CC BY
13
УДК: [616-053.3/.4:616-001.8]:615 Похилько В. I.
ВАХВ0РЮВАН1СТЬ ТА НЕРВ0В0-ПСИХ1ЧНИЙ Р0ВВИТ0К Д1ТЕЙ, ЯК1 ПЕРЕНЕСЛИ АСФ1КС1Ю ТА ОТРИМУВАЛИ В РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕР10Д1 МЕТАБ0Л1ЧНУ I НЕЙР0ПР0ТЕКТ0РНУ ТЕРАП1Ю
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В робот{ проведений анал{з захворюваностл та нервово-псих{чного розвитку (НПР) д{тей, яя перенесли асфтыю г в раннъому неонаталъному перюд{ отримували лтувалъний комплекс з до-датковим введениям Лтту, Цереброкурину® та гх комбтацп. Отримат результати показали, що часто хвор{ючих д{тей, ят перенесли пом{рну та тяжку асф{кс{ю й отримували тшъки стандартне лтування, було достов{рно бшъше, тж в групах немовлят, ят отримували нейро-протекторну тератю. НПР д{тей, ят перенесли асфтыю та отримували в комплекЫ стандартной терапи препарати лтосомалъног та нейропротекторног дп г гх комбтащю, мае в{рог{дно кращ{ показники д{ялъност{ кори головного мозку та розвиток когттивних функцш на в1дмту вг'д д{тей, ят отримували стандартну тератю.
Ключов1 слова: асфшсш, новонароджеж, захворюванють, нервово-психнний розвиток, ГПтн, Цереброкурин®.
ели асфкаю, на основ1 анал1зу захворюваносп та динам1чно'|' оцшки у них невролопчного статусу впродовж першого року життя.
Вступ
Вщомо, що асфкая, перенесена гпд час поло-пв та в перюд1 новонародженосп, не минае без-слщно - вона мае негативний вплив на мозок, який розвиваеться [8, 13]. Найчаспшою причиною перинатальних уражень центрально'!' нерво-воТ системи (ЦНС) е ппоксичночшем1чж уражен-ня мозку, як1 складають 47 %, а Тх наслщки за-ймають одне з провщних м1сць в структур! за-хворюваносп та смертносп в когорт дп"ей не-онатального перюду \ раннього вку [7, 9, 17]. В структур! дитячоГ ¡нвалщносп ураження нервовоТ системи складають бтя 50 %, при цьому 70-80% випадш припадае на перинатальж ураження [2, 10]. Наслщки ппоксичних уражень ЦНС носять р1зномажтний характер: вщ мш1мальних мозко-вих дисфункцш до грубих рухових та ¡нтелектуа-льних розлад1в, об'еднаних пщ загальною на-звою - дитячий церебральний парал1ч [15].
Результати численних експеримент1в по дослщження мехажзм1в постппоксичного ураження ЦНС евщчать про те, що своечасним фармако-лопчним втручанням в каскад ¡нщшованих ппо-шею процеав можна в ряд1 випадюв попереди-ти ушкодження кл1тин нервовоТ тканини, обме-жити вогнище ураження та покращити невроло-пчний результат. За даними лп"ератури, промн жок часу - «терапевтичне вкно», протягом якого фармаколопчне втручання з церебропротектор-ною, метабол1чною метою може бути ефектив-ним, коливаеться вщ шести годин життя до трьохд1б [5, 12, 18].
Тому розробка нових метод1в лкування та впровадження сучасних технолопй виходжуван-ня дп"ей з ураження ЦНС шеля перенесено'!' ппо-ксп мають неабияку актуальнють для неонатоло-гI"Г, дитячо! неврологи та пед1атри.
Мета дослщження: оцшити клш1чну ефектив-нють лкувального комплексу метабол1чноТ та нейропротекторног терапи пор1вняно з1 стандар-тним лкуванням у новонароджених, яю перене-
Об'ект i методи дослпджсння
Для доведения ефективност1 комплексу лку-вальних заход1в було обрано методику рандомн зованого дослщження. Розподт дп"ей на групи вщбувався таким чином. Д1ти, ям мали на 20-й хвилиж пюля народження 6 та менше бал1в за шкалою Апгар, випадковим методом були ран-fl0M¡30BaH¡ та розпочинали отримувати один з чотирьох BapiaHTiB лкування: а) стандартне ль кування, б) стандартне лкування з JliniHOM, в) стандартне лкування з Цереброкурином®, г) стандартне лкування з комбшац1ею JliniHy та Цереброкурину . В подальшому в kíhl(í третьоТ доби життя шеля оц1нки кл1н1чних та паракл1н1ч-них критерив д1ти були додатково розподтеж на групи залежно в1д тяжкосп асф1ксП' вщпов1дно до Наказу № 312 МОЗ Украши [11]. Таким чином, було сформовано 9 дослщних груп: I групу екпа-ли здоров! новонароджен1 (п=70), II групу - новонароджеж з noMipHOK) асф1шею (п=55) та III групу - новонароджеж з тяжкою асф1шею, як1 отримували стандартне лкування (п=25), IV групу - новонароджеж з пом1рною асфкаею (п=30) та V групу - новонароджеж з тяжкою асфкаею (п=10), яким додатково до стандартно'!' терапи призначався JliniH, VI групу - новонароджеж з пом1рною асфкаею (п=30) та VII групу - новонароджеж з тяжкою асфкаею (п=10), яким додатково до стандартно'!' терапи призначався Цереброкурин® , VIII групу - новонароджеж з noMip-ною асфкаею (п=30) та IX групу - новонароджеж з тяжкою асфкаею (п=10), яким додатково до стандартно'!' терапи призначався JliniH одно-часно з Цереброкурином .
JliniH новонародженим, як1 перенесли асфкаю, призначався у доз1 10-15 мг/кг внутршньовенно одноразово, з першо'Г по шосту добу життя, Це-
* Стаття е фрагментом науково-дослщноТ роботи 1нституту пед1атрм, акушерства та пнекологм АМН Украши «Розробити тех-нолопТ п1двищення ефективност1 д1агностики, проф1лактики та л1кування ЦМВ ¡нфекцм та герпесу II типу у новонароджених вщ ¡нфкованих матерш» (державний реестрацшний №V 01.05.Y000308)
BÍCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
реброкурин - у доз1 0,5 мл внутр1шньом'язово на першу, третю та п'яту добу. Стандартний комплекс лкування новонароджених на еташ пологового стацюнару згщно Наказу №312 МОЗ Украши [11] включав: дотримання теплового за-хисту, лкування дихальних розлад1в, pecnipaTO-рну пщтримку за потребою дитини, корекцш ме-табол1чних розлад1в (ппоглкеми, ппокальц1емП', ацидозу), корекцш пповолем1чних розлад1в, профтактику та лкування бактер1альних ¡нфек-цш, оргашзацш оптимального парентерального й ентерального харчування (грудне молоко).
Критер1ями залучення дп"ей у дослщження бу-ли: згода батьш на дослщження, термш гестаци дп"ей 38-40 тижшв, маса тта дитини при наро-дженш бтьше 2800 г.
Наявнють вроджених вад розвитку, внутр1ш-ньоутробного ¡нфкування, жовтяниц1 будь-якого г'енезу в першу добу життя дитини слугували критер1ями виключення з дослщноТ' групи.
Мошторинг безпеки пац1етчв при призначенш JliniHy, Цереброкурину® або Тх поеднання вщбу-вався за наступними критер1ями: змша невроло-пчного статусу, артер1ального тиску, ЧСС, час-тоти дихання, засвоення Т>ю, змши характеру ви-порожнень, д1урезу; змши на LUKipi, появу яких можливо було пов'язати з уведенням зазначених препарате, а не пояснити ¡ншими причинами.
Катамнестичне дослщження за дпъми дослщ-них груп тривалютю один piK включало 140 fli-тей. Зважаючи на скпаднють спостереження за дпъми дослщних груп, обумовлену, перш за все, змшою мешкання матер1в, ктькють дп"ей в трупах була меншою , ыж при створенш груп в не-онатальному nepiofli i вщповщно склала: 35 fli-тей в I rpyni, 27 - в II rpyni, 16 - в III rpyni, 19 - в IV rpyni, 6 - в V rpyni, 5 - в VI rpyni, 6 - в VII rpyni, 19 - в VIII rpyni та 7 - в IX rpyni.
Даш дослщжень, що проводилися при виконанж роботи, пщлягали статистичнш обробцк При цьому для обробки ктькюних величин використовувалися традицшы методи параметричноТ' статистики [4, 6].
Результати дгкипджснни та iíx обговорення
Як вщомо, захворюванють дитини найбтьш повно вщображае стан м здоров'я, впливаючи при цьому, як на ф1зичний, так i на нервово-псих1чний розвиток. Залежно вщ частоти пере-несених захворювань yci д1ти були додатково розподтеы на дв1 групи: tí, що хворшть до чо-тирьох pa3¡B на piK - рщко xBopiK>4¡ (р/х) та tí, що хворшть бтьше чотирьох pa3¡b на piK - часто XBopiK>4¡ (ч/х), згщно з даними В. Ю. Альбицкого, О. О. Баранова та М. Г. Романцова [1, 14]. Як представлено на рис. 1, ч/х дп"ей не було вияв-лено як в rpyni здорових дп"ей, так i в трупах fli-тей, як1 мали пом1рну або тяжку асфшаю i отри-мували нейропротекторну терашю, в той час як в rpyni дп"ей, як1 мали пом1рну асфшаю i отриму-вали ттьки стандартне лкування - таких дп"ей
було 22,2±8,0 % (р<0,05), а в rpyni дп"ей, як1 мали тяжку астмою - 50±12,5 % (р<0,05).
Групя
Рис. 1. Питома вага часто хвор/ючих дтей в досл!дних групах.
Групи здоров'я е об'ективним критер1ем оцшки стану дитини. Як представлено в табл. 1, серед здорових дп"ей 71,4±7,64 % були вщнесеы до I групи здоров'я, в той час як серед дп"ей ¡з пом1р-ною асфкаею - 33,3±9,07 %, серед дп"ей ¡з тяжкою асфкаею - не було жодно'Г дитини. Слщ звернути увагу, що серед дп"ей ¡з пом1рною ас-фкаею, яю в ранньому неонатальному перюд1 отримували Цереброкурин®, уа були вщнесеш до I групи здоров'я, в той час як в груш дп"ей ¡з пом1рною асфшаею на тл1 стандартного лкуван-ня — тшьки 15,8±8,36 % (р<0,05).
Оцшка нервово-псих1чного розвитку дп"ей дослщних груп (рис. 2) проводилась на пщстав1 огляд1в за участю невролога на першому, шестому та дванадцятому мюяц1 життя дп"ей. Пщ час цих огляд1в проводилась оцшка невролопч-ноТ' симптоматики та клш1чних ознак невролопч-но'Г дисфункцГ|' \ запис цих змш в розроблену нами карту катамнестичного спостереження. Оцш-ка нервово-по-шчного розвитку дп"ей здшснюва-лась згщно юнуючоТ класифкаци ппоксично-¡шем1чного ураження ЦНС вщновного перюду [3, 16]. Пщ час дослщження оцшювали наступш невролопчш синдроми: синдром пщвищеноТ' не-рвово-рефлекторноТ збудливост1; судомний синдром; ппертензшно-гщроцефальний синдром; вегето-в1сцеральн1 розлади; затримку рухового, передмовленневого та мовленневого розвитку. Клш1чы ознаки невролопчноТ дисфункцГ|' оцшю-вали на основ! анал1зу наступних критерив: скарг на неспоюй, порушення сну, здригання, метео-залежност1, зригування, тремору кшц1вок та пщ-борщдя, пульсацГ|' та вибухання т1м'ячка, синдрома Грефе та спонтанного рефлекса Моро, ню-тагма, парал1тично'|' косоокосп, м'язевого тонусу, сухожильних рефлекав, своечасносп згасання вродженого автоматизму та нормостешчного чи посиленого демограф1зму. Кл1н1чн1 ознаки невролопчноТ дисфункци було обрано на основ1 основних синдром1в ураження ЦНС для бтьш поглибленого вивчення порушень функци нер-вово'1 системи.
Таблиця 1
Характеристика груп здоров'я обстежених dimeü
Доел ¡ahí Групи здоров'я
групи I II-A М-Б Ill IV V
1група Абс. 25 10 0 0 0 0
п=35 % 71,4±7,64 26,6±7,43 - - - -
II група Абс. 9* 10 5* 2 1 0
п=27 % 33,3±9,07 37,0±9,39 18,5±7,47 7,4±5,04 3,8±3,68 -
III група Абс. 0* 9 4* 2 1 0
п=16 % 0 56,25±11,38 25,0±10,83 12,5±8,27 6,3±6,07 -
IV група Абс. 3* 10 6* 0 0 0
п=19 % 15,8±8,36 52,6±11,46 31,8±10,68 - - -
V група Абс. 2 4 0*** 0 0 0
п=6 % 33,3±19,24 66,7±19,24 - - - -
VI група Абс. 5*** 0*** 0 0 0 0
п=5 % 100±0 - - - - -
VII група Абс. 1* 4 1 0 0 0
п=6 % 16,7±15,23 66,7±19,24 16,7±13,23 - - -
VIII група Абс. 8* 8 2 1 0 0
п=19 % 42,1 ±11,33 42,1 ±11,33 10,5±7,03 5,3±5,14 - -
IX група Абс. 3* 3 0*** 0 1 0
п=7 % 42,9±42,9 42,9±42,9 - - 14,3±14,23 -
Примаки: *- р<0,05 вЮносно показниюв I групи;; **- р<0,05 вЮносно показниюв II групи; ***- р<0,05 вЮносно показниюв III групи.
%
50
16,7
20 20
) О
VI
28 6
18,6
Групи
□ 1моць см) iíchlub ■ 12m¡chu,íb
Рис. 2. Питома вага dimeü дослЮних груп, у яких виявлено синдром пЮвищеноТ нервово-рефлекторноГ збудливост1 впродовж
першого року життя.
Як показало дослщження, синдром пщвищеноТ нервово-рефлекторноТ' збудливосп в kíhl(í першого року життя був констатований у 3,7 % дп"ей ттьки II групи. У д1тей IV,VI та VIII груп вказаних синдром1в не виявлено. Що стосуеться тяжко!' асфшсм, то серед д1тей, як1 отримували стандар-тне лкування, синдром пщвищеноТ нервово-рефлекторноТ' збудливост1 був виявлений у 12,5 %, в той час, як серед д1тей V та VII групи такого синдрому не було виявлено взагалк Але слщ за-значити, що серед д1тей з тяжкою асфкаею, як1 в ранньому неонатальному nepiofli отримували
одночасно JliniH з Цереброкурином , синдром пщвищеноТ нервово-рефлекторноТ збудливосп був виявлений у 28,6 % (рис.2).
В к i н ц i першого року життя судомний синдром був констатований у 3,7 % д1тей, як1 мали пом1р-ну асфксш й отримували стандартне лкування, i не був виявлений у д1тей, як1 поряд 3i стандар-тним лкуванням отримували JliniH або Церебро-курин®. Але слщ зазначити, що в rpyni дп"ей, яким призначався одночасно JliniH з Цереброкурином , судомний синдром був виявлений у 14,3 % дп"ей (рис. 3).
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична слпомагпологгчна академЫ»
35 30 25 20 15 10 5 0
16.7
12,5 12,5 7 А
3,7 , 7 ^01
ÜL°00 °
1 IV
00 о
VI
-> "i ]
6,7
14314,3
14,3
10,5
О
¡0 о
VI!
VII
IX Г|
□ 1 MiöiUb б М10Щ1В 11Z М1СНЦЮ
у Я KU
року;
25,0
20
15
10
21,1
15,8
16,7
7,4 7,4 ГТ 6,3
ООО
6,3
п
5,3
I
IV
0 0 о о
СУ ~
~ с
VI
О о
0 0 о о о
* mm
VII
VIII
IX Г)
□ 1 MICH ць б Mlсяцш ■ 12 MICH Ц1 в
Рис. 4.
Важливими, на нашу думку, е отримаш дан1 щодо впливу метабол1чноТ' та нейропротекторноТ терапи на частоту розвитку вегето-в1сцеральних розлад1в. Зокрема, вже на шостому мюяц1 життя вказаний синдром був вщсутнш у д1тей з пом1р-ною асф1шею, як1 отримували Цереброкурин® або одночасно Лтш з Цереброкурином®, в той час як вегето-вюцеральш розлади були конста-товаш в 5,3 % д1тей, як1 отримували Лтш та у 7,4 % дп"ей, як1 отримували стандартне лкуван-ня (р<0,05). У дп"ей з тяжкою асф1шею на шостому мюяц1 життя вегето-в1сцеральн1 розлади були виявлеы в 25,0 % д1тей, а на тл1 застосу-вання метабол1чноТ' або нейропротекторноТ терапП'-жод но го випадку (р<0,05) (рис. 4).
50
%
45
2
2
Анал1з частоти розвитку синдрому затримки передмовленневого розвитку показав, що вказаний синдром наприкшц1 першого року життя мае мюце у дп"ей II групи в 11,1 %, у д1тей IV групи -5,3 %, i вщсутнш - у д1тей VI та VIII груп (рис.6). У д1тей, як1 мали тяжку асфксш, синдром затримки передмовленневого розвитку виявлений в 12,5 % д1тей, яю отримували стандартне лку-
Анал1з частоти синдрому затримки рухового розвитку у д1тей дослщних груп показав, що на-прикшц1 першого року життя вказаний синдром був д1агностований у 3,8 % д1тей з пом1рною ас-ф1шею, як1 отримували стандартне лкування, у 5,3 % д1тей, як1 отримували стандартне лкуван-ня з Лтшом та 5,3 % д1тей, яю отримували стандартне лкування ¡з Лтшом та Цереброкурином®. Слщ зазначити, що синдром затримки рухового розвитку не виявлений у д1тей ¡з пом1рною асфн шею, як1 отримували стандартне лкування з Цереброкурином та у д1тей ¡з тяжкою асф1шею, як1 отримували стандартне лкування з Лтшом та Цереброкурином® (рис. 5).
14.В
Групи
вання, у 16,7 % д1тей, як1 отримували стандартне лкування з Цереброкурином® та 14,3 % д1тей, як1 отримували стандартне лкування з Лтшом та Цереброкурином®. В той же час, вказаний синдром не виявлений у жодноТ' дитини ¡з тяжкою асфкаею, як1 отримували стандартне лкування з Лтшом (р<0,05).
)
0 .5 L0
14.8
IS.8 lS,i <S
ООО
L
J.S
с?
50,0
16.7
50,0 50,0
0 0
16,7
21,1 п
15,8
14,3 14,.
V
u
VII
□ 1 м i см ць 6 лисиц! в ■ 12 м! ея ц! в
Рис. 5. Питома вага dimed docnidHux груп, у яких виявлено синдром затримки рухового розвитку впродовж першого року життя.
Що стосуеться синдрому затримки мовленне-вого розвитку, BiH був виявлений у 25,9 % дп"ей з riOMipHOK) асфкаею на тл1 застосування стандартного лкування, у 15,8 % дп"ей, яким застосо-вували стандартне лкування з JliniHOM та у 5,3 % дп"ей, яким застосовували стандартне лку-вання ¡з JliniHOM та Цереброкурином , i не виявлений у дп"ей, яю отримували стандартне лку-вання з Цереброкурином (р<0,05). У дп"ей ¡з тяжкою асфкаею синдром затримки мовленневого розвитку був констатований достов1рно часпше у немовлят, як1 отримували стандартне лкуван-ня (43,8 %), шжу дп"ей, як1 отримували стандартне лкування ¡з JliniHOM (р<0,05) або стандартне лкування з JliniHOM та Цереброкурином® (р<0,05) (рис. 7).
Таким чином, дат результати оцшки невроло-пчних синдром1в у дп"ей, яю отримували в ран-ньому виновному nepiofli в лкуванш препарати нейропротекторноТ' та метабол1чноТ' дм, можна було розцшювати, як позитивш за рахунок по-лтшення функцП' центрального рухового аналн затора та зменшення лкворо-динам1чних розла-д1в i покращення когштивних функцш головного мозку. Слщ також зазначити, що при лкуванш Цереброкурином®, а також комбшац1ею JliniHy та Цереброкурину® д1ти, яю перенесли тяжку асфн ксш, мали кращ1 невролопчш показники, шж fli-ти, як1 отримували стандартну схему лкування.
Анал1з клш1чних ознак невролопчноТ' дисфунк-цм показав, що 8,6±4,74 % матер1в дп"ей I групи скаржилися на порушення сну в своТ'х дп"ей на-прикшц1 першого мюяця життя, проти 40,7±9,45 % матер1в дп-ей II групи (р<0,05) i 43,7±12,4% матер1в д1тей III групи (р<0,05). В той час, як у дн тей, як1 перенесли пом1рну асфксш та отримували в лкуванш Цереброкурин (VI група), скар-ги матер1в на неспокш та порушення сну були вщсутш протягом всього термшу спостереження. Скарги на здригання д1тей I групи матер1 BiflMi-чали достов1рно рщше (5,7±3,92 %), н1ж матер1 д1тей II та III груп (40,7±9,45 % та 50±12,5 %, р<0,05). Нютагм не спостер1гався у здорових дн тей (I група) i достов1рно част1ше мав мюце у дн тей III групи (25,0±10,83 %, р<0,05). В rpyni д1тей, як1 перенесли пом1рну асфксш та в комплекс! стандартного лкування отримували JliniH i Цереброкурин® (VIII група) на вщмшу вщ д1тей II групи скарги матер1в на зригування були вщсутш при оглядах в шестимюячному вщ1 та в один piK. Отриман1 результати свщчать про значш лкво-ро-динам1чн1 порушення у д1тей, як1 перенесли пом1рну та тяжку асфксш, на вщмшу вщ д1тей здорово!' групи. Слщ зазначити, що одним ¡з по-казниш л1кворо-динам1чних порушень е тремор кшц1вокта пщборщдя. У rpyni здорових д1тей цей симптом не рееструвався, в той час як у д1тей II та III групи вш був констатований достов1рно частое 40,7±9,45 % та 75,0±10,83 % (р<0,05). Також в VI rpyni спостереження у мюячному вщ1 не були зареестроваш таю синдроми як тремор кш-ц1вок та пщборщдя й рефлекс Моро, в той час як у дп"ей II групи fx ктькють була достов1рно бть-шою (40,7±9,45 % та 29,6±8,79 %, р<0,05). Слщ зазначити, що саме виявлеш невролопчш симп-
томи е наслщком затримки редукцЛ рефлешв новонародженого та порушенням центрального рухового анал1затора. Отримаш даш свщчать про тяжкють виявлених оргашчних змш центрального рухового анал1затора. Пожвавлення су-хожильних рефлешв також було виявлено до-стов1рно часпше у дп"ей III групи на першому та шостому мюяф спостереження 37,5±12,01 % та 25,0±10,82 %, TOfli як в дп"ей I групи - вщповщно 8,6±4,74 та 0 %.
KpiM цього, достов1рно бтьшими були показники оцшки таких симптом1в, як здригання та ме-теозалежнють в II rpyni спостереження (40,7±9,45 % та 22,2±8,0 %) по вщношенню до VI групи дп"ей, де цей показник був вщсутшм (р<0,05) пщ час огляду в один мюяць.
Слщ зазначити, що саме виявлеш невролопчш симптоми е наслщком затримки редукцм рефлекав новонародженого та порушенням центрального рухового анал1затора. У дп"ей III групи синдром м'язовоТ' дистонм в шестимюячному вщ1 спостеркали у 31,1 ±11,57 % дп"ей; BiH був до-стов1рно бтьшим, шж у дп"ей IX групи, де цей синдром не був зареестрованим.
Висновки
Таким чином, отримаш результати свщчать про те, що:
- ч/х дп"ей не було виявлено як в rpyni здорових дп"ей, так i в трупах дп"ей, як1 мали пом1рну або тяжку асфксш й отримували нейропротек-торну терашю, в той час, як в rpyni дп"ей, як1 мали пом1рну та тяжку асфксш i отримували ттьки стандартне лкування - таких дп"ей було досто-BipHO бтьше;
- достов1рних вщмшностей м1ж трупами здо-ров'я дп"ей, яю знаходились пщ нашим спосте-реженням, не було, що свщчить про ефектив-HicTb запропонованого комплексу лкувальних заход1в;
- нервово-по-шчний розвиток дп"ей обстеже-НИХ груп ВИЯВИВ flOCTOBipHO бтьшу р1зницю м1ж частотою реестрацм у д1тей з асфкаею в nopiB-нянн1 3i здоровими дпъми таких синдром1в як: пщвищене нервово-рефлекторне збудження, ве-гето-в1сцеральн1 розлади, а також руховий, пе-редмовленневий та мовленневий розвиток;
- на вщмшу вщ здорових дп"ей, ознаки невро-лог1чно'|' дисфункц|| пщ час катамнестичного спостереження мали дп"и, як1 перенесли пом1рну й тяжку асфксш; ц1 ознаки проявлялись значними лкворо-динам1чними порушеннями, порушення-ми центрального рухового анал1затора й Komi-тивноТ функцЛ головного мозку;
- нервово-псих1чний розвиток д1тей, як1 перенесли асфксш та отримували в комплеш стандартно'!' терапм препарати лтосомальноТ' та нейропротекторноТ дм - Цереброкурин® та комбша-ц1ю JliniHy й Цереброкурину , мали в1рогщно кращ1 показники д1яльност1 кори головного мозку та розвиток когштивних функцш, а також полт-шення функцм рухового анал1затора i зменшення ктькосп рухових порушень на вщмшу вщ fli-тей, як1 отримували стандартну терапш.
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
ю.
Лпсратура
Альбицкий В. Ю. Часто болеющие дети / В. Ю. Альбицкий,
A. А. Баранов. - Саратов : Издательство Саратовского университета, 1987. - 182 с.
Вельтищев Ю.Е. Состояние здоровья детей и общая стратегия профилактики болезней / Ю. Е. Вельтищев // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — М., 1994. — 67 с. Ппоксичш ураження головного мозку у новонароджених / [С. К. Евтушенко, О. П. Шестова, Т. М. Морозова та in.]; - [На-вчально-методичний поЫбник] - К. : 1нтермед, 2003. - С. 73-76. Гойко О. В. Практичне використання пакета STATISTICA для анал1зу медико-бюлопчних даних : навч. поЫбник / О. В. Гойко. - К. : Кшвська медична акадекпя шслядипломноТ осв1ти ¡меш П. Л. Шупика, 2004. - 76 с.
Евтушенко С. К. Цереброкурин как базисный препарат, улучшающий качество жизни детей с органическими заболеваниями мозга / С. К. Евтушенко, О. С. Евтушенко, С. П. Дубина [и др.] // Провизор. - 2005. - № 2. - С. 20-25. Мшцер О. П. Оброблення клш1чних i експериментальних даних у медицин! : навч. поЫбник / О. П. Мшцер, Ю. В. Вороненко,
B. В. Власов. - К. : Вища школа, 2003. - 350 с.
Мюце тромбо-геморапчного синдрому серед причин перинатально!' смертност1 / Т. К. Знаменська, Т. Д. Задорожна, А. О. За-кревський [та ¡н. // Перинатолопя та пед1атр1я. - 2003. - № 3. -
C. 19-20.
Радугин Г. М. Репродуктивные потери / Г. М. Радугин, О. Г. Фролова. - М. : Триада-Х. - 1997. - 154 с. Особливост1 гемодинамки головного мозку у новонароджених з гострою та хрошчною rinoKcieio / О. В. Головченко, I. С. Лук'яно-ва, О. М. Дзюба [и др.] // Перинатолопя та пед1атр1я. - 2003. -№ 1.-С. 8-11.
Перинатальная патология головного мозга : предел безопасности, ближайший и отдаленный прогноз / Ю. И. Барашнев,
Н. И. Бубнова, 3. X. Сорокина [и др.] // Российский вестник перинатологии. - 1998. - № 4. - С. 6-12.
11. Про затвердження ключного Протоколу з первинноТ реашмаци та шсляреашмацшноТ допомоги новонародженим. [Наказ №312 МОЗ УкраТни вщ 8.06.2007 року]. - К., 2007. - 54 с. -(Нормативы директивы npaeoei документи).
12. Реамберин в терапии критических состояний / В.А.Исаков, Т. В. Сологуб, А. Л. Коваленко, М. Г. Романцов. - СПб. : Санкт-Петербургская медицинская академия последипломного образования, 2002. - 10 с.
13. Респираторный дистресс у новорожденных / [Фомичев М. В., БоженовД. В., Иванов С. Л. и др.]. - Екатеринбург. : ООО «ИРА-УТК», 2007.-481 с.
14. Романцов М. Г. Рациональная фармакотерапия часто болеющих детей / М. Г. Романцов, В. В. Ботвиньева, О. Г. Шульдяко-ва ; под ред. М. Г. Романцова. - СПб. : Тактик-Студио, 2006. -С. 8-9. - (Методические рекомендации).
15. Снисарь В. И. Влияние искусственной вентиляции легких на состояние церебральной перфузии у новорожденных / В. И. Снисарь, О. Г. Капустина, Д. Н. Сурков // Педиатрия, анестезиология и интенсивная терпия : V Российский конгресс : Мат. конгресса. - М., 2009. - С. 196-197.
16. Титов Н. С. Особенности течения соматических заболеваний у детей 1-го года жизни на фоне перенесенной родовой травмы / Н. С. Титов, Е. В. Омельченко // Пологов1 травми та актуальш питания ¡нтенсивноТ Tepanii новонароджених : II Конгрес неона-толопв УкраТни : Мат. конгресу. - Харюв, 2002. - С. 52-53.
17. Шабалов Н. П. Неонатология / Николай Петрович Шабалов. -[ 4-е изд., испр. и доп.]. - М. : МЕДпресс-информ, 2006. -Т. 1. -608 с.
18. VolpeJ.J. Neurology of the Newborn. - 4-rd ed. / J.J.Volpe. -Philadelfia : W. B. Saundere, 2001. - P. 3-99.
Резюме
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ И НЕРВНО-ПСИХИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ ПЕРЕНСЛИ АСФИКСИЮ И ПОЛУЧАЛИ В РАННЕМ НЕОНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ МЕТАБОЛИЧЕСКУЮ И НЕЙРОПРОТЕКТОРНУЮ ТЕРПИЮ Похилько В. И.
Ключевые слова: асфиксия, новорожденные, заболеваемость, нервно-психическое развитие, Липин, Цереброкурин®.
В работе проведен анализ заболеваемости и нервно-психического развития (НПР) детей, которые перенесли асфиксию и в раннем неонатальном периоде получали лечебный комплекс с дополнительным введением Липина, Цереброкурина® и их комбинации. Полученные результаты показали, что часто болеющих детей в группе, перенесших легкую или тяжелую асфиксию и получавших только стандартную терапию, было достоверно больше, чем в группе новорожденных, которые получали нейропротекторную терапию. НПР детей, которые перенесли асфиксию и получали в комплексе стандартной терапии препараты липосомального и нейропротекторного действия, а также их комбинацию, имело вероятно лучшие показатели деятельности коры головного мозга и развитие когнитивных функций в отличие от детей, которые получали стандартную терапию.
Summary
MORBIDITY RATE AND NEUROPSYCHIC DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH PERINATAL ASPHYXIA WHO WERE ADMINISTERED METABOLIC AND NEUROPROTECTIVE THERAPY IN EARLY NEONATAL PERIOD Pokhylko V.I.
Key words: asphyxia, newborns, morbidity, neuropsychic development, Lipin, Cerebrokurin.
This paper presents the analysis of the morbidity rate and neuropsychic development (NPD) of children with asphyxia who were administered therapeutic complex included Lipin, Cerebrokurin and drug combination in their early neonatal period. Our findings have shown the number of ailing children with moderate and severe perinatal asphyxia who were administered standard therapy is significantly higher that the number of infants who were administered neuroprotective therapy. NPD of children with perinatal asphyxia who were administered complex therapy including liposomal and neuroprotective medicines and their combinations shows reliably better indices of brain cortex activity and the development of cognitive functions in contrast to children who were administered conventional standard therapy.
