EKO^OriH, ririGHA TEAPHH, EETEPHHAPHA CAfflTAPM, EETEPHHAPHO-CAHITAPHA I PA^IO^OriHHA EKCnEPTH3A
ECOLOGY, HYGIENE OF ANIMAL, VETERINARY SANITATION, VETERINARY-SANITARY AND RADIOLOGICAL EXAMINATION
УДК 639.3.04/.38.003.13:556.114.6/.7(477.4)
Балас О.В., астрант ® Быоцерювський нацюнальний аграрный утверситет
ВПЛИВ АБ1ОТИЧНИХ ЧИННИК1В НА РИБОПРОДУКТИВН1СТЬ ОКРЕМИХ РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИСМСТВ КИ1ВСЬКО1, ЧЕРКАСЬКО1 ТА ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТЕЙ
Вивчено ггдрохгмгчний та ггдробюлоггчний режимы води окремих рибогосподарських тдприемств Кигвськог, Черкаськог I Житомирськог областей та дослгджено гх вплив на рибопродуктившсть став1в при вирощувант коропа.
Ключовi слова: короп, ставок, рибне господарство, температура води, водневий показник, штрити, штрати, бентос, планктон, рибопродуктившсть.
Вступ. Бюлопчш особливост риб, починаючи вщ зовшшшх ознак i закiнчуючи поведiнкою, нерозривно пов'язаш з особливостями середовища !х iснування, а саме - з фiзичними властивостями води, И хiмiчним складом, характером rрунтiв водойми, яю разом утворюють неживi або абютичш чинники середовища. 1нша група чинниюв, якi теж впливають на ркт i розвиток риб безпосередньо чи опосередковано, прийнято називати бютичними чинниками середовища. У комплекс цi структурш компоненти живо! i неживо! природи, що iснують у тiсному взаемозв'язку та взаeмозалежностi, утворюють екосистему водойм.
Природна рибопродуктившсть утворюеться в результатi бiологiчного колооб^у речовин, причому продуктивнiсть ставу залежить вiд iнтенсивностi життевих процесiв, що зумовлюють цей колообiг.
® Науковий KepiBHm - KiBa М.С., канд. с.-г. наук, доцент Балас О.В., 2010
140
Матерiальною основою розвитку життя в кожнш водоймi е продукти неживих компонента природи. Ц продукти являють собою водний розчин оргашчних та мiнеральних сполук, що виконують роль поживних речовин для деяких мiкроорганiзмiв i рослин [5].
Риби е первиноводними тваринами, яю все життя проводять у водному середовищ^ Водойми для них е джерелом постачання im та життево необхщного кисню, у воду видшяються продукти обмiну речовин органiзму риб. В зв'язку з цим, фiзико-хiмiчнi властивостi води е одним з основних чинниюв, що визначають ефектившсть роботи рибницьких господарств [2].
Надзвичайно важливими фiзичними та хiмiчними умовами, що впливають на життя водних органiзмiв, е температура води, прозорють, освiтленiсть, газовий режим, вмiст бюгенних елементiв, мiнералiзацiя води. У природi всi цi взаемовiдносини органiзму i середовища дiють у комплексi i е взаемопов'язаними [3].
Мета роботи - вивчити гiдрохiмiчнi та гщробюлопчш показники нагульних ставiв окремих рибних господарств розмщених в Кшвськш, Черкаськш та Житомирськiй областях та дослщити !х вплив на рибопродуктивнiсть ставiв.
Матер1ал i методи дослщжень. В травш - серпнi 2009 року проведено дослщження гiдрохiмiчного режиму i природно! кормово! бази ставiв трьох областей: Кшвсько!, Черкасько! та Житомирсько!. Проби води, планктону та бентосу обробляли в лабораторiях Бiлоцеркiвського НАУ та шституту гщробюлоги НАН Укра!ни за прийнятими методиками (Гринжевський М.В., 1999; Державин Л.М., 1990; Дм^ева О.В., Колос О.М., 1993; Филь С.А., Дмитриева О.В., 1993 ) [1, 4, 6, 7].
Результати дослщження. Проведенш дослщження показали, що протягом вирощування риби у дослщних ставах ВАТ «Сквирасшьрибгосп» Кшвсько! област гiдрохiмiчний режим коливався в допустимих межах. Але газовий та температурний режими у дослщних ставах господарства були досить напруженими та значно змшювалися протягом вегетацшного перюду. Концентращя розчиненого кисню у водi коливався у межах 4,9 - 7,1 мг О2/дм3. Попри цьому критичний стан кисневого режиму не спостер^ався. Та вш був нижчим нормативних вимог у липш та серпш. В той же час вмют розчиненого кисню у водi ставiв рибних господарств «Амур» Лисянського району Черкасько! област i СВАТ «Житомиррибгосп» м. Ружин Житомирсько! областi вщповщно становив 6,2 - 7,7 мг О2/ дм3 i 6,4 - 7,7 мг О2/ дм3л, що е нормою при вирощуванш коропа.
У кожному з трьох дослщних господарств температура води ставiв була сприятливою для вирощування коропа. Проте, середня температура води за сезон у ставах ВАТ «Сквирасшьрибгосп» становила 20,70 С, з коливаннями вщ 14,00 С до 26,40 С, у ставах рибного господарства «Амур» знаходилася в межах 15,5 - 25,50 С. А температура води протягом всього вегетацшного перюду в ставах СВАТ «Житомиррибгосп» коливалася в межах 14,9 - 25,10 С. У ставах
141
вах господарств не вiдмiчено накопичення вшьного двоокису вуглецю, концентращя якого була значно меншою, шж допустимi нормативнi величини.
У ставах ВАТ «Сквирасшьрибгосп» рiвень амоншного азоту був дещо збiльшеним i дорiвнював 2,3 - 4,5 мг №/цм3. Спостерiгався також пiдвищений вмкт нiтритiв та нiтратiв 0,11 - 0,13 мг NO2/дм3 та 1,2 - 2,1 мг NO3/дм3 вщповщно. У воцi ставiв рибного госпоцарства «Амур» рiвень амонiйного азоту коливався в межах 0,08 - 0,6 мг N цм3. Вмiст штриив i нiтратiв у воцi становив вщповщно 0,09 - 0,1 мг NO2/дм3 i 0,4 - 1,3 мг NO3/дм3. А у водi рибного госпоцарства СВАТ «Житомиррибгосп» рiвень амонiйного азоту був у межах 0,1 - 0,6 мг №/цм3. Нггрити i нiтрати становили вщповщно 0,1 - 0,12 мг NO2/дм3 i 0,6 - 1,6 мг NO3/дм3.Тобто цанi показники не перевищували цопустимi. Щоцо вмiсту залiза, кальцш, магнiю,фосфору, хлорицiв i сульфатiв, то вони були у нормi в уЫх трьох госпоцарствах (табл.1).
Воцневий показник (рН) ставiв ВАТ «Сквирасшьрибгосп»не цуже перевищував цопустимi норми i цорiвнював 7,6 - 8,6, у господарствi «Амур» вiн був 6,9 - 7,4. А в рибному господарствi СВАТ «Житомиррибгосп» становив 7,0 - 8,1.
Таблиця 1
Вмкт деяких елемен^в у водi ставiв дослщжуваних господарств
Показник ВАТ Госпоцарство СВАТ ГДК рибогоспоц.
«Сквирасшь «Амур» «Житомир
рибгосп» рибгосп»
Зал1зо (мг Fe/дм3) 1 - 2 1 - 2 1-2 цо 2,0
Кальцш (мг Са/цм3) 30 - 45 42 - 59 40 - 57 40 - 60
Магнш (мг М^/цм3) 6,8 - 9,70 12 - 21 10 - 19 цо 30
Фосфати (мг Ро4/цм3) 0,09 - 0,27 0,02 - 0,10 0,03 - 0,15 цо 0,50
Хлорици (мг С1/цм3) 10 - 13 5 - 10 8 - 12 25,0 - 40,0
Сульфати(мг ЗО^цм3) 12 - 30 7 - 30 9 - 27 10 - 30
Нирити (мг Ж02-/цм3) 0,11 - 0,13 0,09 - 0,1 0,1 - 0,12 0,1
Нирати (мг Ы03-/ цм3) 1,2 - 2,1 0,4 - 1,3 0,6 - 1,6 2,0
Ан^з оцержаних результатiв цозволяе зробити висновок, що майже всi цослщжуванш гiцрохiмiчнi показники у цослiцних ставах госпоцарств зазнавали коливань протягом сезону, проте не перевищували нормативш показники цля рибницьких ставiв. I лише у водi ставiв ВАТ «Сквирасшьрибгосп» протягом вегетацшного перiоцу пiцвищувався рiвень амонiйного азоту, нiтритiв, нiтратiв, воцневий показник та цещо знижувався вмют розчиненого кисню. Таким чином, в цшому всi показники вiцповiцали вимогам цля вирощування коропа в рибницьких госпоцарствах.
При цослщженш прироцно! кормово! бази ставiв у травнi - червш було встановлено, що у ставах ВАТ «Сквирасшьрибгосп» бюмаса зоопланктону та бентосу становила 6 - 7 г/м3 та 7 г/м2 вщповщно, на ставах госпоцарства «Амур» бюмаса зоопланктону коливалася в межах 6 - 10 г/м3, бентосу 5 - 7 г/м2. А у ставах СВАТ «Житомиррибгосп» бюмаса зоопланктону дорiвнювала 6
142
- 9 г/м3 та бентосу 6 - 7 г/м2. Отримаш даш свщчать про середнш рiвень розвитку природно! кормово! бази у дослщних ставах.
При таких умовах вирощування риби у господарствах було встановлено, що показники маси, довжини i коефщента вгодованостi у ВАТ «Сквирасшьрибгосп» вiдрiзнялися вiд показниюв риб у господарствах «Амур» та СВАТ «Житомиррибгосп» Маса цьоголiток у ВАТ «Сквирасшьрибгосп» становила 26,35 ± 0,861 г. Довжина - 10,73 ± 0,154 см., коефщент вгодованост
- 2,07 ± 0,026. У ставах рибного господарства «Амур» щ ж показники становили: маса цьоголггок - 29,94 ± 2,233 г., довжина - 11,01 ± 0,317 см., коефщент вгодованостi - 2,28 ± 0,091. А у СВАТ «Житомиррибгосп» маса цьоголггок становила 29,05 ± 1,232 г. Довжина - 10,85 ± 0,227 см., коефщент вгодованост - 2,19 ± 0,032.
Таким чином, проведенш дослiдження показали, що рибопродуктившсть ставiв у ВАТ «Сквирасшьрибгосп» за вирощуванням цьоголiток коропа становила 1062 кг/га, рибопродуктившсть ставiв рибного господарства» Амур»
- 1176 кг/га, а у СВАТ «Житомиррибгосп» - 1137 кг/га, при чому у вЫх трьох господарствах затрати корму на одиницю приросту для цьогол^ок складали -3,8 кг. При обрахуванш рибопродуктивност ставiв було враховано i щiльнiсть посадки, яка у даних господарствах коливалася в межах 390 - 450 екз./га.
Висновки. З вище наведених даних можна зробити висновок, що рибопродуктившсть ставiв за однакових умов вирощування коропа значною мiрою залежить вiд гiдрохiмiчних та гiдробiологiчних особливостей, а саме вщ впливу екологiчних чинникiв, що слщ враховувати при вирощуваннi ставових видiв риб. Дослiдивши рибопродуктивнiсть ставiв трьох рибогосподарських пiдприемств, зосереджених в рiзних областях було встановлено, що найбшьш оптимальнi гiдробiологiчнi та гiдрохiмiчнi показники водойм були в рибному господарствi «Амур» Лисянського району Черкасько! областi, дещо гiршi показники були на ставах СВАТ «Житомиррибгосп» м. Ружин Житомирсько! области У дослщних ставах ВАТ «Сквирасшьрибгосп» Ки!всько! област гiдрохiмiчний режим коливався в допустимих межах, але був дещо нижчим, шж у попереднiх областях. Тому можна стверджувати, що саме абютичш чинники впливають на рибопродуктившсть ставiв i створивши оптимальш умови можна досягти найвищих результат.
Л1тература
1. Вода рибогосподарських пщприемств. Загальнi вимоги та норми (СОУ 05.01-37-385:2006)
2. Гринжевський М.В. Аквакультура Укра!ни / Гринжевський Микола Васильович. - Львiв : Вшьна Укра!на, 1998. - 364 с.
3. Лобойко Ю.В. Порiвняльна оцiнка гiдрохiмiчних показникiв рибницьких господарств Львiвсько! областi // Науковий вкник Львiвсько! державно! академi!' ветеринарно! медицини iм. С.З. Гжицького. - 2000. - Т.2, №3-4. - С. 126-129.
4. Нормативш показники якост води джерел водопостачання ставiв при вирощуванш риби та галузевi технологiчнi нормативи утворення
143
забруднюючих речовин при скидаш вод у перюд обловiв CTaBiB, затверджеш Державним Ком^етом рибного господарства Украши 19.06.1998.
5. Фермерське рибництво / [Грициняк I.I., Гринжевський М.В., Третяк О.М. i ш.]. - К,: Герб, 2008. - 560 с.
6. Яюсть води. Визначання рН : ДСТУ 4077-2001. (ISO 10523:1994, MOD)
7. Яккть води. Визначення розчиненого кисню. Йодометричний метод : ДСТУ ISO 5813:2004. (ISO 5813:1983, IOD)
Summary O.V. Balas., M.S. Kiva
The influence of abiotical factors on fish production the certain fish producing enterprises in Kyiv, Cerkassy and Zytomyr oblasts.
Hydrochemical and hydrobiological fresh water regimes of certain fish producing enterprises in Kyiv, Cherkassy and Zytomyr oblasts has been studied, their influence on fish productivity ofponds due to carp's growivy were investigated.
Стаття надшшла до редакцИ' 20.04.2010
144