CC BY
13
Науковий likiiiiK. 2002, вип. 12.3
1дея створення другого зеленого кшыдя мюта, що об'еднуе Bei насадження на мсни MicTa стала реальною у середиш XX ст. Для формування цих паркових композицш використовувалися екзоти i pi3noManiTni садов! форми.
1сторико-стильовий аиашз генезису М1ських ландшафт1в, у тому числ1 й садово-паркових, показуе, що MicTa заходу У кражи (i особливо найстар1шез них-Льв1в) пройшли шлях розвитку, характерний для европейських мют з Тх арх1тек-турними стилями: середньов1чним, бароковим, класичним, романтичним, модер-жстським i еклектики.
1сторичний стан садово-паркового буд!вництва великих mict заходу УкраУ-ни, особливо Львова, де простежуються Bei ¡сторичш стил1 садово-парково1 apxi-тектури - в1д середньов1ччя до сучасного модершзму i соцрсал1зму, е основою для ведения сучасного зеленого господарства на принципах ¡сторизму, естетичних уявлень, рацюнального використання, охорони природного культурного ландшафту. OcnoBni елементи садово-паркових композицш та в"|дб1р для них рослинного матер1алу склалися в епоху ренесансу, бароко, романтизму i тшьки удосконалили-ся в епоху еклектики (XIX ст.) та сучасного модершзму. Система мюького озеленения Micra Львова i меншою Mipoto Чержвщв, 1вано-Франк!вська, Ужгорода, Луцька, Pißnoro, Тернополя, що почала формуватися у минулому cmnirri, отримала свш розвиток у радянський перюд, особливо в 50-70-их роках. Розвиток зеленого господарства у ширину послабив його розвиток у глибину, спрямований на яюсть зелених насаджень, особливо його естетичних i са1птарно-г1г1ен1чних
якостеи.
Лггература
1. Ли па О Л. Сади 1 парки Украши// Парки, пам'ятки та IX охорона. - К., 1961. — 51 с.
2. Кон нов М.М. Орфографический очерк Львова// Географический сборник. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1963. - Вып. 7. - С. 54-64.
3. Кучсривий В.А. Природная среда города. - Львов: Вита школа, 1984. - 144 с.
4. Кучсрявий В.П. Урбосколопя. - Льв1в: Сшт, 1999.-359 с.
УДК630 24: 631.43: 582.475 Асист. С.О. Кременецька, канд. с.-г. паук;
проф. B.C. Свиридепко, канд. с.-г. наук-НАУ,м. Кш'в
ВПЛИВ Р13НИХ СПОСОБ1В ТА РЕЖИМ1В ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ НА Ф13ИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТУ в молодих соснових
НАСАДЖЕННЯХ
Всгановлено, що ф1зичш властивосп поверхиевого шару грунту на секци ¡з лппйиим доглядовим рубанням с кращимн. нгж на контрол1 та на секцп ¡з селективним рубанням. 11роведено пор1внямня фвичних властивостей грунту у молодих соснових насадженнях з персстшними еталонами.
Е.О. Kremenetska, V. Е Sviridenko - National Agricultural University, Kiev
Impact of different methods and regimes of intermediate treatment in 38-year pine stands on physical properties of soil
It has been determined that soil's physical properties of surface layer at section with linear method are better compared to both at control and section with selective method. Soil's physical properties of 38-year pine stands have been compared to the best mature pine stands.
1. Jlicosc та сядово Маркове господаре! во
61
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Кафедрою л1с1вництва Национального афарного ушверситету (НАУ) проводиться мошторинг впливу риних cnoco6iB та режим1в доглядових рубань за штучно створеними сосняками на стацюнарах, закладених з метою оптмизацп вирощування соснових насаджень. У науковш л!тератур1 е вщповщна ¡нформащя про них |1, 3|. Мета нашого дослщження полягалау вивченш ф1зичних властиво-стей грунтт (ФВГ) у дослщних соснових насадженнях вшповщно до параметр1в УхньоУ просторовоУ структури, що сформовувалася у результат! застосування у по-передш роки лжшного та селективного cnoco6iB доглядових рубань.
Польов1 роботи проводилися у липш 2001 р. при типових погодних умовах для району дослщжень. Для визначення об'емноТ маси грунту вщбиралося 30 зраз-Kie грунту (у непорушеному стан1 за допомогою грунтових цилшдр!в об'смом 250 см3 - у 0-5см mapi, 500 см3 — у 0-10 см) на кожнш i3 секцш. Твердють Грунту ви-м1рювалася у 90-кратнж повторное™ (за допомогою твердом!ра Голубева). Пито-ма маса зразюв грунту визначалася шкнометричним способом у лабораторних умовах. Величини об'емноУ маси та загальноУ шпаруватосп обчислювалися за за-гальноприйнятими формулами.
Досгидження проводилися у соснових деревостанах, що зростають в умовах св1жого субору на CTauionapi кафедри л1авництва НАУ у Дзвшювськму л1с-ництв1 БоярськоУ лковоУ дослщноТ станцн (ЛДС).
Насадження створене у 1965 р. Тод1 по суцшьно розкорчованш ruiomi у кв. 13, вид. 15 були посаджеш л1сов1 культури за схемою: 7 ряд1в Pinns sylvestris L., 1 ряд TU ¡а cordata Mi П., 1 ряд Quercus robur L. або Qaercus rubra L. 1 ряд Tilia cordata Mill. i т.д. Розм1ицення посадкових мюць 1,5X0,7 м. Пщ час проведения оевпттень липа, яка заглушувала дуб, була посаджена "на пень". Стацюнар нал1чуе 5 соснових секцш, кожна ¡з яких вщокремлюсгься вщ ¡нших дубово-липовими кул ¡сам и.
Програмою передбачапось досшдження на секшях №№ 1, 4, 5, а також у дубово-липовш кулю, що вщокремлюе секщю №4 вщ секцп №5. Секщя №5 вва-жаеться контрольною - на nifi догляд полягав у вилученш сухостшних дерев. На секцп №1 проведено селективне зрщження до повноти 0,9. На секцп №4 запрова-джено лжжне рубання у два прийоми: в 11 роюв зрубано четвертий ряд, а в 14 рок1в - другий та шостий ряди. Перше прорщжування проводилося у 25-pi4HOMy Biui. Насадження зростае за 1е боштетом. Результата проведених дослщжень щодо ФВГ наведено у табл. 1. За морфолопчним описом грунту деревостани зростають на дерново-слаботдзолистому св1жому глинясто-шщаному rpyHTi на флювюгля-щальних вщкладах.
За даними табл. 1, величини питомоУ маси 0-5 см та 0-10 см е максимальными у листянш кул1а (вщповщно 2,95 г см"3 та 3,00 г-см"3), а мЫмальною - на контрол1 (в1дпов1'дно 2,75 г-см"3 та 2,79 г-см"3), приблизно однаковою - на секцп ¡з селективним рубанням (вщповщно 2,89 г-см"3 та 2,83 г-см"3) та на секцй' ¡з лЫй-ним рубанням (вщповщно 2,88 г-см"3 та 2,91 г-см"3). Серед соснових секцш величина об'емноУ маси виявилася мш1мапьною (1,43 г-см"3) у 0-5 см mapi на секцм №4 (липйний догляд). Загальна шпаруват1сть фунту та п0в1ф0забезпечешсть тут ма-ють максимальш величини (вщповщно 50,5 % та 47,0 %). Однак, тверд1сть фунту е також найбшьшою - 11,2+0,15 кг -см"2. Це евщчить про позитивний вплив доглядових рубань на фпику грунту.
62 'tfiipniiK науково-гехжчних праць
Науковий ¡(¡сник. 2002, вип. 12.3
Табл. I. Фпичт enacmueocmi поверхиевого шару грунту у кв. ¡3 Дзвшмвського
№ секцп Глибина вщбору зразка, см Ссрсдня маса зразка, г Польова BOJIOlicib. % Об'смна маса. гсм"3 Питома маса. гсм"3 Загальна пшару- ват1сть, % 11о»про-забсзпс- чсшсть, % Твсрд1сть, кг -см"2
1 0-5 404+9,9 2,19 1.58 2.89 45.3 41.9 10.8+0.13
4 0-5 365±5,7 2,45 1,43 2,88 50,5 47,0 11,2+0.15 I
5 0-5 391 ±8.2 2,48 1,53 2,75 44.5 40,7 9.4±0.20 :
J1K' 0-5 386±10,2 4,57 1,40 2.95 52,5 46.1 11.5+0.17
1 0-10 739±8.1 1,82 1,45 2.83 48.7 46.1 в/в |
4 0-10 767±6.2 3.24 1.49 2,91 48,9 44,1 в/в
5 0-10 764±6,3 2,43 1,48 2,79 46,9 43,3 в/в I
! ж 0-10 731 ±9,7 4,74 1,40 3,00 53,3 46,6 в/в ]
Ирилптки: Л К - листяна Kyjiica (дубово-липова); в/в - miMipii вщсутш.
У 0-10 см iiiapi немае сильно виражено!" залежност1 м1ж величинами ФВГ та режимом доглядових рубань. Цжаво, що на секщУ №5 величини таких важливих для росту сосни ФВГ, як питома маса (2,79 г-см"3), загальна шпаруватють (46,9 %), повпрозабезпеченють (43,3 %) е найпршими пор1вняно з ¡ншими секщями.
У листяних кулгсах в 0-10 см iiiapi грунту, гюршняно ¡з 0-5 см, значних зм1н не вщбулося. Тут, як i в 0-5 см rnapi, дещо вищими е польова волопсть грунту 4,74 %, питома маса (3,00 г см"3), загальна шпаруватють (53,3 %), повпрозабез-печешсть (46,6 %). У листяних кулюах величини ФВГ у 0-5 см та 0-10 см mapi е майже однаковими.
Цжаво пор1вняти ФВГ у 38-р1чних штучних соснових насадженнях ¡з ко-ршними. У табл. 2 наведет даш дослщжень на стац1онарах кафедри лювництва НАУ, закладених у перестшних природних еталонних соснових насадженнях. У кв. 9, 21 перший ярус люостану представлений Pinns sylvestris L. Ia боштету, дру-гий ярус сформований Quercus robur L.
Табл. 2. Фпнч/п властивоспй поверхневого шару грунту в епшншних nicocmauах _Дзвшмвського лкництвп БоярськоТЛДС [2]
№ кв.
ТЛУ
Глибина Bijioopy зразк1в. см
Об'смна маса, [••см 3
Питома маса, г см "3
Загальна шпарува-т1сть, %_
В,"
0-5
1,11 ±0,03
2,58
56,2
0-10
1,26±0,03
2,54
50,0
21
0-5
1.26±0,02
2,49
49,4
0-10
1.26±0,01
2.45
49,0
За даними табл. 2, найкращ1 ФВГ притамант для 0-5 см шару у кв. 9: об'-емна маса становить 1,11 ±0,03 г см"3, питома маса - 2,58 г-см"3, загальна шпарува-т1сть - 56,2 %. Ми пояснюемо це наявтстю добре розвиненого п1дл1ску з Corylus avellana L. (понад 900 кущт га"1).
Без сумшву, величини об'емноТ маси у кв. 13 ripiui, Н1жу кв.9, кв.21. Якщо не враховувати листяш кул1си у кв. 13, то серед соснових дшянок (секцП" №№1,4,5) до еталонних наближаються ФВГ 0-5 см шару.
Отже, шд насадженням, сформованим л1н1йним рубанням догляду (секщя №4), ФВГ е кращими, н)ж на контрол1 та на ¡нших секц1ях. Вони е бшьш набли-женими до еталонних сосняюв у св1жому субору._
1. Л ¡сове та садово-паркове господарство 63
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
Висновки
1. Наведет матер1али, що вщображають сучасний стан ф1зичних властивос-тей rpymriB (0-5 см та 0-10 см шару) на BapiaHTax дослав — лшшне рубання, селек-тивне рубання та контроль. На секцм Í3 лпийним рубанням грунт е найбшьш пух-ким та аерованим: об'смна маса складае 1,43 г-см"3, загальна шпаруват1сть - 50,5 %, пов!трозабезпечешсть - 47,0 %. На контрол1 фпичш властивост! е найпршими.
2. OÍ3H4H¡ властивост1 поверхневого шару Грунту у перестшних еталонних сосняках природного походження, що зростають в умовах середньоУ та багатоУ bUmíhh св1жого субору, € кращими, шж у 38-р1чних соснових насадженнях штучного походження. На секци з лшшним доглядом фпичш властивосп у 0-5см та 010 см uiapi найб1льше наближаються до вказаних вище еталонних лкосташв.
3. В умовах св1жого субору лжшний догляд за сосновими деревостанами (розмщення посадкових мюць 1,5X0,7м) добре зарекомендував себе через 25 pokíb шсля проведения. Лшшний догляд виявився доцшьним не лише завдяки кращим параметрам просторовоУ структури насадження, спрощенню технологи проведения, здешевленню рубань, але й з точки зору створення оптимальних ф1зичиих власти-востей грунту. Осташп с передумовою для росту високопродуктивних насаджень.
Литература
1. Розробнтн науков1 осиови та технолопчне обфунтувания шдвишення продуктивноеп лгав та oirraMijaiuí просторово-парамефично! структури деревосташв лнпшшцькими методами: 3bít про НДР (заключний)/ ПЛУ. № держресстрацп 0196U005221. - К.: ПАУ, 2000. - С. 37-61.
2. Свнриденко B.C., Гриб А.Г., Дорошенко С.О., Янцеловська С.О. Еталонш cochobí Л1-состани у заказнику Дчишювського Л1сншггва Боярсько'1 ЛДС// Л1с1внича наука та освгга: стан i перспективи розвнгку: Матер1али Мгжнародно! iobútcéíhoí наук.-практ. конф., присвячено! 155-pí44w Л1СОГОСП. ф-ту i 70- ршчю Боярсько! ЛДС / НА У. - К.: НАУ, 1997. - С. 67-71.
3. Свнриденко B.C., Киричок Л.С., Баб|ч О.Г. До питания оггшмпацп пирошування соснових насаджень у сшжих суборах 11ол1сся Украши// Науковий bíchiik Haiионалыюго аграрного ушверситету. - К.: НАУ, 2002, вип. 46. - С. 42-50.
УДК634.0.181.32:631/4/41 Г.П.Леоитяк, д-рс.-г. паук-ЧечельницькийДЛГ;
acnip. Г.Я. Боратинська - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДИКОРОСЛИХ ЧАГАРНИК1В
Описан! особлииосп росту шдлюкових nopüt кизилу, глоду, лпцини, терену i шип-шини гид наметом деревостану.
G.P. Leontiak, doctorate G. Ya. Boratyns'ka-USUFWT Features of growth of wild bushes
The features of growth of bushes Cornus mas L., Crataegus oxvacantha L., Corylus avellana I.., Prunus spinosa L., Rosa canina L under Hat stand arc described.
ГНдшсок e одним ¡з важливих компоненте лку. BiH притшюе фунт, oöepi-гае його в1д задершння, зменшуе витрату вологи за рахунок випаровування, зба-гачуе верхшй шар грунту сво'Ум опадом, сприяе розкладу шдстилки, у багатьох випадках сприяе вщновленшо деревних порщ шд наметом л1су. ГНдшсок також позитивно впливае на збереження л1совоУ фауни. Дослщження проводилися в cei-жих i вологих грабових д1бровах i сосново-грабових суд1бровах. Об'ектами досш-дження е нижче описаш види дикорослих чагарнишв. Пробш площ1 закладали у
64 Iиi|)ммк науково-те\|нчннх 11 |)Н1П.
