CC BY
24
УДК [616.314.2-77+616.12-005.4]-08
Н.О. Рябушко 1, В.М. Дворник 1, А.Ф. Баранова 2, Г.М. Баля 1
ЗМ1НИ АКТИВНОСТ1 А-АМ1ЛАЗИ РОТОВО1 Р1ДИНИ В ПРОЦЕС1 КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯД1В
1 - ВДНЗУ «УкраУнська медична стшатолопчна академiя»
2 - Науково-дослiдний Ыститут генетичних та iмунологiчних основ розвитку патологи та фармакогенетики, м. Полтава
Загальновщомий зв'язок 1з виникненням I пе-реб1гом запально-дистроф1чних захворювань тканин пародонта з 1шем1чною хворобою серця [2;4]. Комплексн1 досл1дження сптьних ланок патогенезу в розвитку токсичного I втьнорадикального некроб1озу, зокрема за умов 1шем1чноУ хвороби серця (1ХС) та захворювань орган1в ротово' поро-жнини, майже не проводилися [1;9].
Ми провели г1столог1чн1 дослщження п1дниж-ньощелепних слинних залоз померлих з основним д1агнозом 1ХС та ангюграфш г1лок зовн1шньоУ сонно' артерп, як1 вказують на порушення крово-об1гу й атеросклеротичне ураження в судинах малого кал1бру, що забезпечують кров'ю тканини порожнини рота [7]. Також у дослщжуваних структурах при хрошчнш 1шем1чн1й хвороб| серця спо-стер1гаються стереотипн1 змши, викликан1 в першу чергу ппоксичним станом тканин як наслщком хрон1чноУ серцево-судинно' недостатност1 [6].
Установлено, що ютотний внесок у порушення гомеостазу ротово' порожнини вносять розлади репонарного кровооб1гу I м1кроциркуляцп. Голо-вними показниками, як1 в1дображають функцюну-вання орган1в ротово' порожнини як бюсистеми, е ферменти I показники 1мунноТ системи [5].
а - амтаза слини волод1е антибактер1альною ак-тивн1стю, оск1льки здатна розщепляти полюахариди мембран деяких бактер1й. Альфа-ам1лаза (пт1ал1н) -фермент, гл1козит-г1дролаза, що розщеплюе гомо-пол1сахариди до ол1госахарид1в, е кальцшзалежним ферментом. Синтез а-ам1лази на 70% забезпечують привушы слинн1 залози [3;8].
З метою встановлення порушень ферментати-вноТ функц1Т ротовоТ' рщини ми проанал1зували зм1ни активност1 амтази в нестимульован1й рото-в1й рщиш при розвитку основно' хвороби до I шсля в1дновлення дефект1в зубних ряд1в зн1мними конс-трукц1ями зубних протез1в.
Матерiали i методи.
Для досягнення поставлено'' мети ми опрацю-вали 34 медичш карти стоматолопчних хворих, яких л1кували на кл1н1чних базах кафедри ортопе-дично' стоматологи з 1мплантолопею ВДНЗУ «УМСА» протягом 2014-2015 рр.
Основну групу склали 19 хворих (в1к пац1ент1в коливався в межах 60 - 81 рок1в), як1 мали супут-нш д1агноз 1ХС, п1дтверджений за допомогою ко-ронарографи.
Обстежен1 пац1енти отримували комплексне л1-кування: ортопедичне л1кування дефект1в зубних протез1в (протезування проводили частковими зшмними пластинковими протезами) й ендоваску-лярне в поеднанн1 з консервативним л1куванням (75 мг клопщогрелю + 100 мг ацетилсал1циловоУ кислоти за добу) та мюцевим - ванночки розчину Ршгера, зубна паста «Пародонтакс» та опол1ску-вач для порожнини рота «Корсодил».
Як1сть комплексного л1кування в цих хворих оцшювали за зм1ною б1ох1м1чних показник1в рото-во'' р1дини, яка була з1брана в пац1ент1в до початку I через 80-100 дшв п1сля л1кування, об'емом 2 мл. За допомогою набор1в х1м1чних реагент1в «Ро1п1е ЭаепйИс» (США) та «ИусыН Ыо1еоЬ» (США) була визначена активн1сть а-ам1лази.
Контрольну групу склали 17 хворих, як1 належать до II групи здоров'я за ВООЗ (в1к пац1ент1в коливався в межах 42 - 56 рок1в), яким проводили ттьки ортопедичне л1кування.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою пакета прикладних статистич-них програм «БРЭв Тог Windows 10.0» I «БТАИБТЮА 5,5». Використовували стандартн1 методи вар1ац1йно' статистики: обчислення сере-дн1х величин, стандартних помилок, дов1рчого ш-тервалу; в1рог1дн1сть розходжень м1ж середн1ми визначали за допомогою критер1ю Ст'юдента (1) для незалежних виб1рок. Дан1 в таблицях пред-ставлен1 у вигляд1 М±т, де М - середня, т - по-хибка середньо'. 1мов1рн1сть справедливост1 ну-льово''' г1потези приймали при р<0,05. Зютавлення двох виб1рок за частотою зустр1чальност1 ефекту I в1рог1дн1сть розходжень м1ж процентними частка-ми двох виб1рок проводили за критер1ем Ф1шера.
Результати дослщження та 1х обговорення
За допомогою анал1зу отриманих показник1в ротово' р1дини пац1ент1в з 1шем1чною хворобою серця було встановлено, що ппосал1вац1я призво-дить до зсуву РИ у ротов1й порожнин1 в кисли й б1к - 5,83±0,04.
Активнють а-ам1лази у хворих основно' групи до л1кування в1рог1дно знижуеться. Це може бути зумовлено ураженням секреторних кл1тин слинних залоз унаслщок порушення кровооб1гу, що вини-кае при !шем1чнш хвороб1 серця та уражуе вс1 су-дини. Своею чергою ц1 порушення зсувають РИ у кислий б1к та призводять до зниження активности
амтази, оск1льки вщомо, що активн1сть ам1лази проявляеться при нейтральних або слаболужних значеннях Ph.
Ам1лол1тична активнють ротово' р1дини ос1б контрольно' групи в межах нормативних значень -2156,35±146,65 од/л. Активнють амтази ротово' р1дини до л1кування досл1джуваних пац1ент1в з 1шем1чною хворобою серця - 54,23±4,66 од/л (р<0,05) (табл.1).
Кр1м того, патентам основно'' групи старшого в1ку, як1 мають основну хворобу - 1ХС, притаман-ний пасивн1ший спос1б життя, що стимулюе зни-ження а-амтази в ротов1й р1дин1. Тому р1вень ам1-лол1тично1 активност1 прямо пропорцшний стану активаци симпато-адреналово''' системи. Отже, з урахуванням загального вмюту бтка в ротов1й р1-дин1 психоемоцшне напруження п1дсилюе секре-ц1ю ферменту.
Вщомо, що стимуляц1я секрецИ а-амтази вщ-буваеться переважно за рахунок активацИ бета-
'¡Змни активнот а-амлази ротовоТ piduHU
адренерпчних рецептор1в. На цш п1дстав1 актив-н1сть ферменту пропонують розглядати як показ-ник активаци симпато-адреналово''' ос1 та чутливий бюмаркер психоемоц1йного напруження пац1ента.
З метою покращення гомеостазу в порожнин рота ми запропонували л1кувальн1 заходи, по-в'язан1 1з застосуванням препарат1в для л1кування загальносоматично' патологи i м1сцевих засоб1в, що зумовлюють змши бiохiмiчних показникiв у ро-товш рiдинi в бiк нормалiзацil показниш основних параметрiв.
Пiсля санаци порожнини рота i комплексного лiкування показники Ph ротово'' рiдини пщвищили-ся, проте не досягли рiвня контрольно' групи.
Проаналiзувавши отриманi результати пюля комплексного лiкування, ми виявили покращення амтол^ичноТ активностi ротово'' рiдини на 334,80±63,87 (од/л). Результати змiн бiохiмiчних показникiв ротово'' рiдини до i пiсля лiкування вь дображенi в табл. 1.
Таблиця 1
хворих з iшемiчною хворобою серця до i пiсля лiкування, (M±m)
Бюх1м1чний показник Контрольна група (n=17) Основна група р, р1вень значи-мост1
до лкування (n=17) пюля лкування (n=17)
а-амтаза (од/л) 2156,35±146,65 54,23±4,66 389,03±68,53 <0,05
Ph 6,92±0,04 5,83±0,04 6,13±0,07 <0,05
За даними табл. 1 достовiрно видно збтьшен-ня показниш активносп а-амтази основно' групи пiсля лiкування, та все ж не вщбуваеться повного повернення до норми, осктьки змши, як вщбули-ся в слинних залозах, незворотш.
Висновок
1. Iшемiчна хвороба серця викликае ппосал^ вацш i змiни в слизовiй оболонц порожнини рота, що призводить до зсуву Ph у кислий бк.
2. Виявлено вiрогiдне зниження активност а-амiлази ротово'' рiдини у хворих на 1ХС до лку-вання, в середньому на 2102,12±141,99 од/л (р<0,05) , що в 40 разiв менше в порiвняннi з контрольною групою.
3. Проведене комплексне лкування iз застосуванням мюцево''' терапiТ значно покращуе стан тканин порожнини рота, секреторн функцп слинних за-лоз, зокрема ферментовидтьну. Амiлолiтична ак-тивнiсть зросла на 334,793±63,866 од/л (р<0,05), що в 7 разiв бiльше вiд групи до лкування, але активнють амiлази пiсля лiкування все ж залишаеться в 5,5 раза нижча, нiж у контрольнiй групi.
4. Виявлена дост^рна залежнiсть Ph ротово'' рн дини й активнiсть а-амтази, коефiцiент кореляцп Кенделла 0,71 (р<0,05). При зсувi в кислий бк Ph ротово'' рiдини знижуеться й активнють амтази.
Лтература
Бартнева Т.В. Лечение и профилактика заболевания пародонта у пациентов с ишемической болезнью сердца: автореф. дис. на соискание уч. ст. к.мед.наук: спец. 14.0021 «Стоматология» / Т.В. Бартнева. - Волгоград, 2008. - С.19. Бойченко О.М. Структура та захворювання тканин пародонта у пац1ент1в 1з шемлчною хворобою сер-
1.
ця / О.М. Бойченко, А.В. Гасюк, О.В. Пал1й // Св1т бюлогп та медицини. - 2013. - №1. - С.21-22. Василиадис Р.А. Клинико-диагностическая оценка ферментов ротовой жидкости у больных с пародо-нтитами различной степени тяжести / Р.А. Василиадис, Н.А. Бельская, Г.Б. Вайнер // Фундаментальные исследования. -2006.- № 10-6. - С.1056-1061. Роль сердечно-сосудистой патологии в формировании воспалительно-дистрофических заболеваний пародонта / И.А. Горбачева, Ю.А. Сычева [и др.] // Пародонтология. - 2007. - №1 (42). - С. 5258.
Орехова Л.Ю. Новые технологии в пародонтоло-гии / Л.Ю. Орехова, А. А. Лукавенко // Материалы XIII междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. - СПб., 2008. - 171с. Рябушко Н.А. Морфологические изменения в строении околоушной слюнной железы при ише-мической болезни сердца / Н.А. Рябушко, В.Н. Дворник // Молодой ученый. - 2015.- №6(86). -С.293-299.
Рябушко Н.О. Змши кровопостачання судин порожнини рота та 'х вплив на ортопедичне лкування зшмними конструкц1ями зубних протез1в у хворих на шем1чну хворобу серця / Н.О. Рябушко // Акту-альш проблеми сучасно' медицини: Вюник УМСА. - 2015.- Т. 15, вип. 1(49). -С. 43-46. Совцова К.Э. Клинико-биохимические показатели ротовой жидкости у больных пародонтитом / К.Э. Совцова, В.Б. Бородулин, Н.А. Бельская // Здоровье и образование в ХХ1 веке. -2008.- №2, т. 10. -С.297-298.
Gzemiuk M.R. Inflammatory response to acube coronary syndrome in patients with coexistent periodontal disease/ M.R. Gzemiuk, R. Gorska// I. Periodontal. -2004. - V.75, №7. - Р.1020-1026.
Стаття надшшла 14.04.2016 р.
Резюме
У робот1 представлен! результати дослщження активност1 а-амтази в нестимульован1й ротов1й р1дин1 хворих на 1ХС i3 дефектами зубних ряд1в до i п1сля комплексного л1кування. За результатами досл1дження було виявлено, що амтол^ична активнiсть вiрогiдно знижуеться на 87,4% у хворих на 1ХС до лiкування. Та внаслщок комплексного лiкування активнiсть а-амтази у ротовiй рiдинi пiдвищилася на 15,53% у пор^ вняннi з основною групою до лiкування.
Ключовi слова: дефекти зубних рядiв, iшемiчна хвороба серця, ротова рiдина, амтол^ична актив-нiсть.
Резюме
В работе представлены результаты исследования активности а -амилазы в нестимулированный ротовой жидкости больных ИБС с дефектами зубных рядов до и после комплексного лечения. В ходе исследования было выявлено, что амилолитическая активность достоверно снижается на 87,4% у больных ИБС до лечения. В результате комплексного лечения активность а-амилазы в ротовой жидкости повысилась на 15,53% по сравнению с основной группой до лечения.
Ключевые слова: дефекты зубных рядов, ишемическая болезнь сердца, ротовая жидкость, амилолитическая активность.
UDC [616.314.2-77+616.12-005.4]-08
CHANGES IN A-AMYLASE ACTIVITY OF ORAL FLUID IN THE PROCESS OF COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE WITH DEFECTS OF DENTITION
N. Riabushko, V. Dvornik, A. Baranova, G. Balia
1- Higher State Educational Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy"
2- Scientific Research Institute for Genetic and Immunological Grounds of Pathology and Pharmacogenetics, Poltava
Summary
There was indicated that disorders of regional circulation and microcirculation are significant in violation of oral homeostasis. The main indicators displaying the functioning of the mouth as biological system are enzymes and indexes of immune system.
It is the main cause of our decision to analyze amylase activity in unstimulated oral fluid during the progress of disease before and after restoration of teeth alignment defects with removable dentures.
Materials and methods. There were processed over 37 medical notes of dental patients were treated at clinic of Prosthetic Dentistry and Implantology HSEIU "UMSA for 2014-2015 years period.
The main group consisted of 19 patients (had extra diagnosis of coronary artery disease). Examined patients received complex treatment: prosthetics treatment of dental defects with dentures (partial dentures are used) and endovascular combined with traditional treatment (75 mg clopidogrel + 100 mg aspirin per day) and local, including both Ringer's solution, toothpaste "Parodontax" and mouthrinse "Corsodyl."
The control group consisted of 17 patients got orthopedic treatment only.
Results and discussion. Activity of amylase in oral fluid over the control group is within the normal quantity is 2156,35 ± 146,65 U/ L. Amylase activity in oral fluid, before treatment, among control patients group with coronary heart disease reached 54,23 ± 4,66 U/ L (p<0,05).
It may be caused by involving secretory cells of salivary gland, as the result of bad circulation which occurs in condition of coronary heart disease and affects every vessel. As a result, such abnormalities shift Ph into the acid side and reduce the activity of amylase, as it is known, activity of amylase shows at neutral or slightly alkaline values of Ph.
To enhance homeostasis within the mouth we offer therapeutic activities related both to the use of drugs for the treatment of somatic pathology, and local means causing changes in biochemical parameters in the oral fluid indicating the normalization of basic conditions.
After analyzing the results of complex treatment, we discovered improvements in amylase activity in oral fluid 334,80 ± 63,87 (U/L).
Conclusion: There is possible decrease of a-amylase activity in oral fluid of patients with coronary heart disease before treatment, an average of 2102,12 ± 141,99 U/ L (p<0,05), it is 2.51% comparing to the control group. Complex treatment with topical therapy significantly improves the oral tissues conditions, secretory function of salivary glands and especially enzymes. Amylase activity increased by 334,793 ± 63,866 U/ L (p<0,05) -18.04% comparing to control group. After complex treatment, activity of a-amylase in oral fluid increased by 15.53% comparing to the main group before treatment.
Key words: dental defects, coronary heart disease, oral fluid, amylase activity.
