CC BY
17
7. Яцик Р.М. Лiсовi генетичш ресурси та селекцшно-насшницьга об'екти Львiвщини / Р.М. Яцик, А.М. Дейнека, В.1. Парпан та íh. - Iвано-Франкiвськ : Вид.-дизайн. вiддiл Ц1Т, 2006. - 312 с.
8. Молотков П.1. Насшництво лiсових порiд / П.1. Молотков, 1.М. Патлай, Н.1. Давидова.
- К. : Изд-во "Урожай", 1989. - 230 с.
9. Молотков П.1. Настанови з люового насшництва / П.1. Молотков, 1.М. Патлай, Н.1. Давидова, 1.М. Швадчак, Ю.1. Гайда. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 1993. - 58 с.
10. Яцик Р.М. Комплексна оцшка карпатських лiсових генетичних резерватiв листяних порiд / Р.М. Яцик, Ю.1. Гайда // Збереження та вiдтворення бiорiзноманiття Горган : наук. практ. конф. - Надвiрна, 2006. - С. 280-281.
11. Vander Mijnsbrugge K. Conservation Approaches for Autochtonous Woody Plants in Flanders / K. Vander Mijnsbrugge, K. Cox, J. Van Slycken // Silvae Genetica. - 2005. - № 54 (4-5).
- Pp. 197-206.
Гайда Ю.И., Яцык Р.М. Методика комплексной оценки генетических резерватов лесных древесных пород
Исследованы принципы и подходы к комплексной оценке лесных генетических резерватов. Представлена структура многофакторного индекса функциональности объектов ценного генофонда лесных древесных пород, который иллюстрирует (с помощью букв или пиктограмм) соответсвующие уровни наиболее важных их характеристик - автохтонность популяции; количество особей целевого вида; потенциал возобновления популяции естественным путем; устойчивость и долговечность древос-тоев. Приведены результаты комплексной оценки 35 генетических резерватов дуба обыкновенного в западном регионе Украины в формате многофакторного индекса их функциональности и предложен комплекс хозяйственных мероприятий для улучшения их функциональных возможностей.
Ключевые слова: лесные генетические резерваты, комплексная оценка, многофакторный индекс функциональности, дуб обыкновенный.
Hayda Yu.I, Yatsyk R.M. Methods of integrated assessment of genetic reserves of forest tree species
Principles and approaches to the integrated assessment of forest genetic reserves were investigated. Structure of the multifactorial functionality index of objects of valuable gene pool (genetic reserves, plus stands) is described. Multifactorial functionality index illustrates (via letters or icons) appropriate levels of the most important characteristics of tree species - autochtony of their populations, number of individuals of the target species, potential of reforestation by natural way, as well as stability and longevity of forest stands. Results of the integrated assessment of 35 genetic reserves of oak European are presented in the western region of Ukraine in format of multifactorial functionality index. A complex of management measures to improve their functional properties is proposed.
Keywords: forest genetic reserves, integrated assessment, multifactorial functionality index, oak European.
УДК 630*27 Ст. наук. ствроб. М.П. Козловський, д-р бюл. наук -
Ыститут екологи Карпат НАН Украти, Львiв; астр. Т.В. Бондаренко - НЛТУ Украти, м. Львгв
вплив п1дл1ску у грабових д1бровах на формування угруповань грунтових нематод
Наведено результати дослщження видового рiзноманiття, показниюв чисель-ностс, маси та споживання енерги трофiчними групами Грунтових нематод у грабо-вих дiбровах. Встановлено сшввщношення таксономiчних груп i кшьгасш характеристики нематодних угроповань. Показано позитивну роль шдлюку у формуванш ф^онематодних угруповань у грабових дiбровах.
Ключовi слова: грабовi дiброви, пiдлiсок, угруповання нематод, фгшгельмшти, споживання енерги, санiтарна ситуащя.
У первинних наземних екосистемах сформувалися угруповання фгго-нематод 1з певним видовим р1зномашттям 1 кшьюсним стввщношенням тро-ф1чних груп, яке функцюнально впливае на процеси формування еколопчно-го потенщалу екосистем шляхом безпосереднього використання первинно! продукцп, учасп в процесах деструкцп оргашчно! речовини, становленш за-гального угруповання Грунтових безхребетних [3].
У попередшх працях [1, 2] ми показали, що найбшьший вплив на формування фггонематодних угруповань мае автотрофний блок, оскшьки розви-ток тих чи шших вид1в рослино!дних 1 сапробюнтних нематод безпосередньо й опосередковано залежить вщ видового складу рослин, х1м1зму !х опаду та вщпаду. Розм1ри, кшьюсш характеристики та аутеколопчш характеристики вид1в нематод е визначальними у формуванш хижих вид1в ф1тонематод. Зага-лом структурна оргашзащя фггонематодного угруповання, насамперед видо-вий склад, дом1нування таксоном1чних 1 троф1чних груп залежить вщ едифь катора рослинного угруповання. Певний вплив на формування нематодофа-уни мають також й шш1 компоненти Грунтового зооценозу, зокрема хиж1 ви-ди мжро- та мезофауни.
Проте ще багато питань щодо формування фггонематодних угруповань залишаються не з'ясованими. Зокрема це стосуеться вивчення рол1 тд-люку у формуванш угруповання Грунтових тварин. З одного боку можна при-пустити, що збшьшення видового р1зномашття рослин призведе до збшьшен-ня кшькосп вид1в Грунтових консорпв, а з шшого - невщомо як це позна-читься на формуванш троф1чних груп нематод, зокрема на видовому р1знома-нгт та чисельносп фггогельмшпв.
Метою роботи було встановити вплив шдлюку у грабових д1бровах на формування видового р1зномашття Грунтових нематод, сшввщношення таксоном1чних груп, а також кшьюсних характеристик нематодних угруповань, зокрема поширення фггогельмшпв у кореневш систем! деревних рослин, залежно вщ наявносп шдлюку.
Об'екти та методика дослвджень. Дослщш дшянки для дослщження нематодних угруповань були закладеш в заповщнику "Медобори", Вжнянсь-кому люнищта, кв.35, вид.3, 110-р1чнш св1жш грабовш д1бров1 трясунковид-ноосоковш, склад 6Д4Г+Ос, повнота 0,6, без шдлюку. Також у Вжнянському л1сництв1, кв.36, вид.21, 115-р1чнш св1жш грабовш д1бров1 зеленчуковш, склад 5Д3Г2Лпд+Чш+Клг, повнота 0,55, шдлюок Бзч, Лщ. Грунт в обох варь антах - с1рий люовий. Дослщження проводили в серпш 2012 р.
Оскшьки у цш робот дослщжували вплив шдлюку у грабових д1бровах на формування угруповань Грунтових нематод, то проби не вщбирали з тд-стилки, а лише з верхнього 0-10 см шару Грунту в 5-кратнш повторносп. Для видшення фггонематод 1з Грунту та коршня рослин використовували лшковий метод Бермана з використанням приладу Кемпсона при екстракцп не менше двох д1б за температури близько 20 ° С, що дае змогу видшяти переважну бшь-шють вид1в круглих черв1в, як проживають у Грунта та коршш рослин [12].
Знерухомлення фггонематод, яю були видiленi у npo6ipm, проводили шляхом нагрiвання у сушильнш шафi до 60°С протягом 5-10 хв та фжсували у 2 % водному розчиш формалшу, або в 70 % етиловому спиртг Для встанов-лення таксономiчного складу та уточнення трофiчних груп виготовляли тим-часовi препарати, для чого використовували водний розчин глiцерину [9].
Щд час дослiдження розподiлу видового складу i кшьюсних парамет-рiв фiтопаразитичних нематод окремо вiдбирали зразки з ризосферного i при-кореневого Грунту деревних рослин. Термш "ризосферний Грунт" ми прийня-ли за Г.М. Висоцьким [5], який е щентичним поняттю "корнедоступный пласт почвы" Г.Ф. Морозова [6] або "потужшсть Грунту" П.С. Погребняка [8]. Щд прикореневим Грунтом розумiють у його частина, яка безпосередньо кон-тактуе з коренями рослин, i котра охоплюе лише кiлька мiлiметрiв товщини й активно впливае на мжробну активнiсть [10]. Тому корiння рослин вщбирали з прикореневим Грунтом, тому що ектопаразитичнi нематоди лише частково проникають у коренi рослин i при вiдборi проб легко вщпадають вiд них у прикореневий Грунт.
Загальний систематичний подiл зроблено за П.1. Нестеровим [7]. Для загально! характеристики нематодних угруповань використовували подш фь тонематод на трофiчнi групи за класифiкацiею G.W. Yeates, T. Bongers et al. (1993). Шдрахунок загально! чисельносп фiтонематод i чисельносп окремих трофiчних груп проводили тд мiкроскопами МБС-9 i "JENAVAL". Для цього використовували чашку Петр^ розграфлену на симетричнi сегменти, що по-легшувало пiдрахунок фiтонематод за наявносл велико! !х кiлькостi.
Для порiвняння угруповань нематод використовували iндекс сформо-ваностi нематодних угруповань. За Т. Бонгерсом [11], шдекс сформованостi нематодних угруповань (maturity index - MI) запропоновано як формалiзова-ну ощнку стану фiтонематодних угруповань чи опосередкованого стану сере-довища, в якому вони перебувають, яка показуе цей стан, виходячи iз складу угруповання вiльноживучих нематод.
Узагальненi показники потоку енергп через угруповання Грунтових нематод отримували шляхом сумування цих показниюв у межах окремих функцiональних груп нематод (фггофаги, сапрофаги, хижаки [3]). Розрахунки в окремих функцюнальних групах проводили спочатку для таксономiчних груп, з урахуванням розрахункових формул використання енергп окремими розмiрними групами за формулою
Q=a ■ Wb,
де: a i b - коефщенти, встановлеш для окремих груп тварин, а W - маса тва-рини [4]. Отриманi кiлькiснi характеристики нематодних угруповань аналiзу-вали за показниками чисельносп, маси, споживання енергп трофiчними чи функцiональними групами.
Результати дослщжень. Оскiльки абiотичнi фактори на дослщжених дiлянках е однаковими, то очевидно, що вщмшносп нематодних угруповань спричинеш рiзницею рослинного покриву.
Видове pi3HOMamrra у ризосферному rpyHTi дерев i кущiв виявилося досить рiзним (табл. 1). Найбшьшу кiлькiсть видiв зареестровано у грабовiй дiбровi зеленчyковiй: ризосферi дуба - 51 вид i 30 видiв у ризосферi лщини. У грабовiй дiбровi трясyнковидноосоковiй у ризосферi дуба та граба видове рiзноманiття значно менше (22 i 20 видiв вiдповiдно). Найменше видове рiз-номанiття у ризосферi бузини - 18 видiв.
Табл. 1. Видовий склад, показники рЬноманШтя таксоном1чних груп у неметодних угрупованнях грабових diöpoe
Дослщна дшянка
грабова д1б-рова тря-сунковид-ноосокова грабова д1б-рова зелен-
№ з/п Таксон чукова
а а й а й
а о ^ 8 « ■©чо tu d »1С и р
п ^ о зд о а зг ° е з о s дз 5 >
ри ри ри ри ри
Enoplida Chitwood, 1933
1. Alaimus editorus Siddigi etHusain, 1967 + + + + +
2. Amphidellus dolichurus (deMan, 1876) Thorne, 1939 + + + + +
Сума вид1в у ряд1 Enoplida 2 2 2 2 2
Triplonchida Cobb, 1919
3. Tripula affinis de Man, 1880 + + +
4. T. filicaudata de Man, 1880 +
5. Prismalaimus dolichurus de Man, 1880 + + + + +
6. Trischistoma monochystera (de Man, 1880) Yeates, 1971 + + + +
7. Trichodorus primitivus (de Man, 1880) Micoletzky, 1922 +
Сума вид1в у ряд1 Triplonchida 3 3 4 3 1
Monchysterida Schunrmans Stekhoven et de Coninck, 1933
8. Monhystera aenariensis Meyl, 1953 +
Сума вид1в у ряд1 Monchysterida 0 0 1 0 0
Plectida Malachov, Rijicov, Sonin, 1982
9. P. armatusButschli, 1873 +
10. P. cirratus Bastian, 1865 + + + +
11. P. parietinus Bastian, 1865 + + +
12. P. parvus Bastian, 1865 + +
13. Anaplectus granulosus (Bastian, 1865) de Coninck et Schuur-mans Stekhoven, 1933 +
14. Wilsonema otophorum (de Man, 1880) Cobb, 1913 + + +
15. Bastiania gracilis de Man, 1876 + + +
CyMa BugiB y pagi Plectida 2 1 7 4 3
Mononchida Jairajpuri, 1969
16. Prionchulus musscorum (Dujardin, 1845) Wu et Hoeppli, 1929 + + + + +
17. Mylonchulus sp.1 +
18. Coomansus zschokkei (Menzel, 1913) Altherr, 1955 + + +
CyMa BugiB y pagi Mononchida 1 2 3 2 1
Dorylaimida Pearse, 1942
19. Laimydorus filiformis (Bastian, 1865) Siddigi, 1969 +
20. Messodorylaimuss bastiani (Bütschli, 1873) Andrassy, 1959 + + +
21. M. mesonyctius (Rreis, 1930) Andrassy, 1959 +
22. Eudorylaimus bryophilus (de Man, 1880) Andrassy, 1959 +
23. E. maritus Andrassy, 1959 +
24. E. monohystera (de Man, 1880) Andrassy, 1959 +
25. E. rhophalocercus (deMan, 1876) Andrassy, 1959 +
26. E. simmus (Andrassy, 1958) Andrassy, 1959 +
26. Aporcelaimus superbus (de Man, 1880) Goodey, 1951 +
28. Aporcelaimellus obtusicaudatus (Bastian, 1865) Heyns, 1965 +
29. Tylencholaimus mirabillis (Butschli, 1873) de Man, 1876 + + + +
Сума видiв у рядi Dorylaimida 1 2 11 1 1
Rhabditida Chitwood, 1933
30. Rhabditis brevispina (Claus, 1863) Butschli, 1873 + + + + +
31. Parasitorhabditis sp. + + + +
32. Cephalobus persegnis Bastian, 1865 +
33. Eucephalobus elongatus (deMan, 1880) Thorne, 1937 + + +
34. E. longicaudatus (Butschli, 1873) Steiner, 1936 +
35. E. mucronatum Kozlovska et Wasilewska, 1963 + + +
36. Cervidellus serratus (Thorne, 1925) Thorne, 1937 + + +
37. Chiloplacus propinguus (de Man, 1921) Thorne, 1937 +
38. Acrobeloides buetschli (de Man, 1884) Steiner et Buhrer, 1933 + +
39. A. nanus (de Man, 1880) Anderson, 1968 + + + + +
40. Panagrolaimus rigidus (Schneider, 1866) Thorne, 1937 + + + + +
Сума видiв у рядi Rhabditida 7 4 10 7 5
Tylenchida Thorne, 1949
41. Tylenchus davainei Bastian, 1865 + +
42. T. filiformis Butschli, 1873 + + + + +
43. T. fusiformis Thorne et Malek, 1968 + + +
44. T. limichus Nesterov, 1973 + + + + +
45. T. minutus Cobb, 1893 +
46. Rotylenchus robustus (de Man, 1880) Filipjev, 1936 +
47. Helicotylenchus pseudorobustus (Steiner, 1914) Golden, 1956 +
48. Macroposstonia rustica (Micoletzky, 1915) de Grisse et Loof, 1965 +
49. Xenocriconemella macrodora (Taylor, 1936) Grisse et Loof, 1965 + + +
50. Gracilacus audriellus (Brown, 1959) Raski, 1962 + + + +
51. Aphelenchus sp. + +
52. Aphelenchoides asterocaudatus Das, 1960 + + +
53. A. parietinus (Bastian, 1865) Steiner, 1932 + + +
54. A. pusillus (Thorne, 1929) Filipjev, 1934 + + +
55. A. saprophilus Franklin, 1957 +
56. Seinura diversa (Paesler, 1957) Goodey, 1960 + + +
Сума видiв у рядi Tylenchida 6 6 13 11 5
Разом 22 20 51 30 18
Примака: + - наявшсть виду.
У грабових д1бровах видове р1зномашття сформоване переважно за участю 6-ти ряд1в нематод, окр1м цього, в ризосфер! дуба грабово! д1брови зеленчуково! виявлено вид з ряду МопсЬуз1епёа (табл. 2). У ризосферному Грунт дуба на обох дослщних дшянках найбшьша кшьюсть вид1в 1 !хня час-тка в угрупованш належить рядам Тпр1опсЫёа, КЬаЬёШёа та Ту1епсЫёа, хоча в грабовш д1бров1 зеленчуковш е значна присутшсть вид1в ряд1в Р1есйёа та Богу1а1ш1ёа, перш! належать до бактерю!дних, а друг! - до все!дних нематод. У ризосфер! лщини та бузини значна частку в нематодному угрупованш ста-новлять види ряду Р1есйёа (13,3 1 16,7 %), що вказуе на сприятлив! умови для розвитку бактерюфапв. Повночленно представлен! тут 1 типов! хиж1 немато-ди ряду МопопсЫёа.
Табл. 2. Кшьшсть вид1в (№) I Ихня частка (%) у рядах нематод у грабових _д1бровах (0-10 см шар Грунту)_
Ряд Дослщна дшянка
Грабова д1брова трясунковидноосокова Грабова д1брова зеленчукова
ризосфера дуба ризосфера граба ризосфера дуба ризосфера лщини ризосфера бузини
N % N % N % N % N %
ЕпорЫа 2 9,1 2 10,0 2 3,9 2 6,7 2 11,1
Тг1р1опск1ёа 3 13,6 3 15,0 4 7,8 3 10,0 1 5,6
Monchysterida 0 0,0 0 0,0 1 2,0 0 0,0 0 0,0
Р1ео11ёа 2 9,1 1 5,0 7 13,7 4 13,3 3 16,7
Mononchida 1 4,5 2 10,0 3 5,9 2 6,7 1 5,6
Dory1aimida 1 4,5 2 10,0 11 21,6 1 3,3 1 5,6
Rhabditida 7 31,8 4 20,0 10 19,6 7 23,3 5 27,8
Ty1enchida 6 27,3 6 30,0 13 25,5 11 36,7 5 27,8
Разом 22 100,0 20 100,0 51 100,0 30 100,0 18 100,0
Показники загально! чисельносп Грунтових нематод у ризосферному Грунт дуба 1 граба на обох дшянках е одного р1вня, тод1 як у ризосфер! лщи-ни та бузини вони на третину менш1 (табл. 3). Проте чисельшсть р1зних тро-ф1чних груп значно в1др1зняеться. Так, якщо у грабовш д1бров1 зеленчуковш чисельшсть рослино!дних вид1в у ризосфер1 дуба становить 1,6 тис. нема-тод/м2, то в грабовш д1бров1 трясунковидноосоковш вона у 15 раз1в бшьша. Натомють протилежна тенденщя спостершаеться щодо чисельносп хижих та все!дних нематод, яких у ризосфер! дуба грабово! д1брови зеленчуково! у 49 раз бшьше. Ця особливють вказуе на бшьш сприятлив1 умови росту 1 роз-витку дуба в д1бров1 з шдлюком.
Табл. 3. Чисельшсть (особин/м2) троф1чних груп Грунтових нематод у грабових
д'/бровах
Дослщна дшянка
Троф1чна група Грабова дiброва трясунковидноосокова Грабова дiброва зеленчукова
ризосфера ризосфера ризосфера ризосфера ризосфера
дуба граба дуба лщини бузини
Рослинохдт 24000 23200 1600 800 800
Рослино-грибохдш 66800 36800 44400 16800 18400
Грибо!дт 8000 32000 8000 13600 8000
Бактерiоlдшi 43600 45600 67600 70800 68000
Хиж! 3200 4400 14000 3200 1600
Все!дш 2000 800 18800 1600 0
Разом 147600 142800 154400 106800 96800
Незважаючи на схож1 показники загально! чисельност Грунтових нематод у ризосферному Грунт дуба 1 граба на обох дшянках, маса Грунтових нематод у ризосферному Грунт дуба в грабовш д1бров1 зеленчуковш утрич1 бшьш^ шж у грабовш д1бров1 трясунковидноосоковш (табл. 4). Ця р1зниця формуеться насамперед завдяки представникам групи хижих 1 все!дних нематод, яю мають значно б1льш1 розм1ри за представниюв шших груп. Значна участь в нематодному угрупованш вшьноживучих вид1в вказуе на його бшьш
природну структурно-функцюнальну оргашзащю, що характерне первинним комплексам [3].
Табл. 4. Маса (г/м2) трофiчних груп Грунтових нематод у грабових diópoeax
Досл1дна дшянка
Тр(^чна група Грабова дiброва трясунковидноосокова Грабова дiброва зеленчукова
ризосфера дуба ризосфера граба ризосфера дуба ризосфера лщини ризосфера бузини
Рослино1дт 0,0015 0,0054 0,0001 0,0001 0,0003
Рослино-грибо1дт 0,0100 0,0055 0,0066 0,0027 0,0025
ГрибоКдш 0,0010 0,0164 0,0010 0,0027 0,0010
БактерюКдт 0,0274 0,0327 0,0363 0,0372 0,0480
Хижi 0,0084 0,0166 0,0485 0,0081 0,0063
Всеlднi 0,0233 0,0274 0,1514 0,0547 0
Разом 0,0717 0,1039 0,2439 0,1056 0,0583
Найбшьш шформативним показником дiяльностi Грунтових нематод-них угруповань е споживання енергп 1х трофiчними групами. Як вщомо, для первинних нематодних комплекшв, як сформувалися в первинних екосисте-мах незалежно вiд мiсця 1х розташування, характерною ознакою е незначне споживання енергп рослино1дними формами - не бшьше нiж 5 % [2].
У грабовш дiбровi зеленчуковiй у ризосферному Грунтi дуба, лiщини та бузини споживання енергп рослино1дними видами становить менше 1 тодi як у ризосферному Грунтi дуба та граба в грабовш дiбровi трясунковид-ноосоковiй вона у десятки разiв бiльша i перевищуе 5 °% рiвень (табл. 5). У ризосферi дуба рослиноКдш види представлен одним видом - Gracilacus aud-riellus, а в ризосферi граба - такими видами: Gracilacus audriellus, Xenocrico-nemella macrodora, Macropostonia rustica (трапляються одинок екземпляри) та Trichodorus primitivus. Чисельшсть останнього виду в кореш граба стано-вила 96 особин/пробу, причому, ^м безпосередньо! фггопатогенноК дп, цi нематоди е переносниками вiрусних захворювань деревних порщ.
Табл. 5. Споживання енергп (Q, Дж за добу/м2) трофiчними групами Грунтових _нематод та Тхня частка в угруповант (%) у грабових дiбровах_
Дослщна дшянка
Трофiчна група Грабова дiброва трясунковидноосокова Грабова дiброва зеленчукова
ризосфера дуба ризосфера граба ризосфера дуба ризосфера лщини ризосфера бузини
Q % Q % Q % Q % Q %
Рослино1дт 7 4 17 8 1 <1 <1 <1 1 <1
Рослино-грибо1дт 35 23 19 9 23 6 9 5 9 7
ГрибоКдш 4 2 42 20 4 1 9 5 4 3
БактерюКдт 67 43 78 37 93 24 96 54 114 83
Хижi 14 9 26 13 78 20 14 8 10 7
Все1дт 28 18 25 12 196 50 49 28 0 0
Разом 155 100 207 100 394 100 178 100 138 100
У гpaбoвiй дiбpoвi зeлeнчyкoвiй y pизocфepнoмy rpyrni дyбa, лiщини виявлeнo лише двa види: Gracilacus audriellus, Xenocriconemella macrodora, яю тpaпляютьcя пooдинoкими ocoбинaми. У pизocфepi 6узини виявлeнo ro-oдинoкi ocoбини фiтoгeльмiнтiв з poдини гoплoлaймiд: Rotylenchus uniformis i Helicotylenchus pseudorobustus.
Рocлинo-гpибoïднi фopми тaкoж мaють кpaщi yмoви для poзвиткy y гpaбoвiй дiбpoвi тpяcyнкoвиднoocoкoвiй, дe ïxня чacткa в yгpyпoвaннi cтaнo-вить 9 % y pизocфepi гpaбa i 23 % y pизocфepi дyбa, тoдi як y гpaбoвiй дiбpoвi зeлeнчyкoвiй дай пoкaзник cтaнoвить лише 5-l %. To6to, y гpaбoвiй дiбpoвi тpяcyнкoвиднoocoкoвiй pocлинoïднi тa pocлинoïднi-гpибoïднi фopми мaють нaбaгaтo бiльшi пoкaзники чиceльнocтi, мacи тa cпoживaння e^pri^ щo зтач-нo пoгipшye caнiтapнy cитyaцiю y лicoвиx бioгeoцeнoзax i дae змoгy зapaxyвa-ти тaкi нeмaтoднi yгpyпoвaння дo ^c^mx, a в pизocфepi гpaбa - i дo пoтeн-цiйнo пaтoгeнниx.
Зaгaльним пoкaзникoм стену нeмaтoднoгo yгpyпoвaння e йoгo ^ero cфopмoвaнocтi (MI). У гpaбoвiй дiбpoвi тpяcyнкoвиднoocoкoвiй y pизocфepнo-му rpymi дyбa вiн cтaнoвить 2,l, a гpaбa - 2,6. У гpaбoвiй дiбpoвi зeлeнчyкoвiй y pизocфepнoмy rpyrni дyбa вiн дopiвнюe 3,6, лщини - 3,2 i бузини - 2,0. Шйбшьш пpиpoднa opгaнiзaцiя нeмaтoднoгo yгpyпoвaння e в pизocфepнoмy rpyrni дyбa тa лiщини гpaбoвoï дiбpoви зeлeнчyкoвoï, в якиx, пopiвнянo з шши-ми дiлянкaми, пepзиcтeнтнi види мaють нaйкpaщi yмoви для cвoгo poзвиткy.
Зaгaлoм фopмyвaння yгpyпoвaнь rpyнтoвиx нeмaтoд знaчнoю мipoю зaлeжить вщ cтpyктypнoï opгaнiзaцiï гpaбoвиx дiбpoв. У pизocфepi дyбa зa та-явнocтi пiдлicкy фopмyeтьcя нaйбiльш пpиpoднe piзнoмaнiття фiтoнeмaтoд, якe xapaктepизyerьcя мiнiмaльним штативним впливoм фiтoгeльмiнтiв нa га-peнeвy cиcтeмy дyбa, a ocнoвнa мaca кpyглиx чepвiв пpaцюe нa poзклaд вщ-мepлoï opгaнiчнoï peчoвини. B aнтpoпoгeннo cпpoщeниx дiбpoвax зa вдаут-нocтi пiдлicкy в pизocфepi дyбa вiдбyвaerьcя знaчнe збiднeння видoвoгo piз-нoмaнiття кpyглиx чepвiв rpyнтy, змию^тмя чacткa cпoживaння eнepгiï мiж тpoфiчними гpyпaми нeмaтoд, зoкpeмa знaчнo збiльшyeтьcя викopиcтaння eнepгiï фiтoгeльмiнтaми, якi живлятьcя нa кopeняx дyбa i гpaбa.
Лiтepатypа
1. Koзлoвcький М.П. Б^тич^ piзнoмaнiття rpyнтoвиx фiтoнeмaтoд pocлинниx тояав Укpaïнcькиx Kapпaт / М.П. Koзлoвcький // Bicник Львiвcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy 1м. Iвaнa Фpaнкa. - Cep.: Бioлoгiчнa. - Льв1в : Bид. цeнтp ЛHУ 1м. Iвaнa Фpaнкa. - 2002 a. - Bип. 2B. - C. 21B-231.
2. Koзлoвcький М.П. Оцiнкa фyнкцioнaльнoï opгaнiзaцiï rpyнтoвиx бeзxpeбeтниx нa oc-фiтoнeмaтoдниx yгpyпoвaнь / М.П. Koзлoвcький // Bicник Львiвcькoгo нaцioнaльнoгo уш-
вepcитeтy 1м. Iвaнa Фpaнкa. - Cep.: Бioлoгiчнa. - Льв1в : Bto. цeнтp ЛHУ 1м. fearna Фpaнкa. -2002 б. - Bип. 31. - C. 146-154.
3. Koзлoвcький М.П. Фiтoнeмaтoди нaзeмниx eкocиcтeм Kapпaтcькoгo peгioнy / М.П. Koзлoвcький. - Льв1в : Bto^o "Maнycкpипт", 2009. - 31б c.
4. Бoльшaкoв B.H. ^вый пoдxoд к oцeнкe cтoимocти биoтичecкиx кoмпoнeнтoв eкocиc-тeм / B.H. Бoльшaкoв, H.C. Kopытин, Ф.B. Kpяжимcкий, B.M.Шишмapeв // Экoлoгия. - 199B.
- № 5. - C. 339-34B.
5. Bыcoцкий r.H. Избpaнныe тpyды / r.H. Bыcoцкий. - М. : Ceльxoзгиз, 1960. - 435 c.
6. Mopoзoв Г.Ф. Учeниe o лece / Г.Ф. Mopoзoв. - М.-Л. : Гocлecбyмиздaт, 1949. - 456 c.
l. Hecтepoв П.И. Фитoпapaзитичecкиe и cвoбoднoживyщиe нeмaтoды югo-зaпaдa CCCP.
- Kишинeв : Bид-вo "Штиинцa", l9l9. - 316 c.
22
Збipник наyково-тexнiчниx пpаць
8. Погребняк П.С. Общее лесоведение / П.С. Погребняк. - М. : Сельхозиздат, 1963. - 399 с.
9. Суменкова Н.И. О методах приготовления препаратов нематод для морфотаксономи-ческих исследований / Н.И. Суменкова // Фитогельминтологические исследования. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - С. 127-136.
10. Тулаганов А.Т. Фитонематоды Узбекистана / А.Т. Тулаганов, А.З. Усманова. - Ташкент : Вид-во "Фан", 1978. - Т. 2. - 444 с.
11. Bongers T. The maturity index: an ecological measure of environmental disturbance based on nematode species composition / T. Bongers // Oecologia. - 1990. - Vol. 83. - Pp. 14-19.
12. Dugner W. Methoden der Bodenbiologie / W. Dugner, H.I. Fiedler. - Stuttgart; New York : Fischer, 1989. - 432 s.
13. Yeates G.W. Feeding habits in soil nematode families and genera - an outline for soil eco-logists / G.W. Yeates, Т. Bongers, R.G. M. De Goede, et al. // J. Nematol. - 1993. - Vol. 25. -Pp. 315-331.
14. Ferris H. Population energetics of bacterial-feeding Nematodes: respiration and metabolic rates based on CO2 production / H. Ferris, S. Lau, R. Venette // Soil Biol. Biochem. - 1995. - Vol. 27 (3). - Pp. 319-330.
Козловский М.П., Бондаренко Т.В. Влияние подлеска в грабовых дубравах на формирование группировок почвенных нематод
Приведены результаты исследований видового разнообразия, количественных показателей, массы и потребления энергии трофическими группами почвенных нематод в грабовых дубравах. Установлено соотношение таксономических групп и количественные характеристики нематодных группировок. Показана позитивная роль подлеска в формировании фитонематодных группировок в грабовых дубравах.
Ключевые слова: грабовые дубравы, подлесок, группировки нематод, фито-гельминты, потребление энергии, санитарная ситуация.
KoylovskujM.P., Bondarenko T.V. Undergrowth effect for the formation of soil nematodes groups in hornbeam oak woods
Displaying results of the research of the species diversity, population parameters, mass and energy consumption of the trophy groups of soil nematodes in hornbeam oak woods. Correlation of taxonomical groups and quantitative descriptions of nematodes groups are determined. Shown the positive undergrowth role in the formation of the nematodes groups in hornbeam oak woods.
Keywords: hornbeam oak woods, undergrowth, nematodes groups, fitohelminty, energy consumption, health situation.
УДК632:634.791.937 Проф. В.Ф. Дрозда, д-р с.-г. наук; ст. наук. ствроб.
М.О. Кочерга, канд. с.-г. наук; проф. С.Д. Мельничук, д-р бюл. наук;
проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук; здобувач В.Б. Брайко1 -НУ бюресур^в i природокористування Украти, м. КиИв
особливост1 бюлогн, екологн та контроль чисельност1 каштаново1 мшуючо1 мол1 САМБЯАЯ1А ОНШйБИА ОЕ5СИ. & 01М1С (ЬБРЮОРТБЯА, СЯАСШАШЮАБ) в умовах украшського пол1сся
Дослщжено бюлопчш, (^зюлопчш та еколопчш особливосп розвитку кашта-ново! молi в умовах Полюся Укра!ни. Показано, що ефективна частина популяци мо-лi становить 46,1 % з масою лялечок 1,01-1,5 мг. Встановлено, що складовi елементи технологи контролю чисельност ф™фага Грунтуються на специфщ та характерi розвитку окремих його стадш з врахуванням критичних перiодiв в онтогенеза Впер-
1 Наук. керавник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв
