CC BY
28
XI МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ»
1 і 2 жовтня 2010 р. у НУ «Львівська політехніка» відбулася чергова XI -а Міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології». Організаторами конференції були Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) та НУ «Львівська політехніка» під спільним патронатом МОН і Держспо-жив-стандарту України.
Під час конференції працювало чотири секції. На пленарних і секційних засіданнях заслухано велику кількість доповідей. Виступали доповідачі з України, Австрії, Білорусі та США. На конференції були висловлені думки вчених різних шкіл і напрямів від Львова до Луганська. Для нас цікавими були б секції «Нормування та стандартизація термінології» та «Термінологія природничих знань».
Термінологічні конференції проходять у Львові з 1992 р. З самого початку вони проводилися під девізом: «Житимуть нації, мовою яких говоритимуть комп ’ютери». У перші роки провадилася велика робота зі створення термінів, випрацювання певних термінологічних систем і правил. З того часу створено велику кількість російсько-українських словників з різних наукових напрямів, термінологічних стандартів. Одночасно на конференціях, у пресі велося обговорення стану речей у галузі термінології.
Зараз стан у галузі термінології більш-менш стабілізувався. Проблем з наявністю та стандартизацією наукових термінів практично немає. Тому проблематика доповідей на конференції дещо змінилася. Більше уваги приділяється філологічним проблемам, пов’язаним з термінологією. У зв’язку з цим конференцією мають зацікавитися наші філологи. Тим більше, що «Львівська політехніка» видає матеріали конференції у «Віснику НУ «Львівської політехніки», який є фаховим журналом ВАК.
Які тенденції у галузі української наукової термінології існують сьогодні? Для нас, реґіона, в якому переважає у спілкуванні російська мова, важливі такі рішення термінологічних конференцій та Держспоживстандарту України.
По-перше, дуже важливе знання і використання термінологічного стандарту ДСТУ 3966-2000 «Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять». Засадничою основою цього стандарту є концепція україномовного позначення процесових понять. Згідно з нею дія, подія і наслідок події позначаються різними термінами.
Дія (процес) - це змінювання стану учасника дії; воно може здійснюватися у минулому, теперішньому та майбутньому часі. Подія - факт пройдення певного етапу (моменту) у перебігу дії. І наслідок (події) - річ, стан або зміна стану учасника дії, отримані або набуті на момент події.
Цього нема у російській мові, тому важко сприймається у нас. Наприклад, російський термін деформация має перекладатися на українську мову трьома словами залежно від закладеного у нього сенсу: деформування (дія, яка здійснюється саме зараз); здеформування (подія, яка відбулася, наприклад, годину тому) і деформація (наслідок події, результат, який можна виміряти у міліметрах, градусах тощо).
По-друге, Міністерству освіти і науки України рекомендовано запровадити обов’язкову мовно-термінологічну експертизу текстів підручників і навчальних посібників, яким надається гриф Міністерства. Багато авторів підручників, які претендують на нього, щоб не прикладати багато зусиль, перекладають свої рукописи на українську мову за допомогою «Рути» або якоїсь іншої подібної програми. Унаслідок цього у підручниках шановних авторів можна зустріти не лише неправильні терміни, але й навіть просто порушення елементарних норм української мови. Тобто авторам непогано було б самім згадати українську граматику і сумлінно ставитися до своїх текстів.
Багато термінологічних стандартів , затверджених на початку 90-х років, створювалися поспіхом. У той час для деяких організацій це був просто спосіб отримати кошти від Держстандарту України. Тому ці стандарти вимагають обережного використання з огляду на сучасний стан термінології, на новітні праці мовознавців і термінологів.
Стосовно практичного використання сучасної української науково-технічної термінології у нашому університеті можна сказати наступне.
Сьогодні не можна стверджувати, що немає українських термінів у тій чи іншій галузі науки. Терміни є. Обговорюються лише специфічні деталі термінології. Велика кількість термінологічних стандартів (ДСТУ) практично з усіх галузей наук, що вивчаються у нашому університеті, є у нашій науковій бібліотеці. В Україні видано багато російсько-українських наукових словників з різних напрямів, які теж є у бібліотеці. Більше того, значну кількість термінологічних проблем можна вирішити вдома за допомогою інтернету.
Наша бібліотека передплачує журнал «Стандартизація, сертифікація, якість», який регулярно публікує поради та дискусійні статті на термінологічну тематику.
Словом, «не бійтесь заглядати в словники», як радив свого часу М. Рильський. Треба прикласти зусиль і відірватися від звичних кальок з російської мови. Наприклад, іноді можна почута або прочитати: учбовий посібник, учбовий план. Від якого іменника походить прикметник «учбовий»? Від слів «учба», «учёба»? Таких слів в українській
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
мові немає. Є іменник навчання, і посібник або план повинні бути навчальними. Або ще один приклад. Всі вже звикли до слів рознімати, рознімний. Але коли мова доходить до площини, яка поділяє штамп, ливарну форму, обов’язково з’являється миліша для слуху калькароз ’єм замість українського словарознім.
Справа нас, викладачів, донести до молодого покоління правильну милозвучну українську наукову мову. Бо, як сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».
Одержано 16.11.2011
© Канд. техн. наук В. М. Плескач
Национальный технический университет, г. Запорожье Pleskach V. International scientific-technical conference «Problems of Ukrainian terminology»
ЕЖЕГОДНАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ МЕТАЛЛУРГОВ В ДЮССЕЛЬДОРФЕ (ГЕРМАНИЯ) «СТАЛЬ 2010»
В этом году конференция состоялась под девизом «У прогресса есть традиции». При этом имелось в виду, что после преодоления кризиса появились новые шансы развития отрасли. На конференции должно было присутствовать по официальным данным около 3000 участников - представители промышленности, науки, бизнеса, прессы, государственных органов. На юбилейном заседании института стали ФРГ 12 ноября 2010 г., посвященном его 150-летию, выступил федеральный президент Германии Христиан Вульф (Christian Wulff).
В своей речи федеральный президент отметил роль стали как ведущего промышленного материала для германской и мировой промышленности, а также металлургической отрасли как одного из фундаментов социального государства. Он отметил, что глобализация, хотя и привносит некоторые проблемы, дает немалые преимущества немецкой экономике. Даже если немецкие концерны организуют производство за границей, это сопровождается и внедрением новых рабочих мест в Германии. Президент пожелал немецким металлургам больших успехов на следующий 150-летний период, подчеркнув при этом важность развития у каждого сотрудника чувства личной ответственности за судьбу своего предприятия, своей отрасли, своей страны. При этом он процитировал известного немецкого философа Георга Христофа Лихтенберга (Georg Christoph Lichtenberg): «Что толку от самого прекрасного восхода солнца, если ты не встаешь?»
На конференции обсуждались следующие вопросы:
- Металлургическая промышленность после кризиса. Начало движения вперед?
- Решение проблем материалоемкости и энергоемкости с помощью стали.
- Новое оборудование, новые процессы и продукты.
- Работа по поиску молодых талантов в европейской промышленности.
- Структурные изменения на рынке сырья и их влияние на промышленность и политику
- Будущее производства чугуна и стали в Европе.
- Экологические и энергополитические вопросы в металлургической промышленности.
Состояние отрасли
Максимальный объем производства и потребления стали был достигнут в 2007 г. - 1222 млн. т. Следующий 2008 г. ознаменовался началом мирового финансового и экономического кризиса, который в полной мере проявился в 2009 г. При этом мировое производство стали сократилось на 6,6 %. Как видно из таблицы 1, кризис проявился, однако, в различных регионах и в разных странах мира по-разному. Наиболее уязвимой оказалась экономика и, следовательно, металлургия промышленно развитых стран. В Евросоюзе производство стали сократилось на 35,7 %, в Северной Америке - на 36,2 %. В странах Азии и Африки кризис не оказал никакого влияния на развитие отрасли; производство стали продолжало возрастать. Если условно разделить страны мира на развитые и развивающиеся, то в развитых странах объем производства сократился на 33,5 %, а в развивающихся вырос на 8,7 %. Уже в течение ряда лет безусловным лидером как по объему металлургического производства, так и по темпам его развития является Китай. В самом тяжелом для мировой экономики 2009 г. объем производства стали в Китае возрос на 24,8 % и составил лишь немногим менее половины всего мирового производства. Успехи Китая в развитии отрасли столь разительны, что многие эксперты предлагают анализировать отдельно состояние металлургии Китая и всего остального мира. В 2009 г. продолжал расти объем производства и в другой развивающейся азиатской стране - Индии (7,5 %). После Китая и США Индия успешно вышла на 3-е место в мире по производству стали.
ISSN 1607-6885 Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні №1, 2011
147
