УДК 619:636.082.456:636.2
Гончаренко В.В., Калиновський Г. М., Журавльов В.Д., Омеляненко М.М. ®
Житомирський нацюнальний агроеколог1чний утеерситет
ВПЛИВ ОЛП ЛИМОННИКА НА Б1ОХ1М1ЧНИЙ СКЛАД КРОВ1, ПЕРЕБ1Г ОТЕЛЕННЯ ТА П1СЛЯ ОТЕЛЬНОГО ПЕР1ОДУ У НЕТЕЛЕЙ МОЛОЧНО1 ЧЕРВОНО-РЯБО1 ПОРОДИ
Вступ. У ветеринарнiй практищ використовують великий арсенал лiкарських рослин, що обумовлено вмiстом у !х складi бiологiчно активних речовин у виглядi комплексiв. При надходженнi в оргашзм навiть у малих дозах вони викликають певний фiзiологiчний ефект покращують умовно-рефлекторну дiяльнiсть та посилюють збудливi процеси в корi головного мозку, стимулюють серцево-судинну систему та дихання, функцiю шлунково-кишкового тракту, вирiвнюють кров'яний тиск, знижують рiвень цукру в кровi, розширюють периферичнi кровоносш судини, посилюють скоротливiсть матки. Вони набагато дешевшi вiд !х синтетичних аналопв [1-3].
Анал1з останн1х дослщжень. Дiя препаратiв з китайського лимоннику щкавила багатьох науковцiв, якi дослщжували впливу на нервову систему собак, дш водних, спиртових та ефiрних витяжок лимонника на цукропониження у кролiв, можливiсть корекци препаратами лимонника кл^инних проявiв дисадаптаци при хрошчному холодовому стресi у бiлих щурiв. Препарати iз насiння лимоннику дозволен для медичного застосування в якост стимулятора центрально! нервово! системи [1-3].
При застосуванш препаратiв iз лимонника стимулюючий ефект настае через 30—40 хвилин, його дiя продовжуеться приблизно 6 годин i не викликае виснаження нервових клггин [2,3].
Мета роботи - дослщити вплив оли лимонника на бiохiмiчний склад кровi, перебiг отелення нетелiв i пiсляотельного перiоду у корiв-первiсток.
Матер1ал 1 методи досл1дження.
Дослщ проведений у весняний перiод за прив'язно-вигульного утримання на 20 нетелях-аналогах украшсько! червоно-рябо! породи, якi були подшеш на дослiдну та контрольну групу по 10 тварин у кожнш. Протягом 3 -х дшв перед початком дослщу у вах тварин вимiрювали температуру, пульс та дихання. Термш отелення визначали за даними запиав журналу штучного оЫменшня та за результатами клiнiчного дослщження.
За 3-5 годин до отелення вщ всiх тварин була вдабрана кров для бiохiмiчного дослiдження, пщшюрно введено по 10 мл оли лимонника нетелям дослщно! групи. Через одну годину тсля отелення повторно вщ всiх тварин вiдбирали кров для лабораторного дослщження (див. рисунок).
® Гончаренко В.В., Калиновський Г. М., Журавльов В.Д., Омеляненко М.М., 2010
48
н о о
о -
ев
"(Я о а И
Ч
м
н о
н о
а
н
о а
X
ч
щ
н о
о -
о
а
щ
г '3
о а И
ч оа
и 5
® -Я <и а
а а
а в
в в - -
Я о
•Й а
я К
и
Рис. Схема дослвдження
Результати дослщження та Ух обговорення.
Протягом трьох днiв перед початком дослiду у нетелiв обох груп показники температури, пульсу та дихання змшювались в фiзiологiчних межах. 1з 13 визначуваних бiохiмiчних складникiв кровi 11 коливались у фiзiологiчних межах, а вмют глобулiнiв на 14-16% був вищим за верхню фiзiологiчну межу, альбуммв на 2-4% нижчим за фiзiологiчну константу (табл. 1).
Вважаемо, що зменшення концентраци альбумiнiв за рахунок збшьшення глобулiнiв в обох групах вщображае фiзiологiчнi змiни в органiзмi нетелiв в останнi мiсяцi плодоношення, що погоджуються iз даними шших авторiв [4-6]. Отже, як свщчать наведенi данi (табл. 1), загальний стан i обмiн речовин в органiзмi нетелiв перед початком дослщу був задовiльним.
Вмiст загального кальцш та неорганiчного фосфору в кровi тварин до отелення та тсля отелення майже не змiнився. За верхню межу норми через 1 годину тсля отелення пщвищився вмкт в кровi глюкози та холестеролу в обох групах, а креатиншу лише в дослщнш групi.
49
Таблиця 1.
Результати 6ioxiMi4Horo дослщження кров1 нетелiв М±т, n=20.
№п/п Бюх1м1чт показники Дослщ (введення препарату), n=10 Контроль n=10
За 3-5 години до отелення Через 1 годину тсля отелення За 3-5 години до отелення Через 1 годину тсля отелення
1. Глюкоза, ммоль/л 3,14±0,046 4,5±0,045* 3,12±0,044 3,75±0,033
2. Заг. бшок, г/л 72,13±1,04 77,3±0,4* 72,23±0,92 73,43±1,2
3. Альбумши, % 35,94±0,847 43,25±0,326* 34,0±0,43 37,5±0,72
4. Глобулши,% 64,06±0,847 56,75±0,326* 66,0±0,43 62,5±0,72
5. Заг. бтрубш, мкмоль/л 5,76±0,295 7,34±0,084* 6,20±0,21 8,37±0,13
6. Креатинш, мкмоль/л 96,62±2,853 189,40±1,402* 101±0,9 138,60±2,2
7. Сечовина, ммоль/л 3,72±0,024 5,72±0,081* 3,34±0,062 4,71±0,045
8. АСТ, од/л 35±0,992 40,62±0,225 39,82±1,0 39,3±0,945
9. ЛФ, од/л 141,83±6,1 184,05±1,2* 144,42±3,1 139,5±0,843
10. Холестерол ммоль/л 2,91±0,091 4,13±0,05* 3,0±0,11 3,8±0,075
11. ЛДГ Од/л 1183,0±34,46 1296,9±16,245* 1150,5±22,144 2018,5±13,12
12. Са, ммоль/л 2,60±0,074 2,64±0,02 2,60±0,08 2,61±0,03
13. Р, ммоль/л 1,5±0,06 1,4±0,032 1,51±0,06 1,32±0,021
Пор1вняно з контролем тсля отелення р<0,001-*.
У кор1в-перв1сток дослщно! групи через годину тсля отелення бюх1м1чний склад кров1 характеризувався збшьшенням в ф1з1олог1чних межах умкту загального бшку, концентраци альбумЫв, загального бшрубшу, сечовини, АСТ, ЛФ, ЛДГ.
Збшьшення вмкту глюкози в кров1 тварин обох груп тсля отелення можна пояснити стресовим явищем тд час отелення. Вщомо, що в кров1 тд час отелення збшьшуеться концентращя адреналшу, який мобшзуе глжоген в уЫх тканинах оргашзму, в тому числ1 i в матщ. Глжоген - полюахарид глюкози. Пщ час глiкогенолiзу з молекули глюкози утворюеться три молекули АТФ [5], що е джерелом енерги для скорочення м'язiв, iнтенсивнiсть якого пiд час отелення надзвичайно висока.
Одним iз показникiв бiохiмiчного складу кровi, який заслуговуе особливо! уваги, е креатинш. Установлено, що напередодт родiв, завдяки скороченню м'язiв матки, розмiщення плода в матщ змiнюеться, на що потрiбна значна затрата енерги [5]. Креатинш е похщним i кшцевим продуктом метаболiзму креатину, при розпадi якого утворюються новi сполуки, що е
50
джерелом енерги для скорочення M^3iB матки [5,6], в 0CH0Bi якого е перетворення хiмiчно! енерги в мехатчну. Процеси, що лежать в основi м'язового скорочення i розслаблення, залежать вiд надходження енерги, джерелом яко! е АТФ. Отже креатинкшазний механiзм, глiколiз (глiкогенолiз) та окиснювальне фосфорилування [5] являються джерелом утворення АТФ, що забезпечують iнтенсивнiсть перейм i потуг тд час отелення.
У зв'язку з розсмоктуванням жовтого тша яечника та вигнанням плодово! плаценти i3 оргатзму змiнюеться гормональний статус тварин i концентрацiя прогестерону поступово знижуеться, а естрадюлу зростае. Оскiльки всi статевi гормони е стеридами, якi складаються i3 жирних кислот i холестеролу [6], то ми вважаемо, що збшьшення концентраци холестеролу в кровi е потенцiйним резервом утворення естрогешв i важливим показником вiдновлення статево! функци органiзму.
В контрольнiй грут тварин бiохiмiчний склад кровi через одну годину тсля отелення порiвняно з доотельним перiодом дещо змшився. Так, пiсля отелення наступило збшьшення в фiзiологiчних межах умiсту загального бiлка, концентраци альбумiнiв, загального бшрубшу, креатинiну та сечовини. Цi показники вщображають обмiн речовин та iмунний статус тварин i свiдчать про стан оргашзму тсля отелення. Кшьккть загального кальцш та неорганiчного фосфору майже не змшилася. Були вищими за фiзiологiчнi константи чотири показники вмкт глюкози на 0,45 ммоль/л, концентращя глобулiнiв на 12,5 %, холестерину на 0,16 ммоль/л та актившсть ЛДГ на 518,5 Од/л.
Через годину тсля отелення збшьшився в кровi дослщно! групи корiв-первiсток, порiвнюючи з контрольною групою, вмiсту глюкози на 0,75 ммоль/л (р<0,001),загального бiлка на 3,87 г/л (р<0,001), концентраци альбумiнiв на 5,75 % (р<0,001), креатинiну на 50,8 мкмоль/л (р<0,001), сечовини на 1,01 ммоль/л (р<0,001), активнiсть АСТ на 1,32 Од/л, ЛФ на 44,55 Од/л (р<0,001), кшькост холестеролу на 0,33 ммоль/л (р<0,001).
В контрольнш групi, порiвняно з дослiдною групою тсля отелення, наступило збшьшення в кровi активност ЛДГ на 721,6 Од/л (р<0,001). Такий стан ми пояснюемо накопиченням в органiзмi корiв-первiсток продуктiв розпаду тканин плодово! плаценти, яю негативно дiють на печшку. Оскiльки активнiсть ЛДГ е досить високою в гепатоцитах, то незначне навантаження чи пошкодження печiнки веде до li зростання в кровi [5,6].
Наведенi данi свiдчать, що ^м пiдготовчо! тривалiсть стадiй виведення плода i вигнання послiду в дослщно! i контрольно! груп була рiзною.
Стадiя виведення плода у нетелей дослщно! групи тривала 20,2 хв, а в контрольно! - 57,3 хв, що на 37,1 хв довше (р<0,001), послщова на 176,5 хв, та 356,4 хв, що на 179,9 хв довше (р<0,001) (табл.2).
51
Таблиця 2
Переб1г отелення нетел1в та шсляотельний першд у кор1в-первкток
Показники Групи
Дослвд, n=10 Контроль, n=10
Вiк нетелiв при отеленнi, днiв 884 891
Отелилось нетелей: 10 10
Тривалють стадiй отелення:
шдготовчо! год. 28,1 28,5
виведення плода хв 20,2*** 57,3
послщово! хв 176,5*** 356,4
Переб^ отелень:
Фiзiологiчного, гол. 10 4
з акушерською допомогою: в т.ч. - 3
Затримання послiду - 3
Жива масса телят, кг 27,4 27,1
1нтервал вiд отелення до прояву першого статевого циклу, дшв 45 3*** 76,2
Пор1вняно з контролем р<0,001-***.
Нами також установлено, що штервал вщ отелення до прояву першого статевого циклу у кор1в-первкток дослщно! групи становив 45,3 дш, а в контрол1 76,2 дня, що на 30,9 дшв довше (р<0,001).
В доступних джерелах л1тератури ми не найшли вщомостей про вплив препарата лимонника на функцш м'яз1в. Отримаш нами даш дають можливкть припустити, що ол1я лимонника введена нетелям за 3-5 годин до отелення, мае виражений стимулювальний i корегувальний влив на обмш речовин в оргашзм1, зокрема креатинюназний мехашзм, гл1кол1з (гл1когенол1з) та окиснювальне фосфорилування. Наше припущення грунтуеться на результатах анал1зу переб1гу отелення (табл. 2) i тсляотельного перюду у кор1в-первкток.
Висновки.
1.Ол1я лимонника, вперше виготовлена i застосована в ветеринарнш медициш, негативно не вплинула на ф1зюлопчний статус i бюх1м1чний склад кров1 нетел1в.
2.Введена пщшюрно в доз1 10 мл ол1я лимонника за 3-5 годин до отелення мала виражену корегувальну дш на обмшш процеси, що проявилося у пщвищенш в кров1 вмюту глюкози (на 1,36 ммоль/л) i загального бшка (на 5,17 г/л), збшьшенням в ф1зюлопчних межах умкту альбуммв, загального бшрубшу, креатиншу, сечовини, холестеролу, загального кальцш, зростання активност АСТ, ЛФ, ЛДГ та зменшенням глобулмв i неоргашчного фосфору.
3.Ол1я лимонника мае виражену стимулювальну дш на переб1г бюх1м1чних процеЫв креатинюназного мехашзму, гл1кол1зу (гл1когенол1зу) i окиснювального фосфорилування, що впливае на штенсившсть перейм та потуг i переб1г шволюцшних процеав тсля отелення, оскшьки в кор1в-первюток
52
дoслiднoï ^упи стaдiя виведення плoдa скopoтилaся на 37,1 xв, вигнання пoслiдy на 179,9 xв, пеpioд вiд oтелення дo oсiменiння на 30,9 днiв.
Л^ература
1.Пpянo-apoмaтические и пpянo-вкyсoвые paстения /Дудченто Л. Г., Koзьякoв А. С., ^ивен^ В. В./ — K. : Нау^ва думка, 1989. — 304 с.
2.Усенто Н. В Деpевья, кyстapники и лианы Дальнего Вoстoкa.— Xaбapoвск: Kнижнoе издaтельствo, 1984 272 с.
3. Целебные клaдoвые пpиpoды /Cтекoльникoв Л.И., Myxop В.И./ Мн.: Уpaджaй, 1981. 271с.
4^axaprn В.В. Бioxiмiчний склад кpoвi кopiв-пеpвiстoк дo i пiсля poдiв / В.В. Зaxapiн // Збipник нayкoвиx пpaць ЛНАУ. Cеpiя Ветеpинapнi науки. - №. 92. - 2008. - С. 64-68.
5.Ветеpинapнa клЫчна бioxiмiя / [Левченкo В.1., Влiзлo В.В., Koндpaxiн 1.П. та ш.]; за pед.. В.1. Левченка i В.Л. Галяса. - Бша Цеpквa, 2002 - 400с.
6.Ветеpинapне aкyшеpствo, гiнекoлoгiя та бioтеxнoлoгiя вiдтвopення твapин з oснoвaми aндpoлoгiï: паучник/ [Яблoнський В. А., Xoмин С. ^^али^в^^й Г.М. та iн.]. - Вшниця :Hoвa Kнигa, 2006. - 592 с.
Стаття надшшла до редакцИ' 6.04.2010
53