CC BY
13
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 612.17:612.8]-057.875:378.661(477-25)
йШ
СИМОНЕНКО г.г.
Нац/ональний медичний ун/верситет iменi О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра/на
СТАН АВТОНОМНО! РЕГУЛЯЦП СЕРЦЕВОТ Д|ЯЛЬНОСП
В СТУДЕНЛВ НМУ
Резюме. З метою виявлення вегетативних дисфункцй у студентiв Нацюнального медичного ушверситету, разом з обстеженням автономного статусу, 161 добровольцю було проведено варiацiйну кардюштервалографж. Установлено, що в студентiв переважали дистошчш порушення надсегментарного рiвня автономно'1 нервово! системи. У 69 % обстежених вiдмiчалося вiрогiдне (р < 0,05) зниження ттегращйного показника активностi регуляторних систем з напруженням симпатикоадреналовог системи. Майже в третини обстежених спостерЗався стан перенапруженнярегуляторних систем. Серед показни^в математичного анал1зу спiввiдношень тривалостi кардiоiнтервалiв найбшьш шформативними виявилися: тдекс напруження, частота серцевих скорочень, мода, медiана, сигма та варiацiйнийрозмах. Особливе значення в доЫдженш мають навантажувальт тести. У нашому випадку знижену реакцт на активну ортоклшостатичну пробу показали 69 % студентiв, причому зниження другог фази ортопроби виявлялося в 90 % випад^в. Серед них значне зниження реакцп було зареестровано в 38 % осб, а значне зниження другог фази — у 58 %. Так дат свiдчать про порушення автономно'1 регуляци серцевогоритму з надлишковим залученням надсегментарних структур.
Ключовг слова: вегетативна дисфункщя, варiацiйна кардюiнтервалографiя, студенти.
Вступ
Одшею з актуальшших проблем сучасно! медицини е здоров'я популяци, особливо сощально незахищених шарiв, до яких належить i студентство, осюльки в процеа навчання вщбуваеться адаптащя до комплексу факто-рiв, що е специфiчними для вищо! школи. Адаптащя студент — складний динамiчний сощально-психофiзюло-пчний процес, що супроводжуеться значним напруженням компенсаторно-пристосувальних систем [5, 10].
Дисфункци автономно! нервово! системи зусщча-ються в 12—25 % дтей i 40—80 % дорослих (переважно особи молодого та середнього в^). У 2009 рощ в Укра!ш поширенють вегетосудинно! дистони становила 1669,4 на 100 тис. населення i захворюванють — 393,7 на 100 тис. населення [9].
Найчастше вегетативна дисфункщя проявляеться симптомами з боку нервово! та серцево-судинно! систем. Соматичш симптоми звичайно супроводжуються загаль-ною слабюстю, пщвищеною втомлюванютю, емоцшними розладами, метеотропнiстю, розладами сну [3].
Ощнка функщонального стану оргашзму за варiа-бельнiстю серцевого ритму (ВСР) е одшм iз метода неiн-вазивного контролю гуморально! та автономно! нервово!
Адреса для листування з автором: Симоненко Григор1й Геннадшович E-mail: [email protected]
© Симоненко Г.Г., 2016
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
регуляци. Дослщження ВСР широко застосовуеться в най-рiзноманiтнiших галузях медицини — неврологи, кардюло-rii, анестезюлоги-реашматологи, спортивнiй та космiчнiй медицинi [1, 2, 11].
При невротичних i передневротичних станах, що е не-рщкими в студентiв, визначенi значш порушення в струк-турi серцевого ритму у вигляд збтьшення частоти серцевих скорочень (ЧСС), зменшення варiабельностi iнтервалiв R-R та зменшення дихально! аритми, що вказуе на пщви-щену здатнiсть до довтьного контролю ЧСС [6, 12].
Функщя серцево-судинно! системи характеризуеться значною мобтьнютю в процеш р1зних вплив1в — емоцш-них, Ф1зичних та фармакологiчних, що дозволяе вико-ристовувати показники для оцшки динамiки стану. Так, високий рiвень тривожност1 корелюе з функцюнальними порушеннями серцево! д1яльност1 та супроводжуеться збтьшенням ЧСС, iндексу напруження та коефщента надлишкового функцiонування, тобто шдсиленням кардiорегуляторних вплив1в. Зниження периферiйного судинного опору з1 збтьшенням ударного та хвилинного об'ему кровоо61гу також пояснюеться дисфункцiею ви-щих вегетативних цен^в. Причому при неврастени ре-еструеться переважно астенiчний тип пульсограми, а при астеношохондричнш Форм1 неврозу — дистошчний. Ц1 данi вказують на те, що змши активностi вщповщальних за емоци зон мозку можуть впливати на регуляцiю серцево-судинно! збудливосл з1 зм1ною артерiального тиску i стану мкроциркуляци [7, 8, 13, 14].
Мета роботи — комплексне обстеження автономного статусу студенпв НМУ шляхом тестування та дослщження варiабельностi серцевого ритму за допомогою кардю-штервалографи для ранньо! дiагностики вегетативних дисфункц1й.
Матерiали та методи
Проведено обстеження 161 студента 4-го курсу сто-матолопчного факультету Нащонального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця: чоловшв було 54 (34 %), жшок — 107 (66 %), середнш в1к — 20,7 ± 0,2 року.
На першому етапi вс1м пацiентам проводилося тестування за самооцшкою вегетативного тонусу, вимiрювався артерiальний тиск та ЧСС у сташ спокою для визначення вегетативного шдексу Kerdo. Вегетативна реактивнiсть оць нювалась у вс1х студентiв шляхом рефлексу G. Dagnini — B. Aschner. Вегетативне забезпечення д1яльност1 у вс1х студентiв вимiрювалося за допомогою ортоклшостатично! проби.
Варiацiйну кардiоiнтервалографiю було проведено на другому етат 143 студентам: чоловшв було 52 (36 %), жшок — 91 (64 %), середнш в1к — 20,80 ± 0,23 року. 18 студентам дослщження провести не вдалося з техшчних причин, пов'язаних 1з вираженою артерiальною гiпотонiею та слабким ниткопод16ним пульсом. У подальшому вс1 обстеженi були подтеш м1ж собою на шють груп залежно вщ отриманого штегративного показника активностi ре-гуляторних систем (ПАРС).
Для оцшки в1ропдносл отриманих даних використову-вався критер1й Стьюдента. Пор1вняння проводилося з гру-пами студенттв, як1 демонстрували нормальн1 показники.
Результати та обговорення
Загальна апаратна ощнка ВСР виявила, що нормокар-д1я рееструвалася в 45 (31 %) студенттв (у 24 ж1нок — 17 % i 21 чоловша — 15 %), пом1рна тахжардтя — у 63 (44 %) (у 41 жшки — 29 % та 22 чоловшв — 15 %), виражена тахжар-дiя — у 28 (20 %) (у 20 жшок — 14 % та 8 чоловшв — 6 %), помiрна брадикардтя — у 7 (5 %) (у 4 жшок — 3 % та 3 чоловшв — 2 %), виражена брадикардтя — у 2 жшок (1 %).
Щодо автоматизму серцевого ритму, то домшувала помiрна синусова аритмш — у 129 (90 %) ошб i3 143 (у 82 (57 %) жшок та 47 (33 %) чоловшв), виражена синусова аршшя вщшчалася в 3 жшок (2 %), помiрне порушення автоматизму — у 1 чоловжа, виражене — у 7 (5 %) (у 5 (3 %) жшок та 2 (1 %) чоловшв), тод як стабтьний ритм — лише в 4 (3 %) ошб (у 1 жшки та 3 (2 %) чоловшв).
Щодо вегетативно! рiвноваги, то помiрна симпатикото-шя визначалася в 21 (15 %) студента (у 15 (10 %) жшок та 6 (4 %) чоловшв), виражена симпатикотонтя — у 8 (6 %) (у 3 (2 %) жшок та 5 (3 %) чоловшв), помiрна парасимпатико-тошя — у 21 (15 %) (у 15 (10 %) жшок та 6 (4 %) чоловшв), виражена парасимпатикотонгя — у 7 (5 %) (у 5 (3 %) жшок та 2 (1 %) чоловшв). У бтьшосл студенпв вегетативний гомеостаз був збережений — у 87 (61 %) ошб (у 53 (37 %) жшок та 34 (24 %) чоловшв).
Щодо рiвня регуляци серцевого ритму, то дизрегулящя центрального типу була виявлена в 109 (76 %) студенив (у 69 (48 %) жшок та 40 (28 %) чоловшв), стшка регуля-щя — у 30 (21 %) (у 18 (13 %) жшок та 12 (8 %) чоловшв), дизрегулящя з переважанням парасимпатично! нервово! системи — у 2 жшок (1 %), перехщний процес — у 3 (2 %) (у 1 жшки та 2 (1 %) чоловшв).
1нтегративною оцшкою варiабельностi серцевого ритму в нашому дослщженш був ПАРС, за яким уш дослщжеш були розподтеш на 6 груп:
1. ПАРС у 5 бал1в — стан мЫмального або оптимального напруження систем регуляци, характерний при повнш або частковш адаптаци оргашзму до умов зовшшнього середовища (стан норми). У нашому дослщженш таку оцшку отримали 44 (31 %) студенти (24 (17 %) жшки та 20 (14 %) чоловшв).
2. ПАРС у 4 бали — стан функцюнального напруження, що проявляеться мобшзащею захисних механiзмiв, у тому чит пщвищенням активносл симпатикоадренало-во! системи та системи «гiпофiз — наднирники». Так у нашому дослщженш була оцшена бтьшють студенив — 65 (44 (31 %) жшки та 21 (15 %) чоловш), що становило 45 %.
3. ПАРС у 3 бали — стан функцюнального напруження, що проявляеться мобшзащею захисних механiзмiв з ознаками недостатносп адаптацшних можливостей оргашзму на вплив факторiв зовшшнього середовища. Такий бал був отриманий тльки в 6 (4 %) дослщжених (5 (3 %) жiнок та 1 чоловш).
Таблиця 1. Кльксть студент'в за ¡нтегративною оц1нкою серцевого ритму, n (%)
Характеристика yci студенти (n = 143) Жшки (n = 91) Чолов^и (n = 52)
Нормокардiя 45(31) 24 (17) 21 (15)
noMipHa тахiкардiя 63 (44) 41 (29) 22 (15)
Виражена тaхiкapдiя 28 (20) 20 (14) 8 (6)
noMipHa бpaдикapдiя 7 (5) 4 (3) 3 (2)
Виражена бpaдикapдiя 2 (1) 2 (1) -
noMipHa синусова apитмiя 129 (90) 82 (57) 47 (33)
Виражена синусова apитмiя 3 (2) 3 (2) -
noMipHe порушення автоматизму 1 - 1
Виражене порушення автоматизму 7 (5) 5 (3) 2 (1)
Стабшьний ритм 4 (3) 1 3 (2)
Пoмipнa симпaтикoтoнiя 21 (15) 15 (10) 6 (4)
Виражена симпaтикoтoнiя 8 (6) 3 (2) 5 (3)
Пoмipнa пapaсимпaтикoтoнiя 21 (15) 15 (10) 6 (4)
Виражена пapaсимпaтикoтoнiя 7 (5) 5 (3) 2 (1)
Збережений вегетативний гомеостаз 87 (61) 53 (37) 34 (24)
Дизрегулящя центрального типу 109 (76) 69 (48) 40 (28)
Спйка peгуляцiя 30 (21) 18 (13) 12 (8)
Дизpeгуляцiя з переважанням парасимпатично! нервово! системи 2 (1) 2 (1) -
4. ПАРС у 2 бали — стан перенапруження, для якого характерна недостатшсть адаптацшних захисно-пристосу-вальних механiзмiв, !х нездатнiсть забезпечити оптимальну реакцiю органiзму на вплив факторiв зовнiшнього сере-довища. Кльюсть ошб i3 таким низьким балом була досить значною — 17 (12 %) (9 (6 %) жшок та 8 (6 %) чоловшв), що надае можливiсть видлити цю групу як першочергову для отримання реабштацшно! допомоги.
5. ПАРС у 1 бал — стан виснаження (астешзаци) регуля-торних меxанiзмiв, при якому можуть проявлятись i окремi синдроми передхвороби. 1 бал рееструвався тльки в 2 (1 %) студенлв (1 чоловiк та 1 жшка) i свщчив про критичний стан адаптацшних можливостей, що також першочергово потребував реабiлiтацiйниx втручань.
6. ПАРС у 0 балiв — екстремальш значения показник1в. Така реакция була зареестрована в 9 (6 %) студенлв (8 (6 %) жшок та 1 чоловш) i потребувала щдивщуально! оцiнки складових показниюв та повторних дослщжень.
За штегративною оцiнкою варiабельностi серцевого ритму (ПАРС) бтьшгаь дослiджениx (76 %) (109 студен-тiв: 68 (48 %) жшок та 41 (29 %) чоловш) отримали 4—5 балiв, тобто рееструвався стан оптимально! адаптацй або незначно шдвищене фуикцiональне напруження захис-них меxанiзмiв. 1ндекс ПАРС виявив помiрну позитивну кореляцiю зi збтьшенням ЧСС при клiностатичнiй фазi ортоклшостатично! проби (0,182) та слабку — при пробi G. Dagnini — B. Aschner (0,08).
За даними дослщження, варiацiйний розмах (dX) до-рiвнював 0,27 ± 0,01 (0,28 ± 0,02 у ж1нок та 0,26 ± 0,02
у чоловшв). Щ данi свiдчать про його помiрне зниження порiвняно з вшовими даними норми — 0,58 ± 0,28 у ж1нок та 0,38 ± 0,25 у чоловiкiв — таким чином, про певне зниження впливу парасимпатично! нервово! системи в контингенту. Щ змiни наростали в групах зi зниженням балiв ПАРС: так, при 2 балах (17 ошб) ёХ дорiвнював 0,120 ± 0,007 (0,13 ± 0,01 у 9 ж1нок та 0,11 ± 0,01 у 8 чо-ловiкiв).
Мода (Мо) дорiвнювала 0,74 ± 0,01 (0,73 ± 0,02 у ж1нок та 0,75 ± 0,02 у чоловiкiв). Цi данi свщчать про 11 пом!р-не зниження порiвняно з вiковими даними норми — 0,85 ± 0,02 у жшок та 0,96 ± 0,03 у чоловiкiв — i, таким чином, про певне зменшення зв'язку мiж центральним та автономним контурами регуляцй. Цi змiни наростали в групах зi зниженням ПАРС: так, при 2 балах Мо до-рiвнювала 0,60 ± 0,02 (0,61 ± 0,02 у ж1нок та 0,60 ± 0,01 у чоловшв).
Амплпуда моди (АМо) рееструвалася на рiвнi 43,07 ± 1,31 (42,12 ± 1,55 у ж1нокта 44,73 ± 2,38 учоловiкiв). Щ данi свщчать про !! помiрне пщвищення порiвняно з вь ковими даними норми — 41,43 ± 2,14 у ж1нок та 36,31 ± 1,87 у чоловiкiв — i, таким чином, про домшування симпати-котони. Цi змiни наростали в групах зi зниженням ПАРС: так, при 2 балах АМо дорiвнювала 69,41 ± 2,68 (68,78 ± 3,70 у ж1нок та 70,13 ± 4,39 у чоловшв).
Найбiльш чутливим виявився iндекс напруження (1Н), що формуеться з показниюв ёХ, Мо таАМо. Середн1й 1Н у контингентi дорiвнював 174,55 ± 17,80 (162,14 ± 20,67 у жшок та 198,10 ± 32,91 у чоловшв), що свщчить про
помфне пiдвищення централiзацil регуляци серцевого ритму (напруження адаптивних систем) пор1вняно з в1-ковими даними норми (80—150) — 101,68 ± 12,84 у ж1нок та 66,57 ± 3,62 у чоловшв. Ц1 зм1ни наростали в групах з1 зниженням ПАРС: так, при 4 балах ПАРС величина 1Н збтьшувалася до 133,55 ± 5,91 (132,30 ± 6,98 у ж1нок та 140,71 ± 10,19 у чоловшв), а при 2 балах 1Н дорiвнював 508,12 ± 31,20 (456,44 ± 29,63 у ж1нок та 566,25 ± 54,47 у чоловшв). Великий розмах показника в даного контингенту свщчить про неоднорiднiсть вегетативного статусу студенпв
1 дозволяе спиратися на нього при дшгностищ та ви6ор1 реабiлiтацiйних заходов у разi його вщхилень вщ норми. 1Н виявив пом1рну негативну кореляцiю з1 збтьшенням ЧСС при клiностатичнiй фазi ортоклшостатично! проби (—0,10) та слабку—при визначенш симпатикотони за самооцшкою (—0,06), позитивну—при ортостатичнш фазi клшоортоста-тично! проби (0,07) та про61 G. Dagnini — B. Aschner (0,08), а також при визначенш вегетативного шдексу Kerdo (0,08).
Показник адекватностi регуляторних процесш (ПАРП) також формуеться з показникiв Мо та АМо та вщображуе в1дпов1дн1сть м1ж адекватнiстю симпатично! нервово! системи та рiвнем функцiонування синусового вузла. При дослщженш нашого контингенту ПАРП дорiвнював 61,83 ± 2,58 (61,08 ± 3,13 у ж1нок та 63,13 ± 4,54 у чоловшв), що свщчить про його певне пщвищення. Ц1 змши наростали в групах з1 зниженням балiв ПАРС: так, при
2 балах ПАРП дорiвнював 116,68 ± 6,04 (115,53 ± 9,04 у жшок та 117,96 ± 9,07 у чоловшв). Отримаш данi також дозволяють говорити про пщвищення централiзацl! управлшня серцевим ритмом, тобто про певне напруження регуляторних систем.
Сигма (а) дорiвнювaлa 0,06 ± 0,03 (0,060 ± 0,005 у ж1нок та 0,050 ± 0,003 у чолов1к1в). Цей показник е дещо зниже-ним пор1вняно з в1ковими даними норми — 0,08 ± 0,03 у жшок та 0,07 ± 0,04 у чоловшв, а при зниженнi ПАРС вщ-буваеться подальше його зниження, що свщчить про пщвищення симпатично! регуляци. Так, коли ПАРС дорiвнювaв 2 балам, рееструвалося значне зниження а — 0,020 ± 0,002 (0,030 ± 0,002 у жшок та 0,020 ± 0,002 у чоловшв), що свщчить про значне напруження захисних сил.
Коефщент вaрiaцi! (V) у виборщ дорiвнювaв 7,28 ± 0,31 (7,85 ± 0,43 у ж1нок та 6,27 ± 0,35 у чоловшв). Цей показник е також дещо зниженим пор1вняно з вшоовими даними норми — 9,34 ± 2,52 у ж1нок та 7,73 ± 1,12 у чоловшв, що пов'язано з1 зниженням а, тобто свщчить про пщвищення монотонносл часових iнтервaлiв серцевих скорочень — збтьшення симпатикотони.
Дослщження зм1н серцевого ритму при Ф1зичних на-вантаженнях (ортоклшостатична проба) виявилися дуже шформативними.
Так, нормальна та умовно нормальна реакщя на ак-тивну ортоклшостатичну пробу була зареестрована в 44 (31 %) студенпв (у 27 жшок та 17 чоловшв). До того ж нормальна та умовно нормальна 2-га фаза ортопроби ви-значалася 14 (10 %) рaзiв, 12 1з них — серед ще! групи (8 жшок та 4 чоловжи).
600
сс I 500
I
ф ¥ 400
<х
m 300
:Е
(j ^ 200
fl)
с!
100
0
Т---1---г
Vci ПАРС = 5 ПАРС = 4 ПАРС = 2 дослщжеы
Рисунок 1. Значения 1Н у студентв залежно вд ПАРС
600 500 400 300 200 100 0
| Жшки О Чоловки
566,25
456,4444
198,096
140,7143
162,1429
63,1667 132,2955 д 58,1
Vci ПАРС = 5 ПАРС = 4 ПАРС = 2 дослщженн
Рисунок 2. Значення 1Н у студентв залежно вД ПАРС
Помiрно знижена реак^ на активну ортоклшостатичну пробу також рееструвалась у 44 (31 %) студенпв (у 31 жшки та 13 чоловшв). У 26 (18 %) дослщжених ще! групи рееструвалося значне та рiзке зниження 2-! фази ортопроби, у 18 (13 %) — помiрне зниження.
Однак значно знижена реакцiя на активну ортоклшостатичну пробу визначалась вже в 55 (38 %) студенпв (у 33 жшок та 22 чоловшв). У всгх дослщжених ще! групи рееструвалося значне та рiзке зниження 2-! фази ортопроби.
Помiрне зниження 2-! фази ортопроби (зменшення ЧСС) загалом було зареестроване в 41 (29 %) дослщженого (у 25 жшок та 16 чоловшв).
Значне та рiзке зниження 2-! фази ортопроби (зменшення ЧСС) загалом рееструвалось у 83 (58 %) ошб (у 53 жшок та 30 чоловшв).
Таким чином, зниження реакци на активну ортокль ностатичну пробу було зареестроване в 69 % дослщжених, причому навиъ в умовах нормально! чи умовно нормально! проби зниження 2-! фази вщшчалось в 90 % студенпв.
Висновки
1. Використання варiацiйно! кардюштервалографп в студенпв НМУ мае високу шформатившсть щодо функцюнального стану автономно! нервово! сис-
Таблиця 2. Показники вар/абельносп серцевого ритму (M ± m) залежно вд ПАРС
Показник yci студенти Бали ПАРС
5 4 3 2 0
n 143 44 65 6 17 9
dX 0,27 ± 0,01 0,34 ± 0,01 0,240 ± 0,007* 0,16 0,120 ± 0,007 0,64 ± 0,08
Мо 0,74 ± 0,01 37,95 ± 0,01 0,690 ± 0,007* 0,64 0,60 ± 0,02 0,86 ± 0,10
АМо 43,07 ± 1,31 32,32 ± 1,25 41,22 ± 0,98 56,00 69,41 ± 2,68 38,78 ± 4,14
1Н 174,55 ± 17,80 60,86 ± 3,99 133,55 ± 5,91 278,50 508,12 ± 31,20 49,89 ± 12,36
Пульс 79,91 ± 1,03 67,70 ± 0,81 83,21 ± 0,66* 90,67 95,65 ± 2,29 74,02 ± 5,72
Ме 0,76 ± 0,01 0,87 ± 0,01 0,720 ± 0,007* 0,63 0,63 ± 0,01 0,88 ± 0,06
М 0,78 ± 0,01 0,89 ± 0,01 0,74 ± 0,01* 0,60 0,66 ± 0,04 0,86 ± 0,07
V 7,28 ± 0,31 7,85 ± 0,34 6,81 ± 0,20 4,90 3,73 ± 0,30 17,28 ± 1,83
Амп P 0,090 ± 0,004 0,080 ± 0,005 0,090± 0,008 0,08 0,11 ± 0,01 0,070 ± 0,006
Амп R 0,770 ± 0,035 0,77 ± 0,07 0,72 ± 0,04 0,75 1,05 ± 0,15 0,67 ± 0,10
Амп T 0,55 ± 0,02 0,56 ± 0,04 0,54 ± 0,03 0,54 0,58 ± 0,08 0,43 ± 0,05
Час P 0,070 ± 0,002 0,070 ± 0,005 0,070 ± 0,002 0,06 0,070 ± 0,003 0,070 ± 0,004
Час PQ 0,130 ± 0,002 0,130 ± 0,006 0,120 ± 0,003 0,12 0,130 ± 0,003 0,120 ± 0,007
Час QRS 0,100 ± 0,001 0,100 ± 0,001 0,100 ± 0,001 0,10 0,100 ± 0,002 0,090 ± 0,002
Час T 0,150 ± 0,002 0,160 ± 0,003 0,150 ± 0,003 0,15 0,150 ± 0,004 0,150 ± 0,008
Час QT 0,36 ± 0,03 0,350 ± 0,004 0,39 ± 0,06 0,33 0,310 ± 0,005 0,33 ± 0,01
Систола 43,35 ± 0,56 39,02 ± 0,73 44,14 ± 0,80 51,29 48,40 ± 0,88 42,77 ± 2,85
Pressd 16,91 ± 0,39 14,99 ± 0,67 17,09 ± 0,56 18,38 20,62 ± 0,70 16,43 ± 1,73
Дiастола 39,45 ± 0,83 45,98 ± 1,07 38,14 ± 1,14 30,33 30,98 ± 1,41 40,80 ± 4,35
Sigma 0,060 ± 0,003 0,070 ± 0,003 0,050 ± 0,001* 0,03 0,020 ± 0,002 0,16 ± 0,03
1ВР 231,57 ± 20,13 103,88 ± 6,78 186,97 ± 8,28 360,97 609,82 ± 37,42 71,13 ± 12,69
As 61,83 ± 2,58 37,72 ± 1,50 59,82 ± 1,49 87,32 116,68 ± 6,04 49,33 ± 6,53
Ex 34,82 ± 1,25 38,46 ± 1,44 32,91 ± 1,01 24,28 19,31 ± 1,54 72,61 ± 5,97
Примтки: * — в1рогщн1сть за тестом Стьюдента р < 0,05.
теми (на рiвнi 95 %) i разом iз тестуванням шляхом самооцшки та функцюнальних проб на визначення вегетативного тонусу, вегетативно! реактивност та вегетативного забезпечення дiяльностi може слугувати об'ективним сучасним методом обстеження великих контингеипв ошб для визначення синдрому вегетативно! дисфункцп.
2. Установлено, що в студенпв переважали дисто-нiчнi порушення надсегментарного рiвня автономно! нервово! системи, яы дозволяють говорити про зни-ження адаптацiйних можливостей органiзму. У 69 % обстежених вiдмiчалося вiрогiдне (р <,05) зниження iнтеграцiйного показника активност регуляторних систем iз напруженням симпатикоадреналово! системи. Майже у третини обстежених спостертався стан перенапруження регуляторних систем та недостатност адаптацшних можливостей на вплив зовнiшнього се-редовища, що свiдчить про вегетативну дисфункцш та потребуе корекцi!.
3. Серед показниюв математичного аналiзу сшввщно-шень тривалостi кардiоiнтервалiв найбiльш шформатив-ними виявилися: iндекс напруження, частота серцевих скорочень, мода, медиана, збтьшення яких свщчить про пiдвищення симпатичних, надсегментарних впливiв,
а також сигма та варiацiйний розмах, зменшення яких супроводжують так! впливи.
4. Особливе значення в дослщженш вегетативного статусу мають навантажувальнi тести (ортоклiностатична проба). У нашому дослiдженнi знижену реакцш на ак-тивну ортоклiностатичну пробу показали 69 % сгудештв, причому зниження друго! фази ортопроби виявлялось у 90 % випадыв. Серед них значне зниження реакцп було зареестровано в 38 % осiб, а значне зниження друго! фази — у 58 %. Так! даш свщчать про порушення автономно! регуляцй серцевого ритму з надлишковим залученням надсегментарних структур.
5. Даш варiацiйно!' кардюштервалограф!! з викорис-танням навантажувальних тестiв (ортоклiностатична проба) випереджають суб'ективнi ознаки та самооцiнку студештв, що надае можливiсть для ранньо! диагностики синдрому вегетативно! дисфункц!! та надання рекоменда-цiй для його корекцй.
6. Установлено тенденцiю, за якою дистошчш порушення надсегментарного рiвня автономно! нервово! системи виявилися бтьш поширеними серед ж1нок та були бшьш значними в чоловтв. Це може бути пов'язане iз статевими особливостями нейроендокринно! регуляц!! та психолопчними особливостями.
Список лператури
1. Анализ взаимосвязи показателей вариабельности ритма сердца / А.С. Бань, Н.А. Парамонова, Г.М. Загородный, Д.С. Бань//Военная медицина. — 2010. — № 4. — С. 21-24.
2. Вариабельность сердечного ритма: Теоретические аспекты и практическое применение// Тез. докл. IV Всерос. симп. / Отв. ред. Н.И. Шлык., Р.М. Баевский. — УдГУ, Ижевск, 2008. — 344с.
3. Вейн A.M., Гарганеева М.П., Семке В.Я. Место психопатологических расстройств в клинике артериальной гипертонии и ишемической болезни сердца: общие кардиологические и психопатологические проблемы. — Томск, 2005. — 164 с.
4. Дурнова Н.Ю., Довгалевский Я.П., Бурлака А.Н., Киселев А.Р., Фурман Н.В. Изучение зависимостей между показателями вариационной пульсометрии, энтропии ритма сердца, временного и спектрального анализов вариабельности ритма сердца в норме и при ишемической болезни сердца // Саратовский научно-медицинский журнал. — 2011. — Т. 7, № 3. — С. 607-611.
5. Корнилова В.Н. Адаптация студентов-первокурсников к обучению в вузе через средства физической культуры и спорта // VIМеждународная студенческая электронная научная конференция «Студенческий научный форум», 15 февраля — 31 марта 2014.
6. Морозова О.Г. Вегетативные дисфункции в общесоматической практике//Здоров 'я Украти. — 2008. — № 3. — С. 51-52.
7. Негруша Н.А. Диагностические особенности вариационной пульсометрии у людей молодого возраста с инициальными формами артериальной гипертензии: Автореф. дис... канд. мед. наук. — СПб, 2008. — 41 с.
8. Степанова Н.М. та rn. Стан вегетативноi регуляци серцевоi дiяльностi у хворих, ям лкуються за допомогою перито-неального дiалiзу//Укр. невр. журнал. — 2015. — №4. — С. 73-82.
9. ХобзейМ.К., Зшченко О.М., ГолубчиковМ.В., Мщенко Т.С. Стан неврологiчноí служби в Укран в 2011 ро^. — Хармв, 2012. — 25 с.
10. Яблучанский Н.И., Мартыненко А.В. Вариабельность сердечного ритма в помощь практическому врачу. — Харьков, 2010. — 131 с.
11. ChambersA.S. etal. Cardiac VagalControl, Emotion, Psychopa-thology, andHealth//BiologicalPsychology. — 2007. — 74(2). —113-15.
12. Ferrari A.U. Modifications of the cardiovascular system with aging//Am. J. Geriatr. Cardiol. — 2002. — V. 11, № 1. — P. 30-33.
13. McCraty R., Shaffer F. Heart Rate Variability: New Perspectives on Physiological Mechanisms, Assessment ofSelf-regulatory Capacity, and Health Risk. — Global Advances in Health and Medicine. — 2015. — V. 4, № 1. — P. 46-61.
14. Morales J. et al. The Use of Heart Rate Variability in Monitoring Stress and Recovery in Judo Athletes // Journal of Strength and Conditioning Research. — 2013.
Отримано 20.01.16 Ш
Симоненко Г.Г.
Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев, Украина
СОСТОЯНИЕ АВТОНОМНОЙ РЕГУЛЯЦИИ СЕРДЕЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ У СТУДЕНТОВ НМУ
Резюме. С целью выявления вегетативных дисфункций у студентов Национального медицинского университета, наряду с исследованием автономного статуса, у 161 добровольца была проведена кардиоинтервалография. Установлено, что у студентов преобладали дистонические нарушения надсегментарного уровня автономной нервной системы. У 69 % обследованных отмечалось достоверное ф < 0,05) снижение интегративного показателя активности регуляторных систем с напряжением симпатикоадреналовой системы. Почти у трети обследованных наблюдалось состояние перенапряжения регуляторных систем. Среди показателей математического анализа соотношений продолжительности кардиоинтервалов наиболее информативными
оказались: индекс напряжения, частота сердечных сокращений, мода, медиана, сигма и вариационный размах. Особое значение в исследовании имеют нагрузочные тесты. В нашем случае сниженную реакцию на активную ортоклиностатическую пробу показали 69 % студентов, причем снижение второй фазы ортопробы выявилось в 90 % случаев. Среди них значительное снижение реакции было зарегистрировано у 38 % человек, а значительное снижение второй фазы — у 58 %. Такие данные свидетельствуют о нарушении автономной регуляции сердечного ритма с избыточным включением надсегментарных структур.
Ключевые слова: вегетативная дисфункция, вариационная кардиоинтервалография, студенты.
Simonenko H.H.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
STATE OF AUTONOMIC CARDIO-REGULATION IN STUDENTS OF NMU
Summary. Using cardiointervalography with the aim of detection of autonomic dysfunction in the students of National medical university, along with the autonomic status was examined. 161 volunteers were examined, and dystonic disorders of autonomic nervous system of supra-segmental level dominated. Integrative indicator of regulative system functioning was significantly decreased (p < 0.05) in 69 % individuals with sympathetic adrenocortical stress. Stressing state of regulative system was registered in one third of students. Tension index, heart rate, mode, median, sigma and variation rage were more informative among the parameters
of mathematical analysis of cardiointervals proportions. Volume tests have the special importance. 69 % students showed decreased active ortho-clinostatic probe, and 90 % individuals demonstrated decreased second phase. Considerable decrease in active ortho-clinostatic probe was registered in 38 % cases, and considerable decrease in its second phase in 58 % persons. These data indicate the autonomic regulation disorders with surplus involving of over-segmental structures.
Key words: autonomic dysfunction, variation cardiointervalography students.
