CC BY
22
Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340.115 Н. В. Агафонова
Голова шдкомггету з питань конституцшного законодавства та конституцiйного судочинства Комггету Верховно!' Ради Укра'ни
з питань правово!' полiтики та правосуддя, народний депутат Укра'ни
ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ КОНСТИТУЦ1ЙНО1 РЕФОРМИ
© Агафонова Н. В., 2016
Розглянуто питання методолог! дослщження феномену конституцшно! реформи. Проаналiзовано можливостi використання дiалектичного, аксшлопчного i дiяльнiсного пiдходiв у дослвдженш конституцшно! реформи. Акцентовано на важливост використання iсторичного (iсторико-правового) методу та щнност системного, структурно-функщонального, юридико-догматичного, порiвняльно-правового методiв тзнання конституцшно! реформи. Доведено рацiональнiсть використання комплексного пщходу до вивчення феномену конституцшно! реформи.
Ключовi слова: конституцiя, конституцшна реформа, методологiя, методологiя науки конституцшного права, методолопя дослiдження конституцшно! реформи.
Н. В. Агафонова
ВОПРОСЫ МЕТОДОЛОГИИ ИССЛЕДОВАНИЯ ФЕНОМЕНА КОНСТИТУЦИОННОЙ РЕФОРМЫ
В статье рассмотрены вопросы методологии исследования феномена конституционной реформы. Проанализированы возможности использования диалектического, аксиологического и деятельностного подходов в исследовании конституционной реформы. Акцентировано на важности использования исторического (историко-правового) метода и ценности системного, структурно-функционального, юридико-догматического, сравнительно-правового методов познания конституционной реформы. Доказано рациональность использования комплексного подхода к изучению феномена конституционной реформы.
Ключевые слова: конституция, конституционная реформа, методология, методология науки конституционного права, методология исследования конституционной реформы.
N. V. Agafonova
THE QUESTION OF RESEARCH METHODOLOGY PHENOMENON
CONSTITUTIONAL REFORM
The questions of research methodology phenomenon constitutional reform. The possibilities of use of dialectic, axiological and activity approaches in the study of constitutional reform. The attention to the importance of using historical (historical and legal) method and the value of systematic, structural and functional, legal-dogmatic, comparative legal methods
of knowledge of constitutional reform. We prove the rationality of the use of an integrated approach to the study of the phenomenon of constitutional reform.
Key words: constitution, constitutional reform, methodology, methodology of science of constitutional law, research methodology constitutional reform.
Постановка проблеми. Суперечлива практика реалiзацii вде1 конституцшно1 реформи з часу проголошення незалежносп Украши вкотре доводить необхвдшсть посилення наукового забезпечення конституцiйних перетворень. Це, своею чергою, потребуе грунтовних наукових розро-бок теорii конституцiйноi реформи. Сьогодт в науцi конституцiйного права Украши формуеться самостiйний науковий напрям дослвдження проблем конституцiйно-правовоi реформи [1, с. 203]. Тож першочергового значення набувають питання методологii дослiдження конституцiйноi реформи як конституцшно-правового явища.
Загальновiдомо, що плiднiсть наукового пiзнання, ступiнь його проникнення у сутшсть дослiджуваних явищ i процесiв значною мiрою залежить ввд вибрано!' дослiдником методологii.
Методолопя (гр. metodos - спосiб, метод i logos - наука, знання) - вчення про науковi методи тзнання явищ, про систему наукових принцитв, на основi яких будуеться дослiдження.
Методолопя визначае шлях досягнення науково-дослiдноi мети, способи здобуття наукових знань. Узагальнено методолопя дослiдження в науковш лiтературi визначаеться як концептуальний виклад мети дослiдження, змiсту, методiв дослiдження, якi забезпечують отримання максимально об'ективно1, точно!', систематизованоi шформаци про процеси та явища [2].
Стан дослщження. Поеднання свггового досвiду з нащональною специфiкою державноi влади пвд час становлення громадянського суспшьства в Украшу проблеми взаемодii держави з шституцмми громадянського суспшьства висвiтлюються у працях таких вггчизняних дослiдникiв, як С. Гусарева, А. Колодiя, I. Жаровсько1, С. Сливки, та ш. Незважаючи на велику увагу вчених до проблем державноi влади, питання конститудшно' реформи потребуе комплексного грунтовного аналiзу. Тому метою щеТ статт1 е аналiз питання методологii дослщження феномену консти-туцiйноi реформи.
Виклад основних положень. Ключовим методолопчним орiентиром будь-якого дослiдження вважаеться його предмет, що е певною складовою об'екта дослвдження, який i визначае дослвдницью методи i правила !'х застосування.
У сучасному правовому полi конституцшна реформа мае конституцiйно-правове пiдгрунтя, що складають норми низки статей Конституцй Украши, насамперед роздш XIII, Регламенту Верховноi Ради Украши, Закону Украши "Про всеукрашський референдум" та ш. Теперiшнiй етап конс-титудшно!' реформи на нормативному р1вш визначений у Стратеги сталого розвитку "Украша - 2020" [3]. Перспективи конститудшно!' реформи окреслено у Плат законодавчого забезпечення реформ в Украт, схваленому Постановою Верховноi Ради Украши № 509-VIII вiд 4.06.2015 р. [4]. Зазначений документ передбачае здшснення конститудшно!' реформи, що передбачае розвиток парламентаризму, удосконалення виборчого законодавства, реформу Кабшету Мшгётрш Украши i системи центральних оргашв викошвчо!' влади та державного управлшня загалом, а також здiйснення реформ судово!' системи i правоохоронних оргашв; реформи адмiнiстративно-територiального устрою й мюцевого самоврядування. Динамiка конститудшно!' реформи забезпечуеться роботою Конститудшно!' комiсii, створеноi ввдповвдно до Указу Президента Украши № 119/2015 ввд 03.03.2015 р. [5].
Зазначене сввдчить, що конституцшна реформа е реальним конституцшно-правовим явищем. Його вивчення потребуе використання засобiв, що застосовуються для дослвдження державно-правовой конституцiйно-правовоi матери. Враховуючи особливiсть об'екта реформування, його цiннiсть та важливють для розвитку суспшьства, а також складшсть i багатоаспектнiсть самого процесу реформування навряд чи можливо глибоко i всебiчно пiзнати за допомогою якогось одного пвдходу чи методу.
У науковйй лiтературi вйдзначаеться складнiсть i рiзнофакторнiсть методологiчного йнстру-ментарiю конституцшних реформ, що зумовлюеться характером конституцшних процесiв [6].
Складнiсть формування методологи дослвдження вiдповiдного явища, зумовлена тим, що його конституцiйно-правовi властивостi мають у свош основi та безпосередньо пов'язанй зi соцiальними та полйтичними властивостями. У цьому планi дослвдження конституцшно! реформи потребуе як використання методiв фiлософii, полiтологii, соцiологii, теорй державного управлiння, так i фйло-софil права, полiтологii права, сощологй права тощо.
Треба зазначити, що розширення методологiчного iнструментарiю наукових дослйджень — це одна з тенденцш сучасного етапу розвитку науки конституцшного права [7, с. 26], тенденцш позитивних i абсолютно обумовлених 11 завданнями. Загалом сучасна наука конституцшного права визнае методологйчний плюралiзм, як комплексний пйдхйд до дослiдження конституцййно-правових явищ. Вiдповiдно, сучасна наукова методологйя конституцiйного права вимагае залучення методiв, що використовуються в iнших науках — сощологй, полйтологй, психологii, статистицй, кiбернетицi, теорй управлйння, синергетицi тощо [1, с. 184].
Конституцшна реформа як складне соцйальне полйтико-правове явище потребуе застосування комплексного пiдходу для й дослвдження, тзнання сутностй, визначення поняття, змйсту, напрямiв тощо.
Вирiшальне значення для методологй дослiдження конституцiйноi реформи мае загальний дiалектичний пiдхiд. Дiалектика дае змогу тзнати найзагальнiшi закони розвитку суспйльства. Дiалектичний пiдхiд до вивчення суспшьства потребуе розглядати його в русй. Тут постае питання про роль права, роль конституцй у життй суспшьства. Чи е конституцйя реальною? Чи забезпечуе Конституцйя розвиток суспшьства? Чи наявна потреба проведення конституцшно! реформи?
Дiалектика характеризуе розвиток або змйни суспйльства пiд впливом йдей боротьби i спiвпрацi протилежних або рiзних класiв, станiв, груп, особистостей. Залежно вйд характеру 1хньо1 взаемодй в теорii i на практицй видйляють еволюцiйну i революцiйну дiалектику. Перша грунтуеться на поступовому розвитку суспшьства через реформи. Друга наполягае не необхйдностй насильства, заметь примирення протилежних класйв або груп. 1снують промйжнй типи соцiальноi диференцiацii, якй об'еднують революцiйнi та реформаторськi засоби удосконалення суспйльства, домiнантною серед яких у сучасному свйтй стае сощальна диференцiацiя реформаторського типу [8, с. 184]. Така сощальна дiалектика вйдображаеться у конституцййному розвитку та характерi конституцййних реформ у рйзних державах на рйзних йсторичних етапах йхнього розвитку.
Дiалектичний пйдхйд дае змогу тзнати загальнй закони соцiальноi дiалектики, зрозумйти гли6иннй причини реформацiйних процесйв, закони йхнього розвитку. Дiалектичний пйдхйд сприяе розкриттю природи конституцййно!' реформи як складного соцйального явища в його динамйцй та у зв'язку з полйтичною й правовою реформами в державй. Використання таких парних категорйй дйалектики як форма й змйст, причина й наслйдки дае можливйсть усебйчно вивчити предмет, розкрити соцйальнй та полйтико-правовй суперечностй - чинники конституцййних перетворень.
Закон поступового переходу кйлькостй в якйсть потребуе виокремлювати у полйтичнйй й пра-вовйй системах елементи старо!' та ново!' якостй та визначити потребу конституцййних реформ. Закон дйалектики про стрибкоподйбний розвиток дае змогу визначити, якй змйни у полйтичнйй й правовйй системй мають вйдбутися, щоб кйлькйсть переросла в якйсть, щоб вйдбувся стрибок у розвитку держави й суспйльства та дае можливйсть зрозумйти закономйрностй конституцййних реформ, спрогнозувати йхнш розвиток, зрозумйти причини вйдсутностй успйшного розвитку реформ.
Дйалектичний метод наукового пйзнання е загальний й унйверсальним методом формування правових понять. Вйн передбачае необхйднй та важливй етапи сходження вйд абстрактного до конкретного, та вйд конкретного до абстрактного. Застосування методу сходження вйд абстрактного до конкретного особливо актуально в перйод розвитку й становлення правових наукових теорйй й концепцйй [9, с. 52]. Цей метод е важливим та необхйдним для розвитку загальноi' теорй консти-туцййно! реформи, формулювання основних понять та може бути корисним для розроблення концепцй конституцййно! реформи.
Серед спецйальних методйв, що використовуе наука конституцшного права важливе значення для дослвдження конституцййно! реформи мае йсторичний (йсторико-правовий) метод.
1сторичний метод, метод Гсторизму е загалом затребуваним у дослiдженнi конституцшно-правових явищ. Bîh грунтуеться на визнанш причиново-наслiдкових зв'язкiв у iсторичному розвитку конституцшних правовiдносин та iнститутiв конституцшного права. 1сторичний метод е обов'язковим для тзнання феномену конституцшно1' реформи. В юридичнш лiтературi слушно зазначено, що сучаст теоретичнi та практичш проблеми загально!' теори конституцiйного права, проблеми конституцiоналiзму, конституцiйноï реформи в усiх ïï напрямах (парламентська, адмтстративна, судово-правова i мунiципальна реформи) потребують вiд науковцiв належного методологiчного забезпечення, яке неможливе без вторичного тдходу до вирiшення поставлених завдань [1, с. 185].
Використання вторичного методу дае змогу шдкреслити певнi особливосл конституцiйних реформ внутрiшньодержавного (нацiонального) характеру, створюе базу для iсторичноï система-тизаци i застерiгае вiд можливих помилок застосування теорш, концепцм, програм, доктрин тощо [10, с. 9]. Цей метод дае змогу тзнати особливосп становлення вiтчизняного конституцiоналiзму, що мае значення не лише для науки конституцшного права, але й для конституцшно!' практики.
У силу специфши об'екта реформування - конституций конституцшне реформа безпосередньо пов'язана з конституцшним правом. Суспшьш вiдносини, пов'язаш iз трансформацiею консти-туцiйно-правовоï матери, хоча i не визначет буквально та належать до предмета регулювання конституцшного права. Зауважимо, що незважаючи на невирiшенiсть у сучаснш науцi конституцiйного права проблеми визначення предмета галузi конституцiйного права, бшьшкть вчених визнають, що до нього належать найважлившГ суспiльнi вiдносини.
ВажливГсть суспшьних вiдносин, якi зараховують до предмета конституцшного права, визна-чаються не часом та мiсцем 1'хнього виникнення, iснування та припинення, а насамперед визнанням тих чи шших полгтичних, економiчних, соцiальних, культурних (духовних, iдеологiчних) явищ нацiональними цiнностями, прюритетами, проблемами, загрозами у сферi народного та державного суверенитету, форм безпосередньо!' демократа, прав i свобод людини i громадянина, основних принцитв i порядку оргатзаци та дмльносл оргашв державно' влади, основ мюцевого само-врядування тощо [1, с. 29].
Конституцм вважаеться однiею з найшановашших суспшьних цiнностей сучасностi. Вона е серцевиною конституцшного права, тому питання можливих змш до основного закону не можуть перебувати поза предметом ввдповвдно' галузi.
У цьому зв'язку уявляеться виправданим у дослвдженш конституцшно!' реформи застосування аксiологiчного пвдходу, що мае сенс з огляду на щншсть само' конституци та значення охороню-ваних, забезпечуваних нею щнностей, яю не можуть бути втрачет чи применшенi в процесi та внаслвдок конституцшних перетворень. А загальна мета вшх конституцшних трансформацiй полягае у створенш додаткових гарантiй забезпечення конституцшних щнностей.
Загалом конституцшш реформи можна розглядати як об'ективний процес, який пов'язаний потребами розвитку суспшьства, прагненнями досягти певних iдеалiв: справедливости, рГвностг свободи, гуманiзму, iдеальноï мети. У преамбуи Конституци Украши мета суспшьства визначена крГзь призму прагнення розвивати i змщнювати демократичну, сощальну, правову державу. Адже саме така державна оргашзацм спроможна дбати про забезпечення прав i свобод людини та досягнення суспшьних iдеалiв. Конституц1я вiдтворюе ввдповщну програму розвитку суспшьства i держави та визначае засоби ïï досягнення. Невщповвдшсть або неефектившсть таких засобiв зумовлюе потребу ïхнього удосконалення.
Як складне, багатоаспектне сощальне, полiтичне, правове явище конституцiйна реформа знаходить вираження у багатьох суспшьних ввдносинах, що регулюються конституцшним правом. Насамперед - це ввдносини, пов'язаш Гз здшснення полiтичноï волГ та законних iнтересiв народу i держави поза чим неможлива реалГзацм конституцiйноï реформи. Складшсть конституцiйноï реформи зумовлюе i розгалужешсть ввдповщних правових норм по рГзних пвдгалузях та шститутах конституцшного права, зокрема парламентського права, конституцшного процесу, шститулв всеукрашського референдуму, охорони конституци, конституцiйноï юстицiï та ш.
Зазначене викликае необхвдшсть використання юридико-догматичного методу. Юридико-догматичний метод мае важливе значення з огляду на необхвдшсть дослвдження чинного законо-давства Украши, що визначае юридичну конструкцiю конституцшного процесу, що передбачае легалiзацiю шшдативи внесення змiн до конституци, правотворчй, експертнi, законотворчi, зако-нодавчi, референднй тощо процедури. Юридико-догматичний метод необхвдний i для вивчення конкретних законопроектних шщйатив пiд кутом зору ïx вiдповiдностi чи несуперечностi засад-ничим нормам Конституци.
Серед загальнонаукових методiв, якi використовуються не тйльки у правових (зокрема, в науцй конституцшного права), айв йнших науках, слвд назвати системний, структурний, функцiональний, порiвняльний методи. Цi методи мають велике значення для отримання об'ективних знань з конкретних питань праворозумшня, державноï влади, структури i функцiй державних оргашв тощо.
Системнiсть у дослвдженш дае змогу повнiстю охопити й ввдстежити розвиток предмета дослiдження; його якйснй характеристики; всi змiни, що ввдбуваються на кожному етапi його розвитку. Системний пвдхвд дае можливйсть аналiзувати правовi явища i процеси з позицш цйлйс-ностi i взаемозв'язку основних елементйв, ïxнix ввдносин iз зовнiшнiм оточенням, змiн i стабшзаци, оновлення i збереження [11, с. 239-276.]
Конституцшна реформа як полйтико-правовий процес - ввд формування передумов до практичноï реалiзацiï моделi конституцiоналiзму мае очевиднi системнi характеристики. Тому для ïï дослiдження необхвдний системний аналiз галузi конституцiйного права, ïï зв'язок з шшими елементами системи права, а також визначення системоутворювальних ознак i структури консти-туцшних перетворень як правового процесу, наповненого реальним економiчним, соцiальним i полгтичним змiстом [12].
Системнiсть реформування як необхвдна ознака конституцiйноï' реформи зумовлена вимогою системностi конституцiйного ладу. Системшсть конституцiйного ладу передбачае послiдовнiсть, лопчшсть, усебiчнiсть i повноту закрiплення в Конституци основних шститупв суспйльства i держави. Системшсть конституцшной' реформи спрямована на подолання суперечностй i непо-слвдовносп низки положень чинноï Конституци Украши, про якй неодноразово зазначали вчет [13, с. 42-43].
Системт характеристики конституцшной' реформи особливо проявляються пвд час конституцййних перетворень. 3i системно-структурних позицйй конституцшний процес охоплюе низку, кожнйй з яких властивий свйй особливий змйст. Таю стади передбачають формування уявлень про необхвдшсть проведення конституцшной' реформи; обгрунтування необxiдностi, змйсту i напрямiв конституцшной' реформи в юридичнйй i полйтичнйй науках; розвиток законотворчих шщйатив i розроблення проеклв змйн до основного закону, ïx обговорення, розгляд, експертнй процедури i безпосередне прийняття змш до конституцiï.
Функщональний метод дае змогу тзнати властивостй i принциповй риси власне консти-туцiйноï реформи, визначити ïï основш функцiï. Структурно-функщональний метод дае можливйсть тзнати змйст та форми функщонування основних шститупв (компонента) конституцiйноï реформи. Вйн дае змогу проаналйзувати зв'язок функцйй i компетенци органйв державной1 влади та визначити роль основних суб'екпв конституцшной' реформи.
Порйвняльно-правовий метод або метод конституцшной' компаративйстики дае можливйсть визначити загальнй тенденци розвитку тих чи шших конституцййно-правових явищ на основй порйвняльного аналйзу ïxнього розвитку в рйзних крашах свйту [1, с. 189]. Цей метод дае можливйсть проаналйзувати змйст i форми конституцййних перетворень; роль основних державно-правових шститулв та шститупв громадянського суспйльства у конституцшному процесй; особливостй конституцййних процедур (законотворчих, законодавчих, референдних) у рйзних державах; виявити загальнй тенденци модертзацшних процесйв у рйзних державах.
Важливим для дослвдження конституцшной' реформи слвд вважати телеологйчний метод. Телеологйя вйд гр. telos (teleos) результат, цйль i logos - слово, вчення) - фйлософське вчення, що пояснюе розвиток свйту за допомогою кйнцевих, цйльових причин. З погляду методологи, телеологйя е принципом пояснення, що доповнюе традицййну причиннйсть причинами-цйлями. Як прийом
тзнання та форма наукового пояснення телеологм передбачае використання категори-цшг Цшь е своервдним проектом дш, що визначае "хнш характер i упорядковуе самГ щ ди. Визначення конкретних цшей конституцiйноï реформи можна вважати планом ïï реалГзаци. Не можна применшувати значення i загальних цшей конституцiйноï реформи - ïï мети, яка корелюеться з метою держави, метою конституци як ïï основного закону, засадничими вдеями конститущоналГзму.
Конституцшна реформа як складне динамГчне явище, що реалГзуеться через взаемодто великоï кшькосп суб'екпв конституцшного права, як об'ект тзнання потребуе використання дмльтсного подходу.
В остант десятилгття дмльтсний подход широко використовуеться у рГзних галузях знань про суспшьство, даючи можливГсть виявляти тенденцiï, загальт закономГрносл або особливосл здшс-нення певного виду соцiальноï дГяльностг охарактеризувати детермшанти сощального розвитку, поставити першочерговГ дослодницью завдання [14, с. 162].
Принцип дмльносп передбачае здшснювати пояснення правового явища у нерозривнш едносл з дмльтстю людини. Правове явище може бути об'ектом впливу, засобом дГяльносл, метою або результатом, фактором зовтшнього впливу тощо, але у вшх випадках виявляеться певна ствввднесешсть людини i явища, зумовлена включенням людини у складну систему сощальних взаемозв'язюв, побудованих на правових стандартах поведшки [14, с. 165]. Дмльтсний метод варто використовувати для тзнання взаемодiï' шститулв громадянського суспшьства i оргатв державноï влади, взаемодiï' структурних елемеилв парламенту, президента i парламенту, парламенту i конституцшного суду на рГзних етапах конституцiйноï реформи, а також для ощнки якосп нормативноï бази дмльносп основних суб'екпв конституцiйноï' реформи, визначення ïхнього у конституцшному процесс
Висновок. На сучасному етап розвитку державносл в Украïни конституцшна реформа е вкрай затребувана суспшьством. Вона постае як реальне конституцшно-правове явище. Врахо-вуючи особливГсть об'екта реформування - Конституци Украши, ïï цштсть та важливГсть для розвитку суспшьства, а також складтсть i багатоаспекттсть самого процесу реформування дослвд-ження феномену конституцiйноï реформи потребуе застосування комплексноï методологiï та поеднання дГалектичного, аксюлопчного i дмльтсного пвдходГв.
1. Погортко В. Ф. Конституцшне право Украти. Академгчний курс : тдручник : у 2 т. / за ред. В. Ф. Погортка. - К. : Юрид. думка, 2006. -Т. 1. - 544 с. 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://lib.lntu.info/book/fb/pesp/2012/12-31/page7.html 3. Про СтратегЮ сталого розвитку "Украта-
2020" : Указ Президента Украти № 5/2015 вiд 12.01.2015 р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.Ua/laws/show/5/2015 4. Про План законодавчого забезпечення реформ в
Украт: Постанова Верховно'! Ради Украти № 509-VIII вiд 4.06.2015р. //Вiдомостi Верховно'! Ради.-2015, № 31, ст.297 5. Про Конституцшну комiсiю: Указ Президента Украти № 119/2015 вiд
03.03.2015р. //[Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/119/2015
6. Бутько Л. В. Конституционная реформа: теоретико-правовой анализ : дис. д-ра юрид. наук :
12.00.02 / Л. В. Бутько. - СПб., 1998. - 426 с. 7. Конституцшне право Украти : тдручник / за ред. В. П. Колкника та Ю. Г. Барабаша. - Х.: Право, 2010. -416 с. 8. Философский словарь / под ред.
А. П. Ярещенко. - Ростов н/Д: Феникс, 2004. - 560 с. 9. Панов М. Проблеми методолог!! формування
категорiально-понятiйного апарату юридично'1 науки // Право Украти, 2014. - № 1. - С. 50-60.
10. Волошин Ю. О. Конституцшна реформа та модертзащя в сучаснш державi в умовах европейсько! ттеграци: проблеми теори i практики : монографiя /Ю. О. Волошин, О. М. Пересада. -Одеса : Феткс, 2013. - 208 с. 11. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). - М. : Аванта+, 2000. - 460 с. 12. Киреев В. В. Конституционно-правовая реформа: онтологические и гносеологические аспекты / Електронний ресурс - Режим доступу: www.cyberleninka.ru/.../konstitusion...iy-aspekty.pdf 13. Теоретичт проблеми розвитку конституцшного законодавства Украти на сучасному етат : монографiя / [Ю. С. Шемшученко, О. I. Ющик, О. В. Скрипнюк та !н.] ; за ред. Ю. С. Шемшученка, О. I. Ющика. - К. : Юридична думка, 2014. -
316 с. 14. Гусарев С. Дiяльнiсний nidxid у cmpyKmypi методологи сучасного правознавства // Право Украти. - 2011. - № 8.- С. 160-166.
REFERENCES
1. Pohorilko V. F. Konstytutsiyne pravo Ukrayiny. Akademichnyy kurs [Constitutional law of Ukraine. Academic course] - Kiev : Publ. Yuryd. dumka, 2006. - no. 1. - 544 p. 2. Elektronnyy resurs. -Rezhym dostupu: http://lib.lntu.info/book/fb/pesp/2012/12-31/page7.html 3. Pro Stratehiyu staloho rozvytku "Ukrayina-2020" Ukaz Prezydenta Ukrayiny, 2015, no. 5 [On the strategy of sustainable development "Ukraine-2020"] Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 4. Pro Plan zakonodavchoho zabezpechennya reform v Ukrayini: Postanova Verkhovnoyi Rady Ukrayiny no 509-VIII [Plan on legislative support for reform in Ukraine] - Vidomosti Verkhovnoyi Rady, 2015, Vol. 31, p. 297. 5. Pro Konstytutsiynu komisiyu: Ukaz Prezydenta Ukrayiny 2015 no. 119. [On the Constitutional Commission] Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/119/2015 6. But'ko L. V. Konsty-tutsyonnaya reforma: teoretyko-pravovoy analyz : dys. dokt. yuryd. nauk : 12.00.02 [Constitutional reform: theoretical and legal analysis] - SPb., 1998, 426 p. 7. Konstytutsiyne pravo Ukrayiny - red. V. P. Kolisnyka ta Yu. H. Barabasha[Constitutional law of Ukraine] - Kharkiv, Publ.Pravo, 2010, 416 p. 8. Fylosofskyy slovar' - Pod red. A. P. Yareshchenko. [Philosophical dictionary] Rostov n/D, Publ. Fenyks, 2004, 560 p. 9. Panov M. Problemy metodolohiyi formuvannya katehorial'no-ponyatiynoho aparatu yurydychnoyi nauky [Problems of methodology of forming categorial-conceptual apparatus of jurisprudence]. - Pravo Ukrayiny, 2014, no. 1, pp. 50-60. 10. Voloshyn Yu. O. O. M. Peresada Konstytutsiyna reforma ta modernizatsiya v suchasniy derzhavi v umovakh yevropeys'koyi intehratsiyi: problemy teoriyi i praktyky[Constitutional reform and modernization in the modern state in terms of European integration: problems of theory and practice]. - Odesa, Publ. Feniks, 2013, 208 p. 11. Kery-mov D. A. Metodolohyya prava (predmet, funktsyy, problemu fylosofyy prava)[Methodology Law (object, function, problems of philosophy of law)]. - Moskov, Publ. Avanta+, 2000, 460 p. 12. Kyreev V. V. Konstytutsyonno-pravovaya reforma: ontolohycheskye y hnoseolohycheskye aspekt [Constitutional and legal reform: the ontological and epistemological aspects]Available at: www.cyberleninka.ru/.../ konstitusion...iy-aspekty.pdf 13. Shemshuchenko Yu. S., Yushchyk O. I., Skrypnyuk O. V. Teoretychni problemy rozvytku konstytutsiynoho zakonodavstva Ukrayiny na suchasnomu etapi [Theoretical problems of constitutional law at present Ukraine]. - Kiev, Publ. Yurydychna dumka, 2014. - 316 p. 14. Husarev S. Diyal'nisnyy pidkhid u strukturi metodolohiyi suchasnoho pravoznavstva[Activity approach in the structure of contemporary methodology ofjurisprudence] - Pravo Ukrayiny, 2011, no 8, pp. 160-166.
