Термінологічні помилки офіційних документів Текст научной статьи по специальности «Право»

НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПОМИЛКИ ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ

Офіційні документи - Закони, постанови, розпорядження, інструкції тощо - часто мають термінологічні помилки. Навіть термінологічні стандарти часом страждають на них. Їхнє джерело - це кальки з російської мови, звичка думати російською мовою виконавців, які складають ці документи.

Так, всі термінологічні стандарти у своїй назві мають продовження: «...Терміни та визначення». У цьому випадку термін визначення вжитий не у властивому йому сенсі. Він є запозиченням з російської мови, де термін определение означає як змістовну, так і кількісну сторону певного явища чи об’єкта. В українській мові термін визначення (англ. determination) означає встановлення кількісного вмісту чогось. Для відображення суті, змісту чого-небудь, пояснення треба було б використати термін означення (англ. definition).

Недоречним є використання в українських стандартах терміна повірка, а також інших похідних від нього термінів. Цей термін взято з російської поверки буквально, без перекладу. Посилання на Закон [1] для його використання абсолютно не арґументовано. Суть цього терміна: встановлення відповідності метрологічних характеристик засобів вимірювання встановленим нормам, тому точніше було б замість терміна повірка вживати термін метрологічна перевірка.

Мовна практика радіо і телебачення, мова офіційних осіб і державних установ рясніє термінологічними помилками, до яких громадскість уже майже звикла.

ВАК України видав документ, в якому значиться: «...підпис завіряю», що є калькою з російського заверяю. Згідно з [2] російське слово заверять може перекладатися двома способами: 1. (уверять) запевняти; 2. (удосто-верять) засвідчувати. Тобто, якщо мова йде про підписи або щось подібне, їх треба засвідчувати, а не завіряти.

І у технічній літературі, і у періодичних публікаціях часто зустрічаємось з енергозбереженням, енергозберігаючими технологіями. Згідно з [З] поняття збереження, зберігати означає: «оберігати, тримати цілим; тримати що-небудь, оберігаючи від псування; дбайливо ставитися до чого-небудь». Тобто, ці терміни більше підходять до діяльності музеїв, складів. Якщо мова йде про електричну та інші види енергії, їх можна «зберігати невитрачени-ми; нагромаджувати внаслідок дбайливого використання» [З]. Цим діям відповідає українське слово заощаджувати [2,З]. Отже, логічним буде використання термінів енергоощадження, енергоощадні технології.

У ділових паперах можна зустріти словосполучення: діючий Закон, діючий документ тощо. Власне дія - це «робота, функціонування», а діючий - це «здатний активно діяти, впливати на що-небудь» [З]. До Закону або іншого нормативного документа цей термін не має жодного відношення. Якщо документ на даний момент має юридичну силу, він називається чинним [2, З].

Окремо слід обговорити терміни, які ввійшли у нашу практику замість російського терміна соискатель. Зразу треба сказати, що слів пошукувач, здобувач у тлумачних словниках сучасної української мови немає [З, 4].

За своїм змістом українській термін пошук означає: «шукання, розшукування чого-небудь; робота, спрямована на відкриття чогось нового у науці; військова розвідка» [З]. У свою чергу здобувати - це «діставати, знаходити; одержувати (вогонь); видобувати з надр Землі [З].

Робота над дисертацією ґрунтується на науковому пошуці. Але людина, яка претендує на здобуття наукового ступеня, не займається у прямому сенсі розшукуванням чогось разом з кимось, про що говорить зокрема префікс со- російського терміна соискатель. У словнику [5] термін «соискатель (чего)» перекладається так: 1. особа, яка бажає одержати (що); 2. (участниксоискания) учасник змагання на одержання (чого); З. (претендент) претендент (на що). Тут же дається пояснення: защита диссертации на соискание ученой степени - це захист дисертації на здобуття наукового ступеня. Це означає, що в українській мові немає іншого однослівного терміна, який відповідав би російському терміну соискатель, крім терміна претендент. Підсумовуючи все вищезгадане, можна зробити висновок, що більш точним українським відповідником терміна соискатель є вираз претендент на здобуття (наукового ступеня) [5, б]. Пошукувач, здобувач — це не зовсім вдалі новотвори, які ввійшли у життя, скоріш за все, завдяки своїй скороченій формі, бажанню передати поняття одним словом, а не виразом, який складається з декількох слів.

У практиці наукових працівників нерідко виникає необхідність висловити свою думку, надати рецензію на вихід якоїсь книги, на виступ у пресі або автореферат дисертації. Ці документи мають заголовки на смак авторів: відгук, відзив або відклик. Всі вони правлять за відповідник російському терміну отзыв. Використовуючи той чи інший варіант заголовка, автори, як правило, посилаються на певні офіційні документи. Проте в українській мові ці три згадані вище терміни мають різний зміст.

Портал української мови і культури «www. slovnyk.net» [4] тлумачить їхній зміст так.

Відгук 1. відбиття звуку, луна; 2. відповідь на чиє-небудь звертання, поклик; З. душевний стан, дія, що є відповіддю на що-небудь; 4. критична стаття, зумовлена появою якоїсь книги, виступу тощо (напр., відгук провідної організації на автореферат).

Відзив 1. усна оцінка чого-небудь; 2. військ. умовна таємна відповідь на пароль.

ISSN 16G7-6SS5 Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні №2, 2010

157

Відклик 1. дія за значенням відклИкати (напр., відклик позики, акції, підпису під документом тощо); 2. відповідь на чиє-небудь звертання.

На цій підставі можна зробити висновок, що для критичного документа стосовно змісту книги, статті, дисертації або автореферату треба використовувати назву відгук.

Іноді навіть державні стандарти наводять або неузгоджені терміни, або терміни, не властиві українській мові. У ДСТУ З022-95 [7] йде мова про «короблення оболонкових форм» замість жолоблення, а у змішувач рекомендується подавати керосин замість гасу.

Стандарти ДСТУ 2825-94 [8]і ДСТУ 2541-94 [9] не узгодили переклад терміна стержень. ДСТУ 2825-94 використовує термін стержень, а термін стрижень має помітку «ндп», тобто «не допускається вживати». Одночасно у ДСТУ 2541-94 маємо «ливарний стрижень», «стрижньову суміш».

У самому ДСТУ 2541-94 [9] є неузгодженість з використанням прийменників по і за: лиття за газифікованою моделлю; формування за СО2 — процесом; але лиття по витоплюваній моделі.

Згідно з вимогами української граматики прийменник по використовується: 1. для позначення руху по чомусь (по дорозі, по рейках); 2. для позначення часу (по обіді, по закінченні); З. для вираження наміру (йти по хліб); 4. для позначення розміщення або межі (по праву руку, по цю лінію). Тому для означення методики, технології треба використовувати прийменник за: лиття за витоплюваною моделлю.

ДСТУ 2497-94 [10] «Різьба, різьбові з’єднання» вводить своїх користувачів в оману. Разом з державним стандартом деякі викладачі і навіть підручники за звичкою продовжують використовувати у своїй практиці термін різьба для означення відповідного з’єднання. Словники [2-5] вважають, що різьба має відношення до мистецтва: «мистецьке вирізування візерунка на твердому матеріалі». А «гвинтова канавка на циліндричній (конічній) поверхні чого-небудь» - це різь.

Причиною таких неточностей і помилок найчастіше є звичка до російського способу думання, незацікавленість авторів у точній передачі думки, застарілість деяких термінологічних стандартів тощо.

Проте на сьогодні достатньо вироблені українські терміни є в усіх галузях науки і техніки. До того ж термінологічний процес не стоїть на місці. Працює технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держс-поживстандарта і Міносвіти, регулярно провадяться термінологічні конференції, кожного року видається маса словників, з часом все кращих. Треба лише виявити інтерес, зацікавленість у точному терміні або вислові. Як казав М. Рильський, «не бійтесь заглядати у словник». Не треба боятися багатозначних термінів для означення того чи іншого процесу (явища), але треба уникати неточностей, невластивих українській мові термінів, навіть якщо вони записані у законі чи документі поважної установи.

Перечень ссылок

1. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

2. Новий українсько-російський і російсько-український словник. - Х. : друк. центр «Єдінорог», 2000. - 57б с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. -

1440 с.

4. Словник-нет. Портал української мови та культури: www.slovnyk.net.

5. Русско-украинский словарь, т. З, про-Я. - К. : Наукова думка, 1970. - 727 с.

6. Російсько-український словник наукової термінології : Суспільні науки / Й. Ф. Андерш та ін. - К. : Наукова думка, 1994. -

б00 с.

7. Лиття в оболонкові ливарні форми. Загальні вимоги та норми : ДСТУ З022-95. - [Чинний від 199б-01-01]. - К. : Держспо-

живстандарт України, 199б. - З8 с.

8. Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять : ДСТУ 2825-94. - [Чинний від 1998-0101]. - К. : Держспоживстандарт України, 1998. - 42 с.

9. Виробництво ливарне. Терміни та визначення : ДСТУ 2541-94. - [Чинний від 1995-01-07]. - К. : Держспоживстандарт

України, 199б. - б7 с.

10. Основні норми взаємозамінності. Різьба і різьбові з’єднання. Терміни та визначення : ДСТУ 2497-94. - [Чинний від 199501-07]. - К. : Держспоживстандарт України, 199б. - 48 с.

Одержано 22.06.2010

© 2010 Канд. техн. наук В. М. Плескач Национальный технический университет, г. Запорожье

V. M. Pleskach

TERMINOLOGICAL ERRORS IN OFFICIAL DOCUMENTS