CC BY
13
^шональний лкотехшчний yнiвeрcитeт Украши
виконання опцюну проведено модифiкацiю формул дохiдностi базових опцюн-них стратегiй i змодельовано визначення штервашв дохiдностi цих стратегш.
Отриманi результати дають можливiсть прогнозувати дохщшсть базових опцiонних стратегiй, а запропонована математична модель вщкривае новi мож-ливостi для оцiнювання бшьш складних, комбiнованих опцiонних стратегiй.
Лггература
1. Бондарев Б.В., Шурко И.Л. Финансовая математика. - Донецк: Кассиопея, 1998. - 136 с.
2. Бугрш М.1. Основи фiнансово-кредитного аналiзу. - Львiв: Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2006. - 456 с.
3. Буренин А.Н. Фьючерсные, форвардне и опционные рынки. - М.: Тривола, 1994. - 436 с.
4. Ковтун С. Узагальнення моделi Блека-Шоулса// Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя: Механiко-математична. - Л.: Вид. ц. ЛНУ iм. 1вана Франка, 2006. - 256 с.
5. Колде Я.К. Практикум по теории вероятностей и математической статистике. - М.: Высш. шк., 1991. - 536 с.
6. Концепщя функцюнування i розвитку фондового ринку в Укрш'ш. Постанова Кабше-ту Мiнiстрiв Украши вiд 29 квггня 1994 р.
7. Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций. -Санкт-Петербург: Сезам, 2002. - 276 с.
8. Недосекин А.О. Фондовый менеджмент в расплывчатых условиях. - Санкт- Петербург: Сезам, 2003. - 536 с.
9. Уотшем Е. Дж. , Паррамоу К. Количественные методы в финансах. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. - 446 с.
10. Чесноков А.С. Инвестиционная стратегия, опционы и фьючерсы. - НИИ Управления Мин. Экономики РФ, 1993. - 436 с.
11. Ширяев А.Н., Кабанов Ю.М., Краиков Д.О., Мельников А.В. К теории расчетов опционов европейского и американського типов. - М.: Наука, 1994. - 526 с.
12. Black F., Scholes M. The pricing of options and corporate liabilities// J. Political Economy - 1973 - Vol.81.
13. www.ssmsc.gov.ua Державна комшя з цшних паперiв та фондового ринку. Звгг за 2005 р.
УДК 657(477)(05) Acnip. Н.В. Шчога1 - 1нститутрегюнальних
до^джень НАШ Украти
ВПРОВАДЖЕННЯ IНДИВIДУАЛЬНОÏ ШФОРМАЩЙНОÏ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ П1ДПРИСМСТВОМ
На ochobí власного практичного досвщу проаналiзовано процес впровадження шдивщуально!' шформацшно'1 системи управлшня тдприемством спрямований на забезпечення отримання миттево'1 та достовiрноï шформацп керiвниками i менеджерами вищого рiвня для прийняття своечасних управлшських ршень.
Ключов1 слова: шформацшш потоки, шдивщуальна iнформацiйна система уп-равлiння (ПСУ).
Post-graduate N.V. Nichoha - Institute of regional researches
National Academy of Sciences in Ukraine
Implementation of the individual information system of enterprise management
The article analyzes on the basis of practical experience the process of implementation of individual information system of enterprise management aimed at providing the instant and actual information for executives and top managers in order to make timely managerial decisions.
Keywords: information flow, individual information system of management (PSM).
1 HayR. кер1вник: проф. G.I. Бойко, д-р. економ. ияук - 1нститут pегiонaльних дослвджень HAH Укрш'ни
Кожному з нас постшно доводиться приймати конкретш управлiнськi рь шення. Найбшьше вiдчувають це як керiвники структурних пiдроздiлiв, так i керiвники оргашзацш. Чим вищий рiвень управлiння, тим бшьш вагомими та важливими е вiдповiднi рiшення. Проте кiлькiсть факторiв, якi необхiдно вра-ховувати в процес прийняття рiшень, е надзвичайно великою i тому виникае потреба в спещашзованих методах, якi би змогли допомогти в прийнятт рь шень. Закономiрнiсть сьогодення така, що iнформацiя перетворюеться на дуже важливий економiчний ресурс, який стае одним з провщних факторiв вироб-ництва, основою ефективного використання шших видiв ресурсiв.
Сьогоднi вже нi в однш областi людсько! дiяльностi неможливо приймати правильнi рiшення, використовуючи виключно багаторiчний дос-вiд i штущдю керiвникiв. Це зумовлено тим, що суспшьство в цiлому стало дуже складним i динамiчним, i тому виникла гостра потреба завчасно перед-бачати шляхи i результати цього розвитку. Тепершнш час - часто називають мвiком шформаци Проблемою сучасно! укра!нсько1 управл^сь^' дiяльнос-т е прийняття рiшень в умовах невизначеност^ вiдсутностi працюючо! зако-нодавчо! бази, мiнiмального фiнансування управлiнського процесу, а також мшмального фiнансування взагалi всiеI виробничо! дiяльностi, яка дуже часто здшснюеться в умовах економй.
У таких умовах успiху можна досягти тiльки тодi, якщо е змогу оперативно зiбрати, обробити i проаналiзувати всю можливу iнформацiю як iз зов-шшнього, так i з внутрiшнього середовища.
Однiею з найбiльших помилок у процес прийняття рiшень е не стшьки невмiння визначити обсяг необхщно! шформаци, потрiбний, аби прийняти ефективне ршення, скiльки невмiння вирiзнити необхщну iнформацiю. 1нфор-мацiя е одним з ключових вхiдних ресурсiв до процесу прийняття ршень [1].
Метою ще! статтi е обгрунтування доцшьносл впровадження шдивь дуально! iнформацiйноI системи, яка допоможе керiвнику у прийнятп пра-вильних, своечасних рiшень. В процес свое1 дiяльностi органiзацiя викорис-товуе необхiднi для виробничого процесу ресурси (матерiальнi, фiнансовi, людськi та ш.), перетворюючи !х в продукщю, послуги, прибуток, але управ-лшня цими ресурсами було б неможливим без правильно зiбраноI шформаци.
Для ощнки ситуацн i пiдготовки управлшського рiшення керiвник повинен бути забезпечений повною, достовiрною i своечасною iнформацiею. Змiст процесу управлiння полягае у перетворенш корисно1 шформаци, яку от-римуе керiвник на шформацш управлiнських рiшень. Зворотний зв'язок дае змогу корегувати помилки та регулювати виробничi i управлiнськi процеси.
1нформащя однозначно трактуеться як надiйна у двох випадках: коли вщповщальна за прийняття ршень особа бачить все на власш очi (або це зас-вiдчуе хтось, кому повшстю довiряють), або коли дану шформацш одночас-но пiдтверджують два й бшьше незалежних джерел [2].
Велике значення в процес шдготовки i прийняття рiшень мае досто-вiрнiсть шформаци, що повнiстю виключае будь-якi II перекручення. Найчас-тше викривлення iнформацiI вiдбуваеться в процес передачi и вiд одного сшвробгтника до iншого, вiд безпосереднього виконавця до керiвника шдроз-
Нацшнальний лкотехшчний унiверситет УкраТни
дiлу, а вщ нього - до керiвника вищого рiвня. 1нколи цi перекручення е результатом рiзного вщображення в свiдомостi людей, залежно вщ психолопч-но! характеристики ними одних i тих самих фактiв. Тому шформащя повинна надаватись у впорядкованш, письмовiй, загальноприйнятiй формi i послщов-ностi, задовольняти певнi якiснi показники за змютом, рiвнем узагальнення.
Форма представлення шформаци залежить вiд и призначення, але, в бу-дь-якому випадку, вона повинна бути легкодоступна i у зрозумшому виглядi. В одних випадках ефективними можуть виявитися вiзуальнi засоби, таю як графжи, схеми, дiаграми, в iншому - таблищ, цифри, а деколи навгть службо-вi внутрiшнi документи.
Перерахованим вимогам шформащя може вщповщати тшьки в тому випадку, якщо на пiдприемствi буде розроблено iндивiдуальну шформацшну систему управлiння (11СУ).
Пiд час розроблення такоI системи управлiння шформацшними потоками необхiдно точно визначити надходження iнформацiI зi всiх рiвнiв орга-нiзацiйноI системи, встановити перелш i точнi строки II надходження (в де-яких випадках з врахуванням точно! години), уточнити форми представлення шформаци структурними шдроздшами чи окремими виконавцями, передба-чити порядок заповнення окремих форм i нагромадження шформаци. 11СУ-повинна точно вщображати всi виробничi, управлiнськi, фiнансовi та iншi операцiI, iндивiдуальнiсть цiеI системи створюеться за рахунок врахування вшх можливих процесiв, притаманних пiдприемству на якому 11СУ створена.
Стиль шформацшно! системи не може вiдрiзнятися вщ стилю управ-лiння, але потрiбно пам'ятати, що надто великi обсяги зiбраноI iнформацiI не можуть гарантувати прийняття своечасного ршення. Тому найважливша ви-мога до iнформацiйноI системи полягае в тому, що вона повинна бути так ор-гашзована, щоб кожен рiвень управлiння i кожен працiвник одержував ш-формащю тiльки таку, яка необхiдна йому для усшшного виконання обов'яз-юв, передбачених положенням або службовою шструкщею.
Директори та менеджери повиннi бути упевнеш, що процес збору, об-робки та оцiнки iнформацiI не припиняеться, i що люди, котрi в ньому задi-янi, вщповщним чином навченi та достатньо квалiфiкованi. [2]
Останнiм часом дуже збшьшилася складнiсть та комплекснiсть проблем, яю виникають пiд час аналiзу альтернативних рiшень в процесi управ-лiння складними промисловими пiдприемствами. При цьому витрати на здшснення управлшсько! дiяльностi безперервно збiльшуються, а наслщки невдалих рiшень стають все бшьше i бiльше помiтними.
У тепершнш мвiк iнформацiI " можна говорити не стшьки про брак, скшьки про надлишок iнформацiI, яка потрапляе в розпорядження вищих осiб. Це дуже ускладнюе пошук оптимального варiанту управлiнського рi-шення, зменшуе його оператившсть i надiйнiсть. Тому на сучасному вироб-ництвi дуже часто трапляеться, що керiвники допомiжних служб, що забезпе-чують функцiонування виробничого процесу, дуже довго чекають вщ керiв-ництва на поставленi функцюнальш запитання, що спричиняе процес спо-вiльнення розвитку виробництва, тому основним критерiем пiд час проекту-
вання шформацшних систем е визначення мшмального достатнього обсягу шформацп, що забезпечить потреби ошб, якi приймають ршення.
Дуже важливим на виробництвi е те, щоб навчити керiвникiв функщ-ональних пiдроздiлiв на основi отримано1 шформацп самостiйно робити пра-вильш висновки, що приведуть до прийняття ефективних рiшень на 1хньому рiвнi. Iнформацiйну систему необхiдно будувати так, щоб шформащя рухалася "знизу вверх". При цьому на кожному рiвнi структурний керiвник мiг би зроби-ти потрiбнi для себе висновки, прийняти вiдповiднi рiшення, не втручаючись в роботу шформащйно1 системи, передати оброблену шформащю вище.
Обсяг шформацп, необхщно! для пiдготовки рiшення, визначаеться складшстю вирiшуваних питань i !х новизни, розмiрами виробництва, рiвнем пiдготовки кадрiв, методами керiвництва i т. ш. У цьому випадку впливають також суб,ективнi фактори - освгга i досвiд керiвництва, його оргашзаторсью здiбностi, стиль роботи та шше.
Необхiдно зауважити, що розповсюдженою помилкою в управлiнськiй дiяльностi структурних керiвникiв е зневажливе ставлення до аналiзу вше1 пер-винно! шформацп, що надходить. Деяк з них залишають значну частину 11 без уваги, i сво! розпорядження будують тiльки на основi шформацп, отримано1 особисто в процес вiдвiдування керованих об'екпв. Негативнi моменти вiд цього очевидш, оскiльки сучаснi масштаби виробництва не дають змогу керiв-нику бачити все особисто. А якщо це так, то без регулювального впливу зали-шаеться багато, iнколи найбшьш важливi сторони дiяльностi пiдприемства.
У статл [3] вказано, що на основi оперативно: шформацп створюеться первинна агрегована шформащя, яка е основою створення альтернатив i прийняття ршень, оскшьки потоки оперативно1 шформацп мають дуже роз-галужену структуру.
Важливу роль у формуванш шформацшних потоюв займае не тшьки iнформацiя внутрiшнього середовища шдприемства, а й достовiрна зовнiшня шформащя, По-перше, як i в будь-якш дiяльностi, вона вiдiграе орiентацiйну роль, допомагае правильно ощнити обставини й умови, усвщомити мету майбутньо1 роботи, видшити промiжнi цiлi, сформулювати завдання та виб-рати або вщшукати новi шляхи, способи й засоби 1хнього вирiшення. По-дру-ге, зовшшня iнформацiя необхiдна всiм ринковим суб'ектам для прийняття правильного рiшення щодо свое1 господарсько1 дiяльностi, щоб знати можли-востi ринку, правила шдприемницько1 дiяльностi та вмiти взаемодiяти з дер-жавними, ринковими та сощальними структурами. Володiння iнформацiею зумовлюе конкурентну перевагу: вона допомагае створювати шший товар швидше, вищо! якостi та в бшьшому обсязi. Вiдомо, що в умовах ринкових вщносин шформащя стала товаром.
На сучасному шформацшному ринку юнуе безлiч можливостей прид-бати iнформацiю, потрiбно тiльки вм^и вибрати надiйне джерело постачання шформацп. Глибокий аналiз неформалiзованоl шформацп дае змогу прийняти шформацшне ршення, яке вiдповiдае на запитання, що брати до уваги, а що залишати без обдумування.
Звичайно, юнуе багато тишв шформацп, яку неможливо упорядкува-ти, систематизувати i подавати у спрощеному виглядi, в таких випадках про-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
понуемо використовувати шдив^альний пiдхiд, що може забезпечити ш-формацiйна система (iнформацiя, типу пониження цш на продукщю у конкурента, повинна подаватися вщповщному керiвництву миттево, у будь-якiй доступнш формi).
Величезне значення для усшшного передавання шформаци мае погли-наюча властивiсть оргашзаци. Поглинаюча властивiсть - це властивють оргашзаци розшзнавати нову iнформацiю i використовувати li у власних цiлях [4]. Аналiзуючи викладене вище можна зробити таю висновки:
1. Джерела, що допомагають керiвнику оргашзаци або тдприемства отри-мати iнформацiю, повиннi бути надшними i забезпечити необхiдну опти-мальну кшьюсть шформаци.
2. Для того, щоб краще регулювати шформащйт потоки на тдприемстш, до-цдльно створювати iндивiдуальну iнформацiйну систему управлшня, яка змо-же отриману шформацш перетворити в об'ективт, достовiрнi, своечасн дат, яю допоможуть керiвнику у приМнята ефективних управлiнських ршень.
3. Рух шформаци по шформацшнш системi повинен проходити "знизу вверх", при тому, що затверджеш форми бланюв фшсаци шформаци ма-ють бути погодженi у зворотному напрямку.
Лiтература
1. Дес Дерлоу. Ключов1 уиравлiнськi р1шення. - К.: Наук. думка. - 2001. - 108 с.
2. Роберт Х1т. Кризовий менеджмент для кер1вниюв. - К.: Наук. думка. - 2002. - 162 с.
3. Корольов О.Л. Мюце шформацшних систем в моделях оргашзацшного управлшня. http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp64/knp64_60-63.pdf (станом на 26.04.07).
4. Лоуренс Дж. Гребиняк. Как заставить работать вашу стратегию. - Дншропетровськ: Баланс Б1знес Букс. - 2001. - 156 с.
УДК 004.451(86) Ст. наук. ствроб. Я.Г. Братiвник, канд. техн. наук;
доц. О. О. Коваленко, канд. фiз.-мат наук -ЛьвiвськийДШТ1Уím. В.Чорновола
ПОБУДОВА ЦИКЛ1ЧНОГО ТР1ЙКОВОГО КОРЕКТУВАЛЬНОГО КОДУ
Розглядаються питання аналiзу алгоритму побудови тршкового коректувально-го коду запису шформаци, яка представлена у вхщному алфавт, а кожнш його л^е-pi зiставленi слова у трисимволовому алфавт, послщовшсть яких утворюе запис ви-хщно}.' шформаци. Таке кодування застосовусться у деяких типах електронно-обчис-лювальних машин з використанням двшкового алфавiту, за допомогою якого утво-рюеться piвномipний код.
Senior research worker Ya.G. Brativnyk; assist. prof. O.O. Kovalenko -L'viv state institute of the newest technologies and management after V. Chornovola
Construction of cyclic trial correction coda
The questions of analysis of algorithm of construction of trial correction coda of record of information which is presented in a source alphabet are examined, and words in a three symbol alphabet, the sequence of which forms the record of initial information, are confronted every his letter. Such code is used in some types of electronically-count machines with the use of binary alphabet which an even code appears by.
