CC BY
32
УДК 638.121:636.22/.28:638.178.2
Шкваря М.М., к.вет.н., в.о. доцента ([email protected]) Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ СПОЛУК М1КРОЕЛЕМЕНТ1В М1Д1 ТА ЦИНКУ НА OCHOBI БДЖОЛИНОГО ОБН1ЖЖЯ ДЛЯ КОРЕКЦИ ЕРИТРОПОЕЗУ У KOPIB
Доведено, що компоненты бджолиного обтжжя (быки, фосфолШди та амтокислоти) утворюютъ з м1ддю i цинком комплексы оргашчних сполук. У процеа взаемодп ionie Midi та цинку з компонентами соняшникового квткового пилку eid6yeaembcn хелатоутворення, про що ceidnamb характерт змти коливанъ I4-cneKmpie euxidnux зразюв бджолиного обтжжя nopiвнянo з cyMiwaMU пилку i cyлъфamiв Midi та цинку . Мжроелементи Midi та цинку у фopмi комплексних сполук ефективно стимулюютъ ттенсивтстъ еритропоезу, сприяютъ збшъшенню eMicmy гемоглобту, нopмaлiзyюmъ еритроцитарт тдексиу Kopie.
Ключое1 слова: Midb, цинк, еритропоез, корови, техногенне забруднення
Вступ. Повноцшна життездатшсть i висока продуктившсть тварин багато в чому залежить вщ мшерального живлення, зокрема вщ дефщитних мжроелеменив, основним джерелом яких виступають корми, мшеральш кормов! добавки, вода тощо. Yci прояви життя нерозривно пов'язаш з мжроелементами, оскшьки бюлопчш системи термодинам1чно нестшм, а регульоване звшьнення енерги, яке вщбуваеться у багатьох випадках за участю металофермен'пв, е основною умовою юнування оргашзм1в. 1они метал1в входять до складу простетичних груп, без яких значна частина вщомих у 6ioxiMÜ фермешгв не здатна проявляти свое! функцп [2, 3].
На засвоювашсть м1кроелемент1в впливае форма, у якш вони знаходяться: краще засвоюються оргашчш комплекси метал1в пом1ж неоргашчних сполук [9]. Наприклад, застосування л1зинат1в, метюнаив, протешапв мжроелеменив Mifli, цинку, кобальту , ix комплекав з гумшовими i фульвокислотами дае кращ1 результати, шж при застосуванш традицшних хлорид1в i сульфаив. Це проявляеться позитивними змшами показниюв ф1зюлопчного гомеостазу, обмшу eHeprii', метабол1зму тощо i, як наслщок, сприяе пщвищенню продуктивних якостей тварин [8].
Виршенню проблеми забезпечення тварин незамшними мжроелементами через пошук нових речовин, яю здатш утворювати комплекси оргашчних сполук з металами, повинна придшятися значна увага. Тому, анал1зуючи вже BiflOMi opraHi4Hi речовини, здатш до хелатоутворення, ми дшшли висновку, що для утворення комплекЫв оргашчних сполук ¿з мжроелементами потенцшно можна використати кв1тковий пилок (пергу) або бджолине обшжжя (БО) продукт бджолиного походження, який е концентратом бюлопчно активних сполук i лшарських речовин (бшьше 250) [6, 11].
367
В умовах техногенного забруднення у людей I тварин суттево попршуються показники еритроцитопоезу [12]. Для !х вщновлення використовують бюлопчно активш речовини, зокрема кровотворш мжроелементи мщь, цинк та кобальт [7].
За мету в дослщженнях було поставлено визначити I вивчити 1Ч-спектри бджолиного обшжжя, сульфапв мдо I цинку та сумшей квптсового пилку з останшми на предмет утворення комплекЫв оргашчних сполук - кормово! мшерально! добавки для жуйних. Розробити оптимальну дозу ще! хелатно! сполуки для лактуючих кор1в та визначити И вплив на систему еритропоезу у кор1в, яких утримують в умовах техногенного забруднення Дшпропетровсько! обл. (Захщний Донбас).
Матер1ал 1 методи. Матер1алами в дослщженнях послугували бджолине обшжжя, з1бране бджолами з соняшнику в еколопчно чистш зон1 Юр'1вського району Дшпропетровсько! обласп; сульфати м1д1 I цинку, а також сироватка кров1 кор1в.
Наявн1сть утворення орган1чних комплекЫв складових частин кв1ткового пилку з мжроелементами м1д1 I цинку визначали за допомогою 14-спектроскоп11. 1Ч-спектри матер1ал1в реестрували в д1апазон1 4000-400 см-1 на спектрофотометр! ИКС-29. Зразки готували у вигляд1 таблеток з бром1дом кал1ю. Приблизно 10 мг зразка матер1алу (зразки попередньо ретельно подр1бнювали) зм1шували з 400 мг др1бно розтертого висушеного бром1ду калш 1 пресували [1].
Для визначення оптимально! дози кв1ткового пилку для велико! рогато! худоби, зокрема для згодовування коровам п!д час лактацп, нами було сформовано 7 груп-аналопв - 6 досл!дних! 1 контрольну по п'ять гол!в.
Дослщним групам протягом 21 доби задавали на голову по групах щодоби 5, 10, 15, 20, 25 ! 30 г кв!ткового пилку у вигляд! водних розчин!в ¿з сульфатами м!кроелемент!в м!д! 106 мг ! цинку 1116 мг, як дефщитних у рацюш, до норми на добу. Контрольна група була абсолютно штактною до досл!джувано! добавки.
Показники вмюту м!кроелемент!в м!д! та цинку в сироватщ кров! визначали методом атомно-адсорбцшно! спектроскоп!! [10].
П!сля визначення оптимально! дози бджолиного обшжжя нами для вивчення впливу бджолиного обшжжя та сум!ш! сполук м!д!, цинку ! кобальту на показники морфобюх!м!чного складу кров! проведено наступи! дослщи. Було сформовано 4 групи кор!в по 10 тварин у кожнш, три з яких були дослщними, а одна - контрольною. Бджолине обшжжя тварини отримували в доз! 62,5 мг/кг маси т!ла, а сполуки мжроелеменив задовольняли нестачу !х у рац!онах у тих дозах, що нормал!зують рац!они кор!в (на 1 кг маси тша: 25 мг мвд сульфату; 30 мг цинку сульфату ! 0,0125 мг кобальту хлориду) [9]. Сол! мжроелеменив задавалися в рац!он у форм! водних розчишв, як! вводилися у комбжорм.
П!драхунок к!лькост! еритроцит!в проводили за допомогою л!чильно! камери Горяева [5], вм!ст гемоглоб!ну - гемоглобшцианщним методом [3], гематокрит - центрифужним методом.
368
Результата дослщжень. 3 метою з'ясування внутршшх перетворень (на молекулярному р1вш) соняшникового кв1ткового пилку та сульфапв мщ1 I цинку теля розчинення у водному середовищ1, зразки з цих матер1ал1в дослщжувалися у шфрачервоному спектрг Дослщження дозволили встановити певш законом1рностг
Для цинку комплексоутворення асоцшвалося:
- в амщах бшюв, де зареестровано валентш коливання у(КН) на дшянщ 2933 см-1;
- по амшогрупах основних амшокислот та цих же амшокислот у склад1 бшюв - деформацшш коливання 5(КН) на дшянщ 1430 см-1;
- по пдро- 1 дигщрофосфатних трупах фосфолшвдв - валентш коливання у(НР04, Н2РО4) в област1 865-815 см-1.
Для мщ1 комплексоутворення асоцшвалося:
- по амшогрупах кислих, нейтральних та арковмюних амшокислот -валентш коливання у(КН) на дшянках 905 I 995 см-1;
- по амщних трупах бшюв - полоса амщ-1 - валентш коливання у(КН) на дшянщ 3300 см-1; полоса амщ-11 - деформацшш 5(КН) I валентш у(СО) коливання надшянщ 1617 см-1.
За результатами 1Ч-спектрального анал1зу можна стверджувати, що у процес1 взаемоди юшв мщ1 та цинку з компонентами соняшникового кв1ткового пилку вщбуваеться комплексоутворення, про що евщчать характерш змши коливань спектр1в отриманих сумшей пор1вняно з вихщними зразками.
Ефектившсть надходження м1кроелемент1в до оргашзму з шлунково-кишкового тракту визначали за вмютом мщ1 I цинку в сироватщ кровг Даш таблиц! 1 вказують на те, що застосування кв1ткового пилку разом з солями цинку та мщ1 дозволяе бшьш ефективно засвоюватися мжроелементам з шлунково-кишкового тракту. Поряд ¿з збшьшенням дози бджолиного обшжжя динам1чно збшьшуеться I засвоювашсть мщ1 та цинку оргашзмом. Найбшьш оптимальною дозою кв1ткового пилку виявилася доза 25 г на голову за добу, за яко! найкраще засвоювалися мжроелементи оргашзмом кор1в. Зокрема, ця кшыасть була ефектившшою пор1вняно з дозою 20 г на 18 % для засвоення цинку I на 16,4 % для мщ1, тод1 як доза 30 г не сприяла в1рогщним змшам у концентраци в сироватщ кров1 як мщ1, так I цинку пор1вняно з дозою 25 г. На нашу думку це пояснюеться утворенням хелатних сполук компонентами бджолиного обшжжя з мщдю та цинком, яю, за даними Кравщва Р.Й. [4], легко проникають через стшку травного каналу та створюють ф1зюлопчну концентрацш даних м1кроелемент1в у кров1 кор1в.
Таким чином, мщь I цинк у склад1 хелатних сполук компонешгв бджолиного обшжжя краще засвоюеться оргашзмом тварин, шж неоргашчш 1х сполуки. Це сприяе ефектившшому використанню мшеральних кормових засоб1в для усунення дефщиту м1кроелемент1в, а отже I покращенню ф1зюлопчного стану тварин.
369
Таблиця 1
Показники надходження ¡ошв цинку та мщ1 до оргашзму ко|Мв (за вмктом __у сироватщ кров1)_
Група кор1в Вм1ст мжроелеменпв, мкмоль/л
2п Си
1 12,32±0,55 10,13±1,09
2 12,94±0,6* 10,94±0,53
3 13,24±0,89 11,27±0,53
4 15,88±0,46* 12,86±0,52
5 18,74±1,09* 15,39±0,78*
6 19,76±0,74* 15,65±0,75*
Контрольна 10,16±0,48 7,85±1,34
*Р < 0.05 до контролю
Отже, з економ1чно! \ ф1зюлопчно! точки зору розроблена на основ1 бджолиного обшжжя кормова мшеральна добавка для жуйних [8] е доцшьною в рацюнах кор1в пщ час лактаци. Це створюе передумови для подальшого вивчення впливу бджолиного обшжжя на процеси обмшу речовин та енерги в оргашзм1 тварин.
Стан системи еритропоезу певною м1рою залежить вщ наявност1 в рацюнах м1кроелемент1в та !х спроможност1 до засвоення оргашзмом. Як показують результати дослщження (табл. 2), при використанш комплексних сполук м1кроелемент1в ¿з бджолиним обшжжям, кшькють еритроцит1в у кров1 кор1в зростала на 14,9 % (Р<0,001) пор1вняно з контрольною групою тварин, складаючи за цих умов 4,93 Т/л. Натомють, використання у рацюнах окремо сум1ш1 м1кроелемент1в або бджолиного обшжжя призводило до збшьшення кшькост1 еритроцит1в у кров1 тварин лише на 13,75 % (Р<0,001) 1 5,8 % (Р<0,05) вщповщно.
Таблиця 2
Кшьккть еритроцит1в, вм1ст гемоглобшу та кольоровий показник в кров!
ко|Ив за впливу м1кроелемент1в 1 бджолиного обшжжя (М±т, п=5)
Групн тварин Показники
еритроцити, 1012/л гемоглобш, г/л кольоровий показник
Контрольна 4,29±0,06 94,87±6,16 1,11±0,08
1-а дослгдна (ОР+ сумш МЕ) 4,88±0,09*** 115,65±5,76* 1,19±0,06
2-а дослвдна (ОР + БО) 4,54±0,04* 104,12±4,48 1,15±0,05
3-я дослгдна (ОР+БО+МЕ) 4,93±0,1*** 125,84±5,83** 1,28±0,08
Примаки: *Р<0,05; ***Р<0,001 у вщношенш до контрольно! групи тварин Разом з1 збшьшенням кшькост1 еритроцит1в у кров1 кор1в дослщних груп пщвищувався \ вм1ст гемоглобшу за дп використаних бюлопчно активних речовин. Зокрема, за ди комплексних сполук вмют гемоглобшу збшьшився на 32,6 % (Р<0,01), а за впливу сумшки м1кроелемент1в { обшжжя - вщповщно на 21,9 % (Р<0,05) та 9,7 %, пор1вняно з контрольною групою. Серед ус1х
370
дослщних груп, кольоровий показник був найвищим у кор1в 3-1 дослщно! групи - 1,28±0,08.
Отже, використання комплексних сполук м1кроелемент1в мда, цинку та кобальту з бджолиним обшжжям, бшьш штенсивно стимулювало еритропоез, шж окреме використання м1кроелемент1в та бджолиного обшжжя.
Пом1ж шшого, комплексш сполуки мшроелеменив впливали на нормал1зацш еритроцитарних шдекав (табл. 3). А саме, при 1х використанш у тварин зменшувався I в той же час нормал1зувався середнш об'ем одного еритроцита на 16,1 % (Р<0,01); на 15,6 % 1 38,34 % (Р<0,01), вщповщно збшьшувалася середня маса та концентращя гемоглобшу в одному еритроцшг, у вщношенш до контрольно! групи тварин.
Показник гематокриту за дп м1кроелемент1в та бджолиного обшжжя особливих змш не зазнавав.
Таблиця 3
Показники гематокриту та еритроцитарних ¡ндекив у кров1 ко|Мв за
впливу сполук м1кроелемент1в 1 бджолиного обшжжя (М±т, п=5)
Групи тварин Показники
гематокрит, % середнш об'ем одного еритроцита, фл середня маса НЬ в одному еритроцип, пг середня концентращя НЬ в одному еритроцип, %
Контрольна 35,19±1,23 82,09±2,85 22,15±1,54 26,89±0,98
1-а дослвдна (ОР+ сум1шМЕ) 35,63±1,75 73,17±4,3 23,72±1,21 32,86±2,89
2-а дос ладна (ОР + БО) 37,03±2,01 81,64±4,36 22,96±0,96 28,45±2,22
3-я дослщна (ОР+БО+МЕ) 33,94±1,01 68,84±2,16** 25,6±1,62 37,2±2,12**
Примтка: **Р<0,01 у е1дношент до контрольноI групи тварин
Отже, наш1 дослщження доводять, що використання комплексних сполук бджолиного обшжжя I м1кроелемент1в у рацюнах кор1в в умовах техногенного забруднення Захщного Донбасу, позитивно впливае на стан системи еритропоезу та нормал1зуе морфофункщональш шдекси еритроцит1в.
Висновки.
1. Бшки, амшокислоти та фосфолшщи, яю м1стяться в соняшниковому бджолиному обшжж1, утворюють комплексш (хелатш) сполуки з юнами мда та цинку.
2. Сполуки м1кроелемент1в мщ1 та цинку краще засвоюються оргашзмом тварин у вигляд1 комплексних сполук з бджолиним обшжжям шж 1х неоргашчш форми.
3. Мжроелементи мвд та цинку у форм1 комплексних сполук ефективно стимулюють штенсившсть еритропоезу, сприяють збшьшенню вмюту гемоглобшу, нормал1зують еритроцитарш шдекси у кров1 кор1в техногенно забрудненого регюну.
371
Л1тература
1. Беллами Л. Инфракрасные спектры молекул. - М.: Издатинлит, 1957. -
444 с.
2. £ф1мов В.Г. Вплив гщрогумату i мшроелеменив на вмют компонешгв небшкового азоту та актившсть трансамшаз сироватки кров1 лактуючих кор!в // В1сник Дншропетровського ДАУ. - 2005. - № 2. - С. 252-254.
3. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике / В. С. Камышников. - Минск: Беларусь, 2000. - Т. 1. - 495 с.
4. Кравщв Р.Й., Бшенчук Р.В. Актившсть трансамшаз сироватки кров1 дшних кор1в пщ впливом добавок дефщитних м1кроелемент1в // Експериментальна та клЫчна ф1зюлопя i бюх1м1я. - Льв1в, 1997. - Т. 2. - С. 254-256.
5. Лабораторные исследования в ветеринарии / Под ред. В.Я. Антонова и П.Н. Блинова. - М.: Колос, 1974. - 320 с.
6. Масенко О.В., Чумак M.I. Вплив бджолино! обшжки на picT i збереження курчат // Розвиток ветеринарно! науки в Украшг Здобутки та проблеми.: 36. матер1ал1в м1жнародно! науково-практично! конференцп. -Харк1в, 1997. - С. 39.
7.Ноздрюхина Л. Р. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека / Л. Р. Ноздрюхина. - М.: Наука, 1977. - С. 51-143.
8. Патент Украши №21229, А23К 1/16, Кормова м1неральна добавка для жуйних, оп. 15.03.2007, Бюл. №3.
9.Свеженцов А. И. Нормированное кормление сельскохозяйственных животных : справочник / Свеженцов А. И. - Днепропетровск: Наука и образование, 1998. - 280 с.
10. Хавезов П., Цалев Д. Атомно-абсорбционная спектроскопия. - Л.: Химия, 1983. - 144 с.
11. Чумак M.I., Самохш В.М., Масенко О.В. Результата вивчення проф1лактично1 обн1жжя у новонароджених телят при диспепс11 // Проблеми зоотехни i ветеринар11 та шляхи ix вир1шення в сучасних умовах. - Харк1в: РВВ X3BI, 1996. - С. 52.
12. Шкваря М.М. Еколог1чний мон1торинг Дншропетровсько! област1./ Шкваря М.М., Грибан В.Г.// Науковий вкник Льв1всько! НАВМ ¿м. С. 3. Гжицького. - 2006. - Т. 8, № 2 (29), Ч. 4. - С. 35-37.
13. Effect of feeding complexed zinc, manganese, copper and cobalt to late gestation and lactating dairy cows on claw integrity, reproduction and lactation performance / H. T. Ballantine, M. T. Socha, D. J. Tomlinson, A. B. Johnson, A. S. Fielding, J. K. Shearer and S. R. van Amstel. // Prof. Anim. Sci. -2002. - №18 -P.211.
14. Lactational and reproductive responses of early lactation Holstein cows to varied levels of dietary supplementation of organic cobalt, copper, manganese and zinc / S. L. Sneed, J. E. Tomlinson, B. L. Clark, E. J. Murphy, M. E. Boyd and D. J. Tomlinson // J. Dairy Sci. - 2001. - № 84 (Suppl. 1). - P.87.
372
Summary M. Shkvarya.
USE OF CHELATS OF COOPER AND ZINC ON BEE POLLEN'S BASE FOR CORRECTION DEFICIT ERYTHROGENESIS CORRECTION COWS
It is established, that compound flower pollen, namely proteins, phospholipids and amino acids, form organic complexes with trace elements (copper and zinc). During interaction of ions of copper and zinc to components helianthus flower pollen occurs form chelats, that is proved by characteristic changes of fluctuations of IR-spectra of primary samples bee pollen in comparison with mixes of pollen with sulfates of copper and zinc.
Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.
373
