CC BY
17
применение для моделирования процессов роста лесных насаждений. Определён показатель использования лесорастительного потенциала лесных земель модальными насаждениями массива. В сравнении с показателями производительности коренных древостоев в условиях Степи, по данным И.В. Туркевича, он колеблется в пределах 70-84 %.
Ключевые слова: Великоанадольский лесной массив, модальные дубовые древос-тои, таксационные показатели, математические модели, таблицы хода роста, продуктивность насаждений.
Kobets O. V. Growth Course of Modal Oak Stands of the Velikoanadolsky Forest Area and Using the Forest Growth Potential
Mathematical models are shown and yield tables are constructed for artificial mixed modal oak stands of the Velikoanadolsky forest area, created in fresh elm-maple oak forest type in dry open high elevated northern steppe. The Mitscherlich function serves as a baseline. It is widely used for the simulation of the processes of forest stands growth. The index of the forest growth potential utilization of forest lands is defined for modal stands in the studied forest area. In comparison with indices of productivity of native forest stands in steppe (according to I.V. Turkevich), it ranges from 70 to 84 %.
Keywords: Velikoanadolsky forest area, modal oak stands, forest inventory indices, mathematical models, yield tables, productivity of stands.
УДК630*[53+62](477.2) Астр. С.С. Ковалевський1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кигв
ВПЛИВ ДЕРЕВОСТАН1В Л1С0СТЕП0В01 ПРИДН1ПР0ВСЬК01
ВИСОЧИНИ НА БАЛАНС ВУГЛЕЦЮ М1СТА Б1ЛА ЦЕРКВА
На шдставi опрацювання комплексу математичних моделей множинних регре-сшних рiвнянь конверсшних коефщенпв, а також за даними ВО "Укрдержлюпроект", розраховано обсяги депонованого вуглецю у люах колективних господарств за 20042014 рр. та державного шдприемства "Бшоцерювське люове господарство" протягом 1984-2014 рр. Встановлено обсяги шюдливих викидiв речовин вщ стащонарних та пе-ресувних джерел забруднення, за даними головного управлшня статистики у Кшвськш обл. Оцiнено здатнiсть лiсiв щодо поглинання шкiдливих викидгв i покращення стану довкiлля навколо мiста Бша Церква.
Ключовi слова: бiопродуктивнiсть, депонований вуглець, лiс, змiни клiмату, заб-руднення.
На сьогодш, як в УкраЫ, так i загалом у свт, спостерiгаeться дефiцит енергii та ресурав. Це пов'язано з тим, що такi природнi ресурси, як нафта, газ, вуплля та iншi не мають властивостi вiдновлення, але для лку, на вiдмiну вiд них, ця властивiсть притаманна. Досягнення цшей покращення стану навко-лишнього середовища було втiлено в принципах сталого розвитку суспiльства. Ключовим у збереженш екологiчноi рiвноваги на планетi е лiси, оскiльки вони виробляють кисень для нашого дихання й поглинають вуглекислий газ, який е причиною парникового ефекту. Тому, знаючи важливу роль лiсiв як регулятора стану навколишнього середовища, мова насамперед по^бно визначити бютич-ну продуктивнiсть насаджень [3]. Говорячи про бюпродуктивнкть лкових на-саджень, мають на увазi не тiльки деревину, а й iншi продукти i функцп лку та iх екологiчний вплив на довкшля. Розрахунки бiопродуктивностi лiсiв викорис-
1 Наук. керiвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.10
товують для еколопчного мониторингу, моделювання продуктивностi лгав з урахуванням глобальних змiн клшату, оцiнки вуглецево!' eмностi насаджень та сталого ведення лiсового господарства.
Бюпродуктивносп лiсiв оцiнюють з метою дослщження структури лко-вого покриву, його вуглецедепонуючо!' здатносп, аналiзу стiйкостi лкових еко-систем та 1'х впливу на регiональнi i глобальнi клшатичш змiни [1]. Для можли-вост керування лiсами щодо нагромадження вуглецевих запасiв, потрiбнi точнi кiлькiснi знания 1'х обсягiв i потокiв, як всередиш окремо!' лiсовоi екосистеми, так i в загальному екологiчному циклi планети [2, 5-8]. Деякi науковщ [1, 7, 8] зауважують, що за певних змiн у клшап та в управлiннi землекористування, ль си можуть стати джерелом емки СО2 в атмосферу. Тому дуже важливо визна-чити наявнi резервуари вуглецю в лiсах, 1х обсяги та основш потоки.
Матерiали та методика дослщжень. Оцiнювания вуглецевого стоку в лковш екосистемi - це, передуам, оцiнювания фiтомаси деревостану. Най-бiльш досконалими на сучасному еташ дослiджения фiтомаси в лiсових системах вважають методи, пов'язанi з ощнкою вiдповiдних показниюв через регре-сiйне моделювання компонентiв фракцiй в абсолютних величинах або застосу-вання перевiдних коефiцieнтiв зi сумiщениям в подальшому з банками лковпо-рядно!' шформацп [3].
Джерелами iнформацii е матерiали лiсовпорядкувания у ДП "Бшоцер-кiвське ЛГ" (1984, 1994, 2004, 2014 рр.), а також у лках колективних госпо-дарств (колгоспи) сшьськогосподарських пiдприемств на територц колишньо-го Радянського Союзу (СРСР) за 2004-2014 рр. Як методична основа використа-но методичш пiдходи та ввдповвдне iнформацiйне забезпечення, розроблене i реалiзоване в роботах П.1. Лакиди [3]. Для аналiзу шкiдливих викидш в атмос-ферне повiтря Бшо!' Церкви використано статистичнi данi про стан навко-лишнього середовища у Кшвськш обл. за 2000-2010 рр. [4].
Результата дослщжень. На основi статистичних даних з повидiльноi бази даних "Лковий фонд Украши" ВО "Укрдержлкпроект" про насадження державного шдприемства "Бiлоцеркiвське ЛГ", станом на 1.01.1984 р., 1.01.1994 р., 1.01.2004 р та 1.01.2014 р., а також у лках колгосшв у 2004 та 2014 рр. i моделей ощнювання основних компонентiв фiтомаси насаджень, оп-рацьованих ранiше, розраховано загальш обсяги вуглецю (табл. 1).
Табл. 1. Депонований вуглець у лках ДП " Бтоцерювське ЛГ" i колективних
господарствах колишнього СРСР
Рк облшу Площа вкритих лковою рослиннiстю лiсових дiлянок, тис. га Запас стовбурово! деревини, тис. м3 Вуглець тис. т
ДП "Бiлоцеркiвське ЛГ"
1984 25,7 4525,7 1543,37
1994 26,5 5077,8 1741,15
2004 27,6 5765,3 2007,84
2014 28,0 6056,8 2133,98
Колективш господарства сшьськогосподарських тдприемств
2004 4,9 1006,2 309,77
2014 5,1 1086,1 344,58
На основi аналiзу даних табл. 1 видно, що протягом 1984-2014 рр. у державному шдприемствi площа насаджень зросла на 2,8 тис. га, разом з нею зрю запас на 1531,1 тис. м3 та протягом 2004-2014 рр. у колективних господарствах площа вкритих лковою рослиннктю лкових дiлянок зросла на 0,2 тис. га i запас ввдповщно на 79,9 тис. м3, що зумовило збiльшення обсягiв депонованого вуглецю. Лiси - основнi наземш поглиначi вуглекислого газу, якi здатш при-родним шляхом впливати на його концентрацда в атмосферi. За даними доповь дi про стан навколишнього природного середовища [4], викиди шюдливих ре-човин в атмосферне пов^я Бiлоi Церкви у 2010 р. становили 16419 т (табл. 2). При цьому, 7,6 % викидiв вуглецю припадае на стацюнарш джерела i 92,4 % -на пересувш.
Табл. 2. Викиди оксиду вуглецю в атмосферне пов'ипря БтоЧ Церкви [4]
Джерела викидiв
Викиди СО2 за роками облшу, т
2000
2006
2007
2008
2009
2010
Стацюнарш
2982
2319
1697
2069
2959
1240
Пересувш Разом
10098 13080
10200 12519
14344 16041
15397 17466
16972 19931
15179 16419
Шо^чно збшьшуються викиди вщ пересувних джерел забруднення (див. табл. 2), осюльки вщсутня об'!'зна дорога, а чисельнiсть автотранспорту в Бшй Церквi за перiод з 01.09.07 р. по 01.01.11 р. збшьшилась вщ 26936 до 39455 оди-ниць. Основною причиною тако!' велико! кiлькостi викидв вiд автотранспорту е те, що переважна бшьшкть автомобшв не проходить перевiрку на дотримання вщпо-вiдних норматива викидв, а також останшм часом не проводять операцию "Чисте повiтря" за перевiрки автотранспортник пвдприемств на вмкт СО у вiдпрацьованих газах. Обсяг викидш в атмосферне повiтря мкта зумовлений господарською д1яль-нiстю промислових шдприемств, динамику, яких наведено в табл. 3.
Табл. 3. Динамжа викидiв забруднювальнихречовин основних промислових _тдприемств м'кта [4]_
№ з/п Шдприемство Викиди СО2 за роками облiку, т
2000 2005 2007 2008 2009 2010
1 ЗАТ "Бiлоцеркiвська ТЕЦ" 1512,9 508,1 448,5 901,3 1874,2 521,1
2 ЗАТ "Росава" 661,8 657,8 525,8 518,6 337,6 353,9
3 КШ БМР "Бшоцерювтепломережа" 131,6 149,4 106,6 92,1 103,1 110,9
4 КШ "Бiлоцеркiвхлiбопродукт" 70,9 253,4 158,7 98,5 119,9 91,8
5 ВАТ "Трiбо" 73,7 511,0 40,6 21,1 14,4 12,3
6 ТОВ "1нтер-ГТВ" 15,1 10,2 10,5 5,6 5,6 5,6
Як видно з даних табл. 3, у 2010 р. зменшилась кшьккть викидiв загалом в усх шдприемствах, поршняно з попередшми роками. Цей спад можна пояс-нити заходами, яю спрямоваш на зменшення викидiв забруднювальних речовин з урахуванням можливостей новiтнiх технологiй та спадом виробництва. Дина-мiку шкiдливих викидiв в атмосферне повiтря регiону Бшо!' Церкви та погли-нання вуглецю лковими насадженнями наведено на рис.
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2015. - Вип. 25.10
Рис. Обсяги викиЫв вуглецю, т (а) та поглинання вуглецю, тис. т (б) лковими насадженнями навколо БЫог Церкви
На рисунку зображено обсяг викидiв шюдливих речовин в атмосферу в перюд з 2000 по 2010 рр., а також акумулящя вуглецю насадженнями, почина-ючи з 1984 р. i заюнчуючи 2014 р. Починаючи з 2000 по 2009 рр. збшьшуються викиди шюдливих речовин вщ пересувних i стацiонарних джерел забруднення, тшьки на початку 2010 р. вщбулося зменшення викидiв. Завдяки реатзацп комплексно! програми охорони довюлля у Бiлiй Церквi на перюд 2012-2015 рр. можливе досягнення гармоншно! взаемодп громади i навколишнього середови-ща мiста, полiпшення екологiчного стану довюлля, а також забезпечення охорони рацюнального використання й вщтворення природних ресурсiв мiста.
Порiвнявши даш табл. 1, 2 та 3, а також рис., можна стверджувати, що насадження ДП мБiлоцеркiвське ЛГ" та колективних господарств сшьськогос-подарських пiдприeмств спроможнi щорiчно акумулювати оксид вуглецю вщ усiх джерел викидiв у Бiлiй Церквi. Оскiльки люогосподарську дiяльнiсть роз-глядають як один iз головних чинникiв, що може ютотно вплинути на штенсив-шсть депонування вуглецю, то цi тдприемства мають значнi резерви для зни-ження концентрацп парникових газiв у атмосфер! Отримаш новi знання про лю можуть сприяти змiнi !х екологiчного значення для людства як засiб регулюван-ня бiогеоценотичних процесiв i захисту клiмату вiд катастрофiчних змiн. Висновки:
1. Станом на 1.01.2014 р., площа вкритих люовою рослиннiстю лiсових дщя-нок, разом у державному шдприемсга та колективних господарствах, ста-новила 33,1 тис. га iз загальним запасом стовбурово'! деревини 7142,9 тис. м3, а загальний обсяг акумульованого вуглецю - 2478,56 тис. т.
2. Станом на 2010 р., обсяг шюдливих викидiв вщ стащонарних i пересувних джерел у Бшш Церквi становив 16419 т.
3. Враховуючи обсяги акумульованого вуглецю, можна стверджувати про ви-соку депонувальну здатнiсть лЫв навколо урбанiзованого мiста.
4. Облш запасiв вуглецю в лiсах мае важливе екологiчне та економiчне значення для кра'ши. Такi даш можна використовувати тд час ресурсного ощ-нювання лiсiв.
Лiтература
1. Букша 1.Ф. Внесок лiсового господарства Украни у зменшення ризику змши клiмату / 1.Ф. Букша // Деяю особливостi глобально! змiни ктмату в Укра!т : зб. статей. - Сер.: Ыщатива з питань змiни клiмату. - К., 2002. - С. 132-148.
2. Лакида П.1. Методичнi особливостi монiторингу вуглецю в лшостанах Укра!ни / П.1. Ла-кида, О.В. Мазур (Морозюк), О М. Василишин // Природно-ресурсний комплекс Захщного По-лiсся: iсторiя, стан, перспективи розвитку : матер. наук-практ. конф., 25-26 квiтня 2007 р., м. Бе-резне / Березтвський лшовий коледж. - Березне : Вид-во НС1, 2007. - С. 45-46.
3. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
4. Статистичний щорiчник Ктвсько'! областi за 20011 piK // Головне управления статистики у Кшвськш областi. - К., 2011. - 234 с.
5. Офщшний сайт Point Carbon. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pointcar-bon.com/productsandservices/carbon/.
6. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством лесовосстановле-ния и лесоразведения в России / А.С. Исаев, Г.Н. Коровин, В.И. Сухих. - М. : Изд-во Центра экологической политики России, 1995. - 156 с.
7. Greenhouse gas inventory reporting instruction. IPCC guidelines for national greenhouse gas inventory / IPCC, UNEP, OECD, IEA. - UK, 1995. - Vol. 1. - 153 p.
8. Hampicke V. Net tranfer of carbon between the land biota and the atmosphere, induced by man / V. Hampicke // Global carbon cycle. - 1979. - Report 13. - Pp. 219-237.
Ковалевский С.С. Влияние древостоев Лесостепной Приднепровской возвышенности на баланс углерода города Белая Церковь
На основании обработки комплекса математических моделей множественных регрессионных уравнений конверсионных коэффициентов, а также по данным ВО "Ук-ргослеспроект", рассчитаны объемы депонированного углерода в лесах коллективных хозяйств за 2004-2014 гг. и государственного предприятия "Белоцерковское лесное хозяйство" в течение 1984-2014 гг. Установлены объемы вредных выбросов веществ от стационарных и передвижных источников загрязнения, по данным главного управления статистики в Киевской обл. Оценена способность лесов по поглощению вредных выбросов и улучшению состояния окружающей среды вокруг города Белая Церковь.
Ключевые слова: биопродуктивность, депонированный углерод, лес, изменения климата, загрязнение.
Kovalevskyi S.S. The Effect of Forest-steppe Dnieper Upland Stands on the Carbon Balance of Bila Tserkva City
Based on the processing of complex mathematical models of multiple regression equations conversion rates, as well as according to VO "Ukrgoslesproekt" the volume of deposited carbon in the forests of the collective farms in 2004-2014 and the state enterprise "Bila Tserkva FE" for the period of 1984-2014 was calculated. The volume of harmful substances emissions from stationary and mobile sources of pollution according to the Main Statistical Office in Kiev region is set. The ability of forests to absorb emissions and improve the environment around the city of Bila Tserkva is evaluated.
Ketwords: bioproductivity, deposited carbon, forests, climate change, pollution.
УДК 630*[174.754+176.322.6+114.1+114.2] О.Г. Криницька1
ВПЛИВ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МОЛОДОГО ПОКОЛ1ННЯ СОСНОВО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В НА Ф13ИКО-Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТУ
Охарактеризовано вшив процесу формування сосново-дубових деревосташв 50-рiчного вжу на люосшах поступових рубок на фiзико-хiмiчнi властивост Грунту в умо-вах Львiвського Розточчя. Показано, що шд час проведения поступових рубок i в першi роки шсля них у приповерхневих шарах Грунту (0-10 см i 10-30 см) збшьшуеться вмют гумусу, загального i гiдролiзованого азоту та зменшуеться 1х кислотшсть. Формування 50^чних деревосташв, навпаки, призводить до зменшення у приповерхневому 0-10-сантиметровому шарi Грунту вмiсту гумусу, рухомих форм фосфору i калвд. У шарi Грунту 10-30 см i на еташ формування молодих деревостангв збертаеться шдвищений вмiст гумусу i гiдролiзованого азоту.
1 асшрант, - НЛТУ Украши, м. Львгв; наук. кергвник: проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук
