-вання, найдоцшьшшим е початкове розмiщення садивних мюць 2,0 х 1,5 м (3300 шт./га) з наступним проведенням поетапних зрщжувань насаджень.
Таким чином, використання пбридних модрин обох груп (Hj, Не) для плантацiйного лiсовирощування е надзвичайно перспективним i ефективним заходом отримання дуже високих запаЫв стовбурно1 деревини вже в 30-40-рiчному вiцi, оскiльки серед дослiджених насаджень практично вщсутш культури з низькою продуктивнiстю та життездатнiстю.
Лiтература
1. Гусев С.П. Использование в семеноводстве лиственниц, произрастающих в Ленинградской области: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 560./ ЛТА. - Л., 1968. - 17 с.
2. Дарашкявичус В.П. Производительность полуторных гибридов лиственницы// Науч. тр. ЭСХА: Лесоведение, лесоводство и лесные культуры. - Тарту, 1988. - С. 39-42.
3. Дерюжкин Р.И. Селекция и культуры лиственницы в Центральной Лесостепи// Лесная генетика, селекция и семеноводство: Сб. научн. тр. - Петрозаводск: Карелия, 1970. -С. 203-209.
4. Кудашева Р.Ф. Новое в отдаленной гибридизации лиственницы// Сб. научн. работ ВНИИЛМ по лесн. хоз-ву. - М.: Лесн. пром-сть. - 1964, вып. 49. - С. 50-88.
5. Методические указания по оценке жизненного состояния сосны, ели и березы (в условиях Литовской ССР)/ Коллектив авторов ЛитНИИЛХ и ЛитСХА. - Каунас, 1987. - 32 с.
6. Милютин Л.И. Проблемы изучения гибридных популяций древесных растений// Вопросы лесоведения: Сб. научн. тр. - Красноярск: Изд-во АН СССР. - 1970, т.1. - С. 303-310.
7. Нестеров В.Г. Вопросы современного лесоводства. - М.: Сельхозгиз, 1961. - 384 с.
8. Озолин Г.П. Достижения селекции древесных пород - в защитное лесоразведение// Лесн. хоз-во. - 1976, № 2. - С. 52-56.
9. Раманаускас В.И. Повышение продуктивности лесов Литовской ССР путем применения достижений лесной селекции// Лесная генетика, селекция и семеноводство: Сб. научн. тр. - Петрозаводск: Карелия, 1970. - С. 173-177.
10. Ромедер Э., Шенбах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. - М.: Сель-хозиздат, 1962. - 268 с.
11. Braun H., Hering S. Wachstumsverlauf von Hybridlärchen (Larix eurolepis Henry)// Be-itr. Forstwirtsch. 1987. Bd.21. Hf.4. - S. 164-168.
12. Dietze W. Möglichkeiten und Anwendungen praxisbezogener Forstpflancenzüchtung, dargestellt am Beispil der Baumart Lärche// Allg. Forstzeitschr. 1980. 26. - S. 682-684.
13. Paques L.E. Performance of vegetatively propagated Larix decidua, L.kaempferi, and L. laricina hybrids// Ann. Sci. Forest. 1992, № 1. - P. 63-74.
14. Sindela? J. Prirozenâ obnova jesenického (sudetského) modrinu Larix decidua Mill. var. sudetica Dom. na nelesnich pudach a structura mlazin// Cas. Slezck. muz. 1974. С.1. - S. 33-51.
15. Vincent G. Hybridisation einiger Baumarten und Heterosiseffekt ihrer Hybriden. - Praha: Akademie ved. 1975. R.85. - S. 3. - 70 s.
УДК 581 *162.6 Доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ гормонально! СТИМУЛЯЦП
Представлено результати порiвняльного вивчення впливу стимуляторiв на pier аянщв сосни звичайно!. Показано, що останш найбшьш ефективно впливають на ви-хщ стандартних аянщв.
Ключов1 слова: сосна звичайна, рют рослин, гормональна регулящя.
Assoc. prof. R. T. Gout - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Features of the growth of seedlings of the pine tree ordinary in the conditions of hormonal stimulation
There are presented the results of comparative study of the influence of stimulators on the growth of seedlings of the pine-tree ordinary. It is shown that the last the most effectively influence output of standard seedlings.
Keywords: pine tree ordinary, growth of plants, hormonal adjusting
Важливими завданнями люового господарства в сучасних умовах е подальше вдосконалення способiв i методiв вщтворення люових ресурЫв i збшьшення обсяпв робгг i3 захисного люорозведення. Постановка таких зав-дань вимагае впровадження найбшьш прогресивних технологш вирощування шянщв i лiсових культур на базi комплексно! мехашзаци та автоматизации формування люонасшнево! бази на генетико-селекцiйнiй основ^ отримання насiння з покращеними спадковими властивостями та за допомогою спещ-ального оброблення насiння i садивного матерiалу бiологiчно активними ре-човинами [3, 4].
Впливаючи на процеси росту i розвитку, регулятори росту здатш здiйснювати вплив на перезимовування рослин. Шляхом пригшчення актив-ност деяких ферментних систем та експреси специфiчних бiлкiв можуть бло-кувати розвиток фггопатогенних органiзмiв у рослинних клггинах [1, 2, 5]. Важливу функцiю гормони вiдiграють в регулювання обмiну речовин у рос-линах. Гормони - це одна iз систем, за допомогою яко! рослина здатна спри-ймати рiзний вплив навколишнього середовища i чiтко реагувати на нього [57]. Регулятори росту беруть участь у формуванш i фенотипному проявленнi певних морфометричних параметрiв деревних рослин [3]. Екзогенне оброблення ф^огормонами зазвичай випадюв не дае достовiрного ефекту: спосте-рiгаються значнi коливання, як за роками, так i залежно вщ породи, вiку, фiзi-ологiчного стану посадкового матерiалу. Це пов'язано, зокрема з тим, що для кожного регулятора росту е свш оптимум доз, в яких вш викликае певнi ефекти. Залежно вiд концентраци фiтогормонiв ефект може знижуватись чи навггь змiнюватись на протилежний. Треба зазначити, що для кожного виду рослин i генотипу характерний специфiчний набiр ендогенних фiтогормонiв, еволюцiйно вщбраний i генетично закрiплений, регулювальний актившсть генетичного апарату при ростi, розвитку та впливi рiзних абiотичних i бi-отичних факторiв [1, 3, 4, 8].
На цей час у дослщженш ф^огормошв досягнуто значних успiхiв. Знаючи, якi ендогеннi регулятори росту вщграють важливу роль i на якому етапi кожний iз них необхiдний для нормального протжання всiх онтогене-тичних процесiв, можливо цiленапрямлено змiнювати темпи росту i розвитку рослин [6]. Багато результата теоретичних дослiджень вже знайшли застосу-вання в практицi сучасного рослинництва. Знаючи, яю ендогеннi регулятори росту вщграють важливу роль i на якому етапi кожний iз них необхiдний для нормального протжання всiх онтогенетичних процесiв, можна цшеспрямова-но змiнювати темпи росту i розвитку рослин [6, 7, 9].
Регулятори росту у люовому господарствi використовуються порiвня-но рiдко, головним чином при зеленому живцюванш, iнодi з метою стимулю-вання плодоношення на насшневих дiлянках та при посадцi Ыянщв. У зв'язку з цим можна сказати, що можливост застосування !х у лiсовому господарствi поки що слабо вивчеш. Тому проведення таких дослщжень могло б мати над-звичайно велике значення для впровадження регуляторiв росту в практику ль сового господарства.
Об'екти i методика дослiджень. Дослщження проводили в теплицi лiтнього типу, покритш полiетиленовою плiвкою. Розмiри теплищ: довжина 30 м, ширина 3,5 м i висота 2,5 м. Дослщи проводили з сiянцями сосни зви-чайно! протягом вегетацiйного перюду. Насiння сосни перед висiвом намочу-вали в 0,3 %-му розчиш фундазолу для його знезаражування й шдукци росто-вих процесiв. ВиЫвання проводили в першiй декадi квггня рядковим способом у сумш торфу i кормового компосту (рН=5,5) з розрахунку 1,5 г насшня на 1 погонний метр i на глибину до 1,0 см. Протягом вегетацшного перiоду полив водою у теплищ проводили за потребою, в основному 2-3 рази в тиж-день (4-7 л/м ). Проте в перюд проростання насшня i укоршення проростюв поливання проводили кожен день (1,5-2,5 л/м ) для того, щоб шдтримати по-верхневий шар грунту в вологост 23-25 %. Для боротьби з шфекцшним виля-ганням Ыянщв проводили двохразовий полив 0,5 %-им розчином марганце-вокислого калiю. Шдживлення рослин азотними добривами (сечовиною) перший раз здшснювали на початку штенсивного росту хво!, а другий - через 30 дшв. Шдживлення Ырчанокислим калiем i суперфосфатом проводили в кшщ iнтенсивного росту Ыянщв у висоту. Останне пiдживлення проводилося для того, щоб запоб^ти пошкодженню сiянцiв низькими температурами, пос-прияти розвитку коренево! системи i шдвищити !х морозостiйкiсть.
Крiм вище зазначених обов'язкових заходiв з вирощування Ыянщв сосни здiйснювали обробку сiянцiв фггогормонами. Протягом вегетацiйного перiоду полив Ыянщв проводили водними розчинами гетероауксину i пберЫ-бу (200 мг/л) у варiантах: чистий реактив; реактив iз поверхнево активною речовиною 0П-10; реактив iз сахарозою; реактив iз полiетиленглiколем ПЕГ-600. Оптимальну концентрацiю названих вище гормошв взято на основi по-переднiх дослiдiв з врахуванням того, що тенденщя викликаних ними морфо-метричних змiн збережеться i у цьому дослiдi. Дослiджували також дда на рiст рослинок нафтилоцтово! кислоти в концентрацiях 100, 200 i 500 мг/л, а також гумату натрда - 10 г/л. Наважки препарата розбавляли у водi i поливали ними дослщт ряди сiянцiв сосни. Норма поливу становила 1 лггр на 1 пог. метр. Таю препарати, як гетероауксин i нафтилоцтову кислоту попе-редньо розбавляли в 1 мл етилового спирту i лише тодi добавляли води. Полив Ыянщв проводили на 60 i 90 день шсля висiву насiння. Перший полив здшснювали з метою прискорення росту Ыянщв у висоту, оскшьки дослщи показують, що iнтенсивний 1х рiст спостерiгаеться всерединi червня, коли вже майже повшстю сформувалась хвоя. Другий полив проводили для прискорення росту Ыянщв у товщину i бiльш iнтенсивного розвитку коренево! системи.
Для вивчення бюметричних показниюв сiянцiв з кожного Bapiarny дослiду було вiдiбpaно по 25 середшх сiянцiв. Опрацювання експерименталь-них мaтеpiaлiв проводили на основi загальноприйнятих методик. Розрахунки статистичних покaзникiв проводили на ПК "Pentium-IV" з використанням про-грамних пpодуктiв: STATISTIKA 6.0, OriginPro, Microsoft Excel 2000 iз пакету Microsoft Office XP.
Результата дослщжень. Реaкцiя сiянцiв сосни звичайно!' на дiю регу-лятоpiв росту е специфiчною (табл.). Гетероауксин, внаслщок впливу низько-го рН, дiе на piст, розм'якшення стшок клiтин, закладку коpенiв i дшення кль тин. Як результат цього, помiчено у рослин значний прирют наземно1 части-ни за висотою при концентpaцiï 200 мг/л - 126,8 % поpiвняно з контролем (рис.). Додавання речовини - прилшлювача (0П-10) не призвела до значного ефекту. Лише при концентраци 200 мг/л з 0П-10 пpиpiст Ыянщв становив 116,5 % до контролю. Значний прирют (125,6 % до контролю) спостер^али при обpобцi концентращею 200 мг/л з добавкою сахарози. Це зумовлено дiею сахарози на диференщацш ксилеми як тpофiчного фактора. При додаванш до розчину гетероауксину хiмiчно iнеpтного полiмеpу полiетиленглiколю (ПЕГ-600) спостеpiгaли збiльшення приросту стовбурця за висотою на 7,3 %, а коpеневоï системи - на 9,0 %. Це зумовлено тим, що ПЕГ-600 прискорюе мобшзацш запасних речовин живлення. На кореневу систему гетероауксин впливае через дда на плaзмовi мембрани, а потж pегулятоpiв вщ кореня до стовбурця зумовлюе потовщення коpеневоï шийки. Пpиpiст за довжиною головного кореня збiльшився на 8-9 % при його концентраци 200 мг/л.
Табл. Вплив стимулятор'кв наpicm с'шнщв сосни звичайно'1
Вар1ант дослвду Бюметричт показники
Висота, см Д1аметр коренево1 шийки, мм Довжина головного кореня, см
М±т % М±т % М±т %
Контроль (Н2О) 16,4±0> 0,00 100,0 0,05±2,1 0,00 100,0 18,9±058 0,00 100,0
Н20+0П-10 15.1±0'44 2,29 92,1 2,2±0'08 1,06 104,8 17,2±0'60 2,04 91,0
Гетероауксин ГА 20,8±0'38 7,74 126,8 2 7±0,0 7 6,97 128,6 20,6±0'61 2,02 109,0
ГА+сахароза 20,6±0'44 8,02 125,6 о /-±0,06 2,6 6,40 123,8 20,5±0'39 2,29 108,5
ГА+0П-10 19,1±0-42 4,75 116,5 2 1±0,06 0,00 100,0 20,6±0'42 2,37 109,0
ГА+ПЕГ-600 17,6±0'28 2,63 107,3 2,2±0'08 1,06 104,8 20,6±0'63 1,99 109,0
ю о а (U ю ю U ГБ 21,1±0'31 9,89 128,7 2 7±0,08 6,36 128,6 22 7±0'68 4,25 120,1
ГБ+сахароза 22,1±0'41 10,45 134,8 2,6±0'06 6,40 123,8 22,5±0'75 3,80 119,0
ГБ+0П-10 21,8±0'34 9,09 127,4 2,5±0'08 4,24 119,0 21,0±0'44 2,88 111,1
ГБ+ПЕГ-600 19,2±0'43 4,99 117,1 2 1±0,06 0,00 100,0 20,6±0'6/ 1,92 109,0
Нафти-лоцтова к-та Н0К-100 17,9±0'36 2,95 109,2 2 1±0,06 0,00 100,0 19,8±0'" 0,93 104,8
Н0К-200 19,8±0'35 6,77 120,7 2,3±°'03 3,43 109,5 19,8±0'46 1,22 104,8
Н0К-500 16,8±0'33 0,82 102,4 2,2±0'07 1,16 104,8 19,8±056 1,12 104,8
Гумат Na 22,4±0'45 10,41 136,6 2 7±0,08 6,36 128,6 22,1±0'45 4,35 116,9
Збшьшення дiaметpa коpеневоï шийки вiдмiчaли за концентраци гете-роауксина 200 мг/л i додаванш сахарози. В шших вapiaнтaх дослiду значного ефекту не спостер^али (табл.).
Рис. Дiаграма змти висоти Ыянцями сосни звичайно'1 nid впливом регуляторiв
росту: 1 - контроль - Н2О; 2 - Н2О+ОП-10; 3 - гетероауксин (ГА);4 - ГА + сахароза; 5 - ГА + ОП-10; 6 - ГА + ПЕГ-600; 7 - г1ббераб (ГБ); 8 - ГБ + сахароза; 9 - ГБ + ОП-10; 10 - ГБ + ПЕГ-600; 11 - нафтиоцтова кислота (НОК)-100; 12 -
НОК-200; 13 - НОК-500; 14 - гумат Na
Пберелши значно впливають на прискорення дшення клггин меристе-ми [4, 8, 10]. ïx вплив проявляеться через синтез нуклешових кислот i бюсин-тез бшюв. ПбберЫб шляхом активаци ферментативних систем сприяе роз-витку корешв. ПбберЫб стимулюе збшьшення приросту стовбурця вщносно контролю при концентраци 200 мг/л (чистий реактив), а також з сахарозою i ОП-10 - вщповщно на 8,7; 4,8 i 2,9 % порiвняно з контролем. При додаванш до ще! концентраци пбберЫбу ПЕГ-600, який зумовлюе зниження осмотич-ного тиску, прирют надземно! частини зрiс на 17,1 % вщносно контролю. Значне збшьшення довжини головного кореня i дiаметра коренево! шийки спостерiгали також при концентраци пбберЫбу 200мг/л з додаванням сахаро-зи i 0П-10. Це зумовлено дiею сахарози як трофiчного фактора, а 0П-10, як речовини - прилшлювача. Протягом вегетацшного перiоду значних прирос-тiв Ыянщв за бiометричними показниками не спостерГгали, але найкращий вплив помiтили при обробщ гiберсiбом в концентрацiï 200 мг/л.
У дослщах використовували нафтилоцтову кислоту (НОК) з концен-тращями 100, 200 i 500 мг/л. НОК легко проникае в рослинш тканини i добре в них перемщаеться. Вона е бшьш стшкою порiвняно з ауксинами. Ця кислота впливае на дшення, розтяг i диференщащю клггин, бере участь в Гшщаци i реплжаци ДНК. Цим i пояснюеться збiльшення приросту за висотою Ыянщв сосни звичайноï вщносно контролю. Максимальний прирют надземноï частини за висотою (120,7 %) i дiаметром кореневоï шийки (107,7 %) спостерiгали при концентраци НОК 200 мг/л. Збшьшення i зменшення ïï концентрацiï давало менший ефект.
При обробщ Ыянщв сосни звичайно1' гуматом натрiю в концентраци 10 г/л спостерiгали найбшьший прирют як надземно!" частини, так i головного кореня - вщповщно на 36,8 % i 16,9 % (табл.). Це св^дчить про те, що гумат натрда стимулюе бюхГмГчш процеси в органiзмi Ыянщв, активуе фотосинтез i вуглеводний обмш, збшьшуе супротив молодих рослин хворобам, заморозкам i засуЫ. КрГм цього, вш бере участь у формуванш Грунтово1' структури i покращуе аеращю Грунту.
Висновок. Треба зауважити, що за рахунок плiвкового утеплення бшьш ефективно проявляеться гормональна дiя речовин. 0янщ досягають бiльших розмiрiв не тiльки за рахунок бшьш штенсивного росту, але i бшьш довшого вегетацiйного перiоду порiвняно з вщкритим грунтом. Таким чином, нашi дослiдження показали, що дворазове обприскування однорiчних посiвiв гормонами росту шд плiвковими покриттями значно прискорюють рют Ыян-цiв, що дае змогу в поеднанш зi застосуванням повно! норми органо-мшераль-них добрив отримати високий вихщ стандартних сiянцiв в однорiчному вiцi.
Лiтература
1. Кефели В.И., Прусакова Л.Д. Химические регуляторы роста. - М.: Знание, 1985. -
63 с.
2. Косакчвська 1.В. Роль бiлкiв та ф^огормошв у загальнiй стратегп адаптацп рослин до стреав// Физиология и биохимия культурных растений. - 2003, т. 35, № 6. - С. 517-527.
3. Лихолат Т.В. Регуляторы роста древесных растений. - М.: Лесн. пром-сть. 1983. -
240 с.
4. Меняйло Л.Н. Гормональная регуляция ксилогенеза хвойных. - Новосибирск: Наука, 1987. - 185 с.
5. Муромцев Г.С., Чкаников Д.И., Кулаева О.Н., Гамбург К.З. Основы химической регуляции роста и продуктивности растений. - М.: Агропромиздат, 1987. - 384 с.
6. Полевой В.В. Роль ауксина в системах регуляции у растений. - Л.: Наука. 1986. - 79 с.
7. Полевой В.В. Внутриклеточные и и межклеточные системы регуляции у растений// Соросовский Обозревательный Журнал. - 1997, № 9. - С. 6-11.
8. Ракитин Ю.В. Химическая регуляция жизнедеятельности растений. - М.: Наука. 1983. - 259 с.
9. Rakowski K.J. Fiziologiczne i molekularne podstawy reakcji drzew na stresy srodowisko-we// Lesne Prace Badawcze. - 2004, № 3. - S. 107-117.
УДК 631.524+712.41 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб.
А. С. Мельник; мол. наук. ствроб. О. С. Панасюк - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ВЕЛИКОВ1КОВ1 ДЕРЕВА 1НТРОДУКОВАНИХ ТА Р1ДК1СНИХ ТАКСОН1В ШДПРЦЮСЬКОГО ПАРКУ
Видовий склад дерев старовинних парюв репону був значно багатшим, шж на об'екгах озеленення ХХ ст. В одному з таких парюв, Пщпрщвському, що на Стрийщи-ш, до цього часу збереглися Bi^Bi дерева 10 рщюсних таксошв, опис яких наведено.
Ключов1 слова: старовинний парк, штродуценти, великовiковi дерева
Senior research officer А.1. Ivchenko; senior research officer I.M. Patsura; senior research officer A.S. Melnyk; junior research officer O.S. Panasyuk -
NUFWT of Ukraine, L 'viv
Old trees of rare species in the park of Pidgirtsy village, which were introduction
Specific composition of trees was considerably richer in the age-old parks of region, than on the objects of planting of greenery of ХХ century. To this time age-old trees were saved 10 rare taxons in one of such parks - in the village Pidgirtsy, that on the Stryj district. Description of these trees is pointed.
Keywords: age-old park, introduction trees, trees of large age
