CC BY
24
G.W. Pla, G.A. Clark, J.C. Fritz // Acta Medica. Scand. — 1976. — Vol. 53. — P. 78.
9. Forth W. Iron absorption / W. Forth, W. Rummel // Physiol. Rew. — Vol. 53. — P. 724.
10. Ноздрюхина Л.Ф. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека / Л.Ф. Ноздрюхина. — М., 1977. — 182 с.
11. Zomurdal C.B. Breastfeeding and formulas: the role of lac-toferrin / C.B. Zomurdal, L.G. Hallberg, N. Asp // Iron nutrition inhe-alht and discase. G. Ed. — London: Gohn Libbey & Co, 1996.
12. Новинюк Л.В. Цитраты — безопасные нутриенты // Пищевые ингредиенты. Сырье и добавки. — 2009. — № 3 — C. 7071.
13. Гигиенические требования по применению пищевых добавок: санитарно-эпидемиологические правила и нормативы: СанПин 2.3.2. 1293-03. — М.: Федеральный центр Госсанэпиднадзора Минздрава России, 2003. — 416 c.
14. Патент Укра'ни № 37412. СпоЫб отримання еколопчно чистих наночастинок електро-провщних матерiалiв "Електро-iмпульсна абля^я" МПК Boj 2/02. Опубл. 25.11.2008. Бюл. № 22.
15. Патент Укра'ши № 39397. Надчистий водний розчин нано-карбоксилату металу. МПК (2009) СО7С 51/41; C07F 5/00; СО7Т 15/00; СО7С 53/00. Опубл. 25.02.2009. Бюл. № 4.
16. Патент Укра'ни на корисну модель № 38391. СпоЫб отримання карбоксилалв металiв "Нанотехнолопя отримання карбоксилалв металiв" // Кочнов М.В., Каплуненко В.Г. / МПК (2006): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, C07C 53/126 (2008.01), C07C 53/10 (2008.01), A23L 1/00, B82B 3/00. Опубл. 12.01.2009. Бюл. № 1/2009.
17. Патент Укра'ни на корисну модель № 49049. Надчистий на-нокарбоксилат // Косшов М.В., Каплуненко В.Г. / МПК (2009): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, C07C 53/00, B82B 3/00. Опублковано 12.04.2010. Бюл. № 7/20.
18. ГОСТ 26928-86. Продукты пищевые. Метод определения железа. — М., 1986.
19. МВВ № 081-12/05-98. Методика выполнения измерений содержания кадмия, свинца, меди в водных растворах инверсионными электрохимическими методами. — Санкт-Петербург, 1998.
Надiйшла до редакцп 26.07.2011.
INFLUENCE OF ENVIRONMENTAL FACTORS ON MALE REPRODUCTIVE SYSTEM
Biletska E.N., Onul N.M.
ВПЛИВ ФАКТОР1В НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЧОЛОВ1ЧУ СТАТЕВУ СИСТЕМУ
БшЕЦЬКА Е.М., ОНУЛ Н.М.
Днтропетровсыка державна медична академiя
УДК 504:616.69
ВЛИЯНИЕ ФАКТОРОВ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА МУЖСКУЮ ПОЛОВУЮ СИСТЕМУ Белецкая Э.Н., Онул Н.М.
В статье приведены современные данные литературы о влиянии неблагоприятных факторов окружающей среды различной этиологии на репродуктивную систему мужчин. Показано, что наиболее распространенные химические вещества — пестициды, диоксины, загрязнители атмосферного воздуха и тяжелые маталлы наряду с такими физическими факторами, как ионизирующее и неионизирующее излучения, гипертермия, шум и вибрация, принимают активное участие в этиопатогенезе развития различных морфофункциональных нарушений половой сферы современных мужчин, заболеваний репродуктивной системы, вплоть до развития бесплодия.
трiмке зростання чиселыност на-селення Землi та його суттeвi дис-пропорцп у рiзних регюнах св^ на фон значного зниження наро-джуваност у краТнах бвропи стали провщною проблемою суспты-ства, а тому на Мiжнароднiй кон-ференци 1994 року у КаТр пщ еп-дою Оргаызацп Об'еднаних Нацм (ООН) було прийнято акт про ре-продуктивне здоров'я людини як головного прiоритету для нацю-нальних програм охорони здоров'я [1]. Особливу увагу Всесвт ня Оргаызащя Охорони Здоров'я (ВООЗ), провщы вченi та наукова спiльнота загалом звернули на проблему суттевого попршення чоловiчого репродуктивного здоров'я, адже за 50 рокiв коефiцiент фертилыност знизився в 1,5 рази, попршилися кiлыкiснi та якiснi характеристики сперми: об'ем еяку-ляту зменшився майже на 24%, концентрация гамет — на 42% [2, 3], а швидюсты зниження концен-траци сперматозоТдiв становиты 2% на рк [4].
Бiлышiсты авторiв пов'язуе попршення сперматогенезу та збтышення Ыших патологiчних станiв репродуктивноТ системи чоловшв з впливом антропоген-них забруднювачiв довкiлля [3, 5], свiдченням чого е зниження кон-центрацiТ сперматозоТ^в пере-важно у чоловiкiв промислово розвинутих краТн бвропи та Америки порiвняно з мешканцями краТн Азп та Африки.
Серед уах шкiдливих факто-рiв навколишныого середовища найбiлышу групу становляты хн мiчнi, яким i придiляетыся увага вчених св^. Для бiлышостi ан-тропогенних забруднювачiв ха-рактернi гонадо- та ембрюто-ксична дiТ через наявнюты вла-стивостей ендокринних деструк-торiв, якi викликаюты порушення нейрогуморалыних та ендокрин-них функцм органiзму [6]. Слiд зазначити, що серед 12 найне-безпечнiших репротоксикан™, так званоТ "брудноТ дюжини", визнаноТ спецiалыною Асамбле-ею ВООЗ у 1997 р., — пестициди (дихлордифенштрихлорметан
© Блецька Е.М., Онул Н.М. СТАТТЯ, 2011.
15 Environment & Health № 4 2011
(ДДТ), дильдрин, альдрин, хлор-дан, гексахлорбензол, гепта-хлор, токсафен, мирекс, ен-дрин), дiоксини, фурани та по-лiхлорованi бiфенiли (ПХБ), бть-шостi з яких притаманн гормо-ноподiбнi властивостi [7]. Найак-тивнiшi стiйкi органiчнi забруд-нювачi (СОЗ) — ДДТ, дiоксини, ПХБ — через високу стабiльнiсть до хiмiчноí, фiзичноí та фотоде-градаци стали досить пошире-ними ксенобютиками.
Гiпотестостеронемiя у чоловн кiв, що контактують з дiоксинами, iндукуe змщення спiввiдношення Ухнього потомства у бк збтьшен-ня жiночоУ статi, тобто фемУзую-чий вплив дiоксинiв проявляеться не тiльки на органiзмовому, а й на популяцмному рiвнях, а сегрега-цiя статi вiдбуваеться вже на ета-пi заплiднення [8]. Дюксини та дiоксиноподiбнi сполуки е Ыдук-торами цитохромiв Р450, яю Ыак-тивують ксенобiотики. Проте не-безпека дюксиыв та iнших СОЗ для чоловкв полягае у тому, що вони, на вщмЫу вщ активностi у жiночому органiзмi, через арил-вуглеводневий рецептор (А|^) стимулюють саме токси^куючу лiзоформу цитохромiв CYP4501А1, з чим пов'язанi мутагенез, канцерогенез, змЫи мета-болiзму статевих стероУдних гор-монiв тощо [9]. Згщно з даними [5] вмют дiоксинiв та дюксинопо-дiбних сполук у сумарних пробах сперми чоловшв, що мешкають в екологiчно несприятливих регю-нах, перебувае у межах 85,1948,5 пг/г лiпiдiв, за вщповщних рiвнiв у кровi вщ 67 до 324 пг/г лн пiдiв, що значно вище вщ величин, знайдених у спермi та кровi американських ветеранiв та меш-канцiв В'етнаму, що зазнали дм "помаранчевого агента". Нега-тивний вплив дюксиыв та дюкси-ноподiбних сполук пщтверджу-еться i дослщженнями [11], яки-ми встановлено пряму залеж-нiсть мiж Ух вмютом у спермi та розвитком патосперми (г=0,78; р=0,04).
Незважаючи на те, що у бть-шостi краУн свiту використання ДДТ заборонене з 1970 року, йо-го вмют в об'ектах довюлля та органiзмi людини зменшуеться досить повiльно. Свщченням негативного впливу ДДТ на репро-дуктивну систему чоловiкiв е зниження рухливост спермато-зоУдiв, збтьшення частоти вро-джених вад у дтей, батьки яких зазнали тривалого впливу ДДТ [10]. В основi його репродуктив-ноУ токсичностi полягають анти-андрогеннi властивостi, зумо-влен властивiстю токсикантiв зв'язуватись з андрогенними рецепторами i активно конкурувати з тестостероном, iнгiбувати
транскрипцiю вщповщних геыв i викликати, таким чином, пору-шення дiяльностi регуляторних центрiв i органiв репродуктивноУ системи [12].
Високий рiвень забруднення атмосферного пов^ря зважени-ми речовинами, дiоксидом азоту, оксидом вуглецю, дiоксидом арки, арководнем, формальде-гiдом, бенз(а)пiреном, особливо у перюд повного процесу сперматогенезу, впливае на патоло-пчы змiни сперми [13]. У дослн дженнях, проведених у Чеськiй РеспублМ [14], доведено наяв-нiсть кореляцмних зв'язкiв мiж концентрацiями забруднюючих речовин атмосферного пов^ря та якiстю сперми, виявлено зниження кшькост рухливих форм сперматозоУдiв у забрудненому район на 55-76%, концентрацiУ сперматозоУдiв — на 55-72%, сперматозо'^в з нормальною морфолопею — на 81-87% по-рiвняно з контрольним районом. Ефекти, пов'язан з впливом заб-рудненого атмосферного повн тря, е, вiрогiдно, постмтотични-ми, що проявляеться зниженням якост сперми, змiнами морфологи сперми i сперматогенного епiтелiю, патолопчними змiнами структури хроматину сперми.
Важю метали — однi з провщних екотоксикантiв навколишнього середовища, забруднення якими останым часом мае глобальний характер [1]. Порушення репродуктивноУ функци чоловiкiв через вплив важких металiв зумовленi структурно-функцiональними особливостями того чи Ышого металу, проте рiзноманiтнi ефекти Ухнього впливу реалiзуються зав-дяки двом головним мехаызмам. По-перше, пошкодження нейро-ендокринного контролю тестику-лярноУ функцiУ, що проявляеться у синтезу надходженнi у кров, транспортi гiпофiзарних гонадо-тропiнiв та (чи) статевих гормоыв. По-друге, можливий безпосеред-ый вплив на центральну нервову систему (ефекти, пов'язан з гона-дотропЫами) та безпосереднiй вплив на гонади, що проявляеться у порушены диференцювання та функци сперматогенного етте-лю, його атрофiУ, пригнiченнi зрн лих сперматозоУдiв, клiтин Серто-лi та Лейдiга [15, 16].
Серед важких металiв особливо небезпечними для статевоУ системи людини у разi Ух надмiрного надходження е свинець, кадмм, ртуть, марганець, хром [17]. У дослщженнях [18] було вщзначе-но погiршення якостi сперми та пн двищення ризику безплщдя (RR=1,27) у чоловiкiв з рiвнем свинцю у кровi 200 мкг/л, зростання ризику спонтанних абор™ в Ухых жiнок. Негативний
вплив свинцю на сперматогенез, що проявляеться у зниженн концентраций загальноУ кiлькостi, кiлькостi рухливих та життездат-них сперматозоУдiв, сироватково-го рiвня тестостерону та естрадн олу, показано у пращ [19]. В екс-периментальних дослщженнях на щурах [20] Ытоксикащя свинцем у концентра^ях, аналопчних реальному навантаженню оргаызму людини, призвела до достовiрно-го зниження маси ам'яниюв, зниження загальноУ юлькост сперма-тозоУдiв та рухомих Ухых форм, появи дефектних статевих клiтин з суттевими змЫами мембран хвостовоУ частини, обривами хво-стiв, аглютинацiею штин.
Негативний вплив кадмю та йо-го сполук на сперматогенез показано у низц епiдемiологiчних дос-лiджень [21, 22], в яких вдалося встановити наявнють кореляцй ноУ залежностi мiж рiвнем металу у спермi чоловкв, хворих на безплщдя, та концентращею сперма-тозоУдiв (г=-0,19 та г=-0,15; р<0,05 вiдповiдно), кiлькiстю рухомих форм сперматозоУдв (г=-0,20; р<0,05) зi зниженням рухливостi та збiльшенням юлькост патоло-гiчних форм сперматозоУдiв [19]. У чоловшв, хворих на безплщдя, концентращя кадмiю у спермi вия-вилася вищою порiвняно з фер-тильними чоловiками (0,282 мкг/л проти 0,091 мкг/л). Спостер^ався достовiрний взаемозв'язок Ыдек-су фертильностi з концентращею кадмiю у спермi. В умовах лабораторного експерименту [23] показано дозо- та часозалежне зни-ження рухливост сперматозоУдiв через хроычний вплив низьких концентрацiй металу на оргаызм щурiв, змiни морфологiчних та функцюнальних показникiв сперматогенезу з одночасним пщви-щенням концентрацiУ металу у кровi та спермi, зниження маси ам'яниюв та юлькост рухомих форм сперматозощв [20].
Порушення репродуктивноУ системи у випадку впливу металiч-ноУ ртутi [24] спостер^аються лише пiд час Ыгаляцмного впливу, у той час як репротоксична дiя ме-тилртутi за Ыших шляхiв надходження не спостер^аеться.
Солi марганцю, введенi у дозах 0,05 та 0,1 г/кг у шлунок чи у кон-центраци 1 мг/м3 iнгаляцiйно, негативно впливали на сперматогенез та ембрюгенез бтих щу-рiв, доза 0,15 г/кг викликала сте-рильнiсть [25]. Причому порiг специфiчноУ дiУ сполук марганцю був нижчим вщ порогу загально-токсичноУ дм. Головним проявом порушення генеративноУ функци сам^в е пригнiчення процесу сперматогенезу, активност зрн лих сперматозоУдiв i порушень заплiднюючоУ здатностi.
№ 4 2011 Еоттошшт & Иеаьти 16
У робiтникiв, якi зазнали впли-ву шестивалентного хрому, спо-стерiгаласы бiлыш низыка кон-центрацiя сперматозоТдiв в еяку-лят — 47,05-106 сперматозоТдiв в 1 мл та Тхня рухливiсты — 69,71% порiвняно з контролыною групою — 88,96 106 сперматозо-Тдiв в 1мл та 81,92% вщповщно [26]. Мiж кiлыкiстю патолопчних форм сперматозоТдiв та концен-трашею хрому спостерiгався прямий кореляцiйний зв'язок (г=0,301; р=0,016).
Небезпечним для репродук-тивноТ системи е не лише надли-шок токсичних металiв, але й не-достатый вмiст есенцiалыних мiкроелементiв — цинку, мщ та селену [27], який корелюе зi значною кiлыкiстю репродуктив-них порушены (г=0,46-0,65) [28]. Вмют цинку доситы високий у яечках (9,84 мкг/г), у передмiху-ровм залозi (32,40 мкг/г) та сперматозоТдах дорослих чоло-вiкiв, проте на фон значного на-копичення токсичних важких ме-талiв у цих органах внаслщок ю-нування антагонютичних взаемо-вiдносин його концентра^я зменшуетыся, що у кiнцевому ре-зулытатi може потенцiювати ро-звиток статевих хвороб та без-плщдя [29]. У працi [30] встано-влено, що концентрацiя елемен-™ знижуетыся у сiм'яниках у по-слiдовностi Zn>Se>Pb>Cd. За винятком цинку, концентрацп мiкроелементiв виявилися вищи-ми у кров^ нiж у ам'янм рiдинi, середнiй вмiст цинку був у 30 ра-зiв вищим у спермi порiвняно з його концентращею у кровi. Вия-влено позитивы кореляци мiж концентращею селену та цинку у спермi з ТТ щiлынiстю у чоловiкiв з нормоспермiею (г=0,35 та г=0,41 вщповщно). Дефщит цинку приз-водиты до попршення активност ангiотензинперетворюючого фермента (АПФ), що призводиты до виснаження тестостерону i галымування сперматогенезу. Вiн входиты до структури мембрани сперматозоТда та збтышуе три-валiсты життя нормалыно функ-цюнуючих сперматозоТдiв. На фон його дефiциту в органiзмi може вщбуватися затримка ста-тевого розвитку у хлопчикiв та втрата сперматозоТдами здатно-стi до заплiднення яйцекттини.
Вмiст селену у чоловiчих статевих залозах збтышуетыся пiд час статевого дозрiвання. При дефн цит мiкроелементa збтышуеты-ся ймовiрнiсты чоловiчого без-плщдя, оскiлыки селену прита-маннi вираженi захиснi власти-вост щодо сперматозоТдiв, вiн забезпечуе Тхню нормалыну рух-ливiсты. У дослщженнях [31] наведено докази негативного впливу селен-iндукованого оки-
INFLUENCE OF ENVIRONMENTAL FACTORS ON MALE REPRODUCTIVE SYSTEM Biletska E.N., Onul N.M.
There are modern literature data on the influence of the unfavorable environmental factors of various aetiology on the reproductive system of males in the article. It is shown that the most spread chemical substances: pesticides, dioxins, air pollutants and heavy metals together with physical factors such ionizing radiation, non-ionizing radiation, hyperthermia, noise and vibration are actively involved in the aetiopathogenesis of various morphological and functional disorders of the sexual sphere of modern men, diseases of reproductive system, up to the development of infertility.
слювального стресу у pa3i се-лендефщитно!' дieти на систему окиснення, зниження piвня пло-дючост та народжуваност сам-^в мишей.
Серед фiзичних фактоpiв, що впливають на репродуктивну функцю чоловшв, видтяють юнн зуюче i неiонiзуюче випромЫю-вання, гiпеpтеpмiю та вплив ме-ханiчних факторов [13]. Наслщки ушкоджуючо!' дiï iонiзуючого ви-пpомiнювання (1В) на репродуктивну систему показано у дослн дженнях [32], проведених серед чоловiкiв, яю зазнали опромЫен-ня через аварю на ЧАЕС. З 362 чолов^в у 13 виявлено безплщ-ний шлюб, у 61 — зниження ста-тевоï функцiï, в уах обстежених спостеpiгали зниження кiлькостi сперматозощв (32,8 млн.), юль-костi рухомих |'хых форм, яка була втpичi нижчою поpiвняно з контролем, восьмиразове пщвищен-ня патологiчних форм спермато-зоïдiв, погipшення амЫокислот-ного складу сперми — вмют 28 з 29 дослщжуваних вiльних амЫо-кислот був зниженим, що свщ-чить про суттeвi змiни юльюсного та якiсного складу еякуляту.
Встановлено [33], що реаю^я гонад на опромЫення залежить вiд типу променевого впливу, його дози, в^, гормонального статусу оргаызму, ступеня дифе-pенцiювання статевих клiтин. Найбтьш чутливими до 1В виявилися пpолiфеpуючi сперматого-нiï, менш чутливими — сперма-тоцити та сперматиди. У pазi опpомiнення яечок людини у до-зi 0,15-0,3 Гр протягом 50 дыв спостеpiгаeться зниження про-дукцiï спеpматозоïдiв удвiчi, протягом 100 днiв — розвиток олн госпеpмiï piзного ступеня вира-женостi. Опpомiнення у дозi 0,30,6 Гр призводить до стмко!' олн госпеpмiï, у дозi понад 0,65 Гр — до асперми. Доза 2,5 Гр викли-кае стеpильнiсть тpивалiстю 2-3 роки. Цтковита стеpильнiсть внаслiдок загибелi А-спермато-гонм розвиваеться у pазi опро-мЫення у дозi 3,5-6 Гр.
Суперечливими виявилися ре-зультати pобiт стосовно впливу малих(до 1 Гр) доз 1В на репродуктивну систему. В одних пра-цях йдеться про негативний
вплив малих доз 1В на статеву систему чоловшв, в Ыших, нав-паки, про стимулюючий: у pазi впливу 0,1-0,5 Гр в умовах екс-перименту у тварин спостер^а-лося пщвищення piвня тестостерону, лютеМзуючого гормону, активацiя сперматогенезу [34].
До неюызуючого випромЫю-вання (НВ) належать ультрафю-летове, iнфpачеpвоне, частина спектра рентгеывського випро-мiнювання, випpомiнювання електромагытних полiв (ЕМП), яке утворюеться внаслщок руху постiйного та змiнного стpумiв, pадiо- та мiкpохвиль [13]. Несприятливий вплив ЕМП по-яснюеться пщвищенням темпе-ратури клiтинних структур, що призводить до порушення об-мнних пpоцесiв. Експеримен-тальнi данi свщчать, що ушко-джуючий ефект Нв проявляеться з пiдвищенням температури ам'яниюв мишей понад 37°С. Нв впливае на швидюсть бiохiмiчних пpоцесiв, яю змiнюються внаслн док взаемодiï ЕМП з потоками електролтв у клiтинi, десинхро-нiзуе власнi електpомагнiтнi сиг-нали юттин [35]. При обстеженнi робтиюв, якi працювали на СВЧ-апаpатуpi, у 61,9% спосте-piгалося збiльшення в еякулят кiлькостi аномальних та малору-хомих форм спеpматозоïдiв, що супроводжувалося зниженням фертильност [36].
Сперматогенез людини вщбу-ваеться за температури, яка на 2-3°С нижча вiд температури тн ла, що забезпечуеться екстра-корпоральним pозмiщенням яечок, тобто ам'яники е темпера-турозалежним органом. Встановлено, що пщвищення температури яечок на 1°С викликае зниження концентрацп сперматозо-на 14% [37]. Про роль температурного фактора свщчать сезоны змЫи концентрацп та рух-ливостi спеpматозоïдiв в еякуля-тi чоловiкiв, якi працюють на вщ-критому повiтpi — найвищi по-казники хаpактеpнi для зимового та весняного пеpiодiв, найнижчi — влту, коли у них вщзначають-ся також найнижчi показники ча-стоти зачаття [38].
До найбтьш значущих меха-нiчних фактоpiв належать шум та
17 Environment & Health № 4 2011
2 Довктля та здоров'я № 4-2011
Bi6pauiq. Встановлено [39], що у чоловiкiв, як працюють в умовах загальноУ Bi6pa^'i, npMrHi4yeTbcq статева активнють, частiше вия-вляеться еректильна дисфунк-цiя, вiдзначаються процеси ста-piння оpганiзму, збiльшуеться частота самовтьних викиднiв в íхнiх жiнок, спостеpiгаеться до-стовipне зниження piвня загаль-ного тестостеpону — 14,14 нмоль/л, глобулiну, що зв'язуе стеpоíди (28,43 нмоль/л), та втьного те-стостеpону (323 пкмоль/л) по-piвняно з пpацiвниками пiсля pi4-ного вщновлювального пеpiоду та гpупою контpолю. Пpи цьому важливим е той факт, що нав^ь за piк топя пpипинення контакту з вiбpацiею piвень вказаних rop-монiв хоч i пiдвищився, пpоте не сягнув piвня контpольноí гpупи. Встановлено [40], що в основi патологiчних змiн статевоУ системи полягають нейpоендо-фины поpушення функцií ппота-ламо-гiпофiзаpноí системи, пеp-винне уpаження гонад з pозвит-ком гiпогонадизму, що пpо-являеться зниженням piвня те-стостеpону та пiдвищенням у кpовi гонадотpопiнiв.
1снуе обмежена кiлькiсть дослн джень впливу шуму на pепpодук-тивну систему. Вважаеться, що у Генез! його неспpиятливого впливу на статеву систему пpо-вщну pоль в^фають функцю-нальнi змЫи у ппоталамуа [13].
Пщсумовуючи вищевикладене, слщ зазначити, що фоpмування pепpодуктивного здоpов'я чоло-вшв починаеться задовго до (х наpодження та залежить вщ велико!' ктькост ендо- та екзоген-них чинниюв, що дють у piзнi пеpiоди íхнього pозвитку. Факто-pи навколишнього сеpедовища, особливо денатуpованого, вщ-гpають у цьому пpоцесi одну з ключових pолей, зумовлюючи моpфологiчнi i функцiональнi змн ни статевоС системи та pепpодук-тивного здоpов'я загалом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Тяжелые металлы внешней сpеды и их влияние на pепpодук-тивную функцию женщин / А.М. Сеpдюк, Э.Н. Белицкая, Н.М. Паpанько, Г.Г. Шматков. — Днепpопетpовск: АРТ-ПРЕСС, 2004. — 148 с.
2. Evidence for guality of semen during past 50 years / E. Carlsen, A. Giwercman, N. Keiding, N. Skakkebaek // Brit. Med. J. — 1992. — Vol. 305. — P. 609-613.
3. Быков В.Л. Спеpматогенез у мужчин в конце XX века / В.Л. Быков // Пpоблемы pепpодукции. — 2000. — № 1. — С. 6-13.
4. Decline in semen quality among fertile men in Paris during the past 20 years / J. Auger, J. Kunstmann, F. Czyglik et al. //
New Engl. J. Med. — 1995. — Vol. 332. — P. 281-285.
5. Галимов Ш.Н. ^изис спеp-матозоида и техногенное за-фязнение офужающей сpеды: факты и гипотезы / Ш.Н. Галимов, З.К. Амиpова, Э.Ф. Галимо-ва // Пpоблемы pепpодукции. — 2005. — № 2. — С. 9-14.
6. Loder N. Royal Society warns on hormone disrupters / N. Loder // Nature. — 2000. — Vol. 406. — P. 4-5.
7. Fisher B.E. Most Unwanted persistent organic pollutants / B.E. Fisher // Environ. Health Persp. — 1999. — Vol. 107, № 1.
— P. 18-23.
8. James W. The sex ratio of offspring sired by men exposed to wood preservatives contaminated by dioxin / W. James // Scand. J. Work Environ. Health. — 1997. — Vol. 23. — P. 69.
9. Expression of dioxin-related genes in response to 2,3,7,8-TCDD in various tissues of rats / J. Yonemoto, R. Jana, S. Sarkar et al. // Organohal. Comp. — 1998. — Vol. 37. — P. 217-220.
10. Reproductive effects of occupational DDT exposure among male malaria control workers / F. Salazar-Garsia, E. Gallardo-Diaz, P. Ceron-Mireles et al. // Environ. Health Persp. — 2004. — Vol. 112. — P. 542-547.
11. Пpичины оксидативного сфесса спеpматозоидов /
B.А. Божедомов, Д.С. ^оменко, И.В. Ушаков и дp. // Пpоблемы pепpодукции. — 2008. — № 6. —
C. 67-73.
12. Kelce W.R. Antiandrogens as environmental endocrine disru-ptors / W.R. Kelce, L.E. Gray, E.M. Wilson // Reprod. Fertil. Dev.
— 1998. — Vol. 10. — P. 105-111.
13. Никитин А.И. Вpедные фак-TOpbi феды и pепpодуктивная система человека (ответственность пеpед будущими поколениями) /
A.И. Никитин. — Санкт-Петеp-буpг: ЭЛБИ-СПб, 2005. — 216 с.
14. Semen quality and reproductive health of young Czech men exposed to seasonal air pollution / S. Selevan, L. Borkovec, V. Slott et al. // Environ. Health Perspect. — 2000. — Vol. 108. — P. 887-894.
15. Влияние химических фак-тоpов на состояние мужской pе-пpодуктивной системы (обзоp лит-pbi) / Д.Л. Луцкий, С.В. Вы-боpнов, А.М. Луцкая и дp. // Пpо-блемы pепpодукции. — 2009. — № 6. — С. 48-64.
16. Пфмональний стан у чоло-вшв з! статевими pозладами, як! мешкають у зон! нтенсивного пpомислового забpуднення / О.В. Люлько, С.В. Беpестенко,
B.П. Стусь, С.1. Баpанник // Уpо-лопя. — 2003. — № 3. — С. 75-79.
17. Бтецька Е.М. Важю метали як фактоp pизику для pепpодук-
тивного здоров я населення про-мислових територм / Е.М. Бтецька, О.В. Люлько, М.М. Паранько // Ппеычна наука та практика на ру-бежi статть: матерiали XIV з'Узду ппеню™ УкраУни. — Дыпропе-тровськ, 2004. — С. 39-41.
18. Time to pregnancy among the wives of men occupationally exposed to lead / M. Sallmen, M.L. Lindbohm, A. Antilla et al. // Epidemiology. — 2000. — Vol. 11.
— P 141-147.
19. Semen quality reproductive endocrine function in relation to biomarkers of lead, cadmium, zinc and cooper in men / S. Telisman, P. Cvitcovic, J. Jurasovic et al. // Environ. Health Perspect. — 2000.
— Vol. 108, № 1. — P. 45-53.
20. Андрусишина И.Н. Мор-фофункциональные изменения сперматогенеза при воздействии свинца и кадмия на самцов белых крыс / И.Н. Андрусишина // Современные проблемы токсикологии. — 1999. — № 2. — С. 22-26.
21. Cadmium concentration in blood and seminal plasma correlation with sperm number and motili-ty in three male populations (infertility patients, artificial inseminations donors and unselected volunteers) / S. Benoff, R. Hauser, J.L. Marmar et al. // Mol. Med. — 2009. — Vol. 15, № 7-8. — P. 248-262.
22. Sperm chromatin alteration and DNA damage by methylpa-rathion, chlorpyrifos and diazinon and their oxon metabolites in human spermatozoa / E. Salazar-Ar-redondo, M. de Jesus Solis-Here-dia, E. Rojas-Garsia et al. // Re-prod. Toxicol. — 2008. — Vol. 25, № 4. — P. 455-460.
23. Link between low-dose environmentally relevant cadmium exposures and asthenozoospermia in a rat model / S. Benoff, K. Auborn, J.L. Marmar et al. // Fertility and sterility. — 2008. — Vol. 89, № 2.
— P. 73-79.
24. Toxicological Profile for Mercury / USA. — ATSDR, 1999. — 338 p.
25. Манджгаладзе Р.Н. О действии соединений марганца на половую функцию крыс-самцов / Р.Н. Манджгаладзе // Вопросы гигиены труда и профпатологии.
— 1969. — Т. 10. — С. 219-223.
26. Effect of Cr(VI) exposure on sperm quality: human and animal studies / H. Li, Q. Chen, S. Li et al. // Ann. Occup. Hyg. — 2001. — Vol. 45, № 7. — P. 505-511.
27. Bedwal R.S. Zinc, copper and selenium in reproduction / R.S. Bedwal, A. Bahuguna // Expe-rientia. — 1994. — Vol. 50, № 7. — P. 626-640.
28. Бгпецька Е.М. Ппеычна характеристика важких металiв у навколишньому середовищi та Тхнiй вплив на репродуктивну
№ 4 2011 Environment & Health 18
функц1ю ж1нок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. мед. н.: спец. 14.02.01 "Ппена" / Е.М. Bi-лецька. — Дыпропетровськ, 1998. — 30 с.
29. Стусь В.П. Особливост1 впливу шкщливих чинник1в Ытен-сивного промислового регюну на сечостатеву систему / В.П. Стусь. — Дыпропетровськ: Пороги, 2009. — 327 с.
30. Hemingway R.G. The influences of dietary intakes and supplementation with selenium and vitamin E on reproduction diseases and reproductive efficiency in cattle and sheep / R.G. Hemingway // Vet. Res. Commun. — 2003. — Vol. 27, № 2. — P. 159-174.
31. Kaur P. Effect of selenium-induced oxidative stress on the oxidation reduction system and reproductive ability of male mice / P. Kaur, M.P. Bansal // Biol. Trace Elem. Res.
— 2004. — Vol. 97, № 1. — P. 83-93.
32. Люлько А.А. Влияние ионизирующего излучения на половую функцию и сперматогенез / А.А. Люлько, В.П. Стусь. — Днепропетровск: Пороги, 1995. — 257 с.
33. Москалев Ю.И. Отдаленные последствия ионизирующего излучения / Ю.И. Москалев. — М.: ВИНИТИ, 1991. — 463 с.
34. Мамина В.П. О механизмах действия малых доз ионизирующей радиации на сперматоген-ный эпителий / В.П. Мамина // Проблемы репродукции. — 2003. — № 2. — С. 22-24.
35. Jannes P., Spiessens C., Vanderauwera I. // Hum. Reprod.
— 1997. — Vol. 12. — P. 115.
36. Устинкина Т.И. // Эндокринная система организма и вредные факторы внешней среды: сб. науч.-практ. конф. — Л., 1983. — С.14.
37. Tas S. Occupational hazards for the male reproductive system / S. Tas, R. Lauwerys, O. Lison // Crit. Rev. Toxicol. — 1996. — Vol. 26. — P. 261-307.
38. Secular and seasonal changes in semen quality among young Danish men: a statistical analysis of semen samples from 1927 donor candidates during 1977-1995 / J. Gyllenborg, N.E. Skakkebaek, N.C. Nielsen. et al. // Int. J. Androl.
— 1999. — Vol. 22. — P. 28-36.
39. Косарева О.В. Выявление нарушений репродуктивной функции у мужчин с вибрационной болезнью / О.В. Косарева, А.Ю. Козляткин // Известия Самарского центра Российской академии наук. — 2009. — Т. 11, № 1 (6). — С. 1224-1226.
40. Чацкий Г.Я. Эндокринная система организма и вредные факторы внешней среды: сб. науч.-практ. конф. — Л., 1991. — С 192.
Надмшла до редакци 17.05.2011.
ШЕВЧЕНКО О.А., ДЕРКАЧОВ Е.А., ГРИГОРЕНКО Л.В., ДЗЯК М.В.
Днтропетровсыка державна медична академiя
УДК 614.774:661.852
FEATURES OF TECHNOGENIC CADMIUM AND LEAD POLLUTION OF SOILS INI THE ANTHROPOGENIC LANDSCAPES
Shevchenko A.A., Derkachov E.A., Grigorenko L.V.,
Dziak N.V.
ОСОБЛНВОСТ! ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТ1В АНТРОПОГЕНННХ ЛАНДШАФТ1В КАДМ1ЕМ I СВННЦЕМ
огляду на структуру сучасно! ноосфери Земл1 кожний з ТТ найбшыших тдроздкшв представлений природними та ан-тропогенними ландшафтними комплексами. У статт розгля-даетыся антропогенний ландшафт, тобто такий, в якому на всм або на бшышм площ| тд впливом людини докоршнш зм1ш тддався бодай один з ТТ компонен^в. Класиф|кац1я ан-тропогенних ландшафлв за Мшыковим здаетыся нам най-бшыш досконалою, осктыки го-ловним ТТ критер1ем е тип землекористування. Отже, ви-р|зняюты таю класи антропогенного ландшафту: стысыко-господарсыкий, промисловий, люовий антропогенний, вод-ний антропогенний, рекреацй ний, селыбищний тощо [1].
Наш1 дослщження проводи-лисы в умовах антропогенних ландшафт1в мюта Кривий Р1г та прилеглих сшысыкогосподар-сыких угщы, осктыки Криво-
ОСОБЕННОСТИ ТЕХНОГЕННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ ПОЧВ АНТРОПОГЕННЫХ ЛАНДШАФТОВ КАДМИЕМ И СВИНЦОМ Шевченко А.А., Деркачов Э.А., Григоренко Л.В., Дзяк Н.В.
В статье описываются региональные особенности техногенного загрязнения почв города Кривой Рог тяжелыми металлами (кадмием и свинцом) на территории жилой застройки, в санитарно-защитных зонах промышленных предприятий, рекреационной и сельскохозяйственной зонах. Содержание валовых форм тяжелых металлов в почвах зон наблюдения сравнивали с фоновыми уровнями этих металлов, которые были определены в контрольных "чистых" почвах Пятихатского района.
FEATURES OF TECHNOGENIC CADMIUM AND LEAD POLLUTION OF SOILS INI THE ANTHROPOGENIC LANDSCAPES Shevchenko A.A., Derkachov E.A., Grigorenko L.V., Dziak N.V.
Regional features of soil technogenic pollution with the heavy metals: cadmium and lead on the territory of the residential building, in sanitary-and-protective zones of the industrial enterprises, recreational and agricultural zones in the city of Krivoi Rog are described in the article. Content of the total forms of the heavy metals in soils of the zones of supervision was compared with the background levels of those metals defined in the control "pure"soils in the Piatikhatsky region.
© Шевченко О.А., Деркачов Е.А., Григоренко Л.В., Дзяк М.В. СТАТТЯ, 2011.
19 Environment & Health № 4 2011
