CC BY
14
Отже, проводити люогосподарську дiяльнiсть у насадженнях релжто-boï сосни звичайноï n0Tpi6H0 з дотриманням саштарних правил, науково обгрунтовано на лiсотипологiчнiй основi. Цi насадження е досить вразлив^ а перюд ïхнього вiдновлення е досить тривалий. Доцiльно обмежити доступ туристiв до цих дшянок, оскiльки iнтенсивне рекреацшне навантаження призводить до збiднення та знищення живого надгрунтового покриву, спри-чиняе лiсовi пожеж^ засмiченiсть територп, погiршення санiтарного стану насаджень.
Л1тература
1. Генарук С.А. 1стор1я лтавництва в Укра1'ш / С.А. Генарук, В.С. Бонднар, О.1. Фур-дичко. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1995. - 420 с.
2. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат / З.Ю. Герушинський. -Льв1в : Вид-во "П1рам1да", 1996. - 208 с.
3. Заячук В.Я. Дендролопя. Хвойш : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Льв1в : ТзОВ "Ф1рма Камула", 2003. - 128 с.
4. Саштарш правила в люах Украши / Постанова Кабшету М1н1стр1в Украши вщ 27.07. 1995 р., № 555.
5. Свириденко В.С. Люова шролопя / В.С. Свириденко, О.Г. Баб1ч, А.Й. Швиденко. - К. : Агропромвидав Украши, 1999. - 172 с.
Погрибный О.О. Влияние рекреации и лесохозяйственной деятельности на санитарное состояние и стойкость насаждений реликтовой сосны обыкновенной в Украинских Карпатах
Изучено влияние рекреации и интенсивной лесохозяйственной деятельности на насаждения реликтовой сосны обыкновенной. Дана оценка санитарного состояния сосновым древостоям и изучено состояние, количество и характер размещения подроста основных древесных видов.
Ключевые слова: реликтовая сосна обыкновенная, рекреация, лесохозяйствен-ная деятельность, санитарное состояние, стойкость, природное возобновление.
Pogribnyy O.O. Influence of the recreation and forestry operation on the sanitary condition and firmness of the relict Scots pine tree plantations in the Ukrainian Carpathians
The influence of the recreation loading and the intense of the forestry operation on the Scots pine tree plantations were researched. The sanitary condition of the pine tree plantations was estimated also the state, quantity and character of the main forestry spices undergrowth placing were determined.
Keywords: relict Scots pine tree, recreation, forestry operation, sanitary condition, plantations firmness, natural renewal.
УДК 630*5 Асист. С.В. Портах - НЛТУ Украши, м. Львк
ЯК1СН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ Г1РСЬКИХ ЯЛИЧНИК1В У ЗОН1 1НТЕНСИВНОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто матерiали таксацшних дослщжень природних ялицевих деревоста-шв, розташованих у зош штенсивного ведення люового господарства.
Проанатзовано результати проведених обстежень дерев ялищ бшо1 рiзного ку на пробних площах з метою виявлення основних вад стовбура та 1х впливу на якюш характеристики насаджень.
Ключовг слова: товарна структура, вади стовбура, поперечний рак, морозобо-ша, категс^я техшчно!' придатностг
У процеш розвитку господарсько! дiяльностi людини 11 вплив на дов-колишне середовище (i на лiси зокрема) тшьки посилювався. На сьогоднi на територп Укра1ни лiсiв, якi б не зазнали впливу, практично не залишилося. Найвщчутшших змiн зазнали люи, яю знаходяться в зонах iнтенсивного ве-дення лiсового господарства, бiля населених пунклв, у мiсцях масового вщ-починку людей. Чим далi знаходяться лiсовi масиви вiд населених пункпв та транспортних магютралей, чим важче до них добратися та вивезти звщги ль сову сировину, тим меншого впливу вони зазнають. Через це Украшсью Кар-пати залишаються одним з небагатьох мюць, де ще можна побачити пралiси. Проте i тут господарська дiяльнiсть людини внесла ютотш корективи у по-родний склад лiсiв та !х поширення.
Корiннi ялицевi деревостани у складi карпатських лiсiв посiдали трете мюце пiсля смерекових i букових. За даними дослщжень М.А. Голубця [1], у природному коршному покривi площа ялицевих лiсiв сягала 120 тис. га. З часом внаслщок недалекосяжно! практики здшснення окремих люогосподарсь-ких заходiв без врахування специфiчних бiолого-екологiчних особливостей головно! породи, вщбулося зменшення площi природних ялицевих лiсiв (на 25-30 %) та зниження 1хньо! продуктивностi [4]. Найяскравшим прикладом е так звана смерекомашя, яка почалася ще за чашв Австро-Угорсько! iмперil, i спричинилася до масово! замши коршних ялицевих i букових лiсiв похщни-ми смеречниками. Спостер^аеться також iстотне зниження продуктивной! ялицевих деревостанiв (55 °% вщ потенцiйно можливого). Похiднi деревостани в ялицевих типах люу сьогодш займають бiльше нiж 30 °% !хшх площ [1]. Наслiдки помилок минулого можна спостерiгати i дониш: масове всихання смерекових лiсiв, часп вiтровали та буреломи, потужнi повеш.
Проте, якщо ранiше спостерiгалася стшка тенденцiя до зниження пло-щi ялицевих лiсiв (за даними А.1. Швиденка, у 1970 р. !х площа становила 88,2 тис. га, а у 1978 р. - 86,4 тис. га) [6], то за останш десятирiччя спостерь гаеться поступове збiльшення площi лiсiв з переважанням ялицi (станом на 01.01.1996 р. !х площа становила 97,4 тис. га).
Одним iз найважливших завдань лiсового господарства Укра!ни е ви-рощування високопродуктивних насаджень на основi досягнень типолопчно! науки та концепцп невиснажливого лiсокористування. Дослiдження вад та переваг рiзних способiв ведення люового господарства у ялицевих люах дасть змогу надалi вiдновити коршш ялицевi деревостани Укра!нських Карпат та забезпечити !х високу продуктивнють.
У процесi росту та розвитку на насадження як на складну екосистему впливае цiлий комплекс природних факторiв, якi визначають майбутнiй по-родний склад насадження, його будову та структуру, основш таксацiйнi характеристики. Проте дедалi бiльшого впливу набувае антропогенний чинник. Метою люового господарства е максимальне використання природного по-тенщалу конкретно! мiсцевостi для того, щоб виростити насадження, яю б мали не тiльки високий запас, а й забезпечили б вихщ потрiбних сортиментiв. Тобто поряд з кiлькiсними потрiбно придiляти увагу i якiсним характеристикам деревосташв (товарнiй та сортиментнiй структурi, кшькосп пошкодже-
178
Збiрник науково-технiчних праць
них деревних стовбурiв та причин виникнення цих пошкоджень, можливих шляхiв запобiгання 1м у майбутньому i т. ш.)
Нашi спостереження були спрямованi на дослiдження товарно1 струк-тури ялицевих деревосташв, як одного з основних показниюв 1х якiсного стану. Пробш площi закладали на висотах вщ 360 до 750 м н.р.м у двох найпо-ширешших типах лiсу [3], в яких зростають ялицевi деревостани, у ДП "Тур-кiвський ЛГ" (ПП-2), ДП "Болехiвський ЛГ" (ПП-1, ПП-3) та ДП 'Мжпрсь-кий ЛГ" (ПП-4, ПП-5). Основнi таксацiйнi показники насаджень на пробних площах наведено у табл. 1.
Табл. 1. Таксацшш показники ялицевих деревосишн 'ш на пробних площах
№ Квартал Тип люу Склад Вк, Середш * Бош- Абсолютна Запас,
п/п / видш рок1в Э, см Н, м тет повнота м3/га
1 28 / 8 С3-ДБкЯц 9Яц1Д+См од. Бк 73 35,8 23,2 I 58,3 689
2 17 / 8 Э3-БкЯц 10Яц+См од. Бк 93 46,0 32,9 1а 59,9 953
3 28 / 17 С3-ДЯц 9Яц1Д од. Кл, Лп 111 37,4 24,9 II 51,8 587
4 16 / 15 Э3-БкСмЯц 8Яц1См1Бк 121 44,4 34,6 1а 40,0 670
5 6 / 19 С3-БкСмЯц 7Яц2См1Бк 136 47,4 29,0 II 66,1 916
Прим1тка: Умовш позначення: Э, см - середн1й диметр деревостану, см; Н,
м - середня висота деревостану, м.
Насадження на вшх пробних площах - природного походження. До-сить поманим е значне розходження в таксацшних показниках. Деревостани, що зростають в багатших умовах, характеризуються вищими класом бонiтету та середнiм дiаметром та висотою. Проте навiть насадження II класу бонiтету мають досить високий запас деревини.
Усi насадження характеризуються низькою товарнiстю, оскiльки кшь-юсть дiлових дерев в них не перевищуе 85 % (3 клас товарностi). Зазначимо, що у супутшх порiд переважно дров'яних дерев було бшьше, нiж дiлових. Та-кий низький показник товарностi навiть у насаджень з високим класом бош-тету можна пояснити рiзними причинами. У стиглих та перестиглих наса-дженнях це свщчить про те, що переважання процешв старiння та вщмирання дерев над ростовими призводить до поступового зниження природно1 стiйкостi дерев до несприятливих зовшшшх факторiв та збiльшення вщсотка дров'яних дерев. У молодших насадженнях це може бути зумовлене як нес-приятливими rрунтово-гiдрологiчними умовами так i неправильним режимом ведення лiсового господарства.
Наявнють вад деревини, 1х степшь розвитку та розташування на стов-бурi е одним з факторiв, як визначають вихiд дшово1 деревини загалом та ок-ремих промислових сортименпв зокрема. Як зазначае Мошкальов А.Г. [2], до певного вжу вплив вад стовбура на вихщ дшово1 деревини е незначним, але в подальшому цей вплив значно зростае.
На вшх пробних площах тд час суцiльного перелiку проводили облж наявних вад стовбурiв, висоти 1х розташування та площi ураження стовбура. Звичайно, тд час розкряжування кожного дерева на пробнiй площi ми отри-маемо найдостовiрнiшi дат про наявтсть вад деревини та 1х вплив на вихiд сортименпв. Проте трудомiсткiсть шдив^ально1 подеревно1 сортиментацп
зростае порiвняно зi звичайним перелiком у стшьки разiв, скiльки сортимен-тiв планують отримати з кожного таксованого стовбура [5], тому найдоцшь-нiшою вона е пiд час вибiркових рубань. У разi масово! таксацп цей споиб не гарантуе точнiших результатав, нiж застосування сортиментних таблиць.
Наявшсть основних вад стовбурiв дерев ялищ як основного елемента лiсу на пробних площах наведено в табл. 2.
Табл. 2. Характеристика пошкоджень ялицевих насаджень
Номер Висота Вж, Кшьюсть дерев Кшьюсть пошкоджених дерев ялищ, %
п/п н.р.м., м роюв ялищ, шт./га рак морозобо!на гниль
1 360 73 515 1,5 - -
2 660 93 340 6,2 9,6 1,4
3 365 111 250 5,6 4,0 1,6
4 720 121 201 6,7 3,8 4,8
5 750 136 208 7,2 3,6 2,5
Як бачимо, число вад деревних стовбурiв передовым залежить вщ вь ку насадження. З вжом простежуеться чiтка тенденцiя щодо збiльшення юль-костi стовбурiв, що мають певнi вади. Тiльки на другш пробнiй площi (93 роки) спостережено найбшьше число дерев, що мають морозобшш трiщини. Проте цей вид вад передовым зумовлюеться певними клiматичними умовами та особливостями розташування насадження, тому його зв'язок з вжом може i не простежуватися.
Вс з перелiчених вад стовбура знижують вихiд дшово! деревини, рiзнi види раку та морозобо!ни спотворюють форму стовбура та можуть сприяти ураженню дерев гнилями. Виявленi вади стовбура по^зному впливають на товарну та сортиментну структуру деревостану. Найбiльш негативний вплив на вихщ дшово! деревини мае ураження деревостану кореневими та стовбу-ровими гнилями (до 40 % втрат дшово! деревини). Варто зазначити, що в табл. 2 наведено тшьки т вади, яю найчаспше трапляються на пробних площах. Поодинок дерева мали значну сучкуватiсть, кривизну стовбура, витiк живищ, обдири кори, але частка !х серед загально! кiлькостi була незначною.
Аналiз основних лiсогосподарських заходiв, яю проводили в наса-дженнях, показав, що чим меншою е вщстань вiд деревостанiв до населених пункпв та основних лiсогосподарських споруд, зокрема (контор державних шдприемств, лiсництв, верхшх та нижнiх складiв), тим бшьше кiлькiсть !х проводили. 1стотну роль також вдаграе висота н.р.м. та наявшсть дорт
У насадженнях, де часпше здiйснювали лiсогосподарськi заходи (ПП-1, ПП-3), частка дерев, що мають певш вади, була меншою, проте кшьюсть дерев, у яких виявлено обдири кори, була бшьшою. Обдири кори спостер^а-лися переважно в прикореневш частинi стовбура.
На основi наведених матерiалiв можна зробити таю висновки:
• незважаючи на високу продуктившсть дослщжуваних деревосташв, !х яюс-ний стан е незадовшьним;
• кшьюсть дерев, що мають певш вади, мае прямолшшну залежшсть з вжом;
• вадою стовбура, що найчастше трапляеться у природних ялицевих деревос-танах, е поперечний рак, на другому мгсщ - морозобшш трщини, а на третьому - гнилц
180
Збiрник науково-техшчних праць
• вчасне проведення основних лiсогосподарських заходiв, зокрема доглядових рубань, знижуе частку дерев, що мають вади стовбура;
• тд час проведення будь-яких лгсогосподарських заходiв потрiбно запобггати пошкодженню деревних стовбур1в, оскшьки надалi це сприяе ослабленню дерева та може спричинити розвиток гнилей.
Л1тература
1. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация Abieta) / М.А. Голубец // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - С. 86-91.
2. Мошкалев А.Г. Таксация товарной структуры древостоев / А.Г. Мошкалев, А.А. Кни-зе, Н.И. Ксенофонтов, Н.С. Уланов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 160 с.
3. Строение, ход роста и динамика товарной структуры древостоев основных лесообра-зующих пород по типам леса и с лесоводственным районированием : метод. реком. для лесоустройства на типологической основе / М.П. Горошко, В.П. Кичура, А.А. Фелив, О.С. Чор-ный, В.А. Кучерявый / под ред. Я.А. Сабана. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1977. - 104 с.
4. Сучасний стан та науково-обгрунтована стратепя вщтворення ялицевих лгав Укра-шських Карпат / Р.1. Бродович, Т.М. Порада, 1.П. Равлюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 24-32.
5. Цурик G.I. Перелжова таксащя люу : навч. поабн. / G.I. Цурик. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2000. - 260 с.
6. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1980. - 192 с.
Портах С.В. Качественные характеристики горных пихтарников в зоне интенсивного ведения лесного хозяйства
Рассмотрены материалы таксационных исследований природных пихтовых древостоев, которые произрастают в зоне интенсивного ведения лесного хозяйства.
Проанализированы результаты проведенных исследований деревьев пихты белой разного возраста на пробных площадях с целью выявления основных пороков ствола и их влияния на качественные характеристики насаждений.
Ключевые слова: товарная структура, пороки ствола, поперечный рак, морозобоина, категория технической пригодности.
Portakh S.V. Qualitative characteristics of mountain fir forests which are placed in area of intensive conduct of forestry
The paper deals with the materials of researches of natural fir forests which are placed in area of intensive conduct of forestry.
The results of inspections of different aged trees of fir white on trial areas with the purpose of exposure the basic defects of tree trunks' and their influence on quality characteristics of forests are analyzed.
Keywords: commoditize structure, defects of trunks, transversal cancer, frost-shattered crack, category of technical suitability.
УДК 502.172 Доц. М.М. Приходько, канд. географ. наук -
1вано-Франмвський НТУ нафти Ь газу
СТ1ЙК1СТЬ ТА ЕКОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА Л1СОВИХ ГЕОСИСТЕМ У РЕГ1ОН1 УКРАШСЬКИХ КАРПАТ I ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й
Розглянуто питання стшкосп та еколопчно! безпеки люових геосистем у реп-ош Украшських Карпат i прилеглих територш. ОбГрунтовано принципи забезпечен-ня стшкосп та еколопчно! безпеки люових геосистем.
Ключовг слова: стшкють, еколопчна безпека, лiсовi геосистеми.
