УДК 619.636.612.015.3
Ракитянський В.М., асистент, ([email protected])2 Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ОСОБЛИВОСТ1 Ф13ЮЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ KOPIB ЗА ВПЛИВУ СОЛЕЙ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В
Дослгджено динамгку показниюв еритроцитопоезу та газоенергетичного обмту у Kopie голштинсъког породи nid час лактацИ' за nidzodieni неоргатчними солями Midi, кобальту та йоду. Встановлено eidMiHHoemi в 6^02i4Hiù diï кожного з цих eлeмeнmiв. Найвищою активтстю за змтами KWbKoemi epumpoцumiв та гемоглобту, ттенсивтстю газообмту та pienn теплопродукцп вoлoдie кобальт. Cymmeei 3mîhu в epumpoцumonoeзi вiдбyлucя за diï Midi, переважно за рахунок зростання концентрацп гемоглобту.
Ключое1 слова: мтроелементи, голштинсъка худоба, еритроцитопоез, газоенергетичний oômîh.
Вступ. Вщомо, що продуктившсть тварин обумовлена штенсившстю обмшу eHepriï. Об'ективну оцшку р1вня енергопродукцп можна дати на пщстав1 вивчення показниюв газоенергетичного обмшу як штегрально! ланки метабол1зму[4, 6].
1нтенсившсть окисних процеЫв в оргашзм1 худоби безпосередньо пов'язана i3 забезпеченням тканин ïx оргашзму киснем, транспорт якого забезпечуеться еритроцитами. Цей процес залежить вщ насиченост1 самих еритроциив гемоглобшом.
Одним з фактор1в, яю чинять вплив на спрямовашсть та швидккть бюенергетичних процеав, е забезпечешсть тварин мкроелементами. Вщповщно, нестача або надлишок рухомих форм м1кроелемент1в, як1 надходять з кормом, спричиняють порушення ф!зюлого-бюх1м1чного статусу тварин [1, 2, 3, 7]. Вщомо, що в кормах степово! зони Украши мщь, кобальт та йод е дефщитними мшеральними речовинами [5]. Отже, збагачення рацюшв цими мжроелементами може бути ефективним фактором оптим1заци обмшу речовин та покращення продуктивное^ тварин.
Метою роботи було вивчити особливост1 газоенергетичного обмшу та стан еритроцитопоезу у велико! рогато! худоби голштинсько! породи за впливу мшеральних солей м1кроелемент1в (мвд1, кобальту та йоду).
Матер1ал i методи. Дослщження проводилися в умовах TOB "Агро-Овен" Магдалишвського району. Для проведения дослщу були вщ1браш корови голштинсько! породи теля 2-3-го отелення в першш половин! лактацшного перюду, яю утримувалися прив'язно, в типових кор1вниках. Групи пщдослщних
2Науковий KepiBHHK - д. б. н., професор Грибан В.Г. Ракитянський В.М., 2012
223
тварин формувались за принципом аналопв з урахуванням вжу, ф1зюлопчного стану, термшу отелення та маси тша.
Матер1алом для дослщження були видихуване пов1тря та цшьна кров, яю вщбиралися до врашшньо! год1влг Biflöip проводили до початку та по закшченню застосування м1кроелемент1в, що дослщжувались.
Згщно даних поживност1 корм1в [5], рацюн Kopie був дефщитним за йодом, мщдю i кобальтом. Корекцш рацюшв проводили шляхом додавання мшеральних солей цих м1кроелемент1в безпосередньо у корм пщ час год1влг 3 метою виявлення впливу кожного з цих м1кроелемент1в на стан Kopie було сформовано три дослщш групи: 1-ша отримувала сульфат мщ1 з розрахунку 0,4 мг на 1 кг маси тша; 2-га - хлорид кобальту вщповщно у доз1 0,05 мг та 3-тя -йодид калш у доз1 0,01 мг. Контрольна група не отримувала жодно! з добавок. Дози Bcix мшеральних добавок задовольняли нестачу Kopie у мжроелементах та вщповщали юнуючим нормам.
Дослщження газоенергетичного обмшу проводилось методом непрямо! калориметрп, з використанням вщкрито! масково! методики за A.A. Кудрявцевим у модифжаци В.Г. Грибана. Визначення стану еритроцитопоезу проводили за наступними показниками: кшьккть еритроцит1в - за допомогою л1чильно! камери Горяева, вмкт гемоглобшу - гемоглобшцианщним методом; гематокрит - методом мшроцентрифугування; еритроцитарш шдекси -розрахунковим методом.
Результата дослщжень. Отримаш нами результата свщчать про вплив окремо доданих мжроелемешгв у вигляд1 солей на еритроцито- та гемоглобшопоез. Зокрема, мало мкце зростання кшькост1 еритроцит1в за дп Mifli на 8,7 % (Р<0,1) та кобальту - на 9,4 % (Р<0,05) (табл. 1.). Збагачення рацюну Kopie йодом суттево не вщобразилось на кщькост1 еритроцит1в в ix кров!.
Таблиця 1.
ГематолоНчш показники Kpoßi Kopie шд час лактацй' за впливу
сульфату Mifli, хлориду кобальту i йодиду кал1ю (M±m, n=6)
Показ ник Група
Контрольна 1-а дослщна (ОР + CuSÜ4) 2-а дослщна (ОР + C0CI2) 3-я дослщна (ОР + KJ)
Еритроцити, Т/л 5,53±0,21 6,01±0,16 6,05±0,08* 5,59±0,16
Гемоглобш, г/л 95,98±2,42 108,80±3,95* 106,50±3,95* 101,10±4,24
Гематокрит, % 34,17±0,52 33,83±0,66 34,50±0,73 34,67±0,97
Середнш об'ем еритроциту, фл 62,05±1,68 56,42±1,25* 57,03±1,25* 62,12±1,34
ВГЕ, пг 17,41±0,41 18,10±0,35 17,60±0,64 18,08±0,43
КГЕ, % 28,09±0,53 32,15±0,97** 30,85±0,84* 29,21±1,18
Примтка: *Р<0,05; **Р<0,01 у е1дношент до контролю.
Бшьш вираженими за впливу добавки мщ1 i кобальту були змши вмкту гемоглобшу. Так, у 1-й дослщнш rpyni його концентращя зросла на 13,4 % (Р<0,05), у 2-й - на 11 % (Р<0,05) вщносно контролю. На ткний зв'язок цих
224
двох бюелемент1в ¿з процесами синтезу гемоглобшу та дозр1вання еритроцит1в вказують роботи багатьох автор1в [1, 2, 3].
У 3-й дослщнш груш (за додавання йоду) р1зниця ¿з контролем була найменша - 5,3 % (Р<0,1).Можна припустити, що дефщит цього мжроелементу в степовш зош Украши не е вираженим, \ скорш за все, мае вщносний характер. На нашу думку, вш пов'язаний з недостатшстю кобальту, який, як вщомо, сприяе процесам йодування в щитопод1бнш залоз1 [2].
На противагу вищеописаним змшам, гематокрит лишався майже незмшним у розр1з1 вс1х дослщних груп.
У свою чергу, застосування мшеральних речовин впливало не лише на кшьккть еритроцит1в та концентрацш гемоглоб1ну в кров1, але й сприяло змшам еритроцитарних шдекшв у кор1в дослщних груп. Зокрема, вщбулося наростання концентраци гемоглобшу в еритроцитах: за мщ1 на 14,5 % (Р<0,01), кобальту - на 9,8 % (Р<0,05), йоду - на 4 %.
В той же час, абсолютний вмкт гемоглобшу в еритроцит1 у тварин дослщних груп суттево не вщр1знявся вщ контролю, що пояснюеться зменшенням розм1р1в самих еритроцит1в, особливо за споживання коровами мщ1 та кобальту: на 9,1 % (Р<0,05) та 8,1 % (Р<0,05) вщповщно. Вважаемо, що за рахунок цього площа поверхш еритрону збшьшувалась, що сприяло швидшому транспорту кисню через мембрану еритроцит1в \ збшьшувало кисневу емшсть кровг
Описаш змши свщчать про р1зний за ступенем вплив кожно! з дослщжуваних мжромшеральних добавок на еритроцитопоез. Найбшьшого впливу на цей процес завдавали мщь { кобальт.
Пщвищення функцюнуванняоргашв \ систем оргашзму потребуе додаткових енергетичних витрат. Змша потреб в енерги викликае адекватш пристосовш реакци, яю забезпечують споживання оргашзмом необхщно! кшькоси кисню та виведення вуглекислого газу, \ безпосередньо реал1зуються за допомогою мехашзм1в зовшшнього дихання.
Сол1 дефщитних мшроелемешгв, використаш як добавки, мали незначний вплив на показники зовшшнього дихання у тварин (табл. 2.).
Таблиця 2.
Показники зовшшнього дихання у ко|Мв в першш половиш
лактацшного першду за впливу солей мщ1, кобальту 1 йоду (М±т, п = 6)
Показ ник Група
Контрольна 1-а дослщна (ОР + Си804) 2-а дос ладна (ОР + СоС12) 3-я дослщна (ОР + К)
Частота дихання, дих. рух1в за хв. 18,23±0,55 18,37±0,57 17,80±0,67 18,73±0,68
Легенева вентилящя, л/хв. 83,92±1,23 85,70±1,80 86,92±1,69 85,83±1,05
Легенева вентилящя, л/хв/кг 0,140±0,001 0,143±0,002 0,144±0,002 0,143±0,001
Глибина дихання, л 4,62±0,12 4,68±0,13 4,92±0,25 4,61±0,16
225
Варто лише вщзначити, що у тварин 2-1 дослщно! групи проявляеться тенденщя до зростання легенево! вентиляци: р1зниця з контролем склала вщповщно 3,6% за абсолютного та 2,9% за вщносного значения. В цш же груш найвищою була глибина дихання - 4,92±0,25 л, що на 6,5 % переважало значения в контроле
Бшьш об'ективно оцшити ситуацш стосовно ефективност1 дихання тварин можна за газообмшом м1ж зовшшшм середовищем {легенями.
У табл. 3. наведено результата дослщження газообмшу та теплопродукци кор1в пщ час лактаци за впливу добавок м1кроелемент1в, з яких видно, що найбшьш1 змши було вщзначено за дп кобальту (2-га дослщна група). Зокрема, ктотно зросло загальне споживання кисню коровами ще! групи, яке сягало 3,92±0,07 л/хв. та видшення вуглекислоти - 3,30±0,06 л/хв., що вщповщно на 6,2 % (Р<0,05) та 7,1 % (Р<0,01) перевищувало контрольш значения.
Таблиця 3.
Показники газообмшу та енерговитрати ко|Мв пщ час лактацй' при окремому згодовуванш сульфату мщ1, хлориду кобальту 1 йодиду кал1ю __(М±т, п = 6)_
Показ ник Група
Контрольна 1-а дослшна (ОР + Си804) 2-а дос ладна (ОР + СоС12) 3-я дослшна (ОР + К)
Споживання 02, л/хв. 3,69±0,04 3,87±0,07 3,92±0,07* 3,79±0,09
Видшення С02, л/хв. 3,08±0,04 3,24±0,08 3,30±0,06** 3,16±0,08
Споживання 02, мл/хв/кг 6,15±0,11 6,45±0,11 6,48±0,07* 6,30±0,15
Видшення С02, мл/хв/кг 5,13±0,09 5,41±0,11 5,46±0,07* 5,26±0,13
Дихальний коефщент 0,834±0,004 0,838±0,005 0,842±0,003 0,835±0,005
Загальна теплопродукщя, кДж/хв 74,78±0,86 78,51±1,54 79,67±1,42* 76,95±1,88
Теплопродукщя, кДж/год/кг 7,48±0,13 7,85±0,13 7,90±0,09* 7,67±0,17
Примтки: *Р<0,05; **Р<0,01 у в1дношенм до контролю У перерахунку на 1 кг маси тша показники споживання кисню та видшення вуглекислого газу також зростали ввдносно контролю вщповщно на 5,4% (Р<0,05) та 6,4% (Р<0,05). Така д1я кобальту, можливо, обумовлена його стимулюючим впливом на процеси еритропоезу, що безумовно сприяло зростанню киснево! емност1 кров1, а вщтак \ актив1заци И газотранспортно! функци.
Д1я шших мшеральних добавок була менш вираженою, проте, мала под1бну до кобальту спрямовашсть. Особливо це пом1тно на приклад! мщ1, за
226
впливу яко1 споживання кисню та видшення вуглекислого газу збшьшились вщповщно на 4,9 % та 5,5 %.
Посилення газообмшу е вщображенням енергетичного статусу тварин. Кшькють кисню, що поглинаеться оргашзмом кор1в, пов'язана ¿з швидюстю окисних реакцш в !х тканинах, без чого не можливе утворення енерги, а р1вень продуковано! оргашзмом енерги виражаеться через теплопродукцш.
У сво1х дослщженнях ми з'ясували, що серед використаних м1кроелемент1в найбшьший вплив на теплопродукцш мав хлорид кобальту. У кор1в 2-1 дослщно! групи збшьшилась на 6,5 % (Р<0,05) у вщношенш до контролю загальна теплопродукщя. Енерговитрати на одиницю маси у тварин, яю споживали кобальтову добавку, також зросли, сягаючи 7,90±0,09 кДж/год/кг, що на 5,6% (Р<0,05) вище, шж у контрольних тварин.
Слщ вщм!тити, що у тварин вах дослщних груп дихальний коефщент в!рогщно не вщр!знявся вщ тварин контрольно!. Цей факт вказуе на те, що змши енергетичного обмшу у кор1в пщ час лактаци за споживання ними л1м1тованих мжроелемешгв в1дбувались без суттевих зм1н в його субстратному забезпеченн1. Найвищого значения дихальний коефщент набув за дп кобальту - 0,842±0,003, при 0,834±0,004 в контрол1, що може свщчити про певний перерозпод1л в джерелах енерг11 м1ж вуглеводами та лшщами у кор1в.
Таким чином, за використання коровам у перш1й половин! лактацшного пер!оду добавки кобальту вщбулося в!рогщне зб!льшення споживання кисню та видшення вуглекислого газу, що супроводжувалось пщвищенням теплопродукц!!. Зм!ни цих показниюв за усунення деф!циту м!д! та йоду у кор!в мали лише тенденцшний характер.
Висновки.1. Згодовування коровам пщ час лактац!! хлориду кобальту та сульфату мщ! у застосованих дозах сприяе зростанню к!лькост! еритроциив та концентрац!! гемоглоб!ну у кров!.
3. Параметри зовн!шнього дихання не змшювались за д!! жодного з використаних м!кроелемент!в.
2. За ди кобальтово! добавки прискорювався легеневий газообмш та посилювалась теплопродукц!я у кор!в.
Л1тература
1. Вл!зло В.В. Бюх!м!чш основи нормування м!нерального живлення велико! рогато! худоби. 2. м!кроелементи / В. В. Вл!зло, Л. I. Сологуб, В. Г. Янович [та !н.] // Б!олог!я тварин. - 2006. - Т. 8, № 1-2. - С. 43-54.
2. Лавр!в П.Ю. Роль кобальту в регуляцп ¿мунно! функц!! велико! рогато! худоби в систем! профшактики сальмонельозу / П.Ю. Лавр!в, Р.Й. Кравщв // Наук. в!сник Льв!вського НУВМ та БТ ¿мен! С. 3. Гжицького. - 2008. - Т. 10, № 2 (37), Ч. 2. - С. 126-137.
3. Левченко В.1. Анем!я у кор!в зони техногенного забруднення / В.1. Левченко, Л.Г.Сл!в!нська // Науковий вюник ветеринарно! медицини: 36. наук. праць.- Б!лаЦерква, 2010.- Вип. 5 (78).- С. 103-112.
4. Особливост! легеневого дихання та енергетичних процес!в у кор!в голштинсько! та с!ро! украшсько! пор!д / [В.Г. Грибан, В.Г.£ф!мов,
227
В.М.Ракитянський, Т.Л.Спщина] // Вкник Дншропетровського ДАУ. - 2004. -№ 2. - С. 110-112.
5. Свеженцов А. I. Оцшка 6ioreoxiMi4Hoi' ситуаци на Швдш Украши для цшей тваринництва / А. I. Свеженцов, О. В. Яновська, В. В. Панько // Вюник Дншропетровського ДАУ. - 2001. - № 2. - С. 137-142.
6. Федорович С. I. Особливоси обмшу речовин i eHeprii' у тварин захщного внутршородного типу украшсько! чорно-рябо! молочно! породи р1зного в1ку та р1вня продуктивност1 / С. I. Федорович, В. Федорович, Й. 3. Орацький // Тваринництво Украши. - 2002. - № 1. - С. 13-16.
7. Шкваря М. М. Функц1ональний стан молочно! залози кор!в за впливу м1кроелемент1в в умовах техногенного забруднення / М. М. Шкваря, О. В. Семьонов, Н. I. Суслова, В. Г. Грибан // Науковий вкник ветеринарно! медицини: зб. наук. праць. - Б1ла Церква, 2010. - Вип. 6 (79). - С. 150-152.
Summary Rakytyans'kyy V.M.
THE FEATURES OFPHYSIOLOGICAL STATUS OF COWS AT INFLUENCEOF TRACE ELEMENTS
It is studiedthedynamics of indexes of erythropoiesis and gas-energy exchange for holstein cows during the lactation at the addition of traceelements. Differences are set in a biological action each of these elements. A cobalt has the greatest activity after the changes of amount of red blood cells and haemoglobin, speed of interchange of gasesthrough the lungs and level of energyproduction. Substantial changes are in anErythropoiesis took place for the actions of copper, mainly due to incrise of concentration of haemoglobin.
Keywords: trace elements,holstein cows, erythropoiesis, gas-energy exchange.
Рецензент - д.вет.н., професор Головач П.1.
228