CC BY
19
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
УДК 616.31-008.8:613.86 Цубер В.Ю.
ВПЛИВ ПСИХ0ЕМ0ЦШН0Г0 СТРЕСУ НА АКТИВН1СТЬ АЛЬФА-АМШАВИ ТА ВМ1СТ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА В Р0Т0В1Й Р1ДИН1 М0Л0ДИХ ЛЮДЕЙ
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Метою досл{дження було визначення впливу психоемоцшного стресу на змти активност{ алъ-фа-амшази та концентрацП загалъного бшка у ротовш р{дит молодих людей та залежност{ цих змт вг'д ситуативног та особистжног тривожност1 та типу реагування особистост{. Спо-стереження проводили на 36 молодих людях обох статей у стат в{дносного спокою та в умовах психоемоцшного стресу (екзамен). В ротовш р{дит визначали вмлст загалъного бшка, актив-теть алъфа-амшази та концентращю окислювалъно-модифтованих бштв. Досл{джували ситу-ативну та особистжну тривожтстъ, тип реагування особистост{. Визначили, що активтетъ алъфа-амшази за умов психоемоцшного стресу достов{рно тдвищиласъ пор{вняно з контролем, концентращя загалъного бшка достов{рно не змтилася. Виявлено певний зв'язок м1ж змтами концентрацш цих показнитв та типом реагування особистост1. Шдвищення активност{ слин-ног алъфа-амшази в ротовш р{дит за умов психоемоцшного стресу св{дчитъ про залежтстъ се-креци цъого ферменту вг'д активаци стрес-реал{зуючих систем.
Ключов1 слова: психоемоцшний стрес, альфа-амтаза, загальний бток
Проблема емоцшного стресу та пов'язаних з ним психосоматичних захворювань набула пер-шорядного значения у сучаснш медицин!. Пщ-вищений ¡нтерес до ц1еТ проблеми обумовлений високим р1внем психосоматичних захворювань, що складають основу сучасноТ нешфекцшноТ патологи, яка набувае епщем1чного характеру (ар-тер1альна ппертенз1я, ¡шем1чна хвороба серця, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалоТ кишки). Згщно Г.Селье, стрес - загальна неспе-циф1чна реакц1я оргашзму на дш подразниш, що характеризуеться активац1ею нейрогумора-льних мехаызм1в \ обумовленими ними метабо-л1чними змшами. Ф.З. Меерсон [7] у визначенш поняття «стрес» пщкреслюе стандартний характер стрес-реакци та и роль як необхщноТ ланки бтьш складного процесу адаптацп. Стрес-реакц1я включае три стадп, а саме: стадш триво-ги, стадш резистентносп та стадш виснаження. Автор обгрунтовуе поняття «стресреал1зуюч1 та стресл1м1туюч1 системи», що усувають або при-гшчують розвиток стрес-синдрому та забезпе-чують формування адаптивних змш в оргашзмк Загальш законом1рносп розвитку стресу добре вивчеш стосовно серцево-судинноТ системи, шлунково-кишкового тракту, але характер впливу стресорних чинниш на слины залози та шляхи можпивоТ корекцп патолопчних змш в них не-достатньо розкритк
Слинш залози е чутливим об'ектом стресорно-го впливу [8]. Це обумовлено тюним зв'язком слинних залоз ¡з нейрогуморальними мехашз-мами, що глибоко проанал1зовано в класичних дослщженнях акад. I.П.Павлова.
Надм1рна або пролонгована активац1я стрес-реакци, а також недостатнють адаптивних реак-цш у вщповщь на стресогенш чинники можуть викликати р1зномаштш патолопчы змши в тканинах та органах [3]. Хоча загальна бюлопчна роль стрес-реакци направлена на адаптацш ор-
гашзму до несприятливих фактор1в, але трива-лий вплив стресор1в призводить до дезадаптацп, тобто порушення функцш ф1зюлопчних систем, структурних змш, що складають основу систем-них [11] та органних захворювань, зокрема орга-н1в ротовоТ порожнини (пародонтит, кар1ес) [9, 12]. Пусковим мехаызмом стресу е активац1я п-поталамо-ппоф1зарно-наднирниковоТ та симпа-то-адреналовоТ систем, вплив яких реал1зуеться через вщповщы гормони (АКТГ, СТГ, вазопре-син, кетостеро'щи та катехоламши). Проблема стресу ускладнюеться тим, що вщповщь оргаш-зму на стресорш фактори та наслщки стрес-реакци модулюються типолопчними характеристиками особистосп [8, 10], хоча мехаызми, що вщповщають за реал1зацш цього зв'язку, зали-шаються ще недостатньо вивченими.
Зростаючий вплив психосоц1альних фактсрв на здоров'я людини та сусптьства обумовлюе необ-хщнють детального вивчення реагування р1зних ф1зюлопчних систем \ оргаыв на стрес, осктьки стрес е генерал1зованою реакц1ею оргаызму.
Як показник активносп ппоталамо-ппоф1зарно-наднирниковоТ системи використо-вують змши концентрацП' кортизолу в ротовш рн дин1. Натом1сть, пошуки надшного не1нвазивного маркера активност1 симпато-адреналово'1 системи проводилися протягом тривалого часу, оскн льки концентрацП' адреналшу та норадреналшу в ротов1й рщин1 не вщображають активност1 симпато-адреналово'1 системи [19]. Останым часом на роль маркера емоцшного напруження пропонуеться слинна альфа-амтаза [16, 20], се-крец1я яко'Г в ротову рщину регулюеться бета-адренерпчною стимуляц1ею.
Слинна альфа-амтаза (а-1,4- а-Р-глюкан 4-глюканпдролаза, К.Ф. 3.2.1.1) е одним з найваж-лив1ших фермент1в ротовоТ рщини. Альфа-амтаза е ендоглюкозидазою, яка, дшчи на а 1-4 глкозиды зв'язки амтози, амтопектину, гл1коге-
* Робота е частиною науково-дослщноТ роботи «Роль б1орегулятор1в у механизм! розвитку патолопчних зм1н оргажв системи травления», № держреестрацИ'010911007982
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
ну, розщеплюе Т'х до декстришв, мальтози, ¡зо-мальтози ¡, таким чином, е першою ланкою в процеа травления гомополюахарид1в. Як \ бть-шють ¡нших макромолекул, що входять до складу слини, альфа-амтаза е мультифункцюналь-ною молекулою [14]. Кр1м учасп в травлены по-люахарид1в, слинна альфа-амтаза мае додат-ков1 бюлопчш функцП. Наприклад, цей фермент з високою афшнютю зв'язуеться з певними видами стрептокош, що населяють ротову порож-нину, сприяючи агрегаци бактерш в ротовш рн диш та перешкоджаючи Тх адгезП до поверхш зуб1в [15].
Визначено, що фактори, яю викликають акти-вацш симпатично'1 нервовоТ' системи, стимулю-ють збтьшення активносп альфа-амтази в ротовш рщиш шляхом активацП' адренерпчних ме-хашзм1в. При цьому стимуляц1я секрецП' альфа-амтази вщбуваеться переважно за рахунок активацП' бета-адренерпчних рецептор1в. Тому з недавнього часу цей фермент пропонуеться як показник активацП' симпато-адреналовоТ' оа та чутливий бюмаркер вираженосп стресорних змш в оргашзм1 [16, 20]. У багатьох дослщжен-нях показано, що активнють слинноТ' альфа-амтази е чутливою до дм стресорних фактор1в [11, 13, 18]. Доведено, що активнють альфа-амтази е бтьш чутливою до активацП симпато-адреналовоТ' системи, викликаноТ' психоемоцш-ним стресом, шж змши серцевого ритму або си-стол1чного тиску кров1 [20]. Це обумовлюе важ-ливють вивчення змш активносп альфа-амтази у ситуаци психоемоцшного стресу.
Метою дослщження було визначення впливу психоемоцшного стресу на змши активносп альфа-амтази та концентрацП загального бтка у ротовш рщиш молодих людей та залежносп цих змш вщ ситуативно'!' та особистюноТ' тривож-носп та типу реагування особистостк
Матср1али та методи дослпджсння
Спостереження проводили на 36 молодих людях обох статей (студенти ВНЗ). Нестимульо-вану ротову рщину у стаж психоемоцшного на-пруження збирали шляхом спльовування у по-передньо зважеш проб1рки безпосередньо перед початком складання екзамену (дослщна група). Ц1 ж студенти склали контрольну групу: зб1р не-стимульованоТ' ротовоТ рщини здшснювали у стаж вщносного спокою (в безстресовш ситуацП) за два тижш до проведения екзамену. Експери-мент проводили в ранков1 години для уникнення впливу циркад1анних ритм1в на дослщжуваш по-казники. В ротовш рщиш визначали вмют загального бтка методом Бенедикта [6], активнють альфа-амтази за методом Каравея [2], а також швидкють секрецП' ротовоТ' рщини та вмют окис-нювально-модифкованих бтш (ОМБ) за методикою е.е. ДубшшоТ' [4] в модифкаци Д.Г. Ажи-цького [1]. Для оцшки ситуативно'!' та особистюноТ тривожносп використовували опитувальник
Сшлбергера-Ханша, для визначення типу реагування особистосп - 16-факторний особистюний опитувальник Кеттелла [5]. Статистичний анал1з результате дослщження проводили з викорис-танням критерш I Стьюдента та коефщ1ента ко-реляцП ГПрсона.
Нами виявлено, що за умов психоемоцшного стресу активнють альфа-амтази в ротовш рщиш достов1рно пщвищилася на 7,71% пор1вняно з контролем (р < 0,05). За цих умов також достовн рно збтьшилася активнють альфа-амтази з розрахунку на вмют загального бтка - на 31,16% (р < 0,05) пор1вняно з контролем. Конце-нтрац1я загального бтка в ротовш рщиш в контрольна та в дослщнш трупах в1рогщно не змши-лася (р > 0,05). Даш опитувальника Сптбергера-Ханша свщчать про стресогенний вплив складання екзамену. Ситуативна тривожнють за умов екзаменацшного стресу достов1рно збть-шилась в 1,3 рази (р < 0,01), тод1 як особистюна тривожнють за цих умов суттево не змшилася (р > 0,05), що дае пщстави стверджувати, що пщ-вищення ситуативно'!' тривожносп було виклика-не саме психоемоцшним напруженням перед ек-заменом. Швидкють секрецП ротовоТ рщини пщ впливом емоцшного напруження не змшилася пор1вняно з контролем.
У сташ спокою спостер1галася достов1рна негативна кореляц1я активносп альфа-амтази з вмютом загального бтка в ротовш рщиш (г = -0,272; р < 0,05). За умов психоемоцшного стресу цей кореляцшний зв'язок пщсилився (г = -0,443; р < 0,01). Одночасно спостер1галася також до-стов1рна позитивна кореляц1я м1ж активнютю альфа-амтази та концентрац1ею ОМБ з розрахунку на вмют загального бтка (г = +0,588; р < 0,01).
Важливо вказати, що, всупереч наведеним у лп"ератур1 даним [18], у нашому експеримент1 не спостер1галася достов1рна кореляц1я м1ж активнютю альфа-амтази та ситуативною тривожню-тю (р > 0,05).
Певш кореляци спостер1гались м1ж дослщжу-ваними показниками та факторами опитувальника Кеттелла. За умов психоемоцшного стресу спостер1галась негативна кореляц1я м1ж концен-трац1ею загального бтка у ротов1й рщиш та Фактором Р1 (низька тривожнють - висока тривожнють) (г = -0,344; р < 0,05). У сташ спокою вщмн чалася позитивна кореляц1я активносп альфа-амтази з розрахунку на вмют загального бтка з фактором Оз (низька зарозумтють - висока за-розумт1сть) (г = +0,361; р < 0,01). Не спостер1га-лося достов1рноТ' кореляци' дослщжуваних показ-ниш з1 статтю молодих людей, Тх вком та швид-к1стю секрецП' ротовоТ рщини (р > 0,05).
Пщвищення активносп слинноТ' альфа-ам1лази в ротовш рщиш за умов психоемоцшного стресу св1-дчить про залежнють секрецП' цього ферменту вщ активацП стрес-реал1зуючих систем.
Кореляц1йн1 зв'язки активносп альфа-ам1лази
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
та вмюту загального бтка в ротовш рщиш з ти-полопчними особливостями особистосп можуть свщчити про значущють даних параметр1в в ¡н-дивщуальнш стшкосп оргашзму до стресогенноТ' ситуаци. Необхщно також зазначити наявнють певного кореляцшного зв'язку активносп альфа-амтази з процесами втьнорадикального окисления, яю вщображаються концентрац1ею окис-нювально модифкованих бшмв.
Заслуговуе на подальше вивчення можлива адаптивна роль стресчндукованого короткотер-MiHOBoro пщвищення активносп альфа-амтази в ротовш piflHHi. Висловлювалися припущення [17], що стресчндуковане пщвищення концент-раци альфа-амтази викликане необхщнютю за-хисту вщ потенцшного надм1рного проникнення бактерш в ротову порожнину, однак зростання активносп альфа-амтази в дослщженнях Bosch et al [11] супроводжувалося послаблениям агре-гаци бактерш - 23,3% у безстресовш ситуаци проти 13,1% в умовах екзаменацшного стресу (Bosch et al, 1996). На бтьш детальне вивчення також заслуговуе можливий зв'язок змш актив-ност1 слинноТ' альфа-амтази з процесами вть-норадикального окисления в ротовш рщиш.
Таким чином, психоемоцшний стрес у моло-дих людей викликае змши складу ротовоТ' рщини, як1 загалом вщображають активацш адаптацш-них процеав в оргашзмк
Перспективними в подальших дослщженнях е оцшка адаптивних змш ротовоТ рщини в залеж-ност1 в1д тяжкосп стресорноТ' реакци, а також ви-користання бтьш широкого набору ¡нформатив-них ¡ндикатор1в стресу. Актуальним е також питания про можливють вщбору маркер1в загаль-ноТ стрес-реакци за показниками ротовоТ рщини та можливють корекцП' стресорних змш за допо-могою антиппоксатчв.
Лпсратура
1. Ажицкий Д.Г. Методика и результаты определения уровня оки-сленно модифицированных белков в слюне / Д.Г. Ажицкий, С.И. Жадько, Г.Ю. Ажицкий [и др] // Вюник стоматологи. — 2000. — №4.-С.19-20.
2. Методы исследования в профпатологии / [О.Г. Архипова, H.H. Шацкая, Л.С. Семенова и др.] Под редакцией О.Г. Архиповой. -М. : Медицина, 1988. - 208 с.
3. Березин Ф.Б. Психологические механизмы психосоматических заболеваний / Ф.Б. Березин, Е.В. Безносик, Е.Д. Соколова // Российский медицинский журнал. - 1998. - № 2. - С.43 - 49.
4. Дубинина Е.Е. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения / Е.Е. Дубинина, С.О. Бурмистров, Д.А. Ходов [и др.] // Вопросы медицинской химии.
— 1995. — Т41 (1). — С.24 — 25.
5. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / Елисеев О.П. — СПб. : Питер, 2006. —512 с.
6. Коробейникова Э.Н. Количественное определение белка и муцина (гликопротеинов) в слюне / Э.Н. Коробейникова, Е.И. Ильиных // Клиническая лабораторная диагностика. — 2001. — №8. — С.34 —35.
7. Меерсон Ф. 3. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам / Ф.З. Меерсон, М. Г. Пшенникова — М.: Медицина, 1988.— 256 с.
8. Тарасенко Л.М. Слюнные железы (биохимия, физиология, клинические аспекты) / Л.М. Тарасенко, Г.А. Суханова, Б.П. Мищенко, К.С. Непорада. — 2002, Томск: издательство НТЛ. — 124 с.
9. Тарасенко Л.М. Патогенез повреждения пародонта при стрессе : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. Наук : спец. 14.00.16 «Патологическая физиология» / Л.М. Тарасенко. - М. 1985.-32 с.
10. Фолков Б. Эмоциональный стресс и его значение для развития сердечно-сосудистых заболеваний / Б. Фолков // Кардиология.
— 2007. — № 10. — C.4 — 11.
11. Bosch J.A. Psychological stress as a determinant of protein levels and salivary-induced aggregation of Streptococcus gordonii in human whole saliva / J.A. Bosch, H.S. Brand, T.J.M. Ligtenberg [et al.] // Psychosom. Med.— 1996. — V.58. — P. 374- 382.
12. Breivik T. Psychoneuroimmune interactions in periodontal disease. / T. Breivik, P.S. Thrane // In "Psychoneuroimmunology" (R.Ader, D.L.Felten, N.Cohen, eds.), — 2002. San Diego: Academic Press.
— V.2. —P. 627—644.
13. Granger D.A. Salivary alpha-amylase in biobehavioral research: recent developments and applications / D.A. Granger, K.T. Kivlighan, M. el-Sheikh [et al.] // Ann. N.Y. Acad. Sci.— 2007. — V.1098. — P. 122— 144.
14. Levine M.J. Structural aspects of salivary glycoproteins / M.J. Le-vine, M.S. Reddy, L.A. Tabak [et al.] // J. Dent. Res.— 1987. — V.66. — P. 436—441.
15. Mandel I.D. The functions of saliva / I.D. Mandel // J. Dent. Res.— 1987. — V.66. — P. 623— 627.
16. Nater U.M. Salivary alpha-amylase as a non-invasive biomarker for the sympathetic nervous system: Current state of research / U.M. Nater, N. Rohleder // Psychoneuroendocrinology.— 2009. — V.34.
— P. 486—496.
17. Scannapieco F.A. Characterisation of salivary a-amylase binding to Streptococcus sanguis / F.A. Scannapieco, E.J. Bergey, M.S. Reddy [et al.] // Infect. Immun. — 1989. — V.57. — P. 2853— 2863.
18. Takai N. Effect of psychological stress on the salivary Cortisol and amylase levels in healthy young adults / N. Takai, M. Yamaguchi, T. Aragaki [et al.] // Arch. Oral Biol. — 2004. — V.49. — P. 963— 968.
19. Schwab K.O. Free epinephrine, norepinephrine and dopamine in saliva and plasma of healthy adults / K.O. Schwab, G. Heubel, H. Bartels // Eur. J. Clin. Chem. Clin. Biochem.— 1992. — V.30. — P. 541—544.
20. Van Stegeren A. Salivary alpha amylase as marker for adrenergic activity during stress: effect of betablockade / A. van Stegeren, N. Rohleder, W. Everaerd [et al.] // Psychoneuroendocrinology.— 2006. — V.31. — P. 137— 141.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТРЕССА НА АКТИВНОСТЬ АЛЬФА-АМИЛАЗЫ И СОДЕРЖАНИЕ ОБЩЕГО БЕЛКА В РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ МОЛОДЫХ ЛЮДЕЙ В.Ю. Цубер
Ключевые слова: психоэмоциональный стресс, альфа-амилаза, общий белок.
Целью исследования было определение влияния психоэмоционального стресса на изменение активности альфа-амилазы и концентрации общего белка в ротовой жидкости молодых людей и зависимости этих изменений от ситуативной и личностной тревожности и типа реагирования личности. Наблюдения проводили на 36 молодых людях обоих полов в состоянии относительного покоя и в условиях психоэмоционального стресса (экзамен). В ротовой жидкости определяли содержание общего белка, активность альфа-амилазы и концентрацию окислительно модифицированных белков. Исследовали ситуативную и личностную тревожность, тип реагирования личности. Определили, что активность альфа-амилазы в условиях психоэмоционального стресса достоверно возросла в сравнении с контролем, активность общего белка достоверно не изменилась. Обнаружена определенная связь между изменениями этих показателей и типом реагирования личности. Повышение активности слюнной альфа-амилазы в ротовой жидкости в условиях психоэмоционального стресса свидетельствует о зависимости секреции этого фермента от активации стресс-реализующих систем.
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Summary
EFFECT OF PSYCHOEMOTIONAL STRESS ON ACTIVITY OF ALPHA AMYLASE AND CONCENTRATION OF TOTAL PROTEIN IN WHOLE SALIVA OF YOUNG ADULTS Tsuber V.Y.
Key words: psychoemotional stress, alpha amylase, total protein.
The aim of the research was to investigate the effects of psychoemotional stress on the changes of alpha-amylase activity and concentration of total protein in whole saliva of young adults and relation of the changes to state and trait anxiety and personality reaction type. 36 young adults, both males and females, were subjected to a stressor (academic examination) and to a control condition. Levels of total protein, alpha-amylase and oxidatively modified proteins were measured in the whole saliva. State and trait anxiety as well as personality reaction type were assessed. It was found that activity of alpha-amylase increased significantly at psychoemotional stress compared to the control condition, concentration of total protein showed no significant increase. A certain relationship was found between alterations of the parameters and a personality type. The increase of activity of salivary alpha-amylase in whole saliva at psychoemotional stress indicates relation of secretion of the enzyme to activation of the stress-realizing systems.
УДК 616.833-0.89.85-003.93:|615.31:577.115.3 Чайковский Ю.Б., Храпай Е. В.
РЕГЕНЕРАЦИЯ ТРАВМИРОВАННОГО ПЕРИФЕРИЧЕСКОГО НЕРВА ПОД ДЕЙСТВИЕМ БИ0ФЛАВ0Н0ИД0В НА РАННИХ ЭТАПАХ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, Киев, Украина
Несмотря на разработанные хирургические и терапевтические методы лечения травм периферических нервов, функциональные результаты их регенерации не всегда удовлетворительны. В большей степени неудовлетворительные результаты обусловлены фиброзом в зоне травмы. В работе проведена морфологическая оценка действия Липина с Корвитином и Липофлавона на ранних этапах посттравматического восстановления (3 и 6 недель) периферического нерва в эксперименте. Исследования проведены на 47 крысах, которым предварительно был пересечен седалищный нерв и размозжен проксимальный отдел. Морфологические изменения оценивались в регенерирующих периферических нервах через 3 и 6 недель. На обоих этапах восстановления отмечено большую плотность нервных волокон в периферическом нерве экспериментальных животных. Липофлавон оказал более выраженное действие на регенерацию и ангиогенез в зоне травмы и снижение фиброза.
Ключевые слова: седалищный нерв, травма, липин, корвитин, липофлавон.
Введение не травмы). Для более детального изучения
Поиск новых эффективных методов лечения Действия этих препаратов проведены опыты на травм периферических нервов, несмотря на ¡^недел^ П0сттравматическ0г° пери0ДЭ (3
многолетние исследования, остается актуальным [1,2,3,4]. Несмотря на разработанные хирургические и терапевтические методы лечения данной патологии, функциональные результаты регенерации периферических нервов далеко не всегда удовлетворительны [5,6].
Ранее нами были изучены особенности фармакологической коррекции структурных нарушений, развивающихся в травмированном седалищном нерве в эксперименте [7]. Было показано, что лекарственные средства Липофлавон и Корвитин с Липином имели положительный эффект на отдельных этапах восстановления (12 недель). Терапия этими препаратами улучшала эффективность регенерации нервных волокон и кровеносных сосудов во всех отделах поврежденного нерва (проксимальном, дистальном, зо-
Липин представляет собой фосфатидилхо-лин, а Корвитин - кверцетин, предотвращающий разрушение клеточных мембран. Препарат Липофлавон, будучи липосомальной формой кверцетина, является более эффективной формой доставки лекарственного средства к терапевтическим мишеням.
Целью исследования стало сравнительное изучение этих препаратов на ранних этапах восстановления 3 и 6 недель.
Материалы и методы исследования Работа выполнена на 47 белых крысах (самках) массой тела 180-250 г. Опытные животные были разделены на 5 групп. Описание групп приведено в таблице 1.
