CC BY
19
3. Капшук В.Г. Досвщ вакцинопрофтактики грипу в умовах великого промислового центру / В.Г. Капшук, Р.В. Тп"ова, Т.П. Покален-ко [та ш.] // Одеський медичний журнал. - 2004. - №6. - С. 4446, 113,114.
4. Закон Укра'ни вiд 29.05.1997 №280 / 37-ВР Про мюцеве само-врядування в УкраТш // Вщом. Верх. Ради. - 1997. - № 824. -С.170.
5. Конститу^я Укра'ни вiд 28 червня 1996 р.
6. Панцир С. Система оргашв влади та мюцевого самоврядування в стратеги громадського лобтовання. Навчальний поЫбник. - К. : Фонд „европа ХХ1", 2007. - 568 с.
7. Пат. 30522 Укра'на, МПК А61К33/18. СпоЫб комплексно' профн лактики захворювань на грип та гострi респiраторнi вiруснi шфе-кцп у групах з рiзним рiвнем iмунноY резистентностi в умовах промислового виробництва / Пловецька I. А., Фролов А. Ф., Ко-
ровша Л. Д.; заявник i патентовласник: Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'нська медична стоматолопчна академiя» - № u200713171; заявл.27.11.2007; опубл. 25.02.2008. Бюл. № 4.
8. Пловецька I.A. Вплив вку i статi на захворюванють грипом та ГРВ1 працiвникiв виробництв газорозрядних ламп, фарфору, медичного скла: матерiали ВсеукраТнсько''' науково-практично''' конференцп ["Медична наука - 2007"], (Полтава, 13 грудня 2007 р.). //Aктуальнi проблеми сучасно''' медицини: Вiсник УкраТнсько''' медично''' стоматолопчно''' академп. - 2007. - Т 7, Вип.. 4 (20). -. С. 134-136.
9. Руденко A.A. Клинико-дифференциальная диагностика, лечение гриппа и других ОРЗ / A.A. Руденко // Профтактична медицина. - 2009. - №1. - С. 84-91.
Реферат
РОЛЬ СТУДЕНЧЕСКОГО И МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ В ПРОФИЛАКТИКЕ ГРИППА И ОРВИ СРЕДИ РАБОТНИКОВ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ Голованова И.А., Гапон В. А., Филатова В.Л.
Ключевые слова: профилактика, острые респираторные вирусные заболевания, грипп, рабочие, промышленные предприятия, студенческое самоуправление
Определена роль студенческого самоуправления в проведении санитарно-просветительской работы по профилактике гриппа и ОРВИ у рабочих на производстве газоразрядных ламп и медицинского стекла. Разграничена деятельность местного, студенческого самоуправления и медицинских работников медико-санитарных частей предприятий в проведении профилактических мероприятий возникновения заболеваний гриппом и ОРВИ в коллективах заводов газоразрядных ламп и медицинского стекла путем предложенной нами модели сотрудничества между ними. Сотрудничество будущих врачей с рабочими предприятий предусматривает диалог взаимопонимания между ними, что с одной стороны, будет содействовать лучшему овладению студентами навыков проведения санитарно-просветительской работы, а с другой - рабочий, который осознает необходимость проведения профилактики, будет ее активным содеятелем.
Summary
ROLE OF STUDENTS' AND LOCAL SELF-GOVERNMENT IN PREVENTING INFLUENZA AND ACUTE RESPIRATORY VIRAL DISEASES AMONG INDUSTRIAL ENTERPRISE EMPLOYEES Golovanova I.A., Gapon V O.., Filatova V.L.
Keywords: prevention, influenza, acute respiratory viral diseases, employee, industrial enterprises, student self-government.
This paper throws light upon the significance of students' self-government in carrying out sanitary and educational work in order to prevent the spreading of influenza and acute respiratory viral diseases (ARVD) among the employees of the plant of gas-discharged lamps and medical glass plant. There has been delimited the activity of local and students' self-government, and medical personnel of the enterprises in preventing the occurrence of influenza and ARVD among the employees according to the model of co-operation we have developed. This co-operation of the future doctors and the employees provides the dialogue of understanding between them that on the one hand, will contribute to the development of skills in carrying out sanitary and educational measures, and on the other hand, an employee who realizes the importance of prevention will be an active co-worker.
УДК 616.89-008.454 Гринь К.В.
ЗАЛЕЖН1СТЬ СИНДРОМАЛЬНО1 ВАР1АБЕЛЬНОСТ1 РЕКУРЕНТНИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В В1Д ГЛИБИНИ ДЕПРЕСИВНОГО ЕП1ЗОДУ
Полтавська обласна кп^чна психiатрична л^арня iм. О.Ф. Мальцева, ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава.
Проведений анал{з залежност{ синдромальног вар{абельност{ рекурентних депресивних розлад{в в{д глибини депресивного епгзоду. Синдромальна вар{абельтсть рекурентних депресивних розла-д{в на сьогодт досить широка та залежить в{д ступеню вираженост{ депреси. Вар{абельтсть синдромальног структури легког депреси досить незначна. Найбшьший кл{тчний пол{морф{зм в{дм1чаеться при депресгях помгрного ступеню тяжкост{. Синдромальний д{апазон важких депресивних етзод{в дещо вужчий^ пор{вняно з пом1рними, але бшьш широкий у пор{внянт з легкими депресивними етзодами. Ймов1ртсть приеднання до клт1чних прояв{в рекурентного депресивного розладу психгчних розлад{в психотичного рег{стру тдвищуеться з{ збшьшенням глибини депресивного епгзоду.
Ключов1 слова: синдромальна вар1абельнють, рекурентний депресивний розлад, депресивний етзод.
Дана стаття написана за матер1алами дисертацмного дослщження, яке е самостшною науково-дослщницькою роботою «КлЫко-психопатолопчна характеристика, патоморфоз та лкування депресивних стан1в з урахуванням бюлопчних ритм1в», №
держреeстрацií 0110U003031.
Вступ
Бтьшють сучасних вчених та кл1н1цист1в од-ностайн1 в думц1 про збтьшення абсолютное' Ki-лькост1 депресивних хворих у популяцп за останнi роки [3,6,9]. В психiатричнiй лiтературi дос немае едино' думки, вiдносно особливостей переб^у, класифiкацií, лiкування депресивних стаыв. Не дивлячись на стрiмкий розвиток психофармакологи збтьшуеться кiлькiсть резистен-тних до медикаментозного лiкування депресш. На думку деяких вчених [7], особливо' гостроти набувае проблема затяжних депресш з хроыч-ним переб^ом. Iншi вважають, що на перший план виходять соматизоваы [4], а також «маско-ваы» депресií [1, 2].
Практично ус синдромальы варiанти депресií були описанi вже на початку ХХ стол^тя. Зокре-ма, анестетична (деперсоналiзацiй на) депреая була видiлена Shafer А. ще 1880 р. 1ншим прикладом е класифкаци Каннабiха Ю.В. (1914) та Рибакова Ф.е. (1914). За класифка^ею Канна-бiха Ю.В. можливi наступнi варiанти депресив-ного синдрому: меланхолiчний, апатичний, асте-нiчний, тохондричний, патохарактерологiчний (iстеричний) i дипсоманiчний. Рибаков Ф.е. додав до дано' класифкацп тривожний, обсесив-ний та дромомаычний варiант. Таким чином, iз сучасних варiантiв депресií до середини минуло-го столiття не були описан лише дистимiчна (дисфорична) (Вайтбрехт Г., 1952) та соматове-гетативна («маскована») депресiя (Шнайдер Е., 1925). Бтьшють учених i зараз схиляються до синдромальних класифiкацiй депресивних роз-ладiв. Мосолов С.Н. (1995) [5] видтяе гiпотимiч-нi, антено-депресивнi, апатичы, тривожнi, дис-форичнi, анестетичнi, «масковаы», депресií, а також депресií з гетерономною картиною. Тига-нов А.С. (1997) [10] пропонуе двi основы кл^чы групи депресiй: простi та склады. До простих депресш вщносять шють основних синдромальних тиыв: меланхолiчний, тривожний, анестете-тичний, адинамiчний, апатичний i дисфоричний. У структурi складних депресiй зустрiчаються се-несточпохондричний синдром, а також депреси-вний синдром iз включеннями марення, галюци-нацiй i кататонiчних розладiв.
Смулевич А.Б. (2000, 2001) сформував кла-сифкацш депресивних розладiв, в якш видiлив типову депресiю з позитивною афективнютю (вь тальна та депресивно-парано'дна), атипову де-пресiю з негативною афективнютю (апатична, адинамiчна, анестететична, соматизована), атипову складну депресш з актуалiзацiею складо-вих депресивного афекту (тривожна, тохондри-чна) та атипову депресш з приеднанням шших психопатолопчних регiстрiв (обсесивна, ютерич-на, маячна) [8].
Чайка Ю.Ю. та Чайка Ю.В. [11] вважають, що у виршены проблеми систематики монополяр-них депресивних розладiв iснуе чотири основних пщходи: синдромальний, синдромокiнетичний,
етiологiчний та нозографiчний. На синдромаль-ному рiвнi описанi рiзнi клiнiчнi варiанти депресивного синдрому. У 'х класифкацп можна видн лити три основы пщходи: а) клшко-описовий, б) за структурою провщного афекту, в) за типом афекту i виду гетерогенно' симптоматики. Однак незалежно вiд пiдходiв, бiльшiсть авторiв явно або неявно у якосл ведучого видiляли тужливий афект. Синдромокiнетична класифiкацiя передбачае подт депресивних синдромiв в залежностi вщ ускладнення 'х клiнiчноí картини вщ гiпотимiчноí до класично' вiтальноí i далi до психотично' депресií. Виходячи з наведено' систематики, Чайка Ю.Ю. та Чайка Ю.В. пропону-ють наступну класифкацш монополярних депресивних синдромiв. Основы депресивы синд-роми: тужливий, тужливо-соматовегетативний. Депресивнi синдроми з коморбщними розлада-ми першого рангу: тужливо-тривожний, тужливо-апатичний, тужливо-астеычний i тужливо-дистимiчний. Депресивнi синдроми з коморбщними розладами другого рангу: депресивно-тохондричний, депресивно-фобiчний, депре-сивно-деперсоналiзацiйний i депресивно-маячний.
Мета дослвдження
З'ясувати залежнiсть синдромально' варiабе-льност рекурентно' депресп вiд глибини депресивного еызоду.
Матерiали та методи дослвдження
Обстежено 130 хворих на рекурентний де-пресивний розлад, що знаходилися на стацюна-рному лкуваны в Полтавськiй обласнiй клiнiчнiй психiатричнiй лiкарнi iм. О. Ф. Мальцева за перн од з 2009 по 2011 рр., пюля отримання шформо-вано' згоди вщ них на участь у дослщжены. Всiх обстежених пацiентiв було розподтено на три клiнiко-дiагностичнi групи за критерiем ступеню тяжкостi депресивного еызоду. При цьому роз-подiлi керувалися як ключною оцiнкою поточного депресивного стану за критерiями МКХ-10, так i результатом первинного обстеження па^е-нтiв за шкалою HAMD-21.
До I кл^чно' групи увшшло 40 (30,76%) обстежених з легким ступенем тяжкост депресивного еызоду (середнш бал за HAMD-21 15,2), до II групи - 50 (38,48%) па^еыпв, що страждали на депресш середнього ступеню вираженост (24,66 балiв за HAMD-21), до III кыычно' групи увiйшло 40 (30,76%) обстежених з важким де-пресивним еызодом (33,77 балiв за HAMD-21). Клшко-психопатолопчний метод фунтувався на загальноприйнятих пщходах до психiатричного обстеження па^еыпв шляхом iнтерв'ю та спо-стереження. Проводили кiлькiсну та якюну оцiнку скарг i виявлення психопатолопчних симптомiв щодо рiзних психiчних сфер. Дiагноз надавався згiдно класифiкацi' МКХ-10 з видтенням провщ-ного психопатолопчного синдрому.
Для верифiкацi' та визначення ступеню тяж-костi депресивного еызоду застосовували шкалу
Гамтьтона для оцшки депресп (Hamilton Depression Rating Scale, або HAMD-21) [12].
Результати та 1х обговорення.
Дослщження синдромальноТ" структури де-пресивного епiзоду у обстежених па^енпв ви-явило у них наступи клiнiчнi варiанти депресив-ного ешзоду: тривожно-депресивний, апато-адинамiчний, тужливий, астено-анерпчний, се-несто-iпохондричний, депресивно-параноТдний, депресивно-iстеричний, а також сомато-вегетативний.
За клшко-синдромальною структурою депре-с1Т" розподiл обстежених був наступний: 49 (37,69%) хворих з переважанням тривожно-депресивного синдрому, 37 (28,47%) хворих з апато-адинамiчною, 13 (10%) хворих з депреси-вно-параноТдною депресieю, 11 (8,46%) хворих з астено-анерпчною, 9 (6,93%) хворих з тужливою (меланхолiйною) депреаею, 8 (6,16%) хворих з сенесточпохондричною, 2 (1,53%) хворих з де-пресивно-iстеричною та 1 (0,76%) хворий з со-мато-вегетативною депресieю.
При аналiзi компонентiв депресивного синдрому у па^етчв I клiнiчноТ групи було виявлено, що перевагу мав апато-адинамiчний синдром -15 (37,50%) випадш, тривожна депреая зустрн чалася у 14 (35,00%) оаб, тужлива депресiя - у
Розподл nauieHmie основних клiHi4Hux груп за
5 (12,50%), астено-анерпчна також у 5 (12,50%), а частота сенесточпохондричного компоненту склала 1 (2,50%) випадок.
При аналiзi компонент депресивного синдрому у па^етчв II кшычноТ групи було виявлено, що найчаспше мав мюце тривожний синдром -20 (40,00%) випадш, апато-адинамiчна депреая зус^чалася у 14 (28,00%) випадш, астено-анергiчний синдромальний варiант - у 6 (12,00%) оаб, депресивно-параноТдна структура синдрому спостер^алася в 3 (6,00%) випадках, сенесточпохондрична депресiя також у 3 (6,00%) па^етчв, тужлива депресiя - в 2 (4,00%) випадках, сомато-вегетативний та депресивно-ютеричний компоненти зус^чалися з однако-вою частотою - по 1 (2,00%) випадку.
При аналiзi компонент депресивного синдрому у па^етчв III кшычноТ групи було встанов-лено, що перевагу мав також тривожний синдром - 15 (37,50%) випадюв, депресивно-параноТдний симптомокомплекс спостер^ався у 10 (25,00%) обстежених, апато-адинамiчна депреая зус^чалася у 8 (20,00%) випадках, сене-сточпохондрична - у 4 (10,00%) оаб, частота астено-анерпчного компоненту склала 2 (5,00%) випадки, а депресивно-ютеричного - 1 (2,50%). Отриман результати вщображено в таблицi 4.1.
Таблиця 4.1
ромальною характеристикою депресивного eni3ody (N=130)
Дослщжуваш групи
Синдромальний варiант депресп Iгрупа II група III група
(n=40) (n=50) (n=40)
Тривожно-депресивний 14 (35,00%) 20 (40,00%) 15 (37,50%)
Апато-адинамiчний 15 (37,50%) 14 (28,00%) 8 (20,00%)
Тужливий 5 (12,50%) 2 (4,00%)
Астено-анерпчний 5 (12,50%) 6 (12,00%) 2 (5,00)%
Сенесточпохондричний 1 (2,50%) 3 (6,00%) 4 (10,00%)
Депресивно-параноТдний 3 (6,00%) 10 (25,00%)
Депресивно-iстеричний 1 (2,00%) 1 (2,50%)
Сомато-вегетативний 1 (2,00%)
Таким чином, результати дослщження синдромальноТ структури депресивного ешзоду, показали, що синдромальна варiабельнiсть реку-рентних депресивних розладiв на сьогодн до-сить широка. Не дивлячись на с^мкий розвиток фармакотерапп та появу нових антидепресанпв з анксiолiтичним ефектом та впровадженням iх у психiатричну практику, найчаспше у пацieнтiв спостерiгався тривожно-депресивний симптомокомплекс, який був провщним при депреси сере-дньоТ тяжкост та тяжкiй. Дещо рiдше зус^чався апато-адинамiчний синдромальний варiант, який був провщним у па^ен^в з легкою депреаею. Iншi вaрiaнти депресивного симптомокомплексу зус^чалися рiдше. Варто звернути увагу на те, що депресивно-параноТдний синдром не зустрн чався в груш па^ен^в з легким депресивним ешзодом, займав останне мюце за частотою у па^етчв з депресивним ешзодом помiрного сту-пеню вирaженостi, а от в груш па^ен^в з депресивним ешзодом важкого ступеню вш став другим за частотою та охопив % обстежених. Це свщчить про те, що чим бтьша глибина та ви-
раженють депресивного епiзоду, тим бтьша ймовiрнiсть розвитку психiчних розладiв психо-тичного регiстру.
Заключення
Синдромальна варiабельнiсть рекурентних депресивних розладiв на сьогодн досить широка та залежить вщ ступеню вираженостi депресп.
Аналiз отриманих результатiв, залежно вщ тяжкостi депресивного епiзоду показав, що варн абельнiсть синдромальноТ структури легко"" депресп досить незначна. Найбтьший кл^чний полiморфiзм вiдмiчаeться при депреаях помiр-ного ступеню тяжкостi. Синдромальний дiапазон важких депресивних епiзодiв дещо вужчий, порн вняно з помiрними, але бiльш широкий у порiв-няннi з легкими депресивними ешзодами.
Ймовiрнiсть приеднання до клiнiчних проявiв рекурентного депресивного розладу психiчних розладiв психотичного регiстру пiдвищуeться зi збтьшенням глибини депресивного епiзоду.
Лiтература 7. Пришляк В. I. Проблема хрошфкованих депресiй у психiатрич-
них дослщженнях. Частина I / В. I. Пришляк, О.О. Фтьц // Жур-
1. Бобров А.С. Интегративная оценка депрессии, тревоги и сома- нал психиатрии и медицинской психологии. - 2006. - №1 (16). -тоформных расстройств / А.С. Бобров, О.В. Петрунько, Л.А. с 112 _ 119
Иватва // Журнал неврологии и психиатрии. - 2°°7. - №15. - С. 8. Смулевич А.' Б. Депрессии в общей медицине: руководство для
24 - 31. врачей / Смулевич А. Б. - М. : МИА. - 2001. - 253 с.
2. Иешшеш Л.А. Депрессия с патологическими те^ы™ сенса- 9. Смулевич А. Б. Депрессии при соматических и психических за-
мЛЛ И^™™" Журнал неврологии и психиатрии. - болеваниях / Смулевич А. Б - М. : Медицинское информаци-
2006. - №8. - С. 26 - 30. °нн°е агентство. -2003. - 429 с.
3. Ма_рута Н А. Новые в°зможн°сти терап™ депрессивных расст- Тиганов А. С. Эндогенные депрессии: вопросы классификации ройств / Н.А. Марута Е.Е. Семикина// ^н^к™ шсник пси- и систематики / А. С. Тиганов // Депрессия и коморбид^ые рас-x°нeвр°л°гil. - Т. 15, Вип. 3(52) - 2007. - С. 89 - 94. стройства / [Под ред. А. Б. Смул£вича]. - М., 1997. - С. 12-26.
4. Михайл°в Б. В. Сом|тизир°ванные депрессии в °_бщес°ма™- ц. Чайка Ю. Ю. К постановке проблемы ранговой структуры де-ческ°й практике / Б. ВтМихайл°в // МежДУнар°Дный медицинс- прессивн°г° синдрома / Ю. Ю. Чайка, Ю. В. Чайка // Ук^аТнсь-кий журнал. - 2008. - Т. 7, № 1. - С. 68-7°. кий медичний альманах. - 2005. - Т. 8, № 4 (додаток). - С.
5. Мосолов С. Н. Клиническое применение современных антиде- 259-261
прессант°в / М°с°л°в С. Н - СПб. : Медицинск°е инф°рмаци- 12. Hamilton M. A rating scale for depression / M. Hamilton // Journal
°нн°е агентств°. 1995. - 568 с. Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. - 1960. - V. 27. - P. 56 -
6. Напреенко О.К. ДепреЫя та тривога / О.К. Напреенко // Профн 62. лактика в первинних структурах охорони здоров'я: поЫбник для полтшення якос^ роботи / [Пiд наук. ред. проф. 1.П. Смiрн°в°||^.
- К. : Здоров'я. - 1999. - 165 с.
Реферат
ЗАВИСИМОСТЬ СИНДРОМАЛЬНОЙ ВАРИАБЕЛЬНОСТИ РЕКУРРЕНТНЫХ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ ОТ ГЛУБИНЫ ДЕПРЕССИВНОГО ЭПИЗОДА Гринь Е. В.
Ключевые слова: синдромальная вариабельность, рекуррентное депрессивное расстройство, депрессивный эпизод.
Проведен анализ зависимости синдромальной вариабельности рекуррентных депрессивных расстройств от глубины депрессивного эпизода. Синдромальная вариабельность рекуррентных депрессивных расстройств на сегодняшний день достаточно широка и зависит от степени выраженности депрессии. Вариабельность синдромальной структуры легкой депрессии весьма незначительна. Наибольший клинический полиморфизм отмечается при депрессиях средней степени тяжести. Синдрома-льный диапазон тяжелых депрессивных эпизодов несколько уже по сравнению с умеренными, но более широкий по сравнению с легкими депрессивными эпизодами. Вероятность присоединения к клиническим проявлениям рекуррентного депрессивного расстройства психических расстройств психотического регистра повышается с увеличением глубины депрессивного эпизода.
Summary
DEPENDENCE BETWEEN SYNDROMAL VARIABILITY OF RECURRENT DEPRESSIVE DISORDERS ON INTENSITY OF DEPRESSIVE EPISODE Grin' К. V
Key words: syndromal variability, recurrent depressive disorder, depressive episode.
This paper presents the analysis showing the dependence of syndromal variability of recurrent depressive disorders on the intensity of a depressive episode. At present syndromal variability of recurrent depressive disorders is widely spread and depends on the severity of depression. Variability of syndromal structure in mild depression is very insufficient. The most marked clinical polymorphism is observed in moderate depressions. The range of severe syndromal depressive episodes seems to be slightly narrower compared to moderate one, but more extensive in comparison with mild depressive episodes. Probability in the combination of psychotic mental disorder to the clinical manifestations of recurrent depressive disorder increases with the rise of intensity of the depressive episode.
