CC BY
18
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHa№Horo ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6759
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
y^K 599.735.52:612,616
Корекщя спермопродуктивност баранiв-плiдникiв гормональними препаратами
М.М. Шаран, Х.М. Гримак [email protected]
1нститут бюлогп тварин НААН Украти, вул. В. Стуса, 38, м. Льв1в, 79034, Украша
Проведено aHani3 лтературних даних щодо впливу pi3Hux чинниюв довтлля на спермопродуктивтсть 6apame-nnidHUKie. BidMiuem, що сезонн екологiчнi фактори можуть значно впливати на статеву актившсть та юльюст i ятст показники сперми. Ця залежтсть чтюше проявляеться в умовах пасовищного утримання тобто при безпосередньому i тривалому контактi оргатзму тварини з природтм чинником зовншнього середовища.
Наведено результати до^джень вчених з розроблення i застосування основних методiв стимуляцп статево1 активно-^i баратв- плiдникiв у парувальний i непарувальний перiоди. Показано, що для стимуляцп статевоï активностi та корек-цп спермопродуктивостi баратв в бiльшостi випадюв застосовують гормональн препарати. Проаналiзовано результати до^джень застосування фтоестрогетв на вiдтворювальну функцю самщв.
Knw4oei слова: барани-nлiдники, фактори довкмля, вiдтворювальна функщя, перюди статевоï активностi, сперматогенез, гормональн препарати, фтоестрогени.
Проведен анализ литературных данных относительно влиянии различных факторов окружающей среды на спермопро-дуктивнисть баранов-произодителей. Отмечено, что сезонные экологические факторы могут значительно влиять на половую активность, количественные и качественные показатели спермы. Такая зависимость отчетливо проявляется в условиях пастбищного содержания, тоесть при непосредственном и длительном контакте организма животного с естественным фактором внешней среды.
Приведены результаты исследований ученых с разработки и применения основных методов стимулирования половой активности баранов- производителей в случной и неслучной периоды. Указано, что для стимулирования половой активности и коррекции спермопродуктивости баранов в большинстве случаев применяют гормональные препараты. Проанализированы результаты исследований применения фитоэстрогенов на воспроизводительную функцию самцов. Представлено методи корекцп сnермоnродуктивностi баранiв-nлiдникiв за впливу на нег рiзних сезонних, клгматичних, алжентарних та тших чинниюв, що може слугувати важливою тдставою для аналогiчних до^джень в умовах Захiдного регiону Украши.
Ключевые слова: бараны-производители, факторы окружающей среды, воспроизводительная функция, периоды половой активности, сперматогенез, гормональные препараты, фитоэстрогены.
Citation:
Sharan, M., Grymak, C. (2016). Correction of sperm production in rams by using hormones. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 269-273.
Коррекция спермопродуктивности баранов-производителей гормональными препаратами
М.М. Шаран, Х.Н. Грымак [email protected]
Институт биологии животных НААН Украины, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина
Correction of sperm production in rams by using hormones
M. Sharan, C. Grymak [email protected]
Institute of animal biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
In sheep breeding, when organizing the reproduction process, a special focus is given to rams which produce a large number of descendants by artificial insemination, and thus exert their influence as the genetic basis carriers on the breeding, productive, and technological properties of large groups or herds of sheep. The systematic use of artificial insemination of only high prepotent rams is the key to improving the qualitative composition of herds and increasing their productivity. Therefore, it is important to objectively assess the reproductive function of rams when used in breed and commercial herds.
Despite the fact that spermatogenesis in rams under normal conditions of keeping and balanced feeding occurs continuously, numerous studies and practical observations indicate that environmental, seasonal and climatic factors affect sexual activity, intensity of spermatogenesis, sperm quantitative and qualitative indicators.
The analysis of literature data on the impact of various environmental factors on sperm production in rams has been conducted. It is reported that seasonal environmental factors can significantly affect sexual activity and quantitative and qualitative indicators of sperm. This relationship is shown more clearly in pasturing conditions, that is with direct and prolonged contact of an animal with natural environmental factors. The results of the scientists' research on developing and applying basic methods of stimulating the sexual activity of rams during breeding and non-breeding periods have been given. It is shown that hormones are mostly used to stimulate sexual activity and correction of sperm production in rams. The results of research on the impact ofphytoestrogens on the reproductive function of males have been analysed.
Key words: rams, environmental factors, reproductive function, periods of sexual activity, spermatogenesis, hormones, phytoestrogens.
Перспектива галуз1 в1вчарства залежить в1д розро-бки та впровадження штенсивних ресурсо- i енергоз-берп-аючих технологш найважлившими елементами яких е повноцшна годiвля, оптимальш умови утри-мання, яшсне введення селекцшно-племшно! роботи та вщтворення стада (Pomitun, 2009; Mykytjuk, 2011; Belogurova et al., 2011; Papakina and Nezhlukchenko, 2012).
В оргашзацп ввдтворювального процесу особливу увагу придiляють баранам-плщникам, вщ яких за штучного оаменшня одержують велику шльшсть нащадшв i таким чином проявляеться !х вплив як носив генетично! основи на породш, продуктивна технолопчш властивосп великих груп чи стад овець. Систематичне використання для штучного оаменш-ня лише високопродуктивних препотентних барашв е запорукою покращення яшсного складу стад та тд-вищення !х продуктивности У зв'язку з цим набувае важливого значення об'ективне ощнювання репродук-тивно! функцп барашв-плвднишв за !х використання у племшних i товарних стадах.
Незважаючи на те, що у барашв сперматогенез за належних умов утиримання та збалансовано! годiвлi, вiдбуваеться безперервно, численш дослiдження та практичнi спостереження сввдчать, що екологiчнi, сезонно-клiматичнi чинники пливають на статеву активнiсть, штенсившсть сперматогенезу, кiлькiснi i якiснi показники сперми (Lopyrin, 1971; Davydenko et al., 1979; D'Occhio et al., 1984; Gordon, 1988; Thwaites, 1994; Misztal, 1996; Ibatulin et al., 2003; Vlizlo et al., 2006; Wierzchos and Schwarz, 2007; Magomedov, 2008; Davydenko and Kot, 2010; Casao et al., 2010; Martia et al., 2010; Vazquez-Armijo et al., 2011; Marzec-Wroblewska et al., 2012; Martia et al., 2012).
Вивчення закономiрностей нейрогуморально! ре-гуляцп репродуктивних процесiв дозволило розроби-ти ряд практичних заxодiв скерованого врегулювання
вщтворно! функцй' баранiв. До них належать методи стимуляцп статево! активностi та спермопродуктив-ностi в непарувальний i парувальний перiоди. В осно-вi кожного iз згаданих методiв лежить посилення чи гальмування природних статевих процесiв шляхом дд на органiзм рiзниx чинник1в (Courot and Ortavant, 1981; Sanfordi et al.,1983; Kilgour et al.,1983; Kosenko et al., 2007; Smoljaninov and Krotkyh, 2008).
Починаючи з 30-х рошв ХХ столiття, для пвдви-щення статево! активностi самцiв, збшьшення об'ему еякуляту та загально! кшькосп спермпв в еякулятi застосовують гонадотротн сироватки жеребних ко-бил (ГСЖК). Препарат ш'ектують пiдшкiрно у безше-рстну область паху в дозi 1500 - 2000 МО на 100 кг живо! маси барана. Як правило актившсть плщнишв тдвищуеться пiсля першо! iн'екцii. У потреб^ повто-рне введення ГСЖК проводять через 8 - 10 дшв у цiй же дозi. Застосування ГСЖК у дозi 1200 МО та лщази 64 ум. од. посилюють статевi рефлекси, покращують яшсть сперми пл1дник1в, п1двищують заплiднюванiсть вiвцематок на 5 - 10% (Sundby and Farahat, 1978; Arif et al., 1991; Rekkas et al., 1991).
У лiтературi зустрiчаються даш про пiдвищення статево! активностi та спермопродуктивносп самцiв при застосуваннi кофе!ну 1 - 2 г на добу протягом 30 дiб та нейротропних препаратiв: прозерину, карбохо-лшу та iншиx (Colas et al., 2010; Spalekova et al., 2011).
В.М. Давиденко, С.П. Кот (2006) при дослщженш впливу гравогормону та дигистину на кiлькiснi i яшс-нi показники сперми баранiв-плiдникiв асканшського кросбредного типу встановили, що за умов повноцш-но! годiвлi й традицшно! технологй експлуатацй ба-рашв, iн'екцi! гравогормону та дигистину не здшс-нюють помiтного впливу на шльшсш показники сперми, хоч незначно шдвищують (на 0,1 - 0,2 бала) рухливють сперм^в тсля деконсервацй. Тому, на думку дослвднишв, застосування гравогормону i ди-
гистину з метою штенсифжацп репродуктивно! фун-кци плiдникiв недоцшьне (Davydenko and Kot, 2006).
B.D. Schanbacher, O.I. Azawi, J.M. Oatley при ви-вченш впливу гонадотрошн рилiзинг-гормону на репродуктивну систему барашв виявили, що внутрь шньом'язове його введения, в парувальний та непару-вальний перiоди, в дозi 50 мг викликало пвдвищення рiвня тестостерону в кров^ зростання статево! актив-ностi, збiльшення розмiрiв сiм'яникiв та покращення як1сних показникiв сперми (Schanbacher and Lunstra, 1977; Oatley et all., 2005; Azawi, 2011).
При вивченш впливу естрадюлу i тамоксифену на синтез гонадотропних гормонiв i тестостерону у ба-ранiв в непарувальний перюд встановлено, що у тва-рин, яким iн'eктували естрадюл, був значно вищий рiвень ЛГ порiвняно з контролем. А рiвень тестостерону вдвiчi перевищував його показники в парувальний перюд. Однак, змш у розмiрах ам'янишв не було виявлено. Пiсля введення естрадюлу також значно зрiс рiвень ФСГ. 1н'екци тамоксифену мали шпбуючу дiю на гiпоталамо-гiпофiзарну систему, вони викли-кали значне зниження рiвня тестостерону i зменшення розмiрiв ам'янишв (Senrono, 1987).
O.I. Azawi, А. Olfatil шформують про пвдвищення спермопродуктивносп у непарувальний перiод крос-бредних порвд баранiв, зокрема об'ему еякуляту, концентраци та рухливостi спермив за введення 7,5 мг естрофану протягом двох мiсяцiв (Azawi, 2011).
За даними Z.M. Alkass внутрiшньом'язовi ш'екци дексаметазону у дозi 4 мг один раз на 7 дiб протягом трьох тижнiв сприяли шдвищенню об'ему еякуляту та рухливосп спермив у баранiв-плiдникiв та зростанню у кровi на вiрогiдну величину концентраци тестостерону на 25 добу тсля введення препарату (Alkass, 2009).
T.W. Knight, K. Whittington, T.B. Ozkutt пiсля вну-трiшньом'язового введення баранам окситоцину в дозi 5-10 I. О. встановили миттеве зростання об'ему еякуляту i збiльшення шлькосп спермив у ньому на 45% та !х активностi за оптимального штервалу мгж iн'екцiею та еякулящею — 5-10 хв. У той же час ними вiдмiчено зниження об'ему та концентраци спермив при тривалому (40-ка денному) застосуванш окситоцину. Виявлена чутливiсть рецепторiв до окситоцину в клггинах Лейдiнга i Сертолi, а також у кль тинах придатку ам'яника, що вказуе про вплив препарату на сперматогенез (Knight and Lindsay, 1970; Knight, 1974; Whittington et al., 2001; Bozkurt et al., 2007).
П.В. Аксенова, М.М. Айбазов поввдомляють про стимуляцш статевих рефлекав цапiв-плiдникiв у перiод статевого спокою та пвдвищення спермопроду-ктивностi застосуванням препарату БСМ (бюстиму-лятор з мозково! тканини). На думку дослвднишв, дiючою основою препарату е стимулюючий вплив нейропептидiв i !х фрагмента, якi як фiзiологiчнi адаптогени беруть участь у забезпеченш гомеостати-чних процесiв органiзму. Дослiдженями встановлено, що у цашв, яким триразово внутрипньом'язово ш'ек-тували препарат з штервалом 5 дiб, об'ем еякуляту, порiвняно з тваринами, яким не вводили БСМ, був вищий на 22,4%, концентращя спермив — дослщно!
групи пiдвищилась на 55%, статева актившсть — на 4% (Aksenova and Ajbazov, 2009).
Велику роль в opraHÍ3Mi тварин вщграють бюлоп-чно активш речовини рослин, що мютять вiтамiни, життево необхiднi мiнерали. Ц компоненти стиму-люють загальну фiзiологiчну активнiсть органiзму i позитивно впливають на репродуктивну систему тва-рин (Gorlov et al., 1996). В останш роки вченими отриманi позитивнi результати ди фiтоестрогенiв на вiдтворну здатшсть. Вони впливають на естрогенну дiяльнiсть центрально! нервово! системи, стимулюють бюсинтез у тканинах органiв репродуктивно! системи. Бюактивш стимулятори з рослин, за даними ряду авторiв, можуть бути використаш для покращення якостi сперми при !! крiоконсервуваннi. Цi висновки грунтуються на результатах дослiджень, проведених на спермi лабораторних тварин та людини, в яких було вiдмiчено зростання життездатностi i рухливостi спермив (Kurzer and Xu1997; Zava et al., 1998; Tansey et al., 1998; Thigpen et al., 1999; Chen et al., 1999; Huber, 2000; Hinsch et al., 2000; Chen et al., 2001).
У Болгари вивчено вплив фггогормону пберелшу А на окремi показники сперми буга!в i баранiв. Результати дослвджень показали, що даний гормон пвд-вищуе рухливiсть i життездатшсть спермi!в як у нати-внш, так i деконсервованiй спермi (Kolev et al., 2000). Про позитивний вплив екстракту локрицi на кшьшсш i якiснi показники сперми барашв i !х лiбiдо вказують iракськi дослiдники (Al-Habobi et al., 2003).
Проте, дослвдженнями ряду авторiв на лабораторних тваринах доведено негативний вплив фиотормо-тв на статеву функцш самцiв (Nadzharjan et al., 2006; Thanos et al., 2006; Gladkova, 2007; Akingbemi et al., 2007; Seljukova et al., 2008).
Отже, в вказаних лiтературних джерелах представлено методи корекцй' спермопродуктивносп бара-нiв-плiдникiв за впливу на не! рiзних сезонних, кль матичних, алiментарних та iнших чинникiв, що може слугувати важливою пiдставою для аналопчних дос-лiджень в умовах Захщного регiону Укра!ни.
Бiблiографiчнi посилання
Pomitun, I.A. (2009). Efektyvnist' selekcii' m'jaso-vovnovyh tonkorunnyh ovec' za pokaznykamy intensyvnosti rostu. Tavrijs'kyj naukovyj visnyk. Herson. 64(3), 50-60 (in Ukrainian). Mykytjuk, V.V. (2011). Kryterii' vyznachennja informatyvnosti selekcijnogo procesu pry vykorystanni novyh typiv ovec'. Naukovyj visnyk LNUVBT. L'viv, 13, 2(48), 112-117 (in Ukrainian). Belogurova, V.M., Ladysh, I.A., Smetankina, V.G., Otman, B. (2011). Sherstnaja produktivnost' ovec rozlichnyh porod. Materiali mizhnarodno! naukovo-praktichno! konferenci! «Zootehnichna nauka: istorija, problemi, perspektivi». Podil's'kij derzhavnij agrarno-tehnichnij universitet. 141-143 (in Russian). Papakina, N.S., Nezhlukchenko, N.V. (2012). Ekologicheskaja bezopasnost' ovcevodstva. Chiste misto. Chista zemlja. Chista planeta: Zbirnik materialiv forumu. Herson: HTPP, 347-351 (in Russian).
Davydenko, V.M., Kot, S.P. (2010). Pokaznyky spermy baraniv ta i'i' zdatnist' perenosyty zamorozhuvannja zalezhno vid porody. Visnyk agrarnoi' nauky Prychornomor'ja. Mykolai'v, 4(57), 203-207 (in Ukrainian).
Casao, A., Cebrian, I., Asumpgao, M.E., Perez-Pe, R., Abecia, J.A., Forcada, F., Cebrian-Perez, J.A., Muino-Blanco, T. (2010). Seasonal variations of melatonin in ram seminal plasma are correlated to those of testosterone and antioxidant enzymes. Reproductive Biology and Endocrinology. 8, 59-68.
Martia, J.I., Aparicio, I.M., Leal, C.L.V., GarciaHerreros, M. (2012). Seasonal dynamics of sperm morphometric subpopulations and its association with sperm quality parameters in ram ejaculates. Theriogenology. 78, 528-541.
Lopyrin, A.I. (1971). Biologija razmnozhenija ovec. M.: Kolos (in Russian).
Davydenko, V.M., Shynkarenko, I.S., Ignatenko, O.I. (1979). Spermoprodukcija baraniv askanijs'koi' tonkorunnoi' porody zalezhno vid sezonnyh i meteorologichnyh faktoriv. Vivcharstvo
Respublikans'kyj mizhvidomcho-tematychno
naukovyj zbirnyk. 18, 94-100 (in Ukrainian).
Misztal, T. (1996). Melatonina — hormon sezonowosci rozrodu u owiec. Post^py Nauk Rolniczych. 6, 43-58.
Wierzchos, E., Schwarz, T. (2007). Specyfika regolacji rozrodu owiec i koz. Biologia Rozrodu Zwierz^t. Fizjologiczna regulacja procesow rozrodczych samicy. Wydawnictwo Uniwersytetu Warminsko-Mazurskiego w Olsztynie. 1, 491-504.
D'Occhio, M.J., Schanbacher, B.D., Kinder, J.E. (1984). Profiles of luteinizing hormone, follicle-stimulating hormone, testosterone and prolactin in rams of diverse breeds: Effects of contrasting short (8L:16D) and long (16L:8D) photoperiods. Biology of Reproduction. 30, 1039-1054.
Martia, J.I., Aparicio, I.M., Leal, C.L.V., GarciaHerreros, M. (2012). Seasonal dynamics of sperm morphometric subpopulations and its association with sperm quality parameters in ram ejaculates. Theriogenology. 78, 528-541.
Gordon, A. (1988). Kontrol' vosproizvodstva sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. M.: Agropromizdat (in Russian).
Magomedov, Z.Z. (2008). Racional'noe ispol'zovanie vysokocennyh importnyh baranov. Doklady Rossijskoj akademii sel'skohozjajstvennyh nauk. 3, 42-44 (in Russian).
Thwaites, C.J. (1994). The effect of feeding supplements containing different amounts and sources of nitrogen on live weight and testes of rams during and after mating. Animal feed science and technology. 48(3/4), 177-184.
Ibatulin, I.I., Pasenko, Ju.O., Kononenko, V.K. (2003). Praktykum z godivli sil's'kogospodars'kyh tvaryn. K.:Vyshha shkola (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V., Sologub, L.I., Janovych, V.G. (2006). Biohimichni osnovy normuvanjaja mineral'nogo zhyvlennja velykoi' rogatoi' hudoby. Mikroelementy. Biologija tvaryn. 8(1), 41-62 (in Ukrainian).
Vázquez-Armijo, J.F., Rojo, R., López, D., Tinoco, J.L., González, A., Pescador, N., Domínguez, I.A. (2011). Trace elements in sheep and goats reproduction:review. Tropical and Subtropical Agroecosystems. 14, 1-13.
Marzec-Wróblewska, U., Kaminski, P., Lakota, P. (2012). Influence of Chemical Elements on Mammalian Spermatozoa. Folia Biologica (Praha). 58, 7-15.
Courot, M., Ortavant, R. (1981). Endocrine control of spermatogenesis in the ram. J. Reprod. Fertil. Suppl. 30, 47-60.
Sanfordi, L.M., Palmeri, W.M., Howland'z, B.E. (1983). Influence of age and breed on circulating LH, FSH and testosterone levels in the rams. Can. J.Anim. Sci. 63, 835-847.
Kilgour, R.J., Courot, M., Pisselet, C., Dubois, M.P., Sairam, M.R. (1993). Inhibition of FSH affects spermatogenesis in the mature ram. Animal Reproduction Science. 32, 213-225.
Kosenko, M.V., Chuhrij, B.M., Kocjumbas, I.Ja., Klevec', L.O., Kosenko, Ju.M., Chajkovs'ka, O.I., Panych, O.P. (2007). Reproduktyvna funkcija i andrologichna dyspanseryzacija bugai'v. L'viv (in Ukrainian).
Smoljaninov, B.V., Krotkyh, M.O. (2008). Biotehnologija vidtvorennja sil's'kogospodars'kyh tvaryn. Odesa: SMYL (in Ukrainian).
Sundby, A., Farahat, A. (1978). Plasma testosterone in bulls. Acta Endocrinol. 88, 793-800.
Arif, M., Ahmad, N., Shahab, M., Arslan, M. (1991). Effect of pregnant mares serum gonadotropin (PMSG) on testicular function in the immature bufflo bull. AJAS. 4(1), 1-5.
Rekkas, C., Belibasaki, S., Taitzoglou, I., Kokolis, N., Smokovitis, A. (1991). Increased plasminogen activator activity and plasminogen activator inhibition in spermatozoa and seminal plasma of the ram after serum gonadotrophin (PMSG) administration. Correlation with the increased level of testosterone in the blood. Andrologia. 23, 273-278.
Spaleková, E., Makarevich, A.V., Pivko, J. (2011). Effect of caffeine on parameters of ram sperm motility. Slovak J. Anim. Sci. 44(2), 78-83.
Colás, C., Cebrián-Pérez, J.A., Muiño-Blanco, T. (2010). Caffeine induces ram sperm hyperactivation independent of cAMP-dependent protein kinase. Int J Androl. 33(1), 187-197.
Davydenko, V.M., Kot, S.P. (2006). Vplyv biologichno aktyvnyh rechovyn riznoi' pryrody na jakist' spermy baraniv. Visnyk agrarnoi' nauky Prychornomor'ja. 4, 201-206 (in Ukrainian).
Schanbacher, B.D., Lunstra D.D. (1977). Acute and chronic effects of gonadotropin releasing hormone on reproductive characteristics of rams during the nonbreeding season. J ANIM SCI. 44, 650-655.
Oatley, J.M., Tibary, A., de Avila, D.M., Wheaton, J.E., McLean, D.J., Reeves, J.J. (2005). Changes in spermatogenesis and endocrine function in the ram testis due to irradiation and active immunization against luteinizing hormone-releasing hormone. J. Anim. Sci. 83(3), 604-612.
Azawi, O.I. (2011). Study on the effect of prostaglandin F2a treatment on semen characteristics and enzymatic activates of Awassi rams in breeding and non breeding seasons. Research opinions in animal & veterinary sciences. 1(5), 318-324.
Senrono, L.M. (1987). Seasonal variation in circulating gonadotropin and testosterone levels and in testis size of yearling rams during and subsequent to immunoneutralization of estradiol or tamoxifen treatment in the nonbreeding season. Can. J. Anim. Sci. 67, 391-404.
Alkass, Z.M.Y. (2009). The effect of the dexamethasone on sperm characteristic and testosterone level of Awassi rams. Journal of animal and veterinary advances. 8(3), 598-602.
Knight, T.W., Lindsay D.R. (1970). Short- and long-term effects of oxytocin on quality and quantity of semen from rams. J. Reprod. Fert. 21, 523-529.
Knight, T.W. (1974). The effect of oxytocin and adrenaline on the semen output of rams. J. Reprod. Fert. 39, 329-336.
Whittington, K., Assinder, S.J., Parkinson, T., Lapwood, K.R., Nicholson, H.D. (2001). Function and localization of oxytocin receptors in the reproductive tissue of rams. Reproduction. 122(2), 317-325.
Bozkurt, T., Türk, G., Gür, S. (2007). Effects of Exogenous Oxytocin on Serologic and Seminal Steroids and Semen Characteristics in Rams. Turkish journal of veterinary and animal sciences. 31, 303-309.
Aksenova, P.V., Ajbazov, M.M. (2009). Soderzhanie testosterona i gonadotropnyh gormonov v krovi kozlov v sluchnoj i anjestral'nyj sezony goda. Strategija razvitija zootehnicheskoj nauki : tezisy dokladov mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii, posvjashhennoj 60-letiju zootehnicheskoj nauki Belarusi. 13-14 (in Russian).
Gorlov, I.F., Bezborodin, V.V., Mamontov, N.I. (1996). The use of drug from pumpkin for improvement the fertility of the series. Zootehnia. 7, 31-39.
Zava, D.T., Dollbaum, C.M., Blen, M. (1998). Estrogen and progestin bioactivity of food, herbs, spices. Proc. Soc. Exp. Biol. Med. 217(3), 363-378.
Kurzer, M.S., Xu, X. (1997). Dietary phytoestrogens. Annu. Rev. Nutr. 17, 353-381.
Tansey, G., Hughes, C.L., Cline, I.M., Krummer, A., Walwer, D.K., Schmoltzer, S. (1998). Effect of dietary soybean estrogens on the reproductive tract in female rats. Proc. Soc. Exp. Biol. Med. 217(3), 340-344.
Thigpen, J.E., Setchell, K.D., Ahlmark, K.B., Locklear, J., Spaur, T., Caviness, G., Goelz, M.F., Haseman, J.K., Newbold, R.R., Forsythe, D.F. (1999). Phytoestrogen content of purified, open- and closed-formula laboratory animal diets. Lab. Anim. Sci. 49(5), 530536.
Chen, J.C., Xu, M.X., Chen, L.D., Chen, Y.N., Chin, T.H.
(1999). Effect of panaxnotoginseng extracts on inferior sperm motility in vitro. Am. J. Chin. Med. 27(1), 123-128.
Chen, J.C., Chen, L.D., Tsauer, W., Tsai, C.C., Chen, B.C., Chen, Y.I. (2001). Effects of Ginsenoside Rb2 and Rc on inferior human sperm motility in vitro. Am. J. Chin. Med. 29(1), 155-160.
Huber, J. (2000). Phytoestrogens and serms, alternatives to classical hormone therapy. Ther. Umseh. 57(10), 651-654.
Hinsch, K.D., Aires, V., Hagele, W., Hinsch, E. (2000). In vitro tests for essential sperm functions using the phytoestrogen genistein as a test substance. Andrologia. 32(4-5), 225-231.
Kolev, A., Hrjanin, N., Kistanova, E., Karcheva,V.
(2000). Effect of plant hormone gibberellin A on some quality parameters of fresh and stored ram's sperm. 6 Intel Symposium on animal reproduction, 68-73.
Al-Habobi, A., Hamra, A.H., Mahdi, A.K. (2003). Effect of licorice extract on semen quality and libido in Awassi rams. J Agric Investment. 1, 78-81.
Nadzharjan, L.A., Vojtovich, A.M., Afonin, V.Ju., Kotelenec, A.I., Ogurcova, S. (2006). Pokazateli gemopoeza i steroidnogo obmela u zhivotnyh pri vozdejstvii epibrassinolida. Sovremennye problemy toksikologi. 2, 43-47 (in Russian).
Thanos, J., Cotterchio, H., Boucher, B. et al (2006). Adolescent dietary phytoestrogen intake and breast cancer risk. Cancer Causes Control. 17, 1253-1261.
Gladkova, A.I. (2007). Rol' fitojestrogenov v polovom povedenii v jeksperimente rol' fitoestrogeniv u statevij povedinci v eksperimenti. Medicinskaja psihologija. 1, 60-61 (in Russian).
Akingbemi, B., Braden, T., Kemppainen, B. (2007). Exposure to phytoestrogens in the perinatal period affects androgen secretion by Leidig cells in the adult rat. Endocrinol. 148, 4475-4478.
58. Seljukova, N.Ju., Korenjeva, Je.M., Karpenko, N.O. (2008). Vikovi osoblyvosti vplyvu fitoestrogeniv na reproduktyvnu funkciju samciv shhuriv .Visnyk vinnyc'kogo nacional'nogo medychnogo universytetu. 12(2), 313-316. (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^iï 1.10.2016
