CC BY
24
розвитку транзитивно! економжи : наук.-практ. журнал. - Умань : Видавець "Сочiнський", 2011. - С. 221-227.
3. Меньшиков С.М. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу / С.М. Меньшиков, Л. А. Клименко. - М. : Изд-во "Международные отношения", 1989. - 272 с.
4. Магдич А.С. Эволюция взглядов на причины экономических циклов / А.С. Магдич // Академiчний огляд : наук.-практ. журнал. - 2010. - № 2 (33). - С. 22-36.
5. Садовенко А.П. Сталий розвиток сусшльства : навч. пошбн. / А.П. Садовенко, В.1. Середа, Л.Ц. Масловська. - К. : Вид-во ТОВ "Компашя "ВА1ТЕ", 2009. - 240 с.
Лелюк Ю.Н. Действие фактора времени как методологический принцип формирования антициклической политики для обеспечения устойчивого развития
Рассмотрены эволюция теорий цикла и их ко-эволюция с концепцией устойчивого развития с точки зрения временной методологической парадигмы. Обоснован вывод о необходимости формирования антициклической политики на методологической основе, учитывающей действие фактора времени.
Ключевые слова: государственная антициклическая политика, временная методологическая парадигма, концепция устойчивого развития.
Leliuk Yu.M. The time factor effect as the methodological principle of anticyclical policy formation for the sustainable development ensuring
The article deals with the evolution of the cycle theories and their coevolution with the sustainable development concept in respect to time methodological paradigm. The conclusion about the necessity of anticyclical policy formation on the methodological base taking into account time factor is grounded.
Keywords: state anticyclical policy, time methodological paradigm, sustainable development concept.
УДК 002:330; 339.166.5 (075.8) Доц. К.С. Хаврова, канд. екон. наук -
Донецький НУ економжи i торгiвлi т. Михайла Туган-Барановського
ЗАЛЕЖН1СТЬ ШНОВАЩЙНОГО РОЗВИТКУ ПВДПРИеМСТВА В1Д 1НТЕЛЕКТОНОМ1КИ
Надано характеристику шновацшного розвитку шдприемства. ОбГрунтовано необхщшсть використання штелектономжи як ресурсу для шновацшного розвитку шдприемства.
Ключовг слова: шноващя, шновацшна дiяльнiсть, штелектономжа, шнова-цшний розвиток шдприемства, ресурси.
Для вдосконалення виробничо-господарсько! та сощально-економ1ч-но! д1яльносп тдприемств необхвдно використовувати мехашзм шновацшного розвитку. Тому, штерес викликае вивчення специфжи шновацшного розвитку шдприемства на основ! використання штелектономЫ. Поняття "економжи, засновано! на знаннях", або штелектономжи, що набуло останш-ми роками значного поширення у свгговш економ1чнш л1тератур1, вщображае визнання того, що науков1 знання та спещал1зоваш ушкальш навички !хшх носпв стають головним джерелом 1 ключовим фактором шновацшного розвитку шдприемства.
Проблеми шновацшного розвитку тдприемств дуже актуальш. Це тдтверджуеться величезною кшьюстю наукових праць, присвячених зазна-ченим проблемам, а також наявшстю спещал1зованих науково-практичних
журналiв. Як впчизняш, так i зарубiжнi вчеш придiляють значну увагу проблемам шновацшного розвитку пiдприeмств [1-3], а також зайняп розробкою наукових основ анатзу шновацшно! дiяльностi [3, 5, 7, 9, 10] i оцшки 11 ефек-тивностi. У деяких наукових роботах вивчають рiзнi шдходи до управлiння iнновацiйним розвитком суб'екпв господарсько1 дiяльностi [5]. Треба зазна-чити, що в дослiдженнях шновацшно! дiяльностi не придiлено уваги вико-ристанню iнтелектономiки для покрашення дiяльностi пiдприeмств.
Метою цього дослiдження е визначення та характеристика значущостi штелектономжи в iнновацiйному розвитку пiдприемства.
У сучасному динамiчному свiтi конкурентоспроможнiсть шдприемств i темпи соцiально-економiчного розвитку дедалi бiльшою мiрою демонстру-ють залежнють вiд здатностi економiчних суб'ектiв освоювати i впроваджува-ти передовi технологи, техшку, генерувати знання та перетворювати 1х в ш-телектуальний каттал.
Вiдомо, що наука i результати використання нових знань е потужною продуктивною силою, реатзувати можливостi яко1 можна при переходi на ш-новацiйний тип розвитку. У зв'язку з цим виникають закономiрнi питання, пов'язаш з проблемами та особливостями становлення шновацшного шляху розвитку шдприемств, визначення прюритетних напрямiв 1х шновацшно! дь яльностi. Iнновацiйним е розвиток, що спираеться на безупинш пошук i використання нових способiв i сфер реатзацп потенцiалу шдприемства в змiнних умовах зовнiшнього середовища у рамках обрано! мiсil i прийнято! мотивацп дiяльностi, пов'язаний з модифжащею iснуючих i формуванням нових ринюв збуту [3].
Пiд шновацшним типом розвитку розумiють спосiб економiчного зростання, заснований на постiйних i систематичних нововведеннях, спрямо-ваних на ютотне полiпшення усiх аспектiв дiяльностi господарсько! системи, перiодичному "перегрупуваннi" сил, обумовленому логiкою НТП, цiлями i завданнями розвитку системи, можливiстю використання певних ресурсних чинниюв для створення шновацшних товарiв i формування конкурентних пе-реваг [2]. На цей час законодавством визначено, що шновацшна дiяльнiсть -дiяльнiсть, що спрямована на використання i комерцiалiзацiю результапв наукових дослiджень та розробок i зумовлюе випуск на ринок нових конкурен-тоспроможних товарiв i послуг [1].
Водночас, як слушно зауважуе С. 1лляшенко, практика свщчить, шно-вацiйна дiяльнiсть може бути усшшною за умови узгодженостi ринкового по-тенцiалу як здатностi сприймати шновацп конкретного типу та шновацшного потенщалу як можливостi втiлення досягнень науки й техшки у конкретш то-вари, здатнi задовольняти споживчий попит [3].
Таким чином, достатнш рiвень iнновацiйного потенцiалу тд-приемства е одним iз найважливiших показниюв, що характеризують його економiчний розвиток. За такого шдходу необхiдна бшьша кiлькiсть ресур-сiв, одним з яких i iнтелектономiка. Варто зазначити, що штелектономжа, як один з ресуршв пiдприемства, з'явився досить недавно. Порiвняти 11 з матерь альними ресурсами неможливо, але iнтелектономiка, на нашу думку, визна-
чае ïx яюсть. Особливiсть iнтелектономiки як ресурсного забезпечення поля-гае у такому :
• формування штелектономжи як ресурсу недавно посшо самостшне мгсце, а ïï
втшення в д1яльшсть шдприемства цшком залежить вщ останнього;
• вартасна оцшка надзвичайно ускладнена;
• витрати на них мають довгостроковий характер.
Вживання iнтелектономiки робить свш внесок в iнновацiйному розвитку шдприемства. Досягнутий на попередньому рiвнi результат ресурсом для наступного етапу. Iнновацiйний тип розвитку шдприемства дае змогу за-безпечити вщтворення найбiльш рацiональним способом, ефективно вико-ристовувати наявнi ресурси i отже, домагатися сталого економiчного зрос-тання. 1ншими словами, iнновацiйний тип розвитку вимагае особливо^ шно-вацiйноï спрямованосп цiлей i шляxiв ïx досягнення.
Сама шноващя залежить вiд двох умов: штелектуального потенцiалу людини i його здiбностi до специфiкацiï - нове знання повинно бути вщкрито (генерувати), а потам застосовано до специфiчниx завдань в конкретному ор-гашзацшному / виробничому контекстi.
Комплексне трактування структури шновацшного розвитку шдприемства означае, по-перше, що поряд з "вщчутним" рухом речових факто-рiв виробництва, в ньому здшснюеться ще одне, "невiдчутне", рух - рух ш-формацiï i знань, по-друге, що штелектуальна активнiсть людини набувае в процеш виробництва функцюнального призначення i виступае свого роду "недосяжним засобом працi", генеруючим знання. 1ншими словами, шнова-цiйний розвиток шдприемства - це дiалектична едшсть матерiальноï (вщчут-ною) i антропоцентричною (невловимоï) систем виробництва. Результатом першоï виступае матерiальний продукт, результатом другсй е штелектономь ка - штелектуальний iнструмент економiки, заснований на знаннях, яю мо-жуть бути використаш на пiдприемствi для отримування рiзноманiтниx пере-ваг перед конкурентами. У захщнш теорiï це положення штерпретуеться таким чином: як тшьки iнвестицiï у дослiдження i розвиток перевищили швес-тицiï в основш фонди, компанiя перетворюеться, за образним висловом японського професора Ф. Кадамосто, в структуру, в якш не тшьки щось ви-робляють, а й думають [8].
Офiцiйний погляд на iнновацiйний розвиток орiентований сьогодш на поширене використання iнформацiйниx технологш, якiсно змiнивши систему вiдносноï цшносп ресурсiв, поставивши на перший план штелект i фiнанси.
Об'ективацiя штелектономжи - це процес перетворення знання з "суб'ективноï реальностi", що знаходиться в головi людини, в об'ективну або, що теж саме, перехщ знання з "чистого" стану в "пов'язане" з рiзними матерь альними носiями. Для iнновацiйного розвитку шдприемства вона юнуе у виг-лядi знання: втiленого в теxнiчному устаткуванш, структуру управлiння та органiзацiю виробництва; зафжсованого в рiзнiй документальнiй формi (патентах, програмах, довiдковому матерiалi, пам'ятi комп'ютера i т.п.), а також у формi зростання соцiальноï ефективностi (пiдвищення квалiфiкацiï та рiвня освiти, рацiональне використання вiльного часу, шдвищення творчоï та соць альж^ активностi i т.iн.).
Таким чином, штелектономжа - це eKOHOMiKa, яка створюе та вико-ристовуе знання для забезпечення шновацшного розвитку шдприемства. Во-на не тшьки використовуе в рiзномaнiтнiй формi знання, але й створюе ïx у виглядi високотexнологiчного продукту.
Особливiсть iнтeлeктономiки полягае в тому, що ïï головний ресурс -знання, шформащя, на вщм^ вiд всix iншиx ресуршв не характеризуеться нi зaкiнчeнням, ш виснaжeнiстю, нi споживанням в ïx традицшному розумiннi. Основною умовою, що лiмiтуе залучення до нaстiльки доступного ресурсу, виступають спeцифiчнi якостi сaмоï людини - нaявнiсть або вщсутшсть здат-ностi до iнтeлeктуaльноï активносп, як формi накопичення, перероблення та генерацп нових знань. 1ншими словами, доступшсть знань аж нiяк не означае доступшсть володiння ними. Знання та шформащя, будучи в силу своïx об'ективних характеристик доступними для вих, в силу суб'ективних характеристик ïx споживaчiв зосереджуються лише у вщносно вузького кола людей, "сощальна роль яких не може бути оскаржена в сучасних умовах ш за яких обставин" [4].
Очевидним стае те, що необхщно в систeмi упрaвлiння тдприемством видiлити пiдсистeму, яка вiдповiдaлa б за керування штелектуатзащею тру-довоï дiяльностi у процeсi формування i розвитку iнтeлeктономiки в шнова-цшному розвитку пiдприемствa. Це дасть змогу суб'екту господарювання сформувати вiдповiднi шформацшно-штелектуальш ресурси, створити на ïx основi iнформaцiйно-iнтeлeктуaльнi продукти i внaслiдок ïx використання у влaснiй дiяльностi або реатзацп на ринку отримати прибуток.
Використання штелектономжи як ресурсного забезпечення мае охоп-лювати усi напрями шновацшного розвитку шдприемства. Дослщження ште-лeктономiки як ресурсного забезпечення шновацшного розвитку шдприемства дозволило виокремити таю складов^
• кадри - ïx яюсна i безперервна освгга, змша характеру прaцi на користь твор-hûï i iнтeлeктуaльноï дiяльностi;
• час як ресурс, пов'язаний з термшом коли у склaдi вироблeноï продукцiï зростае частка додатковой вaртостi за рахунок iнтeлeктуaльноï складовоц
• iнформaцiйнa шфраструктура як eкономiчний ресурс, який тдвищуе ефек-тившсть виробництва i змiцнюе конкурeнтоспроможнiсть шдприемства.
На основi iнтeлeктономiки розвиваються ус сфери мaтeрiaльного i не-мaтeрiaльного виробництва, виробничi та соцiaльнi вщносини. З цих позицiй iнновaцiйний розвиток тдприемств залежить вiд спроможностi якомога швидше адаптувати свою дiяльнiсть для створення та розповсюдження штелектономжи як ресурсу.
Iнтeлeктономiкa позначаеться на шновацшному розвитку тд-приемства в двох напрямках:
• як мaкроeкономiчний (зовншнш) чинник, який стимулюе вс рiвнi науково-тexнiчноï та шновацшн(л дiяльностi i визначае стрaтeгiчнi ршення у процeсi дiяльностi тдприемств;
• як мiкроeкономiчний (внутрiшнiй) чинник, який супроводжуе усi стaдiï шно-вацшн(л продукцiï i здiйснюе бeзпосeрeднiй вплив на виробництво продукцiï i надання послуг.
Внаслщок проведеного дослщження ми запропонували схему шнова-цiйного розвитку тдприемства з використанням штелектономши як ресурсу (рис.).
Рис. Схема використання штелектономжи як ресурсу для шновацшного розвитку тдприемства
Таким чином, залежшсть шновацшного розвитку тдприемства вщ ш-телектономжи полягае у змщент домiнант вiд виробництва i споживання товарiв i послуг до створення i розподiлу знань та шформаци, а якiсть еконо-мiчного зростання пiдприемства безпосередньо залежить вщ якостi i ступеня ефективностi використання професшного досвiду, навичок i майстерност^ що е складовими iнтелектуального потенщалу.
До перспектив подальшого дослiдження можна вщнести конкретиза-цiю кiлькiсних методiв оцiнки iнтелектономiки як ресурсу тдприемства i по-казати нове звучання i значення цього ресурсу як системоутворювального фактора.
Л1тература
1. Закон Украши "Про шновацшну д1ядьн1сть" (ст. 16) вщ 4 липня 2002 р., № 40-1У.
2. 1гнатенко О.Я. Система забезпечення шновацшного розвитку тдприемства / О.Я. 1г-натенко / Донецький нацюнальний техшчний утверситет / 05.06.08. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.masters.donntu.edu.ua/2008/fem/ignatenko/library / st2.htm.
3. 1лляшенко С.М. Управдiння шновацшним розвитком: проблеми, концепцп, методи : навч. поабн. / С.М. 1лляшенко. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2003. - 278 с.
4. Иноземцев В.Л. Класс интеллектуалов в постиндустриальном обществе / В.Л. Иноземцев // Социологические исследования : научн. и обществ.-полит. журнал. - 2000. - № 6. -С. 67-77.
5. Кузьмш О. Фактори шновацшного розвитку тдприемства / О. Кузьмш, Т. Кудла // Всеукрашська експертна мережа. Анал^ика. Економка / 09.02.2007. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php? ЕЬБМБКТ_ ГО=11391.
6. Кабалина В. Инновации на постсоветских промышленных предприятиях / В. Кабали-на, С. Кларк // Вопросы экономики : теорет. и научно-практ. журнал, 2001. - № 7. - С. 19-33.
7. Комаров И. Интеллектуальный капитал / И. Комаров // Персонал, 2000. - № 5. - С. 57.
8. Маевский В. Эволюционная теория и технологический прогресс / В. Маевский // Вопросы экономики : теорет. и научно-практ. журнал, 2001. - № 11. - С. 5- 16.
9. Патон Б. 1нновацшний шлях розвитку економши Украши / Б. Патон // Вюник Наць ональноi академи наук Украши : загальнонаук. та громадсько-пол^ичний журнал, 2001. -№ 2. - С. 11-16.
10. Поляков С.Г. Модель инновационного развития предприятия / С.Г. Поляков, И.М. Степнов // Инновации, 2003. - № 2-3(59-60). - С. 36-38.
11. Семиноженко В. Технологические парки Украины : первый опыт формирования инновационной экономики / В. Семиноженко // Экономика Украины : политико-эконом. журнал, 2004. - № 1. - С. 16-21.
Хаврова К.С. Зависимость инновационного развития предприятия от интеллектономики
Дана характеристика инновационного развития предприятия. Обоснована необходимость использования интеллектономики как ресурса для инновационного развития предприятия.
Ключевые слова: инновация, инновационная деятельность, интеллектономика, инновационное развитие предприятия, ресурсы.
Khavrova K.S. The dependence of the innovative development of the enterprise from intellectonomics
The paper presents the characteristics of innovation development of enterprises. The necessity of using intellectonomics as a resource for innovative enterprise development.
Keywords: innovation, innovation, intellectonomics, innovative development company resources.
УДК 504.1*000.141 Здобувач М.Г. Булгакова - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ДЕЯК1 Ф1ЛОСОФСЬК1 АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Охарактеризовано суть глобально! проблеми змши ^мату. Звернено увагу на зв'язок проблеми змши ^мату iз поняттями та категс^ями фшософського змюту. Розглянуто деяга фшософсьга аспекти запобшання глобальним змшам ^мату. Сформовано пропозици щодо формування та впровадження ефективно! ^матоохо-ронно! пол^ики.
Ключовг слова: змша ^мату, парниковi гази, ^матоохоронна пол^ика, фшо-софiя глобальних еколопчних проблем.
Постановка проблеми та п актуальнкть. Одшею з глобальних еколопчних проблем людства е змши кл1мату. На цю проблему бшьше стали звертати увагу з 60-х роюв ХХ столтя. Пюля 90-х роюв минулого столггтя на р1вш Оргашзацп Об'еднаних Нацш (ООН) було шдписано низку м1жна-родно-правових угод з питань змши ктмату. Основш з них - це Рамкова кон-венщя ООН про змши ктмату (1992 р.), Кютський протокол (1997 р.) та ш.
Звгги М1журядово! групи експерпв ООН з1 змши ктмату [3] 1 резуль-тати багатьох наукових дослщжень свщчать, що основна причина глобальних змш ктмату це антропогенний чинник, тобто викиди в атмосферу внаслщок людсько! д1яльносп, парникових газ1в. Вщповщно, ця проблема потребуе термшових заход1в, спрямованих на зниження викид1в парникових газ1в у всьому свт задля уникнення глобально! катастрофи.
Варто зазначити, що юнують р1зш, часто протилежш, м1ркування щодо антропогенного походження проблеми змши кшмату. Деяю вчеш зазнача-ють, що змша кшмату не залежить вщ д1яльност1 людини 1 людина не може зупинити глобальш змши кшмату, осюльки щ природш процеси не шдвладш та не шдконтрольш людським можливостям. Через юнукт протилежш пози-
