CC BY
11
11. Крыжановский Г.Н., Курне-шова Л.Е., Пивоваров В.В. и др. Здоровье и его полифункциональная оценка // 1нтегративна антрополопя. — 2003. — № 2.
— С. 46-51.
12. Общество и здоровье человека / Под ред. Г.И. Царего-родцева. — М.: Медицина, 1973.
13. Погодин Ю.И., Новиков В.С. и др. Психофизиологическое обеспечение профессиональной деятельности военнослужащих // Воен.-мед. журн.
— 1998. — № 11. — С. 27-36.
14. Руководство по медицинскому обеспечению Советской Армии и Военно-Морского Флота. — М., 1991. — 592 с.
15. Суворов Н.Б. Экологические факторы риска в жизнедеятельности человека / Симпозиум "Императивы экологии человека ХХ1 века". — СПб, 2005. — С. 48-49.
16. Суворов Н.Б., Фролова Н.Л. Компьютерные системы оценки состояния человека-оператора в системах управления летательными аппаратами / Учебное пособие. — СПб.: Изд-во СПбГЭТУ "ЛЕТИ", 2005. — 32 с.
17. Судаков К.В. Теория функциональных систем. — М.: Изд-во "Мед. музей", 1996. — 95 с.
18. Телемедицина. Новые информационные технологии на пороге XXI века / Под ред. Р.М. Юсупова, Р.И. Полоннико-ва. — СПб: СПИИРАН, Анатолия, 1998. — 490 с.
19. Фомин В.С. Способ измерения здоровья по В.С. Фомину // Приоритетная справка по заявке № 95111609/14019690.
— Приоритет установлен в НИИТПЭ 05.07.1995.
20. Хижняк М.1., Нагорна А.М. Здоров'я людини та медична еколопя. — К.: Здоров'я, 1995.
21. Царегородцев Г.И. Общая патология человека и методология медицины // Вестник РАМН. — 1998. — № 10. — С. 41-45.
22. Кальниш В.В., Швець А.В. Удосконалення методологи визначення психофiзiологiчних характеристик операторiв // Ук-раТнський журнал з проблем медицини працк — 2008. — Т. 16, № 4.— С. 49-54.
23. Donaldson MS. Accountability for quality in managed care // Jt. Comm. J. Qual. Improv. — 1998. — № 12. — P. 711-725.
24. Tsutsumi A., Kayaba K., Ka-rio K. Prospective study on occupational stress and risk of stroke // Arch. Intern. Med. — 2009. — № 1. — С. 56-61.
Надiйшла до редакцИ 18.10.2009.
APPLICATION OF ABSTRACT INFORMATION MODELS FOR RESEARCH OF THE CONDITION OF VEGETATIVE NERVOUS SYSTEM OF MILITARY PERSONNEL OF ARMED FORCES OF UKRAINE WITH THE ACTUAL AND A CORRECTED DIETARY INTAKE
Deputat Yu., Gulich M., Levit J.
ЗАСТОСУВАННЯ АБСТРАКТНИХ 1НШОРМАЦ1ЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ ВЕГЕТАТИВНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ У РАЗ1 ФАКТИЧНОГО I СКОРИГОВАНОГО РАЦ1ОНУ ХАРЧУВАННЯ
роблема оцЫки стану здоров'я, фiзичного розвитку, Ыдивщу-альних якостей громадян, тоб-то визначення ТхньоТ придатно-ст за станом здоров'я до вмсь-ковоТ служби у Збройних Силах (ЗС) УкраТни стае все бТпьш актуальною.
Сучасш соцiально-економiчнi перетворення в Укра'Тш внесли суттевi корективи у споаб жит-тя значних верств населення, яю передуам вщобразилися на кТпькюно-якюних показниках споживання харчових продук-^в [1, 2]. Ui змши наклали вд биток i на Зс УкраТни, оскТпьки у зв'язку з недостатшм харчу-ванням д^ей та пщл™в вини-кають труднощi з призовом в армiю здорового поповнення [3, 4].
Тому надзвичайно важливим завданням для вмськово-ме-дичноТ служби е своечасне виявлення та корек^я станiв, пов'язаних з дефщитним хар-чуванням молодих хлопцiв до призову, у зв'язку з дючими нормами харчування у ЗС Ук-раТни, якi розрахованi на здо-рових людей.
Дослiдженнями встановлено позитивний вплив оптимального харчування на вегетатив-не забезпечення оргашзму,
ПРИМЕНЕНИЕ АБСТРАКТНЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ СОСТОЯНИЯ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ УКРАИНЫ ПРИ ФАКТИЧЕСКОМ И СКОРРЕГИРОВАННОМ РАЦИОНЕ ПИТАНИЯ Депутат Ю.Н., Гулич М.П., Левит И.Р. Предложено использование информационных моделей для комплексной оценки состояния вегетативной нервной системы военнослужащих Вооруженных Сил Украины при фактическом и скоррегированном рационе питания. Определены чувствительные показатели вегетативного обеспечения организма к изменениям нутриентного содержания скоррегированного рациона питания.
Ключевые слова: информационные модели, состояние вегетативной нервной системы, рацион питания.
© Депутат Ю.М., Гулч М.П., Левт Й.Р. СТАТТЯ, 2010.
ДЕПУТАТ Ю.М., ГУЛ1Ч М.П., ЛЕВ1Т Й.Р.
Науково-дослщний Ыститут проблем вмськово'Т медицини Збройних Сил УкраТни, м. 1ртнь ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологи iм. О.М. Марзеева", м. КиТв
УДК: 616-072.7/681.518
Ключовi слова: шформацшш модел^ стан вегетативно'!' нервово! системи, рацюн харчування.
яке е вiдображенням функцю-нальних процесiв загалом [5].
Аналiз взаемодií рiзних функ-цiональних систем оргашзму вiдповiдае мультипараметрич-ному принципу, який поширю-еться практично на Bci показ-ники гомеостазу, що визнача-ють стан оргашзму та його зми ни у вщповщност з метаболiч-ними процесами (у тому чист пов'язаними з повноцшним харчуванням) i активною дiяль-нютю у зовнiшньому середо-вищi [6].
Враховуючи взаемозв'язок та взаемну залежнють систем органiзму, вважають, що одно-часна реестрацiя iнформацií про функцюнальний стан орга-нiзму, а саме динамки серце-вого ритму (СР) та показниюв центральноí гемодинамiки (ЦГД), як характеризують його адаптацiйнiсть до умов зов-нiшнього та внутршнього се-редовищ, дозволяе оцiнювати рiвень напруженостi функцю-нального стану (НФС) оргашзму загалом [7].
Осюльки змши вегетативного статусу вважають одними з перших i головних донозолопч-них критерiíв вiдхилень у стаж здоров'я [5, 8, 9], зважаючи на значну поширенiсть вегетатив-них розладiв серед молодих хлопцiв [10, 11], нами проведено дослщження з метою визна-чення впливу корекцп фактичного харчування на вегетатив-ний стан органiзму вмськово-службовцiв до та пiсля корекцп (хнього фактичного рацiону (ФР).
Мета дослщження. Оцшити показники вегетативного за-безпечення дiяльностi оргашзму вiйськовослужбовцiв ЗС Ук-раíни за допомогою абстракт-них iнформацiйних моделей з вiзуальним представленням результатiв аналiзу одночасно!' динамiки параметрiв серцево-судинно( системи та рiвня НФС оргашзму на пелюсткових дiа-грамах (ПД) у зв'язку з прове-денням корекци ФР.
Матерiали та методи дослщження. Функцюнально-дiагностичнi дослiдження про-вадилися на базi однiеí з вмсь-кових частин. Було обстежено 80 новопризваних вмськово-службовцiв вком вiд 18 до 20 роюв, яких було розподiлено на двi групи: основну i контрольну. Контрольна група харчувалася за загальновшськовою нормою, а основна отримувала та-
APPLICATION OF ABSTRACT INFORMATION MODELS FOR RESEARCH OF THE CONDITION OF VEGETATIVE NERVOUS SYSTEM OF MILITARY PERSONNEL OF ARMED FORCES OF UKRAINE WITH THE ACTUAL AND A CORRECTED DIETARY INTAKE Deputat Yu., Gulich M., Levit J.
Use of information models for a complex estimation of a condition of vegetative nervous system of military personnel of Armed forces of Ukraine is offered with the actual and a corrected dietary intake. Sensitive indicators of vegetative maintenance of an organism to changes of nutritional composition of a corrected dietary intake are defined.
кии саме рацюн, але з до-даванням бшково-в1там1нного харчового концентрату, виго-товленого 1з високояюсноТ' си-ровини тваринного та рослин-ного походження, без вмюту синтетичних дом1шок — "Ван-с1тон", розробленого украТнсь-кою ф|рмою з виробництва продукт1в спортивного харчування ООО "ДелМас". Продукт сертифкований та мае дозвт МОЗ УкраТни № 5.10/ 47128 в1д 26.12.2002 року.
Дослщження тривали протя-гом 6 мюяц1в: з середини чер-вня до юнця грудня 2005 року. Обстеження вмськовослуж-бовц1в контрольноТ та основноТ груп зд1йснювалося у два ета-пи: на першому вивчалися функцюнальш показники стану здоров'я ос1б обраних груп, на другому оцшювалися т1 саме параметри, але в умовах ско-ригованого рацюну харчування в основн1й груп1.
Для визначення впливу корекци ФР на вегетативний статус оргашзму вмськовослуж-бовц1в провадилися дослщження з використанням активноТ ортостатичноТ проби мультипараметричним методом з одночасною реестра-ц1ею шформацшних сигнал1в в1д р1зних вщдЫв серцево-судинноТ системи (сигнал1в електрокардюграми — ЕКГ — у другому стандартному вщве-денн1, ЦГД методом тетрапо-лярноТ реограф1Т, реоенцефа-лографп — РЕГ) та частоти ди-хання. Програмно в автоматичному режим! за отримани-ми сигналами будувалися функцп СР та ритму дихання й провадилися обробка I анал1з отриманоТ 1нформац1Т з по-дальшим визначенням ступеня НФС та оцшюванням р1вня адаптативност1 орган1зму. За зареестрованими масивами сигнал1в визначався коефщ1-ент множинноТ кореляц1Т (Ямк) [12] в1дносно СР.
Програмно провадився ана-л1з СР з визначенням стати-стичних параметр1в: Мо-мода ЯЯ — штервал1в, АМо — ампл1-туда моди, ВР — вар1ац1йний розмах, 1Н — 1ндекс напруже-ност1 (стресовий 1ндекс), SDNN — середне квадратичне вщхи-лення, СУ — коефМент вар1а-ц1Т, а також спектральних: ТР — цшковита спектральна щшь-н1сть потужност1 у д1апазон1 0,003-0,4 Гц, що характеризуе сумарний абсолютний р1вень активност1 регуляторних систем (РС); VLF — спектральна щшьнють потужност1 у над-низькочастотному д1апазон1 0,015-0,04 Гц; LF — спектральна щшьнють потужност у низь-кочастотному д1апазон1 0,040,15 Гц, що характеризуе в1д-носний р1вень активност1 вазомоторного центру; HF — спектральна щшьнють потужност1 у високочастотному д1апазон1 0,15-0,4 Гц, що характеризуе вщносний р1вень активност1 парасимпатичноТ ланки регу-ляц1Т (дихальн1 хвил1) [13].
За отриманими даними ана-л1зу СР автоматично визнача-лися значення критерпв оц1-нювання окремих сташв системи регуляц1Т, а для загаль-ноТ характеристики активност1 регуляторних систем форму-вався показник активност1 регуляторних систем (ПАРС) у вигляд1 суми за модулем окремих сташв та характеристик регуляторних систем (РС), який визначае р1вень напру-женост1 функц1онального стану (РНФС) [7].
За отриманими даними сиг-нал1в ЦГД автоматично визна-чалися так1 параметри: робота л1вого шлуночка серця (Рлш); потужн1сть л1вого шлуночка серця (Плш); загальний пери-фер1йний оп1р судин (ЗПО); пи-томий перифер1йний оп1р судин (ППО); ударний об'ем кров1 (УО); хвилинний об'ем кров1 (ХОК); середшй динам1чний
артерiальний тиск (СДТ) [14].
За даними сигналiв РЕГ автоматично визначалися Р1 — рео-графiчний iндекс, який харак-теризуе пульсове кровонапов-нення судин (п. кр. нап.), ела-стичнiсть судин (еласт. суд.), тонус артерй тонус вен [15].
знаходяться у дiапазонi "нор-ми", а якi виходять за його ме-жi, для визначення впливу проведено! корекци ФР.
Математичну обробку даних здмснювали з використанням стандартних статистичних па-кет1в Biostat, STATISTICA, SPSS.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Динамiку по-казникiв вегетативного забез-печення СР в оаб груп спосте-реження до та пiсля корекци ФР представлено у табл. 1.
Зпдно з даними табл. 1 на першому етапi дослiджень от-
Таблиця 1
Динамiка показникiв вегетативного забезпечення серцевого ритму у вшськовослужбовщв основноГ та контрольно'!' груп до та шсля корекцГГ ФР
е
Показник l етап (вихщн1 дан1) ll етап (заключн1 дан1)
Контрольна група (M±m) Основна група (M±m) Контрольна група (M±m) Основна група (M±m)
Стан спокою На висот1 ортопроби Стан спокою На висот1 ортопроби Стан спокою На висот1 ортопроби Стан спокою На висот1 ортопроби
ТР, мс2 3921,0± 546,3 2701,1± 323,8 2577,2± 408,4 2519,3± 523,5 2049,6± 429,7 1628,2± 429,4 4452,8± 553,3* 2858,4± 449,5
VLF, мс2 992,2± 269,4 965,1± 208,1 905,6± 205,6 412,2± 114,5 728,0 ±212,9 490,1± 117,7 1848,9± 387,3* 483,2± 112,6
LFn, н.о. 40,2±5,3 45,4±5,5 44,5±5,2 47,2±5,3 44,2±4,1 45,6±5,1 34,5±4,2 48,1±5,5
HFn, н.о. 59,8±8,2 54,6±6,8 55,5±7,1 52,85±8,6 55,8±7,4 54,4±8,2 65,5±6,5 52,3±6,2
LFn/HFn 0,7±0,1 0,8±0,1 0,8±0,1 0,9±0,1 0,8±0,1 0,8±0,1 0,5±0,1* 0,9±0,2
VLF, % 25,3±6,2 35,7±5,2 35,1±4,1 16,4±4,0 35,5±5,2 30,1±5,1 41,5±5,1 16,9±3,9
LF, % 30,2±5,1 29,2±5,35 28,9±2,6 39,4±4,4 28,5±4,8 31,9±6,4 20,2±5,3 39,9±5,0
HF, % 44,7±5,1 35,1±5,0 36,2±2,6 44,2±4,2 36,1±4,8 38,3±4,4 38,3±4,3 43,2±4,9
Мо, с 1,0±0,1 0,7±0,1 1,0±0,04 0,9±0,1 0,7±0,1 0,6±0,04 0,8±0,06 0,6±0,03
АМо, % 40,5±2,7 33,8±1,9 35,1±2,8 29,0±4,0 35,2±4,4 31,4±3,6 35,1±3,3 31,2±3,5
ВР, с 0,3±0,05 0,3±0,03 0,3±0,06 0,3±0,04 0,3±0,02 0,2±0,03 0,4±0,02 0,3±0,06
1Н, (у.о.) 67,4±12,0 105,6±7,3 64,6±9,0 75,5±11,4 92,6±14,6 96,6±21,8 51,8±10,4** 88,3±20,6
Вегетат. гомеостаз вегетативна р1вновага вегетативна р1вновага вегетативна р1вновага вегетативна р1вновага вегетативна р1вновага вегетативна р1вновага вегетативна р1вновага вегетативна р1вновага
ПАРС, бали 5 (ФН виразна) 5(ФН виразна) 4 (ФН пом1рна) 5 (ФН виразна) 5 (ФН виразна) 4 (ФН пом1рна) 4 (ФН пом1рна) 4 (ФН пом1рна)
Riv^o 0,6±0,06 0,5±0,05 0,65±0,07 0,7±0,06 0,6±0,07 0,5±0,06 0,6±0,04 0,6±0,04
е
Примтка: * — розб1жност1 достов1рн1 (р<0,05) пор1вняно з контролем i фоновими даними; ** — розбiжностi достовiрнi (р<0,05) порiвняно з контролем.
Для компактно! вiзуалiзацri подання мультипараметрично! шформацп використано аб-страктну Ыформацмну модель (А1М) класу А2, пщкласу С2 [16] з застосуванням пелюсткових дiаграм (ПД) та дiагностичною iнтерпретацiею даних, яка автоматично вщображалася у та-блицi з цифровою та змютовою (прагматичною) шформащею таблично-графiчного редактора Excel. Структурну схему та опис роботи AlM подано у пу-блкаци [17].
У зв'язку з великою розбiжнi-стю величин дослiджених по-казниюв (вiд 0,1 — еласт. суд.— до 4452,8 — ТР) для предста-влення !хньо! динамiки на однм дiаграмi в одному масштабi па-раметри були нормованi вщно-сно середнiх значень для свое! "норми" (ср. норм.) [18], що дало змогу одночасно вiзуаль- Примтка: * — розб'жност достовiрнi(р<0,05) порiвняно но аналiзувати, як з показниюв 3 фоновими даними.
Динамка показниюв реоенцефалографi! та тетраполярног
вiйськовослужбовцiв
Показник l етап (вихщн1 дан1)
Контрольна група (M±m) Основна група (M±m)
Стан спокою На висот1 ортопроби Стан спокою На висот1 ортопроби
ЧСС, уд./хв. 62,5±1,8 76,9±1,6 58,8±3,2 72,3±1,8
Рлш, % необх." 87,7±2,5 89,3±1,6 91,5±4,9 90,2±2,5
Плш, % необх. 89,7±6,8 78,4±6,2 81,4±6,4 75,4±6,1
УО, % необх. 105,3±6,6 81,2±7,5 89,8±7,5 77,5±6,6
ХОК, % необх. 96,8±8,8 96,7±9,2 78,6±7,7 94,7±8,8
ЗПО, % необх. 87,1±8,5 92,3±8,6 113,2±9,0 101,1±8,5
ППО, % необх. 86,8±9,1 86,8±7,4 105,3±8,6 92±9,1
СДТ, % необх. 84,0±5,3 86,2±4,3 83,7±3,4 84,3±5,3
РЕГ еласт. судин 0,055±0,002 0,05±0,001 0,054±0,006 0,05±0,002
РЕГ тонус артерм 63,0±5,3 61,4±4,3 70,4±7,2 53,3±5,3
РЕГ тонус вен 86,6±4,3 79,3±3,6 82,5±4,3 72,5±4,3
Р1 (п.кр.н.) 0,09±0,01 0,08±0,01 0,09±0,01 0,08±0,01
риманi значення статистичних та спектральних характеристик серцевого ритму в основшй та контрольнiй групах у сташ спо-кою не мал и суттевих розбiж-ностей.
На xni вегетативноí рiвноваги в обох групах, РНФС у контрольна груш вщзначався як "виразний", а в основшй — "по-мiрний". У сташ ортостазу суттевих розбiжностей мiж зазна-ченими параметрами не виз-начено.
На другому етат дослiджень пiсля проведеноí корекцií ФР в основшй грут зафiксовано до-стовiрну (р<0,05) вщмшнють показникiв загально( спек-тральноí щiльностi потужностi ТР та VLF спектру хвиль, а та-кож статистичних показниюв (Mo, IH) серцево( дiяльностi вiдносно аналопчного показ-ника у групi контролю та вихщ-них даних першого етапу.
Згiдно з даними табл. 1 отри-маний показник загально[ по-тужностi ТР (Total Pover) ос-новноí групи у сташ спокою на другому етат перевищував (4452,8±553,3) навiть анало-пчну величину за прийнятим Мiжнародним стандартом 1996 р. (3466,0±1018,0). Це може бути пов'язано з бшьши-ми функцюнальними можли-востями органiзму у процес тренованостi та адаптацií до пщвищених фiзичних i психо-емоцшних навантажень [19, 20] вiйськовоí служби на фон посиленого харчування в ос-
новнiй групi. У контрольна гру-пi показник загально[ потужно-стi спектру хвиль нав^ь дещо зменшився вiдносно фонових даних.
Оцшюючи спектральну характеристику варiабельностi серцевого ритму (ВСР) за трьома дiапазонами частот, у дослщжених групах вмськово-службовцiв виявили
□ потужнiсть низькочастот-ного складника спектру — LF (Low Frequency), що характе-ризуе стан симпатичного вщ-дiлу ВНС, вщзначалася приростом абсолютного значення при проведеннi активно( ор-тостатичноí проби (переве-дення тша обстежуваного з горизонтального у вертикальне положення) в обох групах спо-стереження у межах недосяж-ностi статистично( розбiжно-стi. Збiльшення показника LF з пщвищенням фiзичного на-вантаження е свщченням за-безпечення адаптацп оргашз-му до змiн зовшшнього сере-довища та адекватного реагу-вання серцево-судинноí си-стеми на нього шляхом акти-вацií симпатичного вщдшу ВНС [19, 21];
□ потужнють хвиль високо-частотного спектру ВСР ^F — High Frequency), або дихальних хвиль, яю е вщображенням ак-тивностi парасимпатичного вщдшу ВНС нервовоí системи i характеризують вагусш впли-ви, навпаки зменшувалася з недостовiрною рiзницею при
Таблиця 2
реографм в основнiй та контрольнш групах до та пiсля корекцГГ ФР
II етап (заключи дан1) Показники норми
Контрольна група (M±m) Основна група (M±m)
Стан спокою На висот1 ортопроби Стан спокою На висот1 ортопроби
74,1±4,6* 107,2±4,7 67,4±1,8* 96,8±3,3* 100±5
79,4±2,2 94,3±3,1 99,1±2,5** 84,9±2,3 100±5
85,4±8,3 98,4±5,5 99,3±6,5* 83,6±6,2 100±5
100,1±1,0 100,3±8,0 109,9±6,6* 80,2±9,3 100±5
110,2±8,5 109,4±5,3 110,4±8,8* 110,4±12,1 100±5
64,8±7,3 73,8±6,0 82,9±8,5* 92,4±11,2 100±5
68,6±8,1 77,4±7,4 80,8±9,1* 82,8±9,3 100±5
77,0±4,7 85,7±5,3 74,8±5,3 76,9±4,3 100±5
0,05±0,003 0,05±0,001 0,06±0,002 0,05±0,003 0,09-0,11
51,6±5,4 44,6±4,9 68,6±5,3 66,8±6,1 40-70
84,2±3,9 61,1±5,0 80,5±4,3 71,5±5,0 50-80
0,05±0,01 0,05±0,01 0,09±0,01** 0,07±0,01 0,1-0,27
Примтка:
** — розбiжностi достовiрнi (р<0,05) порiвняно з контролем.
проведенш ортопроби в обох групах спостереження;
□ стввщношення LF/HF, яке вважаеться показником зба-лансованос^ симпатичного i парасимпатичного вщдЫв ВНС та вiдображае тип вегета-тивноí реакцií [22], свщчило про збереження вегетативного балансу в обох групах спостереження. Однак, як видно з табл. 1, в основшй грут тсля корекци ФР вказане стввщношення мае достовiрно (р<0,05) менше значення щодо анало-пчного показника контрольноí групи та фонових даних пер-шого етапу дослщжень, що ви-кликано бiльшим представниц-твом хвиль високочастотного спектру. Така перебудова у хвильовому спектрi ВСР вiйсь-ковослужбовцiв основно( групи спричинена впливом парасим-патичного вiдцiлу ВНС з акти-вацiею трофотропних процесiв в оргашзм^ якi викликають анаболiчнi реакци, направленi на пiдтримання гомеостатич-но( рiвноваги [8];
□ значний внесок у загаль-ний спектр хвиль наднизькоча-стотного дiапазону (VLF — Very Low Frequency) теж свщчить про активнiсть трофотропноí системи в основшй грут вмсь-ковослужбов^в пiсля корекцií ФР [21, 22], яю мали достовiр-но бшьше значення вiдносно фонових даних i групи контролю. Високий рiвень хвиль VLF в основнiй грут спостереження можна розцшювати як п-перадаптивний стан органiзму з високими енергетичними та метаболiчними резервами, то-дi як порiвняно низьке пред-ставництво хвиль цього дiапа-зону ВСР в осiб контрольно( групи може трактуватися як енергодефщитний стан орга-нiзму [22].
Оцшюючи статистичш данi ВСР, виявили
□ активнють механiзмiв симпатичноí регуляцií та сту-
пеня централ1зацп управл1ння СР за 1ндексом напруженост1 (1Н) в обох досшджених групах протягом етатв досл1джень не виходила за меж1 1нтервалу 51-199, який в1дпов1дае стану вегетативно! р1вноваги i свщ-чить про вщсутнють напруже-ностi регуляторних систем оргашзму. Однак, як видно з табл. 1, в основшй грут топя корекцп ФР значення показника 1Н мае достовiрну (р<0,05) вiдмiннiсть вiд анало-пчного у групi контролю, в якм корекцiя ФР не провади-лася. Причому у контрольнiй групi вшськовослужбовщв у станi спокою спостерiгалося збшьшення 1Н порiвняно з ви-хщними даними першого ета-пу у середньому на 27% (з 67,7 до 92,6), тодi як в основшй грут зафксовано знижен-ня на 24,6% (з 64,5 до 51,8), що свщчить про зниження впливу центральних мехашз-мiв управлiння регуляцiï серцевого ритму та пщвищення активностi трофотропно) системи. При проведенш активно) ортостатично) проби у групах спостереження 1Н реагуе збiльшенням свого значення у вщповщь на пщвищення фи зичного навантаження, що уз-годжуеться з лiтературними даними [8, 22, 23];
□ при оцшц вегетативного гомеостазу за показниками серцево) дiяльностi АМо, ВР, 1Н [8] у групах спостереження визначено збереження вегетативно! рiвноваги протягом етатв дослщжень в органiзмi оаб основно) i контрольно) груп i у сташ спокою, i на висот орто-проби;
□ показник активност регуляторних систем (ПАРС) на першому етат (табл. 1) харак-теризувався виразним функ-цiональним напруженням (ФН) в осiб контрольноТ i основноТ (в ортостазО груп, що пов'язано з процесами адаптацп оргашзму
вмськовослужбов^в до умов вмськово) служби.
^сля проведеноТ корекцiï ФР в оаб основноТ групи зареес-тровано зниження ФН регуля-цiйних систем до помiрного рiвня, тодi як у контрольна гру-пi у сташ спокою рiвень ПАРС характеризувався виразним ФН, що свiдчить про напружен-ня механiзмiв адаптацiï, наяв-нiсть стресу та неадекватно!' вщповщ органiзму на вплив чинникiв оточуючого середо-вища, що може призвести до прискореного вичерпання жит-тевих ресурав i розвитку зах-ворювань [24].
Таким чином, аналiз даних вегетативного забезпечення органiзму свiдчить, що у результат проведеноТ корекци ФР в основшй грут вмськово-службов^в вiдбулася активацiя загального впливу ВНС на СР, збшьшення резервних можли-востей системи вегетативно! регуляцп в умовах адаптацп до впливу на оргашзм наванта-жень вмськово'Т служби.
Динамiка функцiонального стану системи кровооб^ i ме-ханiзмiв ïï регуляцiï з боку ВНС за показниками реоенцефало-графiï та тетраполярно) рео-графiï у групах спостереження до та пюля корекцiï ФР вщоб-ражено у табл. 2.
Показники стану системи кровооб^ у групах спостереження, згщно з даними табл. 2, на першому етат дослщжень практично не мали суттевих розбiжностей.
Даш дослщжень центрально)' гемодинамки другого етапу показали, що в обох групах до-стовiрно (р<0,05) зросла частота серцевих скорочень по-рiвняно з фоновими даними. При цьому, як позитивний момент, в основшй грут на фон корекци' ФР вщбулося досто-вiрне (р<0,05) збiльшення ро-боти лiвого шлуночка серця по-рiвняно з контрольною, а також (порiвняно з фоновими даними) достовiрно (р<0,05) пщви-щилися показники його потуж-ностi, величини ударного та хвилинного об'емiв кровi та суттеве зменшення (р<0,05) показника ЗПО судинно) системи. У контрольна групi ста-тистично значимих вщмшно-стей мiж початковими та за-ключними величинами показника ЗПО не зафксовано. При цьому показники ЗПО та пПо судин, а також середнього ди-
намiчного тиску у контрольнiй та основнiй групах спостереження на момент заключних дослщжень були зниженими, що свщчило про змщення вегетативного балансу у бк по-мiрноï переваги парасимпа-тично) нервово) системи (ПСНС).
Показники церебрально! гемодинамки з даними РЕГ, зп-дно з даними табл. 2, характе-ризувалися зменшенням ела-стичност судин на початково-му та заключному етапах досли джень в обох групах.
Тонус церебральних вен на початковому етат достджень у вмськовослужбов^в основноТ та контрольно)' груп у сташ спокою був пщвищеним, але знижувався при ортопробк На другому етат тонус церебральних вен в оаб основноТ групи знизився практично до показниюв фiзiологiчноï нор-ми, як зниження аналопч-ного показника у контрольна групi не досягло меж норми. Причому в ортостазi в обох групах вказаний показник знижувався, як i на першому етат дослщження.
Тонус церебральних артерм у контрольна та основшй групах вмськовослужбовщв на вах етапах дослiджень перебував у межах норми i у сташ спокою, i при ортопробк
Як видно з табл. 2, за даними РЕГ першого етапу дослщжень, рiвень реографiчного ш-дексу (Р1), який характеризуе кровонаповнення церебральних судин, в оаб обох дослщжених груп мав однаковi значення i практично вщповщав фiзiологiчнiй нормк На другому етат тсля корекцiï ФР в основшй грут Ыдекс не змшив свого значення у сташ спокою i незначно зменшився в орто-стаз^ при цьому мав достовiр-ну (р<0,05) вщмшнють (у станi спокою) вщносно показника Р1 контрольно) групи, який змен-шився вiдносно вихiдних даних у сташ спокою i в ортостазк
Таким чином, за результатами проведених дослщжень показ-ниюв вегетативного забезпе-чення системи кровообiгу методами РЕГ та тетраполярноТ рео-графи видно, що функцюналь-ний стан системи кровооб^ у вiйськовослужбовцiв контрольно) групи характеризувався зменшенням загального пери-феричного опору судин, пщвищеним тонусом церебральних
вен та зменшенням мозкового кровотоку. Водночас в основнiй грут на фон скорегованого ФР вказан вiдхилення були менш вираженими — вщзначалася тенденцiя до нормалiзацií вегетативного забезпечення систе-ми кровооб^.
Комплексну оцiнку стану вегетативно'!' системи за параметрами СР, ЦГД та мозкового крово-об^ з вiзуальним поданням ре-
зульта^в анатзу функцюналь-но-дiагностичноí iнформацií, от-риманоТ пiд час проведення дослщжень вмськовослужбов-цiв до та топя корекци ФР з од-ночасним дiагностичним комен-туванням в автоматизованому режимi цих результат згiдно з унiфiкованими (форматзовани-ми) висновками вщносно "нор-ми" у стан спокою [13-15, 18], надано в А1М (рис. 1).
Висновки
1. ^сля проведено!' корекцií ФР харчування в основшй групi вмськовослужбов^в динамiка параметрiв серцево-судинноТ системи та рiвня напруженостi Тхнього функцiонапьного стану свщчить про покращання вегетативного забезпечення дiяпь-ностi органiзму порiвняно з анапогiчними показниками у контрольна групi.
Рисунок
Абстрактна iнформацiйна модель динамки функцюнально^агностичних параметрiв вегетативного стану органiзму вiйськовослужбовцiв у разi фактичного та скоригованого
рацюну харчування
Перший етап (вихщш данi) Другий етап (заключнi данi)
— — Хгр.1-сп.
' н.нри^ср.нрм •Dc.ip.l-cn
Е.нрш/ср.нрт Ктр.2-сп.
■ ннрм/ср Jtput C0c.ip.2-cn
основна група контрольна група основна група контрольна група
коментар до РЕГ та ЦГД коментар до СР коментар до РЕГ та ЦГД коментар до СР коментар до РЕГ та ЦГД коментар до СР коментар до РЕГ та ЦГД коментар до СР
Р1 нормальн. пом1рна брадикард1я Р1 нормальн. нормо-кард1я Р1 нормальн. нормо-кард1я Р1знижений пом1рна тах1кард1я
еласт. судин знижена пом1рна синусова аритм1я еласт. судин знижена пом1рна синусова аритм1я еласт. судин знижена пом1рна синусова аритм1я еласт. судин знижена пом1рна синусова аритм1я
тонус артерш знижений вегетативн. гомеостаз не змшився тонус артерш нормальн. вегетативн. гомеостаз не змшився тонус артерш нормальн. вегетативн. гомеостаз не змшився тонус артерш нормальн. вегетативн. гомеостаз не змшився
тонус вен пщвищ. ст1йка регуляц1я тонус вен пщвищ. стшка регуляц1я тонус вен пщвищ. стшка регуляц1я тонус вен пщвищ. дисрегу-ляц1я
СДТ знижений вегетативна р1вновага СДТ знижений вегетативна р1вновага СДТ знижений вегетативна р1вновага СДТ знижений вегетативна р1вновага
УО зниж. пом1рне послабл. активност1 ПНЦ УО пщвищ. пом1рне послабл. активност1 ПНЦ УО пщвищ. нормальна активнють ПНЦ УО зниж. пом1рне послабл. активносп ПНЦ
ХОК зниж ПАРС = 4 ХОК норм. ПАРС = 5 ХОК пщвищ. ПАРС = 4 ХОК пщвищ. ПАРС = 5
ЗПО пщвищений НФС пом1рна ЗПО знижений НФС виразна ЗПО знижений НФС пом1рна ЗПО знижений НФС виразна
ППО пщвищений ППО знижений ППО знижений ППО знижений
Робота л.ш. знижена Робота л.ш. знижена Роботал.ш. нормальна Робота л.ш. знижена
Потужнють л.ш. знижена Потужнють л.ш. знижена Потужнють л.ш. нормал. Потужнють л.ш. знижена
Змшаний тип гемодинам. Еукшетичн. тип гемодинам. Змшаний тип гемодинам. Змшаний тип гемодинам.
2. Аналiз даних вегетативного забезпечення серцевого ритму свiдчить, що у результат проведеноТ корекцiï ФР в основшй грут вмськовослужбов-цiв вщбулася активацiя загаль-ного впливу ВНС на СР, збшьшення резервних можливостей системи вегетативно) регуляци в умовах адаптацп до впливу на оргашзм навантажень вмсько-во) служби.
3. Функцюнальний стан системи кровооб^ у вмськово-службовцiв контрольно) групи характеризувався зменшен-ням загального периферично-го опору судин, пщвищеним тонусом церебральних вен та зменшенням мозкового крово-об^, як в основнiй групi на фон скорегованого ФР вказанi вщхилення були менш вираже-ними — вщзначалася тенден-цiя до нормалiзацiï вегетативного забезпечення системи кровообiгу.
4. Застосування А1М класу А2, пiдкласу С2 (рис. 1) у про-цесi аналiзу функцюнально-ди агностично) iнформацiï, яка характеризуе стан ВНС вмсь-ковослужбовцiв ЗС Укра)ни при фактичному i скоригова-ному рацiонi харчування дае змогу одночасно вiзуально представити динамку обсте-жених параметрiв, якiсно i кшькюно )х оцiнити, визначити рiвень напруженостi функцю-нального стану пщ час прове-дення дослiджень з викори-станням активно) ортостатично) проби.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гулiч М.П. Актуальш про-блеми гiгiени харчування, яю потребують вирiшення в Укра)-нi // Довкiлля та здоров'я. — 2001. — № 6. — С. 52-54.
2. Гулич М.П. К вопросу о концепции национальной политики в области здорового питания населения Украины // Здоров'я Укра)ни. — 2001. — № 9. — С. 38.
3. Голубчиков М.В. Сощапьш проблеми харчування д^ей як основа формування особово-го складу Збройних Сил Укра)-ни на перспективу // Проблемы военного здравоохранения и путей его реформирования: Сб. науч. тр. — 1998. — С. 315-318.
4. Михайлець В.Ю., Коваль-чук Ю.1. Загальна характеристика стану здоров'я призов-ного контингенту за 1991-2001 роки // Актуальш проблеми ор-гашзацп медичного забезпе-чення д^ей та пщл™в: Матер. наук.-практ. конф. (Харюв, 2728 листопада 2002 р.). — Харюв, 2002. — С. 128-133.
5. Коленко О.1., 1скрицька М.М. Основш прояви вегетативно) дисфункци у студен^в-медиюв IV-VI курав // Вюник СумДУ. Серiя Медицина. — 2007. — № 2. — С. 72-78.
6. Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности. Избр. труды. — М.: Наука, 1979. — 215 с.
7. Баевский Р.М., Кукушкин Ю.А., Марсанов А.В. и др. Методика оценки функционального состояния организма человека // Журн. авиац. и кос-мич. мед. — 1995.— С. 1-16.
8. Вейн А.М., Вознесенская Т.Г. , Воробьева О.В. и др. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / Под ред. А.М. Вейна. — М.: ООО "Мед. информ. агентство", 2003. — 752 с.
9. Маколкин В.И., Абакумов С.А., Сапожникова А.А. Ней-роциркуляторная дистония (клиника, диагностика, лечение). — Чебоксары, 1995. — 250 с.
10. Аникин В.В., Куроч-кин А.А. Особенности нейро-циркуляторной дистонии в подростковом возрасте // Рос. кардиолог. журн. — 1999. — № 2. — С. 48-56.
11. Александров А.А. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний с детства: подходы, успехи, трудности // Кардиология. — 1995.— № 7. — С. 4-8.
12. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. — К., 2006. — 558 с.
13. Heart Rate Variability / Stan-darts of Measurement, Physiological Interpretation, and Clinical Use. 1996, American Heart Association / Ine/ 1043-1065.
14. Инструментальные методы исследования сердечно-
сосудистой системы. Справочник / Под ред. А.И. Виноградовой. — М.: Медицина, 1986. — 349 с.
15. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. Руководство для врачей. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 1991.— 640 с.
16. Модели информационные. Общие эргономические требования. ГОСТ В 24.04.00385. — М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. — С. 1-14.
17. Швець А.В., Лев^ Й.Р., Нестеровська С.В. Особливо-ст проведення професмного психофiзiологiчного вщбору вмськових операторiв до ЗС Укра)ни з використанням ш-формацмних моделей // Укр. журн. з проблем мед. працк — 2008. — № 1 (13). — С. 20-27.
18. Трахтенберг И.М., Тычи-нин В.А., Сова Р.Е. и др. Основные показатели физиологической нормы у человека: руководство для токсикологов / Под ред. И.М. Трахтенберга. — К.: Авиценна, 2001. — 372 с.
19. Кудря О.Н. Влияние физических нагрузок разной направленности на вариабельность ритма сердца у спортсменов // Бюллетень сибирской медицины. — 2009. — № 1. — С. 36-43.
20. Аксенов В.В., Артамонов В.Н., Мотылянская Р.Е. и др. Использование математического анализа ритма сердца для распознавания механизма некоторых форм нарушений функционального состояния сердечно-сосудистой системы у спортсменов // Теория и практ. физ. культуры. — 1981.
— № 4. — С. 28.
21. Баевский Р.М. Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. — М.: Наука, 1984. — 221 с.
22. Баевский Р.М., Иванов Г.Г., Чирейкин Л.В. и др. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем // Вестник аритмологии. — 2001.
— № 24. — С. 65-87.
23. Флейшман А.Н. Медленные колебания гемодинамики.
— Новосибирск, 1999. — 264 с.
24. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. — М.: Медицина, 1979. — 298 с.
Надiйшла до редакцп 08.09.2009.
