CC BY
35
екологи iM. О.М. Марзеева Академп медичних наук Укра'ши». - u 2008 00699; заявл. 21.01.2008; опубл. 10.07.2008. Бюл. № 13.
REFERENCES
1. Maiorov V.A. Zapakhi: ikh vospriiatie, vozdeistvie, ustrane-nie [Odor: its Perception, Impact, Elimination]. Moscow : Mir ; 2006 : 45-48 (in Russian).
2. Axel R. Scientific American. 1995 ; 273 (4) : 151-158.
3. Amoore J.E. Odor Theory and Odor Classification. In : Theimer E.T. (Ed.). Fragrance Chemistry. The Science of the Sense of Smelt. N.Y, London : Academic Press ; 1982 : 27-35.
4. Mahin T.D. Water Science and Technology. 2001; 44 (9) : 87-102.
5. Menini A., Picco C. and Firestein S. Nature. 1995 ; 373 (6513):235-241.
6. Turos O.I., Slautenko Ye.G., Morgulova V.V., Petrosian A.A. and Ananieva O.V. Vyznachennia rozpovsiudzhennia zapakhiv, shcho utvoriuiutsia v protsesi diialnosti svynokompleksiv : informatsiinyi lyst [Determination of the Distribution of Odors Formed during the Operation of Pig Farms : Information Letter]. Kyiv; 2017 : 9 p. (in Ukrainian).
7. Rock F., Barsan N. and Weimar U. Chemical Reviews. 2008 ; 108 (2 ; 19 January) : 705-725.
8. Ciganek M. and Neca J. Veterinary medicine. 2008 ; 53 (12) : 641-651.
9. Zahn J.A. and DiSpirito A.A. Journal of Environmental Quality. 2001 ; 30 (2) : 624-634.
10. Van Harreveld A.Ph. Odor Regulation and the History of Odor Measurement in Europe. Barcelona ; 2005 : 54-61.
11. Bunton B., O'Shaugh-nessy P., Fitzsimmons S., Gering J., Hoff S., Lyngbye M. et al. Environ. Health Persp. 2007 ; 115 (2) : 303-307.
12. Turos O.I., Petrosian A.A., Kartavtsev O.M., Vozniuk O.V., Mykhina L.I. and Melnyk Ye.A; Pat. 33659 Ukraine, MPK (2006) G01N31/00. Sposib vyznachennia oserednenykh kontsentratsii shkidlyvykh rechovyn v atmos-fernomu povitri [A Method for Determining the Average Concentrations of Harmful Substances in the Atmosphere]. 21.01.2008 ; publ. 10.07.2008 ; Biul. № 13.
Надiйшла до редакцп 24.01.2017
PRINCIPLES OF PREVENTION OF THE HARMFUL INFLUENCE OF INDUSTRIAL ATMOSPHERIC POLLUTION ON THE STATUS OF POPULATION HEALTH
Grebnyak N.P., Fedorchenko R.A.
ПРИНЦИПИ ПРОФШАКТИКИ ШК1ДЛИВОГО ВПЛИВУ 1НДУСТР1АЛЬНИХ АТМОСФЕРНИХ ЗАБРУДНЕНЬ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
сучасних умовах одыею з найактуальнших медико-соць альних проблем е оцЫка змен-шення ризиюв для здоров'я населення. За даними ВООЗ, забруднення пов^ря е одним з основних факторiв ризику для здоров'я, пов'язаних з навко-лишым середовищем: близь-ко 80% захворювань ^ею чи Ышою мiрою залежать вщ його якост [1]. Науково-тех-ычний прогрес формуе нове довкшля [2-4]. Внаслщок техногенного навантаження вщ-буваються глобальн змЫи навколишнього середовища, як зумовлюють значне забруднення, руйнування приро-ди, зниження адаптацмних резервiв оргаызму людини до дм рiзних факторiв [5, 6]. Прюритетним напрямком усiх профiлактичних i природоохо-ронних заходiв е здоров'я
ГРЕБНЯК М.П., ФЕДОРЧЕНКО Р.А.
Запoрiзький державний медичний ушверситет, м. Запoрiжжя, Укра'ша
УДК 614.71:502.3:504.5] - 084
K^40Bi слова: забруднення повiтря, профiлактика шкщливого впливу.
ПРИНЦИПЫ ПРОФИЛАКТИКИ ВРЕДНОГО ВЛИЯНИЯ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ АТМОСФЕРНЫХ ЗАГРЯЗНЕНИЙ НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ Гребняк Н.П., Федорченко Р.А.
Запорожский государственный медицинский ун!верситет, г. Запорожье, Украина
Целью исследования было обоснование принципов профилактики неблагоприятного воздействия индустриальных атмосферных загрязнений на здоровье населения. Материалы и методы. Для оценки экспозиции атмосферных загрязнений для здоровья населения индустриального города изучены валовые выбросы от стационарных и передвижных источников по уровню и спектру поллютантов, корреляционная связь между суммарным загрязнением воздуха и болезнями органов дыхания, заболеваемость населения, коэффициенты детерминации.
Результаты. Методологические основы обоснования принципов и мероприятий профилактики развития болезней органов дыхания базируются на медико-экологическом мониторировании, установлении причинно-следственной связи между факторами внешней среды и состоянием здоровья, гигиенической оценке санэпидблагополучия. Обосновано 7 принципов первичной профилактики, объектом которой являются источник и механизм возникновения/распространения заболевания; 7 принципов вторичной профилактики, объектом которой является болезнь в острой или подострой стадиях; 3 принципа третичной профилактики, объект которой - инвалидность/преждевременная смертность.
Ключевые слова: загрязнение атмосферного воздуха, профилактика неблагоприятного воздействия на здоровье.
© Гоебняк М.П., Федорченко Р.А. СТАТТЯ, 2018.
51 Environment & Health №1 2018
-$--
населення [7-9]. Воно нале-жить до системоутворюючих факторiв суспiльно-економiч-ноУ полiтики держави [10, 11].
Еколопчы умови у проми-слових мiстах продовжують залишатися головним фактором розвитку патолопй у населення. Шкщливий вплив техногенних забруднень атмосферного повiтря зумов-люе порушення функцюну-вання багатьох систем орга-нiзму [12]. Високi рiвнi пилу, газiв та аерозолiв у пов^ детермiнують прiоритетне мiсце патологи оргаыв дихан-ня [7].
Ктычна медицина за будь-якого соцiально-економiчно-го устрою потребуе грандюз-них витрат, пов'язаних з л^-ванням хвороб. Наразi вкрай актуальною для УкраУни е ця проблема, оскшьки економiка перебувае у дуже скрутному стан. На перший план вихо-дить профiлактичний напря-мок у системi охорони здо-ров'я населення, що е най-бiльш економним заходом боротьби з хворобами.
Мета роботи: обфунтуван-ня принцитв профтактики шкiдливого впливу атмосфер-них забруднень на стан здоров'я населення iндустрiаль-ного мюта.
Матерiали та методи до-слiдження. Валовi викиди в атмосферне повiтря вiд пере-сувних джерел аналiзували у динамщ з 1990 по 2014 рк за оксидом вуглецю, неметано-вими вуглеводнями, оксидами азоту, дюксидом сiрки, метаном та сажею. Для об'ек-тивноУ характеристики заб-руднення атмосферного по-в^ря м. Запорiжжя врахованi забруднювачi, комплексна оцЫка яких дозволила розра-хувати аерогенне наванта-ження на оргаызм людини.
Характеристику та оцiнку рiвнiв забруднення атмосферного повiтря у рiзних районах проведено на основi аналiзу концентрацiй шкщли-вих речовин за тривалий перюд систематичних спо-стережень з 1990 по 2014 рк.
Середньорiчнi концентрацii розраховували на пiдставi вимiрiв середньодобових концентрацiй структурних пiдроздiлiв Запорiзького об-ласного лабораторного центру МОЗ УкраУни (ЗОЛЦ) та Обласного центру гщроме-теорологii (ОЦГМ). На стацю-нарних постах ОЦГМ прово-дилися дослiдження вмiсту завислих речовин, дюксиду сiрки, оксиду вуглецю, оксиду азоту, дюксиду азоту, фтористого i хлориду водню, фенолу, формальдегиду, бенз(а)пь рену. Лабораторiями ЗОЛЦ дослщжувалися небезпечнi сполуки вiдповiдно до реко-мендацiй, викладених у РД 52.04.186-89 за таким складом: зважен речовини, дюк-сид арки, оксид i дiоксид азоту, фторид водню, фенол, формальдегiд, оксид вуглецю, хлорид водню. Статис-тичну обробку даних викона-но за допомогою програми STATISTICA 6.0
Результати та Ух обгово-рення. Встановлено, що на мешкан^в iндустрiального мiста металургiйного профь лю дють шкiдливi речовини 1-го класу небезпеки (бен-з(а)пiрен, ванадiю оксид, кад-мiй та його сполуки, ртуть та УУ сполуки, свинець, хром та його сполуки), а також 14 речовин 2-го класу небезпе-ки. До атмосферного пов^ря викидаються 11 речовин з ефектом сумацп шкiдливоi дм (амiак, сiрководень, фор-мальдегiд, ацетон, фенол, акролеУн, ванадiю п'ятиокис, хром, марганець, оцтова, азотна та арчана кислоти, окис азоту, етилацетат). За-гроза здоров'ю населення посилюеться одночасним забрудненням довкУпля речо-винами з синергiзмом шкщ-ливоУ дii: фенолом, дiоксидом арки, оксидом азоту, цинком, амоыю сульфатом, алюмЫь ем, хромом, сажею, берилiем, фторидами, бензолом, оксидом вуглецю, арководнем.
Основними методолопчни-ми постулатами профшактич-ноУ медицини е причинно-наслiдковий зв'язок сумарних техногенних забруднень дов-кiлля або перевищення ГДК окремими екотоксикантами навколишнього середовища з поширенiстю патологii, еко-патогенетична детермЫова-нiсть захворюваностi та доно-зологiчних станiв, обумовле-нють специфiчностi нозоло-гiчних форм властивостями токсичних речовин, а також шляхами Ух надходження та метаболiзму.
Виходячи з цього гiгiенiчнi принципи профтактики ба-зуються на взаемодп об'екта (довкiлля) та органiзму людини, вихщним моментом якоУ е оцЫка експозицii факторiв навколишнього середовища.
Чшьним фактором, що зумовлюе хвороби оргашв дихання серед населення промислового мiста металур-пйно'У галузi, е високий рiвень аерогенних забруднень. Су-марний рiвень забруднення атмосферного пов^ря протя-гом останшх десяти рокiв перевищував гiгiенiчний регламент у 5,6 разiв (р<0,05). Згiдно з дiючими нормативами такий рiвень забруднення визначаеться як недопусти-мий, а ступЫь небезпечностi - небезпечний.
За значний часовий перюд дослщжень (понад 20 роюв) проаналiзовано забруднення пов^ряного басейну Ыдустрь ального мiста залежно вщ рiвня використання потужно-стей виробництва. За високо-го рiвня техногенного на-вантаження вони використо-вувалися бiльше 85%, а за помiрного - менше 70%. Встановлено, що за увесь перюд спостережень загальн викиди знизилися на (13,3 ± 3,8) тис. т/рк (р<0,05). Але викиди вiд стацюнарних та пересувних джерел мали рiз-носпрямований характер. Так, викиди вiд стацiонарних джерел зменшилися на (33,7 ± 10,1) тис. т/рiк (р<0,01), вщ пересувних джерел зросли на (20,7 ± 2,2) тис. т/рiк (р<0,001). На значне зростан-ня ролi пересувних джерел вказуе динамiка УхньоУ пито-моУ ваги (зростання на
№ 1 2018 Еоттошшт & Иеаьти 52
-Ф-"
PRINCIPLES OF PREVENTION OF THE HARMFUL INFLUENCE OF INDUSTRIAL ATMOSPHERIC POLLUTION ON THE STATUS OF POPULATION HEALTH
Grebnyak N.P., Fedorchenko R.A.
Zaporozhie State Medical University, The purpose of the study was to justify the principles of preventing the adverse effects of industrial atmospheric pollution on human health. Objects and methods of research: to assess the exposure of atmospheric pollution screening for the health of the population of an industrial city, gross emissions from stationary and mobile sources by the level and spectrum of pollutants, the correlation between total air pollution and respiratory^ diseases, the incidence of the population, the coefficients of determination were studied.
Results. The methodological basis for justifying the principles and measures for the prevention of the development of respiratory diseases is based on medical and environmental monitoring, establishing a causal relationship between environmental factors and the state of health, hygienic assessment of sanitary and epidemiological well-being. 7 principles of primary prevention, the object of which is the source and mechanism of occurrence/ spread of the disease, are substantiated; 7 principles of secondary prevention, the object of which is a disease in acute or subacute stages; 3 of the principle of tertiary prevention, the object of which is disability /premature metering.
Keywords: atmospheric air pollution, prevention of adverse health effects.
12,4%), за рахунок чого вони становлять майже третину ycix вики^в - (28,8 ± 0,4)%. Пщтвердженням рiзноспря-мованих закономiрностей е також темпи зростання, як для стацюнарних джерел склали 20,5%, а для пересув-них — 1,63 рази. За рахунок зазначеного питома вага пе-ресувних джерел вщ загаль-них викидiв сягае (28,8 ± 0,4)% (р<0,001).
Встановлено, що на меш-кан^в iндустрiального мюта дють близько 40 полютан^в. Серед них е речовини, як належать до 1-го класу небез-пеки: бенз(а)трен, ванадю оксид, кадмм та його сполу-ки, ртуть та II сполуки, сви-нець, хром та його сполуки. До 2-го класу небезпеки належать 14 речовин: азотна кислота, акролеУн, бензол, оксид мщ, дюксид марганцю, кобальт та його сполуки, нкель та його сполуки, арча-на кислота, арководень, стирол, фенол, формальдегид, хлор, ^анистий водень. Тобто половина речовин, що заб-руднюють мюто, являють собою надзвичайно небезпечн та високонебезпечн речовини. Ще чверть речовин в атмосферному пов^ нале-жить до помiрно небезпечних (3-4 клас небезпеки): амiак, ацетон, бензин, бутилацетат, вуглець чотирихлористий, нафталЫ, паперовий пил, ар-ковуглець, етилацетат.
Мiж забрудненням атмосферного пов^ря та захворю-ванютю населення наявний високий ступЫь кореляцмно-го зв'язку. Так, коефщент кореляцп мiж показниками сумарного забруднення по-
53 Environment & Health №1 2018
в^ря мюта та хворобами оргашв дихання становить 0,72 (р<0,01) у дорослих та 0,66 (р<0,05) у д^ей.
Захворюванють населення за високого техногенного навантаження значно вища, ыж за помiрного. Так, середы рiвнi поширеност хвороб у дитячого населення вище на 2896,4-3612,7 вип./10 тис. (р<0,05). Порiвняльний аналiз з республканськими даними вказуе, що в екопроблемному регюы вона також вища на 816,4 вип./10 тис. населення (р<0,05).
Проведеними дослiдження-ми встановлено зростаючу iнтенсивнiсть патогенетичних механiзмiв у погiршеннi здо-ров'я популяцп внаслiдок еко-логiчного неблагополуччя. На це вказуе зростання захворю-ваност дитячого населення на хвороби оргаыв дихання у динамiцi спостереження (вщ (9947,9 ± 93,9) до (11121,8 ± 90,4) вип./10 тис.), хроычних хвороб мигдаликiв (вiд (53,9 ± 3,4) до (117,6 ± 13,4) вип./10 тис.), алергiчного риыту (вiд (10,9 ± 5,5) до (22,1 ± 3,3) вип./10 тис.).
Пщтвердженням високоУ патогенетичноУ значимостi атмосферних забруднень у розвитку хвороб оргаыв дихання слугують матерiали про детермшанты чинники. Зо-крема, коефМенти детермь нацii мiж хворобами оргаыв дихання та оксидом вуглецю, азотною кислотою, пилом та формальдегщом складають 30,2%, 21,2%, 14,0% i 10,3% вiдповiдно.
Резюмуючи викладене, управляя медичним забезпе-ченням населення в умовах
аерогенних забруднень у за-гальному виглядi можна пред-ставити таким чином: меди-ко-еколопчний монiторинг, встановлення причинного зв'язку мiж середовищем та станом здоров'я, ппешчна оцiнка санепщблагополуччя, розробка стандартiв медич-ного забезпечення. Вказаш методологiчнi засади е основою обфунтування принципiв i заходiв первинноУ та вторин-ноУ профшактики захворю-вань органiв дихання.
Таким чином, негативний вплив атмосферних забруд-нень залежить вщ низки чин-никiв: об'ему викидiв шкщли-вих речовин, класу УхньоУ небезпеки, агрегатного стану, концентрацii шкiдливих речовин у житловм зонi. 1нтегральна оцiнка патолопч-них змiн виражаеться коефь ^ентом детермiнацii. Постй ний вплив ксенобютикв негативно дiе на здоров'я насе-лення промислового ме-гаполюу у виглядi комплексу неспецифiчних або специфiч-них кл^чних проявiв хвороби. Значимiсть етюлопчного впливу на розвиток хвороб залежить вiд специфiки шкщ-ливих речовин.
Принципи i заходи пер-винноУ, вторично/ та тре-тинноУ профлактики. Пер-винна профлактика спрямо-вана на причину виникнення захворювання. ГУ об'ектом е джерело та мехаызм виник-нення або поширення захво-рювання, тобто зовшшне середовище. Фактори навко-лишнього середовища мо-жуть бути етюлопчними (практично повнiстю зумов-люють розвиток специфiчно-
-ф-"
го захворювання) або факторами ризику (за певних умов можуть спричиняти або збшь-шувати ризик розвитку пато-лопчного стану чи прогресу-вання захворювання). До най-бiльш доцiльних належать заходи з усунення чинниюв ризику або зниження )хнього впливу до безпечних рiвнiв.
Прiоритетним принципом е соцiально-гiгieнiчний моыто-ринг, який передбачае трива-ле спостереження за динамь кою стану здоров'я i контроль над довкшлям; сполученiсть ретроспективного аналiзу звiтноi документацii про за-хворюванють з поосiбним облiком iнформацii про стан здоров'я; аналiз даних про стан здоров'я з урахуванням багатофакторност середо-вищних впливiв. Вiн дозволяе видшити найбiльш значимi фактори, ранжувати об'екти територii за забруднювачами та ступенем небезпеки; вста-новити обумовленють по-пуляцiйного та когортного здоров'я населення дiею еко-логiчних чинниюв; встановити конкретнi зв'язки мiж вщхи-леннями у станi здоров'я i шкiдливими факторами; пе-реорiентувати службу охоро-ни здоров'я на прюритетнють профiлактичних заходiв, вия-вити найбшьш значимi та керованi фактори ризику.
Другим принципом первин-но) профiлактики е визначен-ня й усунення ризиюв для здоров'я. Цей принцип скла-даеться з оцЫки вiдносного, атрибутивного та еколопчно-го ризикiв. Вони характери-зують вiрогiднiсть частоти виникнення захворювання або донозологiчних сташв внаслiдок дii несприятливих екологiчних чинниюв та частку абсолютного ризику, тобто наслщки патогенноi д1)
забрудненого атмосферного пов^ря.
Третiй принцип первинноi профшактики полягае у зни-женнi до нешкщливого або до технологiчно можливого рiвня промислових викидiв в атмосферу. ВЫ вимагае очищення газопов^ряно) сумiшi на промислових пщприемствах. Ио-го реалiзацiя можлива у двох напрямках: очищення сухим методом пщ дiею грав^ацм-них, доцентрових, Ыерцмних чи електростатичних сил; очищення газопов^ряно) су-мiшi вiд пилу та шюдливих газiв шляхом сорбцп у рiдинi. Удосконалення технологiй здмснюеться у напрямку створення безперервних зам-кнутих процесiв, що дозво-ляють вловлювати й утилiзу-вати вiдпрацьованi гази, теп-ловi викиди, а також герме-тичност конструкцiй техноло-гiчних агрегатiв. Ппешчно важливим е удосконалення технологiчного процесу з використанням безпечних видiв сировини або найменш небезпечних.
Четвертий принцип первин-но) профiлактики - диферен-цювання заходiв залежно вiд специфiки виробництва та спектру шкщливих викидiв. Цей принцип реалiзуеться таким чином: сталеплавильн пiдприемства — оптимiзацiя рiвня Ытенсифкаци плавлiння киснем, застосування нових конструкцiйних форм для продувки ванни печ^ доменне виробництво — повне вико-ристання доменного газу, застосування чистого газу або азоту для заповнення мiжконусного простору, пщ-дуву пиловловлювачiв, газо-проводiв, вiдвiд газу iз мiжко-нусного простору з очисткою й подачею до заводського газопроводу; кольорова ме-талурпя - удосконалення тех-нолопчного режиму плавлiння металiв, пiдвищення герме-тичностi устаткування, пдро-металургiйне вилуження, пре-ципiтацiя пiд тиском; агломе-рацiйне виробництво чорно) металургii - використання за-критих конвеерiв з герметич-ним окожухуванням, гермети-за^я технологiчного устаткування, аспiрацiя вщ джерел запилювання, гщротранспор-
тировка пилу вщ очисного устаткування, повне укриття агломерацмних механiзмiв; коксохiмiчне виробництво -бездимне завантаження й розвантаження коксових печей, попереднм пiдiгрiв ших-ти та )) трубопровiдного вивантаження, герметизацiя хiмiчноi апаратури.
П'ятий принцип первинно) профшактики - збшьшення вiдстанi у пiдфакельнiй зон вiд джерела викидiв до житло-вих, лiкувальних чи суспшьно-адмшютративних будiвель. Передбачаеться виведення iз пщфакельно) територii (сань тарно-захисно) зони) будь вель для постiйного перебу-вання людей.
Шостий принцип первинно) профшактики - зменшення викидiв шкiдливих речовин в атмосферне пов^ря вiд пере-сувних джерел забруднення. Вiн полягае у зам^ мiкро-автобусiв для пасажирських перевезень у мют на вели-ковмiснi автобуси, створеннi розгалужено) тролейбусно) мережi. Основними заходами удосконалення двигуыв внут-рiшнього згорання е елек-тронна система регулювання робочо) сумiшi та запалюван-ня, каталiтичне спалення вихлопних газiв до вихлопно) труби, пошарове згорання пального, замiна свинцю iншими антидетонаторами, впровадження моделей з електродвигунами.
Сьомий принцип первинно) профiлактики - управлiння абiотичними чинниками ризику довкшля. Ним передбачено визначення саытарно-епще-мiчного благополуччя населення з наступними оргаыза-цмно-превентивними, регу-ляторно-стимулюючими, забезпечувальними й охорон-но-вiдновними заходами. Ор-ганiзацiйно-превентивнi заходи складаються з облково-установчих, реестрацмно-ль цензiйних, експертно-оцЫоч-них та ыформацмно-прогно-стичних. Регуляторно-стиму-люючi заходи спрямован на забезпечення дотримання прiоритетiв, нормативiв i стандартiв у галузi санiтарноi безпеки, забезпечувальн заходи - на попередження санi-тарних правопорушень, за-
№ 1 2018 Еоттошшт & Иеаьти 54
хист права на саытарне бла-гополуччя. Охоронно-вiдновнi заходи спрямован на локаль зацiю саытарно) небезпеки та проведення лiквiдацiйних ро-бiт.
Метою вторинно! профлак-тики е ранне виявлення пато-лопчних станiв та поперед-ження хрошзацп хвороб. Об'ектом вторинно) профь лактики е хвороба у гострiй та пщгострм стадiях.
До прiоритетного принципу вторинно) профшактики нале-жить ппеычна донозологiчна дiагностика, що спрямована на виявлення можливого шкщливого впливу середо-вищних факторiв на функцю-нальний стан оргашзму. В умовах промислового мюта з iнтенсивним техногенним за-брудненням атмосферного повiтря )) сутнють полягае у визначеннi вентиляцiйноi функцп за методикою рее-страцii криво) пе™ «потк-об'ем». За умов Ытенсивного забруднення атмосфери шкiдливими речовинами виз-начаеться стан iмунiтету Ому-ноглобулiни М, G, А, титр гетерофшьних антитiл у слинi, наявнють у слинi БГКП, бактерицидна функ^я шкiри).
Другий принцип вторинно) профшактики полягае у вста-новленн групи ризику через мешкання у несприятливих умовах. ВЫ реалiзуеться шляхом видшення найбiльш зна-чимих чинниюв, iхнiх груп, населених пунк^в i територiй, визначення просторово-ча-сових параметрiв ризику, ран-жирування територiй за сту-пенем небезпеки та забруд-нювачами. До iнформативних методiв належить еколопчне картографування.
Третiй принцип - клЫко-п-гiенiчна санацiя населення у групах i на територiях ризику. Иого складовими частинами е скришнгова дiагностика ла-тентних преморбiдних станiв та Ытенсивне лiкування хво-рих з гострими захворюван-нями. Органiзацiя л^вально-го процесу у разi гострих захворювань за сучасними Ытенсивними технолопями е запорукою попередження прогресування гострого за-хворювання або його переходу у хроычну стадю.
Четвертий принцип - реабь лiтацiйно-вiдновна корекцiя, що полягае в штенсивному лiкуваннi, яке забезпечуе дiагностику, оздоровлення та вiдновлення порушених функ-цiй органiзму. Цей принцип вимагае обов'язкового Ытен-сивного лiкування у перюд реконвалесценцii пiсля пере-несених гострих захворю-вань, яке запоб^ае рециду-ванню гострого захворюван-ня. Для д^ей доцiльна органь зацiя вщдшень вiдновного лiкування за типом денного стацюнару.
П'ятий принцип - оргаыза-цiя «активно) диспансеризаций, що передбачае комплекс-нiсть лiкувального процесу з лкарями iнших спе^ально-стей, Ыдукцмне й пщтримую-че тривале лкування на тлi модифiкацii способу життя та лiкування супутнiх хвороб, психолопчну адаптацiю, ме-дико-соцiальну реабш^ацю.
Шостий принцип - форму-вання здорового способу життя. Реалiзуеться шляхом валеолого-медично) оцiнки та корекцп способу життя, фор-мування установки свщомост на здорове i тривале життя, органiзацii рацiонального харчування та режиму життя.
Сьомий принцип - система-тичне профшактичне оздо-ровлення населення, насам-перед дитячого, спрямоване на пщвищення стану iмунiте-ту, фiзичноi тренованостi, загартованостi та рiвня бюло-гiчноi надiйностi органiзму.
Третинна профлактика спрямована на попередження ускладнень, якi можуть виник-нути у ходi вже розвинуто) хвороби. I) об'ектом е Ывалщ-нiсть та передчасна смерт-нють населення.
Перший принцип третинно) профшактики - систематич-ний лiкарський нагляд та функцюнально^агностичне обстеження хронiчно хворих оЫб. Вiн дае можливiсть постмного динамiчного контролю над хроыза^ею патоло-гiчного процесу й проведення своечасних л^вально-оздо-ровчих заходiв, що запобь гають його прогресуванню.
Другий принцип - Ытенсив-не протирецидивне л^вання хронiчно хворих осiб в еко-
несприятливому регiонi. Цей принцип дозволяе запоб^ти загостренню або прогресуванню хроычних хвороб.
Третiй принцип - пщвищення резистентной та рiвня бiологiчноi надiйностi оргаыз-му. ВЫ реалiзуеться шляхом своечасного радикального лiкування тяжких хрошчних хвороб, систематичного оз-доровчо-реабiлiтацiйного нагляду, навчання оаб з хро-нiчними хворобами методам контролю над станом хроыч-ного процесу та знання загострень хроычних захворювань, впровадження адап-тованого до стадп хронiчноi хвороби способу життя.
Висновки
1. Методолопчш засади обфунтування принципiв i заходiв профiлактики захворювань органiв дихання базуються на медико-еколо-гiчному мошторуванш, вста-новленнi причинно-наслщ-кового зв'язку мiж чинника-ми зовнiшнього середовища та станом здоров'я, ппеыч-нш оцiнцi санепiдблагопо-луччя.
2. До основних принцитв первинно) профiлактики шкщ-ливого впливу iндустрiальних атмосферних забруднень належать со^ально-ппешчний монiторинг, визначення та усунення ризиюв для здоров'я, зниження до нешкщли-вого або технолопчно можливого рiвня промислових вики-дiв в атмосферу, диференцю-вання заходiв залежно вiд специфки виробництва та спектра шкiдливих викидiв, збiльшення саытарно-захис-но) зони для груп ризику, зниження викидiв полютан^в в атмосферу вiд пересувних джерел, управлiння абютич-ними чинниками ризику довкшля.
55 Еоттошшт & Иеаьти №1 2018
-Ф-"
3. До прюритетних принци-пiв вторинноУ профiлактики належать ппеычна донозоло-гiчна дiагностика, встанов-лення груп ризику населення в еконесприятливих регiонах, клiнiко-гiгiенiчна санацiя населення у групах i на терито-рiях ризику, реаб^тацмно-вщновна корекцiя, органiзацiя активно! диспансеризацii, формування здорового способу життя, систематична профшактика та оздоровлен-ня населення.
4. Основними принципами третинноУ профшактики е систематичний лiкарський нагляд та функцюнально^аг-ностичне обстеження хроыч-но хворих оаб, iнтенсивне протирецидивне лкування хронiчно хворих пацiентiв в еконесприятливому репош, пiдвищення резистентностi та рiвня бiологiчноi надiйностi органiзму.
Л1ТЕРАТУРА
1. Качество атмосферного воздуха и здоровье. Информационный бюллетень ВОЗ. 2014. № 313. Режим доступа: https://www.who.int/ media-centre/factsheets/fs313/ru/.
2. Review of evidence on health aspects of air pollution -REVIHAAP project : technical report. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2013. 302 p.
3. Турос О.1., Ананьева О.В., Петросян А.А. Вдосконалення пiдходiв до кУпьюсноУ оцЫки забруднення атмосферного пов^ря викидами автомо-бшьних транспортних засо-бiв. Ппена населених мсць : зб. наук. пр. К., 2014. Вип. 63. С. 22-31.
4. Петросян А.А., Черненко Л.М. Аналiз мiжнародних законодавчих докумен^в, як регулюють якють атмосферного пов^ря. Медичн'1 пер-
спективи. 2016. Т. XXI, № 1. С. 130-133.
5. Сердюк А.М., Корзун В.Н., Калинкин М.Н., Давыдов Б.Н., Кириленко Н.П., Жмакин И.А. Укрепление и сохранение здоровья человека - общее дело ученых разных стран. Довклля та здоров'я. 2010. № 1 (52). С. 3-9.
6. Franklin M., Vora H., Avol E., McConnell R., Lur-mann F., Liu F., Penfold B. et al. Predictors of intra-community variation in air quality. Journal of Exposure Science and Environmental Epidemiology. 2012. Vol. 22. P. 135-147.
7. Гребняк М.П., Щудро С.А. Еколопя та здоров'я дитячого населення: фактори ризику, епщемюлопя : навч. поаб-ник. Дыпропетровськ : Пороги, 2010. 95 с.
8. Гребняк М.П., Щудро С.А. Медична еколопя: навч. поабник. Дыпропетровськ : Акцент, 2016. 418 с.
9. Петров С.Б., Петров Б.А. Оценка комплексного влияния аэротехногенных загрязнителей городской среды на заболеваемость населения. Фундаментальные исследования. 2012. Ч. 1, № 5.
С. 100-104.
10. Рахманин Ю.А. Актуализация проблем экологии человека и гигиены окружающей среды и пути их решения. Гигиена и санитария. 2012. № 5. С. 4-8.
11. Бердник О.В., Рудниць-ка О.П., Добрянська О.В. Просторово-часова характеристика захворюваност як Ыструментарм управлЫня процесами формування гро-мадського здоров'я. Медичн'1 перспективи. 2016. Т. XXI,
№ 1. С. 123-129.
12. Черниченко 1.О., Баленко Н.В., Цимба-люк С.М., Осташ О.М. Про можливi мехаызми впливу атмосферних забруднень формальдегидом на формування захворюваност населення на рак щитоподiбноí залози. Довклля та здоров'я. 2016. № 2. С. 9-13.
REFERENCES
1. Ambient (Outdoor) Air Quality and Health. WHO Information Bulletin. 2014 ; 313. Mode of access: https://www.who.int/media-
centre/factsheets/fs313/en/.
2. Review of Evidence on Health Aspects of Air Pollution - REVIHAAP Project : Technical Report. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe ; 2013 : 302 p.
3. Turos O.I., Ananieva O.V. and Petrosian A.A. Vdoskonalennia pidkhodiv do kilkisnoi otsinky zabrudnennia atmosfernoho povitria vyky-damy avtomobilnykh transport-nykh zasobiv [Development of an Impruved Approach to Quantitative Assessment of Transport-Related Air Pollution]. In: Hihiiena nase-lenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2014 ; 63 : 22-31 (in Ukrainian).
4. Petrosian A.A. and Chernenko L.M. Medychni per-spektyvy. 2016 ; 21 (1) : 130133 (in Ukrainian).
5. Serdiuk A.M., Korzun V.N., Kalinkin M.N., Davydov B.N., Kyrylenko N.P. and Zhmakin I.A. Dovkillia ta zdorovia. 2010 ;
1 (52) : 3-9 (in Russian).
6. Franklin M., Vora H., Avol E., McConnell R., Lurmann F.,
Liu F., Penfold B. et al. Journal of Exposure Science and Environmental Epidemiology. 2012 ; 22 : 135-147.
7. Hrebniak M.P. and Shchudro S.A. Ekolohiia ta zdorovia dytiachoho naselen-nia: faktory ryzyku, epidemiolo-hiia [Environment and Children's Health : Risk Factors, Epidemiology]. Dnipropetrovsk : Porohy; 2010
: 95 p. (in Ukrainian).
8. Hrebniak M.P. and Shchudro S.A. Medychna ekolohiia : navchalnyi posibnyk [Medical Ecology : Textbook]. Dnipropetrovsk : Aktsent ; 2016 : 418 p. (in Ukrainian).
9. Petrov S.B. and Petrov B.A. Fundamentalnye issledovaniia. 2012 ; 1 (5) : 100-104 (in Russian).
10. Rakhmanin Yu.A. Gigiena i sanitariia. 2012 ; 5 : 4-8 ~
(in Russian).
11. Berdnyk O.V., Rudnyts-ka O.P. and Dobrianska O.V. Medychni perspektyvy. 2016 ; 21 (1) : 123-129 (in Ukrainian).
12. Chernychenko I.O., Balenko N.V., Tsymbaliuk S.M. and Ostash O.M. Dovkillia ta zdorovia. 2016 ; 2 : 9-13 (in Ukrainian).
HagiMwna go pegaK^'i 21.01.2018
№ 1 2018 Environment & Health 56
-$--
