CC BY
74
УДК:612.76:613.72
ВРАХУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ОНТОГЕНЕЗУ МОТОРИКИ ЛЮДИНИ В СИСТЕМІ
СПОРТИВНОГО ВІДБОРУ
Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри біологічних основ фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету з теми „Теорія та методика біологічної освіти майбутніх фахівців фізичної культури” (протокол № 2 від 17.06.2008 р.).
Сучасний рівень результатів в спорті настільки високий, що для їх досягнення спортсменам необхідно володіти цілим комплексом різних даних: відповідним рівнем розвитку рухових якостей, технічної, тактичної, ігрової, функціональної, психологічної, інтегральної підготовленості, які повинні знаходитися на дуже високому рівні. Таке поєднання якостей навіть при найсприятливішій побудові процесу тренування в різних його циклах на всіх етапах багаторічної підготовки, відповідності всім принципам управління і контролю зустрічається украй рідко. Тому однією з центральних в системі підготовки спортсменів вищої кваліфікації є проблема спортивного відбору і орієнтації.
Спортивний відбір являє собою тривалий, багатоступінчатий процес, який може бути ефективним лише в тому випадку, якщо на всіх етапах багаторічної підготовки спортсмена забезпечена комплексна методика оцінки його особи, що припускає використовування різних методів дослідження (педагогічних, медико-біологічних, психологічних, соціологічних і ін.).
Диференціальною біомеханікою називається розділ біомеханіки, що вивчає індивідуальні і групові особливості рухів і рухових можливостей людей. Як рухові можливості людей, так і багато індивідуальних рис спортивної техніки в значній мірі залежать від особливостей статури. До них у першу чергу відносять: а) тотальні розміри тіла - основні розміри, що характеризують його величину (довжина тіла, вага, окружність грудної клітки, поверхня тіла і тощо); б) пропорції тіла - співвідношення розмірів окремих частин тіла (кінцівок, тулуба й ін.); в) конституційні особливості [2].
Метою роботи було визначення вікових особливостей рухових можливостей людини в системі спортивного відбору.
Матеріал та методи дослідження. Визначали вікові особливості рухових можливостей людини за допомогою аналізу біологічної та медичної літератури, біомеханічного системного синтезу, системного аналізу, методу кореляційної залежності, аналізу та обробці даних щорічних медичних обстежень школярів.
Результати дослідження та їх обговорення. Онтогенезом моторики називається зміна рухів і рухових можливостей людини протягом його життя. Немовля - істота, що не володіє навіть найпростішими довільними рухами. З віком його рухові можливості розширюються, досягають розквіту в молодості і поступово знижуються до старості.
Два основних фактори визначають розвиток моторики - дозрівання і навчання. Дозріванням називаються спадково обумовлені зміни анатомічної будови і фізіологічних функцій організму, що відбуваються протягом життя людини: збільшення розмірів і зміна форми тіла дитини в процесі його росту, зміни, зв'язані з статевим дозріванням, старінням і ін.
У ранньому дитинстві величезне значення має дозрівання нервово-м'язового апарата (зокрема, кори великих півкуль головного мозку, що до моменту народження ще не сформувалася). В основних рисах руховий апарат дитини формується лише до 2 -2,5 років. Під навчанням розуміють освоєння нових рухів чи удосконалення їх під впливом спеціальної практики, навчання чи тренування.
Під розвитком в широкому розумінні цього слова слід розуміти процес кількісних і якісних змін, які відбуваються в організмі людини і приводять до підвищення рівня складності організації і взаємодії всіх його систем. Розвиток включає в себе три основні фактори: ріст, диференціювання органів і тканин, формоутворення (набуття організмом характерних,
властивих йому форм). Вони перебувають між собою в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Однією з основних фізіологічних особливостей процесу розвитку, яка відрізняє організм дитини від організму дорослого, є ріст, тобто кількісний процес, що характеризується безперервним збільшенням маси організму і супроводжується зміною кількості його клітин або їхніх розмірів [3].
До важливих закономірностей росту і розвитку дітей належать нерівномірність і безперервність росту і розвитку, гетерохронія з явищами випереджаючого дозрівання життєво важливих функціональних систем і акселерація.
І. А. Аршавський сформулював «енергетичне правило скелетних м'язів» як основний фактор, який дає змогу зрозуміти не тільки специфічні особливості фізіологічних функцій організму в різні вікові періоди, а й закономірності індивідуального розвитку. Згідно з його даними, особливості енергетичних процесів у різні вікові періоди, а також зміна і перетворення діяльності дихальної і серцево-судинної систем в процесі онтогенезу перебувають у залежності від відповідного розвитку скелетної мускулатури [3].
Під акселерацією почали розуміти збільшення розмірів тіла і початок дозрівання в більш ранні строки. Довжину тіла, обсяг грудей і масу тіла вже розглядали як найбільш важливі ознаки фізичного розвитку. Але, пам'ятаючи, що морфологічні особливості організму тісно пов'язані з його функціональною діяльністю, деякі автори як ознаки фізичного розвитку розглядали життєву ємкість легенів, силу окремих м'язових груп, ступінь окостеніння скелета (зокрема, кисті), прорізування і заміну зубів, ступінь статевого дозрівання. Деякі автори до істотних ознак відносять також пропорції тіла.
У цьому зв'язку часто користуються ширшим поняттям — «секулярний тренд» (вікова тенденція), розуміючи під цим тенденцію, яка спостерігається приблизно протягом віку, до прискорення фізичного розвитку всього організму, від внутрішньоутробного періоду до дорослого стану [1].
Якщо вимірити результати в яких-небудь рухових завданнях великої групи дітей одного віку, то можна визначити середні досягнення, що вони показують. Знаючи потім результати окремої дитини, можна установити, якому віку в середньому відповідає даний результат. Звичайно, не всі діти того самого віку показують однакові результати. Дітей, у яких руховий вік випереджає календарний, називають руховими акселератами. Дітей, у яких руховий розвиток відстає, називають руховими ретардантами. Акселерати в одних рухових завданнях можуть бути ретардантами в інших. Повні акселерати чи ретарданти зустрічаються рідко.
Якщо дитина потрапляє в несприятливі умови (хвороба, недостатнє харчування і т.п. ), то темпи розвитку моторики в неї сповільнюються. Однак після усунення цих шкідливих впливів, якщо вони не були надмірними, її рухові можливості розвиваються прискореними темпами, так що він повертається, як у даному випадку говорять, у свій канал розвитку. Подібна властивість живих організмів (вона стосується не тільки рухів, але й інших показників) називають каталізуванням чи гомеорезом.
В результаті експериментального дослідження показників рухового розвитку учнів 4 -ох вікових груп шляхом відповідності їх рухових можливостей віковим вимогам (аналіз рухових тестів шкільної програми фізичного виховання) виявлено домінування показників рухової ретардації над показниками акселерації (табл 1).
Таблиця 1
Результати дослідження показників рухового розвитку_________________
Вікова група Показник рухового розвитку, %
Рухова акселерація Норма рухового розвитку Рухова ретардація
10 - 12 10 54 36
13 - 14 9 52 39
15 - 16 9 51 40
17 - 18 4 53 43
Експериментально отримані дані суперечать більшості даним досліджень останніх років, що пояснюємо погіршенням екологічної ситуації та зниженням інтересу до спорту у молоді.
Таблиця 2
Вікова періодизація розвитку рухових якостей (За М.А. Фоміним)
Фізичні якості Вікові період и
7 - 8 8 - 9 9 - 10 10 - 11 11 - 12 12 - 13 13 - 14 14 - 1£ 15 - 16 16 - 17
Сила ** *** + *** *** + * + + ***
*** *** + *** *** *** *** *** *** ***
Швидкість *** *** + *** + + + + + +
*** *** + * + + + + + +
Швидкісно - + + + + + + + + + +
силові якості *** *** ** *** ** *** *** *** ** ***
Статична + + *** + + + + + + +
витривалість + + ** * + + *** *** + ***
Динамічна + * *** * *** + + + + +
витривалість * ** + + *** * + + * +
Загальна + + + * + + + + + +
витривалість ** *** + *** + *** + *** + ***
Гнучкість + + + + * + * ** + **
+ + * + + + *** + ***
Рівновага + ** + + + + + + + +
+ + *** + + + + + + +
Умовні позначення
+ - субкритичний і критичний період, * - фаза низької чутливості, ** - фаза середньої чутливості, *** - фаза
високої чутливості, У верхньому рядку представлені зони чутливості хлопців, у нижньому - дівчат
При початковому виборі спортивної спеціалізації, відборі в ДЮСШ і деякі спеціальні школи (балетну, циркову й ін.) постає задача прогнозу рухової обдарованості. Як порекомендувати дитині саме той вид спорту, у якому вона зможе домогтися найбільших успіхів, як виявити найбільш обдарованих? Для відповіді на ці питання проводять наукові дослідження в двох основних напрямках:
а) вивчення стабільності показників моторики,
б) вивчення спадкових впливів.
При вивченні стабільності показників моторики вимірюють, наприклад, у 7-літніх дітей швидкість бігу, силу, витривалість і інші показники. Щоб визначити, що буде з цими дітьми через 10 років ( чи залишаться найшвидші найбільш швидкими, чи збережуть сильні витривалі чи свою перевагу над однолітками), треба протягом ряду років спостерігати ту саму групу дітей, що знаходяться в приблизно однакових умовах. Значення ознаки в дитячі роки називають ювенільними, у дорослих людей - дефінітивними. Для оцінки стабільності розраховують коефіцієнти кореляції між ювенільними і дефінітивними показниками -коефіцієнти стабільності [1].
Вікова періодизація розвитку рухових якостей лежить в основі організації спортивного відбору в окремих видах спорту на різних етапах тренувального циклу (табл 2). При цьому визначають субкритичний і критичний періоди розвитку рухових якостей, фази низької, середньої та високої чутливості [4]. На рис. 1 проаналізовано динаміку силових та швидкісних якостей в онтогенезі для хлопців та дівчат в період з 7 до 17 років.
Конкретний зміст методики відбору обумовлений специфікою виду спорту. Вона ґрунтується на системі педагогічних, медико-біологічних і психічних показників, що мають високу прогностичну значущість (рівень фізичних якостей, специфічних для даного виду спорту, рівень здібностей, що лежать в основі технико-тактичних дій, морфологічні дані, функціональні особливості організму, властивості вищої нервової діяльності). Враховуються початковий рівень, зміна показників обстеження з віком і під впливом тренування, зв'язок цих показників із спортивними досягненнями. Якість відбору служить важливою умовою успішності багаторічної підготовки спортивних резервів. В процесі багаторічної підготовки комплекс методів відбору розширяється, сам відбір стає більш поглибленим, унаслідок чого кількість осіб, що відсіваються, збільшується.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у врахуванні показників рухової акселерації та ретардації в структурі спортивного відбору. Важливою ланкою дослідження є розробка єдиних критеріїв визначення рухового віку та дослідження сенситивних періодів розвитку рухових якостей в процесі спортивної спеціалізації.
1. Донской Д. Д. Биомеханика / Донской Д. Д. - М. : Просвещение, 1975. — 196 с.
2. Хоменко П. В. Біомеханіка: Навчальна програма / Хоменко П. В. - Полтава, АСМІ, 2007. - 36 а
3. Хрипкова А. Г. Вікова фізіологія / Хрипкова А. Г. — К.: Вища школа. — 1982. — 268 с.
4. Фомин Н. А. Физиология человека: Учеб. пособие для студентов факультетов физического воспитания пед. Институтов / Фомин Н. А. - М. : Просвещение, 1982. - 320с.
УЧЕТ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОНТОГЕНЕЗА МОТОРИКИ ЧЕЛОВЕКА В СИСТЕМЕ СПОРТИВНОГО ОТБОРА Хоменко П.В.
В статье изучены возрастные особенности двигательных возможностей человека. Исследовано онтогенез двигательных качеств, двигательный возраст и особенности двигательной акселерации - ретардации. Работа носит теоретически -обобщающий характер.
Ключевые слова: биомеханика, онтогенез моторики, двигательный возраст, двигательная акселерация, двигательная ретардация.
ACCOUNT OF INDEXES OF HUMAN ONTOGENESIS OF MOTORICS IN THE SYSTEM OF SPORTING SELECTION Homenko P.V.
In the article the age features of motive possibilities of man are studied. Ontogenesis of motive qualities, motive age and features of motive acceleration, is explored - retardatsii. Work carries in theory - summarizing a character.
Keywords: Biomechanics, ontogenesis of motorics, motive age, motive acceleration, motive retardation.
УДК: 616.12-005.4-055.2:618.36-001.18-089.843
ВПЛИВ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ ТКАНИНИ НА ПЕРЕБІГ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ ТА МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ЖІНОК
Метаболічний синдром Х — це клінічний симптомокомплекс, складовими якого є ожиріння (переважно за абдомінальним типом), артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та порушення толерантності до вуглеводів аж до розвитку цукрового діабету. Цей синдром поширений у всьому світі [3]. Згідно з даними Американської діабетологічної асоціації лише у США нараховується близько 70-80 млн. жителів з метаболічним синдромом Х [11]. Поняття метаболічного (поліметаболічного) синдрому було введено в 1967 році Р. Avogaro et аі., які виявили часте поєднання гіперліпідемії з цукровим діабетом (ЦД) та помірним ожирінням. Нові дані, отримані під час вивчення патогенезу цієї патології, дозволили виділити наступні складові: інсулінорезистентність, гіперінсулінемія, порушення толерантності до глюкози,
