CC BY
34
УДК 331.2 (477)
ВИНАГОРОДЖЕННЯ ЗА ПРАЦЮ ЯК ФАКТОР РЕАЛ1ЗАЦП ЛЮДСЬКОГО
КАП1ТАЛУ
Н.В. Волкова, кандидат наук з державного управлшня
Днiпропетровська державна фтансова академiя, Дтпропетровськ, Украна
Невщповщшсть оплати пращ бшьшосп працюючих украшщв реальному прожит-ковому мшмуму, спекуляцiя на ентузiазмi пращвнишв бюджетно! сфери, бiднiсть працюючих не тшьки провокують вiдтiк висококвалiфiкованих пращвнишв за кордон, а е беззаперечним свщченням неповного використан-ня людського катталу в кра1т, падiння мотивацп наймано! працi. Ситуацiя породжуе негативний мультиплжативний ефект та становить загрозу економiчнiй незалежностi краши.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Проблеми формування i реалiзацil людського капiталу детально висвгтлеш в наукових роботах Батченко Л., Голжово! Н., Гршново1 О., Жал> ло Л., Зелшсько1 Г., Лiбановоl Е., Пiрожкова С., Потьомшно1 О., Рудня В. та ш
Як доводить теорiя людського катталу, витрати на соцiальну сферу, зокрема, на освиу i охорону здоров'я, е продуктивними. Так, Батченко Л. вважае, що зростання нацюнального доходу та прибутку у 1995-2009 рр. було наслшком повiльного, проте постiйного зростання витрат на сощальну сферу.
До факторiв, що формують людський капiтал, автор вiдносить: соцiально-демографiчнi фактори, що виражаються показниками сощально1 актив-ностi населення (кiлькостi суспшьних об'еднань i органiзацiй, участю населення в них), його освiченостi, шформатизацп та соцiальних зв'язшв суспiльства. Серед факторiв ефективного викорис-тання людського катталу видiляються сошально-економiчнi фактори (валовий внутршнш (регiо-нальний) продукт, доходи та витрати населення, заробiтна плата, структура витрат бюджету), показники використання економiчно активного населення в процесах створення ВВП, рiвень безробiття тощо. В сво1х роботах Батченко Л. наголошуе на необхiдностi розробки механiзмiв формування та ефективного використання людсь-кого катталу як факторiв для ефективного роз-витку економiки краши [1].
Для оцiнки можливостей реалiзацil людського капiталу у сферi пращ варто брати до уваги не тшьки об'ективш економiчнi показники, а й суб'ективш соцiологiчнi. Судячи з останшх соцю-логiчних дослiджень модуля «Сощальна нерiв-шсть» у рамках Програми м1жнародного сошаль-ного дослщження (ISSP) за участю 1нституту соцюлогп НАНУ, про надмiрний розрив мiж
Волкова Н.В. Винагородження за працю як фактор реалгзацИ людського капталу.
В статп проводиться аналiз стану винагородження за працю в Укра1т в аспекп реалiзацil людського катталу. Винагородження розглядаеться як один i3 факторiв реалiзацil сформованого людського катталу краши. Вказуеться на недолiки шституцюнальних чинник1в регуляцп мотивацiйного мехашзму в трудовiй сферi, а також на зв'язок макроекономiчних показник1в i3 винагородженням за працю.
Ключовi слова: винагородження, заробггна плата, людський капiтал
Волкова Н.В. Вознаграждение за труд как фактор реализации человеческого капитала.
В статье проводится анализ вознаграждения за труд в Украине в аспекте реализации человеческого капитала. Вознаграждение рассматривается как один из факторов реализации сформированного человеческого капитала страны. Указывается на недостатки институциональных факторов регуляции мотивационного механизма в трудовой сфере, а также на связь макроэкономических показателей с вознаграждением за труд.
Ключевые слова: вознаграждение, заработная плата, человеческий капитал
Volkova N. V. Remuneration for labor as a factor in the realization of human capital.
The article analyzes the state of remuneration for work in Ukraine in terms of implementation of human capital. Remuneration is considered as one of the factors in realization of formed human capital of the country. Indicated on the disadvantages of institutional factors as regulating motivational mechanism of labor, and the relationship of macroeconomic indicators with remuneration for labor.
Keywords: remuneration, wages, human capital
доходами багатих i бiдних в кра!т i про соцiально-економiчному нерiвнiсть говорять 95% укра!нського населення. При цьому тшьки 17,6% украштв вважають нормальною свою зарплату, тодi як 41% переконат, що отримують менше, нiж заслуговують, а 37% - що набагато менше. Украшт не е нi заможними, нi багатими, а в основному (23,4%) - громадянами, чий матерiаль-ний рiвень нижче середнього [5].
В теорп Дж.М. Кейнса зниження заробино! плати е чинником зниження сукупного попиту, в тому чи^ й тако! його складово!, як швести-цiйний попит. Саме величина ефективного попиту визначае, на його думку, рiвень i темпи росту валового нацюнального продукту. Отже, низький рiвень заробггао! плати породжуе негативний мультиплiкативний ефект, економiчнi наслшки якого полягають у зниженнi ВВП.
Як показуе огляд науково! лггератури, багато дослiдникiв при вивченнi продуктивних характеристик людського капiталу зауважуе на необхш-ностi регулювання питань, пов'язаних iз оплатою працi. Остання е основною складовою винагород-ження за працю. Послуги соцiального характеру (сощальт пакети, бенефiти) багатьма дослшни-ками не вважаються пов'язаними з працею, хоча i надаються роботодавцями.
В той же час поза увагою дослшнишв перебувають питання зв'язку iнституцiональних факторiв регулювання оплати працi з рiвнем реалiзацil людського капiталу на нацюнальному рiвнi.
Метою статтi е аналiз стану винагородження за працю в Укра!т в аспектi реалiзацil людського катталу. При цьому таке винагородження роз-глядаеться лише як один iз факторiв реалiзацii сформованого людського катталу кра!ни. Вказу-еться на недолiки iнституцiональних чинник1в регуляцп мотивацшного механiзму в трудовiй сферi, а також на зв'язок макроекономiчних показнишв iз винагородженням за працю.
Виклад основного матерiалу
Винагорода персоналу за економiчною суттю е рентою людського катталу, особливо його штелектуально! складово1. Оптимiзацiя винагоро-ди за працю е завданням роботодавця, який прагне максимiзувати вщдачу вiд людського катталу сво1х найманих працiвникiв. Рента, отримана вiд використання iнтелектуального капiталу, розподь ляеться мiж його власником (найманим пратв-ником) i роботодавцем, який створюе оргатзацш-нi умови для реалiзацil такого капiталу, згiдно установлених у сустльстш пропорцiй, заданих внеском кожного фактора в результат виробниц-тва, а також системою податшв i вiдрахувань до соцiальних фондiв. Чим бшьше продуктивних характеристик людини охоплено стимулюванням, чим краще оргашзована робота, чим бiльш вона змютовна, iнтелектуальна, мотивована, тим за шших рiвних умов мае бути вищою рента людсь-
кого капiталу, основним втшенням яко1 е оплата прат.
Моральним правом роботодавця (держави, юридично1 особи, пiдприемця) реалiзовувати кадрову полiтику, нацiлену на максимiзацiю вш-дачi людського капiталу (iнтелектуального, фiзiо-логiчного), е рiвень винагороди за працю, що значно перевищуе просту компенсацiю трудових зусиль, витрат на навчання та вiдновлення здоров'я i включае можливостi iнвестицiй в саморозвиток, недержавне пенсшне та iншi види страхування, можливiсть утримання непрацездат-них члешв с1м'1.
Останнiм часом проблеми полiтики доходiв населення та оплати прат в Укра!т досягли критичного рiвня. Проблеми оплати працi - це проблеми кутвельно! спроможностi населення i сотально! злагоди. У рацюнальному пiдвищеннi заробггао! плати зацiкавленi не тшьки наймат працiвники, а й роботодавт, оск1льки людський, трудовий ресурс е ключовим серед iнших факто-рiв для зростання ефективностi виробництва. На жаль, багато положень Концепцп реформування оплати працi, затверджено1 указом Президента Украши вiд 25.12.2000 р. № 1375, на думку багатьох експерпв, залишаються нереалiзованими.
Узагальнено можна видiлити наступнi проблеми у сферi оплати працi в Украiнi: бвдтстъ трудящих, дискримiнацiя в оплатi прат пратвнишв бюджетно! сфери, тiнiзацiя заробггао! плати, несвоечаснiсть и виплати.
Так, аналiз середньоi заробiтноi плати по галузях економiки показав, що е галуз^ в яких нарахована заробина плата е нижчою вiд середньоi по економiцi, а в тих галузях, де вона е вищою, це перевищення е не настшьки значним. Отже, заробггаа плата виконуе далеко не всi притаманнi !й функцii, так1 як функцiя фiзичного вiдтворення витрачених зусиль, гiдноi винагороди за виконану роботу, стимулювання та мотивацп до продуктивно! працi i т.д. За европейськими стандартами критерiем справедливостi оплати працi та розпод^ трудових доходiв у суспiльствi е показники мiнiмальноi зарплати на рiвнi 60% вiд середньоi в нацюнальнш економiцi та граничного десятикратного розриву у розмiрах базових зарплат з мшмальною i максимальною величиною. Свросоюз закликае краiни сходно! Свропи пiдняти мiнiмальну зарплату хоча б до 60% вщ середньо! зарплати по кра!ш. Свропейська федера-тя профспiлок громадського обслуговування вiдзначае, що в кра!нах Схiдноi Свропи юнуе велика рiзниця у спiввiдношеннi мшмально! зарплати до середньо!: вiд 5,8% в Киргизстат до 68% в Боснп i Герцеговинi. В деяких кра!нах обговорюеться питання про внесення в колектив-ний договiр пункту, що закршлюе мiнiмальну зарплату на рiвнi не нижче 70%.
На даний момент продовжено дiю Генерально! угоди на 2010-2012 рр. у зв'язку з вщсуттстю у сотальних партнерiв домовленостi за проектом подiбноi угоди на 2013-2015 рр. Чинна угода в
пункп 2.4 вказуе на прагнення уряду та сощаль-них партнерiв домогтися досягнення мiнiмальною заробiтною платою величини 45% вiд середньо1 по нацюнальному ринку працi. За перiод з 2004 по 2008 рр. процентне сшввщношення мшмально! зарплати до середньо1 в Украíнi знизилося з 41% до 33,8%. У 2009 i 2010 роках вщбулося зростання процентного сшввщношення мшмально! зарплати до середньо!. У 2011 р. вiдповiдний показник становив 40,9%, а в 2012 досяг рiвня 39,4%. Фактично станом на початок 2013 р. мшмальна зарплата становила 38% вщ середньо! по Украш. Критично низьким Генеральна угода встановлюе цей показник на рiвнi 35% (пункт 2.3) [2].
Для анал1зу стимулюючо! функцп трудових доходiв необхiднi данi про !х зв'язок iз макро-економiчними показниками, такими як валовий внутршнш продукт та валовий нацюнальний ДOхiд.
У 2010 р. частка оплати пращ у ВВП склала в Укра!ш 46,8%, а в розвинутих крашах вона значно вища 55-60% [8]. Анал1з заробино! плати з позицп и частки у ВВП, а не темтв И пiдвищення (падшня) показав, що безсумнiвним стае той факт, що ця частка у ВВП Укра!ни е недостатньо високою, хоча й вiдповiдае рiвню аналопчному по кра!нам Свропи. В Укршш продуктивнiсть працi е вкрай низькою, що зумовлюе низький розмiр оплати пращ порiвняно з окремими крашами та регiонами свiту. Мiждержавнi зютавлення темпiв зростання продуктивностi працi сввдчать про колосальне вiдставання Укра!ни за цим показни-ком [7].
Як видно iз табл. 1, протягом 2002-2011 рр. вiдбувалося випереджальне зростання середньо! номшально! заробино! плати над ВВП, що, з одного боку е сввдченням безшдставносп зростання зарплати, а з шшого, про тдвищення соталь-них стандартiв споживання.
Таблиця 1. Порiвняльна характеристика темтв росту середньо! номшально! заробино! плати в Укршш та
ВВП у 2002-2011 рр.
Рiк Темп росту середньоí шм^льно! заробiтноí плати, % Темп росту ВВП, % Випереджальне зростання (вщставання за вщ'емного значення) ВВП над середньою номшальною зарплатою, %
2002 121,0 105,2 -15,8
2003 122,8 109,6 -13,2
2004 127,5 112,1 -15,4
2005 136,7 102,7 -34,0
2006 129,2 107,3 -21,9
2007 129,7 107,9 -21,8
2008 133,7 102,3 -31,4
2009 105,5 85,2 -20,3
2010 120,0 104,1 -15,9
2011 117,6 105,2 -12,4
Винагородження за працю е частиною доходiв населення, для оцшки яких недостатньо лише середшх показник1в. Повне уявлення про рiвень трудового життя можливе за аналiзу диференшацп населення за доходами та заробпною платою. Диференцiацiя населення за доходами ощнюеться за такими показниками, як децильний коефщент та iндекс концентрацп доходiв Джинi (iндекс Джиш). Децильний коефiцiент е спiввiдношенням часток в сукупному доходi 10% найбагатших i 10% найбiднiших представник1в населення. За даними ООН, частка 10% найбагатших украшщв у сукупному доходi становила близько 22,5%, а 10% найбщшших - 3,8%. Крiм того, у мiжнародних спiвставленнях Свiтового банку визначаються i доходи квiнтильних груп. Так,частка доходу, яка припадае на 20% найбщшшого населення в Украш у перiодi 1988-2010 рр. мала найвище значення у 1988 р. (10,3 %), найнижче - у 1995 р. (6,17%). У 2010 р. цей показник становив 9,93% [6].
1ндекс Джиш по багатству в нашш кра!ш у 2010 рощ дорiвнював 64 - по офщшних доходах -28,2. 42,5% украшських громадян мають активи на суму менш нiж 1000 доларiв, а 53,4% - вiд 1 000 до 10 000 доларiв, 4% - 10 000-100 000 доларiв i лише 0,1% володшть активами на суму бiльше 100 000 доларiв. [6]. Дуже високий ступiнь нерiвностi знаходиться в iнтервалi 50-60%, помiрна - 30-40%, а низька - 20-30%), тобто Украша належить до крш'н з не дуже гострим соцiальним нерiвнiстю [5].
Частка заробiтноí плати у структурi доходiв населення укрш'ни склала у 2012 р. 42%, у той час як у розвинутих крашах - 50-70%. Даний показник в Украш за останш десять рошв коливався у межах вщ 41 до 45%. Розмiр середньоí заробинох плати в Украíнi за паритетом кушвельно! спроможностi у 8-10 разiв нижчий, н1ж у США, Швецп, Японií, Велик1й Британií [3].
На рис. 1 приведена динамша валового нацюнального доходу (ВНД) на душу населення за паритетом купiвельноí спроможносп (ПКС),
тобто у мiжнародних доларах вщповщно до курсу у певний перюд.
1снуе також проблема дискримшацп в оплат працi працiвникiв бюджетно! сфери, яка закладена в нормативно-правових актах. Так, пункт 2.2 Генерально! угоди [2] встановлюе, що «розмiр зарплати неквалiфiкованого працiвника небюд-жетно! сфери за повшстю виконану норму часу в нормальних умовах пращ повинен перевищувати фактичний розмiр прожиткового мшмуму для працездатних осiб, розрахований спещально уповноваженим центральним органом виконавчо! влади в галузi працi та сощально! полiтики за попереднiй мюяць». У той же час недшчим i суперечним вищевказано! нормi е стаття 6 закону Укра!ни «Про оплату пращ» вщ 24.03.1995 р., зпдно з якою «тарифна ставка пращвника першого розряду встановлюеться у розмiрi, що
перевищуе законодавчо встановлений розмiр мшмально! заробггао! плати», тобто дана норма мае застосовуватись у вах сферах економiки.
Так, з 01.12.2008 р. постановою уряду вщ 25.10.2008 р. № 939 практично припинено лопчне ототожнення мшмально! зарплати i ставки першого розряду працiвника бюджетно! сфери, яш становлять з на початку 2013 р. вщповщно 1147 i 852 грн. Остання величина встановлюеться в «ручному режимi» i тдривае стимулюючу роль тарифно! системи.
На рис. 2 представлена порiвняльна динамжа вiдношень мшмально! зарплати до прожиткового мшмуму та посадового окладу першого розряду пращвника бюджетно! сфери до мшмально! зарплати у 2008-2013 рр.
Рис. 1. Валовий нащональний дохщ на душу населения за паритетом кутвельно! спроможносп, доларiв
ПКС [7]
120
И IN ("-) Ci !"-) Cl ''
—-■—■■— о о о о о о о 3 о о о о о о о о о о 3 о о о о
— с*-,
Вщношення ютмалыю! зарплата до прожиткового ютмуму, % ----Виношення посадового окладу пращвника I розряду до шшмально! зарплати, %
Рис. 2. Порiвняльна динамiка вщношень мiнiмальноï зарплати до прожиткового мшмуму та посадового окладу першого розряду пращвника бюджетноï сфери до мiнiмальноï зарплати у 2008-2013 рр.
Цiлком справедливими е нартання з приводу обчислення прожиткового мiнiмуму як сошаль-ного стандарту для визначення мшмально! заробино! плати. Набiр продуктiв харчування, непродовольчих товарiв i послуг (так званий «споживчий кошик» як основа для розрахунку згаданого соцiального стандарту) був встанов-лений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 14.04.2000 р. № 656 i не переглядався кожнi п'ять рошв, як того вимагае закон Укра!ни «Про прожитковий мшмум» вщ 15.07.1999 р.
Специфiчною проблемою доходiв населення i його сошально! захищеносп е наявнiсть так званих «арих» i «чорних» зарплатних схем. На думку фахiвцiв, боротьба з ними на тлi 40%-го рiвня пшзацп економiки, з точки зору сучасного сприйняття економiчних процесiв у свт взагалi, i в кра!ш, зокрема, е неефективним i популiстським заходом, а також вщрваним вiд загального контексту ринково! економiки небезпечним кроком [4].
Вищевказаш проблеми е не тшьки проблемами реалiзацi! наявного людського капiталу, а й, що бшьш важливо, проблемами його формування, що породжують ланцюгову реакцiю з можливим негативним мультиплiкативним ефектом. Остан-нш, зокрема, виявляеться в меркантильному мисленш молодi, деформованiй профорiентацi! на хибш уявлення про престиж професiй, заснований на винагородi за працю. Винагорода за працю е проявом його цшносп в суспiльствi, тому сощальна компонента престижу у соцiально орiентовано! ринково! економiки повинна вщповь дати економiчнiй компонентi. Можемо стверджу-вати, що пдна винагорода за працю пращвнишв сфери освiти е умовою повно! реалiзацi! не тiльки людського катталу трудящих в цiй сфер^ а й формування такого катталу серед учшв i студентiв як потенцшних працiвникiв, як1 будуть реалiзовувати свiй людський капiтал в рiзних галузях економiки.
Першочерговими завданнями реформування полiтики оплати праш в Укра!ш на думку науков-цiв Державно! установи «Науково-дослiдний шститут соцiально-трудових вiдносин» Мшютер-ства сошально! полiтики Укра!ни е:
1) Шдвищення рiвня оплати працi.
1.1. Всебiчне дослщження механiзму формування заробино! плати на ринку працi.
1.2. Шдвищення ефективносп механiзму регу-лювання заробино! плати на основi сошального партнерства.
1.3. Всебiчне (iз залученням фахiвцiв рiзних сфер науки - медишв, фiзiологiв, психологiв) вивчення питання обгрунтування розрахунку встановлення мiнiмального галузевого стандарту оплати пращ
1.4. Створення умов для збалансованого зростання частки оплати праш у ВВП та в собiвартостi продукцп.
1.4.1. розробка програм, спрямованих на економiю матерiальних та енергетич-них ресурсiв;
1.4.2. введення систем щодо регулю-вання шших операцiйних витрат;
1.4.3. забезпечення Державною службою статистики Укра!ни сошальних парт-нерiв iнформацiею щодо показнишв виробництва валово! додано! вартостi, доповнивши !! iнформацiею про частку оплати праш у доданш вартостi;
1.4.4. перюдичне проведення цент-ральними органами виконавчо! влади монiторингу продуктивностi праш та використання робочого часу з розробкою вщповщних заходiв у випадках очевидного погiршення ситуацií;
1.4.5. шдвищення розмiру актуалiзацiя до умов сьогодення мiнiмальноí заробiт-но! плати та розмiру прожиткового мiнiмуму;
1.4.6. розроблення зважено! макро-економiчноí политики, спрямовано! на пiдвищення частки заробино! плати у собiвартостi продукцií;
1.4.7. науково обгрунтована розробка iндикативних рiвнiв ФОП (фонду оплати працi) у собiвартостi продукцi! (посл^г) та ВВП для тдприемств з урахуванням !х типiв, галузево! приналежностi, рiвня модершзацп, енергоспоживання тощо.
1.5. Боротьба з явищем заборгованосп iз виплат заробино! плати.
2) Виршення гострих проблем з оплати працi пращвнишв бюджетной сфери.
2.1. Виршення основних проблем в оплап праш прашвнишв тдприемств, оргашзацш та установ бюджетно! сфери:
— усунення диспропорцiй у рiвнях оплати працi працiвникiв однаково! (подiбно!) квалiфiкацi!, як1 виконують однакову (подiбну) за склад-нiстю та функцюнальними ознаками роботу;
— вiдновлення порушених мiжгалузевих спiввiд-ношень в оплап працi, яке виникло внаслiдок шдвищення тарифних розрядiв для окремих закладiв бюджетно! сфери;
— пiднесення рiвня оплати працi фахiвцiв бюджетно! сфери вищо! квалiфiкацiйно! категорi! до критерпв гiдно! оцiнки !хнього рiвня професшно! квалiфiкацi!;
— пiдвищення ставки першого розряду £ТС (£дино! тарифно! спки) працiвникiв бюджетно! сфери до рiвня, не нижчого за мшмальну заробiтну плату.
2.2. Реформування оплати праш державних службовшв.
3) Розробка комплексних заходiв щодо подолання «заробiтноi плати у конвертах».
4) Реформування системи державного управлтня полiтикою доходiв i заробiтноi плати
[4].
Висмовк'и
Отже, основними iндикаторами добробуту суспшьства в аспекп його трудових доходiв та
стану економiчноi системи, а значить i факторiв реалiзацii людського катталу е наступнi:
— частка заробггао! плати у собiвартостi продук-цп або частка додано! вартостi у вартосп продукцп;
— спiввiдношения темтв росту заробггао! плати та ВВП;
— сшввщношення максимального та мшмаль-ного розмiрiв заробггао! плати в економiцi кра!ни;
— вiдношения мшмально! зарплати до прожит-кового мiнiмуму, %;
— вщношення посадового окладу першого роз-ряду працiвника бюджетно! сфери до мшмаль-но! зарплати, %.
Оплата пращ е частиною винагородження за працю, що сприяе реалiзацii людського катталу кра!ни. Проте не будь-яке винагородження за працю е рентою людського катталу. Лише кваль фшована праця, що вимагае спещально! тд-
готовки, витрат на формування знань i навичок, здатна приносити ренту, тобто додатковий дохщ що його отримуе пiдприeмець понад певний прибуток на затрачену працю i каттал, що його отримують iншi тдприемц в данiй галузi за шших рiвних (крiм персоналу) економiчних факторiв. Утворення ренти вiд використання людського катталу обумовлено наявтстю конку-рентних переваг в яюсних ознаках робочо! сили.
Окрiм економiчних проблем, що заважають пiдвищенню реалiзацi! людського катталу е не тiльки економiчнi, а й сощальт проблеми, так1 як вщсуттсть соцiально! справедливостi у встанов-леннi оплати працi вiдповiдно до витрат людського катталу та його значимосп, а також полггичне матпулювання iгри з формальними показниками - прожитковим мiнiмумом, рiвнем забезпеченосп прожитковим мiнiмумом, мшь мальними зарплатами i пенаями.
Список лiтератури:
1. Батченко Л.В. Фактори формування i використання людського катталу Украши / Л.В. Батченко, Н.А. Мякотша // Держава та репони. Серiя: «Економша та тдприемництво».
- 2011. - № 3. - С. 5-8.
2. Генеральна угода про регулювання основних принцитв i норм реалiзацii' сощально-економiчноi полiтики i трудових вiдносин в Украiнi на 2010-2012 роки [Текст] // Праця i зарплата : Газета для фахiвцiв народного господарства. - 2011. - № 1.
3. Гршнова О. Особливосп оплати пращ на тдприемствах-монополютах [Текст] / О. Гршнова, К. Березюк // Украша: аспекти пращ - 2013. - № 7. - С. 3-8.
4. 1нформацшна записка «Основт тдходи щодо реформування полiтики оплати працi в Украш» [Електронний ресурс] // Державна установа Науково-дослщний iнститут соцiально-трудових вiдносин. Луганськ, Украша. Режим доступу: http://www.lir.lg.ua/docs/publikacii/Inform_zap_Tigipko.doc
5. Кириченко И. Анатомия неравенства // Зеркало недели. Украина. - 2011. - № 23. - 24 июня.
- Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/anatomiya_neravenstva.html
6. Кухта П. Економiчна нерiвнiсть в Украш // Реальна економша. - 11.07.2012. - Режим доступу: http://real-economy.com.ua/print/9737.html
7. Мельник С.В. Украша i свгг : соцiально-економiчнi зютавлення [Текст] / С.В. Мельник, Н.С. Гаевська, Ю.С. Омакова. - 2-ге вид. - Луганськ : НД1 соц.-труд. вщносин, 2011. - 97 с.
8. Синяева Л.В. Порiвняльний аналiз динамiки номiнальноi та реальноi заробiтноi плати в Украiнi / Л.В. Синяева // Збiрник наукових праць Таврiйського державного агротехнологiчного утверситету. Економiчнi науки. - 2012. - № 1(17), Т. 2. - С. 145-157.
Надано до редакцп 29.09.2013
Волкова Наталiя Вiкторiвна / Natalia V. Volkova
nvolkova111@rambler. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Винагородження за працю як фактор реaлiзaцil людського капталу [Електронний ресурс] /Н.В. Волкова // EKOHOMiKa: реалН часу. Науковий журнал. — 2013. — № 4 (9). — С. 31-36. — Режим доступу до журн.: http://www. economics. opu. ua/2013/n4. html
