CC BY
13
УДК 630*658.011.54 Доц. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук -Прикарпатський
НУ м. Василя Стефаника, м. 1еано-Франк1еськ
ВПЛИВ ТЕХНОЛОГ1Й Л1СО3АГОТ1ВЕЛЬ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ КОЛ1СНИХ ТРЕЛЮВАЛЬНИХ ТРАКТОР1В НА СТАН ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ В Г1РСЬКИХ Л1САХ УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Наведено результати дослiджень з оцшки впливу колiсних трелювальних трак-TopiB на пiдрiст. Встановлено, що на зрубах частка непошкодженого тдросту досить висока i становить в середньому 81,1 %. Кiлькiсть пошкоджених екземплярiв зростае 3i збiльшенням висоти тдросту. Максимальну збереженiсть пiдросту виявлено у дрiбнiй висотнiй групi (93,0 %), а мшмальну - у великш висотнiй групi (50 %). Тому тд час природного зарощування зрубiв доцiльно орieнтуватися переважно на дрiбну фракцiю пiдросту. Найбiльшi обсяги становлять пошкодження стовбурiв. Пошко-джень крони виявлено у 3 рази менше, а пошкоджень коренiв - у 4 рази.
Ключов1 слова: колют трактори, зруби, вплив, пошкодження, тдрют, висотнi групи.
В Укра!нських Карпатах зосереджено понад 20 % люового фонду на-шо! держави, а люистють регюну (40,2 %) в 2,5 раза вища, шж в середньому в Укра1т. Прсью л1си вщ1грають низку важливих кл1маторегулювальних, во-доохоронних, грунтозахисних, саттарно-гтетчних, рекреацшних, культур-но-шзнавальних, природоохоронних та шших корисних функцш, слугують люосировинною базою для нацюнально! економжи [1]. У травт 2003 р. Ук-ра!на ратифжувала "Рамкову конвенщю про охорону та стадий розвиток Карпат", задекларувавши перехщ на европейськ принципи сталого ведення л1со-вого господарства [2]. Сталий розвиток люово! галуз1 передбачае застосуван-ня низки науково-обгрунтованих заход1в, спрямованих на зменшення негативного антропогенного впливу на стан люових екосистем, зокрема, впрова-дження у практику люогосподарського виробництва природоощадних техно-логш л1созагот1вель [3-5]. За остант десятир1ччя в Укра1ш понад 85 % дере-вини заготовляють 1з використанням тд час первинного транспортування трелювальних трактор1в [7]. Застосування технологш на баз1 трелювальних трактор1в ютотно порушуе еколопчт функци лшв, зумовлюе пошкодження тдросту, трансформащю грунтового покриву, попршення його ф1зико-меха-тчних властивостей i т. ш. [8, 9].
Одним 1з шлях1в тдвищення продуктивност пращ, як доведено бага-тьма дослщниками та досвщом люоексплуатаци в Укра1т i за кордоном, е застосування швидкохщних колюних трактор1в, оснащених р1зним технолопчним обладнанням. На сьогодт в умовах Карпат працюють колют трактори, виго-товлеш в Роси (ЛТ-150), Чехи (ЛКТ-80) та Румуни (ТАФ). Здшснена заруб1ж-ними фах1вцями пор1вняльна оцшка обох тишв машин св1дчить, що колют трактори пор1вняно з гусеничними вщзначаються кращою маневретстю, ерго-номжою, простш1 у виготовлент, зумовлюють менше пошкодження грунтового покриву та травмування коренево! системи ростучих дерев [10, 11].
З огляду на це, одним 1з актуальних питань е вивчення впливу технологш л1созагот1вель на баз1 колюних трелювальних трактор1в на стан збере-ження природного поновлення господарсько-цшних деревних порщ. Досль
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.1
дження виконано на 11 дослщно-виробничих дшянках (зрубах суцшьнолюо-сiчних та рiвномiрно-поступових рубань) на територи п'яти державних шд-приемств лiсового господарства (Осмолодському, Славському, Берегометсь-кому, Рахiвському i Хустському) в регюш Укра!нських Карпат.
Облж природного поновлення виконано за загальноприйнятими лшв-ничими методиками. За станом шдрют на зрубах подiляли на таю категорй: непошкоджений, слабо- та сильно пошкоджений i знищений. У пошкодже-них особин встановлювали стушнь травмування крони, стовбура та корене-вих систем. До знищеного шдросту вiднесенi особини iз зламаним стовбу-ром, повним вiдривом коренево! системи, а також знищеш пiд час влашту-вання волокiв.
Дослiднi об'екти приуроченi до ялинових, букових та ялицевих тишв лiсу. У складi природного поновлення поширенi господарсько-цiннi (ялина, бук, ялиця, явiр, ясен, в'яз) та другоряднi (осика, береза, верба козяча, горо-бина) породи. За просторовою структурою пiдрiст вiдзначаеться рiвномiрним та вiдносно-рiвномiрним розташуванням по плошд. Трапляння пiдросту ста-новить вщ 65 до 100 % за середнього значення 87 %.
Результати дослщження засвiдчують, що загальна кшьюсть поновлення на зрубах перебувае у широкому дiапазонi - вщ 2,9 до 39,7 тис. шт./га, а в
±3 33
середньому вона становить 19,6 ' тис. шт./га (табл.).
Табл. Розподт тдросту за категорiями стану (тис. шт./га / %)
№ д1лянки Не пошко-джении Пошкоджений Знищений Всього тдросту
слабо сильно
1 5,0 / 68,5 0,4 / 5,5 0,9 / 12,3 1,0 / 13,7 7,3 / 100
2 1,4 / 48,3 0,2 / 6,9 0,2 / 6,9 1,1 / 37,9 2,9 / 100
3 20,2 / 83,8 0,1 / 0,4 1,4 / 5,8 2,4 / 10,0 24,1 / 100
4 18,1 / 83,1 0,4 / 1,8 1,7 / 7,8 1,6 / 7,3 21,8 / 100
5 30,8 / 85,5 0,9 / 2,5 1,9 / 5,3 2,4 / 6,7 36,0 / 100
6 14,2 / 72,8 0,6 / 3,1 2,6 / 13,3 2,1 / 10,8 19,5 / 100
7 16,2 / 90,5 0,4 / 2,2 0,5 / 2,8 0,8 / 4,5 17,9 / 100
8 21,1 / 86,8 - 0,1 / 0,4 3,1 / 12,8 24,3 / 100
9 19,5 / 75,0 0,7 / 2,7 2,1 / 8,1 3,7 / 14,2 26,0 / 100
10 11,1 / 89,5 - 0,8 / 6,5 0,5 / 4,0 12,4 / 100
11 34,3 / 86,4 1,9 / 4,8 1,4 / 3,5 2,1 / 5,3 39,7 / 100
Середне 15,9 / 81,1 0,4 / 2,0 1,5 / 7,7 1,8 / 9,2 19,6 / 100
Середня частка шдросту без ознак травмування досить висока i дося-гае 81,1 %. Показник збереженост шдросту залежить вщ багатьох чинниюв (сезону виконання люоЫчних робгт, стрiмкостi схилу, розташування волоюв та iн.) i на окремих дшянках змшюеться вiд 48,3 до 90,5 %.
Шдрют, що зазнав слабких пошкоджень, класифiкували як травмова-ний не до ступеня припинення росту. Надалi вiн здатен вщновити функщ-ональнiсть i сформувати повнощнний деревостан. Частка пiдросту iз слабки-ми пошкодженнями (незначнi травмування гшок та обдир кори) перебувае у межах вщ 0,4 до 6,9 %, а в середньому становить 2,0 %.
Пiдрiст iз ютотшшими пошкодженнями (злам вершинки, сильний обдир кори, травмування i частковий вщрив коренiв) класифiкували як пошко-
джений до ступеня припинення росту. Виявлено, що частка сильно пошко-дженого тдросту майже у 3,9 раза вища i досягае 7,7 %. На окремих дшянках цей показник варше вiд 0,4 до 13,3 %. Середня частка пiдросту, знищеного у процес влаштування волокiв та безпосередньо на люошщ пiд час люозаготь вельних робiт (злам стовбура, повний вщрив коренiв) становить 1,8 тис. шт./га або 9,2 % вщ загально! кiлькостi. Загалом кiлькiсть знищеного тдросту перевищуе кiлькiсть слабо пошкодженого та сильно пошкодженого тдросту вщповщно в 4,6 та 1,2 рази.
Аналiз висотно! структури тдросту на зрубах свщчить про домшуван-ня дрiбноl групи - 73 % вщ загально! кшькостг Частка середнього пiдросту у 3,9 рази нижча i становить 18,8 %, а найменше на зрубах зафшсовано великого пiдросту - 8,2 %. Наведений тип висотно! структури тдросту, який вщзна-чаеться переважанням дрiбноl фракци, характерний для свiжих зрубiв, на яких здшснювали дослiдження. На наступних вiкових етапах зрубiв вщбу-ваеться закономiрна змша вертикально! структури пiдросту iз поступовим зростанням частки середнього та великого тдросту.
У розрiзi висотних груп проаналiзовано стан тдросту (рис. 1).
до 0,5 м 0,51-1,5 м бшьше1,5м Висотш групи пщросту
□ НСПОШКОДЖСНИЙ 0ПОШКОДЖСНИЙ (¡[ЗНИЩСНИЙ
Рис. 1. Стан тдросту у межах рЬних висотних груп
стовбура крони коршня Види пошкоджень
Рис. 2. Розподт тдросту за видами пошкоджень
Встановлено, що найвища частка непошкодженого пiдросту у дрiбнiй висотнiй групi - 93 %. Частка пошкодженого та знищеного тдросту становить, вщповщно, 4,2 та 2,8 %. У середнш висотнш груш частка непошкодженого тдросту зменшуеться до 78,4 %, а пошкодженого i знищеного зростае
Науковий вкиик- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.1
до 16,1 та 5,4 %. Найменшу частку шдросту без ознак пошкодження зафжсо-вано у великш висотнш rpyni - 50 %. Натомiсть, частка пошкодженого i зни-щеного шдросту найбшьша i досягае, вiдповiдно, 37,5 та 12,5 %. У категори пошкодженого шдросту домшують травмування стовбурно1' частини -63,2 %. Пошкодження крони рiзного ступеня становлять 21,1 %, а пошкодження кореневих систем - 15,8 % (рис. 2).
Надаш отримаш пошкодження зумовлюють зниження приросту моло-дих особин, послаблення 1хньо1 бiологiчноï стiйкостi до ентомошюдниюв i фiтопатогенiв, погiршення стану та вщмирання.
Узагальнюючи результати виконаних дослщжень, зазначимо, що на зрубах частка непошкодженого пiдросту досить висока i становить в середньому 81,1 %. Кшьюсть пошкоджених екземплярiв зростае зi збiльшенням висоти шдросту. Максимальну збереженiсть пiдросту виявлено у дрiбнiй висотнiй гру-пi (93,0 %), а мшмальну - у великш висотнш груш (50 %). Тому шд час природного зарощування зрубiв доцiльно орiентуватися переважно на дрiбну фра-кцiю шдросту. Найбiльшi обсяги становлять пошкодження стовбурiв. Пошко-джень крони виявлено у 3 рази менше, а пошкоджень корешв - у 4 рази.
Лггература
1. Геис1рук С.А. Люи Украïни / С. А. Генарук. - Льв1в : Наукове товариство 1м. Шевче-нка, УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
2. Рамкова конвенщя про охорону та стадий розвиток Карпат. Ратифшовано Законом Украïни № 1672-IV ввд 07.04.2004.
3. Парпаи В.1. Науков1 основи сталого люокористування Украïнських Карпат / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик, А. Бюргг, Б. Коммармот, А. Цшг, Ф.Д. Гамор, Д.Д. Сухарюк / Гори i люди (в контексп сталого розвитку) : матер. м1жн. наук. конф. - Рах1в : Карпатський бю-сферний заповщник, 2002. - Т. 1. - С. 433-437.
4. Парпаи В.1. Проблеми удосконалення люокористування в Карпатах / В.1. Парпан, В.Л. Коржов // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ.
- 2003. - Вип. 13.3. - С. 272-278.
5. Фурдичко О. Карпатсью люи: проблеми еколопчно'1 безпеки i сталого розвитку пр-ського региону / О. Фурдичко. - Львiв : Вид-во '^бльос", 2002. - 192 с.
6. Сабадир А.1. Першочерговi кроки в напрямку екологгзацп технодогiй люового госпо-дарства Украïни / А.1. Сабадир, С.В. Зiбцев // Науковий вюник НАУ Украïни : зб. наук. праць.
- К. : Вид-во НАУ Украни. - 2000. - Вип. 46. - С. 196-204.
7. Гордиеико В.А. Нарушение среды при рубках леса в горах / В. А. Гордиенко // Лесной журнал. - 1993. - № 1. - С. 8-11.
8. Победииский А.В. Лесоводственно-экологическая оценка влияния лесозаготовительной техники на почвенно-растительный покров / А.В. Побединский // Лесное хозяйство. -1995. - № 3. - С. 30-33.
9. Wolf B. Auswirkungen unterschiedlicher Fahrwerke auf das Wurzelsystem: Vergleich: Rad - Raupe. Vortrag gehalten am Kolloquium von Waldböden, FVA Freiburg vom 8. - 9.7.2003.
10. Uhl E. Doden- und Wurzelpfleglichkeit von Forstmaschinen; Rad- und Raupenfahrwerke im Vergleich / E. Uhl, G. Ohrner, D. Matthies, H. Kremer, B. Wolf. Waldforschung aktuelöl Nr. 9/2005, LFW.
Витэр Р.М. Влияние технологий лесозаготовок с применением колесных трелевочных тракторов на состояние естественного возобновления в горных лесах Украинских Карпат
Приведены результаты исследований из оценки влияния колесных трелевочных тракторов на подрост. Установлено, что на срубах частица неповрежденного подроста достаточно высока и составляет в среднем 81,1 %. Количество поврежденных экземпляров растет с увеличением высоты подроста. Максимальная сохранен-
ность подроста обнаружена в мелкой высотной группе (93,0 %), а минимальную - в большой высотной группе (50 %). Поэтому во время естественного заращивания срубов целесообразно ориентироваться преимущественно на мелкую фракцию подроста. Наибольшие объемы составляют повреждение стволов. Повреждений кроны обнаружено в 3 разы меньше, а повреждений корней - в 4 разы.
Ключевые слова, колесные трактора, вырубки, влияние, повреждение, подрост, высотные группы.
Viter R.M. Impact of lumbering technologies with the use of wheeled tractors on the state natural rejuvenation in the mountainous forests of the Ukrainian Carpathians
The results researches from valuation of the caterpillar skidders influence on undergrowth are given. It is set that on frames the particle of intact pidrostu is high enough and makes on the average 81,1 %. The amount of the damaged copies grows with the increase of height of pidrostu. Found out maximal stored of pidrostu in a shallow height group (93,0 %), and minimum - in a large height group (50 %). Therefore during natural zaroschuvannya of frames it is expedient to be oriented mainly on shallow faction of pidrostu. Most volumes make the damage of barrels. Damages of crown it is discovered in 3 times less than, and damages of roots - in 4 times.
Keywords. wheeled tractors, cutting areas, influence, undergrowth, height groups.
УДК 621.086.065 Доц. О.М. Удовицький, канд. техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТР1В ПРИВОД1В
ПОЗДОВЖН1Х КОНВЕСР1В
Наведено основн залежносп для визначення обертового моменту двигуна та моменту опору конвеера. Розроблено методику для вибору типу i мехашчно! характеристики електродвигуна залежно вщ конструкцп конвеера, швидкосп руху його тягового органа та величини зовшшнього навантаження.
Конвеери широко використовуються в рiзних галузях промисловостг Вони значною мiрою впливають на технолопчний процес виробництва та продуктившсть пращ.
Ще за декшька тисячол^ь до н.е. у стародавньому Кита! та 1ндй в зро-шувальних системах використовували ланцюговi помпи, як можна вважати прототипами скребкових конвеерiв [1]. Наприкшщ XVIII столггтя конвеери використовували для перемщення сипких матерiалiв на велик вщсташ. У XIX ст. були застосоваш конвеери, що мали с^чки з мщно! тканини для перемщення важких штучних вантажiв. Стрiчковi конвеери iз тканинними про-гумованими сачками вперше були використаш у Великобританй (1868 р.), стащонарш та пересувш пластинчаст конвеери - в Росй (1870 р.), гвинтовi конвеери для перемщення крупнокускових матерiалiв - в США (1887 р.) ко-вшовi - у США (1896 р.), стрiчковi iз сталевими сачками - у Швецп (1905 р.), шерцшт - у Великобритани та Шмеччит (1906 р.), спецiальнi зби-ральт конвеери - у США (1912-1914 рр.) [1, 2].
Конвеери в сучасному виробнищв використовують не тшьки для транспортування вантажiв, а i як передавальнi пристро! в технолопчних авто-матизованих лiнiях для виготовлення, оброблення деталей, збирання вузлiв i агрегатiв. Завдяки спрямованостi дil та автоматизацп управлiння конвеери
