CC BY
19
тегiчних плашв та внесення до них вщповщних змш; обов'язкове врахування зв'язку мiж показниками рiзних планiв тощо.
Висновки та перспективи подальшого доcлiдження. Пщ час досль дження стратегiчного планування дiяльностi машинобудiвних шдприемств особливу увагу варто звертати на принципи формування та реашзаци техно-логiй стратепчного планування, адже саме вони забезпечують можливiсть ре-ашзаци основно! мети стратепчного планування, - визначення та формування послщовност конкретних дш, спрямованих на забезпечення усшшного ефективного функцюнування та довготривалого розвитку шдприемств.
На основi здiйсненого дослiдження до основних принцишв формування та реашзаци технологiй стратегiчного планування дiяльностi машинобу-дiвних шдприемств запропоновано вщносити такi: безперервностi, послщов-ностi, системности координацп, гнучкостi, участi.
Л1тература
1. Швець Л.М. Процес стратепчного планування на пщприемсга / Л.М. Швець // Еко-ном1чний вюник Донбасу, 2009. - № 1 (15). - С. 148-152.
2. Орлов О.О. Планування д1яльносп промислового пщприемства : пщручник / О.О. Орлов. - К. : Вид-во "Скарби", 2002. - 336 с.
3. Шершньова З.С. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / 3.G. Шершньова, С.В. Обор-ська. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 384 с.
4. Шершньова З.С. Стратепчне управлшня : пщручник / З.С. Шершньова. - 2-ге вид. -К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 699 с.
5. Корецький М.Х. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / М.Х. Корецький, А.О. Дег-тяр, О.1. Дацш. - К. : Центр учбово! лператури, 2007. - 240 с.
6. М1зюк Б.М. Основи стратепчного управлшня : пщручник / Б.М. М1зюк. - Льв1в : Вид-во "Магнол1я-2006", 2009. - 544 с.
7. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная полпика / В.А. Белошапка, В.Г. Загорский. - К. : Вид-во "Абсолют В". - 1999. - 352 с.
УДК 336.74 О.М. Питльована - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК М1Ж ШФЛЯЩСЮ ТА ДОЛАРИЗАЦ1СЮ В УКРА1Н1
Висвплено причини виникнення та наслщки процесу доларизацп. Основну увагу зосереджено на теоретичному та практичному розгляд1 питання про юнування взаемозв'язку м1ж доларизащею та шфлящею в Укрш'ш. Така взаемозалежшсть ус-кладнюе проведення монетарно! полпики, а тому нацюнальний банк мусить проводите полпику дедоларизацп. Для цього запропоновано застосування деяких специ-ф1чних шструменпв центрального банку, таких як пщтримання високого р1вня ре-зерв1в, поглиблення вимоги з формування банками обов'язкових резерв1в залежно вщ валюти залучених кошт1в, пщтримання на низькому р1вн1 волатильност (змшносп) нацюнально! валюти, а також впровадження полпики таргетування шфляцп.
Ключов1 слова: доларизащя, монетарна полпика, таргетування шфляцп.
O.M. Pytlovana - L 'viv NU named after Ivan Franko
Link between dollarization and inflation: The case of Ukraine
This paper discusses origins and consequences of dollarization. It focuses on theoretical and empirical investigation of link between dollarization and inflation in Ukraine. Such interdependence complicates monetary policy conduction, this is the reason why nati-
onal bank has to implement policy of dedollarization. The paper suggests application of specific central bank instruments, such as maintenance of high level of foreign reserve, low volatility of national currency, extension of commercial banks obligations on foreign currency liabilities, and implementation of inflation targeting as a framework for monetary policy.
Keywords: dollarization, monetary policy, inflation targeting.
Шсля вщкриття кордошв та зняття обмежень на валютш операцп у крашах з перехщною економжою стабшьна шоземна валюта почала випсня-ти ненадшну, схильну до знещнення внутрiшню валюту, спричинивши дола-ризацiю. Украша у цьому процес не стала винятком. Доларизащя, зазвичай, виникае у державах з високою шфлящею та слабо розвиненим ринком каш-талiв, де нащональна валюта перестае ефективно виконувати сво1 функцiï: мь ри вартосл, засобу обмiну та засобу нагромадження.
Доларизащя, як i будь-який шший економiчний процес, мае своï як позитивш, так i негативнi аспекти. З одного боку, вона корисна для держави через близьку сшвпрацю з мiжнародними ринками, забезпечуе доступ насе-лення до ширшого кола фшансових iнструментiв та сприяе розвитку фшансо-вих посередникiв, наприклад банюв чи небанкiвських фiнансових установ [1], а також допомагае краш1 подолати гшершфлящю. З iншого ж боку, доларизащя негативно впливае на економiчний розвиток держави через низку ка-налiв:
• ускладнюеться проведения монетарно1 полiтики, оскшьки монетарнi агрега-ти мiстять у собi шоземну валюту, виражену у иацiоиальиiй, i тому ïх важко безпосередньо контролювати [2] ; окрiм того, зменшуеться стабiльиiсть попи-ту на грошi [3];
• загострюються проблеми, пов'язат з вииикиениям iифляцiï виаслiдок фшан-сування бюджетного дефiциту [4], зменшуються доходи вiд сеньйоражу [5];
• зменшуеться дохвдтсть iифляцiйиого податку, що призводить до вищоï' та бшьш волатильиоï' (змiниоï) iифляцiï для заданого рiвия бюджетного дефщи-ту [6];
• ускладнюеться вибiр оптимального валютного режиму [7] ;
• зростае ризик виникнення фшансових та валютних криз, оскшьки перепади притоку катталу та змiи валютного курсу посилюють ймовiрнiсть виникнен-ня банк1всько1 кризи через з незбалансоватсть банювських активiв i пасивiв та зменшення платоспроможноси позичальник1в [1].
Очевидно, що для краш 1з перехщною економжою щ проблеми лише посилюються. Як було зазначено вище, причиною високо1' доларизаци краш з перехщною економжою була слабюсть внутр1шньо1" валюти, яка почала ви-тюнятись шоземною (в основному американським доларом) на фот вщкрит-тя кордошв та зняття обмежень на валютш операци (принаймш часткового). Однак, юнуе також думка, що головною причиною була комбшащя високо1' шфляци, сильно1' девальвацп нац1онально1" валюти та пор1вняно низьких но-мшальних вщсоткових ставок, як призвели до негативно:' реально1' дохщнос-т актив1в, деномшованих у нащональнш валют [8].
Значна частка депозит1в у шоземнш валют зумовлюе низку питань щодо запровадження та ефективност антиiнфляцiйноï пол1тики в державь Здшснеш дослщження засвщчують, що доларизащя може впливати на шфля-щйш процеси через низку канал1в. Так, вона: 1) посилюе шфлящю за певного
рiвня бюджетного дефщиту [6]; 2) зменшуе дохщшсть iнфляцiйного податку [9]; 3) збшьшуе волатильнiсть (змiннiсть) цiн на товари [10]; 4) разом з висо-ким рiвнем замiщення валюти призводить до зростання волатильност валютного курсу, що негативно впливае на шфляцш [11].
Вщомо, що уряд може використовувати шфляцш замють шдвищення рiвня оподаткування, щоб фiнансувати сво! видатки. А доларизацiя збiльшуе еластичшсть попиту на грошi щодо очжуваного рiвня шфляци, оскiльки очь кування вищо! шфляци змушують резидентiв "переключитись" на iноземну валюту. Оскiльки уряди контролюють лише домашню валюту, вони втратять на сеньйоражi. Як наслщок, спроби профiнансувати бюджетний дефiцит за допомогою iнфляцiйного податку зменшать монетарну базу i це виллеться у вишу шж очiкувалось iнфляцiю. 1ншими словами, для певного бюджетного дефщиту наявшсть доларизаци призведе до вищо! шфляци.
Це, безумовно, не означае, що доларизащя спричиняе iнфляцiю. Навпа-ки, часто доларизацiя е ендогенною вщповщдю на економiчну нестабiльнiсть та високу шфляцш. I таким чином доларизацш можна розглядати як канал, через який монетарна та фюкальна полггики впливають на шфляцшш процеси, або iншими словами, як трансмiсiйний механiзм, через який надмiрно експансь онiстська фiскальна полiтика, що фшаисуеться за допомогою грошово! емюи, впливае на iнфляцiю. Так, Лiлiана Рохас-Суарес, одна з небагатьох вчених, що намагались вимiряти вплив доларизаци на шфляцш, отримала емпiричнi результата, як пiдтверджують теоретичне твердження про те, що для заданого рiвня бюджетного дефщиту доларизащя посилюе шфляцшш процеси.
Як нам вщомо, шхто не дослiджував ролi доларизаци в шфляцшному процесi в УкраАт. Тому ми спробували заповнити цю прогалину, дослщивши вплив доларизаци на шфляцш Для дослщження ми використали УДЯ-мо-дель, яка мiстить таю змшт: Р - iндекс споживчих щн, МВ - монетарна база, ЕЯ - валютний курс (для порiвняння результатiв використовували також но-мiнальний ефективний валютний курс), Бо1 - показник рiвня доларизаци еко-номiки (використовували два показники вщношення депозитiв у iноземнiй валютi до загальноА кiлькостi депозитiв та вщношення депозитiв у iноземнiй валютi до широкоА монетарноА бази).
Для дослщження використовували мiсячнi данi вiд Ычня 2001 р. до червня 2009 р. Ус змiннi взято у логарифмах та скориговано на сезоншсть, о^м валютного курсу, оскiльки, на наш погляд, валютний курс в УкраАш не мютить елементу сезонность Використовувались також фiктивнi змiннi, яю дали змогу вхопити фiнансово-економiчну кризу останшх мiсяцiв, змiну методологи обрахування депозитiв тощо. Перед здшсненням дослiдження пере-вiряли змiннi на стащонаршсть, результати тако1 перевiрки показали, що ус змiннi мають порядок штеграци 1, а тому очевидно, що потрiбно було перевь рити, чи вони не коштегроваш. Для цього використовувався тест Йохансена. Його результати наведено у таблищ.
Як видно з таблищ, обидва тести (тест на власш значення i трейс-тест) не шдтвердили гiпотезу про юнування хоча б одного коштеграцшного вектора. А це св^ить про те, що мiж змшними не виявлено довготривалоА залеж-ность Коефiцiенти, отриманi пiд час здшснення УДR-дослiдження, не мають
важливого економiчного значення, тому ми обмежились лише анашзом iм-пульсних вiдгукiв, графiчне зображення яких представлено на рис. 1-5. Як видно з рисунюв, ус реакци змiнних узгоджуються з економiчною теорiею.
Табл. Перевiрка на коштегращю (з перетином та без тренду) без фнктивних змшних
Кшьшсть кошт. вектор1в Max-Eigen 95 % СУ Тгасе 95 % СУ
0 31,94011 33,87687 66,18727 69,81889
Мах 1 18,16528 27,58434 30,24717 47,85613
Мах 2 7,739732 21,13162 12,08189 29,79707
Мах 3 2,907526 14,26460 4,34159 15,49471
Мах 4 1,434633 3,841466 1,434633 3,841466
Рис. 1.1мпульсш вiдгуки щн на шок у доларизаци
Щодо найважлившого результату, тобто реакци 1СЦ на доларизацш, то до його штерпретаци потрiбно пiдходити з обережнiстю. Як видно з рисунку, шок у доларизаци спричиняе шфлящю. Однак, як нам вщомо з теори ця дiя не вiдбуваеться безпосередньо. Доларизащя впливае на валютний курс та монетарну базу, як своею чергою спричинюють зростання шфляци. Мож-на припустити, що особливо сильний вплив на шфлящю матиме валютний курс, оскшьки навiть незважаючи на скорочення монетарное' бази, все-таки спостер^аеться зростання рiвня цiн навiть у короткотривалому перiодi.
Рис. 2.1мпульсш вiдгуки монетарно'1 бази на шок у доларизаци
Як видно з реакци грошово'' бази, шсля настання шоку доларизаци во-на спочатку скорочуеться, i лише шсля 11 мюящв сягае позитивних значень. Це свщчить про те, що населення "переключаеться" з нацюнально! валюти на шоземну, а отже, - не генеруеться очжуваний iнфляцiйний податок.
0,006
13 5 7 9 1113151719212325272931333537 Рис. 3.1мпульсш вiдгуки валютного курсу на шок у доларизаци
З рис. видно, що валютний курс позитивно реагуе на змiни у доларизаци, тобто iншими словами, зростання piBM доларизаци веде до здешевлен-ня нацiональноi валюти, причому реакщя ще1* змiнноi досить швидка та дося-гае свого максимуму через 5 мюящв пiсля настання шоку. Цей результат свщчить про зростання кшькост активiв у iноземнiй валют та про досить ви-соку еластичшсть замiнюваностi мiж гривнею та шоземною валютою (в основному американським доларом). 0,01
0,005
0 Г11 Г I Т I Г I Т I Т I Т I I I Т I 1 Г ! 1 I Г I Т I I I Т I Т I 1
13 5 7 9 11131S17192123252729313335 Рис. 4.1мпульсш eidzyKU доларизаци на шок у цтах 0,02 0,015 0,01 0,005
0 11' ■[■■■|-т-|-Г"[-|"-гт-г-|—1-|"-гт-| i i i i i-)-|-n-i"i i i i i i i i и
1 3 5 7 9 11131517192123252729313335 Рис. 5.1мпульсш eidzyKU доларизаци на шок у валютному Kypci
На рис. 4 та 5 також представлено реакщю показника рiвня доларизаци на зростання шдексу споживчих щн та не здешевлення валюти. Отрима-ний результат зб^аеться з теорiею та свщчить про те, що шфлящя та деваль-ващя справдi спричиняють вiдмову вiд нацiональноi валюти, а отже зростання рiвня доларизаци.
Як видно з дослщження, доларизацiя справдi впливае на економiчнi процеси, якi вiдбуваються в економщ, i цей вплив не е позитивним. Тодi пос-тають питання: як можна боротись з доларизащею; що робити з ризиками, як вона спричиняе; як вщновити довiру до нацiональноi валюти. Вщповщь на цi питання не е простою. Безумовно, пол^ика дедоларизаци потребуе глибоких економiчних перетворень, серед яких одним з основних, на нашу думку, е прийняття шфляцшного таргетування.
У рамках спiльноi програми з МВФ "Стенд-бай" Украша взяла на себе зобов'язання вщпустити валютний курс та перейти у найближчому майбутньому на шфляцшне таргетування, режим монетарно!" пол^ики, який став надзвичайно популярним останшми роками. Як показуе досвщ iнших краш, успiшностi цього переходу не мае перешкодити те, що украшська еко-номiка не до кшця вiдповiдае вимогам, якi ставляться перед крашами, що хо-чуть запровадити цей режим [12]. Однак той факт, що прийняття в таких умовах шфляцшного таргетування не е неможливим, все ж не означае, що цей процес буде легким. Украшська економша характеризуеться низкою особливостей, як значно його ускладнять, зокрема - це керований валютний курс, недостатньо розвинений внутршнш фшансовий ринок, вщсутшсть
ефективних шструменлв хеджування ризикiв валютного курсу, "страх перед плаванням" (fear of floating) тощо.
Безумовно, високий piBeHb доларизаци економжи ще бiльше усклад-нить впровадження шфляцшного таргетування. Економiка, в якш значна час-тка кредипв видаеться у iноземнiй валютi, а доходи фiрми отримують у нащ-ональнiй, особливо вразлива на змши у номiнальному та реальному валют-них курсах, особливо це стосуеться приватного сектора та банювського балансу. Так, значна девальващя нащонально! валюти може призвести до спо-вiльнення економiки та банкрутства банюв, через ризик пов'язаний з нерiвно-вагою !х балансу. А це ще всупереч зi стандартним аналiзом мало! вщкрито'' економiки, в якш здешевлення валюти веде до зростання експорту, а отже,- i до збшьшення виробництва. Пiдсумовуючи зазначене, доларизащя впливати-ме на реакцiю реального сектора економши на змiни у валютному курЫ, а отже - ускладнюватиме проведення монетарно! полггики.
У зв'язку зi зазначеними вище в кра'нах з високим рiвнем доларизаци, таких як Укра'на, де валютний курс е шдикатором економiчноl стабiльностi, влада бо'ться вiдпустити валютний курс, виникае т. зв. "страх перед плаванням", i сво'ми штервенщями втручаеться у валютний ринок навггь тодi, коли шоки, що на ньому виникають, е короткостроковими та скороминучими. Од-нак, валютш штервенци центрального банку не повинш сильно перешкодити у запровадженнi шфляцшного таргетування, якщо тiльки вони не перешко-джають ринковому формуванню валютного курсу [13].
I все-таки, незважаючи на те, що деяк високодоларизоваш кра'ни, та-кi як Перу, Туреччина чи Румушя, успiшно запровадили та ефективно вико-ристовують режим шфляцшного таргетування, украшськш владi потрiбно як-найшвидше розвивати внутрiшнiй фшансовий ринок та зменшувати рiвень доларизаци. Вже саме запровадження шфляцшного таргетування, яке перед-бачае ч^ке довготривале дотримання шфляцшно1 цiлi, дасть змогу обмежити шфляцшш очiкування, покращити ефектившсть монетарно!' полiтики, а отже сприятиме повернню довiри до нацюнально1 валюти. Однак, практичне зас-тосування цього режиму повинно у деяких елементах вiдрiзнятись вщ загаль-ноприйнято!' модел^ що пов'язано зi слабо розвиненою фшансовою системою та доларизацiею укра'нсько!' економiки. Вiдмiнностi повиннi, перш за все, стосуватись моделi прогнозування шфляци значення шфляцшно!' цiлi, а та-кож вибору операцiйного iнструменту монетарное' полiтики.
Для ефективно!' дедоларизаци потрiбно вибрати короткотривалу вщ-соткову ставку як операцшну мету. Бiльшiсть кра'н, що таргетують iнфляцiю, з щею метою використовують короткотермiнову ставку грошового ринку або мiжбанкiвську вiдсоткову ставку за кредитами овернайт14. Для досягнення заплановано'' мети щоденш монетарнi операци повиннi спрямовуватись на досягнення заплановано'' вщсотково'' ставки. Така дiяльнiсть е прозорою та зрозумшою для населення. Короткотермшова ставка також допомагае сфор-мувати криву дохiдностi для фшансових iнструментiв рiзноl тривалостi, а це дасть змогу збшьшити канал процентное' ставки у монетранiй трансмюи.
Однак, потрiбно зауважити, що у перюд дезшфляци краще використо-вувати грошову масу як операцшно1 мети, що зараз i робить Нацiональний
Банк Украши. Це пов'язано, насамперед, з тим, що в УкраАш поки не юнуе ефективного фшансового ринку, а отже - вiдсотковi ставки, встановлеш НБУ, лише незначно впливають на ринковi довготермiновi вiдсотковi ставки, а по-друге, за умов дизшфляци часто сильно змшюються iнфляцiйнi очжу-вання, а це може сильно змшювати напрямок монетарно! полiтики.
Використання вщсотково!' ставки як операцшно1 мети дае змогу про-тистояти значним валютним кризам через розпридiлення шоку мiж самим ва-лютним курсом i вiдсотковою ставкою. Пiдвищивши вiдсоткову ставку, мож-на запобiгти виникненню ефекту кризи пла^жного балансу банку, яка може пщрвати економiчну активнiсть та платоспроможшсть фшансово1 системи. Пiсля здшснення дезшфляци, нацiональний банк разом з урядом повинш встановити шфляцшну мету на достатньо низькому рiвнi, щоб купiвельна спроможнiсть нацюнально1 валюти була схожа на кушвельну спроможнiсть основних шоземних валют, насамперед, американського долара.
За наявност доларизаци економiка краши стикаеться з двома ризика-ми - ризиком лшвщносл та ризиком валютного курсу. У своему арсеналi нащональний банк мае декшька засобiв, якi можуть сильно посприяти усшшнш дедоларизаци та допомогти уникнути кризи у разi значного здешевлення на-щонально1 валюти. Нацiональний банк повинен шдтримувати високий рiвень резервiв, поглибити вимоги з формування банками обов'язкових резервiв за-лежно вщ валюти залучених коштiв та шдтримувати на низькому рiвнi вола-тильшсть (змiннiсть) нащонально1 валюти. Перелiченi ди допоможуть уникнути кризи, однак для ефективного зменшення рiвня доларизаци потрiбно пе-редуЫм розвивати фшансовий ринок та ринок кашталу.
Очевидно, що основною умовою як ефективного використання шфляцшного таргетування, так i усшшно1 дедоларизаци залишаеться ч^ке дотри-мання встановлено1 мети - цшово1 стабiльностi. Лише це дасть змогу вщно-вити довiру населення до нащонально1 валюти, украхнсько: банювсько1 системи та до монетарно1 влади загалом.
Лiтература
1. Monetary policy in dollarized economies // IMF Occasional paper. - Washington DC, IMF. - 1999. - № 171.
2. Sahay R. Dollarization in transition economies: evidence and policy implications / R. Sa-hay, C. Vegh // Paul Mizen and Eric J. Pentecost, eds., The Macroeconomics of international currencies: Theory, policy, and evidence. - Gloucestershire, UK: Edward Elgar. - 1996. - PP. 196-224.
3. International Monetary Fund // World economic outlook. - Washington DC, IMF. -2000. - PP. 123-132.
4. Calvo G. Currency substitution in developing countries: An introduction / G. Calvo, C. Vegh // IMF working paper. - Washington DC, IMF. - 1992. - № 92/40.
5. B. van Aarle, N. Budina Currency substitution in Eastern Europe // CERGE-EI, Charles university Prague. - 1995.
6. Nichols D.A. Some principles of inflationary finance // Journal of political economy. -1974. - Vol. 82. - PP. 423-430.
7. Berg A. The choice of exchange rate regime and monetary target in highly dollarized economies / A. Berg, E. Borensztein // IMF working paper. - Washington DC, IMF. - 2000. - № 00/29.
8. Piontkovsky R.V. Is there an asset substitution motive in Ukrainian dollarization? // Науко-вi записки. Економiчнi науки. - Львiв : НУ "Киево-Могилянська академiя". - 2000. - Т. 18. -С. 57-63.
9. Rojas-Suarez L. Currency substitution and inflation in Peru // Revista de Analisis Economico. - 1992. - Vol. 7.
10. McNelis P. A dynamic simulation analysis of currency substitution in an optimizing framework with transaction costs / P. McNelis, C. Asilis // Revista de analisis economic. - 1992. -Vol. 7.
11. Akay O.C. Currency substitution and exchange rate instability: the Turkish case / O.C. Akay, E. Alper, M. Karasulu // European economic review, 41. - 1997.
12. Питльована О.М. 1нфляцшне таргетування: практичш аспекти / О.М. Питльована // Вюник Львiвського утверситету. Мiжнароднi вщносини. - 2008. - Вип. 25. - С. 309-320.
13. Leiderman L. Inflation targeting in dollarized economies / L. Leiderman, R. Maino, E. Parrado // IMF working paper. - Washington DC, IMF. - 2006. - № 06/157
УДК 658.310.8 Ст. викл. М.Л. Потинський, канд. екон. наук -
Терноптьський нацюнальшй emmMi4H^ умверситет; студ. А. В. Колодшчук - НУ "Львiвська полтехшка"
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИСМСТВАМИ
МАШИНОБУД1ВНОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1 ЕКОНОМ1ЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
Економша Украши переживае складний перюд, пов'язаний Í3 розбалансовашс-тю ринюв, порушенням зв'язюв з постачальниками, бар'ерами мiж державами. Все це потребуе виршення завдань, пов'язаних Í3 змiною виробничих стосунюв i управлш-ня пiдприемством. Розглянуто особливостi становлення конкурентоспроможного ви-робництва в Украш. Встановлено, що стввщношення мiж конкурентними силами визначають умови, володшчи якими, конкретнi пiдприемства отримують явнi конку-рентнi переваги, яю дають 1'м змогу здiйснювати економiчний диктат на ринку.
Ключов1 слова: ринкова економша, конкуренцiя, управлiння, промисловi тд-приемства, виробничi процеси, продуктившсть працi.
Senior lecturer M.L. Potynskiy - Ternopil national economic university;
stud. A.V. Kolodiychuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Features of management of machine-building complex enterprises are in the conditions of instability of economic environment
The economy of Ukraine experiences a difficult period, related to the disbalance of markets, by violation of connections with suppliers, by barriers between the states. All of it requires the decision of tasks, production relations and management an enterprise related to the change. In the article the features of becoming of competitive production are considered in Ukraine. It is set that betweennesss by competition forces determine terms, owning which, concrete enterprises are got by obvious competition advantages which enable them to carry out an economic dictate at the market.
Keywords: market economy, competition, management, industrial enterprises, production processes, labour productivity.
Криза ютотно торкнулися шдприемств машинобуд1вного комплексу краши. Стан бшьшосп в1тчизняних промислових шдприемств характеризуемся не лише застаршою техшко-технолопчною базою виробництва, висо-ким питомим витрачанням ресурЫв, низьким р1внем конкурентоспроможност продукци, але i використанням старих шдход1в до управлшня виробничо-гос-подарською д1яльшстю шдприемств. Це тдтверджують кризов! явища на шд-приемствах Украши, як зумовлеш, насамперед, вщсутнютю досвщу управ-
