Вплив хронічної інтоксикації нітратом натрію на репаративну регенерацію нижньої щелепи Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'

УДК 616.716.4-003.93:615.916'175

ВПЛИВ ХР0Н1ЧН01 1НТ0КСИКАЦ11 HITPATOM НАТР1Ю НА РЕПАРАТИВНУ РЕГЕНЕРАЦ1Ю НИЖНЬ01 ЩЕЛЕПИ

Должкова К.П.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

HadMipne надходження ттрату nampiw до оргатзму бших щ-ypie призводитъ до уповшънення формування зонaлъноcmi ккткового регенерату, супроводжуетъся зменшенням у нъому частки кгстковог тканини i стромалъно-судинного компоненту у м^щ вiдmвоpeння перелому нижнъог щелепи.

Ключов1 слова: травматизм, нижня щелепа, ытрат натр1ю, репаративна регенераци, експериментальы дослщження.

HiTpaTiB торкаеться р1зноман1тних бок1в життя людини. Стьськогосподарсью культури та про-дукц1я переважно мають надм1рний bmIct HiTpaTiB. Головною причиною негативних наслщмв е не ттьки ытрати, але й Т'х метабол1ти штрити, як1, при взаемоди з гемоглобшом, утворюють метгемоглобш, який не здатний взаемод1яти з киснем. Чутливють до HiTpaTiB пщвищують yci фактори, як1 викликають кисневе голодування: наявнють у noBiTpi оскид1в азоту, чадного газу, вуглекислоти, використання спиртних напоТв.

Мета роботи - встановити особливосп репа-ративного остеогенезу при переломах нижньоТ' щелепи на тл1 хрошчноТ' ¡нтоксикацп ытратом натрш.

Матер1али i методи дослвдження

Експерименти виконаш на 85 бтих щурах л1 нй' BiCTap масою 130-160 г. Тварин утримували в умовах акредитованого в1варю згщно 3i "Стан-дартними правилами по упорядкуванню, устат-куванню та утриманню експериментальних бюлопчних KniHiK (BißapiiB)".

Хрон1чну ¡нтоксикацш ытратом натрш вщтворювали шляхом введения ытрату натрш у доз1 2О0 мг/кг маси тта у вигляд1 водного розчи-ну ¡нтрагастрально за допомогою спец1ального зонду щоденно протягом 60 fli6.

Перелом нижньоТ' щелепи вщтворювали в мюц1 загальноприйнятому для експериментальних дослщжень (Moos K.F. et al., 2002). Операцш закшчували накладанням кюткового шву в дтянц1 перелому. М'ям тканини не ушивали для контролю дренажа в перш1 часи пюля операцй, у подальшому м'як1 тканини закривалися спонтанно протягом 1-2 fli6 пюля операцй. Взяття матер1алу проводили на 14, 21 та 28 добу пюля операцй вщтворення перелому нижньоТ щелепи ¡з наступним остеосинтезом методом кюткового шва. Щур1вдекаттували nifl еф1рним наркозом.

Результати дослiджень Для контрольно! групи тварин характерно, що регенерати кюткового мозолю на 14 добу являли собою легко кровоточив! при доторканш м'якотканинш утворення рожевого кольору з еластичною консистенщею, розташоваш пром1ж нормально! кютковоТ' тканини. Гютолопчно тканина регенерату на 14 добу експерименту складаеться ¡з пучш колагенових волокон ¡з по-вздовжым розташуванням,

Проблема травматизму щелепно-лицевоТ' дтянки е одыею з найбтьш актуальних. У бшьшосп випадш пошкодження KiCTOK лицевого скелету виникають в результат! побутовоТ' трав-ми, часто nifl час бшки. В останш роки значно збтьшився транспортний та вуличний травматизм. Переважае щелепно-лицевий травматизм, особливо побутовий, у весняно-осшнш nepiofl з великою ктькютю СВЯТКОВИХ ДШВ.

Одним ¡з фактор1в, як1 впливають на регенерац1ю кютковоТ тканини, е вплив р1зних токсичних речовин, у тому числ1 ытратноТ' ¡нтоксикацп.

Невогнепальш переломи нижньоТ щелепи складають вщ 85 до 90 % ycix перелом1в кюток лицевого скелету. Така частота уражень нижньоТ щелепи обумовлена IT особливостями, бшьш ви-

СТуПЭЮЧИМ ПОЛОЖеННЯМ ВЩНОСНО ¡НШИХ KiCTOK

лицевого скелету. Переломи нижньоТ щелепи виникають внаслщок надм1рного TT перегину, стиснення, рщше обриву (Шаргородський А.Г., 2004).

В1домо, що оксид азоту (NO) стимулюе утворення кютки, але ¡нпбуе TT регенерацш in vitro (Jamal SA, 2004). Значне пщвищення р1вня кшцевого продукту оксиду азоту ытриту натрш в KpoBi вщм1чали у хворих ¡з тяжкими травмами (П.П.Голиков, А.П.Голиков, 1999). Оксид азоту бере участь у зростаны kIctok, в дослщженнях, проведених в ушверситет1 Нового Пвденного Уельсу в Австралп, виявлено пщвищення р1вня NO до максимальних концентрацп в дтянц1 перелому на 15 день пюля його вщтворення (Аб-басХутаб, 2008).

Таким чином, значне попршення еколопчноТ' ситуацп, вплив на оргашзм людини та тварин HiTpaTiB, BiflcyTHicTb даних щодо мехаызм1в репаративноТ регенерацп kIctok (зокрема нижньоТ щелепи) nifl час хроычноТ' ¡нтоксикацп н1тратом натрш зумовлюе актуальнють експе-риментального дослщження у даному напрямку.

Значне пщвищення антропогенного впливу на довктля за останнш час призвело до появи новоТ еколопчноТ та медико-бюлопчноТ' пробле-ми, пов'язаноТ з пщвищенням вм1сту HiTpaTiB та HiTpnTiB в opraHi3Mi людини (Опополь Н.И., Доб-рянская Е.В., 1986; Соколов O.A., 1990; Гоженко А.И. др., 1996; Горшна О.В., 2002; Levallois P. et al., 2000; Mensinga T.T. et al., 2003).

Проблема надм1рного надходження в opraHi3M

Актуальт проблеми сучасно! медицини

малодиференцшованих кттин та значноТ кшькосп каптярних судин. На 28 добу експери-менту макроскотчно мюце перелому було за-повнено тканиною блщо-рожевого кольору, що дещо твищувалася над р1внем оточуючоТ кютки та була зрощена з нею. Регенерат був представлений осередками ендохондрального остео-генезу, утворенням скелетогенних кл1тинних елеменлв - остеобласпв та трабекул, як1 направлен! вздовж основних колагенових пучш, присутня грубоволокниста кюткова тканина у вигляд1 кюткових балок.

У експериментальнш груш тварин макроскошчно дтянка перелому на 14 добу пюля його вщтворення була представлена структурою бтуватого кольору, плотно!' консистенцп \ повнютю закривала д1астаз попередньоТ дтянки травми. М1кроскоп1чно тканина регенерату була представлена св1жою грануляцшною тканиною. Остеокластична резорбц1я поеднувалася ¡з незначною прол1ферац1ею сполучнотканинних та остеоген-них елеменлв. На 28 добу експеримента щтьна тканина регенерату являла собою типову ф1брозно-кютковий мозоль, з явищами деф1гурацп, по краям дтянки травми кюткова тканина знаходилась у стаж активного ремоде-лювання. Макроскотчно в дтянц1 вщтвореного перелому присутнш зм1шаний конгломерат сполучноТ волокнисто'Г, хрящовоТ та КЮТКОВОТ тканини. Колагенов1 волокна розташовувалися безладно та переривалися. Кютков1 балки досягали не бтьше 65-70% розм1р1в кюткових балок, характерних для того ж строку експерименту контрольних тварин.

Проведене дослщежння доводить, що хроычна штратна ¡нтоксикац1я може порушувати характер репаративноТ регенерацп к1стково1 тканини нижньоТ щелепи п1сля в1дтворення експе-риментального перелому нижньоТ щелепи. Патогенез таких порушень, безумовно, мае ком-плексний характер, включаючи в себе токсичну д1ю на ендотел1й судин, остеобласти та остео-класти, обумовлюючи структурну перебудову к1стково1 тканини з переважанням дифузного компенсованого остеопорозу.

Висновки

1. Репаративна регенерац1я kíctkoboi тканини нижньоТ щелепи в мюц1 в1дтворення перелому нижньоТ' щелепи на тл1 хрошчноТ ¡нтоксикацй' HiTpaTOM натр1ю характеризуеться вщносно три-валою присутн1стю осередк1в сполучнотканинно-го та хондрального зам1щення, затримане фор-мування зональност1 к1сткового регенерата. 2. Формування остеорегенерата при вщтворены перелому нижньоТ щелепи при надм1рному надходженн1 н1трату натр1ю до оргашзму супроводжуеться зменшенням частки kíctkoboT тканини i стромально-судинного компоненту.

2. Формування остеорегенерата при надм1р-ному надходженш н1трату натр1ю до орган1зму супроводжуеться зменшенням частки kíctkoboT тканини i стромально-судинного компоненту.

Л1тература

1. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии / Тимофеев А.А. [4-е изд. перераб. и доп]. - К. -СОО «Красная Рута -Туре», 2004. - 1062 с.

2. Голиков П.П. Роль оксида азота в патологии / Голиков П.П., ГоликовА.П. // Топ Медицина. - 1999. - №5. - С. 3538.

3. Опополь Н.И. Нитраты: гигиенические аспекты проблемы / ОпопольН.И., Добрянская Е.В. - Кишинев: Штиица, 1986. - 115 с.

4. Гоженко А.И. Причины и механизмы интоксикации нитратами и нитритами / Гоженко А.И., Доренский B.C., Ру-дина Е.И. и др. // Медицина труда и пром. экология. -1996. - №4. - С. 15-21.

5. Гор1шна О.В. Ытратно-ытритне забруднення продукта харчування: Методи, як1 сприяють його зниженню / Topi-шна О.В.// Актуальж проблеми сучасно!' медицини: Bích. УкраТнськоТ мед. стоматол. академИ'. - 2002. - Т.2, №1. -С.6-8.

6. Gross S.S. Nitric oxide: pathophysiological mechanisms / Gross S.S., WolinM.S. // Ann. Rev. Physiol. - 1995. - V.57. -P.737-740.

7. Нагорнов M.H. Основные модели, используемые при изучении прочеса «заживления» перелома / Нагорнов М.Н., Ломыга П.А., Баринов Е.Х. // Альманах судебной медицины. - 2001. - №2. - С.64-66

8. Бармин В.В. Морфологические аспекты репаративного остеогенеза при переломах нижней челюсти на фоне хронического эндотоксикоза: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец 14.00.21 «Стоматология», 14.00.15 «Патологическая анатомия» / Бармин В.В. - Волгоград, 2008. - 22 с.

Реферат

ВЛИЯНИЕ ХРОНИЧЕСКОЙ ИНТОКСИКАЦИИ НИТРАТОМ НАТРИЯ НАРЕПАРАТИВНУЮ РЕГЕНЕРАЦИЮ НИЖНЕЙ

ЧЕЛЮСТИ.

Должковая Е.П.

Ключевые слова: травматизм, нижняя челюсть, нитрат натрия, репаративная регенерация, экспериментальные исследования.

Чрезмерное поступление нитрата натрия в организм белых крыс приводит к замедлению формирования зональности костного регенерата, сопровождается уменьшением в нем доли костной ткани и стромально-сосудистого компонента в месте воспроизведения перелома нижней челюсти.

Summary

THE INFLUENCE OF A CHRONICAL INTOXICATION OF SODIUM NITRATE ON MANDIBULAR REGENERATION. Dolzhkovaya E.P.

Key words: traumatism, mandible, sodium nitrate, regeneration, experimental research.

The surplus income of sodium nitrate to the organism of rats results to the slow bone regeneration and is accompanied by the decrease a part of bone tissue and stroma-vessellar component in place of reproduction of the mandibular fracture.

Tom 9, Выпуск 2

45