CC BY
24
на новоутворення i серед дiтей 014 р., i серед пщлптав 15-17 роюв.
4. Виявлено значне попршен-ня стану здоров'я тдл^юв 1517 роюв протягом останнiх 5 роюв за рахунок зростання практично ycix груп захворю-вань, особливо розладiв психи ки i поведiнки.
5. Постмний монiторинг по-казникiв здоров'я д^ей та пд лiткiв необхщний для виявлен-ня особливостей стану здо-ров'я та проведення своечас-них заходiв зi збереження та змщнення (хнього здоров'я.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ковальчук А.Ю. Характеристика со^апьно-демогра-фiчноí ситуацií та со^апьно значущих захворювань в Украíнi / А.Ю. Ковальчук // Укра'шський медичний часопис.
- 2014. - № 1 (99). - С. 29-33.
2. Дудша О.О. Ситуацмний аналiз стану здоров'я дитячого населення / О.О. ДудЫа,
А.В. Терещенко // Вюник соци альноí гiгiени та оргаызаци охорони здоров'я Украíни. -2014. - № 2 (60). - С. 49-57.
3. Аналiз та тенденци захво-рюваностi дитячого населення Укра'ши / Р.О. Мойсеенко,
Я.1. Соколовська, Т.К. Куль-чицька та Ы. // Современная педиатрия. - 2010. - № 3 (31).
- С. 13-17.
4. Корицький Г.1. Частота i структура захворюваност у д^ей у Тернопшьсьюй областi та шляхи íí зниження / Г.1. Корицький // Лки Украíни. -2012. - № 3-4 (1). - С. 4-7.
5. Медведовська Н.В. Заходи профтактичного спрямування щодо зниження захворюваност та поширеност хвороб / Н.В. Медведовська, Н.О. Кульчицька // Укра'ша. Здоров'я наци. - 2008.
- № 1 (5). - С. 58-61.
REFERENCES
1. KovalchukA.Yu. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2014 ;
1 (99) : 29-33 (in Ukrainian).
2. Dudina O.O., Tereshchen-koA.V. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2014 ; 2 (60) : 49-57
(in Ukrainian).
3. Moiseienko R.O., Sokolov-ska Ya.I., Kulchytska T.K., Bukhanovska T.M. Sovremen-naia pediatriia. 2010 ; 3 (31) : 13-17 (in Ukrainian).
4. KorytskyiH.I. Liky Ukrainy. 2012 ; 3-4 (1) : 4-7 (in Ukrainian).
5. Medvedovska N.V., Kulchytska N.O. Ukraina. Zdorovia nat-sii. 2008; 1 (5) : 58-61 (in Ukrainian).
ОР6ХОВАО.В.
УкраТнський науково-дослщний Ыститут промисловоТ медицини
УДК 613.62+662+669+614.1
K^40Bi слова: прничо-металургшний комплекс, перюдичш медичн огляди, первинна захворюванють.
THE INCIDENCE OF WORKERS OF THE MINING INDUSTRY ON THE RESULTS OF PERIODIC MEDICAL EXAMINATIONS
Orehova O.V.
ЗАХВОРЮВАН1СТЬ ПРАЦ1ВНИК1В Г1РНИЧО-МЕТАЛУРПЙНО1ГАЛУЗ1 ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕР1ОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯД1В
абезпечення здоров'я пра-цюючого населення - найваж-пивiша функ^я держави, основа соцiапьноТ попiтики, яка на практик реапiзуeться шляхом створення безпечних умов прац та здорових умов побуту.
Сучасна соцiапьно-економiч-на ситуа^я в УкраТнi поки ще не спроможна забезпечити без-печн умови працi та пiдвищення продуктивной працi [1-3].
Загапьновiдомий несприятли-вий вппив шкщливих виробни-чих чинниюв метапургiйного виробництва на здоров'я пра-цiвникiв. Виробничi шкiдпивостi призводять до розвитку не лише професiйних захворювань, але й впливають на переб^ загальних захворювань [1-4].
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ РАБОТНИКОВ ГОРНО-МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ПЕРИОДИЧЕСКИХ МЕДИЦИНСКИХ ОСМОТРОВ Орехова О. В.
Цель. Изучить уровень и структуру общих заболеваний, впервые выявляемых у работников горно-металлургического комплекса. Материалы и методы исследования. Первичная диагностика общих заболеваний изучалась при анализе заключительных актов периодических медицинских осмотров.
Результаты. Комплекс неблагоприятных производственных факторов у работников горно-металлургического комплекса приводит к значительному напряжению сердечно-сосудистой, нервно-мышечной и нервной систем. Систематическое напряжение основных систем организма приводит к истощению компенсаторно-приспособительных механизмов, что является основой роста уровня впервые выявленной общей патологии и повышения производственно обусловленной заболеваемости. Изучение первичной заболеваемости по результатам периодических медицинских осмотров показало, что длительное воздействие комплекса основных неблагоприятных факторов производственной среды различной интенсивности влияет на увеличение в 2,5-2,9 раза первичной заболеваемости по сравнению с контрольной группой.
Первое место в структуре впервые выявленных общих заболеваний занимают болезни системы кровообращения. У работников, занятых подземной добычей железной руды, значительное место занимают и хронические болезни нижних дыхательных путей, что напрямую зависит от условий их труда. У работников, занятых открытой добычей железной руды, преобладают соматотрофные вегетативные дисфункции и вегетосенсорные полинейропатии верхних конечностей, что также обусловлено особенностями условий их труда. Первичная заболеваемость работников металлургического производства достоверно ниже, чем у работников, занятых подземной и открытой добычей железной руды.
Ключевые слова: горно-металлургический комплекс, периодические медицинские осмотры, первичная заболеваемость.
© Орехова О.В.
СТАТТЯ, 2016.
№ 2 2016 Environment & Health 62
Реформування системи охо-рони здоров'я загалом та Державно1 саштарно-епщемю-логiчноí служби Украши (ДСЕС Украши) зокрема, яке вщбува-еться у державi останнiми роками, негативно позначилося на якостi надання медично1 допо-моги працiвникам, практично усунуло ДСЕС Укра'ши вщ контролю над оргашза^ею та якютю проведення медичних оглядiв, призвело до порушень налагод-жених взаeмовiдносин з лкаря-ми-профпатологами [5-7].
Через недосконалють системи медико-санiтарного забез-печення пра^вниюв i системи профiлактики, виявлення та реестраци професiйних захво-рювань останнiм часом спосте-рiгаеться порiвняно невисокий рiвень професiйноí захворюва-ност^ зумовлений недостатнiм виявленням випадкiв профза-хворювань [7].
Медичнi огляди пра^вниюв, особливо для категорií тих, що працюють у шкiдливих та небез-печних умовах працi, це - ваго-ма частина системи медико-санiтарноí та профпатолопчно1 допомоги, спрямовано1 на виявлення й профiлактику про-фесiйних та виробничо-зумов-лених захворювань. У повному та якюному профiлактичному медоглядi, виконаннi медичних рекомендацм за íхнiми результатами мають бути зацiкавленi i державнi органи, i роботодавцi разом з пра^вниками [1, 8-10].
Одним з важливих напрямюв охорони здоров'я була i залиша-еться органiзацiя допомоги пра-цюючому населенню, яка по-требуе вщновлення вiдповiдно до змшених со^ально-еконо-мiчних умов. Систему оргашза-цií медичноí допомоги пра-цюючому населенню слiд роз-робити з урахуванням стратеги реформування усiеí системи охорони здоров'я Украши [11].
Мета. Вивчити рiвень та структуру загальних захворю-вань, що вперше виявляються у працiвникiв прничо-металурпй-ноí галузк
Матерiали та методи дослщ-ження. Для виршення поставле-ноí мети використовувалися ппеычы, епiдемiологiчнi та ста-тистичнi методи дослiдження.
Первинна дiагностика загальних захворювань вивчалася при аналiзi заключних актiв перю-дичних медичних оглядiв. Визначалася кiлькiсть первин-них випадкiв загальних захворювань за 2005-2015 роки, ¡хня структура, вк та стаж роботи у
прничо-металурпинм галуз1 прац1вник1в, в яких вперше виявлено загальн захворюван-ня. Загалом проанал1зовано 394 заключних акти за результатами пер1одичних медичних огляд1в 19023 прац1вник1в основних цех1в та 1376 прац1вник1в контрольно)' групи.
Обробку матер1алу проводили з застосуванням стандартного пакета програм Microsoft Office Excel. Отриман дан мали нор-мальниИ закон розподiлу Имо-вiрностей i для ¡х аналiзу використовувалися переважно пара-метричнi критерп Ст'юдента i Фiшера. Кiлькiсть спостережень була достатньою для отримання незмщених оцiнок перших двох моментiв: середньо'| арифме-тично'| (М) та середньоквадра-тичного вiдхилення (8). Для порiвняння середнiх величин кiлькiсних показникiв за нор-
Г1Г1еНАПРАЦ1 —
мального розподтення ознаки використовували t-критерiй Ст'юдента. Достовiрним вважа-ли рiвень значущостi р<0,05 з надiйнiстю 95%.
Результати та обговорення. Первинна захворюванють пра-^вниюв прничо-металурпйно1 галузi вивчалася за результатами перюдичних медичних огля-дiв працiвникiв, що зайнятi видобутком залiзноí руди пщ-земним та вщкритим способами, у металургiйному вироб-ництвi та контрольноí групи (табл. 1).
При порiвняннi вiкового та стажового складу пра^вниюв основноí та контрольной груп встановлено, що за вковою та стажовою структурою пра^вни-ки, що зайнятi видобутком залiзноí руди пiдземним та вiд-критим способами, у металур-гмному виробництвi, не мали
Таблиця 1
Вшово-стажове розподiлення працiвникiв основной' та контрольно'!'груп, обстежених при перiодичних медичних оглядах (оЫб), (р<0,05)
Виробництво Вщкритий видобуток залiзноï руди Пщземний видобуток залiзноï руди Металургшне виробництво Контрольна група
абс. % абс. % абс. % абс. %
До 20 144 2,40 ±0,32 356 6,50 ±0,65 333 4,30 ±0,41 10 0,70 ±0,19
20-29 1186 21,00 ±0,85 679 12,40 ±0,86 1726 22,10 ±0,84 311 22,60 ±0,98
Вк (роки) 30-39 1419 24,70 ±0,90 1283 23,40 ±1,11 1957 25,10 ±0,88 326 23,70 ±1,00
40-49 1654 28,90 ±0,94 1523 27,70 ±1,18 2026 26,00 ±0,89 358 26,00 ±1,03
50 i > 1339 23,00 ±0,88 1646 30,00 ±1,20 1752 22,50 ±0,85 371 27,00 ±1,04
До 5 861 15,00 ±0,74 883 16,10 ±0,96 1403 18,00 ±0,78 220 16,00 ±0,86
5-9 1261 22,00 ±0,86 1264 23,00 ±1,10 1723 22,10 ±0,84 323 23,50 ±1,00
Стаж (роки) 10-14 1149 20,00 ±0,83 849 15,50 ±0,95 1186 15,30 ±0,73 251 18,30 ±0,91
15-19 867 15,00 ±0,74 779 14,20 ±0,92 1076 13,80 ±0,70 184 13,40 ±0,80
20 i > 1604 28,00 ±0,94 1712 31,20 ±1,22 2406 30,80 ±0,94 398 28,80 ±1,07
Разом 5742 100 5487 100 7794 100 1376 100
достов1рних в1дм1нностеи м1ж собою та з контрольною групою (р>0,05). Таким чином, обраш основна та контрольна групи е однор1дними.
За 5 рок1в було обстежено 19023 прац1вники основной' групи та 1376 прац1вник1в контрольно!. В обох групах превалю-ють прац1вники з1 стажем робо-ти понад 20 роюв (п1дземниИ видобуток - 31,20%; в1дкритиИ видобуток - 28,00%; металур-г1Ине виробництво - 30,80%; контрольна група - 28,80%) та стажем 5-9 роюв (пщземний видобуток - 23,00%; вщкритий видобуток - 22,00%; металур-г1Ине виробництво - 22,10%; контрольна група - 23,50%). Прац1вники з1 стажем роботи до 5 роюв складають 15-18% загально! к1лькост1 обстежених, тобто можна казати про прева-лювання високостажованих прац1вник1в в обох групах.
Пщ час проведення анал1зу в1ково1 структури прац1вник1в основно! та контрольно! груп встановлено, що основна юпь-юсть прац1вник1в (понад 50%) належить до вково!' групи 20-49 рок1в, тобто найбтьш працез-датного в1ку.
Вкова когорта до 20 рок1в I в основшй, I у контрольна груп1 е найменш чисельною I становить вщ 0,70% у контрольна груп1 до 6,50% у прац1вник1в пщземно! групи. Це пов'язане з законо-давством Укра1ни, умовами прац1 у зазначених цехах та результатами професмного добору.
При анал1з1 результат1в перю-дичних медичних огляд1в за 5 рок1в встановлено, що частка ос1б, в яких вперше виявлялися загальш захворювання, колива-лась в1д 7,68% до 43,16% в основшй груп1 та вщ 4,98% до 13,15% - у контрольна (р<0,05) (табл. 2). Причому у р1зн1 роки
д|агностика загальних захворю-вань була нер1вном1рна, I на це передуЫм впливало те, що роб1тники окремих професш п1длягали медичному огляду 1 раз на 2 роки. Загальна кшьюсть вперше виявлених загальних захворювань у прац1вник1в пщ-земного видобутку зал1зно!' руди перевищувала аналог1чн1 показники контрольно! групи у 2,7 рази - (27,03±2,06)%, у пра-ц1вник1в в1дкритого видобутку зал1зно! руди - у 3,2 рази -(32,23±3,50)% (р<0,05), на металурпйному виробництв1 -(8,97±1,33)% р1зниця недосто-в1рна. У контрольна груп1 пер-винна захворюван1сть перебу-вае на р1вн1 (10,08±4,44)%. Також встановлено, що у пра-ц1вник1в контрольно! групи загальна к1льк1сть вперше виявлених загальних захворювань була достов1рно нижчою за аналог1чн1 показники у прац1в-ник1в основно! групи, окр1м дея-ких показник1в на металурпйному виробництв1 та при пщзем-ному видобутку зал1зно! руди, де ц1 показники були нижчими, н1ж у контрольн1й груп1. На нашу думку, це пояснюеться тим, що на прац1вник1в основно! групи д1е природний та штучний доб1р (при прийом1 на роботу), завдя-ки якому формуеться б1льш стмкий I здоровий контингент. Найвищий р1вень первинно! захворюваност1 мали прац1вни-ки, що зайнят1 в1дкритим видо-бутком зал1зно! руди (32,23± 3,50)%, а найменший - прац1в-ники металурпйного вироб-ництва (8,97±1,33)% (р<0,05).
При анал1з1 стажового розпо-д1лення прац1вник1в, в яких вперше виявлено загальш захворювання, встановлено, що найбтьша к1льк1сть прац1вник1в, була в основшй груп1 з1 стажем роботи 5-9 рок1в при пщземно-му видобутку руди (27,43±0,19)-
Таблиця 2
Частка оЫб, в яких вперше виявлено загальш захворювання при перюдичних медичних оглядах за 5 роюв, % (р<0,05)
Виробництво Ос1б 2011 2012 2013 2014 2015 Разом
В1дкритий видобуток зал1зно1 руди 5742 30,55± 1,48* 43,16± 2,16* 25,12± 2,53* 27,89± 1,35* 34,43± 1,56* 32,23± 3,50*
П1дземний видобуток зал1зно1 руди 5487 22,94± 6,05* 12,57± 8,91 23,21± 2,76* 31,23± 4,93* 30,71± 3,61* 27,03± 2,06*
Металург1йне виробництво 7794 7,68± 0,11 6,80± 0,72* 11,32± 0,64 7,98± 0,97 8,55± 0,76* 8,97± 1,33
Контрольна група 1376 9,76± 6,75 13,15± 1,12 11,84± 2,53 10,67± 2,76 4,98± 3,02 10,08± 4,44
Примтка до таблиць 2-4:
*— рiзниця достовiрна з контрольною групою (р<0,05).
(33,13±0,93)% (р<0,05) I на металурпйному виробництвк На другому мюц1 були прац1вни-ки з1 стажем роботи понад 20 роюв, що зайнят1 п1дземним та вщкритим видобутком зал1зно! руди, (23,14±1,03)% та (26,79± 0,65)% (р<0,05), а на металурпйному виробництв1 - з1 стажем роботи 10-14 роюв (26,29± 0,67)% (р<0,05). Найнижчий р1вень захворюванност1 вияв-лявся у прац1вник1в стажово! групи 15-19 роюв, що свщчить про формування стмкого здорового контингенту прац1вник1в. У контрольн1й груп1 найвищий р1вень захворюванност1 - у пра-ц1вниюв з1 стажем понад 20 роюв (28,80±1,07)% (р<0,05) (табл. 3).
При анал1з1 результат перюдичних медичних огляд1в встановлено р1вень та структуру вперше виявлених загальних захворювань (табл. 4). Так, загальна юпьюсть вперше виявле-них загальних захворювань при перюдичних медичних оглядах на 1000 прац1вник1в у 2,9 рази вища на вщкритому видобутку зал1зно! руди 322,34±35,04 та у 2,5 рази вища на п1дземному видобутку зал1зно! руди 277,20±24,89 (р<0,05), а на металурпйному виробництв1 -(84,68±8,58) (р<0,05). У конт-рольн1й груп1 к1льк1сть випадк1в становить 110,83±10,15 I е достов1рно нижчою, н1ж у пра-щвниюв, зайнятих на п1дземно-му та вщкритому видобутку зал1зно! руди.
У структур! вперше виявлених загальних захворювань перше мюце належить хворобам систе-ми кровооб1гу: в1д 27,44±5,73 на металурпйному виробництв1 до 62,75±10,07 випадюв у прац1в-ник1в, зайнятих пщземним видобутком зал1зно! руди, I е у 5,7-2,5 рази достов1рно вищи-ми, н1ж у прац1вниюв контрольно! групи - 10,87±1,08 на 1000 (р<0,05).
У прац1вниюв, зайнятих п1д-земним видобутком зал1зно! руди, на другому м1сц1 перебу-вають рад1кулопат1! та пол1рад1-кулопатп 32,39±5,76, що у 10,9 раз1в вище, н1ж у контрольн1й груп1, та у 7,8-13,2 раз1в вище, шж в 1нших прац1вник1в основно! групи (р<0,05), на третьому мюц1 - хрон1чн1 хвороби нижн1х дихальних шлях1в - 21,59±1,87, що е у 3,6 рази достов1рно вище, шж у контрольн1й груп1 та в 1,984,8 рази вище, шж в 1нших пра-ц1вниюв основно! групи (р<0,05), що залежить вщ умов прац1. Також мае важливе значення
№ 2 2016 Еоттошшг & Иеаьти 64
THE INCIDENCE OF WORKERS OF THE MINING INDUSTRY ON THE RESULTS OF PERIODIC MEDICAL EXAMINATIONS Orehova O.V.
Goal. To examine the level and structure of common diseases, first detected in workers of mining and metallurgical industry.
The materials and methods. Primary diagnosis of common diseases were studied in the analysis of the final acts of periodic medical examinations. Results. The complex of unfavorable factors of production workers in mining and metallurgical complex leads to great stress on the cardiovascular, neuro-muscular systems and nervous systems. Systematic voltage of the main systems of the body leads to the depletion of compensatory-adaptive mechanisms, which is the basis of the growth level of the first detected General pathology and increase production due to morbidity. The study ^ of primary disease on the results of periodic medical examinations showed that prolonged
exposure of the main complex of unfavorable factors of the production environment of different intensity increases 2.5-2.9 times the primary morbidity compared with the control group. First place in the structure of the first identified common diseases are the diseases of the circulatory system. At the workers in the underground mining of iron ores is a significant and chronic diseases of the lower respiratory tract that has a direct dependence on the working conditions of these workers. Among workers in an open mining of iron ore is dominated by somatotropin autonomic dysfunction and vegetation polyneuropathy of the upper extremities that is explained by the peculiar conditions of these workers. Primary morbidity of workers of metallurgical production were significantly lower than in workers who are employed underground and open mining of iron ore.
Keywords: mining and metallurgical complex, periodic medical examinations, primary incidence.
достов1рне перевищення ртня хрошчного п1елонефриту та сечокам'яно! хвороби у 2,8 та 6,8 раз1в (16,87±1,78 та 4,38±0,25 на 1000 вщповщно), початкових явищ нейросенсорно! туговухо-ст1 - у 19,6 раз1в (6,07±1,37), вегетосенсорно! полшевропати верхшх к1нц1вок - у 2,1 рази (3,71±0,78) пор1вняно з аналопч-ною патолопею у контрольны груп1 (р<0,05).
У прац1вник1в, що зайнят1 вщ-критим видобутком зал1зно! руди, друге мюце належить соматотрофним вегетативним дисфункц1ям (50,23±3,72), р1-вень яких у 3,7 рази достов1рно вищий, н1ж у прац1вник1в контрольно! групи та у 4,2 рази - н1ж у прац1вниюв, зайнятих пщзем-ним видобутком зал1зно! руди, у 3,8 рази - н1ж у прац1вник1в металургмного виробництва (р<0,05).
Друге мюце належить вегето-сенсорним полшейропалям верхшх к1нц1вок (12,22±2,10), що у 6,7 раз1в вище, н1ж у контрольна груп1 та у 3,3-4,4 рази вище, н1ж в шших прац1вник1в основно! групи (р<0,05). На третьому м1сц1 - початков! явища нейросенсорно! тугову-хост1 (9,24±4,23), що е у 29,8 раз1в достов1рно вище, н1ж у контрольн1й груп1 та у 1,5-3,1 рази вище, н1ж в 1нших прац1в-ниюв основно! групи (р<0,05). Це зумовлене особливостями умов прац1.
У прац1вник1в металург1йного виробництва на другому мюц1 перебувае соматоформна вегетативна дисфункц1я (13,20±0,75), а на третьому - 1шем1чна хвороба серця (10,90±4,9), але р1зниця з контрольною групою недо-
стов1рна. Таким чином, первин-на захворюванють прац1вник1в металург1йного виробництва е достов1рно нижчою, н1ж у пра-ц1вник1в, зайнятих п1дземним та вщкритим видобутком зал1з-но! руди, а для деяких нозоло-г1й - I з контрольною групою, що пов'язане з природним та штучним професшним добором та формуванням стмкого здорового контингенту.
Висновки
1. Медичш огляди прац1вник1в г1рничо-металург1йного комплексу з1 шк1дливими та небез-печними умовами прац1 - важли-ва складова медико-саштарно! та профпатолопчно! допомоги, яка вщ1грае важливу роль у виявленш та проф1лактиц1 виробничо-зумовлених I початкових стадм профес1йних захво-рювань.
2. Тривалий вплив комплексу основних несприятливих факто-р1в виробничого середовища
р1зно1 1нтенсивност1 призводить до збтьшення первинно! захво-рюваност1, що у 2,5-2,9 рази перевищуе показники контрольно! групи (р<0,05).
3. У структур! вперше виявле-них загальних захворювань перше мюце належить хворобам системи кровооб1гу. 1хн1й р1вень у 5,5-5,7 раз1в достов1рно вищий, н1ж у прац1вник1в контрольно! групи. У прац1вник1в, що зайнят1 п1дземним видобутком зал1зно! руди, рад1кулопатп та пол1рад1кулопати у 10,9 раз1в вищ1, н1ж у контрольна груп1 та у 7,8-13,2 раз1в вищий, н1ж в 1нших прац1вник1в основно! групи (p<0,05), а хрошчш хвороби ниж-н1х дихальних шлях1в у 3,6 рази достов1рно вищ1, н1ж у контроль-н1й груп1 та у 1,98-4,8 раз1в вищ1, н1ж в 1нших прац1вник1в основно! групи (p<0,05), що залежить в1д умов прац1.
У прац1вник1в, зайнятих вщкритим видобутком зал1зно!
Таблиця 3
Розподшення вперше виявлено'Г захворюваност за результатами перюдичних медичних оглядiв залежно вiд стажу, % (р<0,05)
Вироб-ництво Вщкритий видобуток зал1зно! руди П1дземний видобуток зал1зно! руди Металургшне виробництво Контрольна група
абс. % абс. % абс. % абс. %
До 5 267 15,02± 0,78 230 15,12± 0,56 80 12,15± 0,47 77 16,00± 0,86
V 5-9 534 30,05± 0,91 417 27,43± 0,19 218 33,13± 0,93 113 23,50± 1,00
* со т о 10-14 343 19,30± 0,80 253 16,63± 0,78 173 26,29± 0,67 88 18,30± 0,91
15-19 157 8,84± 1,10 269 17,68± 0,64 78 11,85± 0,48 64 13,40± 0,80
20 i > 476 26,79± 0,65 352 23,14± 1,03 109 16,56± 0,95 139 28,80± 1,07
Разом 1777 100 1521 100 658 100 481 100
руди, переважають сомато-трофн1 вегетативн1 дисфункци, як1 у 3,7 рази достов1рно вищ1, н1ж у прац1вник1в контрольно! групи та у 4,2 рази вищ1, н1ж у прац1вник1в, зайнятих пщзем-ним видобутком зал1зно! руди, а також вегетосенсорн полшей-ропати верхшх к1нц1вок, як1 у 6,7 раз1в вищ1, н1ж у контрольн1й груп1 та у 3,3-4,4 рази вищ1, н1ж в 1нших прац1вник1в основно! групи (р<0,05).
Первинна захворюван1сть пра-ц1вник1в металург1йного вироб-ництва е достов1рно нижчою, н1ж у прац1вник1в, зайнятих пщзем-ним та вщкритим видобутком зал1зно! руди, а для деяких нозо-лог1й - I з контрольною групою, що пов'язане з природним та штучним професмним добором та формуванням стмкого здорового контингенту.
4. Проведен! дослщження до-водять необхщнють удоскона-лення медико-профшактично! допомоги прац1вникам з1 шкщ-
ливими i небезпечними умова-ми прац^ пiдвищення якостi медичних оглядiв та посилення контролю з боку держави i медично! служби щодо своечас-но! диспансеризацп та виконан-ня у повному обсязi л^вально-профiлактичних заходiв в осiб з вперше виявленою патологiею, що вщкривае перспективи для подальших наукових дослщ-жень, спрямованих на розроб-лення та впровадження профн лактичних заходiв i пiдвищення якостi медичних оглядiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Методология оценки профессионального риска в медицине труда / Н.Ф. Измеров, Э.И. Денисов, Н.Н. Молодкина, [и др.] // Медицина труда и промышленная
экология. - 2001. - № 12. -С. 1-7.
2. Профессиональный риск для здоровья работников: руководство / - М. : Тровант, 2003. - 448 с.
3. Кунаев Ю.1. Професмне здоров'я в Укра!ш / Ю.1. Кун-дiев, А.М. Нагорна. - К. : ВД «Авщенна», 2006. - 316 с.
4. Нагорна А.М. Сучасний стан та шляхи покращання оргаызаци та контролю над медичними оглядами працюючих у шкщли-вих i небезпечних умовах / Нагорна А.М., Кононова 1.Г. [та ш.] // Укра'шський журнал з проблем медицини прац - 2014. -№ 3 (40). - С. 10-18.
5. Басанець А.В. Профзахво-рюванють - актуальна проблема сучасност / Басанець А.В., Лубянова 1.П., Тимошина Д.П. // Охорона працк - 2011. - № 2. -С. 42-45.
6. Кононова 1.Г. Профшактичш попереднi та перiодичнi медичнi огляди пра^вниюв, якi працю-ють в умовах впливу шкщливих та небезпечних факторiв / Кононова 1.Г. / Додаток до журналу «Охорона прац та пожежна безпека». - 2013. -
№ 6. - 46 с.
Таблиця 4
PiBeHb та структура вперше виявлених загальних захворювань при перюдичних медичних
оглядах на 1000 працiвникiв (p<0,05)
Загальнi захворювання Пщземний видобуток залiзно! руди Вiдкритий видобуток залiзно! руди Металур-гiйне виробництво Контрольна група
Клас VI. Хвороби нервово! системи
Соматоформна вегетативна дисфунк^я (ВСД, НЦД, АВС, астеычний синдром, нейродистрофiчний синдром) 11,80±0,86 50,23±3,72* 13,20±0,75 13,50±0,60
ПолЫевропати та iншi ураження периферично! нервово! системи, у тому числк
Вегетативно-сенсорна полЫевропа™ верхнiх кiнцiвок 3,71±0.78* 12,22±2,108 2,75±1,17 1,75±0,49
Радикулопати, полiрадикулопатN 32,39±5,76* 4,14±1,18 2,45±0,67 2,98±1,64
Клас VII. Хвороби ока та придаткового апарату
Пперметротя, мiопiя, астигматизм 5,39±0,85* 10,72±2,33 4,08±0,76* 14,00±0,58
Клас VIII. Хвороби вуха та сосковидного вщростка
Початковi явища нейросенсорно!туговухост 6,07±1,37* 9,24±4,23* 3,00±1,22* 0,31±0,01
Клас IX. Хвороби системи кровооб^
Гiпертонiчна хвороба 62,75±10,07* 60,04±11,57* 27,44±5,73* 10,87±1,08
lшемiчна хвороба серця 8,09±2,57 18,54±7,07 10,90±4,91 7,18±3,46
Клас X. Хвороби оргаыв дихання
Хроычы хвороби нижнiх дихальних шляхiв 21,59±1,87* 10,87±2,10 4,49±1,46 5,97±2,56
Клас XI. Хвороби оргаыв травлення
Хрон1чний гастрит 2,02±0,45 3,06±0,03 1,87±0,44 5,27±2,46
Виразкова хвороба шлункатадванадцятипапо! кишки 3,37±1,15* 6,20±4,13 2,14±0,99* 10,27±2,84
Хрон1чний холецистит 15,65±2,17 5,74±1,06 7,48±1,16 10,37±5,93
Клас XIII. Хвороби кютково-м'язово! системи та сполучно! тканини
Остеохондроз, остеохондропатп' 10,18±1,64 3,08±0,15* 2,6±0,76* 16,97±6,91
Артрози, периартрози, деформуючий артроз 11,89±2,64 3,09±0,72* 2,48±0,64* 8,17±1,43
Клас XIV. Хвороби сечостатево! системи
^елонефрит хронiчний 16,87±1,78* 4,07±0,97 1,55±0,51* 6,07±2,06
Сечокам'яна хвороба 4,38±0,25* 4,07±0,97 1,02±0,04* 2,12±0,49
Загалом по виробництву 277,20±24,89* 322,34±35,04* 84,68±8,58 110,83±10,15
№ 2 2016 Environment & Health 66
7. Концепцiя Загальнодержав-hoï цiльовоï соцiальноï программ «Збереження i розвиток трудового потен^алу Украïни на 2008-2017 роки» / Укр. ж-л з пробл. медицини працк - 2007.
- Вип. 12, № 4. - С. 3-9.
8. Осадчий В. Криза та умови прац / Охорона працк - 2010. -№ 5. - С. 51.
9. Артамонова В.Г., Хурцила-ва О.Г., Хавинсон В.Х., Башкаре-ва А.С. Материалi Х Всерос. конгр. «Профессия и здоровье».
- Пробл. старения и профессионального долголетия трудоспособного населения.- М.: Медицина, 2011. - С. 27-29.
10. Охрана здоровья в условиях экономического кризиса: задачи, стоящие перед Европейским регионом ВОЗ. 25 апреля 2009 г. (Электронный ресурс). Режим доступа : http// www.euro.who.int/data/assets/pdff ile/0011/12959/0sl0 reportrus.pdf.
11. Лехан В.М., Слабкий Г.О., Шевченко М.В. Стратепя роз-витку системи охорони здо-ров'я: Укра'шський вимiр. - К., 2009. - С. 3. (Електронний ресурс) Режим доступу : http // www.rainbow.gow.ua.
REFERENCES
1. Izmerov N.F., Denisov E.S., Golikova N.N., Rodionova G.K. Оccupational Medicine and industrial ecology. 2001; 12 : 1-7 (in Russian).
2. Izmerov N.F., Denisova E.S. Trovent, 2003. 448 p. (in Russian).
3. Kundiev YI., Nagorna A.M. Avi-cenna, 2006. 316 p. (in Ukrainian).
4. Nagorna A.M., Kononova I.G., Grechkovskaya N.V. Ukr. J. Occup. Health. 2014 : 10-18
(in Ukrainian).
5. Basanets A.V., Lubyanova I.P., Timoshina D.P. Ochorona praci. 2011; 2 : 42-45 (in Ukrainian).
6. Kononova I.G. Ochorona praci i pozezna bezpeka. 2013; 6 ; 46 (in Ukrainian).
7. Ukrainian Journal of occupational Health. 2007; 4 : 3-9
(in Ukrainian).
8. Osadchiy V. Ochorona praci. 2010 ; 5 : 51 (in Ukrainian).
9. Artamonova V.G., Khurtsila-va O.G., Havinson V.H, Bachkareva A.S. Medicine, 2011. 27-29 (in Russian).
10. Health conditions economic crisis: challenges for the European WHO. Available at : http// www.euro. who.int/data/ assets/pdfile/0011/ 12959/Oslo report eng.pdf.
11. Lekhan V.M., Slabkiy G.O., Shevchenko M.V. 2009. Available at : http / /www.rainbow.gow.ua.)
Надiйшла до редакцп 12.11.2015
НА ПЕРЕДОВЫХ РУБЕЖАХ МОРСКОЙ МЕДИЦИНЫ
К 80-летию профессора Л.М.Шафрана
НАШ1 ЮВ1ЛЯРИ
У февраля 2016 года Щ исполнилось 80 лет IЯ ШАФРАНУ Леониду I Моисеевичу, доктору медицинских наук, профессору, Заслуженному деятелю науки и техники Украины, Почетному работнику морского и речного флота Украины, первому заместителю директора ГП «Украинский научно-исследовательский институт медицины транспорта» Минздрава Украины (Одесса).
За 50 лет своей активной и разносторонней научной деятельности он внес существенный вклад в развитие морской медицины, медицины транспорта, промышленной, транспортной и биохимической ток-сикологии,гигиены и токсикологии полимерных материалов, в том числе в теорию и практику пожаробезопасно-сти и токсикологии горения полимеров, в проблему адаптации человека в экстремальных условиях производственной и окружающей среды, психофизиологию операторского труда.
Шафран Л.М. родился в г. Коростень Житомирской области в семье служащих. В 1954 году окончил среднюю школу с медалью в г Черновцы. Далее вся его жизнь связана с Одессой, где в 1954 г поступил и в 1957 г окончил с отличием
Военно-морское медицинское училище. После увольнения в запас в 1959 г поступил и в 1966 г окончил лечебный факультет Одесского государственного медицинского института им. Н.И. Пирогова с отличием и, одновременно, в 1964 г. - биологический факультет Одесского государственного университета имени И.И. Мечникова с отличием.
С 1959 года работал помощником эпидемиолога, врачом Бассейновой санэпидстанции Черноморско-Азовского вод-здравотдела. В июле 1965 г организовал и возглавил Бассейновую токсикологическую лабораторию Черноморско-Азовского водздравотдела, которая вскоре стала научно-практическим центром медицины водного транспорта в Южном, а затем и других морских и речных бассейнах страны. Наряду с большим объемом проводимых в лаборатории химико-аналитических и экспериментальных исследований сотрудники выполняли их непосредственно на судах в длительных морских рейсах, участвовали в производственных испытаниях на береговых объектах и в приемке судов в эксплуатацию. Сам Л.М. Шафран совершил в 1964-1992 гг десятки морских рейсов в качестве судового врача и врача-исследователя продолжительностью до 9 месяцев, в том числе кругосветное плавание на т/х «Котовский». Результаты исследований легли в основу ряда положений и медицинского приложения к Международному кодексу морской перевозки опасных грузов (IMDG Code), отечественных «Правил морской перевозки опасных грузов» (МОПОГ) трех изданий (1968, 1977, 1990), Санитарных правил для морских, речных судов и портов СССР, обоснования максимально допустимых сроков непрерывного плавания, внедрения новых режимов труда и отдыха плавсостава, эксплуатации судов сокращенными
