CC BY
9
сока \ знаходиться в межах 23-26 %, а максимальна пгроскошчшсть - 6-8 %. 11ри польовш вологоемносп так! грунти в гивтораметровому шар1 здатж утримувати 400-450 мм вологи, в тому чиеш продуктивно! 250-275 мм.
У районах пристепових бор1в за пер!од з жовтня по березень випадае в се-редньому 200 мм опадт. Також при високш польовш вологоемност! грунти шд Л1совими насадженнями листяних пор1д всю вологу, яка наджде на поверхшо грунту в оанньо-зимовий та ранньовесняний перюди, здатш попшстю утримати в швтораметровому шар!, що з врахуванням опад)в у лтп мшяц! буде сприяти фо-рмуванню бшып задов!лыюго режиму Ух зволоження протягом вегетацшного пе-рюду. Однак, при рЬкому зменшешп суми опадав в окрем1 м'|сяш вегетацшного перюду режим зволоження грун'пв п1д лковими насадженнями буде бшьш на-пруженим, проте дефщит вологи буде бшьш вщчутним у перхгпх 0,5 чи 1,0 м шарах грунту. Це, звичайно, не викликае катастроф] чних змш у Ух стаж, проте негативно позначиться на стаж самос!ву, пщросту, трав'яного вкритгя та чагарнимв.
В ц!лому загальне водоспоживання за час спостережень характеризуеться недостатшм вмктом вологи в грунт1 на початку дослщжень 1 невеликою кшьюстю опад1в. Як видно з наведених даних, опади \ запаси вологи в грунт! не забезпечили оптимальних умов для його зволоження впродовж вегетацшного перюду. Б!льш того, на юнець вегетац'п в грунт'1 було дуже мало продуктивноУ вологи, внасл!док чого насадження сухих \ св1жих пгротожв у борових, суборових, суд!бровних ! д!бровних типах умов м!сцезростання гостро вщчувають Ух нестачу, а величина загального водоспоживання насаджень практично була не змшною.
Лггература
1. Гордкнко М.1., Шлапак В.П. Пристепов1 бори УкраУни: Монография. - Льш'в: Престиж 1нформ, 1998.-С. 130-145.
2. Шлапак В.П., Логвшенко 1.1. Чигиринський б!р: Момограф1Я. - Львт: Престиж 1ч-форм, 1999. - С. 14-37. _
УДК 630(114.268) О.В. Дн)ошак - УкрНДЫрлк ¡м. П.С. Пастернака,
ли 1вано-Франмвськ
АНАТОМО-МОРФОЛОГ1ЧНА РЕАКЦ1Я ЛИСТК1В ОСНОВНИХ ВИД1В ЧАГАРНИК1В У М1СБК1Й ЕКОСИСТЕМ1
Аватом1чна будова листюв (епщерма, кутикула, паренх1ма) у Syringa vulgaris L., Symphoricarpus albus Blake, Philadelphus coronarius Г.. с видоспециф1чною. Реакщя юптин-нйх структурних епемент1В листюв на забруднення у мгсыай екосистем! прослщковуеться тшьки в дуже забруднешй 30h¡ MÍcTa.
ОЖ Didochak
Anatomical and morphological reaction of basic species shrubs leaves in a
urban ecosystem
The anatomical constitution of bushes leaves (epidermis, cuticle, parenchyma) for Svringa vulgaris L., Symphoricarpus albus Blake, Philadelphus coronarias I., is specific to each species. The reacting of a bushes leaves construct on urban ecosystem pollution is diagnosed only in very polluted area.
84 До 125-р|ччя УкрДЛТУ
За взаемоди рослии з факторами середовиша складаеться певиа гармошя м1ж ф1зюлопчними функшями i формуванням структури оргашв. Змта режиму певного фактора порушуе гармонно i в oprani3Mi в1дбувасться структурна перебу-дова |2, 3], за якоУ листок реагуе в першу чергу. Тому важливо вивчити реакщю структурних 3Min частин листка (етдерми, кутикули, продгшв, napeiixiMH, м1ж-клтшниюв) на забруднення у Львовг Под1бного роду досшдження у Micbxiii еко-систем1 проводяться фрагментарно |1 ].
Наш) дослщження проводнлися у зелених насадженнях м. Львова. Анатомь 4Hi 3Minn вивчали в листках найбшьш поширених чагарниюв: бузку звичайного (Syringa vulgaris L), жасмину садового (Philadelphias coronarius L.) та аижнояпдни-ка бшого (Symphoricarpus albus Blake), яю вщбирались на дослщних пунктах (ДГ1) у рпних за забрудненням трьох зонах: слабозабруднешй - Сл (парк Снопктський (ДП-8); середньозабруднешй - Ср (парк Високий замок (ДП-13); дуже забрудненш - Дз (сквер на p03i вулиць Коновальця та ПпсовоУ (ДП-11) i у рядових посадках на вулиш Липинського (ДП-15). BiflGip листк'т проводили у травш i BepecHi 1996-1997 pp. Осюльки pi3iiimi м1ж роками не встановлено, в робот1 наведеш середш двор1чш даш, отримаш за вересень 1996, 1997 pp.
Препарата для визначення товщини етпдермюу опрацьовувались за загаль-но прийнятими методиками (4,5) Ви\при товщини ешдермку та кутикули з верх-Hbo'i i нижньоУ сторони листка проводились MiKpocKonoM МБ1-6 з гвинтовим оку-ляр-мшрометром у 4-5 листках в 5-кратшй повторностг Для визначення товщини кутикули препарата листмв забарвлювали судоном III. Число п род их ¡в визначали за 400-кратного збшьшеипя i шдраховувалось в 10 полях зору. Досшдження napeiixiMH проводили на постнших препаратах. Даш 3aMipiB опрацьоваш статистично. Об'ем виб!рки для кожного анатомо-морфолопчного показника i урбоеколопчноУ зони становить 25 зам1р'ш (п = 25) Розглянемо видову анатом1чну реакщю листюв чагарник1в запежно вщ зон забруднення.
Ешдерма, як вщомо, е зовншппм шаром юптин листка, яю щшыю приля-гають одна до одноТ, створюючи покрив, який захищае листок i всю рослину вщ зовшшшх вплив1п. Виконання таких функшй наклало певши вщбиток на будову ешдермальних клпин, особливо ix зовшшшх ctIiiok, як) мають безпосередшй контакт ¡з навколишшм середовищем. Часто потовщення ctIiiok ешдермальних юн-тин залежить вщ еколопчних умов. У дослщжуваних чагарнимв юптини верхньо'У егпдерми мають TOBcrimi стшки i крупн'шп в'щ кл'шш нижньоТ егпдерми. Клтши нижньоУ сшдерми часто мають хвилепод!бну форму i Meiniii розмфи. Товщина етдерми листюв ocimiboro збору наведена у табл. 1.
Табл. I. Товщина етдерми листюв чагарпимву рпнихурбоекологЫнихзонах ос'тшй
Щ.
Пиди чагарниюв Eni-дерма Товщпна етиде рми ЛИСТОВ, мкм
Сл, ДП-8 Ср,ДП-13 дз,дп-11 Дз, ДП-15
Букж эвичайний верхня 23,3+0,16 23.9+0,12 24.8+0,11 24,9+0,12
нижпя 22,4+0,15 23.010,15 23,7+0,13 23,7+0.12
Сшжнояплник бЦ1ИЙ верхня 19,3±0,|9 19,2+0,17 20,1+0,90 20,3+0,98
нижпя 14.8±0,25 14,8+0.21 15,6+0.79 15.8+0.82
Жасмин садовий верхня 19,9+0.40 19.6+0,38 20,5+0,67 20,1+0,59
нижня 15,8±0,24 16,0+0,21 16,9+0,37 16,7+0,35
I. JlicoRc та сядово-пяркове господярство 85
Анал1зуючи даш табл. I, можиа в1дзначити, що товщина етдерми осипнх листюв мае видову специфику. У слабозабруднешй зош (ДП-8) товщииа верхньоУ етдерми листюв бузку е найбЫыиою 1 становить 23,3 (0,16 мкм), ¡стотно менша вона у листав сшжнояпдника 19,3 (0,19 мкм) 1 жасмину 19,9 (0,40 мкм). Така особлив1сть простежуеться 1 для нижньоУ епщерми. За особливктю будови еище-рми, тобто анатомо-морфолопчним р1внем газостшкосп, бузок звичайний можна В1днести до вид ¡в потенщйно бшьш газостшких, нЬк сшжноягщник та жасмин. 1с-тотноТ р1зниц1 у товщиш етдерми листюв М1Ж рослинами, як! ростуть у слабо- 1 середньозабруднених зонах, не виявлено; прослщковуеться рпниця лише м1ж рослинами, як! ростуть у слабо 1 дуже забруднешй зонах, вона становить 4-7 %.
Важливим структурним елементом листка, поряд з ешдермого, е кутикула. За товщиною кутикули листки осшнього збору, досл1джуваних кунлв у рпних за забрудненням зонах, ¡стотно не р1зняться. Простежуеться р1зниця у товщиш кутикули лише м1ж р1зними видами чагарниюв, особливо стосовно верхнього шару. У сшжнояпдника товщина кутикули становить 1.84 (0.09 мкм), в бузку 1.68 (0.07 мкм), у жасмину - 1.30 (0.05 мкм).
Обл1коване число продюов у досшджуваних вид1в в рпних за забрудненням урбоеколопчних зонах св!дчить про те, що у вс1х дослщжуваних чагарниюв число продих1в не залежить в\д р1вня забруднення середовища, а е видовою очна-кою. У бузку нал1чуеться 234.5 продих!в, у сшжнояпдника 200.3 1 в жасмину -117.2.
Паренх1ма (мезофит), мютиться М1Ж верхшм 1 нижнем ешдермком 1 дифе-реншюеться за двома типами юнтин: стовбчастою 1 губчастою паренх1мами. Кл1-тини стовбчасто! парегоими вид|в чагарниюв мають продовгувату форму, вони щшьно замкнут) 1 розмодеш перпендикулярно до верхньоТ сторони листка.
В деяких препаратах листюв жасмину та бузку з дуже забруднених зон на краях листово'Г пластини спостеркався плазмол!з юптин губчастоУ паренх1ми, що може бути результатом функшональних порушень у них. 3 результатов анал!зу випливае видова особлив^сть частки губчастоТ 1 стовбчастоУ паренх1м у мезофЫ листка.
За товщиною паренх1ми дошпджуваш види розподшяються за наростанням так: сшжнояпдник < жасмин < бузок. Тобто у сшжнояпдника товщина паренх1ми е меншою, шж у жасмину [ бузку. За показником частки стовбчастоТ 1 губчастоУ паренхим у мезофш листка бузок та сшжнояпдник майже не вщр1зняються. Най-бшьш низький цей показник у листках жасмину. Основш показники паренх1ми листюв бузку звичайного, сшжнояпдника бигого, жасмину садового за зонами забруднення змшюються однаково. Але в дуже забруднених зонах можливе пошкоджен-ня листовоУ пластинки, яке викликае плазмол1з иаренх1ми.
Результата дослщжень дають можлив1сть зробити висновок, що за анато-м1чною будовою асимшяцшний апарат чагарниюв е видоспециф!чним. Реакщя змж в листках на стан забруднення у мкьюй екосистем! Львова просл'щковугться слабо, тому не може бути використана для ф1тошдикацн р'1вня забруднення. Бузок звичайний, сшжнояпдник бишй ! жасмин садовий можна рекомендувати для створення еколопчно ефективних культурфп"оценоз1в в урбоеколопчних зонах Львова.
86 Дп 125-р1ччя УкрДЛТУ
Лпература
1. Бессонова В.П. Морфо-функцнональиые исследования растений в условиях загрязнения среды тяжелыми металами/ Автореф. Дне. д. б. н. - Днепропетровск. 1991. - 36 с.
2. Гпрмшпна Т.К. Растения в городе. - Л.: 1 Нд.-во ЛГУ, 1991. - 150 с.
3. Кошобипська Н.П., Бшьчук B.C. Функцюнальш змши у рослин в умовах airrponoreimo-го впливу// Течи наук. конф. "Навколишнс середовите i здоров'я". -Чсртвш: ЧДУ. 1993. - С. 14.
4. Методические указания по цитологической и цитоэмбриолоппеской технике (для исследований культурных растений / Под ред. Л.И. Орел. - Л.: ВИР, 1982. - 172 с.
5. Методические указания по технике анатомических исследований культурных растений /Под ред. П.Ф.Дорофеева. - Л.: ВИР, 1981,- 157 с._
УДК581.19S Ст. наук. сп. М.Г. Мазепа, кс.-г.п.; ст. наук. сп. П.С. Гнапив, к.с.-г.н.; наук. сн. Д.В. Артемовська; мол. наук. сп. Т.В. Ган - баташчний сад УкрДЛТУ
БУФЕРШ ВЛАСТИВОСТ1 ТА МОРФО-АНАТОМ1ЧН1 ОЗНАКИ ЛИСТК1В У ТЕХНОГЕННИХ УМОВАХ ЗРОСТАННЯ ДЕРЕВ
Подано результата лабораторних дослщжень параметр^ буферноУ системи протопласту як показникш адаптивное^ листов дерев у техногенно порушеному довкшлг Описано кореляшйт зв'язки ф1зико-х1м1чних властивостей гомогенату зелених листюв э fx морфолопчними та анатом1чними особливостями в умовах Львова.
М.Н. Mazepa, P.S. Hnativ, D.V. Artemovs'ka, T.V. Han - USUFIVT
Buffer properties, morphological and anatomical parameters of leaves in tcchnogenic conditions of arbors cultivation
Results of laboratory researches of buffer system protoplast parameters as leaves adaptability parameters in anthropogenic medium are presented. Correlation between physical — chemical properties of green leaves and their morphological and anatomical features in conditions ofl.viv is described.
Сттюсть деревних tiopiд до пикидт транспорту i шдприемств зумовлеиа багатьма життевими функшями i морфоф1зюлопчними ознаками рослин. Серед них ианважливпними г фптлопчпа аданташя i морфо-анатом]чпа захищешеть ортан1зму в1д проникнення ксенобютимв у тканини [3, 4]. Завдяки морфо-анато-м1чним i фiзioлoгo-бioxiмiчним особливостям деяю стшю види можуть перено-сити без значно'У шкоди для себе в 5-50 раз!в бшьшу концетращю ишдливих га-3in nopieiMHo з ¡ншими [3, 5].
Листки зелених рослин - найбишп чутливий орган, тому вони швидше за шших реагують на умови зростання дерев. CTyniiib змпг у листках i Vx пошкод-ження залежать вщ видовоУ специфжи рослин i концентрацп забруднювач1в у Mic-цях росту дерев. За даними багатьох aBTopiB [1, 3, 6], певне еколопчне наванта-ження (або доза фкотоксиканта) викликае у кожного виду рослин змшу кислот-nocTi та окисно-вщновного потенциалу внутршшьоюнтинного середовища на р»з-ну величину. Якщо у резистентних порщ тдбуваються лише малопомти коли-вання, то у чутливих nopifl можуть наставати невщновш мeтaбoлiчнi зрушения. Це призводить до ослабления фотосинтезу, порушення вуглеводното i бокового
I. Jlicone та сплочо-паркове господарство 87
