CC BY
21
Дещо шша картина спостерiгаeться щодо забезпеченостi Грунпв дос-тупним калieм. Дiапазон забезпеченост ним змiнюeться вiд низького - для алюгаальних лучних суглинкових Грунпв (9,60 мг К2О на 100 г Грунту) до ви-сокого - для верхнього 0-17 см горизонту алюшальних лучних глейових Грунпв (22,35 мг К2О на 100 г Грунту). Посттехногенш Грунти, як i зональнi, характеризуються рiзним рiвнем забезпеченостi доступними сполуками азоту, фосфору i калiю.
Техноземи диференцшоваш i недиференцiйованi, якi сформованi на-несенням родючого шару Грунту рiзноl потужностi, мають високий потенцiал щодо забезпеченост рослин доступними формами азоту. Насипш горизонти (Анас.) характеризуються високим рiвнем забезпечення (7.0-10.1 мг N на 100 г Грунту), а перехщш (Анас Б, аБ) - низьким (3,08-3,92 мг N на 100 г Грунту). Такий рiвень доступного азоту забезпечуеться фiзико-хiмiчними властивос-тями техноземiв, якi е сприятливими для переб^ процесiв трансформацп сполук азоту завдяки задовшьним умовам життедiяльностi аеробно1 Грунтово1 мiкрофлори, зокрема нейтральних показникiв кислотностi та шпаруватостi.
Забезпечешсть техноземiв доступними сполуками фосфору переважно середня (2,12 мг Р2О5 на 100 г Грунту для карбонатних техноземiв i 6,989,65 мг Р2О5 на 100 г Грунту - для некарбонатних) та висока (3,69 мг Р2О5 на 100 Грунту - для карбонатних). Низью значення доступного фосфору зафж-соваш для 6 розрiзу (2,56 мг Р2О5 на 100 г Грунту), що може бути пов'язане з кислотнютю Грунтового розчину (рН водне 7,16), що зменшуе доступнiсть фосфору. Забезпечешсть техноземiв калiем у верхшх горизонтах змiнюеться вiд низько1 до середньо! (9,60-13,20 мг К2О на 100 г Грунту).
Ембрiоземи. Ембрюземи дерновi характеризуються високим рiвнем забезпеченост легкогiдролiзованим азотом у фронтально вираженому гори-зонтi А та перехщному аБ (6,72-10,92 мг х на 100 г Грунту). Водночас ембрь оземи дерновi карбонатнi вiдвалу №1 володтть дуже низьким та низьким рiвнем забезпеченостi доступним азотом, що пов'язано з несприятливими фь зико-хiмiчними властивостями, а саме - значною лужнiстю Грунтового розчину (рН водне вище 8,0). Подiбний стушнь забезпеченостi ембрiоземiв дер-нових i доступним фосфором, який змiнюеться у верхшх горизонтах вщ се-реднього до високого, та е вищим у некарбонатних вщмшах легшого грану-лометричного складу. Забезпечення доступним калiем - високе (вiд 21,36 до 43,38 мг К2О на 100 г Грунту).
Ембрюземи органоакумулятивш також характеризуються низьким рiвнем забезпеченостi доступним азотом, за винятком фрагментарного горизонту незначно! потужносп аБ (7,00 мг N на 100 г Грунту). Забезпечешсть цих ембрiоземiв доступним фосфором у верхшх горизонтах середня та висока (2,50-4,56 мг Р2О5 на 100 г Грунту), а калiем - висока (33, 60-55, 74 мг К2О на 100 г Грунту), за винятком розрiзу 8 на вiдвалi № 2 а з найлегшим грануло-метричним складом (лише 10,56 мг К2О на 100 г Грунту).
Ембрюземи шщальш - дшянки, вкрит розкривними породами, що належать до глинистих рiзновидiв за гранулометричним складом, на яких розпочинаються процеси Грунтоутворення. Рiвень забезпечення легкопдроль
зованим азотом i доступним фосфором цього Грунту оцшюеться як дуже низький та низький (1,68 мг - N, фосфор - 4,16 мг Р2О5 на 100 г Грунту) Pi-вень забезпеченосп ембрiоземiв iнiцiальних глинистих доступним катем е середнiй та високий (23,28-53,02 мг К2О на 100 г Грунту).
Отже, ус види постехногенних Грунпв, як техноземи так i ембрюзе-ми, характеризуются достатнiм рiвнем забезпеченостi доступними формами основних мжроелеменпв для росту та розвитку трав'яно!, чагарниково! та де-ревно! рослинностi. Нашi дослiдження доводять, що лiмiтними факторами, несприятливими для природно! рослинностi, е лужнiсть Грунтового розчину, оскiльки зональнi Грунти переважно характеризувалися нейтральними або слабокислими значеннями актуально! кислотности
Л1тература
1. Жовинский Э.Я. Эколого-химическое исследование природных сред в условиях город ской агломерации : препринт / Э.Я. Жовинский, В.И. Маничев, И.В. Кураева и др. - К. : Изд-во ИГМР, 1991. - 57 с.
2. Вивчення процеав природного заростання та Грунтотворення на порушених землях : звгг про НДР / за Договором № 6-1ЕК-2002 м1ж 1н-том екологп Карпат НАН Укра!ни та ВАТ "1н-т прничо-им1чно! промисловосп". - Льв1в : Вид-во 1н-ту екологп Карпат НАН Укра!ни, 2002. - 42 с.
3. Звягинцев Д.Г. Микробиологические и биохимические показатели загрязнения свинцом дерново-подзолистой почвы / Д.Г. Звягинцев, А.В. Кураков, М.М. Умаров // Почвоведение. - 1997. - № 9. - С. 1124-1121.
4. Земелъш ресурси Укра!ни / за ред. В.В. Медведева, Т.М. Лактюново!. - К. : Агр. наука, 1998. - 148 с.
5. Ильин В.Б. Биогенная и техногенная аккумуляция химических элементов в почве / В.Б. Ильин // Почвоведение. - 1988. - № 7. - С. 124-132.
6. Ильин В.Б. Защитные возможности системы почвы-растения при загрязнении почв тяжелыми металлами / В.Б. Ильин, М.Д. Степанова // Тяжелые металлы в окружающей среде. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. - С. 80-85.
Назаровец У.Р., Марискевич О.Г. Физико-химические и агрохимические свойства почв Подорожненского карьера
Представлены физико-химические и агрохимические характеристики зональных почв, эмбриоземов и техноземов Подорожненского рудника. Отмечено, что тех-ноземы и эмбриоземы характеризуются достаточным уровнем обеспеченности доступными формами основных микроэлементов для роста и развития травяной, кустарниковой и древесной растительности. Доказано, что лимитирующими факторами, неблагоприятными для естественной растительности, является щелочность почвенного раствора, поскольку зональные почвы преимущественно характеризовались нейтральными или слабокислыми значениями актуальной кислотности.
Ключевые слова: микроэлементы, зональные почвы, эмбриоземы, техноземы, щелочность почвенного раствора, актуальная кислотность.
Nazarovets U.R., Maryskevych O.G. Physics-chemical and agrochemical properties of soil of Podorozhne mine
In the article the physics-chemical and agrochemical characteristics of zonal soils, embrio-soils and techno-soils of Podorozhne mine. Noted that techno-soils and embrio-so-ils characterized a sufficient level of security available forms of essential micronutrients for the growth and development of grass, shrubs and woody vegetation. It is shown that the limiting factor for unfavourable natural vegetation is alkalinity of the soil solution as zonal soils are mainly characterized by neutral or slightly acidic pH values relevant.
Keywords: trace elements, zonal soils, embrio-soils, techno-soils, alkalinity of the soil solution, the actual acidity.
УДК338.48-44(477.84):330.322.3 Доц. О.С. Ривак, канд. екон. наук -
Львiвський шститут економжи i туризму
ЗАЛУЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1Й У ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНУ ГАЛУЗЬ ТЕРНОШЛЬЩИНИ
1нтегращя Укра!ни у м1жнародш угруповання вимагае покращення швести-цшного кл1мату 1 вдосконалення структури виробництва згщно з принципом пор1в-няльно! переваги. У Терношльськш област прюритетною в розвитку регюну визна-но туристично-рекреацшну галузь. Пошук швестор1в для розвитку ц1е! галуз1 та ш-фраструктури ускладнюеться тим, що швестицшний кл1мат в Укра1ш не дуже хороший з погляду загальноприйнятих у свт стандарт.
Ключовг слова: принцип пор1вняльно! переваги, туризм, рекреацшний потенщ-ал, пам'ятки культурно! спадщини, природш пам'ятки, шфраструктура, заклади комплексного обслуговування турис™, швестицшш проекти у галуз1 туризму, швестицшний кл1мат, фшансування туристично-рекреацшного б1знесу.
Постановка проблеми. Для штеграцп Укра!ни у мiжнароднi штегра-цшш угруповання, якi забезпечують узгоджений розвиток i взаемодоповнен-ня регiонiв i держав, iнтенсифiкують процеси виробництва в окремих кра-!нах, дають змогу ефективнiше використовувати всi наявнi резерви розподшу iнвестицiй та всi види катталу, передусiм потрiбно здiйснювати стабЫза-цiйну полiтику, спрямовану на покращення швестицшного клiмату i вдосконалення структури нацюнального виробництва згiдно з принципом порiв-няльно! переваги, який твердить, що спецiалiзацiя, що Грунтуеться на прин-ципi порiвняльноl переваги, сприяе ефектившшому розподiловi свiтових ре-сурсiв, унаслiдок чого за однакових сукупних витрат цих ресурсiв i техноло-гiй свiтовий обсяг виробництва збшьшуеться. Використання певно! кiлькостi обмежених ресуршв для отримання найбiльшого свггового обсягу продукцп потребуе, щоб кожний товар виробляла та кра!на, яка мае найнижчу внутрш-ню альтернативну вартiсть його виробництва або порiвняльну перевагу. Цей закон може бути прийнятий за основу в проведенш внутршньодержавно! ре-гюнально! полiтики щодо створення умов для прюритетного розвитку сфер дiяльностi окремих регiонiв. У Терношльськш обл. прюритетною визнано ту-ристично-рекреацiйну галузь. Тут дiють два Державних юторико-архиектур-них заповiдники з десяти, що е в Украш (Кременецько-Поча!вський та Бере-жанський), один Нацюнальний iсторико-архiтектурний заповiдник з чо-тирьох ("Замки Тернопiльщини" з центром у Збараж^. Подiбного нема в жод-ному iншому регiонi нашо! держави. В област збереглося бшьше третини всiх укра!нських замкiв i палацiв, понад сотня дерев'яних церков рiзних епох, десятки унiкальних кам'яних храмiв i костьолiв.
На Тернопшьщиш зосереджена п'ята частина всiх пам'яток природи, що нараховуються в Украш. Насамперед, це об'екти спелеологi (детальшшу iнформацiю про цi об'екти можна отримати на сайта www.terinvest.com.ua). Прсью пасма, каньйони, десятки водоспадiв, ушкальш геологiчнi стiнки, за-повiдна рослиннють, наявнiсть практично всiх видiв мшеральних лжуваль-них вод - це все теж Тернопшьщина.
Релiгiйний туризм на Тернопшьщиш - це мшьйони паломниюв з усьо-го свпу щороку: православнi в Поча!вську Свято-Успенську лавру, греко-ка-
толики - в Маршський духовний комплекс у Зарванищ, римо-католики - в Язловецький орден Сестер непорочного зачаття.
Одна з ушкальних рiчок Свропи - Дшстер. Дива дико! природи, що збереглися на обох берегах, як магштом, притягують мандрiвникiв. За виз-нанням спецiалiстiв, Днiстровський каньйон е одним з наймальовничiших мiсць Укра1ни i не поступаеться красою Карпатським та Кримським горам. Недалеко вщ Днютра - ще один каньйон - рiчки Джурин з 11 17-метровим во-доспадом. Ще каскад з 15-ти водоспадiв у селi Русилiв Бучацького району. Загалом в област нараховуеться бiльше трьох десятюв окремих водоспадiв або 1х каскадiв.
Екологiчно чисте повiтря, практично вш види лiкувальних вод (типу "Моршин", "Нафтуся", "Друзкiнiнкай" тощо), цiлющi гряз^ унiкальнi методи оздоровлення, зокрема i пивом. За твердженням учених, особливу щннють мае заповiдник "Медобори" - ушкальний за свiтовими масштабами геолого-ботанiчний комплекс, який не мае аналопв в Укра1ш, справжня скарбниця ль кувальних факторiв [1, с. 1, 2].
Методика дослвдження. У робот використано загальнонауковi методи дослщження: спостереження, порiвняння, системний аналiз, синтез, кон-кретизацiю, вимiрювання, розрахунковi аналiтичнi прийоми. Використання цих методiв дало змогу дослiдити процес залучення iнвестицiй у туристично-рекреацiйний бiзнес Тернопiльщини.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Проблему залучення ш-вестицш в туристично-рекреацiйний бiзнес розглянуто у працях таких вичиз-няних науковщв, як М.О. Гошко, К.А. Житник, О.1. Бегей, 1.О. Бочан, М.Ф. Цимбалюк, В.М. Цимбалюк, Г.В. Мисьюв, Б.М. Андрушкiв, 1.1. Стойко, Л.М. Мельник, С.В. Васильчак, Н.М. Стручок, В.Г. Поплавський, Б. Зелшсь-кий та багатьох шших.
Постановка завдання: метою дослщження е показати стан розвитку швестицшно! дiяльностi в туристично-рекреацшнш сферi Тернопiлля та сформулювати рекомендацп щодо вжиття необхiдних заходiв для покращен-ня ситуацп у цш сферi.
Виклад основного матер1алу. З точки зору перспектив залучення ш-вестицш, потрiбно назвати такi напрямки туризму в области релiгiйний туризм; спелеотуризм; водний туризм; оргашзащя зимового вщпочинку; орга-нiзацiя курортних зон на берегах рiчки Дшстер. Однак подальший розвиток туристично! галузi областi стримуеться вiдсутнiстю належно! шфраструкту-ри, недостатньо! кiлькостi закладiв комплексного обслуговування туриспв. Найбiльшою проблемою е пошук iнвесторiв для розбудови готельного госпо-дарства, закладiв сервiсного обслуговування европейського типу, для рестав-рацп, реконструкцп iсторико-архiтектурних пам'яток з метою !х ращонально-го екскурсiйно-туристичного обслуговування.
Для виршення питання iнвестування рекреацшно-туристично! галузi Тернопiльщини управлiння з питань туризму облдержадмшстрацп створило банк швестицшних пропозицiй, проектiв, бiзнес планiв у галузi туризму. 1х налiчуеться близько 40. Однак бiзнесовi кола не виявляють зацiкавлення вкладати кошти у придбання, будiвництво або реконструкцiю закладiв розмь
щення. Облдержадмшютращя пiдтримуe реальнi iнвестицiйнi та бiзнесовi проекти в галузi туризму, розповсюджуе !х рiзними мовами в шоземних посольствах та консульствах, проте результат на сьогодш е незначним [1, с. 2].
У 2008 р. в област затверджено Програму розвитку туризму в Терно-пшьськш областi на 2009-2012 рр. Серед шших завдань Програми передбаче-но замовлення розробки концепцп залучення iнвесторiв у туристичну шдус-трiю область Зпдно з iнформацiею про виконання заходiв Програми за 6 мь сяцiв 2012 р. через обмеженють фiнансування замовлення розробки вказано1 концепцп не здшснювалося. Однак, проводили консультацп та вивчення ш-вестицiйних пропозицш i проектiв щодо створення туристично! шфраструк-тури у районах обласп, насамперед Збаразькому, Борщiвському, Кременець-кому, Монастирському та Пiдгаецькому.
Окремим завданням Програми визначено вивчення швестицшно при-вабливих об'ектiв i надання консультативно-методично! допомоги в реалiза-цп прюритетних проектiв за участю вiтчизняного та шоземного капiталу. Пiдготовленi iнвестицiйнi пропозицп в галузi туризму розповсюджувалися серед потенцшних iнвесторiв через МЕ та МЗС, торговельно-економiчнi мiсil у складi закордонних дипломатичних установ; пiд час мiжнародних заходiв економiчного характеру, що проводилися в Украш та закордоном, тд час вь зитiв делегацш областi за кордоном. Пiдприемницьким структурам област постiйно надаеться методично-органiзацiйна тдтримка у пiдготовцi та реаль зацп iнвестицiйних проектiв з розбудови туристично-рекреацшно! шфрас-труктури областi. У рамках виконання Програми ОДА надае сприяння у зап-ровадженш та реалiзацil в областi iнвестицiйних проектiв, а також проекпв, пiдготовлених суб'ектами господарювання в областi.
У рамках вже укладених угод мiж Тернопiльською обласною державною адмiнiстрацiею та Адмшстращею Нижньогородсько! та Пензенсько! областей РФ, провшщею Донг Най РВ, повгговою радою Ботошанського повiту Румунп, Пiдкарпатським воеводством РП передбачаються проекти в сферi туризму. Пiдготовлено проекти Рамкових угод мiж Тернопiльською ОДА Ук-ра!ни та Адмiнiстрацiею Кургансько! та Смоленсько! областей РФ, Велико-польським воеводством Республжи Польща, Плану заходiв на виконання Угоди з Брестським виконавчим комиетом Республiки Бшорусь, де також передбачаються проекти у сферi туризму. Фiнансування Програми у 2009 р., 2011 р., 2012 р. як з обласного бюджету, кошпв районних та мюького бюдже-пв i коштiв не бюджетних джерел було вщсутшм. У 2010 р. видшено кошти з обласного бюджету в обсязi 21,0 тис. грн на маркетингову та рекламно-ш-формацiйну дiяльнiсть [2].
За кшьюстю готелiв i шших мюць для тимчасового проживання Тер-нопiльська область подiляе 3-е мюце з Iвано-Франкiвською областю серед областей Захщного регiону, проте кшьюсть !х недостатня. За iнформацiею уп-равлiння з питань туризму в област нараховуеться близько 40 готелiв, близь-ко 16 з них - у Тернополь Ця цифра постшно змiнюеться, оскiльки з'являють-ся невелик приватнi готелi на 8-12 мюць. Готелi мають бути бшя усiх турис-тичних об'ектiв, як користуються попитом серед вiдвiдувачiв.
Перспективним для вих районiв Тернопiльщини е сшьський туризм. За iнформацiею центру розвитку туризму, актуальним для власникiв агроса-диб е питання пiльгового мжрокредитування для проведення робiт з облаш-тування санiтарно-гiгiенiчних примiщень. Заслуговуе уваги питання викорис-тання пам'яток архггектури iз безумовним збереженням 1х статусу шд закла-ди туристично! шфраструктури. Управлiння архiтектури i мiстобудування об-лдержадмшстрацп визначено 14 замкiв обласп, якi за наявностi кашталов-кладень можна було б обладнати у туристичш об'екти i заклади сервюного обслуговування туристiв (готелi, музе!, майстерш, кафе, ресторани).
Визнано за необхщне зробити реальнi кроки у зрушенш з мiсця питання створення курортополюу в смт Гусятинi, враховуючи наявнiсть там знаменито! лжувально! води типу "Нафтуся". Вимогою часу е i вiдродження слави курортних територiй областi (Залiщицький, Борщiвський та Бучацький райони). Конкретними швестицшними пропозищями, проектами, бiзнес-пла-нами у рекреацшно-туристичнш галузi, запропонованими управлiнням з пи-тань туризму Тернопшьсько! облдержадмшютрацп, е:
• будшництво, введения в експлуатацта та оргашзащя надання послуг турис-тично-розважальним комплексом " Довбушева гора" у Збаразькому регюш;
• будiвиицтво туристично-розважального комплексу на баз1 середньов1чного замку у Шдволочиському регiоиi швестуваиия;
• будшництво туристичного центру "Микулииецький Замок" у Теребовлянсь-кому регiоиi швестуваиия. Цiлями проекту е рекоиструкцiя ру!и середиьовiч-ного замку;
• вщновлеиия "Соиячиого" i "Тiиистого" пляжiв иа р. Дшстер у Залщицькому регiоиi швестуваиия;
• "Червоногород" - княже мiсто иа Подiллi Залiщицького регiоиу швестуваиия;
• будшництво туристично-оздоровчих комплексгв в райош "Каспергвського" водосховища Залщицького регiоиу швестування;
• "На берегах Дшстра" Залщицького регiоиу;
• створеиия спортивио-оздоровчого кемшнгу иа базi Бережаиського озера та надання послуг по орендi плавальних засобгв Бережаиського регiоиу iнвесту-вання;
• будгвництво готельио-розважальиого комплексу у м. Шдгайщ Шдгаецького регiоиу iивестуваиия;
• будгвиицтво мiстечка для лiтиього вдаочинку в с. Завалгв Пiдгаецького регь оиу швестуваиия;
• будгвиицтво та введения в експлуатацта туристичио-етнографiчиого комплексу "Лемювщина" Моиастирського регiоиу швестування;
• будгвиицтво та введения в експлуатацта туристично-розважального комплексу "Коропчанка" Моиастирського регюну швестуваиия;
• будгвиицтво готельиого комплексу "На шляху до Зарванищ" Теребовлянсь-кого регiоиу швестування;
• розвиток курортополюу "Гусятин" через впровадження шиовацшио! моделi використаиия конкурентних переваг бальиеологiчиого курорту" Гусятиись-кого регюну швестування;
• будгвництво туристично-розважального комплексу та аквапарку "Кривче" Борщiвського регiоиу iивестуваиия;
• будшництво та введения в експлуатацта туристично-оздоровчого комплексу (с. Маркова) Моиастирського регюиу швестуваиия;
• будiвиицтво та введення в експлуатацiю бази вдаочиику на березi р. Дтс-тер, (Освоения туристичного проекту "Дтстровський каиьйои") Монас-тирського регiоиу швестуваиия.
Бiльш детальну iнформацiю про запропонованi iнвестицiйнi пропозицп, проекти, бiзнес-плани у рекреацiйно-туристичнiй галузi Тернопiльщини можна знайти на сайп www.terinvest.com.ua. У кожному з них зосереджена увага на цшях проекту, конкурентних перевагах, ступенi готовностi, способi залучення iнвестицiй, правах iнвестора та умовах швестуваиия. А також, майже кожен з них мютить шформащю щодо загально! вартостi проекту та необхщного розмь ру iнвестицiй. По окремих з них розрахований також термш реалiзацil проекту, рентабельнiсть на момент реалiзацil проекту та термш окупностг
За iнформацiею, наданою управлшням з питань туризму Тернопшьсь-ко! облдержадмшстрацп, у районах областi, особливо тих, що знаходяться вздовж транспортних коридорiв, здiйснюеться робота з будiвництва та ре-конструкцп об'ектiв туристично! шфраструктури. Так, культурно-просви-ницький центр "Поча!вський свiт" е автором швестицшного проекту "Ком-плексний розвиток духовного та еколопчного туризму в регюш". Збудовано i успiшно дiе готельно-туристичний комплекс "Поча!вський свiт", що розмю-тився на земельнiй дiлянцi 0,86га у Кременецькому районi. У планах комплекс повинен включати два готельш корпуси на 268 мюць, конфенц-зал, ресторан на 180 мюць, штернет-кафе, побутовий комбiнат, навчально-куль-турний центр, рекреацiйнi зони вщпочинку.
Враховуючи наявнiсть численних лiкувальних вод, в т.ч. типу "Нафту-ся", потенцiйно цiкавим для розбудови курортно! територil е смт Гусятин. На територп Красненсько! сiльськоl ради, на площi 2 га реалiзуеться швести-цiйний проект, iнiцiатором якого е тдприемець М.Я. Голод, з будiвництва закладу на закритих майданчиках, призначених для розташування наметiв, авто-фургонiв, автопричепiв i будинкiв на колесах, що мають едине керiвництво i надають певнi туристичнi послуги (магазин, iнформацiя, вiдпочинок та розва-ги). Через фiнансову кризу та неузгодженють дiй рiзних гiлок влади призупи-нено реалiзацiю дуже перспективних для розвитку туристично-рекреацiйноl галузi обласп iнвестицiйних проектiв "Будiвництво та введення в експлуата-цiю туристично-розважального комплексу "Збараж" у Збаразькому районi та проекту "1сторико-культурний комплекс "Волинь" у Лановецькому районi.
Останнiй проект повинен стати найбшьшим об'ектом туристичного призначення в области Вш включатиме готель на 280 мюць, збудований у стилi волинських замюв, два великих виставкових зали для презентацiй виро-бiв народних майстрiв, зимовий сад iз рельефним вiдображенням картини Тернопшьщини i село ХVШ ст. Планувалося, що датою вiдкриття об'екта бу-де травень 2010 р. Однак фшансова криза не дозволила ПП '^рма "Русь", автору проекту, вкластись у заплановаш термiни [3].
Висновки. Запропоноваш управлiнням з питань туризму Тернопшьсь-ко! облдержадмiнiстрацil iнвестицiйнi пропозицп, проекти, бiзнес-плани у
