CC BY
18
УДК 616.89-008.1-085.851
В1КОВИЙ ПАТОМОРФОЗ РЕКУРЕНТНИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В
Депресп е одним з найбiльш поширених захворювань у всьому свт. Науковi дослiдження останнiх рокiв переконливо доводять поменяй патоморфоз депресивних сташв. Метою роботи стало вивчення вжових патоморфологiчних змiн рекурентних депресивних розладiв шляхом дослiдження ряду епiдемiологiчних показниюв захворюваностi на рекурентну депресiю. Застосовувалися клiнiко-епiдемiологiчний метод дослiдження в рамках аналтчио! етдемюлоги, а також методи математичного ана^зу. Виявлено статистично достовiрний перерозподiл хворих на рекурентну депреаю в бiк бiльш молодих оаб при вщповщному, але незначному збшьшенш захворюваностi у старших вiкових групах.
Ключов! слова: рекурентний депресивний розлад, патоморфоз, патоморфолопчш змши.
Робота е фрагментом НДР «Психосощалъна дезадаптащя при невротичних розладах у жток (клжко-психопатологiчна характеристика, принципи реабттацй та профшактики)», номер держреестраци- 0115и004877.
Депресп е одним з найбшьш поширених захворювань у всьому свт. Бшьшють сучасних вчених та клшщиспв одностайш в думщ про збшьшення абсолютно! кшькост депресивних хворих у популяцп за останш роки [3]. В псих!атричнш л1тератур1 дос немае едино! думки, вщносно особливостей перебпу, класифшацп, лшування депресивних сташв [7]. Не дивлячись на стр1мкий розвиток психофармакологи збшьшуеться кшьюсть резистентних до медикаментозного лшування депресш [1]. На думку деяких вчених, особливо! гостроти набувае проблема затяжних депресш з хрошчним перебпом. 1нш1 вважають, що на перший план виходять соматизоваш, а також «масковаш» депресп [2, 5].
Науков1 дослщження останшх роюв переконливо доводять пом1тний патоморфоз псих1чних захворювань, зокрема депресивних сташв [8]. В!тчизняш та закордонш дослщники шдкреслюють значне зростання числа структурно змшених форм депресш, ктшчними проявами яких стають атипов! симптоми. Причинами означених змш дослщники вважають бшьш широке використання психотропних препарат1в, в тому числ1, з нових фармаколопчних груп, вплив сучасних сощально-економ!чних умов життя, а також д1ю гелюгеоф!зичних фактор1в [4, 8]. Однак, до тепершнього часу не юнуе единого концептуального шдходу щодо причин патоморфозу псих1чних розлад1в, { зокрема, депресивних сташв.
Метою роботи було вивчення вшових патоморфолопчних змш рекурентних депресивних розлад1в шляхом дослщження ряду епщемюлопчних показниюв захворюваност на рекурентну депресда в популяцп стацюнарних пащенпв Полтавсько! обласно! клшчно! псих1атрично! лшарш ¿м. О.Ф. Мальцева (ПОКПЛ) з 1957 по 2010 роки (53 роки) з подальшим формулюванням гшотетичних припущень щодо !х генезу.
Матерiал та методи дослщження. Ми застосовували клшшо-епщемюлопчний метод дослщження в рамках анаттично! епщемюлогп, а також методи математичного анатзу.
Об'ект дослщження. На пщстав! вивчення арх1вних матер!атв Полтавсько! обласно! клшчно! псих!атричнш лшарш ¿м. О. Ф. Мальцева за перюд 1957-2010 р.р., тобто за п'ять 11-р1чних сонячних цикл1в, було проанал1зовано 4824 випадки госштатзацш пащенпв, як страждали на рекурентний депресивний розлад. При цьому враховувались номенклатурно-д!агностичш розб!жносп у визначенш означено! патологи в перюди змш класифшацш псих1чних розлад1в. Таким чином, до анал1зу увшшли випадки госштатзацп пащенпв з уншолярним перебпом машакально-депресивного психозу, шволюцшною меланхол1ею та безпосередньо рекурентним депресивним розладом (шсля 1999 року).
Результати дослщження та Тх обговорення. Базуючись на наявному арх1вному матер1ал1, ми проводили вщповщний анал1з в межах двох часових пром!жюв: 1957-1986 р.р. (за даними Г.Т. Сонника, 1988) [6] та 1986-2010 р.р.
Пор1вняльний розподш захворюваносн на рекурентну депреаю за перюди 1957-1986 р.р. та 1986-2010 р.р. за р1зними вшовими групами представлений в таблиц! 1. Як свщчать даш, наведен! в таблиц! 1, у перший проанатзований часовий пром!жок, до 1986 року, випадюв захворюваност! на рекурентну депресда у ос!б до 30 роюв не спостер!галося, в той час як в перюд 1986-2010 р. р. !х кшьюсть складала 9,18%. Серед оаб 31-40 роюв до 1986 року захворювашсть була удв!ч! меншою - 2,17%, проти 4,42% у другому дослщжуваному часовому пром!жку 1986-
2010 р.р. Проаналiзувавши захворювашсть на рекурентш депресивш розлади серед оаб вшово! групи 51-60 роюв зясували, що в данш вiковiй категори населения захворювашсть на рекурентш депресивш розлади була найвищою в обох дослщжуваних часових промiжках, як 1957-1986 рр., так i в 1986-2010р.р., 58,24% i 33,67% вiдповiдно. Проте, кiлькiсно порiвнявши число хворих на дану патолопю, можна сказати, що в перший вшовий промiжок до 1986 року пащенпв ще! вшово! групи було на 24, 57 % менше, шж у другий часовий промiжок 1986-2010 р.р. Серед осiб старших вшових груп виявлено зростання захворюваност на рекурентнi депресивнi розлади в другому дослщжуваному часовому промiжку 1986-2010 р. р.
Таблиця 1
Розподш захворюваностi на рекурентну депресiю в загальнш популяцп за вiковими групами
Pi4rn перюди Вкова група
до 30 31-40 41-50 51-60 61-70 71i вище Усього
1957-1986 - 2,17 12,63 58,24 19,13 7,83 100,0
1986-2010 9,18 4,42 15,31 33,67 25,51 11,91 100,0
Таким чином, порiвняльний аналiз захворюваност на рекурентний депресивний розлад в залежност вiд вшу пацieнтiв показав, що шсля 1986 року вщбувасться И перерозподiл в бш бшьш молодих осiб при вiдповiдномy, але незначному збшьшенш захворюваностi у старших вшових групах.
Протягом пiввiкового перюду часу виявляеться статистично достовiрний перерозподш хворих на рекурентну депресiю в бш бiльш молодих осiб при вщповщному, але незначному збiльшеннi захворюваносп у старших вiкових групах. Така ознака е ч^ким проявом вшового варiанту популяцiйного патоморфозу. Означений феномен, з нашо! точки зору, можна пояснити двома основними причинами. По-перше, зростання кшькосп випадкiв захворюваностi на рекурентну депресда у молодих ошб вiдбивае 1х пiдвищену психоконституцiйну вразливють до дп рiзних патогенних чинниюв в умовах наявного феномену акселерацп з усiма його позитивними та негативними наслщками, а також певш соцiально-культуральнi змiни iснувания, до яких оргашзм молодо! людини виявляеться недостатньо пристосованим. З iншого боку, мае мюце сощально-демографiчний зсув населення в бiк переважання в загальнш популяцп осiб старших вiкових груп.
Перспективи подальших дослiджень. Плануетъся провести патопсихологiчне обстеження пацieнтiв рiзних вжових груп з метою оптимiзацй терапевтичних заходiв, ят проводятъся цим пащентам.
1. Bobrov A. C. Integrativnaya otsenka depressii, trevogi i soma-toformnyih rasstroystv / A.C. Bobrov, O.V. Petrunko. L.A. Ivanova // Zhurnal nevrologii i psihiatrii. - 2007. - No.5. - S. 24-31.
2. Ivanova L. A. Depressiya s patologicheskimi telesnyimi sensatsiyami / L.A. Ivanova // Zhurnal nevrologii i psihiatrii. - 2006.
- No.8. - S. 26 - 30.
3. Maruta H. A. Novyie vozmozhnosti terapii depressivnyih rasstroystv / H.A. Maruta, E.E. Semikina // Ukrayinskiy visnik psihonevrologiyi. - T. 15, vip. 3(52) - 2007. - S. 89 - 94
4. Mihaylov B. V. Somatizirovannyie depressii v obschesomaticheskoy praktike / B.V. Mihaylov // Gazeta «Zdorovya Ukrayini»
- 2008. - No.7/1. - S. 68 -70.
5. Pidkoritov B. C. Suchasna kliniko-tipologichna struktura depresivnih epizodiv bipolyarnogo afektivnogo rozladu / B.C. Pidkoritov, O.I. Serikova //Zhurnal psihiatrii i meditsinskoy psihologi. - 2008. - No.3 (20). - S. 5-9.
6. Sonnik G.T. Epidemiologiya, patomorfoz, diagnostika i lechenie depressivnyih sostoyaniy s uchetom geliogeofizicheskih faktorov: avtoref. dis. na soiskanie nauch. stepeni dokt. med. nauk: spets. 14.00.18 «Psihiariya» / G. T. Sonnik. - Moskva, 1988.
- 32s.
7. Grandin L. D. The social zeitgeber theory, arcadian rhythms, and mood disorders. Review and evaluation / L.D. Grandm, L.B. Alloy. L.Y. Abramson // Clin Psychol Rev. - 2006. - №26. - P. 679-694.
8. Johnson S. L. Life events in bipolar cisorder. Towards more specific models / S. L Johnson // Clin. Psychol Rev. - 2005. - № 25 - P. 1008-1027.
ВОЗРАСТНОЙ патоморфоз рекуррентных
ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ Скрипников А. Н., Герасименко Л. А., Гринь Е. В.
Депрессии являются одним из наиболее распространенных заболеваний во всем мире. Научные исследования последних лет убедительно доказывают заметный патоморфоз депрессивных состояний. Целью работы стало изучение возрастных патоморфологических изменений рекуррентных
AGE PATHOMORPHOSIS OF RECURRENT DEPRESSIVE DISORDERS Skrypnikov A. M., Herasymenko, L. O., Gryn' K. V.
Depression is one of the most common diseases worldwide. Research of recent years convincingly demonstrate a marked variability of depressive states. The aim of this work was to study age-related pathological changes in recurrent depressive disorder
депрессивных расстройств путем исследования ряда эпидемиологических показателей заболеваемости рекуррентной депрессии. Применялись клинико-эпидемиологический метод исследования в рамках аналитической эпидемиологии, а также методы математического анализа. Выявлено статистически достоверное перераспределение больных рекурентной депрессией в сторону более молодых лиц при соответствующем, но незначительном увеличении заболеваемости в старших возрастных группах.
Ключевые слова: рекуррентное депрессивное расстройство, патоморфоз, патоморфологические изменения.
Стаття надшшла 13.10.2016 р.
by study of some epidemiological indicators of morbidity recurent depression. clinical and epidemiological research method in the framework of analytical epidemiology, and the methods of mathematical analysis were applied. Statistically significant redistribution of patients recurent depression in more young persons with a corresponding but slight increase in the incidence in older age groups was revealed.
Key words: recurrent depressive disorder, pathomorphism, pathomorphological changes.
Рецензент Литвиненко Н.В.
УДК 100.42:621.90.02.001.5:612.627:612.621:575.191:613.954
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ НОРМАТИВНИХ СОНОГРАФ1ЧНИХ РОЗМ1Р1В МАТКИ ТА ЯеЧНИК1В У Р1ЗН1 ФАЗИ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ОСОБЛИВОСТЕЙ БУДОВИ Т1ЛА Д1ВЧАТ ЕКТОМОРФНОГО СОМАТОТИПУ
У дiвчат i3 ектоморфним соматотипом в кожну фазу менструального циклу i3 13 можливих регресшних моделей (з коефщентом детермшацй R2 бшьшим 0,5) сонографiчних параметрiв матки та яечниюв (6 матки, 6 яечниюв та яечниково-маткового шдексу) в залежност вщ сумарного комплексу антропо-соматотиполопчних ознак побудовано: в фолжулшову фазу - 12 (за винятком довжини лiвого яечника, R2 вщ 0,647 до 0,902); в фазу овуляцй - 13 (R2 вщ 0,661 до 0,902); в лютешову фазу - 13 (R2 вщ 0,535 до 0,902). Незалежно вщ фази менструального циклу найбшьш часто до моделей входять обхватнi розмiри (вiд 36,4 до 39,3 %) та дiаметри тша (вiд 16,4 до 20,4 %) та, лише в фолiкулiнову фазу, поздовжш розмiри (16,7 %), а в лютешову фазу - ширина дистальних епiфiзiв довгих трубчастих исток юнщвок (18,2 %).
Ключов! слова: регресшш модели матка, яечники, сонограф1чне дослщження, д1вчата, розм1ри тша.
Робота е фрагментом плановог роботи науково-дотдного центру Втницького нащонального медичного ушверситету iMern М. I. Пирогова "Розробити моделi прогнозування пубертатних маткових кровотеч та альгодисменорег у дiвчат в залежностi вiд конститущональних особливостей оргашзму" (№ державног реестрацн: 0115U001168).
Встановлено, що ультразвукову анатомда матки та яечниюв доцшьно розглядати стосовно до р1зних фаз менструального циклу (МЦ) та з урахуванням конституцюнального, вшового та етшчного чинниюв, яю за своею суттю е немодифшованими [4, 5, 7, 8].
Для детального вивчення впливу зазначених чинниюв на розм1ри жшочих внутршшх статевих оргашв проведення виключно експериментального дослщження недостатньо [2]. Найбшьш ефективним апаратом вивчення складних ф1з1олог1чних процешв, взаемодп систем оргашзму в норм1 та патологи, д1агностики та прогнозування патолопчних сташв представляеться математичне моделювання, застосування якого слугуе об'ективною характеристикою глибини знань дослщжувано! проблеми [6].
Метою роботи було побудувати та провести анал1з регресшних моделей ¡ндивщуальних нормативних сонограф1чних розм1р1в матки та яечниюв у р1зн1 фази МЦ в залежност вщ особливостей антропометричних, соматометричних параметр1в i показниюв компонентного складу маси тша практично здорових дiвчат ектоморфного соматотипу.
Матерiал та методи дослщження. У рамках договору про наукове сшвроб^ництво мiж Вшницьким нацiональним медичним унiверситетом iменi М. I. Пирогова та Нацюнальним медичним ушверситетом iменi О. О. Богомольця iз банку даних науково-дослiдного центру Вшницького нацiонального медичного унiверситету iменi М. I. Пирогова були взят первиннi показники сонографiчних розмiрiв матки та яечниюв, а також антропометричш та соматотиполопчш параметри 108 здорових мюьких дiвчат Подiлля вiком вщ 16 до 18 рокiв у рiзнi фази МЦ.
Ультразвукове дослiдження яечникiв i матки проводилось за допомогою апарапв Voluson 730 Pro (конвексний датчик 4-10 МГц) i "Toshiba SSA-220A" (конвексний датчик 3.75 МГц) та на 7, 14 та 21 день МЦ, яю вщповщали його фолшулшовш, овуляцiйнiй та лютешовш фазь
