CC BY
12
дом1нуе звичайна В1Всянка (28 %), II класу - зяблик, чориий i сшвочий дрозди (14; 11 i 10%), у середньовкових-зяблик, крук i стпвочий др1зд (17; 13 i 10%)i в стиглих ль сах - зяблик i крук (16 i 10 %). Кшькнггь трансформованоТ енергп корелюе 3i щим.ше-тю населения nTaxie i з 11 тис. ккал/добу х км2 в молодняках I класу в1ку зменшусться до 10 - жердняках досягаючи найвищих показниюв в стиглих л!сах (18 одиниць). Найб1льша юльюсть енерговитрат компенсусться за рахунок споживання безхребет-них, особливо в люостанах з добре розвинутим чагарииковим ярусом, тобто в молодняках i стиглих люах (89 i 87 %). У молодняках за юльюстю енерговитрат дом!нуе звичайна в1всянка (28 %), стиглих у л1сах - зяблик та малишвка (23 i 10 %). Очевидно, що переважаюч! за щшьшстю види птахiв дубових л!с!в е основинми трансформаторами енергп.
Особливост1 структури пшдового населения птах1в дубових л1ав наведено у табл. 1.
Таким чином, в дубових jiicax р1зномаштшсть nTaxie з 28 вид1в - на nemt-кнутих л1сових культурах зростае до 54 - в стиглих Jiicax. Домшують птахи евро-пейського походження, частка участ1 яких з вшом л1состашв зменшусться. 1Щль-шсть населения птах'ш зменшуеться в'щ нез!мкнутих л!сових культур до жердняюв i е максимальною в стиглих л1сах (435; 359 i 647 особин/ км2' У молодняках за щшьшстю переважають узлхш i чагарников! види птах1в, як1 31 зростанням вжу лкосташв зам'нцуються "лковими видами". Клльюсть трансформованоТ енергп не завжди корелюе 3i щшьшстю птах1в. Максимальна юльюсть енерговитрат компенсусться за рахунок живлення безхребетними тваринами.
.Штература
1. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч.зап. Моск. пед. ин-та им. Н.К. Крупской. -1962 - 109 с. - Биогеография. - Вып.1.-С.З-182._
УДК 630*232:582.475.4 Проф. В.П. Шлапак, д.с.-г.н. - Дендроло.Ччшш парк
"Софивка" НАН Украти
ЗАПАСИ ПРОДУКТИВНО! ВОЛОГИ ПРОТЯГОМ ВЕГЕТАЦ1ЙНОГО ПЕРЮДУ В ЧЕРКАСЬКОМУ ТА ЧИГИРИНСЬКОМУ БОРАХ
Дослщжено динамку запаан продуктивпоТ пологи. Встановлено наявтсть пологи в основних типах групп в впродовж вегетащйного пертду.
V.P. Shlapak Dendrological park " Sofiyivka" of Ukraine's NAS, Untan
Reserves of productive water during a vegetative period in cherkasy and chyhyryn coniferous forests
The dynamics of reserves of effective forest water was studied. The availability of water in the main soil types during a vegetative period was found.
-ГПсорослинш умови будь-якоТ дшянки визначаються мехашчним складом грунпв, bmictom у них гумусу та пожнвних речовин, рельефом та водяним режимом Грунт1в - вологоемшстю, юльюстю опадт впродовж того чи inuioro перюду та глибиною залягання глдгрунтових вод. При цьому рельеф, мехашчний склад грун-TiB та Тх родючкть впродовж тривапого часу залишаються бшып-менш сталими, незмшними, тод|, як водний режим грунт1в залежить в1д багатьох перемнших величин. Перш за все, це - кшьюсть onaflie як у цшому за piK, так i в окрем1 мюяш, осо-
Науковий в1спик, 2000, вип. 10.2
бливо у перюд вегетацп рослин. Пгтм - глибина залягання шдгрунтових вод, а з нею 1 катлярноУ кайми над ними, як\ не е сталими, а залежать вщ штенсивноеп надходження вологи до водонепроникних шар1в грунту теля танення сшгу та допив ¡, звичайно, вщ юлькосп онад1в в осшньо-зимовий та весняпий перюди.
Особливютю Черкаського \ Чигиринського бор1в с строкатктъ грунтового покриву 1 низька вологоемшсть грунту. Грунти сухого 1 св1жого бору ранньоУ вес-ни, звичайно, добре зволожеш, але запаси продуктивно!" вологи в них внаслщок низькоУ вологоемност1 невелик! 1 швидко витрачаються на трансшращю 1 випаро-вування. Подальший р^ст 1 розвиток насаджень у таких умовах залежить переваж-но в!д атмосферних опадт, осюльки ревень шдгрунтових вод розташований дуже глибоко (глибше, ш'ж 10 м), а сакп грунти через низьку но.югосмш'сть та водоут-римуючу здатшсть не можуть утримувати значш запаси вологи.
Р1зке зменшення р1чноУ суми опад1в у Черкаському бору мало мкце в 1986 1 1987 роках [1]. При середньор1чшй сум! опад1в 553,9 мм у 1986 рош випало 368,2 мм, а в 1987 рош - 449,0 мм. Динамжа запаав продуктивной' вологи в метровому та швтораметровому шарах грунпв визначапась в 36-р1чних культурах сосни на дерново-слабошдзолистих шщаних грунтах та 21-р1чних культурах сосни з домшкою липи, граба та шших пор1д на лкових сушщаних грунтах впродовж 1987 року. При цьому визначення вологосп гругтв уперше зробили 30.03, вдруге 15.06 1 втрете 30.08.1987 року. Отримаш дат наведено в табл. 1.
Табл. 1. Диналика запаав продуктивноУ вологи в /рунтах Черкаського бору впродовж
1987 року, мм
День ви-значень Дернош боров1 слаборозви-нешгрунти Дерновьслабопдаолист! гпщаш С5р! 1псов1 суп1щап1
тар грунту, см шар труту, см шар грунту, см
0-100 0-150 0-100 0-150 0-100 0-150
Запас продуктивно! вологи, мм % вщ запасу при ПВ Запас продуктивно!" вологи. мм % вщ запасу при ПВ 'о X сс | г с о ая 5 СП % вщ запасу при ПВ Запас продуктивно'!* ВОЛОГИ, мм % вщ запасу при ПВ Запас продуктивно']' вологи. мм % вщ запасу при ПВ Запас продуктивно! во^ логи. мм % вщ запасу при ПВ
30.03.87 87.3 78 124,4 72 109,2 70 156,9 67 128,7 67 159,4 53
15.06.87 25,6 23 54,8 32 37,8 24 65,0 28 55.5 28 76,3 25
30.08.87 1,8 2 3,5 2 15,6 10 26,3 11 3,5 2 17,8 6
Примпка: I [В - повпа вологоомш'сть.
3 даних таблиш видно, що станом на 30.03.1^87 року в швтораметровому шар1 дернових борових слаборозвинених груттв мюшлось 121,4 мм продуктивно! вологи, що на 28 % менше шж при польовж вологое^ност1, у дерново-слабошдзо-листих тнщаних та с1рих - вщповщио 156,9 мм I 33 % та 159,4 мм I 47 %. Це результат зменшення суми опад'ш за 1986 р)к до 368,2 мм при норм1 553,9 мм.
За час вщ 30.03 по 30.08.1987 року випало 253,4 мм опад1в - при норм1 292.1 мм, шо також негативно вплинуло на вмкт продуктивно! вологи в грунтах бору впродовж перюду вегетащУ рослин. Гак, за час ^¡д першого до другого ви-значень вологост1 грунт ¡в запаси продуктивно! вологи в швтораметрових шарах зменшилась до 54.8, 65.0 1 76.3 мм вщповщно в дернових борових слаборозвине-
них, дерново-слабошдзолистих шщаних \ Ырих люових сутщаних грунтах, а на останню дату визначення вологост1 грунтш у дернових борових слаборозвинених грунтах продуктивно! вологи практично не було до глибини 1.5 м, у дерново-слабошдзолистих шщаних грунтах ТТ не було у метровому шар! 15.6 мм, у швто-раметровому 26.3 мм, що становить лише 10-11 % в!д запаав при польовш воло-гоемность а в смрих л!сових сушщаних - значно менше в1д 2 до 6 % вщ запасов при польовш вологоемностк
Такий режим грунпв Черкаського бору в 1986 1 1987 роках негативно по-значився на ¡нтенсивност1 росту та розвитку насаджень сосни, бюлопчшй стшко-ст! Ух проти шюдниюв, хвороб та несприятливих фактор1в навколишпього середо-вища. Особливо зросла небезпека виникнення лкових пожеж у весняно-лпш мь сяць
Насадження Чигиринського бору [2] через легкий мехашчний склад грунт1в, низьку Ух вологоемшсть та водоутримуючу здатшстъ та глибокий р1вень залягання тдгрунтових вод характеризуються досить жорстким режимом Ух зволоження 1 по-стшно в!дчувають нестачу продуктивно? вологи в грунть На шдтвердження цього наведемо даш про особливосп зволоження грунт1в Чигиринського бору, представле-них дерновими боровими слаборозвиненими дерново-слабошдзолистими шщаними, рщше сутшаними грунтами та нав!яними тсками.
Середньобагатор1Чна р1чна сума опад!в у Чигиринському район! становить 489 мм, фактична сума опад1в в окрем1 роки знижуеться до 342-379 мм або зрос-тае до 726-831 мм. Ще бшьпи вщхилення суми опад1в вщ середньобагатор1чних величин мають М1сце в окрем1 м'юящ. При цьому мюячш суми опад'ш часто змен-шуються чи збшьшуються проти середньобагатор1чних величин у 3 1 бшьше раз! п. Зменшення суми опад1в у весняно-л1тш м1сяш призводить до пересихання верхшх шар ¡в грунту до глибини проникнення кореневоТ системи рослин, а суттеве збшь-шення суми опад!в, особливо при зливовому характер! доинв, не сприяе накопи-ченню вологи у маловологоемних грунтах. Так, метровий та твметровий шари дернових борово-слаборозвннених грунт1в при польовш пологоемносл можуть утримувати вологи всього вщповщно 54,2 1 79,2 мм, у тому числ1 продуктивно!' 38,2 1 57,3 мм. Метровий та швтораметровий шари дернових борових слаборозвинених груштв при польовш вологоемносп мютять вологи всього 28,7; 42,3 мм, у тому чи-ош продуктивно! 24,2 1 36,5 мм. Ще менше вологи мютиться в нав1яних шсках.
Для спостережень за ршнем вологосп грунт1в у насадженнях Чигиринського бору ми обрали звичайний за сумою опад1в 1994 р1к - у цей р1к сума опад1в становила 474,9 мм при норм1 489 мм. Волопсть грутгпв визначали станом на 26.03, 10.06, 20.08, 28.09.1994 року (табл. 2).
Табл. 2. ДииамЫа запас/в продуктивно! вологи в грунтах Чигиринського бору, лш
Дати визна-чень
Навтяш п1ски
Дерново-слабошдзолист1 _пмнаш_
0-20
0-50
0-100
0-150
Горизонта насичення, см
Дерново-слабошдзолисп' _сутщат_
0-20
0-50
0-100
0-150
0-20
0-50
0-100
0-150
26.03
4,4
10,5
22,0
32,1
8,3
20,0
39,7
58,8
23,0
58,0
106,9
147,9
10.06
0,2
5,2
10,3
0,9
3,5
11,5
21,5
3,3
14,2
29,1
41,1
20.08
0,1
2,8
0,5
2,3
9,0
20,3
0,9
6,5
20,4
32,4
28.09
0,3
1,5
6,0
0,7
4,1
13,2
29,6
1,5
27,2
46,8
Науковий в1сник, 2000, вип. 10.2
3 даних таблиш видно, що станом на 26.03. 1994 року ва грунти бору на глибиш до 1 50 см були зволожеш до польовоТ вологогмиостг Проте, якщо дерно-во-слабопщзолнст1 сушщаш грунти в швтораметровому шар1 мктили продуктивно! вологи 147,9 мм, то дерново-слабошдзолист1 шщаш - лише 58,8 мм, а нав1яш теки - лише 32,1 мм.
1з суми опад1в за листопад-грудень 1993 року 1 ачень-березень 1994 року 153,8 мм через низьку польову вологоемшсть у швтораметровому шар1 нав1яш тиски не змогли утримати в соб1 бшьше, шж 120 мм вологи, а дерново-слабопщ-золист1 шщаш грунти 95 мм, тод1 як швтораметровий шар дерново-слабопщ-золистих сушщаних группе ва опади за вказаний осшньо-весняний период зум^в утримати в собг
Невелик! ранньовесняш запаси продуктивно! вологи в нав1яиих шсках з врахуванням I суми опад1в у лтпй першд дуже скоро були використаш на транс-шрашю рослинами та (¡лзичне випаровування, внаслщок чого в швтораметровому та метровому шарах грунту продуктивно! вологи не було вщ 10.06 по 28.09.1994 року. У дерново-слабопщзолистих тпщаних грунтах у верхньому ш'вметровому шар1 запаси продуктивно! вологи впродовж вегетацшного перюду знаходились на р1вш 2,3-4,1 мм, у метровому - вщ 9,0 до 13,2 мм 1 тшьки на глибиш вщ 100 до 150 см продуктивно!' вологи метилось битып-меиш достатньо - шд 20,3 до 29,6 мм.
Нестача продуктивно! вологи в дерново-слабопщзолистих сушщаних грунтах спостершалась лише у верхньому 20-см шарь менш вщчутно 1 в швметровому шар1, зате на глибиш вщ 101 до 150 см задовшьш запаси продуктивно! вологи сностерпались впродовж усього пертду визначень.
Враховуючи ту обставину, що в Черкаському бору на борош та суборов1 трофотопи припадае вщповщно 4,3 1 83,7 % плоил, на дуже сух1 1 сух1 пгротопи -3,9 1 сшж1 95,0 %, а в Чигиринському бору на борош та субороп) трофотопи припадас вщповщно 48,7 1 51,3 % площ!, на дуже сух1 та сух1 пгротопи - вщповщно
0.3 1 59,8 % 1 на св1ж1 - 37,6 % та режим зволоження грунт1в у роки 31 значиим зниженням р1чн01' суми опад!в, можна стверджувати, що умови для формування лкових екосистем в Черкаському бору бшыл-менш задовшып, тод1 як в Чигиринському бору вони е досить жорсткими. Таю вщмшност1 позначаються на ¡нтенси-вност1 росту та розвитку л1сових насаджень, Ух продуктивное^ та стшкост1 проти шкщниюв, хвороб 1 несприятливих умов середовиша. Паочно це легко простежу-еться на особливостях росту насаджень сосни 1 в сшжих суборових трофотопах бор1в. Так, в Черкаському бору в умовах св1жого субору насадження сосни до 50-р1чного вжу ростуть по 1-А класу боштету, пот1м по I, тод1 як в Чигиринському бору в таких умовах мюцезростання сосна до 75-р1чного вжу росте по I класу боштету, пот1м по П. При цьому середня висота сосни у 100-р1чному насадженш Черкаського бору становить 29,2 м, а Чигиринського - лише 25,0 м.
Шсов! насадження з переважанням у Ух склад) дуба, липи, граба та шших листяних пор!д розташоваш на арих та чорноземних грунтах середньо та важко суглинкового мехашчного складу. Так1 грунти характеризуються бгпьш високим вм|'стом гумусу та кращими водно-фпичними властивостями, через що зменшення р!чноУ суми опад1в в окрем1 роки не так згубно позначаеться на рост11 сташ насаджень. Польова вологоемшсть арих лкових \ чорноземних груттв досить ви-
сока \ знаходиться в межах 23-26 %, а максимальна пгроскошчшсть - 6-8 %. 11ри польовш вологоемносп так! грунти в гивтораметровому шар1 здатш утримувати 400-450 мм вологи, в тому чисш продуктивно! 250-275 мм.
У районах пристепових бор1в за пер!од з жовтня по березень випадас в се-редньому 200 мм опадт. Також при високш польовш вологоемност! грунти шд Л!совими насадженнями листяних пор1д всю вологу, яка иаджде на поверхшо грунту в осшньо-зимовий та ранньовесняний перюди, здатш повшстю утримати в швтораметровому шар!, що з врахуванням опад!в у л!тн! мшяц! буде сприяти фо-рмуванню бшып задов!лыюго режиму Ух зволоження протягом вегетац!йного пе-р1оду. Однак, при рЬкому зменшенн! суми опадав в окрекп м'|сяш вегетац!йного перюду режим зволоження грун'пв п!д л!совими насадженнями буде бшьш на-пруженим, проте дефщит вологи буде бшьш вщчутним у верхн!х 0,5 чи 1,0 м шарах грунту. Це, звичайно, не викликае катастроф] чних зм!н у Ух сташ, проте негативно позначиться на стан1 самос!ву, пщросту, трав'яного вкритгя та чагарник!в.
В щлому загальне водоспоживання за час спостережень характеризуеться недостатшм вмктом вологи в грунт! на початку дослщжень 1 невеликою кшьюстю опад1в. Як видно з наведених даних, опади \ запаси вологи в грунт! не забезпечили оптимальних умов для його зволоження впродовж вегеташйного перюду. Б!льш того, на кшець вегетац'п в грунт'1 було дуже мало продуктивно! вологи, внасл!док чого насадження сухих \ св!жих пгротошв у борових, суборових, сувдбровних ! д!бровних типах умов м!сцезростання гостро вщчувають Ух нестачу, а величина загального водоспоживання насаджень практично була не змшною.
Лггература
1. Гордкнко М.1., Шлапак В.П. Пристепов1 бори УкраУни: Монография. - Льш'в: Престиж 1нформ, 1998.-С. 130-145.
2. Шлапак В.П., Логвшенко 1.1. Чигиринський б!р: Момограф1Я. - Львт: Престиж 1и-форм, 1999. - С. 14-37. _
УДК 630(114.268) О.В. Дн)ошак - УкрНДЫрлк ¡м. П.С. Пастернака,
ли 1вано-Франмвськ
АНАТОМО-МОРФОЛОГ1ЧНА РЕАКЦ1Я ЛИСТК1В ОСНОВНИХ ВИД1В ЧАГАРНИК1В У М1СБК1Й ЕКОСИСТЕМ1
Аиатом1чна будова листюв (епщерма, кутикула, napeHxiMa) у Syringa vulgaris L., Symphoricarpus albus Blake, Philadelphia coronarius Г.. с видоспециф1чиою. Реакщя kjií гии-них структурних епемент1В листюв на забруднення у мкькШ екосистем! прослщковуеться тшьки в дуже забруднешй 30H¡ MicTa.
ОЖ Didochak
Anatomical and morphological reaction of basic species shrubs leaves in a
urban ecosystem
The anatomical constitution of bushes leaves (epidermis, cuticle, parenchyma) for Syringa vulgaris L., Symphoricarpus albus Blake, Philadelphus coronarias I., is specific to each species. The reacting of a bushes leaves construct on urban ecosystem pollution is diagnosed only in very polluted area.
