CC BY
257
УДК 347.74
Литвин O.I. ©
Нацюналъныыушверсытет 6iopecypciema природокористування Украты, м. Кыгв
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ЗД1ЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСОВОГО
КОНТРОЛЮ
Стаття присвячена дослгдженню особливостей здтснення державного фтансового контролю в практищ заруб1жных крат. Проанал1зовано елементи системы фтансового контролю в ргзных крагнах i дослгджено можливктъ використання заруб1жного doceidy побудови системы державного фтансового контролю для застосування певних його acneKmie в укратсъкш контрольны д\ялъност\.
Ключое1 слова: контроль, державный фтансовыы контроль, внутргшнъовгдомчыы контроль, аудыт, фтансова сыстема, заруб1жт краты, органы державногвлады
Постановка проблеми. У ряд1 кра1н свпу провщне мкце серед систем управлшня фшансами належить державному фшансового контролю, бо саме вш виступае основним важелем впливу на сталий розвиток краши завдяки забезпеченню ефективного i законного керування державними фшансовими ресурсами. Проте, сучасш умови, в яких перебувае украшська економжа, а також несвоечасне адаптування державного фшансового контролю в Укра1ш до економ1чних змш останшх рок1в спричинило значне зниження його ефективностг Саме тому виникае необхщшсть дослщження заруб1жного досвщу оргашзаци державного фшансового контролю для можливого застосування певних його аспект1в в украшськш контрольнш д1яльностг
Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Серед наукових дослщжень в1тчизняних учених, у яких висв1тлено проблеми вивчення заруб1жного досвщу фшансового контролю взагал1 та державного фшансового контролю зокрема, варто звернути увагу на пращ БшухиМ.Т., Бутинця Ф.Ф., Дмитренка Г.В., Дорош Н. I., 1ваново! I.B., ГерманчукаП.К., Губаново! Т.О., Гуцаленко Л.В., Кагюги С.В., Мамишева A.B., Рубан H.I., Стефанюка 1.Б., й шших.
Метою статт1 е дослщження особливостей здшснення державного фшансового контролю у практищ заруб1жних кра1н, анал1з елемешгв системи фшансового контролю в р1зних крашах, а також дослщження можливост1 використання заруб1жного досвщу побудови системи державного фшансового контролю для застосування певних його аспекта в украшськш контрольнш д1яльностг
Виклад основного матер1алу. Контрольно-рев1зшш органи заруб1жних кра!н залежно вщ специфки форм державного устрою й правлшня, нацюнальних традицш будуються по-р1зному. Проте оргашзащя та д1яльшсть
© Литвин O.I., 2013
251
контрольно-рев1зшних структур у цих крашах базуються на загальних принципах, що сформувалися внаслщок багатор1чного досвщу.
Система фшансового контролю в захщних крашах у цшому досить однотипна та складаеться з елементав, яю представлено на рис. 1.
Одне i3 провщних мюць у систем! фшансового контролю в захщних крашах посщае вщомство головного рев1зора-аудитора (рахункова палата). Як правило, таке вщомство перебувае у безпосередньому пщпорядкуванш парламенту або президенту краши. Головною метою кнування цього вщомства е здшснення загального контролю за використанням державних кошт1в.
Наступною складовою системи фшансового контролю европейських кра!н е податкове вщомство, яке пщпорядковуеться президенту, уряду або мшктерству фшанав. Воно призначене для здшснення контролю надходження в бюджет податкових доход1в.
Система фшансового контролю у захщних крашах Свропи
Рис. 1. Система фшансового контролю у захвдних крашах Свропи [складено на основ! джерела 3]
У склад1 державних вщомств також створюються контролююч1 структури, яю здшснюють перев1рки та рев1зп пщвщомчих установ.
Окремо у систем! фшансового контролю слщ видшити недержавш контролююч1 служби, як1 на комерцшних засадах здшснюють перев1рки достов1рност1 зв1тно! документаци та законное^ фшансових операцш.
Що стосуеться служб внутршнього контролю, яю е структурними пщроздшами пщприемств, то !хне основне завдання полягае в досягненш мети зниження витрат, оптим1заци фшансових потоюв та збшьшення прибутку.
252
Важливе значения у систем! фшансового контролю у розвинутих крашах належить спещальним органам фшансового контролю, як1 зовш виступають як органи, незалежш вщ уряду та пщзв1тш парламенту. У р1зних крашах таю органи називаеться по-р1зному. Так, у США та Канад1 - це Головне контрольне управлшня Конгресу на чол1 з Генеральним контролером (основными завданнями такого управлшня е проведения рев1зш, перев1рок I оцшок реал1заци федеральних програм д1яльност1 федеральних оргашв), у Велиюй Британи - Нацюнальна рев1зшна рада на чол1 з Головним рев1зором, у Япони -Контрольно-рев1зшне управлшня, в 1нди - парламентсью ком1тети державно! зв1тност1, у Шмеччиш1 Угорщиш - Рахунков1 палати [7].
Поряд ¿з шститутами парламентського контролю в бшьшост1 кра!н дшть також урядов1 контрольно-рев1зшш системи, зокрема у США - це Адмшютративно-бюджетне управлшня при Президентов!, система шспекторських служб у федеральних вщомствах, Президентська рада по боротъб\ з фшансовими зловживаннями в урядових закладах; в 1нди - це служба Генерального шспектора та рев1зора; у Ф1нлянди - це Рев1зшне управлшня державного господарства, що входить до Мшютерства фшанЫв тощо. Слщ зазначити, що парламентсью й урядов1 контрольно-рев1зшш системи функцюнують одночасно \ паралельно, у тюному взаемозв'язку м1ж собою.
Заслуговуе на увагу висока ефектившсть д1яльност1 контрольно-рев1зшних оргашв заруб1жних кра!н. Характеризуючи безпосередню д1яльшсть даних оргашв, слщ вщзначити, що вони здшснюють контроль переважно за витратою державних кошт1в \ використанням державного майна через контроль витрат кошт1в мшктерствами, вщомствами та шшими органами управлшня, виданих на 1х утримання \ на реал1зацш державних програм, перев1рку виробничо-фшансово! д1яльност1 приватних ф1рм ¿з виконання урядових замовлень.
Ефектившсть бюджетно-фшансового контролю в заруб1жних крашах обумовлена цшою низкою чинниюв. Найбшьш вагомим, на нашу думку, е закршлення у законодавств1 надшних правових гарантш незалежносп контрольно-рев1зшних шституив вщ оргашв управлшня, будь-яких пол1тичних та шших вплив1в, можливост1 тиску на них ¿з будь-якого боку.
Це створюе можливост1 для вщьного доступу у будь-який час до вс1е! шформаци, одержання вщомостей, звтв \ пояснень вщ будь-яко! особи з будь-якого питания, що пщлягае перев1рщ, можливост1 накладення штраф1в, а в деяких випадках за результатами рев1зш нав1ть щодо порушення судових розслщувань. Характерним е також \ те, що кер1вники контрольних оргашв мають у своему розпорядженш виключш повноваження з питань шдбору кадр1в. Формування апарату здшснюеться, в основному, за рахунок фаивщв вищо1 категори, науковщв.
Найбшьш розповсюдженим е пщхщ, за якого вищим органом фшансового контролю визнаеться Рахункова палата. Такий пщхщ репрезентований, зокрема, в 1талшськш республщ та Бразилп.
253
Рахункова палата Ггалшсько! Республжи - це установа, що виконуе завдання, пов'язаш з наглядом за державними фшансами й дотриманням законное^ 1х використання. Вщповщно до ст. 100 Ггалшсько! Конституци Рахункова палата здшенюе попереднш контроль законное^ акт1в уряду, а також наступний контроль виконання бюджету держави, бере участь у здшененш контролю за фшансовою д1яльшстю оргашзацш, фшансованих державою [6].
Здшснення Рахунковою палатою Ггалшсько! Республ1ки аудиторських перев1рок мапстрами I судових функцш прокурорами робить И д1яльшсть бшьш ефективною завдяки можливост1 оперативно! взаемодп. Мапстрати, що здшенюють аудиторську перев1рку д1яльност1 державних структур, шформують генерального прокурора при Рахунковш палат1 про виявлеш порушення. Генеральний прокурор у свою чергу доводить до вщома судд1в-аудитор1в шформацш про факти, щодо яких вщеутня необхщна документация. Суддь аудитори в цьому випадку проводять необхщне розелщування.
Особливкть 1 ушкальшеть д1яльност1 Рахунково! палати Бразили полягае у тому, що вона мае власну прокуратуру. Ввдтак, Рахункова палата Бразили, вщпрацювавши справу, передав И у власну прокуратуру, ршення яко! мають силу р1вня конституцшного суду.
У Бразили шша, вщмшна вщ в1тчизняно!, щеолопя фшансового контролю. Так, за результатами перев1рок Рахунково! палати в Бразили складаеться список ф1рм, що порушили закон. Надал1 щ ф1рми школи не отримають державний контракт. Це е досить ефективним засобом боротьби з фшансовими порушеннями.
Для Укра!ни позитивним доевщом оргашзаци взаемоди мшцп I Рахунково! палати може слугувати д1яльшсть Росшсько! Федерацп. У першу чергу, слщ зазначити, що там ч1тко визначена нормативна база тако! сшвпращ -закони Росшсько! Федераци «Про Рахункову палату Росшсько! Федераци» та «Про мшцш», а також д1ева «Угода м1ж Рахунковою палатою 1 МВС РФ про основи взаемоди». Матер1али, як правило, беруться на контроль кер1вництвом Мшктерства внутршшх справ (дал1 - МВС) I ефективно використовуються в робот! вщповщних пщроздшв. 1з року в р1к кшьккть порушених кримшальних справ за матер1алами Рахунково! палати суттево збшьшуеться. Слщ зазначити, що щор1чно МВС I Рахункова палата розробляють епшьний План роботи з метою координацн д1яльност1 у здшененш контрольних заход1в. Кр1м того, створюються епшьш робоч1 групи з проведения анал1зу результата приватизации
Прюритетними напрямами епшьно! роботи МВС та Рахунково! палати е виявлення розкрадань та шших зловживань у сфер1 об1гу бюджетних кошта, яю видшяються державою на р1зш цшьов1 програми. Спшьними зусиллями цих оргашв здшснюеться комплекс заход1в ¿з захисту вщ протиправних посягань на мгереси держави у процеа приватизацн природних та шших ресурав держави, вщ незаконного вщчуження основних кошта I шших актив1в компанш з державною участю тощо [8].
254
Близькою для Украши е модель фшансового контролю Португальсько! Республжи, ктор1я яко! нал1чуе понад cîm десятил1ть. Так, у 1930 рощ у складi 29 oci6 було створено Генеральну фшансову шспекщю (Inspecçâo-Geral das Finanças або IGF). Кризовим для IGF став 1963 pk - катастроф1чно бракувало кадр1в надежного р1вня пщготовки. 3 ще! кризи IGF вийшла лише 1973 року теля запровадження для державних контролер1в обов'язково! ушверситетсько1 ocbîth, а також ïx подшу за напрямами контролю за бюджетними та державними пщприемствами. Протягом 1975-1998 роюв IGF пережила низку функцюнальних змш. Hapemri 1998 року було видано вщповщний закон, який заклав нар1жш камеш державного фшансового контролю - д1яльшсть IGF була шституал1зована, установлено hîtrî меж1 ïï повноважень та npo3opi правила роботи, оптим1зовано структуру, створено мехашзми гнучкого розподшу pecypciB.
IGF перетворилася на ефективного контролера, до складу якого приедналися окрем1 контролююч1, техшчш та експертш служби. Ниш IGF е департаментом Мшфшу та головним аудиторським органом системи внутршнього контролю, що откуеться бюджетного, економ1чною, фшансовою i майновою сферами Португалп та бюджетними коштами Евросоюзу. Д1яльшсть IGF поширюеться також на приватш об'екти в pa3i ïx фшансових та податкових вщносин i3 державою. [1].
Система внутршнього контролю Португалп мае три р!вш : перший р1вень - стратепчний - Рахункова палата (парламентский контроль) та IGF (урядовий контроль);
другий р1вень - секторальний - пщроздши внутршнього аудиту мшктерств;
третш р1вень - операцшний - пщроздши внутршнього аудиту державних суб'ект1в господарювання.
Hapa3i IGF з-пом1ж шших контролюючих оргашв СС е найбшьш спорщненим з Держфшшспекщею Украши - це ледь не единий орган державного контролю в Сврозош, який здшенюе шепектування та координуе роботу пщроздшв внутршнього аудиту ммстерств (готуе стандарти, проводить навчання тощо).
Види фшансового контролю, яю здшснюються у Португалп, наведено у таблиц! 1.
Таблиця 1
Види фшансового контролю Португалп' [складено на ochobî джерела 1]
№ п/п Вид фшансового контролю Суттсть виду фшансового контролю
1 Аудит дослщження д1яльносп об'екта щодо правильности операцш, !х вщповщносп щлям, бюджету, правилам 1 стандартам.
2 1нспектування проводиться для запобтання та виправлення помилок, розелщування порушень, спрямоване на гарантування ефективносп державних видатшв, безпеки актив1в, дотримання норм облжу.
3 1нформацшш процедури отримання шформацп шляхом направления запппв, проведения перехресних зв1рок.
Так, фшансовий контроль у Португалп здшснюються у вид1 аудиту або шепектування. Вщмшшсть цих заход1в полягае в тому, що аудит обстежуе
255
процес загалом щодо дотримання процедур i повноти виконання задач, натом!сть шспектування дослщжуе лише зв1тш (статистичш) даш.
KpiM проведения аудиту або шспектування, IGF здшснюе шформацшш процедури шляхом направления запигав та проведения перехресних зв1рок [1].
Також показовою для Украши е модель системи державного фшансового контролю Нщерланд1в. Незважаючи на те, що Нщерланди е конституцшною монарх1ею, у цш кра!ш д1е ч1тка система внутршнього фшансового контролю та аудиту, елементи яко! доцшьно запровадити i у нашш кра!ш.
Основн1 положения функцюнування системи внутршнього фшансового контролю у Нщерландах визначено в закош про розподш фшансово! вщповщальностг Законодавч1 та нормативно-правов1 акти у сфер1 державного внутршнього фшансового контролю розробляе Мшктерство фшанЫв Нщерланд1в i обов'язково контролюе виконання цих акт1в. Поряд з тим, MiHicTp фшанЫв, згщно i3 законом, несе вщповщальшсть за координацш i нагляд за фшансовим управлшням державними коштами та забезпечення надежного аудиту в державг
У М1н1стерств1 фшанЫв Нщерланд1в у склад1 Генерального директорату з бюджету функцюнуе Дирекщя з пол1тики аудиту та нагляду. У И склад1 створено три пщроздши з ч1тко визначеними завданнями та функщями, зокрема: перший розробляе пол1тику i методологш державного аудиту; другий забезпечуе координацшну роль мЫстра фшанЫв, а також здшснюе нагляд за виконанням пол1тики державного аудиту в ммстерствах; третш здшснюе доб1р, навчання та управлшня кадрами в аудиторських службах мшютерств.
В ycix мшютерствах Нщерланд1в також дшть аудиторсью служби, яю пщпорядковаш безпосередньо генеральному секретарю вщповщного мшютерства. Роль цих служб внутршнього аудиту полягае у вивченш, оцшюванш та зв1туванш перед мшктром фшанЫв ¿з таких питань:
- дотримання процедур i вимог бюджетного та шших законодавств;
- системи бухгалтерского обл1ку та iHmi форми контролю i i'x спроможшсть в управлшш й мш1м1зацн фшансових та шших вид1в ризиюв;
- контроль за використанням державних актив1в.
За потреби служби внутршнього аудиту надають рекомендаци щодо змш у полчищ процедур i метод1в контролю.
У мшютерствах також створюють колепальш органи — ком1тети з аудиту, як1 формують пол1тику з аудиту в мшктерств1, погоджують вщповщш плани з проведения перев1рок та зв1тують перед мшктром [5].
У цшому зазначимо, що у кожнш держав! шститут державного фшансового контролю мае власш особливосп, що сформувалися пщ впливом нацюнальних традицш, державного устрою й особливостей державного управлшня.
При цьому, здшснений анал1з заруб1жного досвщу дае змогу говорити про те, що ключовим елементом моделей державного фшансового контролю заруб1жних кра!н е:
256
• заснування державного фшансового контролю на единих м1жнародних стандартах оргашзаци внутршнього та зовшшнього аудиту;
• здшснення внутршнього фшансового контролю та аудиту I зосередження 1х у органах влади, мЫстерствах, установах та оргашзащях, що використовують бюджетш кошти I вщповщають за надходження до бюджет1в ус1х р1вшв;
• перевага попереднього та поточного контролю, який здшснюеться службами внутршнього аудиту та контролю, основна д1яльшсть яких нацелена на попередження I недопущения фшансово-бюджетних порушень;
• координащя внутршнього фшансового контролю та аудиту здшснюеться на центральному р1вш державного управлшня (як правило таку координацш здшснюе Мшстерство фшаншв);
• тюна взаемод1я з шшими органами влади.
Варто зазначити, що на даний час ми не можемо повн1стю перенести досв1д оргашзаци державного контролю в розвинутих крашах св1ту у в1тчизняну практику з причин недостатнього розвитку нац1онально! системи державного управлшня, вщсутност1 стратег11 розвитку нацюнально! економ1ки, а також не визначення основних завдань орган1в державного контролю в контекст! розвитку нацюнально! економжи.
Висновки. Формування кожно! з розглянутих моделей ф1нансового контролю заруб1жних кра!н зумовлено багатьма чинниками, серед яких слщ виокремити ¿сторично-прийняту форму правлшня у кра!н1, форму державного устрою, особливосп розпод1лу функц1ональних повноважень м1ж г1лками влади. Тому, реформування д1ючо! в Укра!н1 системи державного фшансового контролю повинно здшснюватися не лише на основ! розглянутих вище принцип1в, а й враховуючи юторичш особливост1 укра!нського державотворення.
Л1тература
1. Бровченко С. Португальський досв1д державного фшансового контролю / С.Бровченко // Фшансовий контроль. - 2013. - вип. 2 (85). - с. 54-57.
2. Бутинець Ф. Ф. Аудит: стан I тенденц11 розвитку в Укра1ш та св1т1: монограф1я / Ф. Ф. Бутинець, Н. М. Малюга, Н. I. Петренко; за ред. проф. Ф. Ф. IБутинця. - Ж.: ЖДТУ, 2004. - 564 с.
3. Губанова Т.О. Здшснення державного фшансового контролю в заруб1жних крашах / Т.Л.Губанова //Науковий вюник Чершвецького ушверситету. - 2012. - Вип. 636. - с. 99-104.
4. Дмитренко Г.В. Орган1зац1я I зд1йснення державного контролю в Укра1ш (ф1нансово-економ1чн1 аспекта): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механ1зми державного управлшня» / Г.В.Дмитренко. - К., 2011. - 38 с.
5. 1ванова 1.В. Державний ф1нансовий контроль: парадигми розвитку: монограф1я / 1.В.1ванова. - К. : Академвидав, 2010. - 168 с. (Сер1я «Монограф»).
257
6. Конституция Итальянской Республики / Пер. с итал. Л. П. Гринберга // Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л А. Окунькова. — М.: Издательская группа ИНФРА-М—НОРМА, 1997. — С. 423— 450. Режим доступу http://italia-ru.com/page/konstitutsiya-italyanskoi-respubliki.
7. Мамишев А.В. Трансформацп оргашв контролю в епоху тоталп-аризму // Фшансовий контроль. - 2003. - №2(15).
8. Пивовар Ю.1. Оргашзацшно-правов1 засади взаемоди мшщп i оргашв фшансового контролю. [Електронний ресурс] / Ю.1. Пивовар. - Режим доступу: http://adminpravo.com.ua/index.php/2010-04-13-14-05-13/93-2010-08-27-13-30-35.html..
Summary
The article investigates the features of state financial control in the practice of foreign countries. Analyzed the elements of the system of financial control in different countries and investigated the possibility of using foreign experience in the construction of public financial control to the application of certain aspects of its control activities in Ukrainian.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
258
