CC BY
12
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.8
4. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 264 с.
5. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч. зап. МОПИ им. Н.К. Крупской. - 1962, т. 109, № 1. - С. 3-182.
6. Одум Ю. Экология. - М.: Мир,1986, т.2. - 376 с.
7. Glowacinski Z. Wtorna sukcesja ptakyw w dojrzewajacym ekosystemie lesnym. -Warszawa-Krakyw: PWN, 1981. - 64 s.
8. Glowacinski Z., Kozlowski J., Weiner J. Energy flow and nutrient cycling in the bird population in Niepolomice Forest// Functioning and management of forest ecosystem in an industrial region of southern Poland. - 1982. - S. 64-79.
9. Gorecki A. A role of the consumers in Niepolomice forest// Functioning and management of forest ecosystem in an industrial region of southern Poland. - 1982. - P. 65-81.
10. Tomiaiojж L. The combined version of the mapping method// Bird Census Work and Nature Conservation. - Gottingen, 1980. - P. 92-106._
УДК 630.182: 632.651 М.П. Козловський - 1н-т
екологи Карпат НАН Украти
ВПЛИВ Г1ДРОЛОГ1ЧНОГО РЕЖИМУ НА УГРУПОВАННЯ Ф1ТОНЕМАТОД У ЗАПЛАВНИХ Д1БРОВАХ
Наведено результати дослщжень впливу умов зволоження в ясеневих дiбровах на формування грунтових угруповань ф^онематод.
Ключов1 слова: ясеневi дiброви, ф^онематоди, трофiчнi групи, бюшдикащя.
M.P. Kozlovsky
Influence of humidity conditions onto the soil phytonematod communities
in ash-oak forests
The results of investigation of humidity conditions influence onto the soil phytonematod communities forming in ash-oak forests are given.
Keywords: ash-oak forests, phytonematods, trophical groups, bioindication.
Природш заплавш ясенево-д1бров1 люи у верх1в'1 басейну р. Дшстер залишилися на однш дшянщ у заповщному урочишд "Кош1в". Ця екосистема мае первинну структуру угруповання i при повенях й паводках заливаеться водами Дшстра. У наш час основш лiсовi територи знаходяться за дамбами, що призвело до змш пдролопчного режиму i зумовило змши флори i фауни. Мiзернi плошд природних заливних лiсiв потребують невщкладного вивчен-ня, оскшьки це мае надзвичайно велике значення для вщновлення подiбних лiсiв на данiй територiï в майбутньому.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш показав, що однiею з груп грунтовоï фауни, яка може ютотно впливати на функцiонування люових еко-систем, е фiтонематоди (R. G.M. Goede & H. Decker, 1993 R. G.M. Goede, 1996; L. Hanel, 1996; L. Ruess, 1995 та rnmi). Недослщженою залишаеться проблема змiн фiтонематодних угруповань унаслщок змiн гiдрологiчного режиму. У ль тературi ми не зустрiчали конкретних даних щодо цiеï проблеми. Можна при-пустити, що лiмiтуючим фактором обмеження чисельност грунтових фiтоне-матод може бути недостатня кшьюсть води в грани, а ïï надлишок не мав би впливати на 1'х чисельнiсть, оскiльки фiтонематоди належать до водних орга-нiзмiв. Однак, невщомо, як на формування нематодних угруповань буде впливати шша грунтова фауни, яка розвиваеться в умовах меншо1' зволоженостi.
Украшський державний лкотехшчний унiвeрcитeт
Мета дocлiджeнь - визначити якiснi i кшьюст змiни угруповань фь тонематод шд впливом змiни гiдрологiчного режиму в ясеневих дiбровaх.
Об'ектами дослiджень були природш зaплaвнi лiси, якi знаходяться на постшно зaлiсенiй територiï, у долиннш чaстинi Днiстрa в межах Верхньод-нiстровськоï aлювiaльноï рiвнини. У дiбровi (Fraxineto - Quercetum aegopodi-osum, №1), яка знаходиться за дамбою, е три яруси iз домшуванням дуба (Qu-ercus robur), ясена звичайного (Fraxinus excelsior) та липи серцелисто1' (Tilia cordata) i домшок клена польового (Acer campestre). Проективне вкриття трав'яного покриву становить коло SC %. Серед трав домшують Aegopodium podagraria, Lamium maculatum, Galeobdolon luteum. Моховий покрив - до 20 % (опис дшянок наводиться за Чернявський та шш^ 2CCC). Умовно корш-на дiбровa (Ulmuseto - Acereto - Quercetum aegopodiosum, № 2) також мае три яруси, дерева рiзновiковi, домшуе дуб звичайний, менша частка клена польового, в^в гладкого i корковий (Ulmus laevis, зрщка - U. suberosa), ясена звичайного, липи серцелисто1', граба звичайного (Carpinus betulus), у понижен-нях вшьхи клейко1' (Alnus glutinosa). З трав наявш Aegopodium podagraria та Lamium maculatum, Stellaria media, Alliaria petiolata, Anthriscus sylvestris, Ru-bus caesius та шшь На пониженях поширеш: Iris pseudacorus, Impatiens noli-tangere, Glechoma hederaceae, та шшь
Шд час дослщжень користувались загальноприйнятими методиками (Суменкова, 197S; Dunger, Fiedler, 19S9). Мaтерiaл для видшення фггонематод вщбирали тричi на рiк (весна, лгго, осiнь). Видiляли нематод модифiковaним методом Бермана. Шдрахунок кiлькостi та визначення видового складу фгтоне-матод проводили, використовуючи мiкроскоп "JENAVAL". Подiл фггонематод на трофiчнi групи проводили за класифжащею Yeates, T. Bongers, et al, 1993.
Внаслщок дослiджень було зареестровано 90 видiв фiтонемaтод, що належать до семи рядiв. Вища видова рiзномaнiтнiсть зареестрована в неза-топлювaнiй екосистемi (№1) - 72 види, 69 з яких знайдеш у грунт та 30 у шдстилщ. Тiльки у пiдстилцi виявлено три види - Plectus armatus P. longicau-datus, Rhabditis ozycerca, як не трапляються у грунп, вс вони належать до групи бактерюфапв (за класифжащею Yeates, T. Bongers, et al, 1993). У грун-ri, порiвняно з тдстилкою, у всiх трофiчних груп вище видове рiзномaнiття, зокрема у групах рослинощно-грибощних, хижих, всещних нематод кшьюсть видiв збiльшуeться у три рази, а у груш хижо-всещних у десять раз (табл.).
У затоплювальнш дiбровi (№2) виявлено тiльки 50 видiв фiтонемaтод, 4S з яких знайдеш у грунт i тшьки двадцять у пiдстилцi. Тiльки у шдстилщ виявлено два види - Aphelenchoides composticola i A. parietinus, яю належать до групи мжогельмштв i не були зареестроваш у грунть Як i у попереднш екосистемi у зaтоплювaльнiй дiбровi у грунт, порiвняно з пiдстилкою, у вЫх трофiчних груп вище видове рiзномaнiття, проте такого значного збшьшення числа видiв не спостерiгaeться. Зокрема грибощш види тут у шдстилщ вщ-сутнi, а у груш всещних нематод видове рiзномaнiття не зростае, тодi як у групах рослинощно-грибощних i бaктерiофaгiв воно зростае у два рази. Найбшьше збшьшення числа видiв (у десять раз) спостер^аеться у типових хижих нематод.
374
Заповвдна справа в Гaличинi, на Подь^ та Вoлинi
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
Загалом видове рiзноманiття трофiчних груп нематод у незатоплю-вальнiй дiбровi е значно вищим, що вказуе на бiльш сприятливi умови ïx роз-витку i бiльш ефективне використання енергп. Зокрема, загальна кiлькiсть видiв хижих, всеïдниx i xижо-всеïдниx форм тут становить 25 видiв, тодi як у затоплюванiй дiбровi тшьки 15 видiв (табл.).
Табл. Ктьшсть eudie у трофiчних групах фптонематод
Троф1чна група Дослвдна д1лянка
Незатоплювана д1брова (№1) Затоплювана д1брова (№2)
тдстилка грунт разом тдстилка грунт разом
Рослиновдт 4 8 8 5 7 7
Грибовдт 1 1 1 0 2 2
Рослино-грибовдт 3 10 10 3 7 9
Бакторювдт 16 25 28 9 17 17
Хиш 3 9 9 1 10 10
Всевдт 2 6 6 1 1 1
Хижо-всеïднi 1 10 10 1 4 4
Разом 30 69 72 20 48 50
У дiбровi, яка знаходиться за дамбою, створюються бшьш сприятливi умови не тшьки для розвитку бiльшоï кшькосп видiв, але й бiльшоï ïx чи-сельностi. У незатоплюванш дiбровi маса нематодного угруповання становить 19,9-21,6, тодi як у затоплюванш 9,3-14,1 кг/га, причому понад 99 % ще1" маси належить сапробiотичним i хижим формам нематод. В обох дiброваx частка рослинощних видiв е низькою, що вказуе на задовшьну санiтарну си-туащю в цих екосистемах. Згiдно з запропонованою нами класифiкацiею (Козловський, 1996) вони належать до первинних нематодних комплекшв. За показниками видового рiзноманiття i потужшстю нематодного угруповання незатоплювана дiброва наближаеться до грабових дiбров.
Загалом можна констатувати, що покращення гiдрологiчного режиму в ясеневих дiброваx сприяе розвитку бiльшоï кiлькостi вшьноживучих видiв фь тонематод, ïx чисельност та маси, що позитивно позначаеться на процесах роз-кладу вщмерло1" органiки. Поряд iз цим необхщно зазначити, що заплавнi дiб-рови мають низьку чисельнiсть рослинощних видiв, що вказуе на нормальну саштарну ситуацiю i характеризуе 1'х як стшю угруповання. Зважаючи на необ-xiднiсть лiсовiдновлення у долиннiй частит р. Дшстер, затоплюваш ясеневi дiброви можуть бути еталоном природноï структури лiсовиx угруповань у да-ному реп от.
Л1тература
1. Козловський М.П. Ф^онематодш комплекси первинних i вторинних екосистем Кар-патського репону// Науков записки Льв1вського державного природознавчого музею. - Льв1в, 1996, т. 12. - С. 42-46.
2. Суменкова Н.И. О методах приготовления препаратов нематод для морфотаксоно-мических исследований// Фитогельминтологические исследования. - М, 1978. - С. 127-136.
3. Чернявський М.В., Ященко П. Т., Геник Я.В., Шмщт П.А., Глазер Т. Р1внинш люи верхньо! частини долини Днютра i оцшка р1вня ïx трансформаций Дослщження басейно-вох екосистеми Верхнього Днютра. - Льв1в, 2000. - С. 75-94.
4. Dunger W. & H.J. Fiedler. Mephoden der Bodenbiologie. - Stuttgard, New York (Gustav Fischer Verlag), 1989. - 432 s.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
5. Goede, R. G. & H. Decker (1993): Effects of liming and fertilization on nematode communities in coniferous forest soil. - Pedobiologia 37: 193-209.
6. Goede, R. G. (1996): Effects of sod-cutting on the nematode community of a secondary forest of Pinus sylvestris L. - Biol. Fertil. Soils 22: 227-236.
7. Hanel, L. (1996): Comparison of soil nematode communities in three spruce forests at the Boubin Mount, Czech. Republic. - Biologia 51: 485-493.
8. Ruess, L. (1995): Nematode fauna in spruce forest soil: a quantitative/qualitative comparison. - Nematologica 41: 106-124.
9. Yeates, G. W., T. Bongers, R. G. M. de Goede, D.W. Freckmann & S.S. Georgieva: Feeding Habitats in Soil Nematode Families and Genera - An Outline for Soil Ecologists. - Nemato-logy 25/3. - 1993- P. 315-331. _
УДК 630*15 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
РАТИЧН1 В УМОВАХ НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
В упддях НПП "Стшвсью Бескиди" трапляються чотири види ратичних: Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L. Проаналiзовано стан популяцп ратичних, стащальне поширення. Основними факторами, що впливають на 1х чисельшсть, е умови зимiвлi, хижаки, браконьерство.
Ключов1 слова: НПП "Сколiвськi Бескиди", Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L.
P.B. Khojesky - USUFWT Hooh animals in the environment of NNP "Skolyvsky Beskydy"
On the territory of NNP "Skolyvsky Beskydy" exit four species of hoot animals: Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L. We have analysied population state of the hoot animalse, station of Liing. Main factors wich influence on their auantity are conditition of their Living threw the winter, predactors, and iuegal hunting.
Keywords: Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L.
Нащональний природний парк "Скол1всью Бескиди" оргашзований у 1999 р. з метою збереження ландшафтв захщно! частини Украшських Карпат з типовими та ушкальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, еколопчне, рекреацшне значення, в межах Дрогобицького, Скол1вського i Турювського райошв Льв1всько! област у басейнах р. Стрий та 11 притоки Ошр. За фiзико-географiчним районуванням парк розташований у межах райошв Верхньодшстровських та Стшвських Бескид, займае шв-тчт макросхили останшх з абсолютними висотами вщ 600 до 1200 м. Ос-новш хребти простягаються з швшчного заходу на пiвденний схщ i розчлено-ванi на окремi вершини верхiв,ями численних потокiв.
Кшмат парку м'який, помiрно теплий i вологий. Зима з частими вщли-гами при температурi вiд 0 до +5 °С. Тривалiсть вегетацiйного перiоду стано-вить 180 дшв. Середня температура сiчня -4-6 °С, липня +15-18 °С при максимальны +30 °С i мшмальнш -31 °С. Опадiв випадае 800-1100 мм на рш. Середня висота сшгового покриву становить бiля 40 см.
На територи парку збереглися рештки природних високопродуктив-них i бiологiчно стiйких деревостанiв - вiковi чистi буковi лiси природного походження, еталонш смерековi та ялицевi люи. Багатий i рiзноманiтний ви-довий склад фауни у Стшвських Бескидах. Вивчення видового складу, сис-
376
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
