CC BY
141
Свояк Дмитро Вггалмович,
суддя Переяслав-Хмельницького мiськрайонного суду, Укршна, Кивська область, м. Переяслав-Хмельницький e-mail: pereyaslav2012@gmail.com
УДК 343.19
вздемозв'язок матер1Ального та процесуального значення
МОТИВУ I МЕТИ ЗЛОЧИНУ
У cmammi розглянуто визначення понять мотиву та мети злочину як елемент1в суб'ек-тивног сторони складу злочину в доктрин права, а також гх процесуальне та матерiальне значення як у правовш наущ, так i правозастосовнш практищ. Зазначено, що мотив та мета злочину е факультативними елементами складу злочину й гх доказування у судовому порядку мае здшснюватись лише щодо тих складгв злочижв, диспозицИ яких визначають щ елементи як обов'язковi, а також враховуватись при призначенш покарання. Висвтлено роль мотиву та мети злочину при пред'явленж особi обвинувачення та при винесент судового ршення за результатами розгляду обвинувачення.
Ключовi слова: мотив злочину; мотиващя; мета злочину; суб'ективна сторона складу зло-чину; доказування; обвинувачення; обвинувальний акт; диспозищя стат.
Свояк Д. В., судья Переяслав-Хмельницкого горрайонного суда,
Украина, Киевская область, г. Переяслав-Хмельницкий.
e-mail: pereyaslav2012@gmail.com
Взаимосвязь материального и процессуального значения мотива и цели преступления
В статье рассмотрены определения понятий мотива и цели преступления как элементов субъективной стороны состава преступления в доктрине права, а также их процессуальное и материальное значения как в правовой науке, так и в правоприменительной практике. Отмечено, что мотив и цель преступления являются факультативными их доказывание в судебном порядке должно осуществляться только относительно тех составов преступлений, диспозиции которых определяют эти элементы как обязательные, а также учитываться при назначении наказания. Освещена роль мотива и цели преступления при предъявлении лицу обвинения и при вынесении судебного решения по результатам рассмотрения обвинения.
Ключевые слова: мотив преступления; мотивация; цель преступления; субъективная сторона состава преступления; доказывание; обвинение; обвинительный акт; диспозиция статьи.
Постановка проблемы. Учення про злочин придшяе значну увагу його суб'ективнш сторош як елементу складу злочину. При цьому науковщ до ознак суб'ективно! сторони ввдносять вину, мотив та мету злочину. Окремi дослвдники видшяють також емоцiйний стан суб'екта як елемент суб'ективно! сторони складу злочину [6].
Якщо питанню вини в Кримшальному кодексi Укра!ни (далi - КК Укра!ни) придiлено роздш V, то мотив злочину в його Загальнш частинi цього не зга-дуеться взагалi, хоча й передбачаеться в низщ диспозицiй Особливо! частини КК Укра!ни. У ньому також не наведено визначення мотиву та мети злочину.
Актуальтсть теми. Неоднакове визначення мотиву та мети злочину, !х значення при розглядi кримшальних проваджень спричиняе рiзне за суттю сприйняття обсягу доказування судом, сторонами та шшими учасниками кримшального провадження. Це вiдображаеться у прийнятих судових ршеннях та негативно впливае на дотримання засад кримшального провадження.
З огляду на неоднакове визначення ролi мотиву та мети злочину в науко-вих працях i правозастосовнiй практицi мета статтi полягае у виокремленш нормативно-закрiпленого i науково обгрунтованого значення мотиву й мети злочину, що дозволить запобти можливих помилок при вирiшеннi конкрет-них кримiнальних проваджень.
Аналiз остантх до^джень i публтащй. Мотив та мету злочину як елементи суб'ективно! сторони складу злочину у втизнянш правовш доктрин дослiджували М. I. Бажанов, Л. М. Кривоченко, В. А. Ломако, А. В. Савченко та ш. Кримшально-процесуальна роль цих ознак суб'ективно! сторони складу злочину висвгглювалась у працях Ю. М. Грошевого, М. А. Погорець-кого, М. 6. Шумила та ш.
Виклад основного матерiалу. Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни (далi - КПК Укра!ни) визначае мотив та мету вчинення кримшального правопорушення як обставини, як шдлягають доказуванню у кримЬ нальному провадженш.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 91 цього КПК Укра!ни передбачае, що в кримшальному провадженш шдлягають доказуванню винуватють обвинуваченого у вчиненш кримшального правопорушення, форма вини, мотив i мета вчинення крим^ нального правопорушення.
Загалом частиною першою цiе! статт до обставин, якi пiдлягають доказуванню в кримшальному провадженш, крiм вищевказаного, вiднесено й iншi обставини, як притаманнi не для всiх кримiнальних правопорушень.
Доволi широке встановлене законодавцем визначення обставин, як шдлягають доказуванню, за сво!м характером е !х перелiком для застосування у практищ при розглядi всiх кримiнальних проваджень незалежно вiд квалЬ фiкацi! дiй.
Зокрема, вид i розмiр заподiяно! шкоди як обставини, передбачеш законом, що шдлягають доказуванню у кримшальних провадженнях, де така шкода не заподiяна, не можуть бути елементом доказування.
Це стосуеться й шших обставин, що шдлягають доказуванню, KpiM поди кримiнального правопорушення, неможливiсть доказування яко1 виключае кримiнальну вiдповiдальнiсть.
У ч. 2 ще! статтi передбачено, що доказування полягае у збиранш, пере-вiрцi та оцiнцi доказiв з метою встановлення обставин, що мають значення для кримiнального провадження.
Стаття 92 КПК Украши 2012 р. покладае обов'язок доказування обставин, передбачених його ст. 91, ^ïm випадюв, передбачених ч. 2 ще'1 стати, на слщ-чого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - потершлого.
Тобто, слвдчий, прокурор або потершлий мають довести вищевказаш обставини шляхом збирання ввдповщних доказiв.
М. А. Погорецький, у спiвавторствi з М. 6. Шумилом, коментуючи ст. 91 КПК Украши 2012 р., зазначили, що обставини, викладеш у цш стати, мають узагальнюючий орiентуючий характер для в^х видiв кримiнального провадження, тому в теорп доказiв отримали назву загального предмета доказування на в^х стадiях кримiнального провадження. Водночас шдивЬ дуалiзацiя предмета доказування в конкретному провадженш здшснюеться з урахуванням вимог диспозицп статтi КК Украши, за якою квалiфiкуеться дiяння, що шдлягае доказуванню [3, с. 267].
У наукових працях мотив вчинення злочину для можливост кримшального переслщування визначаеться по^зному. Так, М. I. Бажанов наголо-шував, що мотив - це факультативна ознака суб'ективно1 сторони злочину. Однак вш факультативний лише у загальному вченш про склад злочину, оскшьки не всi склади мiстять у собi певш мотиви [1, с. 57]. У певних випадках мотив може бути конститутивною ознакою злочину, в шших - квалiфi-куючою, в трепх - факультативною ознакою, яка враховуеться лише при призначенш покарання [Там само, с. 57].
Л. М. Кривоченко також визначае мотив злочину як факультативну ознаку, тобто таку, яка в характеристик суб'ективно1 сторони рiзних злочишв може вщгравати рiзну роль [2, с. 164]. При цьому зазначаеться, що мотив стае обов'язковою ознакою в тих випадках, коли законодавець передбачае ïx у дис-позищях статей: або прямо вказуе на них, або вони однозначно випливають iз характеру дiяння [Там само, с. 163].
Аналопчно з мотивом М. I. Бажанов та Л. М. Кривоченко визначають факультативною ознакою суб'ективно1 сторони складу злочину й мету, шдкрес-люючи, що мета злочину мае мюце лише у злочинах, що вчиняються з прямим умислом [1, с. 58; 2, с. 163]. Ввдсутшсть мотиву чи мети в конкретному випадку, якщо у закош передбачено вщповвдний мотив чи мету як обов'язкову ознаку складу злочину, виключае злочиншсть дiяння.
На противагу данш науковш позицп А. В. Савченко зазначае, що «розгляд мотиву як факультативно! ознаки суб'ективно1 сторони злочину е неповним, недостатшм, неввдповщним i суперечить принциповим положенням психо-
лопчно! науки, а також позищям шших галузей права (наприклад, крим^ нально-процесуального права), оскшьки кожен злочин е дiянням (ст. 11 КК Укра!ни), а дiяння не бувае i не може бути безмотивним» [5, с. 120].
Це твердження А. В. Савченко обгрунтовував, зокрема, тим, що «кри-мiнально-процесуальне право виходить з того, що мотив е предметом доказування у кожному злочиш, що свщчить про визнання юнування мотиву в будь-якому сусшльно-небезпечному дiяннi. При провадженнi дiзнання, досу-дового слiдства та розгляд кримшально! справи у судi мотив шдлягае обов'яз-ковому доказуванню, а також зазначенню в обвинувальному висновку слвдчого та обвинувальному вироку суду» [Там само, с. 121].
М. I. Бажанов у цьому контекст зазначав, що мотив притаманний лише умисним злочинам, але мотиващя певного роду мае мюце й при вчиненш необе-режних злочишв. У необережних злочинах можна казати лише про мотиви дiяння, оскшьки мотиви не поширюються на самi наслiдки [1, с. 57].
Вбачаеться, що це твердження е бшьш виправданим й обгрунтованим в умовах сьогодення.
А. В. Савченко обгрунтовував свою позищю у 2002 р. положеннями КПК Укра!ни 1960 р., зокрема, ст.ст. 223, 334 цього Кодексу. КПК Укра!ни 2012 р. мае певш вщмшност у цьому питанш. Зокрема, чинним законом (ст. 291 КПК Укра!ни 2012 р.) не передбачено зазначення в обвинувальному акт мотиву вчинення шкримшованого обвинуваченому злочину.
Крiм того, обгрунтування обов'язково! наявност мотиву при вчиненш в^х злочишв посиланням на психолопчну науку покладае свого роду квалiфiка-цшну вимогу до слiдчих, прокурорiв, адвокатв i суддiв мати вiдповiдний фах у цш галузi. Зокрема, виходячи з суп визначення мотиву злочину як психiч-ного утвору, який спонукае особу до вчинення сусшльно небезпечного дiяння та е його шдставою, як визначае мотив злочину А. В. Савченко, без отримання шформацп вщ само! ще! особи про !! спонукання до цих дш буде вкрай важко, а подекуди й неможливо, встановити дшсш шдстави вчинення цих дiй.
Наведене визначення мотиву не враховуе помилки у кримшальному прав^ а також казусу, що в певних випадках виключае злочиншсть дiяння.
Спiрною в контексп вчення про злочин е позищя щодо наявностi мотиву злочину в усiх суспiльно небезпечних дiяннях, у тому числi через те, що таю дiяння можуть вчинятись й особами, яю не е суб'ектами злочину. Крiм того, залишаеться неврегульованими питання розмежування злочину та кримшаль-ного проступку в контексп ступеня суспiльно! небезпечностi таких дiянь, вирi-шення якого вплине на визначення мотиву у кримшальному правь
Таким чином, не можна казати про наявшсть мотиву злочину у дiяннях, яы не вщповщають усiм ознакам злочину.
Значно ускладненим виявиться встановлення мотиву злочину, вчине-ного особами, яы, користуючись правом, передбаченим ст. 63 Конститу-цГ! Укра!ни, вiдмовляються давати показання проти себе. Звичайно мотив
вчиненого злочину може доводитись й шшими доказами, але ïx значимкть, з урахуванням припи^в ч. 3 ст. 62 Конституцп Украши та ч. 4 ст. 17 КПК Украши 2012 р. щодо неможливост обгрунтування обвинувачення припу-щеннями й тлумачення в^х сумнiвiв щодо доведеност вини особи на ïï користь, може бути вкрай незначною.
Неузгоджена позицiя в наукових розробках щодо ролi мотиву та мети зло-чину вщбиваеться у неоднаковому практичному застосуванш кримiнального закону при визначенш мотиву та мети злочину обставинами, як мають дока-зуватись у кримшальному провадженш та, ввдповщно, встановлюватись судом.
Зокрема, Апеляцшний суд Кшвсько1 областi в уxвалi вщ 08.07.2015 р. про скасування вироку Переяслав-Хмельницького мкькрайонного суду Кшвсько1 област вiд 12.05.2015 р. та направлення справи на новий судовий розгляд у цей же суд зi стадп шдготовчого судового засiдання в шшому складi суддiв, пiдставою для цього ршення визнав те, що обвинувальний акт у цьому кримшальному провадженш не вщповвдае вимогам ст. 291 КПК Украши 2012 р., тому що не мктить формулювання обвинувачення, оскшьки в ньому не вка-заш мотиви скоеного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК Украши (справа № 373/2790/14-к) [8].
Це дало шдставу колегп суддiв Апеляцшного суду Кшвсько1 област дшти висновку про те, що обвинуваченому прокурором не було висунуто обвинува-чення у вчиненнi кримiнальниx правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК Украши.
Однак диспозищя ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК Украши не мютить такого елементу складу злочину як мотив.
Зазначена вище ухвала вщ 08.07.2015 р. не мютить посилань на ст.ст. 91, 92, 368, 374, 412, 415 КПК Украши 2012 р., що не дае змоги точно визначити правовi шдстави винесеного ршення. Але можна дшти висновку, що причиною та правовою шдставою скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд визначено те, що в обвинувальному аки не було зазначено мотиви шкримшованих обвинуваченому злочишв.
Ця позищя не узгоджуеться з поглядом науковщв на це питання.
Так, Л. М. Кривоченко прямо зазначае, що «простий склад умисного вбивства, передбачений у ч. 1 ст. 115 КК Украши, являе собою умисне про-типравне заподiяння смери шшш людиш незалежно вщ мотивiв i мети». Наявшсть мотиву вчинення цього дiяння, який передбачений у ч. 2 ст. 115 КК Украши, дае шдстави для квалiфiкацiï цих дш за вщповвдним пунктом ще1 частини [2. с. 164].
1нший склад колегп суддiв Апеляцшного суду Кшвсько1 обласп при роз-глядi шшого кримiнального провадження по суи висловив у своему ршенш дещо вiдмiнну позицiю, шж у вищевказанiй уxвалi цього ж суду вщ 08.07.2015 р. щодо визначення обов'язкових елеменпв суб'ективно1 сторони злочину, що шдлягають доказуванню.
Предметом розгляду в цьому кримшальному провадженш було вчинення особою злочишв, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК Украши.
Так, ухвалою Апеляцшного суду Кшвсько1 област ввд 11.08.2015 р. було скасовано вирок Переяслав-Хмельницького мюькрайонного суду Кшвсько1 област вiд 21.04.2015 р. i призначено новий розгляд у судi першо1 iнстанцiï 3i стадп пiдготовчого судового засiдання (справа № 373/3201/14-к) [9].
Свое ршення Апеляцiйний суд Кшвсько1 областi обгрунтував тим, що Законом Украши «Про внесення змш до Кримiнального та кримшаль-ного процесуального кодексiв УкраТни щодо iмплементацiï до нащональ-ного законодавства положень статт 19 Конвенцп ООН проти корупцп» вiд 21.02.2014 р., який набрав чинност 28.02.2014 р., було внесено змши до ст. 364 КК УкраТни та в абзащ частини першоТ слова «з корисливих мотивiв чи в шших особистих штересах або в штересах третiх о^б» замiнено словами «з метою одержання будь-яко1 неправомiрноï вигоди для само!" себе чи шшо'1 фiзичноï або юридичноТ особи». Тобто суб'ективна сторона злочину в новш редакцп закону встановлюе мету злочину - одержання будь-яко1 неправомiрноï вигоди для обвинуваченого або для шших фiзичних або юри-дичних осiб, в iнтересах яких вш дiе.
Вiдсутнiсть посилання на мету злочину в обвинувальному акт в цьому кримшальному провадженш, на думку Апеляцшного суду, свщчить про вщсут-шсть формулювання обвинувачення вщповщно до положень закону й викла-денi в обвинувальному актi фактичш обставини е неконкретними, що порушуе право обвинуваченого на захист у висунутому обвинуваченш.
В ухвалi зазначено, що залишення поза увагою ще'1 обставини судом пер-шо'1 шстанцп стало порушенням вимог кримiнального процесуального закону -«е перешкодою у встановленнi iстини в даному кримшальному провадженш, забезпеченш дотримання законностi, правильного правозастосування та ввдпо-вiдно постановлення обгрунтованого судового ршення».
Незважаючи на те, що КПК УкраТни не мктить жодно1 вказiвки щодо необ-хiдностi (чи можливостi) встановлення ютини у кримiнальному провадженнi, все ж слщ вказати, що у цьому випадку колепя суддiв висловила позищю щодо необхщност встановлення та доказування саме тих елементв складу злочину, яы передбаченi диспозицiею статтi, в порушенш яких обвинувачуеться особа.
У низщ обвинувальних вирокiв Апеляцiйного суду Кшвсько1 областi, якi ухвалювались при переглядi вирокiв судiв першо1 шстанцп (справи №№ 369/3257/13-к, 359/3673/14-к), вщсутня вказiвка на встановлення мотивiв вчинених злочишв. При цьому зазначеш злочини ввдносяться до корисливих [11-12].
У вироку Апеляцшного суду Кшвсько1 областi у справi № 373/1182/13-к при визнаннi особи винною у вчиненш злочишв, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК УкраТни, взагалi не встановлено мотиву вчиненого злочину, а наявшсть складу злочину у дiяннi визнано на пiдставi доказiв, поданих прокурором суду апеляцшно! шстанцп, що в судi першо1 iнстанцiï не подавались [13].
Частиною 3 ст. 374 КПК Украши 2012 р. передбачаеться, що в мотивуваль-нш частиш вироку, у разi визнання особи винуватою, ^iM шшого, зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, iз зазначенням мюця, часу, способу вчинення та наслщшв кримшального правопорушення, форми вини i мотивiв кримшального правопорушення.
Однак цей перелш передбачае зазначення й шшо'1 шформацп, у тому чи^ мотивiв звiльнення вiд ввдбування покарання, застосування приму-сових заxодiв медичного характеру при встановленi стану обмежено!" осуд-ностi обвинуваченого, застосування примусового лшування вiдповiдно до ст. 96 КК Украши, мотивiв призначення громадського вихователя неповно-лiтньому; шдстав для задоволення цивiльного позову або вщмови в ньому, залишення його без розгляду.
Щ обставини не е притаманними для всix категорш кримiнальниx проваджень й, вщповщно, зазначаються лише у випадках, коли е для цього шдстави - виршення судом цих питань.
Абзац 8 ще1 частини взагалi передбачае зазначення в мотивувальнш частиш вироку мотивiв ухвалення iншиx ршень щодо питань, якi вирiшуються судом при ухваленш вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Тобто, перелш питань, як мають бути висвгглеш в обвинувальному вироку, е невичерпним i мае характер орiентовного залежно вщ обставин справи.
Ю. М. Грошевий, коментуючи ст. 374 КПК Украши 2012 р., вказував, що обов'язковим е зазначення мотиву i мети, коли законодавець передба-чае ïx у диспозицп стати (частини стати) закону Украши про кримшальну ввдповвдальшсть, що передбачае ввдповвдальшсть за кримшальне правопорушення, винним у вчиненш якого визнаеться обвинувачений, або вказуе ïx як квалiфiкуючi ознаки (наприклад, див. п. 6 ч. 2 ст. 115, ст.ст. 185, 190, 296, 364 КК Украши) [4, с. 146].
Статтею 8 КПК Украши 2012 р. закршлено, що кримшальне провадження здшснюеться з додержанням принципу верховенства права, вщповвдно до якого людина, ïï права та свободи визнаються найвищими цшностями та визнача-ють змкт i спрямовашсть дiяльностi держави. Принцип верховенства права у кримшальному провадженш застосовуеться з урахуванням практики 6вро-пейського суду з прав людини.
У контексп порушеного у стати питання бвропейський суд з прав людини в ршенш у справi «Михайлюк та Петров проти Украши» (заява № 11932/02, п. 25) зазначив, що вираз «зпдно iз законом» насамперед вима-гае, щоб оскаржуване втручання мало певну шдставу в нащональному зако-нодавствi; вш також стосуеться якостi вiдповiдного законодавства i вимагае, щоб воно було доступне вщповщнш особ^ яка, ^iM того, повинна передба-чати його наслвдки для себе, а також це законодавство повинно ввдповвдати принципу верховенства права [10].
Стаття 19 Конституцп Украши передбачае, що правовий порядок в Укра-1Ш Грунтуеться на засадах, вщповвдно до яких шхто не може бути примуше-
ний робити те, що не передбачено законодавством. Органи державно!" влади та органи мкцевого самоврядування, ix посадовi особи зобов'язаш дiяти лише на пщстав^ в межах повноважень та у спо^б, що передбаченi Консти-туцiею та законами Украши.
Венещанська комiсiя у своему звiтi 2011 р. в контекст визначення «верховенства права» та «правово1 держави» зазначила, що для цього мають дотри-муватись не лише формально, але й по сут щонайменше шють необxiдниx елементiв: законнiсть, включно з прозорим, шдзв^ним i демократичним проце-сом прийняття законiв; правова визначешсть; заборона довiльностi у прийнятт рiшень; доступ до правосуддя, що здшснюеться незалежним i безстороннiм судом, включно з можливктю оскаржити в судi адмiнiстративнi акти; повага до прав людини; недискримшащя i рiвнiсть перед законом [7].
Таким чином, слвд констатувати, що принципи правово'1' визначеностi та можливостi передбачення особою наслщшв сво'1'х дiй, а також дш органiв державно!" влади щодо розгляду питання про притягнення особи до кримп нально1 вiдповiдальностi вимагають ч^кого встановлення критерпв засто-сування в^х елементiв складу злочину, в тому числi факультативних, як то мотив та мета злочину.
Окремо слщ звернути увагу в контекст проблематики, що дослвджуеться, й на принцип змагальност сторш у кримшальному процесс передбачений ст. 22 КПК Украши 2012 р. Зокрема, законодавець дав визначення цього принципу, зазначивши, що «кримшальне провадження здшснюеться на основi змагальност, що передбачае самостшне обстоювання стороною обвинувачення i стороною захисту 1'хшх правових позицш, прав, свобод i законних iнтересiв засобами, передбаченими цим Кодексом».
Частина 2 ст. 22 КПК Украши 2012 р. ч^ко регламентуе, що сторони кри-мшального провадження мають рiвнi права на збирання та подання до суду речей, документв, шших доказiв, клопотань, скарг, а також на реалiзацiю шших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, ввдповщно до принципу диспозитивност кримшального про-цесу, який закршлений ст. 26 КПК Украши 2012 р., суд у кримшальному провадженш виршуе лише т питання, що винесеш на його розгляд сторонами та вщнесеш до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ще! статт).
Законодавець у ст. 337 КПК Украши 2012 р. чггко визначив й межi судового розгляду, де вказав, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якш висунуте обвинувачення, i лише в межах висунутого обвинувачення вщповщно до обвинувального акта, крiм випадшв, передбачених щею статтею.
Такi виключнi випадки стосуються лише реалiзацiï прокурором права на висунення додаткового обвинувачення, його змшу або вщмову вiд нього, а також виходу судом при ухваленш ршення за межi висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акт, лише в частиш змши правово'1' ква-
лiфiкацiï кримшального правопорушення, якщо це покращуе становище особи, стосовно яко'1 здшснюеться кримшальне провадження.
Тобто зазначення чи незазначення в обвинувальному акт мотиву чи мети злочину е правом сторони обвинувачення й суд не вправi вказувати на це прокуроров^
При цьому незазначення мотиву чи мети злочину в тих випадках, коли диспозищя стати, в порушенш яко'1 обвинувачуеться особа, передбачае вка-заш ознаки суб'ективно'1 сторони складу злочину або це однозначно випли-вае з характеру дiяння, повинно мати наслвдком виправдання особи через ввдсутшсть (недоведешсть) в ïï дiяx складу злочину або переквалiфiкацiю таких дiй. У всix шших випадках ввдсутшсть у пред'явленому обвинува-ченнi мотиву чи мети злочину може мати наслвдком лише неврахування цих ознак при призначенш покарання або взагалi не впливати на розгляд справи в щлому.
Висновки та пропозицп. Мотив i мета злочину не можуть бути наявними в усix злочинах, а тим паче в усix сусшльно-небезпечних дiянняx.
Мотив i мета злочину е факультативними ознаками суб'ективно'1 сторони складу злочину, яю можуть вщгравати обов'язкову, квалiфiкуючу роль або роль ознак, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Мотив i мета злочину не е обов'язковими елементами складу злочину при пред'явленнi обвинувачення за вчинення дш, що квалiфiкуються статтями КК Украши, диспозицп яких не мютять прямо'1 вказiвки на щ ознаки або однозначно випливають iз характеру дiяння.
Вщсутшсть в обвинувальному актi серед квалiфiкуючиx ознак шкримшо-ваного особi дiяння мотиву чи мети злочину не може вважатись його неввд-повщшстю вимогам ст. 291 КПК Украши, а мае оцшюватись через призму диспозицй' стати кримшального закону й враховуватись судом при винесенш ршення про наявшсть складу злочину в шкримшованих особi дiянняx та/чи призначенш виннш особi покарання.
Зважаючи на це, з метою усунення неоднакового застосування кримЬ нального та кримшально-процесуального закону в частиш визначення обов'язковосп зазначення в обвинувальному акп мотиву та мети злочину пропонуеться висвггити позищю з цього питання при шдготовщ узагаль-нення судово1 практики Вищим спецiалiзованим судом УкраТни з розгляду цившьних i кримiнальниx справ.
З метою уникнення в подальшому можливих суперечностей щодо статусу мотиву та мети злочину та ïx значення при притягненш особи до кримшально1 вщповвдальносп доречно на законодавчому рiвнi закрiпити ïx визначення.
При цьому конкретизащя окремих диспозицш статей КК Укра'1ни шляхом внесення змш у частинi чiткоï регламентацп необxiдниx ознак складу злочину, що шдлягають доказуванню у межах кримшального провадження, також спри-ятиме однозначному застосуванню кримшального закону.
Список л^ератури:
1. Бажанов М. I. Кримшальне право Украши. Загальна частина : навч. noci6. / М. I. Бажа-нов. - Дншропетровськ : Пороги, 1992. - 167 с.
2. Кримшальне право Украши. Загальна частина : тдручник для студ. юрид. спец. вищ. закладiв освии / М. I. Бажанов, Ю. В. Баулш, В. I. Борисов та ш. ; за ред. професорiв М. I. Бажа-нова, В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. - Ктв; Харюв : Юрiнком Iнтер; Право, 2001. - 416 с.
3. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, 6. М. Блажiвський, 6. П. Бурдоль та ш ; за заг. ред. В. Я. Тащя, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - Харюв : Право, 2012. - 768 с.
4. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 / О. М. Бандурка, 6. М. Блажiвський, 6. П. Бурдоль та ш ; за заг. ред. В. Я. Тащя, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - Харюв : Право, 2012. - 664 с.
5. Савченко А. В. Мотив i мотиващя злочину : монографiя. - Ктв : Атжа, 2002. - 144 с.
6. Шеховцова Л. I. Емоцшний стан особи, яка вчинила злочин, за кримшальним законо-давством Украши : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Л. I. Шеховцова ; Запорiз. нац. ун-т. — Запорiжжя, 2007. - 250 с.
7. CDL-AD(2011)003 rev. Report on the Rule of Low. Adopted by the Venice Commission at its 86th plenary session (Venice, 25-26 March 2011) on the basis of comments by Mr Pieter van Dijk, Ms Gret Haller, Mr Jeffrey Jowell, Mr Kaarlo Tuori. - 16 р.
8. Судове ршення [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/46488641.
9. Судове ршення [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/48509874.
10. Ршення 6СПЛ у справi «Михайлюк та Петров проти Украши» [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/974_500.
11. Судове ршення [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/42650664.
12. Судове ршення [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/42848565.
13. Судове ршення [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/33429054.
References:
1. Bazhanov, M. I. Kryminal'ne pravo Ukrainy. Zahal'na chastyna. Uchbovyj posibnyk. [Criminal law of Ukraine. Chapeau. Textbook]. Dnipropetrovs'k: Porohy, 1992. 167 p. [in Ukrainian].
2. Kryminal'ne pravo Ukrainy: Zahal'na chastyna: Pidruchnyk dlia studentiv iuryd. spets. vysch. zakladiv osvity [Criminal law of Ukraine. Chapeau. Textbook]. M.I. Bazhanov, Yu.V. Bau-lin, V.I. Borysov ta in.; Za red. profesoriv M.I.Bazhanova, V.V.Stashysa, V.Ya. Tatsiia. Kyiv-Kharkiv: Yurinkom Inter-Pravo, 2001. 416 p. [in Ukrainian].
3. Kryminal'nyj protsesual'nyj kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyj komentar: u 2 t. T. 1 [Criminal Procedure Code of Ukraine. Scientific commentary: in 2 vol. Vol. 1]. O. M. Bandurka, Ye. M. Blazhivs'kyj, Ye. P. Burdol' ta in. ; za zah.red. V. Ya. Tatsiia, V. P. Pshonky A.V.Portnova. Kharkiv:Pravo, 2012. 768 p. [in Ukrainian].
4. Kryminal'nyj protsesual'nyj kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyj komentar: u 2 t. T. 2 [Criminal Procedure Code of Ukraine. Scientific commentary: in 2 vol. Vol. 2]. O. M. Bandurka, Ye. M. Blazhivs'kyj, Ye. P. Burdol' ta in. ; za zah. red. V.Y a. Tatsiia, V. P. Pshonky, A. V. Portnova. Kharkiv : Pravo, 2012. - 664 p. [in Ukrainian].
5. Savchenko, A. V. Motyv i motyvatsiia zlochynu. Monohrafiia. [Motive and motivation of the crime. Monograph]. Kyiv: Atika, 2002. 144 p. [in Ukrainian].
6. Shekhovtsova, L. I. Emotsijnyj stan osoby, iaka vchynyla zlochyn, za kryminal'nym zakonod-avstvom Ukrainy: dys. kand. iuryd. nauk: 12.00.08. [The emotional state of the person who committed
the crime under the criminal laws of Ukraine: Thesis PhD] Zaporiz'kyj natsional'nyj un-t. Zapor-izhzhia, 2007. 250 p. [in Ukrainian].
7. CDL-AD(2011)003 rev. Report on the Rule of Low. Adopted by the Venice Commission at its 86th plenary session (Venice, 25-26 March 2011) on the basis of comments by Mr Pieter van Dijk, Ms Gret Haller, Mr Jeffrey Jowell, Mr Kaarlo Tuori. 16 p.
8. Sudove rishennia [Judgment]. - Rezhym dostupu : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/46488641. [in Ukrainian].
9. Sudove rishennia [Judgment]. - Rezhym dostupu : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/48509874. [in Ukrainian].
10. Rishennia YeSPL po spravi «Mykhajliuk ta Petrov proty Ukrainy» [Decision of ECHR from December, 15, 2009 in business Mikhaylyuk and etrov against in Ukraine, no. 11932/02]: http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/974_500. [in Ukrainian].
11. Sudove rishennia [Judgment]. - Rezhym dostupu : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/42650664. [in Ukrainian].
12. Sudove rishennia [Judgment]. - Rezhym dostupu : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/42848565. [in Ukrainian].
13. Sudove rishennia [Judgment]. - Rezhym dostupu : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/33429054. [in Ukrainian].
Svoiak D., Judge, Pereiaslav-Khmelnytskyi City District Court in Kyiv Oblast,
Ukraine, Kyiv Oblast, Pereiaslav-Khmelnytskyi.
e-mail: pereyaslav2012@gmail.com
Interconnection of Substantive and Procedural Significance of Motive and Purpose of Crime
The article highlights the lack of uniformity in the scientific approach to the definitions of motive and purpose of crime as elements of a subjective aspect of crime, their procedural and substantive significance in the law doctrine and the law enforcement practice.
A clear legal definition and significance of motive and purpose or forming a clear position on these issues in the court of the highest resort are to eliminate the contradictions that currently considerably affect certain criminal proceedings.
It is specified that definition of the motive and purpose of the crime charged as a mandatory element of proof on the stage of arraignment and trial can take place only if the disposition of those crimes contain these elements or they clearly result from the nature of the act. Also this definition of motive and purpose of crime may, at a will of prosecution, be taken into account in sentencing.
It is noted that the motive of crime may occur only in premeditated crimes, whereas motivation is found in all acts, including socially dangerous.
It is specified that absence of motive or purpose of crime in the indictment cannot result in returning one to the prosecutor, and should be considered by the court as proof or lack of proof of constituent element of crime in the act of the accused or taken into account in sentencing.
Keywords: motive of crime, motivation, purpose of crime, subjective aspect of crime, proof, prosecution, indictment, the disposition of an article.
Hadiumna do peduomzii 22.03.2016 p.
