CC BY
59Взаємозв’язок між показниками соматичного здоров’я, рухової активності, теоретичної підготовленості, оволодіння руховими діями та мотиваційно-ціннісної сфери школярів
Томенко О.А.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотації:
Виявлено, що найвищі показники взаємозв'язку ф < 0,0001) зафіксовано між обсягами рухової активності на середньому рівні енерговитрат та індексом рухової активності (^=0,73), між обсягами рухової активності на високому рівні енерговитрат та індексом рухової активності (^=0,72), між індексом рухової активності та індексом соматичного здоров'я, індексом соматичного здоров'я та індексом засвоєння цінностей (^=0,71), між обсягами рухової активності на високому рівні енергови-трат та індексом соматичного здоров'я (^=0,69).
Ключові слова:
фізична культура особистості, молодь, неспеціальна фізкультурна освіта.
Томенко А.А. Взаимосвязь между показателями соматического здоровья, двигательной активности, теоретической подготовленности, овладения двигательными действиями и мотивационно-ценностной сферы сферы школьников. Наивысшие показатели взаимосвязи среди использованных показателей зафиксированы между средним уровнем двигательной активности и индексом двигательной активности, между высоким уровнем и индексом двигательной активности, между индексом двигательной активности и индексом соматического здоровья, между индексом соматического здоровья и индексом усвоения ценностей физической культуры.
физическая культура личности, молодежь, неспециальное физкультурное образование.
Tomenko O. The linkage between indicators of physical health, physical activity, theoretical preparation, mastery of motor actions and motivation-al-value areas of schoolchildren. The highest rate linkages among the indicators used are fixed between the average level of motor activity and an index of motor activity, between the high level and the index of motor activity, motor activity between the index and the index of physical health.
general physical education, youth, physical culture of personality.
Вступ.
Неспеціальна фізкультурна освіта є основною формою існування фізичної культури у школах та вищих навчальних закладах не фізкультурного профілю і найчастіше цей процес прийнято пов’язувати з уроками фізичної культури у школі, заняттями з фізичного виховання у вищих навчальних закладах (ВНЗ), але «поле» функціонування неспеціальної фізкультурної освіти є більш розгалуженим і здійснюється вона досить часто стихійно у межах побутової, професійної діяльності, занять оздоровчо-рекреаційним спортом у позанавчальний час [1; 4; 5].
Освітня практика, що існує у наші дні, недостатньо сприяє формуванню ціннісного ставлення школярів до фізичної культури, прояву ними творчості, ініціативи, навичок самостійних занять фізичною культурою [2; 3]. Причиною цьому є слабка теоретична розробленість та недостатня експериментальна обґрунтованість основ неспеціальної фізкультурної освіти, цілісно її теорія і методологія (функції, принципи, рівні організації, зміст, засоби та форми реалізації) досі не були предметом наукового дослідження і особливо це стосується України. Тому, для виявлення структури та закономірностей функціонування такого явища як неспеціальна фізкультурна освіта необхідним є вивчення взаємозв’язків між характеристиками, що охоплюють, як змістовно-процесуальний, так і персоніфіковано-результативний рівні [6].
Дослідження проведені у відповідності до Зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту на 20062010 рр. за узагальненою темою 3.1. «Удосконалення системи фізичного виховання у навчальних закладах» та основною темою 3.1.2. Науково-методичні засади удосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання».
© Томенко О.А., 2011
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є: визначити взаємозв’язки між показниками соматичного здоров’я, рухової активності, теоретичної підготовленості, оволодіння руховими діями та мотиваційно-ціннісної сфери школярів 8-11 класів.
Завдання досліджень:
Дослідити показники соматичного здоров’я, рухової активності, теоретичної підготовленості, оволодіння руховими діями та мотиваційно-ціннісної сфери школярів 8-11 класів.
Провести кореляційний аналіз взаємозв’язків між показниками соматичного здоров’я, рухової активності, теоретичної підготовленості, оволодіння руховими діями та мотиваційно-ціннісної сфери школярів 8-11 класів.
Для вирішення поставлених завдань нами використовувались наступні методи досліджень:
1. Фремінгемська методика вимірювання добової рухової активності.
2. Індекс соматичного здоров’я (за Г.Л. Апанасенком).
3. Метод експертних оцінок.
4. Тестування теоретичних знань.
5. Соціологічні методи.
Дослідження були проведені на базі загальноосвітніх шкіл м. Суми та м. Білопілля у 2006 році. Результати дослідження.
Для виявлення тенденцій і закономірностей, пов’язаних із процесом неспеціальної фізкультурної освіти школярів нами було досліджено показники соматичного здоров’я, рухової активності та її складових, теоретичної підготовленості, оволодіння руховими діями та мотиваційно-цінносної сфери школярів 8-11 класів (п=976), з яких 476 юнаків і 500 дівчат. Загалом проаналізовано 11 параметрів. Для аналізу всі показники було приведено до однієї групи (непараметричних, рангових) шляхом перешкалування параметричних за методом сигмальних відхилень, після чого було застосовано ранговий коефіцієнт
проблеми фізичного виховання і спорту № 3 / 2011
Таблиця 1
Взаємозв’язок між показниками соматичного здоров’я та рухової активності школярів 8-11 класів
Індекс рухової активності (ІРА)
Індекс соматичного здоров’я (ІСЗ) Низький Середній Високий Усього (%)
Низький (%) 33,3 66,7 0 100
Нижче сер. (%) 2,2 94,9 2,92 100
Середній (%) 0 17,59 82,41 100
Вище сер. (%) 0 0 0 100
Високий (%) 0 0 0 100
Таблиця 2
Взаємозв’язок між показниками індексу соматичного здоров’я та обсягами рухової активності із середнім рівнем енерговитрат у школярів 8-11 класів
Рухова активність із середнім рівнем енерговитрат (СЕР)
Індекс соматичного здоров’я (ІСЗ) Низький Середній Високий
Низький (%) 67,44 36,18 5,52
Нижче сер. (%) 36,23 63,24 22,76
Середній (%) 2,33 0,58 71,72
Вище сер. (%) 0 0 0
Високий (%) 0 0 0
Усього (%) 100 100 100
кореляції Спірмена і побудовано таблиці спряженості для визначення щільності взаємозв’язків та їх аналізу.
У результаті визначено, що індекс соматичного здоров’я (ІСЗ) позитивно пов’язаний з усіма досліджуваними характеристиками з вірогідністю (р) від 0,0001 до 0,001. Найбільш тісний зв’язок ми спостерігали з індексом рухової активності (ІРА) (г=0,71), індексом засвоєння цінностей (ІЗЦ) (г=0,71), обсягами РА з високими енерговитратами (ВР) (г=0,69), найменш тісний і достовірний - з обсягами РА з малими енерговитратами (МР) (г=0,14) та частотою самостійних занять (САМЗАН) (г=0,13).
Як видно з табл. 1, серед школярів із низьким рівнем соматичного здоров’я немає жодного із високим рівнем рухової активності, а серед дітей із нижчим за середній рівнем соматичного здоров’я 97,1% мали середній і нижче рівень рухової активності.
Близько 67% школярів із низьким рівнем рухової активності середнього рівня енерговитрат мають низький рівень соматичного здоров’я, лише 2,33%
- середній і жодного - вище середнього й високий. Близько 64% школярів із середнім рівнем рухової активності середнього рівня енерговитрат мають нижче середнього та середній рівні соматичного здоров’я, що свідчить про тісний взаємозв’язок цих параметрів та їх взаємовплив (табл. 2).
У школярів, що мали низький рівень соматичного здоров’я, у 92% випадків ми спостерігали низький обсяг рухової активності з високими енерговитратами. Таким чином, доцільним є застосування високоінтенсивних фізичних вправ та організованих занять видами спорту для запобігання низькому рівню соматичного здоров’я.
Індекс рухової активності як інтегральний показник має позитивний статистично вірогідний взаємозв’язок з усіма одинадцятьма досліджуваними
характеристиками, але найбільш щільним він є з обсягом рухової активності на середньому (г=0,73) й високому (г=0,72) рівнях енерговитрат, індексом засвоєння цінностей фізичної культури (г=0,66), а також індексом соматичного здоров’я. Серед школярів з високим рівнем рухової активності 69,1% мали високий рівень засвоєння цінностей фізичної культури, середній -27,6% і лише 3,1% - низький. Серед дітей з низьким рівнем рухової активності немає жодного з високим або середнім рівнем засвоєння цінностей.
Дані табл. 3 відображають залежність між обсягом рухової активності на високому рівні енергови-трат та індексом засвоєння цінностей як індикатором аксіологічної складової неспеціальної фізкультурної освіти школярів. Так, серед школярів із високими обсягами часу, що відводиться на вправи з високими енерговитратами, 51,7% мали високий рівень засвоєння цінностей фізичної культури, а із низькими - 100% низький рівень.
Серед дітей з високим рівнем теоретичної підготовленості всього 10,2% мають низький рівень засвоєння цінностей фізичної культури, 27,9% - середній, 33% - високий, і, навпаки, серед низько теоретично підготовлених 35,1% мали низький рівень засвоєння цінностей і всього 5,9% - високий рівень.
Час, витрачений школярами на рухову активність із середнім рівнем енерговитрат, вірогідно корелює з усіма характеристиками, окрім рухової активності на малому рівні, наприклад, з ІРА (й=0,73, р=0,0001) та ІЗЦ (й=0,59, р=0,0001), причому серед учнів з високими показниками рухової активності на середньому рівні 97,1% мали високий рівень засвоєння цінностей фізичної культури й лише 8,5% - низький.
За даними таблиці 4, серед школярів з високим рівнем оволодіння руховими діями 42,1% займаються регулярно фізичними вправами, а ті, що слабко воло-
Таблиця 3
Взаємозв’язок між обсягами часу, витраченого на рухову активність з високим рівнем енерговитрат, та рівнем засвоєння цінностей фізичної культури школярів 8-11 класів
Рухова активність із високим рівнем енерговитрат (ВР)
Індекс засвоєння цінностей фізичної культури (ІЗЦ) Низький (%) Середній (%) Високий (%)
Низький 100,00 73,94 22,03
Середній 0,00 23,80 26,27
Високий 0,00 2,27 51,69
Усього (%) 100 100 100
Таблиця 4
Взаємозв’язок між показниками рівня оволодіння руховими діями та частотою самостійних занять
фізичними вправами у школярів 8-11 класів
Рівень оволодіння руховими діями (РОРД)
Частота самостійних занять фізичними вправами (САМЗАН) Низький (%) Середній (%) Високий (%)
Низький 32,63 23,49 21,58
Середній 51,58 51,82 36,32
Високий 15,79 24,70 42,09
Усього (%) 100 100 100
діють руховими діями, тільки у 15,8% випадків регулярно займаються самостійно.
Рівень мотивації до занять фізичною культурою вірогідно пов’язаний з іншими характеристиками (р < 0,0001), але коефіцієнт кореляції не перевищує 0,22, що відповідає слабкому позитивному взаємозв’язку. Найбільш тісно мотивація, пов’язана з рівнем оволодіння руховими діями (й=0,22) та частотою самостійних занять (й=0,21).
Свідома потреба у заняттях фізичною культурою також є одним із ключових показників, що статистично достовірно корелюють із усіма іншими, що були виміряні. З п’ятьма з них коефіцієнт кореляції (й) перевищує 0,50 (р < 0,001). Серед них: ІСЗ (й=0,61), ПА (й=0,55), ВР (й=0,53), ІТП (й=0,58), ІЗЦ (й=0,61), що підтверджує обґрунтування принципу пріоритету ціннісного ставлення до фізичної культури. Наприклад, як видно з табл. 6, 57,9% школярів з низькою свідомою потребою у заняттях фізичною культурою мають низький рівень соматичного здоров’я (нижче середнього - 42,1% школярів).
За винятком обсягів рухової активності з малим рівнем енерговитрат такий показник, як частота самостійних занять фізичними вправами позитивно корелює у школярів з 10-ма характеристиками (й
- від 0,08 до 0,17). Серед школярів, що займалися регулярно самостійно, 40,7% мають високий рівень свідомої потреби у заняттях фізичною культурою, 33,3% - вищий середнього індекс соматичного здоров’я і 38,1% - високий рівень рухової активності, 36,4% частіше займаються високоінтенсивними фізичними вправами, а 40,7% мають високий рівень засвоєння цінностей фізичної культури.
Висновки.
1. Показники соматичного здоров’я, рухової активно сті та її складових, теоретичної підготовлено сті та мотиваційно-ціннісної сфери школярів 8-11 класів в цілому мають статистично вірогідний позитивний взаємозв’язок (й від 0,08 до 0,73) зі статистичною
вірогідністю (р) від 0,0001 до 0,02 за винятком рухової активності на малому рівні енерговитрат.
2. Найвищі показники взаємозв’язку (р < 0,0001) зафіксовано між середнім рівнем рухової активності та індексом рухової активності (гё=0,73), між високим рівнем та індексом рухової активності (гё=0,72), між індексом рухової активності та індексом соматичного здоров’я (гё=0,71), між індексом соматичного здоров’я та індексом засвоєння цінностей (гё=0,71), між обсягами рухової активності на високому рівні енерговитрат та індексом соматичного здоров’я (гё=0,69), а також між індексом рухової активності та індексом засвоєння цінностей (гё=0,66).
На нашу думку, актуальними є подальші дослідження показників соматичного здоров’я, рухової активності, теоретичної підготовленості, оволодіння руховими діями та мотиваційно-цінносної сфери студентів для виявлення тенденцій і закономірностей, пов’язаних із процесом неспеціальної фізкультурної освіти.
Література:
1. Бальсевич В.К. Теория и технология спортивно ориентированного физического воспитания в массовой общеобразовательной школе / В.К. Бальсевич, Л.И. Лубышева //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2005. - №5. - С. 50-53.
2. Барабашов С.В. Процесс физкультурного образования школьников / С.В. Барабашов //Физкультурное образование Сибири. -1999. - №2. - С.40-44.
3. Кібальник О.Я. Фітнес-технологія як засіб підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 13-15 років / О.Я. Кібальник //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2008. - №3. - С. 78-81.
4. Лотоненко А.В. Физическая культура и ее виды в реальних потребностях студенческой молодежи / А.В. Лотоненко //Теория и практика физ. культуры. - 1997. - №6. - С. 22-26.
5. Матвеев А.П. К проблеме основ содержания физкультурного образования школьников / А.П. Матвеев //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1997. - №4. - С. 13-14.
6. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры / Л.П. Матвеев. - 3-е изд., перераб. - М: Физкультура и спорт, Спор-тАкадемПресс, 2008. - 544 с.
Надійшла до редакції 02.02.2011 р.
Томенко Александр Анатольевич [email protected]
