THE MANAGEMENT OF THE PROFESSIONAL RISK BY THE "PROTECTION TIME' FOR THE WORKERS OF THE MINING AND METALLURGICAL INDUSTRY
OF UKRAINE
Orekhova O.V.
КЕРУВАННЯ ПРОФЕС1ННИМ РИЗИКОМ ШЛЯХОМ «ЗАХИСТУ ЧАСОМ» ДЛЯ ПРАЦ1ВНИК1В ПРНИЧО-МЕТАЛУРГШНО1
ГАЛУЗ1 УКРА1НИ
ОРЕХОВА О.В.
УкраТнський науково-дослiдний iнститут промисловоТ медицини, м. Кривий Pir
УДК 613.62+658.331] 622+669
K^40Bi слова: професiйний ризик, «захист часом», «безпечш» термiни роботи, гiрничо-металургiйний комплекс.
основi розвитку системи медицини пращ у сучасному ТТ розу-мiннi полягае теорiя оцшки i керування професiйними ризи-ками, що iнтенсивно розроб-ляеться втизняними та закор-донними авторами [1-5]. ОцЫка i керування профеайни-ми ризиками мае на мет про-ведення аналiзу i оцiнки стану здоров'я пра^вниюв та при-чинно-наслщкового зв'язку з умовами працi, Ыформування про ризик суб'екта трудового права, а також проведення заходiв з керування професй ними ризиками за рахунок зни-ження експозицiйних, дозових навантажень, а також «захист часом» [1, 6-10]. При оцшщ ризику велика увага надаеться кшькюнш оцшщ збиткiв вiд
ризику для вибору найбшьш ефективних заходiв управлiння ним, тобто профшактики, що в останш роки i е прюритетом наукових достджень i розро-бок у медицин прац [11, 12].
Сучасна концеп^я професй ного ризику надае можливост вiдшкодування шкоди потерт-лим через нещасш випадки на виробництвi i професiйних за-хворювань шляхом обов'язко-вого страхування вiд нещасних випадкiв i професiйних захво-рювань за диференцiйованими тарифами [2, 3, 5, 9, 13].
Ниш основним дючим засо-бом профiлактики професмних захворювань е гiгiенiчне норму-вання та контроль над рiвнем шюдливих виробничих чинни-кiв. Однак таю засоби профи
УПРАВЛЕНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫМ РИСКОМ ПУТЕМ «ЗАЩИТЫ ВРЕМЕНЕМ» ДЛЯ РАБОТНИКОВ ГОРНО-МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ УКРАИНЫ Орехова О.В.
Украинский научно-исследовательский институт промышленной медицины, г. Кривой Рог
Цель: на основании гигиенической оценки условий труда рассчитать «безопасные» сроки работы для работников горно-металлургической отрасли. Материалы и методы. В ходе исследований были использованы гигиенические, эпидемиологические и математико-статистические методы. Расчеты «безопасных» сроков работы проводились согласно утвержденной методике с расчетом «доза-эффектной» зависимости. Для факторов, не имеющих четкой связи «доза-эффект», оценку проводили по времени сокращения продолжительности жизни (ущерб здоровью (УЗ) в виде уменьшения продолжительности жизни на количество суток за год в зависимости от степени вредности по общей оценке условий труда. Результаты. Профессиональный риск для здоровья работающих в горно-металлургической отрасли обусловлен комплексным воздействием вредных производственных факторов, превышающих предельно допустимые нормативы от 40,4% по уровню шума до 14% по показателям вибрации на рабочих местах, относящихся к 3 классу 2 и 3 степени вредности. «Безопасные» сроки работы при подземной добыче железной руды колеблются от 1,25-5 лет при работе в
условиях пыли до 1,5 мес. при воздействии шума. Скрытый ущерб здоровью составляет до 50,0 дней в год за счет тяжести и напряженности труда в подземных условиях. «Безопасные» сроки работы при открытой добыче железной руды составляют от 12,6лет-5 дней при воздействии шума и под воздействием пыли - 2,5-1,25 года. Для основных технологических процессов металлургического производства наибольший скрытый ущерб здоровью вследствие вредных условий труда колеблется от 8,75 до 50,0 суток в год. «Безопасные» сроки работы в условиях пыли колеблются от 1,25 до 5 лет, в условиях шума - 40-1,3 года, в условиях нагревающего микроклимата - от 17 до 3,4 лет в зависимости от параметров и степени вредности микроклимата. Проведенные исследования доказывают необходимость совершенствования санитарно-гигиенических и профилактических мероприятий на рабочих местах для улучшения условий труда и снижения уровней вредных производственных факторов. Внедрение новой системы управления профессиональным риском, одной из составляющих которой является «защита временем», или «безопасные» сроки работы во вредных условиях путем ограничения времени воздействия вредных производственных факторов, может стать эффективной мерой снижения уровня профессиональных заболеваний. Ключевые слова: профессиональный риск, «защита временем», «безопасные» сроки работы, горно-металлургический комплекс.
© Орехова О.В. СТАТТЯ, 2016.
69 Environment & Health №4 2016
пилового навантаження, яке визначають за середнiй робо-чий стаж - 25 роюв. У тих випадках, коли тривалiсть роботи понад 25 роюв, розра-хунок слiд проводити, виходячи з реального стажу роботи.
Т! = КПН25/ К/ N / Q, (1) де Т1 - допустимий стаж роботи; КПН25 - контрольне пилове навантаження за 25 роюв роботи в умовах дотримання ГДК; К -фактична середньозмЫна кон-центра^я пилу; N - кiлькiсть змЫ за календарний рк; О - об'ем легенево'У вентиляцií за змЫу.
Для фiзичних факторiв вироб-ничого середовища (шум та вiбрацiя) вихщною е формула для розрахунку стажовоТ експо-зицiйноí дози:
СД = Leкв + 10lg(Т/Тo), (2) де Ьекв - еквiвалентний рiвень шуму або вiбрацií; Т - стаж роботи у таких умовах, роки; Т0 = 1 рк.
Для нагрiваючого мкроктма-ту рекомендуеться обмеження стажу роботи залежно вщ класу шкiдливостi у виглядi таблицi, яку з достатньою точнiстю можна представити формулою:
СДТ= 20-3,3*Кт, (3) де СДТ - допустимий стаж в умовах нагрiваючого мкрокт-мату; КТ - ступiнь шкiдливостi, для 2 класу вона дорiвнюе 0, для класу 3.1 - 1 i т.д. При цьому на роботу в умовах дм нагрiваючого мiкроклiмату при-ймаються особи вiком вiд 25 до 40 роюв.
Для факторiв, що не мають чiткого зв'язку «доза-ефект», оцiнку проводили за часом ско-рочення тривалостi життя. Збиток здоров'ю (ЗЗ) у виглядi зменшення тривалостi життя на кiлькiсть дiб на рiк залежно вiд ступеня шкiдливостi за загаль-ною оцЫкою умов працi можна представити наступною формулою:
Таблиця 1
Рiвeнь шкiдливих виробничих факторiв на робочих мiсцях працiвникiв прничо-металургшно'Г галузi УкраГни
лактики не е досить ефективни-ми. Тому необхiдно разом з юнуючими класичними засоба-ми профшактики, необхiдно впроваджувати нову систему керування професiйним ризи-ком, одшею зi складових якоТ е «захист часом», або «безпечнi» термши роботи у шкiдливих умовах. Таким чином, коли оргашзацмно-техшчш засоби профшактики не дозволяють досягти нормативних рiвнiв шкiдливих виробничих факто-рiв на робочих мюцях, обмеження часу дм цих факторiв може стати ефективним заходом зниження рiвня професй них захворювань.
Мета: на пiдставi гiгiенiчноí оцiнки умов прац розрахувати «безпечнi» термЫи роботи для пращвниюв прничо-металур-гiйноí галузi.
Матeрiали та методи до-слiджeння. Для вирiшення поставленоí мети використову-валися ппеычш, етдемюлопч-нi та статистичш методи до-слiдження.
Розрахунок «безпечних» тер-мiнiв роботи проводили згщно з методикою [3]. Так, для аеро-золiв переважно фiброгенноí дм (АПфД) найбiльш простою i поширеною е формула для «безпечного» стажу роботи (Т1), за якоí пилове навантаження не буде перевищувати контрольного, допустимого
Показник Фактор виробничого середовища (%)
Пил Шум В1бра-ц1я М1кро-кл1мат Важкють прац1 Напруже-н1сть прац1
Кшьюсть робочих м1сць з перевищенням ГДК та ГДР 22,0 40,4 14,0 30,0 23,6 23,6
з них "п, що мають р1вень 3 класу 2 ступеня шкщливост 79,6 65,3 36,4 83,3 87,6 87,6
Ризик дм шк1дливого фактора для прац1вника 0,52 0,07 0,09 0,68 0,69 0,69
ЗЗ=1,5687*ехр(0,8533*СШ)
±30%, (4)
де ЗЗ - збиток здоров'ю у виг-лядi зменшення тривалост життя на юльюсть дiб на piK; СШ
- стутнь шкiдливостi: для класу 2 вона доpiвнюe 0, для класу 3.1
- 1 i т.д. Збиток здоров'ю у виглядi
зменшення тривалост життя на кiлькiсть дiб на рк залежно вщ ступеня шюдливост за оцiнкою важкостi пpацi можна представити формулою: ЗЗВ= 1,3545*ехр(0,8067*СШ) ±20%, (5)
де ЗЗВ - збиток здоров'ю у виг-лядi зменшення тpивалостi життя на юльюсть дiб на piк; СШ
- стутнь шюдливости для класу 2 вона доpiвнюe 0, для класу 3.1
- 1 i т.д. Збиток здоров'ю у виглядi
зменшення тривалост життя на кiлькiсть дiб на piк залежно вiд ступеня шюдливост за оцiнкою напpуженостi прац можна представити формулою: ЗЗН=1,5687*ехр(0,8533*СШ), (6)
де ЗЗН - збиток здоров'ю у виг-лядi зменшення тривалост життя на кiлькiсть дiб на рк; СШ
- стутнь шюдливости для класу 2 вона доpiвнюe 0, для класу 3.1
- 1 i т.д
Обробку матеpiалу проводили з застосуванням стандартного пакета програм Microsoft Office Excel. Отримаш дан мали нормальний закон розподшу ймовipностей. Для Ух аналiзу використовувалися переважно паpаметpичнi критерп Ст'ю-дента i Фшера. Кшьюсть спо-стережень була достатньою для отримання незмщених оци нок перших двох моменлв: середньоУ арифметичноУ (М) та середньоквадратичного вщхи-лення (5). Для поpiвняння се-pеднiх величин юльюсних по-казникiв за нормального розподшу ознаки використовували t-критерм Ст'юдента. Досто-вipним вважали piвень значу-щостi р<0,05 з надмнютю 95%.
Результати та обговорен-ня. У результат проведених дослiджень було встановлено, що на робочих мюцях пра^вни-юв гipничо-металуpгiйноУ галузi УкраУни мае мiсце перевищен-ня гранично допустимих нор-
мативiв вiд 40,4% за piвнем шуму до 14% за показниками вiбpацiУ на робочих мюцях (табл. 1). Причому piвнi шюдли-вих виробничих фактоpiв, що належать до 3 класу 2 ступеня
№ 4 2016 Environment & Health 70
THE MANAGEMENT OF THE PROFESSIONAL RISK BY THE "PROTECTION TIME" FOR THE WORKERS OF THE MINING AND METALLURGICAL INDUSTRY OF UKRAINE Orekhova O.V.
Ukrainian Occupational Medicine Scientific Research Institute, Krwvi Rih
Objective. On the basis of the hygienic assessment of working conditions we calculated the safe working periods for the workers in the mining and metallurgical industry.
Materials and methods. We used hygienic, epidemiological and mathematical-statistical methods. Calculation of "safe" time of work was carried out according to the approved method with the calculation of the "dose-effect" dependence. For the factors that do not have a clear "dose-effect" connection the assessment was conducted by the time of the reduction in life expectancy (the health damage) in the form of the reduction of life expectancy by the number of days in a year depending on the degree of hazard by the overall assessment of working conditions.
Results. An occupational risk for the health of workers and the mining and metallurgical industry is stipulated by the complex effect of harmful occupational factors that exceed the maximum permissible standards from 40.4% by the noise level to 14% by the indices of vibration in the workplace and belong to the 3-rd class of 2-nd and 3-rd degrees of hazard. "Safe" dates of employment in
underground mining of iron ore range from 1.25-5 years at work in dusty conditions to 1.5 months under noise effect. Hidden health damage amounts to 50.0 days per year due to the severity and the intensity of work under underground conditions. "Safe" periods of work in open pit mining of iron ore make up from 12.6 years to 5 days under noise effect and 2.5-1.25 years under the dust one. The largest hidden health damage from hazardous working conditions varies from 8.75 to 50.0 days per year. For the main technological processes of metallurgical production. "Safe" periods of work under conditions of dust range from 1.25 to 5 years, 40-1.3 years under conditions of noise, from 17 to 3.4 years under heating microclimate, depending on parameters and degree of microclimate harmfulness. Performed investigations present a necessity to develop sanitary-hygienic and preventive measures at the workplaces for the improvement of working conditions and a decrease of the levels of harmful occupational factors. The implementation of the new system of the professional risk management may be an effective measure for a decrease of the level of the occupational diseases, the "protection time" or "safe" term of work under harmful conditions by means of the limitation of the time of exposure to harmful occupational factors is one of the components of this system. Keywords: occupational risk, "protection by time", "safe" dates of employment, mining and metallurgical complex.
шюдливост (зпдно з ДСНтаП «Ппеычна класифкащя працк..», наказ № 248 вщ 08.04.2014 р.) на цих робочих мюцях станов-лять 36,4-87,6%, тобто це таю рiвнi факторiв виробничого середовища i трудового проце-су, як здатш в и кл и кати стмю функцюнальш порушення, при-зводити до зростання виробни-чо-зумовленоТ захворюваност та розвитку профеайних захво-рювань.
Оцшка шюдливост виробни-чих факторiв за рiвнем переви-щення ГДК або ГДР (зпдно з ДСНтаП «Ппешчна класифка-щя працк..», наказ № 248 вщ 08.04.2014 р.) мае теоретич-ний характер та не може ч^ко визначити межi вщповщност мiж рiвнем факторiв та розвит-ком захворювань. Тому е дуже актуальним пошук методiв, що розширюють уяву про шюдпи-вють того чи Ышого фактора. Одним з таких методiв е оцшка безпечного стажу за дм конкретного виробничого чинни-ка. «Безпечним» термшом роботи можна вважати такий перюд часу, за якого ризик виникнення хрошчних захво-рювань е нижчим за фоновий у пра^вниюв контрольноТ групи i становить >5%. Ця стажова експози^я занадто мала, щоб викликати патолопчш змЫи у
здоров'i прац1вника, имов1рно «безпечна» i е допустимою, поки немае пщтверджених даних про порушення здо-ров'я, але потребуе певноТ уваги [11, 12].
У результат проведених достджень було встановлено, що на початку трудовоТ дiяль-ност на частину пра^вниюв, як зазнають негативного впливу основних шкщливих факторiв виробничого середовища та мають пщвищену Ыдивщуальну чутливють до них, дiе так зва-
ний «стихмний добiр», який сприяе «вщсюванню» пперчут-ливих пра^вниюв i формуван-ню бтьш «стмких» до дм шюд-ливих виробничих факторiв контингентiв працiвникiв. Для працiвникiв, яких умовно можна назвати «бтьш стмкими» до дм комплексу шкiдливих виробничих факторiв, характерний бiльш тривалий перюд профе-сiИноТ патологи, тому для них можна розрахувати термш «безпечного» стажу роботи в умовах дм комплексу шкiдливих
Таблиця 2
«Безпечш» термiни роботи у шкiдливих умовах залежно вiд класу умов прац (роки)
Вироб-ничий фактор Нозолог1я Клас умов прац1 зг1дно з ДСНтаП «Ппен1чна класиф1кац1я працк..», наказ № 248 вщ 08.04.2014 р.
2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Пил ХОЗЛ 25 25-12,5 12,5-5 5-2,5 <2,5 -
Шум Нейро-сенсорна туговух1сть 40 40-12,6 12,61,3 1,3 р.-1,5 мюяця 1,5 мюяця - 5 дн1в -
В1брац1я локальна В1брац1йна хвороба 30 30-15 15-9 9-4 4-3 <3
В1брац1я загальна В1брацшна хвороба 30 30-9 9-2 2 р.-6 м1сяц1в 6-1,5 мюяця <1,5 мюяця
В1брац1я загальна Рад1куло-пат1я - 63,8 63,815,9 15,9-7,1 7,1-4,0 <4,0
В1брац1я загальна Вегетативно-сенсорна полшевро-пат1я рук - - 63,6 63,6-12,5 12,5-4, 0 <4,0
71 Environment & Health №4 2016
виробничих факторiв.
Теоретичним пщфунтям для розрахунку «безпечних» терми нiв роботи у шкiдливих умовах е дозова оцiнка фактора. Ос-кiльки доза як поняття перед-бачае рiвень фактора та трива-лiсть його дií, то протилежне завдання - за допустимим рiв-нем визначити безпечну експо-зищю, що дае нам необхщний iнструмент для оцiнки «безпечних» термов роботи у шюдли-вих умовах.
На пiдставi цих пiдходiв нами розраховано «безпечнi» термi-ни роботи в умовах впливу шюдливих i небезпечних факто-рiв виробничого середовища залежно вiд класу умов пращ для запобтання розвитку про-фесiйних захворювань (табл. 2).
Встановлено пряму залеж-нiсть мiж класом умов працi та тривалiстю «безпечних» терми нiв роботи.
Для факторiв, що не мають чiткого зв'язку «доза-ефект» -
важкiсть та напруженють працi, пропонуемо оцiнку за часом скорочення тривалост життя (табл. 3).
Таким чином, чим вищий клас умов пращ за показниками важкост та напруженост працi, тим бiльше втрачаеться дiб життя на кожен рiк роботи у таких умовах.
На пiдставi проведених до-слiджень умов пращ та розра-хованих за стандартними формулами «безпечш» термши роботи визначено «безпечнi» термiни роботи в умовах впли-ву шюдливих виробничих фак-торiв для окремих технолопч-них процесiв прничо-металур-гшного комплексу Украíни (табл. 4).
Як свщчать результати до-слiджень найбшьший прихова-ний збиток здоров'ю за впливу комплексу шюдливих виробничих факторiв мае мюце при проведены очисних роб^ та при робот на пiдземних дро-барках (50,0 дшв на рiк). Причому найбшьший внесок дають важюсть та напруженють пращ у пщземних умовах. «Безпечы» термiни роботи най-меншi у пщземних умовах пращ при розкритт корисних копа-лин та при робот на пiдземнiй дробарцi (1,5 мю), що пов'яза-но з впливом високих рiвнiв шуму на пращвниюв. «Без-печнi» термiни роботи в умовах пилу коливаються вщ 1,25 до 5 роюв. Таким чином, вс розра-
хованi значення вказують на короткий перюд розвитку захворювань у пращвниюв i свщчать про необхщнють розрахунку та впровадження «гранично допустимих термов роботи».
Спостерiгаеться пряма за-лежнiсть мiж «безпечним» стажем та умовами пращ на робо-чих мюцях, що мае мiсце у конкретному цеху у конкретно професп - чим вищий клас шкщпивост умов працi, тим менший стаж його безпечно!' працi. Тобто такий стаж (у роках), за якого вщсутш будь-якi прояви не лише професй них, а й загальносоматичних захворювань.
Стаж роботи бшьше полови-ни середнього термiну розвитку профзахворювань у професп вважаеться значним фактором ризику. Такий аналiз i оцiнка визначають можливу трива-лiсть контакту при робот у шкiдливих умовах, безпечну для здоров'я, а також термши його перегляду. Таким чином, заходи профшактики, у тому чист захист часом (режим пращ та вщпочинку, скороче-ний робочий час i додаткова вiдпустка), збiльшують безпеч-ний стаж роботи. У пращвниюв, що зайнят вщкритим видобут-ком залiзноТ руди, в основних технологiчних процесах найбшьший прихований збиток здоров'ю при впливi комплексу шюдливих виробничих факто-
Таблиця 3
«Безпечш» термши роботи у шкщливих умовах залежно вщ класу важкостi
та напруженост працi
Виробничий фактор Прихований збиток здоров'ю (к1льк1сть д1б на р1к) Клас умов прац1 згщно з ДСНтаП «Пг1ен1чна класиф1кац1я пращ...», наказ № 248 вщ 08.04.2014 р.
2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Важюсть прац1 Збиток здоров'ю - 2,5-3,75 5,1-8,75 12,6-18,75 - -
Напружен1сть прац1 Збиток здоров'ю - 3,75 8,75 18,75 50 -
Таблиця 4
«Бeзпeчнi» термши роботи при пщземному видобутку залiзноГ руди
Технолопчний процес Загальна ощнка умов прац1 зг1дно з ДСНтаП «Ппен1чна класифка- ц1я пращ...», наказ № 248 в1д 08.04.2014 Прихований збитокздоров'ю через шкщлив1 умови пращ «Безпечн1» термши роботи за дмвиробничих фактор1в (роки) Збиток через важк1сть прац1 (днО Збиток через напруже- н1сть прац1 (дн1)
Пил Шум М1крокл1мат
Розкриття родовищ корисних копалин (шахты стовбури) 3.3 18,75 5 1,5 мю. 13 12,6 18,75
Очисн1 роботи (бур1ння шпур1в, вибухов1 роботи, навантаження) 3.4 50,0 1,25 1,3 10 50,0 50,0
Транспортування прничо'| маси (шахтний транспорт) 3.3 18,75 2,5 1,3 13 12,6 18,75
Пщземна дробарка 3.4 50,0 1,25 1,5 мю. 13 50,0 50,0
№ 4 2016 Еоттошшт& Иеаьти 72
р1в мае мюце при навантаженн1 та транспортуванн1 прничо'Т маси та при робот1 на дро-барко-сортувальних фабриках (50,0 дшв на р1к) (табл. 5).
«Безпечш» терм1ни роботи найменш1 за впливу високих р1вн1в шуму на прац1вниюв (12,6 рок1в - 5 дн1в) та пилу (2,5-1,25 рок1в). Таким чином, при робот1 в умовах, що значно переви-щують допустим! нормативи, та за в1дсутност1 профшактичних заход1в пер1од розвитку захво-рювань у прац1вник1в дуже короткий.
Для основних технолопчних процес1в металург1йного ви-
робництва найбшьший прихо-ваний збиток здоров'ю через шк1длив1 умови прац1 колива-еться в1д 8,75 до 50,0 д1б на р1к (табл. 6).
«Безпечн1» терм1ни роботи в умовах пилу коливаються в1д 1,25 до 5 роюв, в умовах шуму -40-1,3 роки, в умовах нагр1-ваючого м1крокл1мату - в1д 17 до 3,4 роюв залежно в1д пара-метр1в та ступеня шк1дливост1 м1крокл1мату. Як бачимо з отри-маних результат1в, р1вень шюд-ливих фактор1в виробничого середовища прничо-металур-г1йного комплексу УкраТни такий, що «безпечним» можна
вважати стаж в1д юлькох м1сяц1в до 1 року роботи, а пот1м за якимось з фактор1в прац1вник попадае у зону пщвищеного ризику.
Висновки
1. Впровадження сучасноТ обГрунтованоТ системи «захи-сту часом» з розрахунком без-печних термш1в роботи е необх1дним та ефективним методом профшактики профе-с1йноТ патолог1Т та покращання якост1 I тривалост1 життя пра-ц1вник1в.
2. Професмний ризик для здоров'я прац1вниюв прничо-металург1йноТ галуз1 зумовле-
Таблиця 5
«Безпечш» термши роботи в умовах вiдкритого видобутку залiзноГруди
Технолопчний процес Загальна оцшка умов прац1 зг1дно з ДСНтаП «Ппен1чна класиф1ка- ц1я працк..», наказ № 248 в1д 08.04.2014 р. Прихований збиток здоров'ю через шкщлив1 умови прац| (дн1) «Безпечн1» терм1ни роботи за дм вироб-ничих фактор1в (роки) Збиток через важк1сть прац| (дн1) Збиток через напруже-нють прац1 (дн1)
Пил Шум М1кро-кл1мат
Виймання зал1зноТ' руди (екскавац1я, бур1ння, вибухов1 роботи) 3.3 18,75 2,5 12,6 17 8,75 8,75
Навантаження та транс-портування прничоТ' маси 3.4 50,0 1,25 1,3 13 3,75 8,75
Дробарно-сортувальн1 фабрики(дроблення, грохотання, сортування) 3.4 50,0 1,25 5 дн. 17 8,75 8,75
Таблиця 6
«Безпечш» термши роботи для основних технолопчних процеЫв у металургшному
виробництвi
Технолопчний процес Загальна оцшка умов прац1 зг1дно з ДСНтаП «Ппен1чна класиф1кац1я прац1...», наказ № 248 вд 08.04.2014 р. Прихований збиток здоров'ю через шк1длив1 умови прац1 (днО «Безпечн1» термши роботи за дм виробни-чих фактор1в (роки) з е) а -О'х ^ ^ ■ -3. I* 1 ивр бвп З Збиток через напруженють прац1 (дн1)
Пил Шум М1кро-кл1мат
Шихтове в1дд1лення агломерацшного цеху (подача вапняку та коксу) 3.4 50,0 2,5 1,3 7 8,75 3,75
Агломерацмна машина (сп1кання, подр1бнення та грохотання) 3.4 50,0 1,25 1,3 13 3,75 8,75
Рудне подв1р'я доменного цеху (пдготовка руди, подача у приймальн1 бункери) 3.4 50,0 5 1,3 7 8,75 8,75
В1дкрит1 жолоби доменного цеху та розливальн1 машини 3.4 50,0 5 1,3 7 8,75 8,75
Ливарне подв1р'я доменного цеху 3.2 8,75 5 1,3 17 - 8,75
Шихтове в1дд1лення конверторного цеху 3.4 50,0 1,25 1,3 10 8,75 3,75
Конвертор(власне плавка стап1) 3.4 50,0 5 1,5 мю. 7 3,75 8,75
М1ксерне в1дд1лення (змшування р1дкого чавуну) 3.4 50,0 5 12,6 7 8,75 3,75
Розливальний майданчик (розлиття стал1 у виливниц1) 3.4 50,0 2,5 1,3 3,4 3,75 8,75
Нагр1вальн1 колодяз1 (нагр1вання зливк1в) 3.2 8,75 25 40 17 - 8,75
Пульти керування безперервно-загот1вельним станом 3.2 8,75 5 1,3 13 8,75 8,75
73 Еоттошшт& Иеаьти №4 2016
ний комплексним впливом шкiдливих виробничих факто-рiв, якi перевищують гранично допустимi нормативи вiд 40,4% за рiвнем шуму до 14% за показниками вiбрацiТ на робо-чих мюцях i належать до 3 класу 2 та 3 ступеня шкiдливостi.
3. «Безпечнi» термiни роботи при пщземному видобутку залiзноТ руди коливаються вiд 1,25-5 рокiв при робот в умо-вах пилу до 1,5 мю. при впливi шуму.
Прихований збиток здоров'ю становить до 50,0 дыв на рiк за рахунок важкостi та напружено-ст працi у пiдземних умовах.
«Безпечш» термiни роботи при вщкритому видобутку залiзноТ руди пiд впливом шуму становлять 12,6 роюв - 5 дшв, пщ впливом пилу - 2,51,25 рокiв.
Для основних технолопчних процесiв металурпйного ви-робництва найбтьший прихований збиток здоров'ю через шкiдливi умови працi колива-еться вiд 8,75 до 50,0 дiб на рiк. «Безпечнi» термши роботи в умовах пилу коливаються вщ 1,25 до 5 роюв, в умовах шуму -40-1,3 роки, в умовах нагри вального мiкроклiмату - вiд 17 до 3,4 роюв залежно вщ пара-метрiв та ступеня шкiдливостi мiкроклiмату.
4. Проведенi дослщження доводять необхщнють удоско-налення санiтарно-гiгiенiчних та профшактичних заходiв на робочих мiсцях для покращан-ня умов працi та зниження рiв-нiв шкiдливих виробничих фак-торiв.
Впровадження новоТ системи керування профеайним ризи-ком, одшею зi складових якоТ е «захист часом», або «безпечнi» термiни роботи у шкщливих умовах шляхом обмеження часу дм шкiдливих виробничих факторiв, може стати ефектив-ним заходом зниження рiвня професiйних захворювань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Изучение профессионального риска здоровью - актуальная проблема медицины труда / Ю.И. Кундиев,
В.И. Чернюк, П.Н. Витте и др. // Журн. АМН УкраТни. - 2001. - Т. 7, № 3. - С. 550-559.
2. Вертеленко М.В. Мето-дичш пщходи до оцЫки ризику впливу шкщливих i небезпеч-них виробничих чинниюв на професiйне здоров'я /
М.В. Вертеленко // Укр. жур-
нал з проблем медицини працк
- 2007. - № 2 (10). -С. 72-77.
3. Профессиональный риск для здоровья работников: руководство / под ред.
Н.Ф. Измерова, Э.И. Денисова. - М. : Тровант, 2003.
- 448 с.
4. Кундieв Ю.1. Профеайне здоров'я в УкраТн i його роль у збереженн трудового потен-щалу / Ю.1. Кундieв, А.М. На-горна, В.1. Чернюк // УкраТнський журнал з проблем медицини працк - 2007. - № 4 (12). - С. 10-17.
5. Чернюк В.1. Оцшка ризиюв здоров'ю та управлiння ними як проблема медицини пращ /
B.1. Чернюк, П.М. Birre // УкраТнський журнал з проблем медицини працк - 2005. - № 1.
- С. 47-53.
6. Мельцер А.В. Гигиеническое обоснование комбинированных моделей оценки профессионального риска / А.В. Мельцер, А.В. Киселев // Медицина труда и промышленная экология. -2009. - № 4. - С. 1-5.
7. Измеров Н.Ф. Оценка профессионального риска и управление им - основа профилактики в медицине труда / Н.Ф. Измеров // Гигиена и санитария. - 2006. - № 5. -
C. 14-16.
8. Региональная «система медицины труда» - эффективная модель оценки и управления профессиональными рисками / С.В. Кузин, В.Б. Гурвич, В.Г. Климин и др. // Медицина труда и промышленная экология. - 2010. - № 2. - С. 1-4.
9. Онищенко ГГ. Оценка риска влияния факторов окружающей среды на здоровье в системе социально-гигиенического мониторинга / Г Г Онищенко // Гигиена и санитария.
- 2002. - № 6. - С. 3-7.
10. Федина И.Н. Оценка риска формирования патологии органов дыхания у промышленных рабочих / И.Н. Федина, И.А. Журихина, А.В. Гав-рилов // Гигиена и санитария.
- 2010. - № 1. - С. 67-68.
11. Методология оценки профессионального риска в медицине труда / Н.Ф. Измеров, Э.И. Денисов, Н.Н. Молодкина и др. // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. -№ 12. - С. 1-7.
12. Измеров Н.Ф. Профессиональный риск : справочник
/ Н.Ф. Измеров, Э.И. Денисов. - М. : Социздат, 2001. - 656 с.
13. Анализ основных показателей работы отечественной системы обязательного социального страхования профессиональных рисков / И.Г Барановский, О.В. Измайлова, В.В. Субботин, В.В. Ткачев // Медицина труда и промышленная экология. - 2003. -№ 9. - С. 1-8.
REFERENCES
1. Kundiev Yu.I., Cherniuk V.I., Witte P.N. Zhurnal Akademii medychnykh naukUkrainy. 2001; 7(3) : 550-559 (in Russian).
2. Wertelenko M.V. Ukrainskyi zhurnal z problem meditsyny pratsi. 2007; 2(10) : 72-77
(in Ukrainian).
3. Izmerov N.F., Denisova E.S. (eds.) Professionalnyi risk dlia zdorovia rabotnikov : rukovodst-vo [Professional Risk for the Health of the Workers: Manual]. Moscow : Trovant ; 2003 : 448 p. (in Russian).
4. Kundiev Yu.I., Nagor-
na A.M., Cherniuk V.I. Ukrainskyi zhurnal z problem meditsyny pratsi. 2007; 4 (12) : 10-17 (in Ukrainian).
5. Chernyuk V.I., Vitte P.M. Ukrainskyi zhurnal z problem meditsyny pratsi. 2005; 1 : 47-53 (in Ukrainian).
6. Meltzer V.A., Kiselev A.V. Occupational Medicine and Industrial Ecology. 2009; 4 : 1-5 (in Russian).
7. Izmerov N.F. Gigiiena i sanitaria. 2006; 5 : 14-16 (in Russian).
8. Kuzin S.V., Gurvich V.B., Klimin V.G. Occupational Medicine and Industrial Ecology. 2010; 2 : 1-4 (in Russian).
9. Onishchenko G.G.Gigiiena i sanitaria. 2002; 6 : 3-7 (in Russian).
10. Fedina I.N., Zhurikhina I.A., Gavrilov A. Gigiiena i sanitaria. 2010; 1 : 67-68 (in Russian).
11. Izmerov N.F., Denisov E.I., Molodkina N.N., Rodionova G.K. Occupational Medicine and Industrial Ecology. 2001; 12 : 1-7 (in Russian).
12. Izmerov N.F., Denisov E.I. Professionalnyi risk : spravochnik [Professional Risk : Reference Book ]. Moscow : Sotsizdat; 2001 : 656 p. (in Russian).
13. BaranovskiiI.G., IzmailovaO.V., Subbotin V. V., Tkachev V. V. Occupational Medicine and Industria lEcology. 2003; 9 : 1-8 (in Russian).
Надйшло до редакцИ 10.07.2016
№ 4 2016 Environment & Health 74