CC BY
24
ных волоков. Проанализированы изменения водопроницаемости почвы под влиянием трелевки древесины. Оценена лесоводственная результативность разных способов рубок. Предложена классификация участков вырубок по вероятности развития на них поверхностного стока воды и эрозионных процессов.
Ключевые слова: подрост, почва, выборочные рубки, сплошные рубки, трелевка древесины, эрозия, водопроницаемость, сток воды.
Olijnyk V.S., Tkachuk O.M. Some Changes in Soil-protective Properties of Pre-Carpathian Forests Influenced by Selective and Continuous Felling
The number of seedlings indicators before and after the selective and continuous felling realization, damage and destruction are shown. The square and the depth of soil stripping at logging operations are characterized. The volumes of forest exploitation caused by soil erosion, depending on the degree of damage, especially in the tractor trail network are highlighted. The changes in the soil permeability under the influence of timber wood are analysed. The sil-vicultural effectiveness of different ways of cutting is reviewed. The classification of the log likelihood areas concerning water runoff and erosion is proposed.
Keywords: undergrowth, soil, selective cutting, solid logs, timber wood, erosion, permeability, water runoff.
УДК 630*[5+64](477.83./86)
ВУГЛЕЦЕВИЙ БАЛАНС ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСОВ ЗАХ1ДН01 УКРА1НИ
О.Г. Часковський1, Ю.С. Миклуш2, Тобiас Кюмерле3, Понтус Олофсон4
Землекористування е важливим фактором у глобальному ци^ кругооб^у вугле-цю, зокрема внаслщок заростання люом сшьськогосподарських земель. Важливим е оцшювання впливу змш землекористування на обсяги депонування вуглецю в природ-них комплексах та 1х вуглецевий потенщал.
З використанням карт змш площ лгав та сшьськогосподарських земель з 1988 по 2007 рр., як базуються на супутникових зшмках, статистичних даних, моделi облiку вуглецю проаналiзовано обсяги депонування вуглецю залежно вiд змiн у землекористу-ванш у ХХ ст. i змодельовано потенцшне депонування вуглецю до 2100 р. за рiзних сценарilв обсяпв вирубки лiсiв, люовщновлення та люорозведення. Майбутня експансiя люш буде, швидше за все, зберiгати або нав^ь пiдвищувати регiональний тренд стоку вуглецю до 1,48 ТгС/рш. Це може надати iстотнi можливостi емга! вуглецю для шдус-трiальних районiв i розвитку сiльських регiонiв.
Ключовi слова: лкова рослиннiсть, лiсозаготiвлi, лiсовiдновлення, люорозведен-ня, депонування вуглецю, моделювання.
Вступ. Обсяг i структура землекористування вiдiграe важливу роль у глобальному кругооб^у вуглецю та позначаеться на характерi депонування вуглецю [13, 28, 62]. Збшьшення викидш вуглецю ввдбуваеться внаслiдок знелк-нення [10, 15], але часто лiс вiдновлюеться на сшьськогосподарських упддях, що не використовуються [36, 43]. Внаслiдок зростання лкш на нелiсових землях можуть поглинатись велик обсяги вуглецю, iнодi повертаючи деякi регiони вiд видшення вуглецю до його стоку [19, 21, 60]. Однак вплив сшьськогоспо-
1 доц. О.Г. Часковський, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 ст. викл. Ю.С. Миклуш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 проф. Тоб1ас Кюмерле - Ушверситет 1м. Гумбольдта, м. Берлш;
4 др. Понтус Олофсон - Унгверситет, м. Бостон
дарських земель, що не використовуються, на потоки вуглецю залишаеться не достатньо вивченим у багатьох регiонах свиу, тому що площа таких земель не-визначена, а данi з лкорозведення iстотно рiзняться [18].
Значнi площi сiльськогосподарських угiдь не використовували за приз-наченням у Схiднiй Сврош наприкiнцi ХХ ст. [24]. Перехщ вiд централiзованоi до оркнтовано1 на ринок економiки призвiв до коршно! перебудови сшьсько-господарських секторiв регiону [34, 46, 61]. Постсощалктичш змiни у землеко-ристуваннi, ймовiрно, порушили динамiку вуглецю регiону в глибокому розу-мiннi [63]. Там, де ведения сшьського господарства припиняеться, значний об-сяг вуглецю може бути поглинутим, оскiльки замiнюються сшьськогосподарсь-кi угiддя на луки, чагарники, ^ нарештi, лiси [31, 59, 60]. Незважаючи на значне невикористання сiльськогосподарських угiдь у Схiднiй Сврош та колишньому Радянському Союзi наприкшщ ХХ ст., дослiджень з ощнювання потоков вуглецю у природних комплексах небагато [45, 67]. Вони зосереджеш виключно на орно-лугових перетвореннях, хоча потенцiал росту обсягiв депонування вуглецю у разi залкнення може бути значно вищим [26, 47]. У жодному дослщжен-ню у Схiднiй Gвропi не ощнено потокiв вуглецю у комплексi сшьськогоспо-дарськi угiддя - лiси, яке е необхщним для кшьккно1 ощнки потокiв вуглецю. Статистична iнформацiя щодо землекористування постсощалктично1 епохи е часто сумшвно! якостi або була отримана непослiдовно в часi, i як результат -неточносп вiдносно темшв невикористання сiльськогосподарських угiдь у де-яких регiонах Схiдноi Свропи. Статистична шформащя щодо обсягiв лкозаготь вель iнодi неповна [20, 29], а з ведення лiсового господарства не вщображае об-сягiв залiснения на територшх колишнiх сiльськогосподарських угiдь та обсяги незаконних рубок, якi були поширеш протягом перехiдного перiоду [1, 41, 54].
Супутникове дистанцiйие зондування може вирiшити деякi з цих проблем, оскiльки дае змогу встановити даш про тип рослинност на певнiй площi та, вщповщно, площi вкритi лiсовою рослиннiстю чи сшьськогосподарсью упд-дя, а також !х змiну на великих територшх. Зокрема, архш зображень Landsat за-безпечуе безперервнi данi з початку 1970-х роюв [14], що робить його щнним для кшьккно1 ощнки постсощалктично! змiни площ, що зайняп певною рос-линнiстю [12, 48, 56], а також сшьськогосподарських упдь, що не використовуються [40, 58].
Складшстю для кшьккно1 ощнки депонування вуглецю вщ землекорис-тування також е потреба аналiзу широких часових масштабов. Минуле знезлк-нення, створення лiсiв на сiльськогосподарських землях, вирубування лiсiв може мати довгостроковий вплив на сьогоднiшнiй бюджет вуглецю, тому що депонування вуглецю може бути поступовим або вщставати в час [17, 30, 31], i тому, що молодi лiси поглинають вуглець iнтенсивнiше, шж зрiлi [26, 32]. З ш-шого боку, перехiд вiд дшянок iз переважанням стиглого лiсу, з високим нагро-мадженням вуглецю, до сшьськогосподарських упдь або молодого лку, сприяють вивiльненню вуглецю в атмосферу [22]. Невикористання сшьськогосподарських земель i подальше збшьшення площ лгав впливають на низку про-цеав i функцiй екосистем [44], шдвищення деяких функцiй (наприклад, якiсть води, стшккть Грунту, зв'язування вуглецю) за одночасного зниження iнших
(наприклад, сшьськогосподарське виробництво). Лкорозведення на сшьсько-господарських землях може бути привабливим для землекористування у св1тл1 стимулов, що надаються вуглецевими ринками, особливо в районах, де умови ведення сшьського господарства несприятлив^ Кшьккш потоки вуглецю i в майбутньому потенцiал поглинання на сiльськогосподарських землях мають важливi наслiдки для екологiчноi полiтики.
Мета дослвдження - з'ясувати iсторичнi та сучасш потоки вуглецю i визначити потенщал поглинання вуглецю природними комплексами в Захвднш Украiнi, де лки було iнтенсивно експлуатовано в Х1Х i ХХ ст. [41, 54] i де знач-нi площi сiльськогосподарських угiдь не використовували шсля 1991 р. [16, 65].
Методи i матерiали. Регiон дослiдження охоплюе чотири областi Захвд-ноi Укра'ни (Львiвську, Iвано-Франкiвську, Закарпатську i Чершвецьку), пло-щею 56 600 км2. Перепади висоти н.р.м. у дiапазонi вщ 100 до 2061 м. Кшмат у регiонi, в основному, помiрно-континентальний зi середньою рiчною температурою 6-20 °C (залежно ввд висоти н.р.м.), середня зимова температура вщ -
10 до -3 °C i середньорiчна кiлькiсть опадш 600-1200 мм [2, 3, 9]. Клшат i грун-товi умови сприяють поширенню у регiонi дослщжень соснових, дубових, буко-вих, ялицевих та ялинових лiсiв [4, 5, 7, 37]. Регюн охоплюе близько 25 % л^в Украiни. Населения репону становить 6,08 млн, 49 % з яких - мкьке населения.
Статистична Шформащя щодо лкового господарства. 1нформащя про стан лкового фонду колишнiх повiтiв Королiвства Галичини i Лодомерц (до Першо! свтово!' вiйни), зокрема показники лiсового фонду, доступш за 1872 [57] i 1876 [33] рр. Вони охоплюють площу сучасно!' Львшсько! та 1вано-Фран-кiвськоi обл. За перiод мiж Першою та Другою свiтовими вшнами показники лiсового фонду були доступш для тих же областей за 1923 та 1928 [51] i 1937 [50] рр. Для оцшювання змши лкистосп всього регiону припустили, що основ-нi тенденцп змши лкового фонду залишались стабiльними протягом ХХ ст. Ль систiсть репону до масштабного антропогенного впливу прийняли за 75 % [5] та припустили, що великомасштабне вирубування лшв у регiонi не розпочина-лась до XVII ст. [66]. Статистичну шформацда щодо ведення лiсового господарства у радянський перiод взято зi статистичних щорiчникiв Державного комитету статистики Укра'ни за 1946, 1970, 1973, 1978 рр. Таю даш про лковий фонд доступш тшьки у виглядi вiдсотка лкистосп, на пiдставi якого встановле-но площi лiсiв та для кожно!' областi розподiл площ лiсiв за вжом (10-рiчнi ш-тервали) державних пiдприемств [6].
Карти дистанцтного зондування. Карта вирубаних лiсосiк i залкне-них площ мiж 1988 i 2007 рр. [41] охоплюе близько 55 % територц дослвдження.
11 отримано з Landsat Thematic Mapper i вдосконаленого тематичного картографа плюс (ETM+) зображень вщ 1988, 1994, 2000 i 2007 рр. iз просторовою роз-дшьною здатнiстю 30 м. Класифiковано дшянки "лiс" та "не лiс", для кожного зображення використовуючи 1500 випадкових наземних тренувальних точок (отримано з високороздшьних знiмкiв) i методу класифжацц опорних векторiв (SVM). Також встановлено тенденщю змiн лiсового фонду шляхом порiвняння класифiкованих зображень (визначено за змшою площ вкритих лiсовою рос-линнiстю дiлянок обсяги вирубок до 1988 р., 1988-1994, 1994-2000 i 2000-
2007 рр., а також обсяги лiсовiдновлення та люорозведення у 1988-2000 i 20002007 рр.). Залiснення лiсосiк тсля рубок у 1988 р. вiдрiзняли вiд залiснення на сшьськогосподарських землях на mдставi вiдмiнностей у чаа лiсовiдтворення i просторовому розподiлi дшянок [41]. Для дослiдження було розширено карту, щоб та вiдповiдала межам регюну дослiдження, з використанням пе! ж методики (додатково використано три знiмки ЬаМва!). Загалом використано 23 кос-мiчнi знiмки. Значения точносп окремих карт лiс/не лю становило 97,04 % (стандартне вщхилення (8Б) 1,39 %) зi значенням середнього к, що дорiвнюе 0,94 (8Б=0,03). Точнiсть карт змiн у природних комплексах, визначена окремо, перевищила 83 % для всiх класiв, де пройшли змiни. Карта змш вкритих лшо-вою рослиннiстю дшянок (рис. 1) показала, що близько 155 800 га люу було зрубано у перюд мгж 1988 i 2007 рр., зi щорiчними обсягами вирубок на площi 5460 га у 1988-1994 рр., 6720 га - у 1994-2000 рр. i 5950 га - у 2000-2007 рр. Близько 87,4 тис. га було вирубано до 1988 р. i залшнено у 1988-2007 рр. Залш-нення колишшх сшьськогосподарських упдь вiдбулося на площi 64400 га. Щ землi було визначено в перюд мiж 1988 i 2007 рр. за допомогою 32 космiчних знiмкiв, близько 87 400 га лiсiв було вирубано до 1988 р.
Рис. 1. Вкрит л1соеою рослиншстю дтянки / землЬ сгльськогосподарського призначення та ¡х змти упродовж 1988-2007рр. у досл1джуваному регЬот
Змши площ вкритих лшовою рослиншстю дшянок, ршш, земель сшьсь-когосподарського призначення, що не використовувалась, забудови дешифровано з Ьа^а! ТМ i ETM-знiмкiв.
До земель, що не використовуються у сшьському господарств^ класифь ковано сiльськогосподарськi упддя (орш земл1 та господарсью луки), що вико-ристовувалися наприкiнцi 1980-х рокк i до 2007 р. були перетвореш в парк або зростала деревно-чагарникова рослиннiсть. Для класифкацп земель використа-но опрацьований двоетапний метод changedetection та розроблено карту земель, що не використовуються у сшьському господарств^ користуючись мультитем-поральною класифiкацieю змiн, що базуеться на 8УМ i випадкових точках (близько 10 000 контрольних точок). Точнкть класифiкацii - 93 % (8Б51,59 %) зi значенням к 0,86 (8Б50,03) для маски сшьськогосподарських земель i 88,4 % (8Б58,03 %) зi значенням к 0,74 (8Б50,14) для карти земель, що не використо-вувались.
Вуглецева бухгалтерська модель. Для моделювання потокк депонування вуглецю через змiну землекористування використано вуглецеву бухгалтерську модель [27, 28, 52]. Модель вщстежуе рiк до року змши в запасах вуглецю внас-лiдок лiсозаготiвель та лiсовiдновлення, очищения лку i лiсорозведення [52]. Для кожноi подii розраховано реакцц екосистем з погляду видiления i поглинан-ня вуглецю. Обсяги рубок, очищення та лiсорозведения передбаченi в рiчних ча-сових рядах, вiдстежують результатний потiк вуглецю з плином часу [27, 28].
Заготкля деревини характеризуеться одночасним поглинанням i вившь-ненням вуглецю (рiвняния (1)), тому модель передбачае, що ввдновлення лiсу проходить услад за рубками. Модель розподшяе заготовлену деревину в три рiз-ш вуглецевi пули. Вуглець у першому пулi вивiльияеться негайно шсля збиран-ня врожаю (тобто, протягом року), деревина, в основному, в якост дров. Корот-коживучi продукти деревини (наприклад, пакувальний матерiал) ввдносять у другий пул, де частка початкового вмкту вуглецю в пулi розкладаеться в обсязi 10 % за рк1. Третш пул мiстить довгоживучi вироби з дерева (наприклад, мебл^ будкельний матерiал), де вуглець видiляеться щорiчно в обсязi 1 %. Рештки, що залишаються на лiсосiцi, поступово розкладаються i додаються до загально-го обсягу видшення вуглецю в атмосферу. У разi постiйноi заготiвлi деревини (тобто, знезлкнення), вуглець, що мктиться в rрунтi i рослинностi, вивкь-няеться (рiвияния (2)) Деревина, видалена з дкянки вiдповiдно до присвоеного одного iз трьох пулiв, розкладаеться протягом певного часу (негайно, короткос-троково i довгостроково), а порубш рештки, що залишили на мкщ, поступово розкладаються. На вiдмiну ввд вирубок, якi не мають послвдовного впливу на потiк вуглецю у Грунт [35], створення лiсiв, зазвичай, спричиняе експоненщ-альнi втрати Грунтового вуглецю [68]. У разi лкорозведення, наприклад, унасль док садiння лгав або природно! змiни на сшьськогосподарських упддях, вуглець депонуеться в Грунт i рослинностi (рiвияння (3)). Отже, чистий потiк вуглецю внаслвдок змiн у землекористуваннi розраховують як суму окремих потокк за допомогою таких рiвиянь:
Баланс Срубки=Пул1рк+Пул10рокв+Пул100рокiв+Вiдходи-Лiсовiдновлення^, (1)
Баланс Срозчищення= ПУл 1рж+ПУл10роюв +ПУл 100роюв+?РУнтвившънення +В^Х<°ди', (2) Баланс Слiсова експан^я= -- -Залкнення~1рунт накопичення; (3)
Баланс Сзагалъний Баланс Срубки+ Баланс Срогзчищення+ Баланс Сд1сова експансш- (4) 20 Збiрник науково-техшчних праць
Цю модель ш^око зacтоcовують для оцiнювaння впливу землекоpиcту-вання на потоки вуглецю вiд pегiонaльниx до глобальних маоттабш [30-32]. Ïï пеpевaгою e викоpиcтaння об'ективно!' iнфоpмaцiï мaтеpiaлiв диcтaнцiйного зондування Землi [15, 25, 56].
Параметрижщя Modeni. Вхщними даними для моделi облiку вуглецю e дaнi обcягiв лicозaготiвель, cуцiльниx pубок i лicоpозведення вiд 1800 до 2007 pp., яю вcтaновлено на оcновi кapт за мaтеpiaлaми диcтaнцiйного зондування, cтaтиcтичноï iнфоpмaцiï щодо ведения лкового гоcподapcтвa та поточного pозподiлу нacaджень за вiком. Для пеpiоду 1988-2007 pp. обcяги лкоко-pиcтувaння отpимaно iз Landsat-кapт змiн вкpитиx лicовою pоcлиннicтю дшя-нок (див. pиc. 1). Кapтa змiн вкpитиx лicовою pоcлиннicтю дшянок також мк-тить дaнi щодо врубки до 1988 p., але точш ïx обcяги невiдомi. Розподш площi лiciв за вiком показав, що у 1980-х pокax щоpiчнi виpубки cтaновили близько 12 тиа га. Taкi ж pезультaти отpимaно за даними cупутниковиx знiмкiв, що шд-твеpджуe те, що обcяги лicозaготiвель до 1988 p., визначеш за cупутниковою кapтою, xapaктеpизують rop^ 1982-1988 pp., а також здатнкть за коcмiчними знiмкaми виявляти cуцiльнi лicоciки (за вiдcутнiм наметом нacaджень) у лicax помipного пояcу [23, 42].
Для pеконcтpукцiï довгоcтpоковиx тенденщй змiни лicового фонду за cтaтиcтичною iнфоpмaцieю лicового гоcподapcтвa зpоблено два ^ипущения. По-пеpше, змiни площ в^итих лicовою pоcлиннicтю дiлянок, що докумеитова-нi в icтоpичниx cтaтиcтичниx даних, пpедcтaвляють виpубки та незначне залк-нения i охоплюють тpивaлий rop^ до 1923 p. ^ипужаемо лiнiйне знижения площ лicового фонду, о^^ки зpоcтaния нacеления у дpугiй половинi Х1Х cт. було в^ношо лiнiйною величиною [64], а пpомиcловi pубки лicу не велиcь до початку наступного cтолiття [11]. По-дpуге, тpивaлi екcплуaтaцiйнi pубки лiciв не були пошлет пicля 1923 p. Це дало змогу pозpaxувaти щоpiчнi темпи ви-pубки лшв (до 1923 p.) i щоpiчного лicоpозведення (пicля 1923 p.) за ве№ rapi-од чacу, що не можна встановити за cупутниковими зобpaжениями (pиc. 2). Цi ^ипущения узгоджуютьcя з pезультaтaми iншиx pозpaxункiв icтоpичниx змiн у лicовому гоcподapcтвi в pегiонi [11, 39, 49, 65].
Обcяги pубок до 1982 p. pеконcтpуйовaнi на пiдcтaвi pозподiлу лiciв за вiковими щупами. Пpипуcтили, що вiковий pозподiл лкш деpжaвниx шд-пpиeмcтв та шших коpиcтувaчiв був однаковий i може бути пеpеpaxовaний на уcю площу вкpитиx лicовою pоcлиннicтю дiлянок pегiону, що визначено за до-помогою cупутниковиx зобpaжень. Не оцiнювaли piвень екcплуaтaцiï до 1880 p., тому що великомаоттабш лicозaготiвлi не pозпочaлиcя до pозшиpения меpежi зaлiзниць на^иин^ Х1Х cт. [11], а пеpед 1880 p. piвень екcплуaтaцiï ль ck мав тiльки незначний вплив на потоки вуглецю у ХХ ст., i не впливае на майбутш потоки вуглецю в модели Поpяд з кapтaми чacовиx змш у лicax pегi-оиу, для буxгaлтеpcькоï моделi вуглецю потpiбнi додaтковi вxiднi пapaметpи (обcяги зaготiвлi деpевини, обcяги поpубниx pешток тощо) було взято з лiтеpa-туpниx джеpел [1, 28, 56]. Для пеpевipки нaдiйноcтi моделi до змiн в ощнках па-paметpiв вибpaли таю змшш "загальний вмicт вуглецю стиглого лicу", "початок вiдновления" i "повний чac вiдновления", якi змiнювaли на ±5, 10 i 20 % та по-piвнювaли iз теоpетичними даними потокiв вуглецю.
Рис. 2. Змти площ вкритих л^овою рослинтстю дтянок уЗахiднiй УкраМ упродовж 1800-2007рр.
Майбутш сценарп. Майбутне сшьськогосподарських земель, що не ви-користовуються, на цей час е невизначеним, як 1 майбутш темпи 1 методи л1со-загот1вель, тому просте екстраполювання нишшшх темшв змш у землекористу-ванн можуть передати неповну картину потенщалу подальшо'1 динамки вугле-цю природних комплекс1в у регюш. Для анал1зу впливу майбутшх наслщюв землекористування на чистий потж вуглецю опрацьовано р1зн1 сценарп обсяпв люозагопвель, люовщновлення та люорозведення. Як базовий р1вень обсягу ль созагот1вель прийнято люосшу площею 10000 га/р1к-1 (приблизна площа люосш упродовж 1991-2007 рр.) 1 сценарп змши площ1 вирубок на 50, 100, 150 1 200 %. Моделювання також передбачае люовщновлення кожно'1 люосши головного ко-ристування. Для люорозведення на колишшх сшьськогосподарських упддях розглянуто: один сценарш за умови його в1дсутност1, шють сценарив, як1 перед-бачають р1зш р1вн1 збiльшення площ лю1в на землях, що на цей час не викорис-товуються у сшьському господарств1 (10, 20, 30, 40, 50, 75 1 100 % площ1), а також два сценарп, яю передбачають наступне невикористання сшьськогоспо-дарських уидь 1 подальше збшьшення площ лю1в у майбутньому (125 1 150 %, тобто, ± 40 1 48 % в1д загально'1 площ1 стьськогосподарських уидь у дослщжу-ваному регюш). Всього проанал1зовано 50 сценарив.
Результати та обговорення. Землекористування мае ютотний вплив на потоки вуглецю у природних комплексах Захщно'' Укра'ни протягом останнх двох стол1ть, в основному, внаслщок знелюнення територи.
Площ1 вкритих люовою рослиншстю дiлянок в Укра'нських Карпатах ш-тенсивно зменшувались у Х1Х ст. (до 40 % вщ загально'1 площ1 лю1в). Наймен-шу площу вкритих люовою рослиншстю люових дшянок зафшсовано на початку ХХ ст. (1923 р.), коли зростало трохи бшьше 1,7 млн га люу. З 1930 по 1970 рр. площа л1с1в зростала з штенсивнютю 12 тис. га/рш. Шсля 1970 р. площа вкритих люовою рослиншстю дшянок у регюн залишалась стабiльною, близько 2,1 млн га. Л1созагот1вля була найбшьш штенсивною протягом першо'1 половини ХХ ст., досягнувши свого тку у 1940 1 1950 рр., коли щор1чно виру-бувалось до 30 тис. га (рис. 3). В1д 1960 р. темпи вирубок ютотно знизились 1 шсля короткого перюду зростання обсяпв люозаготшель у 1980-х роках, 1х темпи знову помггно скоротилися (з 1991 р. - не бшьше 10 тис. га/р1к). Обсяги за-люнення були найвищими м1ж 1940 1 1970 рр., коли досягали 12 тис. га/рш.
Виявлеш тенденцп у землекористування шдтверджено за результатами моделювання потокгв вуглецю в регюш (рис. 4). 1нтенсивне люокористування
призвело до вившьнення великого обсягу вуглецю у першш половинi ХХ ст., з рiчним обсягом чистих викидiв до 2,94 ТгС (у 1900 р.). Викиди вуглекислого газу досягли свого шку пiсля 1946 р. i тодi ж вщбувся перехiд регiону вiд джерела викидiв до стоку вуглецю, незважаючи на вщносно високi обсяги лiсозаготiвель (до 2,67 ТгС упродовж 1960-1970 рр.). Показники депонування вуглецю були найвищимиу перiод з 1960 по 1980 рр., i становили 3,10 ТгС у середньому зарiк.
Рис 3. Змта площ вкритих л1совою рослинтстю лЬсових дЫянок упродовж 1900-2010рр. у Карпатському регюш
Рис. 4. Потоки вуглецю внаслЬдокзмту землекористуванту ЗахЬдмй УкраШ
упродовж 1900-2007рр.
Незважаючи на висою темпи лкорозведення у 1990-х роках штенсив-шсть поглинання вуглецю внаслщок створення нових лiсiв дещо знизилась (на 5 % упродовж 1980-2007 рр.), тому що у першш половиш ХХ ст. лки на знач-них площах досягли зрiлостi. Загалом, залкнення сiльськогосподарських земель, що не використовуються, iстотно впливае на результатний потiк вуглецю. Данi дослiджень альтернативних сценарив динамiки вуглецю передбачають, що природш комплекси Захiдноí Украши, ймовiрно, залишаться поглиначами вуглецю протягом наступних 100 рокiв (рис. 5).
-2-1-1-1-1-
2000 2020 2040 2060 2080 2100
Роки
Рис. 5. Баланс вуглeцeвиx потоюв для р1зних с^нарив oбсягiв загomiвлi дepeвини
та лiсopoзвeдeння
Чиси викиди вуглецю втолок землекopистyвaння всташвлеш тГльки в oднoмy iз 50 c^mpi'iB i 6ули дyже малими ^o 0,1 ТгС/piK1) та oбмежyються пеpioдoм чaсy 2040-2060 pp. Byглецевий баланс, oднaк, iстoтнo вiдpiзняeться за piзниx сценapiïв, пoчинaючи з випуску 0,07 TgC /piK (сценapiй незнaчнoгo збГльшення плoщ лiсiв) дo стoкy 1,98 TrC/prn (сценapiй нaйбiльшиx плoщ лiсiв). Iнтенсивнi темпи збiльшення плoщ лiсoзaгoтiвель спoчaткy знижують стiк вуг-лецю, але висoкий пpиpiст на затенение виpyбкax пiдвищye iнтенсивнiсть стоку вуглецю у дpyгiй пoлoвинi ^pio^ мoделювaння, внaслiдoк oтpимyeмo бiльш видою темпи пoглинaння вуглецю дo 2100 p. для c^mpi'iB iз вищими no-казниками oбсягiв лiсoзaгoтiвель.
Анaлiзoвaнi сценapГï npипyскaють, щo npиpoднi ^мплекси Зaxiднoï Ук-païни мають значний готенщал для noглинaння вуглецю фис. 6) гз загальним oбсягoм noтенцiйнoгo noглинaння вуглецю у дianaзoнi вгд 22,37 TгC (20 000 га piчнoï лiсoсiки без noдaльшoгo лiсopoзведення) дo 167,20 TгC (без л^заш^-вель та за piчниx oбсягiв лiсopoзведення 12 000 га).
Якщo npипyстити, щo oбсяг pyбoк гoлoвнoгo кopистyвaння буде на сьoгoднiшньoмy piвнi, а всг сiльськoгoсnoдapськi землг, не викopистoвyють-ся, будуть залгсненнг дo 2100 p., тo дегонування вуглецю дoсягне 111,24 TгC. Ргзниця в oбсягax деnoнyвaння вуглецю мгж сценapiями без бyдь-якиx л^зато-тгвель i найвищим oбсягoм плoщ лiсoзaгoтiвель буде стaнoвити 46,11 TrC, а piз-ниця в oбсягax деnoнyвaння вуглецю мгж сценapiями з малим i висoким oбсягa-ми залгснення стaнoвитиме 98,71 TrC.
Кглька кoмбiнaцiй piзниx плoщ лг^ск та oбсягiв залгснення noкaзyють oднaкoвi oбсяги деnoнyвaння вуглецю, щo пoглинaeться в nеpioд мгж 2008 i 2100 pp. Як ^ави^, збГльшення плoщi лiсoсiк на 50 % (тобто, no 5000 гa/piк) пoтpебye збГльшення iнтенсивнoстi залГснення на 17,51 % (тобто, вщ 1400 ra/prn), щoб зв'язати ту ж кшькють вуглецю дo 2100 p., шшими слoвaми,
викиди вуглецю внаслiдок вирубування 1 га лшу будуть компенсованi погли-нанням вуглецю залкненими дшянками 0,27 га на сшьськогосподарських землях, що не використовуються.
20% 10% 0%
50% 100% . .150% 200%
зЫльшення ПЛОЩ1 шсоак
Рис. 6. Загальний обсяг стоку вуглецю [ТгС]упродовж 2008-2100рр. для р1зних сценарив iнmенсивносmi рубок (100 % = 5000 га/рж1) I л1сово1 експансп (100 % = ва наявт невикористовуваш стьськогосподарсьт земл1 *728 000 га). Знак + показуе модельоват сценарП; 1зол1нп позначають ¡дентичш значення стоку вуглецю дляргзних
сценарив
Величина стоку вуглецю в регюш досягае 1,48 ТгС/рк й аналiзованi сце-нари вказують, що обсяги секвестрування вуглецю можуть бути збережеш або навт збiльшаться, особливо за умови ефективного ведення люового господар-ства. Поглинання вуглецю природними комплексами регюну компенсуе приб-лизно 2 % вщ загального обсягу викидiв вуглецю в Украíнi (94 ТгС/рк [66]), а збiльшення площi лiсових насаджень на колишнiх сшьськогосподарських угщ-дях, що не використовуються, можуть бути привабливим i вщповщно недорогим варiантом виконання Украшою мiжнародних угод, таких як Кютський протокол та Паризький договiр зi змiни клiмату, 2015 [8, 53, 55]. Крiм цього, за умови виважено'1 природоохоронно'1 полiтики щодо збiльшення обсягiв поглинання вуглецю можна створити безпрограшш ситуацп i забезпечити додатко-вий дохiд [38, 53, 55], що е важливим для Украши.
Лiтература
1. Букша 1.Ф. Iнвентаризацiя та монiторинг парникових газiв у лiсовому господарствi / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак. - Харюв, 2005. - 124 с.
2. Ващенко П.Т. Природнi ресурси захвдних районiв УРСР / П.Т. Ващенко. - Львiв : Книж-ково журнальне вид-во, 1959. - 132 с.
3. Геренчук К.1. Ландшафти / К.1. Геренчук // Природа Украшських Карпат. - Львiв : Вид-во Л^в. ун-ту. - 1968. - С. 208-238.
4. Геренчук К.1. Природа Льв]всько'1 област / К.1. Геренчук. - Льв1в : Вид-во Львш. ун-ту, 1972. - 150 с.
5. Геренчук К.1. Природа Украшських Карпат / К.1. Геренчук. - Льв]в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1968. - 264 с.
6. Державне агентство люових ресурс]в. [Електронний ресурс. - Доступний з http://dklg.kmu.gov.ua.
7. Малиновський К.А. Рослиншсть високопр'я Украшських Карпат / К.А. Малиновський. -К. : Изд-во "Наук. думка", 1980. - 280 с.
8. Паризький догов1р. Змша кл1мату. [Електронний ресурс. - Доступний з http://www.ecoc-lubua.com/2016/01 /paryzkyj-dohovir/.
9. Шелях-Сосонко Ю.Р. Геоботашчне районування р]внинно'1 частини заходу Украши / Ю.Р. Шелях-Сосонко, Г.С. Куковиця // Боташчний журнал. - 1971. - Вип. 56, № 10. - С. 1388-1395.
10. Achard F. Improved estimates of net carbon emissions from land cover change in the tropics for the 1990 s. / F. Achard, H.D. Eva, P. Mayaux [et ol] // Global Biogeochemical Cycles. - 2004. -Vol. 18, GB2008, doi: 10.1029/2003GB002142. - 26 р.
11. Augustyn M. Anthropogenic changes in the environmental parameters of the Bieszczady Mountains / M. Augustyn // Biosphere Conservation. - 2004. - Vol. 6. - Pp. 43-53.
12. Bergen K.M., Changing regimes: forested land cover dynamics in Central Siberia 1974 to 2001 / K.M. Bergen, T. Zhao, V. Kharuk [et ol] // Photogrammetric Engineering and Remote Sensing. -2008. - № 74. - Pp. 787-798.
13. Bondeau A. Modelling the role of agriculture for the 20th century global terrestrial carbon balance / A. Bondeau, P.C. Smith, S. Zaehle S. [et ol] // Global Change Biology. - 2007. - № 13. - Pp. 679-706.
14. Cohen W.B. Landsat's role in ecological applications of remote sensing / W.B. Cohen, S.N. Goward // Bioscience. - 2004. - Vol. 54. - Pp. 535-545.
15. DeFries R.S. Carbon emissions from tropical deforestation and regrowth based on satellite observations for the 1980 s and 1990 s / R.S. DeFries, R.A. Houghton, M.C. Hansen [et ol] // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. - 2002. - Vol. 99. - Pp. 14256-14261.
16. Elbakidze M. Implementing sustainable forest management in Ukraine's Carpathian Mountains: the role of traditional village systems / M. Elbakidze, P. Angelstam // Forest Ecology and Management. - 2007. - Vol. 249. - Pp. 28-38.
17. Foster D. The importance of land-use legacies to ecology and conservation / D. Foster, F. Swanson, J. Aber [et ol] // Bioscience. - 2003. - Vol. 53. - Pp. 77-88.
18. Franklin J.F. Disturbances and structural development of natural forest ecosystems with silvi-cultural implications, using Douglas-fir forests as an example / J.F. Franklin, T.A. Spies, R.V. Pelt [et ol] // Forest Ecology and Management. - 2002. - Vol. 155. - Pp. 399-423.
19. Gimmi U. Quantifying disturbance effects on vegetation carbon pools in mountain forests based on historical data / U. Gimmi, A. Wolf, M. Burgi [et ol] // Regional Environmental Change. - 2009. - Vol. 9. - Pp.. 121-130.
20. Grainger A. Difficulties in tracking the long-term global trend in tropical forest area / A. Grainger // Proceedings of the National Academy of Sciences. - 2008. - Vol. 105. - Pp. 818-823.
21. Grau H.R. Trends and scenarios of the carbon budget in postagricultural Puerto Rico (1936-2060) / H.R. Grau, T.M. Aide, J.K. Zimmerman, JR.Thomlinson // Global Change Biology. -2004. - Vol. 10. - Pp. 1163-1179.
22. Harmon M.E. Effects on carbon storage of conversion of old-growth forests to young forests / ME Harmon, WK Ferrell, V. Franklin // Science. - 1990. - Vol. 247. - Pp. 699-702.
23. Healey S.P. Comparison of Tasseled Capbased Landsat data structures for use in forest disturbance detection / S.P. Healey, W.B. Cohen, Z.Q. Yang, O.N. Krankina // Remote Sensing of Environment. - 2005. - Vol. 97. - Pp. 301-310.
24. Henebry G.M. Carbon in idle croplands / G.M. Henebry // Nature. - 2009. - Vol. 457. - Pp. 1089-1090.
25. Houghton R. Annual uxes of carbon from deforestation and regrowth in the Brazilian Amazon / R. Houghton, D. Skole, C. Nobre [et ol] // Nature. - 2000. - Vol. 403. - Pp. 301-304.
26. Houghton R.A. Aboveground forest biomass and the global carbon balance / R.A. Houghton // Global Change Biology. - 2005. - Vol. 11. - Pp. 945-958.
27. Houghton R.A. Changes in the carbon content of terrestrial biota and soils between 1860 and 1980: a net release of CO2 to the atmosphere / R.A. Houghton, J.M. Hobbie, J.M. Melillo // Ecological Monographs. 1983. - Vol. 53. - Pp. 236-262.
28. Houghton R.A. Effects of land use change on the carbon balance of terrestrial ecosystems / R.A. Houghton, C.L.Goodale // Ecosystems and Land Use Change (eds Defries RS, Asner GP, Houghton RA. // American Geophysical Union, Washington, DC, 2004. - Pp. 85-98.
29. Houghton R.A. Mapping Russian forest biomass with data from satellites and forest inventories / R.A. Houghton, D. Butman, A.G. Bunn [et ol] // Environmental Research. - 2007. - Letters 2. - Pp. 45-62.
30. Houghton R.A. Net flux of carbon dioxide from tropical forests in 1980 / R.A. Houghton, R.D. Boone, J.M. Melillo [et ol] // Nature. - 1985. - Vol. 316. - Pp. 617-620.
31. Houghton RA. The annual net flux of carbon to the atmosphere from changes in land use 1850-1990 / RA. Houghton // Tellus Series B-Chemical and Physical Meteorology. 1999. - Vol. 51. -Pp. - 298-313.
32. Houghton R.A. The US carbon budget: contributions from land-use change / R.A. Houghton, J.L. Hackler, K.T. Lawrence // Science, 1999. - Vol. 285. - Pp. 574-578.
33. Hozowkiewicz E. Flora lesna i przemysz drzewny w Galicji [Forest Flora and Timber Industry in Galicia] / Hozowkiewicz E / - Drukarnia W. yozin' ski [Press of W. yozin' ski], Lwow, 1877.
- Pp. 67-73 (in Polish).
34. Ioffe G. I From spatial continuity to fragmentation: the case of Russian farming / G. Ioffe, T. Nefedova, I. Zaslavsky // Annals of the Association of American Geographers. - 2004. - Vol. 94. -Pp. 913-943.
35. Johnson D.W. Effects of forest management on soil C and N storage: meta-analysis / D.W. Johnson, P.S. Cutis // Forest Ecology and Management. - 2001. - Vol. 140. - Pp. 227-238.
36. Kauppi PE. Returning forests analyzed with the forest identity / P.E. Kauppi, J.H. Ausubel, J.Y. Fang [et ol] // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. -2006. - Vol. 103. - Pp. 17574-17579.
37. Keeton W.S. Structural characteristics and aboveground biomass of old-growth spruce-fir stands in the eastern Carpathian Mountains, Ukraine / W.S. Keeton, M. Chernyavskyy, G. Gratzer [et ol] // Plant Biosystems. - 2010. - Vol. 144. - Pp. 148-159.
38. Klooster D. Community forest management in Mexico: carbon mitigation and biodiversity conservation through rural development / D. Klooster, O. Masera // Global Environmental Change-Human and Policy Dimensions. - 2000. - Vol. 10. - Pp. 259-272.
39. Kozak J. Forest cover changes in the northern Carpathians in the 20th century: a slow transition. / J. Kozak, C. Estreguil, M. Troll // Journal of Land Use Science. - 2007. - Vol. 2. - Pp. 127-149.
40. Kuemmerle T. Cross-border comparison of post-socialist farmland abandonment in the Carpathians. / T. Kuemmerle, P. Hostert, V.C. Radeloff [et ol] // Ecosystems. - 2008. - Vol. 11. - Pp. 614-628.
41. Kuemmerle T. Forest cover change and illegal logging in the Ukrainian Carpathiansin the transition period from 1988 to 2007 / T. Kuemmerle, O. Chaskovskyy, J. Knorn [et ol] // Remote Sensing of Environment. - 2009. - Vol. 113. - Pp. - 1194-1207.
42. Kuemmerle T. Post-socialistforest disturbance in the Carpathian border region of Poland, Slovakia, and Ukraine / T. Kuemmerle, P. Hostert, V.C. Radeloff [et ol] // Ecological Applications. - 2007.
- Vol. 17. - Pp. 1279-1295.
43. Lambin E.F. Land use transitions: socio-ecological feedback versus socio-economic change / E.F. Lambin, P. Meyfroidt // Land Use Policy. - 2010. - Vol. 27. - Pp. 108-118.
44. Land abandonment, biodiversity, and the CAP. Land abandonment and biodiversity in relation to the 1st and 2nd pillars of the EU's Common Agricultural Policy; Outcome of an international seminar in Sigulda, Latvia, October 7-8, 2004 // DLG, 2005. - 112 p.
45. Larionova A.A. Land-use change and management effects on carbon sequestration in soils of Russia's South Taiga zone / A.A. Larionova, L.N. Rozanova, I.V. Yevdokimov [et ol] // Tellus Series B-Chemical and Physical Meteorology. - 2003. - Vol. 55. - Pp. 331-337.
46. Lerman Z. Evolving farm structures and land-use patterns in former socialist countries / Z. Lerman, C. Csaki, G. Feder // Quarterly Journal of International Agriculture. - 2004. - Vol. 43. - Pp. 309-335.
47. Luyssaert S. Old-growth forests as global carbon sinks / S. Luyssaert, ED. Schulze, A. Borner [et ol] // Nature. - 2008. - Vol. 455. - Pp. 213-215.
48. Main-Knorn M. How pollution legacies and land use histories shape post-communist forest cover trends in the Western Carpathians / M. Main-Knorn, P. Hostert, J. Kozak, T. Kuemmerle // Forest Ecology and Management. - 2009. - Vol. 258. - Pp. 60-70.
49. Mather A.S. The forest transition / AS. Mather // Area. - 1992. - Vol. 24. - Pp. 367-379.
1. JicoBe Ta caaoBo-napKOBe rocnoaapcrBo
27
50. Mapy Rocznik Statystyczny. [Small Statistical Yearbook]. Nakzadem Gzownego Urzedu Statystycznego [under the imprint of the CentralStatistical Office. - Warszawa, 1939. - 37 p. (in Polish).
51. Miklaszewski J. Lasy i les'nictwo w Polsce [Forests and Forestry in Poland]. Nakzadem Zwia'zku Zawodowego Les'niko'w w Rzeczpospolitej Polskiej [under the imprint of the Association of Professional Foresters in the Polish Republic] / Miklaszewski J. - Warszawa, 1928. - 72 p. (in Polish).
52. Moore B. A simple model for analysis of the role of terrestrial ecosystems in the global carbon budget / B. Moore, R. Boone, J. Hobbie, R. Houghton, J. Melillo // Modelling the Global Carbon Cycle.
- 1981. - SCOPE 16 (ed. Bolin B). - Pp. 365-385.
53. Nijnik M. Economics of climate change mitigation forest policy scenarios for Ukraine / M. Nijnik // Climate Policy. - 2005. - Vol. 4. - Pp. 319-336.
54. Nijnik M. Forestry in the Ukraine: the road ahead? / M. Nijnik, GC. Van Kooten // Forest Policy and Economics. - 2000. - Vol. 1. - Pp. 139-151.
55. Nijnik M. Responding to the Kyoto Protocol through forestry: a comparison of opportunities for several countries in Europe / M. Nijnik, L. Bizikova // Forest Policy and Economics. - 2008. - Vol. 10. - Pp. 257-269.
56. Olofsson P. Implications of land use change on the national terrestrial carbon budget of Georgia / P. Olofsson, P. Torchinava, А. Baccini [et ol] // Carbon Balance and Management. - 2010. - Vol. 5. - Pp. 4 -14.
57. Orzechowski K. Przewodnik statystyczno topograficzny i skorowidz obejmu^acywszystkie mi-ejscowos'ci z przysio'zkami w Kro'lestwie Galicyi W.X. Krakowskiem i X. Bukowinie, wedzug najs'wi-eszych skazo'wek urzedowych [The Statistical and Topographical Companion and Index of all Towns with Hamlets in the Kingdom of Galicia, the Grand Duchy of Krakow and the Duchy of Bukovina, According to the Newest Official Instructions. - Krakow : Press W. Kornecki, 1872. - 110 p. (in Polish).
58. Peterson U. Changes in agricultural land use in Estonia in the 1990 s detected with multitemporal Landsat MSS imagery / U. Peterson, R. Aunap // Landscape and Urban Planning. - 1998. - Vol. 41. - Pp. 193-201.
59. Post W.M. Soil carbon sequestration and land-use change: processes and potential / W.M. Post, K.C. Kwon // Global Change Biology. - 2000. - Vol. 6. - Pp. 317-327.
60. Rhemtulla J.M. Historical forest baselines reveal potential for continued carbon sequestration / J.M. Rhemtulla, D.J. Mladenoff, M.K. Clayton // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. - 2009. - Vol. 106. - Pp. 6082-6087.
61. Rozelle S. Success and failure of reform: insights from the transition of agriculture / S. Rozel-le, J.F.M. Swinnen // Journal of Economic Literature. - 2004. - Vol. 42. - Pp. 404-456.
62. Schulp C.J.E. Future carbon sequestration in Europe - effects of land use change / C.J.E. Schulp, G.-J. Nabuurs, P.H. Verburg // Agriculture, Ecosystems & Environment. - 2008. - Vol. 127. -Pp. 251-264.
63. Smith P. Changes in mineral soil organic carbon stocks in the croplands of European Russia and the Ukraine, 1990-2070; comparison of three models and implications for climate mitigation / Р. Smith, J. Smith, U. Franko [et ol] // Regional Environmental Change. - 2007. - Vol. 7. - Pp. 105-119.
64. Soja M. Population Growth Cycles in the Polish Carpathian Mountaions During the 19th and 20th Centuries / M. Soja. - Krakow : Institute of Geography and Spatial Management, 2008. - 102 p. (in Polish).
65. Turnock D. Ecoregion-based conservation in the Carpathians and the land-use implications / D. Turnock // Land Use Policy. - 2002. - Vol. 19. - Pp. 47-63.
66. United U.N. Nations CO2 emissions estimates. Data from the UNSD Millennium Development Goals Indicators database / U.N. United. - 2007. [Electronic resource. - Mode of access http://unstats.un.org/unsd/environment/air_co2_emissions.htm (accessed 1 March, 2010).
67. Vuichard N. Carbon sequestration due to the abandonment of agriculture in the former USSR since 1990 / N. Vuichard, P. Ciais, L. Belelli, P. Smith, R. Valentini // Global Biogeochemical Cycles /
- 2008. - Vol. 22, GB4018, doi: 10.1029/2008GB003212. - 88 p.
68. Yanai R.D. Soil carbon dynamics following forest harvest: an ecosystem paradigm reconsidered / R.D. Yanai, W.S. Currie, C.L. Goodale // Ecosystems. - 2003. - Vol. 6. - Pp. 197-212.
Надклано до редакцй 24.02.2016 p.
Часковский О.Г., Миклуш Ю.С., Кюмерле Тобиас, Олофссон Понтус. Углеродный баланс природных комплексов Западной Украине
Землепользование является важным фактором в глобальном цикле круговорота углерода, в частности вследствие зарастания лесом сельскохозяйственных земель. Важна оценка влияния изменений землепользования на объемы депонирования углерода в природных комплексах и их углеродный потенциал.
С использованием карт изменений площадей лесов и сельскохозяйственных земель с 1988 по 2007 гг., базирующихся на спутниковых снимках, статистических данных, модели учета углерода, проанализированы объемы депонирования углерода в зависимости от изменений в землепользовании в ХХ в. и смоделирован потенциал депонирования углерода к 2100 г. по различным сценариям объемов вырубки лесов, лесо-восстановления и лесоразведения. Будущая экспансия лесов будет, скорее всего, сохранять или даже повышать региональный тренд стока углерода в 1,48 ТгС/ч. Это может оказать существенные возможности эмиссии углерода для индустриальных районов и развития сельских регионов.
Ключевые слова: лесная растительность, лесозаготовительные работы, лесовос-становление, лесоразведение, депонирование углерода, моделирование.
Chaskovskyy A.G., Myklush Yu.S., Tobias Kyumerle, Pontus Olofson The Carbon Balance of Natural Systems in Western Ukraine
Land use is a critical factor in the global carbon cycle, especially as a result of overgrowing of farmlands by forests. It is important to estimate the influence of land use on volume of carbon sequestration in natural complexes and their carbon potential. Carbon fluxes basing on land use in the 20th century were analyzed and potential future carbon fluxes until 2100 for a range of forest expansion and logging scenarios were modeled by using maps of change in forest and farmland cover from 1988 to 2007. These maps are based on satellite images, statistical data and carbon accounting model. Future forest expansion will most likely maintain or even increase trend of the region's carbon sink to 1.48 TgCyr-1.
Keywords: forest vegetation, lumbering, reforestation, afforestation, carbon sequestration, modeling.
УДК 630*174.754:631
МЖРОКЛОНАЛЬНЕ РОЗМНОЖЕННЯ Ц1ННИХ ГЕНОТИП1В TAXUSBACCATA L.
М.М. Лковий1
Проаналiзовано низку лиературних джерел, як стосуються тематики дослщжень. Наведено перелш найпоширенших у садово-парковому rocTO^apCTBi декоративних вщ-мш Taxus baccata L. Охарактеризовано основш етапи застосовано! методики проведе-них дослщжень: схему проведення стерилiзaцil експланйв; склад живильних середо-вищ для шщацй, мультиплжацй та укоршення in vitro; субстрат для адаитацй рослин-регенеранпв до грунтових умов. Представлено отримаш результати експериментальних дослщжень з розмноження мшроклонуванням тиса япдного типово! форми та двох його декоративних вщмш: 'Fastigiata' та 'Aurea'. Узагальнено та проaнaлiзовaно отрима-ш результати.
Ключовi слова: Taxus baccata L., мшроклонування, експлант, стершшацш, шщь аця, мультиплшащя, живильне середовище.
Вступ. Тис япдний (Taxus baccata L.) - релжтовий вид мезозойсько! ери, який занесено до Червоно! книги Украши з присвоении природоохоронним статусом "вразливий" [11]. Також дослщжуваний вид е досить стшким до умов ур-башзованого середовища та полiморфним, що робить його незамiнним в озеле-
1 Докторант М.М. Люовий, доц., канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
