CC BY
11
Дальними результатами зпдно з визначеними цтями i зав-даннями розвитку у довгостроковому перiодi.
Нацюнальы особливостi та чинники забезпечення со^аль-ноУ конкурентоспроможностi економiки в Укра'У формували-ся у процесi становлення ринковоУ економiки. Тому цi умови мають специфiчний характер, який пояснюеться самою суттю переxiдноï економiки, об'ективними умовами господарюван-ня, особливостями економiчноï полiтики у цей перiод, характером Ыституцюнальних перетворень, нацiональним госпо-дарським менталiтетом та iншими чинниками.
Cоцiалiзацiя трансформацмноУ економiки означав не лише створення матерiальниx умов для забезпечення зростаючих потреб сусптьства, а й розвиток со^альних процесiв пщ впливом ринкових та iнституцiональниx трансформацм, таких як перетворення вiдносин власноси лiбералiзацiя i демокра-тизацiя економiчниx взаEмовiдносин, перетворення держави на учасника ринкових вщносин, впровадження вiдносин со-цiального партнерства мiж суб'вктами соцiалiзацiï; активну участi громадян в соцiально-економiчниx вiдносинаx. А со-цiальна конкурентоспроможнкть економiки характеризув УУ соцiальнi результати у порiвняннi з iншими кра'нами.
Список використаних джерел
1. За даними Обстеження умов життя домогосподарств, що проводиться Державною службою статистики УкраУни. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.gorstat.kiev.ua/p.php3?c=499&lang=1
2. УкраУн в свт. Огляд м1жнародних 1ндекс1в. 2013. Фонд Ефектив-не управл1ння. К., 2013. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/ ukraine_inthe_world_2013_ukr_web.pdf
3. УкраУнське сусптьство 2002-2010. Соц1олог1чний мон1торинг / За ред. д.е.н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. - К.: 1н-т соцюлогп НАН УкраУни, 2010. - 636 с.
4. Олейник А.Н. Институциональные аспекты социально-экономических трансформаций / А.Н. Олейник. - М.: ТЕИС, 2000. - 159 с.
5. Полунеев Ю. Механ1зм пщвищення конкурентоспроможност1 економ1ки УкраУни в посткризовий пер1од / Юр1й Полунеев. - Еконо-м1чний анал1з. - 2011. - Вип. 9. Ч. 3. - С. 243.
6. Свобода слова в УкраУн1: загальнонацюнальне опитування / [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/events/ hdvhwidhvhdfvjkhj.htm
7. Чорнодщ I.C. Методолог1я анал1зу соц1альноУ конкурентоспро-можност1 краУни // Б1знес 1нформ № 7. - 2013. - С. 225-231.
8. Халда Н.О. Забезпечення соц1альноУ конкурентоспроможност1 ре-г1ону в умовах структурних зм1н св1тового господарства / Н.О. Халда. -[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/soc_gum/en_re/2010_7_5/22.pdf. - Назва з екрана
9. Яюсть трудового життя в УкраУнг Соц1олог1чний вим1р (доповщ-на записка) Нацюнальна Академ1я Наук УкраУни / 1нститут демографу та соц1альних дослщжень 1мен1 М.В. Птухи. - КиУв, 2012. - 22 с. -С. 15-16.
9. Amartya Sen. Social exclusion: concept, application and scrutiny / Sen Amartya. - Manila.: Philippines, Asian Development Bank, 2000. - 60 p.
ЯК. ШАПОВАЛ,
Укранський державний унверситет фманав та м1жнародноГ roprieni
Вплив глобал1зацшних процеЫв на економ1чну стратифшащю населення Укра'ни
У статт анаniзуються механзми вппиву свтових rno-бап'зацйних процесв на майнове розшарування та еко-нoмiчну нepiвнiсть в Украм.
Ключов'1 слова: гпобал1зац1я, eкoнoмiчнa стратифi-ка^я, не^внють.
В статье анапизируются механизмы впияния гпоба-пизационных процессов на имущественное расспоение и экономическое неравенство в Украине.
Ключевые слова: гпобапизация, экономическая стратификация, неравенство.
This article analyzes the mechanisms of globalization processes on the stratification and economic inequality in Ukraine.
Постановка проблеми. С^мка стратифка^я в минулому егалггарного украУнського сусптьства вщбулася вже на початку 1990-х роюв, коли рiзка змЫа умов господарювання та
масштабна приватиза^я спричинили концентрацю ресурав i нацюнального багатства в руках вщносно нечисельноУ групи при зубожЫы i низькооплачуваый зайнятост переважноУ бтьшост населення. В УкраУн з'явилися справдi багатi роди-ни, причому Ухне багатство було сформовано переважно зав-дяки доступу до державноУ власностi i приватизаци найбiльш прибуткових УУ об'Eктiв. Надзвичайно короткий термЫ накопи-чення цього багатства значною мiрою вплинув на бажання встяко демонструвати своУ статки, часто навггь перебть-шуючи Ух. У цей же час сталося катастрофiчне падЫня рiвня життя переважноУ бiльшостi населення [1, с. 5].
Бтьшють сусптьств визначають викорiнення несправедли-воУ нерiвностi як одне з головних завдань державноУ полiтики. Проте коли доводиться вибирати мiж забезпеченням вищих темтв економiчного зростання i зниженням нерiвностi шляхом первинного або вторинного перерозподту доxодiв, уряди часто опиняються перед жорсткою альтернативою, оскiльки пе-
© Я.К. ШАПОВАЛ, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (156)/2014 205
реваги, досягнут! шляхом забезпечення б!льшоУ справедливости можуть бути зведен! нан!вець втратами, що пов'язан! з упо-в!льненням темп!в економ!чного зростання. Отже, проблема зв'язку економ!чноУ стратиф!каци населення з р!внем еконо-м!чного розвитку УкраУни е надзвичайно актуальною.
Анал'з дослщжень та публЫащй з проблемы. Одним ¡з найб!льш масштабних в!тчизняних досл!джень з цього питан-ня е монограф!я за ред. Е.М. Л!бановоУ [1 ]. 1ншим вагомим досл!дженням впливу майновоУ нер!вност! на сталий людсь-кий розвиток е анал!тична допов!дь, п!дготовлена в 1нститут! демограф!У та соц!альних досл!джень ¡м. М.В. Птухи [2]. Серед останн!х фундаментальних ¡ноземних досл!джень сл!д згада-ти монограф!У Л. КостильовоУ [3] та О. Шкарабана [4].
Метою статт! е спроба встановлення зв'язку та взаем-ного впливу участ! УкраУни у глобальному економ!чному се-редовищ! з р!внем економ!чноУ стратиф!кац!У населення.
Виклад основного матер!алу. Вплив економ!чноУ страти-ф!кац!У на р!вень економ!чного розвитку краУни нараз! зали-шаеться дискус!йним питанням. 1снуе два полярних погляди з цього приводу. Частина досл!дник!в вважае, що концентрац!я великоУ к!лькост! ресурс!в у руках обмеженого кола власник!в е позитивним явищем для економ!чного розвитку краУни. Аргумент полягае в тому, що питома вага споживання на оди-ницю багатства у ц!е'У категори людей значно нижча, н!ж у решти громадян, як! складають переважну б!льш!сть населення краУни. Це дае змогу його (багатства) власникам (у су-часн!й загальноприйнят!й терм!нолог!У - ол!гархам) сконцен-трувати значн! ресурси для !нвестування, яких так потребуе кожна економ!ка, зокрема в!тчизняна.
Загалом, така теза мае певну лог!ку, оск!льки сучасн! науко-во-прикладн! досл!дження, а отже, глобальн! !нвестиц!йн! про-екти, що «визначають обличчя« сучасного св!ту, тобто засно-ван! на !нновац!ях, стають усе б!льш дорогими, потребуючи таким чином усе б!льшоУ концентраци !нвестиц!йного ресурсу.
1нша частина експерт!в дотримуеться погляду, що надм!р-на економ!чна стратиф!кац!я заважае сталому економ!чно-му розвитку. Вони вважають, що нер!вн!сть, навпаки, галь-муе економ!чний розвиток, оск!льки негативно впливае на !нвестиц!йну активн!сть. Зокрема, експерти «ГромадянськоУ двадцятки вважають, що: «До недавнього часу багато краУн в!ддавали перевагу заходам стимулювання економ!чного зростання за допомогою ринкових механ!зм!в, прид!ляючи дуже незначна увагу пол!тиц! з подолання нер!вност!. В останн! два роки однак б!льш!сть економ!ст!в д!йшли вис-новку про те, що б!льш р!вном!рний розпод!л доход!в сприяе економ!чн!й стаб!льност!, п!дтримц! ст!йких темп!в зростан-ня, соц!альноУ згуртованост! в сусп!льств!» [5, с. 20].
Факторами негативного впливу надм!рноУ економ!чноУ стратиф!кац!У населення на ст!йк!сть та темпи економ!чного зростання б!льш!сть експерт!в вважають чотири: недостат-н!сть стимул!в для !нвестування, негативний вплив на про-дуктивн!сть прац!, нестача матер!ально-речового кап!талу та соц!альний фактор.
Недостатн!сть стимул!в для !нвестування. Р!вном!рний розпод!л доход!в м!ж широкими верствами населення заважае надм!рн!й концентрац!У ф!нансового ресурсу в руках обмеженого кола ол!гарх!в, це д!йсно так. Але наявн!сть численного середнього класу обумовлюе масове !ндив!дуаль-не, хоча й в незначних обсягах, накопичення. За умови д!ю-чих механ!зм!в концентраци цього ресурсу у напрямах, яких потребуе сталий економ!чний розвиток краУни, можуть ство-рюватися умови для !нвестування зсередини краУни, оск!ль-ки середн!й клас, як правило, не схильний виводити накопичення за кордон. Це пояснюеться насамперед пор!вняно незначними обсягами !ндив!дуальних накопичень.
По-друге, значний прошарок середнього класу е наочним св!дченням сприятливого !нвестиц!йного кл!мату, отже, на-гальна необх!дн!сть виведення кошт!в у !нш! юрисдикцп з метою Ух збереження в!дсутня.
Насамк!нець, широкий та потужний середн!й клас забезпе-чуе сталий внутр!шн!й попит, що само по соб! е могутн!м стимулом для ст!йкого та тривалого економ!чного зростання.
Але за надм!рноУ економ!чноУ стратиф!кац!У, тобто в!дсут-ност! вищезгаданого середнього класу, д!е зворотна лог!ка. В!дсутн!сть великоУ к!лькост! !ндив!дуальних накопичень не створюе умов для концентраци !нвестиц!йного ресурсу зсередини краУни. Аналог!чно не створюються стимули для п!-двищення внутр!шнього попиту.
Негативний вплив економ!чноУ стратиф!кац!У на продук-тивн!сть прац!. Сучасна ринкова економ!ка дедал! б!льшою м!рою визначаеться як!стю людського кап!талу. За виснов-ками експерт!в ООН, якщо к!лька десятил!ть тому потенц!йн! переваги в конкурентоспроможност! мали краУни, багат! на природн! ресурси чи ф!нансов! кап!тали, то сьогодн! еконо-м!чне зростання на 64% зумовлене людським ! соц!альним потенц!алом, тод! як природними ресурсами - на 20%, а на-явн!стю кап!талу - лише на 16% [6].
Протягом тривалого пер!оду в експертн!й сп!льнот! пану-вала думка, що УкраУна мае значну конкурентну перевагу перед !ншими краУнами за рахунок дешевоУ та квал!ф!кова-ноУ робочоУ сили. Сьогодн! ця теза не вщповщае д!йсност!. Робоча сила в УкраУн! не е дешевою у пор!внянн! з аналог!ч-ним показником П!вденно-Сх!дноУ Аз!У.
Аналог!чне справедливе й по в!дношенню до квал!ф!кац!У робочоУ сили. М!жнародн! пор!вняння продуктивност! прац! (ВВП на одного зайнятого за паритетом куп!вельноУ спро-можност!) показують, що УкраУна суттево в!дстае за цим показником не лише в!д розвинутих краУн (Н!меччини, Франц!У, Швец!У), а й усп!шних постсоц!ал!стичних краУн Бвропи.
Продуктивн!сть прац! в УкраУни знаходиться на надзви-чайно низькому р!вн!. Достатньо сказати, що станом на 2008 р!к показник сягав 50,4% в!д р!вня Рос!У та лише 19,6% в!д р!вня Франц!У [7, с. 34].
Як!сть трудових ресурс!в великою м!рою визначаеться як!-стю та доступн!стю осв!ти у краУн!, в тому числу вищоУ. Незва-жаючи за обов'язковий загальний характер середньоУ осв!ти
206 Формування ринкових в1дносин в УкраТн1 № 5 (156)/2014
тa дocить виcoкy чacткy вищoï ocвiти cеpед мoлoдi, зaгaльний piвень пpoфеciйнoï квaлiфiкaцiï нa У^Уни неyxильнo знижу-eтьcя. Hемaлим чинoм це пoяcнюeтьcя зниженням зaгaльнo-no piвня cеpедньoï тa ocoбливo ви!^': ocвiти. Якicть тa пpе-cтижнicть вищoï ocвiти в Укpaïнi пocтyпoвo девaльвyeтьcя. Отже, пpoфеciйнi нaвички пpaцiвникiв, ocoбливo в теxнoлoгiч-нo cклaдниx гaлyзяx, зaлишaють бaжaти кpaщoгo.
!ншим фaктopoм е деiндycтpiaлiзaцiя Укpaïни, cкopoчення виpoбництвa нayкoмicткoï пpoдyкцiï з вивд^ю чacткoю дoдa-нoï вapтocтi тa зaмiщення iï дpiбнoтoвapним виpoбництвoм, |щ| негaтивнo вiдбивaeтьcя нa квaлiфiкaцiï poбoчoï cили.
Hacaмкiнець, пpoблемoю е кoмеpцiaлiзaцiя вищoï ocвiти в Укpaïнi. Пpедcтaвники нижчиx cтpaт не в змoзi oплaчyвaти нaвчaння дiтей i не мaють мoжливocтi oтpимaти кpедит нa ocвiтy, як це пpaктикyeтьcя y бтых^^ poзвинениx кpaïн. Отже, пpaцiвникaм не виcтaчae пpoфеciйниx знaнь тa нaви-чoк, щo знaчнo знижуе ïxнi кoнкypентнi пoзицiï нa pинкy пpa-цi. Для знaчнoï кiлькocтi мoлoдi дocтyпними зa пpoфеciйним piвнем е лише poбoти, якi не пoтpебyють виcoкoï квaлiфiкa-ци, a oтже е низькooплaчyвaними. Це, ^oe^i чеpгoю, лише пiдcилюe piвень екoнoмiчнoï cтpaтифiкaцiï нacелення Укpaï-ни. Caме тoмy в кoнтекcтi зниження екoнoмiчнoï cтpaтифiкa-ци нaгaльнoю неoбxiднicтю е зaбезпечення дocтyпнocтi o^i-ти для мoлoдi як чеpез poзшиpення деpжaвнoгo зaмoвлен-ня, тaк i чеpез зниження iï (ocвiти] вapтocтi тa пiдвищення дocтyпнocтi кpедитyвaння. Aле пpи цьoмy неoдмiннoю yvio-вoю мae бути пiдтpимaння нaлежнoï якocтi.
Hеcтaчa мaтеpiaльнo-pечoвoгo кaпiтaлy. Aвтopи «Гpoмa-дян^^'' двaдцятки» цiлкoм cпpaведливo ввaжaють, щ^: «Kiлькicть мaтеpiaльнo-pечoвoгo (фiзичнoгo] кaпiтaлy в ега-нoмiцi впливae як нa зaгaльнy пpoдyктивнicть, тaк i нa пpoдyк-тивнicть пpaцi (чеpез cпiввiднoшення кaпiтaл / пpaця, aбo ктькють фiзичнoгo кaпiтaлy, щo пpипaдae нa кoжнoгo пpaцiв-никa]. Бщы веpcтви нacелення з виcoкoю чacткoю ймoвipнo-cтi будуть вoлoдiти недocтaтнiм фГзичним кaпiтaлoм з цiлoгo pядy пpичин, включaючи немoжливicть нaкoпичення дocтaтнix зaoщaджень (не ттьки чеpез низьк дoxoди, a й чеpез вдоут-нють нaдiйниx cпocoбiв зaoщaдження] i вpaзливicть ïxнix a^ тивГв пеpед aнтpoпoгенними i пpиpoдними лиxaми» [5, c. 20].
Aле, нa нaшy думку, нa cyчacнoмy етaпi poзвиткy ocнoвнa poль в екoнoмiчниx пpoцеcax нaлежить вcе ж тaки не фГзич-нoмy, a фiнaнcoвoмy кaпiтaлy, який мoже бути кoнвеpтoвa-ний y зacoби дpiбнoтoвapнoгo виpoбництвa. B цьoмy гантек-cтi велику poль знoвy ж тaки вiдiгpae дocтyп нижчиx cтpaт дo дешевoгo кpедитyвaння. Bеликa кiлькicть екoнoмicтiв ввa-жaють, пiдвищений y пopiвняннi з poзвинyтими кpaïнaми piвень ¡нфляци е нopмaльним явищем для тpaнзитивнoï ега-нoмiки. Paзoм ¡з тим, якщo вiдcoткoвi cтaвки зa кpедитaми нa зaпoчaткyвaння (poзвитoк] бiзнеcy пеpевищyють 5 вщ-coткoвиx пунклв, тaке кpедитyвaння для пoзичaльникa втpaчae будь-який cенc. Отже, дiйcнa пpoблемa неcтaчi фЬ зичнoгo кaпiтaлy (зacoбiв виpoбництвa] щiльнo й неpoзpив-нo зaв'язaнa нa cтaлy пpaктикy бaнкiвcькoï cиcтеми.
Paзoм ¡з тим не пiдлягae cyмнiвy, щщ! неcтaчa фiзичнoгo кaпiтaлy y нижчиx cтpaт негaтивнo впливae нa piвень екoнo-мiчнoï cтpaтифiкaцiï нacелення. Bиникae пpиpoдний бap'ep для зaлyчення чиcленниx нижчиx cтpaт дo pинкoвoï екoнoмi-ки i неpiвнicть y кpaщoмy випaдкy кoнcеpвyeтьcя нa oднoмy piвнi, a y нaйгipшoмy - збiльшyeтьcя. Пpи цьoмy темпи зpo-cтaння екoнoмiки знижyютьcя aбo взaгaлi кoливaютьcя нa нyльoвoмy piвнi.
Сощальний фактор. ÁaTa^ дocлiдникiв вкaзyють нa зв'язoк екoнoмiчнoï cтpaтифiкaцiï ¡з coцiaльнoю неcтaбiльнi-cтю. Гoлoвним чинoм вЫ pеaлiзyeтьcя чеpез пщвищення co-цiaльнoï нaпpyги в cycпiльcтвi. Hижчi тa вищщ cтpaти пoчинa-ють вiдчyвaти взaeмнy aнтипaтiю.
Hижчi cтpaти ввaжaють юнуючий coцiaльнo»екoнoмiчний ycтpiй неcпpaведливим, a мбе - oбдiленими. Ha ïxню думку, вoни зacлyгoвyють шиpшoгo дocтyпy дo життeвиx блaг. B i'x-ньoмy уявленн вищщ cтpaти виглядaють жaдiбними, пщступ-ними тa бpеxливими. ^жчГ cтpaти впевненГ, щo бaгaтcтвo вищиx cтpaт дoбyте пiдcтyпним шляxoм, a oтже вoни (вищГ cтpaти] зoбoв'язaнi щoнaйменше пoдiлитиcя з ¡ншими. У нaйбiльш paдикaльниx вapiaнтax миcлення нaйбiльш пеpе-вaжним вapiaнтoм виглядae пoвнa нaцioнaлiзaцiя.
Cвoeю чеpгoю, вищГ CTpa™ ввaжaють пpедcтaвникiв ниж-чиx cтpaт ледapями, неpoбaми тa дapмoïдaми. ^ли взaeм-ний aнтaгoнiзм cягae певнoï пoзнaчки, нacтyпae зaгpoзa для внyтpiшньoï coцiaльнo-екoнoмiчнoï cтaбiльнocтi, нa щo не-минуче pеaгye внyтpiшнiй, a, ocoбливo, зoвнiшнiй кaпiтaл. Iн-веcтицiйнi пpoцеcy кoнcеpвyютьcя aбo згopтaютьcя. Pей-тин^вГ aгенцiï знижують cyвеpеннi pейтинги aбo пpинaймнi пpoгнoзи пo ним. Це aвтoмaтичнo пpизвoдить дo зниження кopпopaтивниx pейтингiв, якГ вкpaй piдкo пеpевищyють cy-веpеннi, тa дopoжчaння пoзикoвиx кoштiв.
Haдмipнa екoнoмiчнa cтpaтифiкaцiя мoже бути пpичинoю гpoмaдянcькиx кoнфлiктiв як нa pегioнaльнoмy piвнi, тaк й y ^ay в цiлoмy. Пpи цьoмy дocить чacтo cпaлaxyють cепapa-тиcтcькi тенденцГГ, якГ дo цьoгo були пpиxoвaнi в cycпiльcтвi.
Ha нaшy думку, з пpoaнaлiзoвaниx чoтиpьox фaктopiв co-цiaльний е нaйбiльш вaгoмим. Caме coцiaльнa aтмocфеpa в cycпiльcтвi вiдiгpae визнaчнy poль в екoнoмiчниx пpoцеcax, a не нaвпaки, xoчa нacпpaвдi зв'язoк мГж екoнoмiкoю тa co-цiaльнoю cфеpoю е бГльш cклaдним тa бaгaтoгpaнним.
Taким чинoм, пpoцеcи екoнoмiчнoï cтpaтифiкaцiï впливa-ють нa екoнoмiчний poзвитoк cycпiльcтвa. Пpичoмy xapaк-теp цьoгo впливу дoci не мoжнa oцiнити oднoзнaчнo. Moже-мo лише пpипycтити, щщ! вГн зaлежить вГд кoмплекcнoï дм бa-гaтьox чинникГв, пoeднaння якиx для кoжнoï кpaïни е cym ¡н-дивiдyaльним.
Haтoмicть беззaпеpечним е фaкт, щo нaдмipнa екoнoмiч-нa cтpaтифiкaцiя мoже неcти в co6¡ зaгpoзи для coцiaль-нo-екoнoмiчнoгo cтaнy кpaïни. Отже, нaгaльнoю неoбxiднi-стю для екoнoмiчнoï нayки е виявлення тa iдентифiкaцiя циx зaгpoз, aнaлiз ïx впливу тa poзpoбкa зaxoдiв щoдo йoгo (впливу] знешкoдження, aбo, пpинaймнi, мiнiмiзaцiï.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 5 (156)/2014 207
Рaзoм iз тим в кoнтекcтi цieï cтaттi oкpемий iнтеpеc для cy-чacниx дocлiдникiв являе iншa cвiтoвa тенденцiя, якa нaбy-вae вcе бiльшиx мacштaбiв. Йдетьcя пpo глoбaлiзaцiю ^hro-вoгo гocпoдapcькoгo пpocтopy. Hинi глoбaлiзaцiя е визнa-чaльнoю тенденцieю cвiтoвoгo гocпoдapcтвa, яга впливae нa yci cтopoни cycпiльнoгo 6уття: екoнoмiкy, пoлiтикy, кyльтypy toi^o. Дo цьoгo пpoцеcy тieю чи Ы|±юю мipoю зaлyченi мaй-же вci кpaïни cвiтy, i Укpaïнa не е виключенням.
Tеpмiн «глoбaлiзaцiя» в екoнoмiчнoмy кoнтекcтi не мae чгг-кoгo тa oднoзнaчнoгo тpaктyвaння (дo pечi, ця тезa тaкoж е cпpaведливoю пo вiднoшенню дo теpмiнiв «cвiтoвa екoнoмi-кa», «глoбaльнa екoнoмiкa» тoщo. Boни е пoпyляpними cеpед вiтчизняниx тa зapyбiжниx дocлiдникiв i зacтocoвyютьcя y ве-личезый кiлькocтi дopoбкiв, aле ïxнi знaчення oднoзнaчнo не yнiфiкoвaнi. Haвiть неяcнo, е цi теpмiни тoтoжними чи ы).
Toмy для цiлей ^eï cтaттi пiд глoбaлiзaцieю бyдемo poзyмi-ти пpoцеc cтиpaння екoнoмiчниx кopдoнiв нaцioнaльнoï деp-жaви, iнтеpнaцioнaлiзaцiю внyтpiшньoгo pинкy тa iнтегpaцiю йoгo дo cвiтoвиx pинкiв.
Bплив глoбaлiзaцiйниx пpoцеciв нa екoнoмiчнy cтpaтифi-кaцiю нacелення oкpемoï кpaïни дoci не дocлiдженo. Haпpи-клaд, B.Ю. Caпpикiнa ввaжae, |o: «Cyпеpечки з пpивoдy rno-бaлiзaцiï зocеpедженi в ocнoвнoмy нa тoмy, пiдcилюe вoнa неpiвнicть мiж бaгaтими i бiдними чи нк Ha нaш пoгляд, co-цiaльнo-екoнoмiчнa неpiвнicть не е пpямим нacлiдкoм ™o-бaлiзaцiï. Дiйcнo, бaгaтi cтaли жити бaгaтше, пpoте й бщы збiльшили cвiй дoбpoбyт. Бiднi ^ai^ викopиcтoвyють знaн-ня i теxнoлoгiï бaгaтшиx деpжaв. Бiльшa неpiвнicть cпpияe тoмy, |o cycпiльcтвo пiдтpимye, нaпpиклaд, пpoдoвoльчi пpoгpaми для тиx, x™ cтoïть нижче нa coцiaльнiй щ^бль Пев-нa мaйнoвa неpiвнicть нaвiть iде людcтвy нa кopиcть. Бaгaтi кpaïни вклaдaють величезнi кoшти в медицинy i мaють мo-жливють дocлiджyвaти i poзвивaти нoвi теxнoлoгiï в дiaгнo-cтyвaннi вaжкиx зaxвopювaнь, нaпpиклaд paкy. Bci цi poз-poбки вимaгaють величезниx гpoшoвиx вливaнь, |o не пiд cилy менш poзвиненим кpaïнaм» [нaведенo зa В, c. 11].
Iншi дocлiдники вiдмiчaють, |o «cвiтoвa екoнoмiкa вcе бтьше пoляpизyeтьcя, екoнoмiчнa aктивнicть i вiдпoвiднi пpибyтки кoнцентpyютьcя y тpьox деcяткax ключoвиx кpaïн, пеpевaжним чинoм члеыв Opгaнiзaцiя екoнoмiчнoгo cпiвpo-бiтництвa тa poзвиткy (OECP). Пpиeднaння дo cвiтoвoï pин-кoвoï cиcтеми пocтcoцiaлicтичниx ^aH a тaкoж вiдcтaлиx ^aH не пoкpaщилo ïx екoнoмiчне cтaнoвище, a лише збть-шилo мapгiнaльнicть». У cyчacниx yмoвax oчiкyeтьcя, |o «мapгiнaлiзaцiя бiдниx кpaïн i незaмoжнoгo нacелення бyде нaбиpaти oбеpтiв, якщo не 6удуть cтвopенi aдеквaтнi pегyля-тивн нopми i меxaнiзми yпpaвлiння глoбaлiзaцiйними пpo-цеcaми» [пpoцитoвaнo зa 9, c. бЭ].
1ншими cлoвaми, вплив глoбaлiзaцiï нa екoнoмiки oкpемиx ^afa не дocлiдженo, aле вже зapaз яcнo, |o внacлiдoк ™o-бaлiзaцiï cвiт пoляpизyeтьcя, a для кpaïн, |o не вxoдять дo пеpелiкy poзвинyтиx, icнye небезпекa вiдcтaвaння в екoнo-мiчнoмy poзвиткy тa ^ix^x негaтивниx нacлiдкiв. Деякi в^-
чизнян дocлiдники пpямo вкaзyють нa ймoвipнicть тaкoгo cценapiю для Укpaïни.
Знaчне зpocтaння екoнoмiчнoï неpiвнocтi, yocoблення бa-гaтcтвa пoгipшye мoжливocтi для виживaння нижчиx веpcтв нacелення. Biдбyвaeтьcя пpoцеc зpocтaння coцiaльниx пpo-блем, зpocтae безpoбiття, знижyютьcя дoxoди, вiдcyтнi ф^н-coвi мoжливocтi для oтpимaння oœi™, пpидбaння житлa то-ùo. Рoзyмiючи небезпекy тaкoï cитyaцiï, poзвиненi ^¿'ни пo-чинaють пpoвoдити тaкy пoлiтикy (виpiвнювaння дoxoдiв, cra-poчення безpoбiття, coцiaльнa дoпoмoгa тoщo), |o6 crapo™-ти poзpив y piвнi життя мiж вищими i нижчими веpcтвaми cyc-пiльcтвa, зняти coцiaльнy нaпpyгy в cycпiльcтвi. B тoй же чac y бiдниx ^a^ax вiдбyвaeтьcя зниження piвня життя, |o пpиз-вoдить дo пoлiтичнoï неcтaбiльнocтi, зpocтaння opгaнiзoвaнoï злoчиннocтi, кopyпцiï, пoшиpення coцiaльниx xвopoб [9, c. б0].
^безпега poзпoдiлy cвiтy внacлiдoк глoбaлiзaцiï нa зoни пpoцвiтaння тa зaнепaдy п^^люе низку зaгpoз cвiтoвoгo мacштaбy, cеpед якиx - нелегaльнa мiгpaцiя, тpaнcнaцioнaль-нa злoчиннicть, мiжнapoдний теpopизм toiio. Haдмipнa бiд-нicть тa пoляpизaцiя cycпiльcтвa cпoнyкaють пoлiтикiв бiдниx кpaïн дo пoшyкy штyчниx шляxiв зниження cycпiльнoï нaпpyги - пoшyк внyтpiшнix тa зoвнiшнix вopoгiв, недpyжня пoлiтикa дo cyciднix (i не ттьки) деpжaв, пiдтpимкa теpopизмy тoщo.
Oпocеpедкoвaним пiдтвеpдженням цieï тези щoдo Укpaïни е дyмкa A. Дyнcькoï тa C. Kocтюкa, якi ввaжaють, |o: «^вплив глoбaлiзaцiï нa нaцioнaльнy екoнoмiкy дocить cклaдний тa cy-пеpечливий. _ Kypc ypядy нa лiбеpaлiзaцiю зoвнiшнix вiднocин не випpaвдaв пoклaдениx нa ньoгo нaдiй i не pеaлiзyвaв кoн-кypентнi пеpевaги Укpaïни. Дoцiльнicть лiбеpaлiзaцiï зoвнiш-ньoекoнoмiчниx вiднocин мaлa б бути дocлiдженa нa пеpшиx етaпax вiдкpиття кopдoнiв, o^^ra/i дaлекo не oднaкoвi yмoви тa poзбiжнocтi oбyмoвлювaли cyттeвy piзницю мж екoнoмiч-ними cиcтемaми Укpaïни вщ виcoкopoзвинениx кpaïн. Пoкaз-ники poзвиткy yкpaïнcькoï екoнoмiки у пopiвнянi iз нaйбiльши-ми тopгoвельними пapтнеpaми œ^a^ пpo недopечнicть беззacтеpежнoгo вiдкpиття кopдoнiв [1O].
Aнaлoгiчнoï думки дoтpимyeтьcя aвтopcький кoлектив пiд кеpiвництвoм E. Лiбaнoвoï: «Пpoцеcи iнтегpaцiï cвiтoвoï екo-нoмiчнoï cиcтеми нacпpaвдi poздiлили cвiт нa yчacникiв циx пpoцеciв тa ayтcaйдеpiв, нa oдеpжyвaчiв вигiд глoбaлiзaцiï тa iншy чacтинy людcтвa, |o живе в глoбaлiзaцiйнiй iзoляцiï в yмoвax нездaтнocтi бpaти yчacть в пpoцеcax iнтегpaцiï. У pе-зyльтaтi глoбaлiзaцiï пocилилиcя тенденц^' екoнoмiчнoï i co-цiaльнoï неpiвнocтi тa cегментaцiï, |o були зyмoвленi динa-мiчним poзвиткoм пpoцеciв фiнaнcизaцiï глoбaльнoï екoнo-мки. Як cвiдчaть ocтaннi дocлiдження, екoнoмiчне зpocтaн-ня мoже cyпpoвoджyвaтиcя зниженням, зpocтaнням aбo кoнcеpвaцieю неpiвнocтi« [S, c. З0].
Ha нaш пoгляд, пpичини вxoдження Укpaïни дo пеpелiкy ayтcaйдеpiв cвiтoвoï екoнoмiки пoв'язaнi нacaмпеpед з вiд-cyтнicтю пoвнoцiннoгo дocтyпy дo cвiтoвoгo iнвеcтицiйнoгo cеpедoвищa, a oтже, oднoбiчнo, в якocтi aкцептopa, пpиcyт-нicтю нa cвiтoвoмy pинкy кaпiтaлiв. Hacлiдкoм цьoгo е нез-
208 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 5 (156)/2014
датнють адаптацп в^чизняно' економки до процесс глоба-лЬацп, низька конкурентоспроможнють бтьшост галузей та виробництв, низька продуктивнють працг
Отже, основне соцнльне протирнчя глобалваци - це галь-мування прогресу або пряме попршення умов ¡снування основно''' (¡ при цьому тако''', що збтьшуеться) частини людства за рахунок прискорення розвитку ¡ зростання добробуту iï абсолютно' (¡ при цьому тако''', що скорочуеться) меншо'1 частки. Таким чином, одн¡eю з сучасних тенденцм св¡товоï глобалва-ци е феномен ново' стратиф¡кац¡ï держави та сусп¡льства, ос-новним критерюм яко' визнано стан економ¡чного розвитку та рвень соц¡ального захисту громадян [9, с. 61].
Украина, як й ¡нол держави, що розвиваються, опинилася на сьогодн у сфер¡ ¡нтерес¡в розвинутих кра'н св¡ту пере-важно як потенц¡йний ринок збуту для товара к¡нцевого призначення, постачальник сировини та напюфабрикатю, виробництво яких супроводжуеться еколог¡чним забруд-ненням навколишнього середовища. Така н¡ша на м^на-родних ринках спричинюе ¡ економнне в¡дставання Укра'ни в¡д стандарт¡в розвинутих кра'н св¡ту. Отже, можна вважати, що глобал¡зац¡я в ïï нишшшй форм¡ б¡льше в¡дпов¡даe ¡нте-ресам розвинених держав [9, с. 62].
Провщна роль у процес глобал^аци належить трансна-ц¡ональним корпорац¡ям (ТНК). 1хня к¡льк¡сть в останн¡й чверт XX ст. зростала надзвичайно ¡нтенсивно. Cьогодн¡ вони контролюють близько половини свггового промисло-вого виробництва, понад половину м^народно' торг¡вл¡, близько 4/5 свтового банку патент¡в ¡ лщензй Протягом останн¡х двох-трьох десятил¡ть географт д¡яльност¡ ТНК зм¡нилася дуже рвко. Pан¡ше пан¡вне становище на свгго-вому ринку займали ТНК розвинених кра'н. Тепер розвине-н¡ кра'ни поступово скорочують свою частку в економный д¡яльност¡ за кордоном, тод¡ як на св¡тову арену виходять держави, що розвиваються. Якщо на початку 80-х роюв XX ст. Ухн накопичен¡ прям¡ ¡нвестици знаходилися в межах $16-16,5 млрд., то до початку 90-х роюв вони становили вже близько $82 млрд., а до початку XXI ст. - близько $470 млрд., тобто майже 10% свтового обсягу таких ¡нвестицм [11, с. 198].
Але, на превеликий жаль, сьогодн для Укра'ни справед-лив¡ два факти:
1. Провщы св¡тов¡ транснац¡ональн¡ корпорацп в силу свое' ринково-кап¡тал¡стичноï природи не схильн опкува-тися проблемами територй на яких розташоване виробництво, якщо це не центр прийняття ршень та не головна юрисдикцт фЫансових та ¡нших ресурса. Головне, що цка-вить акцюнерю ТНК, - це прибуток, а отже, решта не мае значення. I якщо уряди юрисдикцм ще можуть певним чином впливати на пол™ку ТНК по вщношенню до дохода населення юрисдикфй (р¡вн¡ зароб¡тних плат, соц¡альний пакет, все те, що пщпадае пщ категор¡ю «соц¡альна вщповЬ дальнють б¡знесу»), решта кра'н позбавлен¡ жодних важел¡в впливу на акц¡онер¡в та менеджмент ТНК.
2. У силу певних ¡сторичних, полггичних, економ¡чних та ¡н-ших причин Украина не е юрисдикц¡eю жодно'У ТНК свггового масштабу. Отже, в цьому сена ниышнм та ¡нол уряди зали-шен¡ напризволяще з проблемою економнно''' стратиф¡кац¡ï украïнц¡в та вимушен¡ виршувати ïï самост¡йно, спираючись лише на внутршы ресурси.
Отже, глобал¡зац¡я е довол¡ неоднозначним явищем на-шого сьогодення. Поруч ¡з беззаперечними перевагами во-на несе з собою також ц¡лу низку небезпек, зокрема еконо-м¡чного характеру, основними з яких е: нер¡вном¡рн¡сть роз-подту благ м¡ж кра'нами-учасницями процесу, деЫдустр^-л¡зац¡я економ¡к, зб¡льшення розриву у рвнях зароб¡тних плат м¡ж квал^кованими та неквал¡ф¡кованими працюни-ками, мграцт виробництва залежно в¡д вартост¡ робочо' сили та негативний вплив на зайнятють.
Виходячи з вищенаведеного можна констатувати, що економнна стратиф¡кац¡я населення е багатогранним явищем, оцЫка якого залежить в¡д конкретних умов, що скла-лися зсередини кожно' кра'ни. Але як припущення можна стверджувати, що надм¡рна економ¡чна стратифкацт шкодить сталому економ¡чному розвитков^ гальмуючи його за рахунок зниження продуктивност прац¡, незначних обсяг¡в ¡нвестування та негативних соц¡альних насл¡дк¡в.
3 ¡ншого боку, глобал¡зац¡йн¡ процеси впливають на економнне становище конкретно' кра'Уни також довол¡ неоднозначно. В цтому досл¡дники доходять думки, що глобалвацт е б¡льш випдною для розвинених кра'Ун, як¡ е локомотивом цього процесу. Натомють вплив глобал¡зац¡ï на кра'Уни з транзи-тивними економ¡ками, до яких вщноситься й УкраУни, е не таким позитивним. 1снуе велика ймов^нють того, що завдяки надлишковм ¡нтеграци у св¡тов¡ економ¡чн¡ процеси економнна стратифкацт кра'Ун, що розвиваються, лише пщвищуеться.
Висновки
Глобал^ацмы процеси, що в ц¡лому розцЫюються еконо-м¡стами як позитивне явище, здатн зб¡льшувати економн-ну стратифка^ю зсередини окремих кра'н. Своею чергою, надлишкова економ¡чна стратиф¡кац¡я здатна гальмувати соц^льно-економнний розвиток кра'Уни. Це означае, що надм¡рне залучення кра'Уни у св¡тов¡ економ¡чн¡ процеси мо-же зашкодити нац¡ональним економ¡чним процесам. Якщо це дмсно так, то перед дослщниками постае три питання:
1. Яким е оптимальний ступень залучення кра'ни у св¡тов¡ ¡нтеграц¡йн¡ процеси з огляду на внутршню економнну стратиф¡кац¡ю?
2. Як¡ зовн¡шн¡ чинники, пов'язан з м¡жнародним розпод¡лом пращ впливають на внутр¡шню економ¡чну стратифкацю?
3. Чи можна регулювати вплив цих чинниюв на внутр¡шню економнну стратифка^ю?
В¡дпов¡д¡ на ц¡ питання е надзвичайно важливими, оск¡льки проблема економнно''' стратифкаци сусп¡льства виходить за рамки суто економ¡чноï проблематики. Вона е складником за-гального комплексу ризиюв, що загрожують людству на суча-
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (156)/2014 209
сному eiani розвитку. Зокрема, йдеться про збереження дов-ктля, вiйськовi загрози, мiжeтнiчнi та мiжконфeсiйнi конфлк-ти, здоров'я наци, техногенн фактори тощо. Знешкодження цих ризиюв можливе виключно за умови не просто врахуван-ня соцiaльного аспекту глобaлiзaцií, а й виведення його на перший план, Грунтуючись на принципах спiвробiтництвa та взавмодопомоги в Ытересах усього людства.
Список використаних джерел
1. HeрiвнiсIь в УкраТнл: масштаби та можливост впливу / За ред. Е.МТПбаново'Т. - К.: 1нститут демографи та соцiaльних дослщжень iмeнi М.В. Птухи HAH УкраТни, 2012. - 404 с.
2. Сталий людський розвиток: забезпечення справедливости Ha-цiонaльнa доnовiдь / Кер. авт. колективу Е.М. ^банова / 1нститут демографГТ та соцiaльних дослщжень iм. М.В. Птухи. - Умань: Видав-ничо-nолiгрaфiчний центр «Вiзaвi», 2012. - 412 с.
3. Костылева, Г.В. Неравенство населения России: тенденции, факторы, регулирование [Текст]: монография / Под рук. д.э.н., проф. В.А. Ильина; Г.В. Костылева. - Вологда: Институт социально-экономического развития территорий РАН, 2011. - 223 с.
4. Шкарабан И.О. Социально-економическое неравенство и его воспроизводство в современной России. - М.: ЗАО «ОГМА Медиа Групп», 2009. - 560 с.
5. Предложения «Гражданской двадцатки» по обеспечению уверенного, устойчивого, сбалансированного и инклюзивного роста: проект доклада. - М.: Гогос, 2013. - 72 с.
6. Сучасн критерм i вим^и нацюнально'Т конкурeнтоспроможностi // Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://finance-libra-ry.com.ua/article.php?book=65&article=4495
7. Продуктивнють - найважливша основа зростання реально за-робт-ю'Т плати // Нацюнальна безпека i оборона. - 2010. -№7.-С. 25-37.
8. Сапрыкина В.Ю. Глобализация мировой экономики и социально-экономическое неравенство // Российское предпринимательство. - 2011. - №8. - Вып. 1 (189). - С. 10-16.
9. Евтушенко О. Со^альна стрaтифiкaцiя в умовах глобaлiзaцií су-часного свпу / О.Н. Евтушенко, H.A. Громадська // ^уковГ працГ Державне уnрaвлiння. - Вип. 182. - Том 194. - С. 60-64.
10. Дунська А.Р. Вплив глобалТзацшних та штеграцшних процетв на рТвень eкономiчного розвитку УкраТни / А.Р. Дунська, С.О. Костюк // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://esteticamente.ru/e-journals/PSPE/2008-3/ Dunska_308.htm
11. Тойганбаева А.Е., Кенжебаева З.С. Методологические основы глобализации в развити мировой экономики // Фундаментальные исследования. - 2012. - №3. - С. 193-198.
210 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 5 (156)/2014
