CC BY
113
УДК 352.075:332.14:336.5.02
Васильева Наталiя BiKmopieHa,
доктор державного управлтня, доцент, професор кафедри регюнального управлтня, мюцевого самоврядування та управлтня м1стом Нащональнт акаде-Mii державного управлтня при Президен-тов1 Украти.
Васильева Наталия Викторовна,
доктор государственного управления, доцент, профессор кафедры регионального управления, местного самоуправления и управления городом Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. Nataliia Viktorivna Vasylieva, Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of Regional Administration, Local Self-Government and Urban ManagementDepartment of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine.
ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТ1 В УКРАШСЬКИХ М1СТАХ (НА ПРИКЛАД1 БЮДЖЕТУ УЧАСТ1)
Анотащя. Зазначено, що в украшських мютах за останш роки зрос-ла актившсть мешканщв, як бажають долучитися до виршення мюьких проблем. Висвгглено активнiсть суспiльства, яке вимагае ввд мюько! ради створення дiевих шструменпв спiвпрацi з громадою, насамперед ввдкри-того процесу дискуси та прийняття стльних рiшень. Зауважено, що кожен мешканець населеного пункту може подати власну пропозищю та шляхом голосування виршити, в який спосiб витрачати частину мюцевого бюджету. Наведено практики запровадження ефективно! системи взаемоди орга-нiв мiсцевого самоврядування та громадськост в бюджетному процесi для задоволення потреб мешканщв конкретного мюта. Зазначено, що бюджет участ е чудовим навчальним шструментом з питань мюцевого самоврядування: мешканцi вивчають механiзми формування та використання мюце-вого бюджету, навчаються приймати ршення стосовно вибору прiоритетiв витрачання бюджетних коштiв, враховуючи перспективи розвитку певно! мiсцевостi. Бюджет участi виконуе сервюну функцiю органу мiсцевого са-
моврядування. Доведено корисшсть дано! практики не лише на piBHi мют, а й на piBrn об'еднаних сшьських територiальних громад. Розглянуто питан-ня, що бюджет участi сприяе шдвищенню прозоростi та доступностi основно! бюджетно! шформацп, результатiв дiяльностi оргашв влади на мiсцях, коли будь-якому користувачевi стае зрозумiло, яким чином мюька влада здiйснюе акумулювання, розподш i використання коштiв мiського бюджету.
K^40Bi слова: бюджет участi, партиципаторний (громадський) бюджет, форма прямо! демократа, мюью iнiцiативи, громадська активнiсть.
ВОВЛЕЧЕНИЕ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА В УКРАИНСКИХ ГОРОДАХ (НА ПРИМЕРЕ БЮДЖЕТА УЧАСТИЯ)
Аннотация. Указано, что в украинских городах в последние годы увеличилась активность граждан, желающих присоединиться к процессу решения городских проблем. Освещена активность общества, требующая от местной власти создания действенных инструментов сотрудничества с общиной, в первую очередь, открытого процесса дискуссии и принятия совместных решений. Указано, что каждый житель населенного пункта может предоставить собственный проект и через голосование решить, в какой способ тратить часть местного бюджета. Приведено практики внедрения эффективной системы взаимодействия органов местного самоуправления и общественности в бюджетном процессе для удовлетворения потребностей жителей конкретного города. Отмечено, что бюджет участия прекрасный обучающий инструмент с вопросов местного самоуправления: жители изучают механизмы формирования и использования местного бюджета, учатся принимать решения касательно выбора приоритетов расходования бюджетных средств, с учетом перспективы развития данной местности. Бюджет участия выполняет сервисную функцию органа местного самоуправления. Доведена польза данной практики не только для городов, но и для объединенных сельских территориальных общин. Отмечено, что бюджет участия способствует повышению прозрачности и доступности основной бюджетной информации, результатов деятельности органов власти на местном уровне, когда любому пользователю стает понятно, каким образом местная власть аккумулирует, распределяет и использует бюджетные средства.
Ключевые слова: бюджет участия, партисипаторный (общественный) бюджет, форма прямой демократии, местные инициативы, гражданская активность.
CIVIL SOCIETY INVOLVEMENT IN UKRAINIAN CITIES (FOR EXAMPLE, OF THE PARTICIPATORY BUDGET)
Annotation. The article stated that, in Ukrainian cities has increased activity of citizens in recent years, wishing to join the process of solving urban problems. The activity of the society demands from local authorities create effective instruments of cooperation with the community. The first is an open process of discussion and adoption of joint solutions. It is indicated that every resident of the village
can provide your own project and after the vote to decide in what way to spend part of the local budget. The article gives the introduction of the practice of an effective system of interaction between local authorities and the public in the budget process to meet the needs of the residents of a particular city. It was noted that the budget for the participation of a wonderful teaching tool with the issues of local self-government: the people are studying the mechanisms of formation and use of the local budget, learn to make decisions regarding the choice of budget spending priorities, taking into account the prospects of development of the area. Participatory Budget performs the service of the local government function. The article noted that the participation of the budget contributes to the transparency and accessibility of the basic budget information, the performance of the authorities at the local level, when any user ceases to understand how local government accumulates, distributes and uses a budget. Participatory budget aimed at creating an effective mechanism of interaction of structural subdivisions of the City Council and citizens in the budget process. The author believes that this practice is useful not only for cities, but also for integrated rural territorial communities. The involvement of territorial communities to participate in decisions about budget allocation and identify areas of the city; formation of public confidence in local government; increase transparency of local government; increased transparency of decision-making by providing residents of the possibility of direct impact on fiscal policy of the city; solving the problems that most concern people.
Keywords: Participatory (public) budget, form of direct democracy, local initiatives, civic activity.
Постановка проблеми (опис про-блеми, що анашзуеться, у загально-му виглядi та ïï зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завдан-нями). В Укра'1ш достатньо довгий час штерес до розвитку громадян-ського сустльства та учасп громадян був формальним. Влада защкавлена, насамперед, у легiтимiзацiï власних ршень, а не в учасп громадян у ïx розроблент та реалiзацiï. За остан-ш роки у мiстаx зросла актившсть мешканщв, яю бажають долучитися до виршення мюьких проблем. Це, своею чергою, спонукае мюью орга-ни влади вишукувати й впроваджу-вати дiевi шструменти ствпращ з громадою. Найбшьш вдалою, 3i св^
тового досвщу, технолопею залучен-ня мютян до процесу формування та прийняття управлшських ршень е використання бюджету учасп (пар-тиципаторного, громадського). На мюцевому рiвнi така форма прямо! демократа становить вщкритий про-цес дискуси' шляхом подання кожним мешканцем населеного пункту влас-ного проекту (пропозицп) та прийняття остаточних ршень — на що витрачати частину мюцевого бюджету через голосування.
Анашз останшх публжацШ за проблематикою та визначення не-вщМшених ранiше частин загально1 проблеми. У статтi використана iн-формацiя з мюьких цiльовиx про-
грам i положень щодо запроваджен-ня бюджету учасп, а також публшаци таких науковцiв, як В. Писаренко, Г. Котша, М. Степура, А. Батюта, О. Крилова, О. Кириленко, I. Чай-ковська та ш.
Формулювання цiлей (мети) статтi. Дослщити практики запрова-дження ефективно! системи взаемо-ди органiв мiсцевого самоврядуван-ня та громадськостi в бюджетному процес для задоволення потреб мешканщв конкретного мiста.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунту-ванням отриманих наукових ре-зультатiв. Конститущею Украши, Законом Украши "Про мюцеве са-моврядування в УкрашГ' i Статутом територiальноl громади жителям населеного пункту надаеться право на участь у здшсненш мiсцевого са-моврядування. На сьогоднi набувае поширення пряма участь громадян у процес управлiння мiста загалом та мехашзми, через якi зацiкавленi представники громадських оргаш-зацiй i широк верстви населення можуть впливати на регюнальний i мiсцевий бюджетний процес в окре-мих галузях. За чинним законодав-ством до засобiв прямо1 демократа, окрiм виборчого процесу, вщносять [5; 8, с. 17-18]:
• мiсцевi референдуми про-водять з питань мюцево-го значення, !х результати е обов'язковими до виконання мюцевими органами влади;
• загальш збори громадян можуть висувати рекомендаци для мiсцевих оргашв щодо ви-рiшення певних питань у межах 1хньо1 компетенци;
• мiсцевi iнiцiативи е правом члешв громади iнiцiювати за-крит та вiдкритi обговорення будь-якого питання в межах компетенцп мюцевих органiв на засiданнях мкцево1 ради;
• громадськ слухання можуть проводитися з будь-яких пи-тань, що належать до мюцево1 юрисдикци, включаючи бю-джетнi питання;
• дорадчий комтет, що вико-нуе консультативну роль при мюцевих органах виконавчо1 влади та зазвичай керуеться регламентом мюцево1 ради;
• громадську комюш, яка ство-рюеться на бiльш короткий промiжок часу, нiж дорадчий комiтет, зазвичай, для надання мюцевим радам допомоги при розглядi певних питань.
Проте зауважимо, що, наприклад, мехашзм проведення мiсцевого референдуму е надскладним i не вщ-регульованим на практищ, i поди, що ввдбулися в Укра1ш, свiдчать, що дане питання потребуе ретельного вивчення. Загальш збори, громад-сью слухання та мiсцевi iнiцiативи переважно закршлеш в Статутах те-риторiальних громад, але не всi насе-ленi пункти !х мають. Тому сьогодш розроблено кiлька законопроектiв, в яких прописан механiзми проведення зазначених форм прямо1 демократа. Ця стаття присвячена мiсцевим iнiцiативам.
Залучення громадян до бюджетного процесу для Украши е досить новою справою. Сьогодш демокра-тизащя системи мiсцевого управлш-ня та прозорють прийняття рiшень на мюцевому рiвнi активно шдтри-
муеться в нашш державi шляхом реа^зацп рiзноманiтних проектiв розвитку, фiнансованих рiзними мiжнародними донорами. З 2015 р. у рамках Проекту "Партиципаторний бюджет — можливосп для шдви-щення громадсько! активностi i вста-новлення належного партнерства з органами влади" Мiжнародною громадською оргашзащею "Фунда-цiя укра!нсько-польсько! спiвпрацi ПАУС1" за сприянням Польсько-Канадсько! Програми Шдтримки Демократа БРЛТБ здiйснюеться за провадження аналiзовано! нами форми прямо! демократа.
З'ясовано, що мiжнароднi фшан-совi органiзацi! значну увагу при-дiляють прозоростi бюджету, за-побтанню корупцi! та публiчному контролю за бюджетним процесом у кра!нах-членах. Бiльшiсть iнiцiатив надходить вiд мiсцевих громадських оргашзацш та посадовцiв мiсцевих оргашв влади, якi мають досвiд учасп в проектах, одержують мiжнародну тдтримку та обiзнанi з практикою захщно! демократi!. З одного боку, такий шдхщ свiдчить, що полiтичнi процеси не повинш бути винятковою прерогативою голiв i членiв мiсцевих рад i мiсцевих державних адмшютра-цiй, з iншого — громадяни, отримую-чи можливiсть заявляти про сво! iде! щодо прийняття будь-яких ршень, повиннi брати на себе частину роботи i вiдповiдальностi. Цей процес часто в психологiчному i практичному плаш отримуе пiдтримку завдяки нишш-ньому процесу модернiзацi! систем мюцевого управлiння [4, с. 52].
Встановлено, що м. Порто-Алегро (Бразилiя) е тонером запроваджен-ня iде! створення партиципаторно-
го бюджету, яка полягае в тому, що мешканцi самостiйно пропонують i затверджують проекти мiського розвитку. Iсторiя партиципаторно-го бюджету сягае 80-х роюв ХХ ст. i свщчить про змiни, що вiдбувалися в сусшльствк вiд вiйськово! диктатури в Бразилп, низького рiвня податко-вих надходжень, стихшно! (деколи самовiльно! хаотично! забудови) ур-банiзацi!, високого рiвня соцiальних проблем (занепад дитячих садочив, шкiл, лiкарень тощо) i корупци, до-мiнування олiгархi! та наднизького впливу оргашв мюцево! влади до сучасного великого рiчного порту, потужного освпнього та промисло-вого центру з чисельшстю в 1,5 млн жителiв.
За 12 рокiв застосування бюджету учасп в мют було досягнуто на-ступних позитивних результапв [1; 2, с. 89-90]:
• найнижчий рiвень у кра!ш з дитячо! смертностi та неосв^ ченостi населення: показник середньо! тривалосп життя перевищив загальнонащональ-ний рiвень, а кiлькiсть учнiв у початкових i середнiх школах зросла на 240 %;
• у 1989 р. мкькою каналiзацieю користувалося 49 % населення мiста, у 2001 р. доступ отрима-ли 98 % мешканщв; порiвня-но з шшими мiстами Бразилi! збшьшився також доступ до води та електрики;
• у 1998 р. дiяла 51 профстлкова органiзацiя (у 1990 р. !х зовсiм не було), що позитивно позна-чилося на рiвнi надходжень до бюджету вщ мiсцевих податюв i зборiв (збiльшення на 144 %).
У 90-х роках ХХ ст. ще1 парти-ципаторного бюджетування поши-рювалися на рiвнi мунщипалпепв у Великобритании 1спани, Ггалп, Ш-меччинi, Франци та iнших европей-ських державах. У свiтi юнуе багато форм залучення мешканцiв. Така практика застосовуеться як у великих мютах з населенням понад 700 тис. оаб, так i в малих — до 30 тис. жителiв. На наш погляд, значного поширення бюджет участi отримав у крашах, що розвиваються, для ви-рiшення значно1 кiлькостi всшяких соцiально-економiчних проблем на рiвнi територiальних громад. На-приклад, у Польшу бюджет участi запроваджуеться з 2011 р. i спосте-рiгаеться збшьшення кiлькостi мiст. Обсяги бюджетiв учасп у Польщi — вiд 40 тис. до 60 млн злотих (0,002 — 3,4 % вщ загального бюджету мкта). Актившсть мешканщв у кра1ш ста-новить ввд 2 до 40 %, актившсть го-лосування залежить вiд того, кому дозволено голосувати — це питання передано на власний розсуд мюцевш влади Мешканцi об'еднуються на-вколо iдей i проектiв, сшвпрацюють один з одним. Так, у Варшавi можна поеднати кiлька проеклв, коли вони стосуються одного об'екта [1].
Отже, як сввдчить свпова практика, дана форма прямо1 демократа е вдалою, адже громадсьюсть само-стiйно, "без посередниив" приймае ршення щодо витрачання бюджет-них кошпв для досягнення кон-кретно1 мети — пiдвищення рiвня !х життя. Громадяни бачать, що кошти використовуються рацiонально й охоче сплачують податки, що, своею чергою, позитивно позначаеться на iнфраструктурi мюта.
Проект "Партиципаторний бюджет — можливосл для пiдвищення громадсько1 активносп i встанов-лення належного партнерства з органами влади" полягае в тому, що посадовщ мюько1 влади отримують детальну iнформацiю щодо концеп-цГ! бюджетiв участi та розумшть переваги запровадження; представ-ники громадських органiзацiй одер-жують практичнi навички модеру-вання зус^чей з громадянами та впровадження сощально1 дiагнос-тики партиципаторного бюджету-вання; учасники проекту вивчають досвiд мiст, яи використовують таку практику; координуеться про-цес зворотного зв'язку з громадою, аналiзуються пропозицil (прiори-тетшсть, вiдбiр i подання до мюько1 влади), якi завдяки мiстянам будуть включеш до мiсцевого бюджету [3, с. 87; 6].
На наш погляд, дуже добре, що процедурно бюджет учасп не вре-гульований Бюджетним кодексом Украши — це дае автономш права мюцевш владi та громадськос-п конкретного населеного пункту самостiйно виршувати проблеми свое1 територiальноl громади шляхом ефективного використання бюджетних коштiв. Особливостi запровадження бюджету учасп ви-значаються розмiрами та специф^ кою територiальноl громади. Вважа-емо, що така практика е корисною не лише на рiвнi мют, а й на рiвнi об'еднаних сшьських територiаль-них громад. Процес бюджету учасп включае кшька еташв [7, с. 11]:
1) затвердження мюькою радою параметрiв бюджету учасп на плановий рш i прогнозних об-
сяпв на наступш за плановим два бюджетш перiоди;
2) подання проекпв;
3) оцiнка та прийняття проекпв для голосування;
4) голосування за проекти;
5) визначення проеклв-перемож-цiв;
6) впровадження проекпв-пере-можцiв;
7) звпування й оцiнка результа-тiв реалiзацi! проектiв.
Вiдомо, що першими укра!нськи-ми мiстами стали Полтава, Чернтв i Черкаси, де бюджет участ покли-каний виконувати сервiсну функ-цiю органу мiсцевого самовряду-вання. Зауважимо, що, наприклад, у м. Киевi бюджет участi е процесом взаемоди Ки!всько! мiсько! ради та виконавчого органу Ки!всько! мюь-ко! ради (Ки!всько! мiсько! державно! адмшютраци) з громадськiстю i спрямований на залучення меш-канцiв мiста до участi в бюджетному процес через подання проекпв i проведення вiдкритого громадсько-го голосування за таи проекти (пе-реважно на розвиток шфраструкту-ри мюта). Мiська цiльова програма "Громадський бюджет мiста Черкаси на 2015-2019 роки" розроблена вщ-повiдно до норм Бюджетного кодексу Укра!ни, Закону Укра!ни "Про мiсцеве самоврядування в Укра!ш" з використанням досвщу Республ^ ки Польща щодо активiзацi! участi громадян у прийняттi ршень i мето-дологi! реалiзацi! механiзмiв громад-ського бюджету.
Бюджет участi е чудовим на-вчальним iнструментом з питань мюцевого самоврядування: мешкан-цi вивчають мехашзми формування
та використання мюцевого бюджету, навчаються приймати рiшення сто-совно вибору прiоритетiв витрачан-ня бюджетних кошпв, враховуючи перспективи розвитку певно! мюце-востi. Це не лише шструмент, який можна застосувати в будь-яких об-ставинах, а й елемент фшософи конкретно! сшльноти, тобто сукупностi влади i мешканцiв однiе! територi-ально! громади, що спiвпрацюють мiж собою заради свого розвитку [7, с. 8-9].
Дослщивши втизняну практику впровадження бюджету участi, нами з'ясовано, що в Чернiговi у 2015 р. з 56 проектних пропозицш 17 набрали бшьшють голоав, загальна сума становила 4,8 млн грн, у Черкасах з 39 допущених перемогли 6 проектiв на суму в 5 млн грн. У Луцьку дiе З^чна програма реалiзацi! бюджету участi — щорiчно видшяють 500 тис. грн, близько 50 тис. на шщативу. У 2015 р. у мюп перемогли 12 проек-тiв: ремонт помешкання, де прожи-вають три iнвалiди, облаштування спортмайданчика, скверу, дитячих майданчикiв для трьох ОСББ, реал^ зацГ! iнiцiативи з енергозбереження. У м. Тернополi проекти, якi реал^ зуються за рахунок коштiв бюджету учасп, спрямовуються на покращан-ня мюько! iнфраструктури i стосу-ються лише одного комунального об'екта, наприклад вулищ, парку, дороги, спортивного чи дитячого май-данчика, установи: школи, полiклi-нiки, дитячого садочка тощо. Кожен автор може подати один проект на один календарний рж.
На 2017 р. бюджет учасп в Пол-тавi становить 1,5 млн грн: 900 тис. грн (60 %) на малi проекти — до
100 тис. грн i 600 тис. грн (40 %) на велик — вщ 100 тис. до 500 тис. грн, у Чернiговi очшувана сума бюджету участi становить 6,4 млн грн (зпдно з положенням — 1 % мюького кошто-рису). У Львовi в 2017 р. проекти будуть подшеш на загальномюью та районнi; 6 мюьким районам про-понують видшити 60 % вiд загаль-но! суми бюджету участi (9 млн), а загальномюьким — залишаеться 6 млн грн. На шлотне впровадження у 2017 р. м. Ки!в видшив 50 млн грн (до 1 млн грн на 1 проект) i далi суму плануеться збшьшувати.
Зауважимо, що бюджет учас-тi сприяе пiдвищенню прозоростi i доступностi бюджетно1 шформацп, результатiв дiяльностi органiв влади на мюцях, коли будь-якому меш-канцю стае зрозумшо, яким чином мiська влада здшснюе акумулюван-ня, розподiл i використання коштiв мiського бюджету. Доведено, що вiд-чуваючи себе причетними до про-цесу реалiзацil мюцевих iнiцiатив бюджетнiй сферi (голос i думка кожного береться до уваги), громадяни активно впливають на щоденне жит-тя через здшснеш видатки на прю-ритетнi, з точки зору громадськосл, проекти.
Водночас юнують проблеми що-до запровадження бюджету учасл, зокрема, наявна недовiра громадян до влади, низький рiвень активносл громадян, тривалi дискуси мiж гро-мадськiстю та посадовцями, затяжнi строки прийняття ршень i вщсут-шсть мотивацiй, технiчнi проблеми з проведення голосування, антиреклама тощо. Представники влади через реалiзацiю бюджету учасл демон-струють зацiкавленiсть до сшвпращ
з громадянами, повертаючи довiру з боку громади до свое! дiяльностi. Своею чергою, мешканцi, концен-труючись на загальних потребах по-кращання рiвня життя, пiдвищують фiнансову грамотшсть членiв тери-торiальноl громади га !х вiдповiдаль-нiсгь за функщонування га розвигок населеного пункту [2, с. 88].
Таким чином, бюджет учасп за-безпечуе "системний мехашзм" залу-чення громадян до процесу прийнят-тя бюджетних рiшень конкретно! територiальноl громади. Поняття "бюджет учасл" можна розглядати у широкому розумшнк впровадження бюджету вимагае повно! змши уяв-лення про управлiння мютом -пере-хiд вiд представницько! демократа до демократ^ учасгi, акцентуючи увагу на прямш учасгi громадян у политичному процесi на рiвнi мюта; у вузькому сенсi — демократичний процес, в якому мешканщ безпосе-редньо вирiшуюгь як витрачати час-тину бюджетних кошпв без проведення реформи системи управлшня мютом.
На плагформi "Громадський проект" можна ознайомитися з практиками реалiзацil iдеl бюджету учас-ri в мiсгах Бердянську (https: // berdiansk. pb. org. ua), Киевi (https: // gb. kievcity. gov. ua), Краматорську (https: // kramatorsk. pb. org. ua), Львовi (https: // lviv. pb. org. ua), Ме-лiтополi (https: // melitopol-online. gov. ua), Рiвному (https: // rivne. pb. org. ua), Тернополi (https: // pb. rada. te. ua), Хмельницькому (https: // gp. khm. gov. ua), Чершвцях (https: // gb. city. cv. ua) та ш. Отже, бюджет учасл, як частина мюького бюджету, спрямовуеться на реалiзацiю мiсце-
вих шщатив (комунальне господар-ство, культура, благоустрш, освпа, охорона здоров'я, сощальний захист, спорт тощо). Жителi пропонують власнi ще! та шляхом голосування обирають прiоритетнi проекти, якi реалiзуються в подальшому за бю-джетний кошт.
Висновки i перспективи по-дальших дослiджень. Таким чином, за допомогою бюджету участi, як форми прямо! демократа, мае бути створений ефективний мехашзм взаемодп структурних тдроздшв мiсько! ради та громадян у бюджетному процесс Залучення населен-ня до процесу прийняття ршень щодо прiоритетного використання бюджетних коштiв формуе довЬ ру громадян до влади, шдвищуючи вiдкритiсть дiяльностi та прозорiсть процесу прийняття ршень органами мiсцевого самоврядування. Отримуючи можливiсть впливати на бюджетну полпику мiста жителi вiдчувають себе причетними до ви-рiшення проблем, як !х найбiльше хвилюють. Розв'язанню цих питань будуть присвячеш нашi подальшi дослiдження.
список ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Бюджет участк 1стор1я i польський досвщ [Електронний ресурс] // Платформа розвитку мкт. — Режим доступу: http: // urbanua. org/ dosvid/zakordonni-pryklady/141
2. Кириленко О. Перспективи запрова-дження бюджету участ в Укра!ш на ochobí зарубiжного досвiду / О. Кириленко, I. Чайковська // Вкн. ТНЕУ. — 2015. — № 2. — С. 86-100.
3. Котта Г. М. Альтернативш технологи бюджетного забезпечення територiального розвитку: iмпле-ментащя свггового досвiду у вгг-чизняну практику / Г. М. Котша, М. М. Степура, А. Ю. Батюта // 1нвестицп: практика та досвщ. -2015. — № 24. — С. 84-88.
4. Писаренко В. П. Впровадження пар-тиципативного бюджету / В. П. Пи-саренко // Вюн. Полтав. держ. аграр-но! акад. — 2016. — № 1-2. — С. 51-54.
6. Про м1сцеве самоврядування в Укра-!ш: Закон Украшивщ 21.05.1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс] // Офщ. сайт Верховно! Ради Укра!ни. — Режим доступу: http: // zakon2. rada. gov. ua
7. Проект "Партиципаторний бюджет — можливост для пщвищення громадсько! активност i встановлен-ня належного партнерства з органами влади" [Електронний ресурс] // Офщ. сайт Польсько-укра!нсько! фундаци спiвпрацi ПАУС1. — Режим доступу: http: // www. pauci. org/ open_project. php?id=22
8. Стандарти процеав партиципа-торного бюджетування у Польшд. — К.: Фундацiя Лабораторiя сусп. дослiдж. та iнновацiй "Сточня", 2015. — 30 с.
9. Участь громадськост у формуваннi бюджепв в Укра!нi: поточна практика та рекомендацп щодо !! роз-ширення: аналiтичний звiт № 3 / О. Крилова — К.: Проект Свггового банку. — 2006. — 72 с.
