CC BY
17
Ошивалова О.О. ВПЛИВ СУПУТНЬОIВ1СЦЕРАЛЬНО1 ПАТОЛОГИ НА 1НТЕНСИВН1СТЬ СВЕРБЕЖУ ШК1РИ...
УДК:616.516-021
Вплив супутньо1 Б1сцеральн01 патологи на штенсившсть свербежу шк1ри у хворих на червоний плоский лишай
Ошивалова О.О.
Нацюнальна медична академгя тслядипломног освти гм. П.Л. Шутка
ВЛИЯНИЕ СОПУТСТВУЮЩЕЙ ВИСЦЕРАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ НА ИНТЕНСИВНОСТЬ ЗУДА КОЖИ У БОЛЬНЫХ КРАСНЫМ ПЛОСКИМ ЛИШАЕМ Ошивалова Е.А.
Обобщены данные обследования 83 больных красным плоским лишаем с сопутствующей соматической патологией; из них 65 больных (в том числе 44 с атипичными и 21 - с типичными формами дерматоза) отмечали наличие зуда кожи разной степени интенсивности. Степень активности зуда оценивали при опросе пациентов по пятибальной шкале и соотносили с клинической формой дерматоза. Наибольшее количество баллов набрали группы больных с выраженным зудом (57 баллов), умеренным зудом (48 баллов) и больные, которые отмечали болезненный зуд локального характера (44 балла). Наличие и/или интенсивность зуда у больных этих групп было обусловлено эндокринно-метаболическими изменениями на фоне патологии гепатобилиарной системы, поджелудочной и/или щитовидной желез с участием функциональных нарушений центральной нервной системы.
THE EFFECT OF CONCOMITANT VISCERAL PATHOLOGY ON INTENSITY OF SKIN ITCH IN PATIENTS WITH LICHEN RUBER PLANUS Oshyvalova O.O.
The examination data on 83 patients with lichen rubber planus and concomitant somatic pathology are summarized. According to the data, 65 patients (including 44 ones with atypical and 21 - with typical forms of the dermatosis) have noted the presence of skin itch of different degree of intensity. The numerical score of itch activity has been evaluated by questioning the patients according to 5-point scale and has correlated with the clinical form of the dermatosis. The greatest number of points has been scored by the groups of patients with pronounced itch (57 points), moderate itch (48 points) and by the patients who have noted painful itch of local character (44 points). The presence and/or intensity of itch in patients of these groups have been caused by the endocrine-metabolic changes against a background of pathology of the hepatobiliary system, pancreas and/ or thyroid gland involving the functional disorders of the central nervous system.
В ступ. Свербiж шюри - це захисний акт, який формусться тд впливом багатьох причин та порушуе загальний стан оргашзму, виклика-ючи роздратованють, збуджешсть, знижуе пра-цездатнють, негативно впливае на якють життя. [1].
Причини свербежу рiзноманiтнi. Видшяють екзогенш та ендогенш фактори, що обумовлю-ють виникнення свербежу (але нерщко вони можуть сшввщноситись у одного i того ж па-щента):
- до екзогенних факторiв вщносяться под-разники [1, 2]:
1) бюлопчного характеру (клщ^ комахи, кропива та iншi рослини);
2) фiзичного характеру (низью та висо-
1-2 (12)' 2009
к температури, шсолящя, барометричний тиск);
3) xiMiHHoro характеру (професшш та по-6yTOBi xiMiHHi розчини);
4) медикаментозного характеру (антибю-тики, анальгетики, вггамши, бiлковi препа-рати та ш.);
- тригерними факторами е:
1) бакгерiальна, вiрyсна, мшотична ш-фекци;
2) гельмштш швази;
- ендогенними причинами виникнення свербежу е:
1) системш нейроендокринш порушен-ня (функщональш та оргашчш порушення центрально! нервово! системи (ЦНС): пси-
хоемоцшний стрес, психоз, пухлини рiзних
вiддiлiв головного мозку);
2) вюцеральна патологiя.
Спостерiгаeться чiткий зв'язок свербежу шю-ри з ендокринно-метаболiчними захворювання-ми (цукровий дiабет, тиреотоксикоз, ппотиреоз, менопауза). Бiльше 50 % хворих на ниркову не-достатшсть страждають свербежем шкiри рiзно! штенсивносп [3, 4]. При захворюваннях печшки свербiж також е частим симптомом (за даними Р. СасоиЬ а1 при вiрусному гепатитi С свербiж шкiри зустрiчаеться у 15 % хворих, а при первинному бшарному цирозi - у 80 % [5]). У загальнш симптоматищ метаболiч-них порушень при соматичнш патологи:
- атеросклероз (старечий свербiж);
- подагра;
- шлунково-кишковi захворювання (гастрит, ентероколщ порушення моторики кишечника та ш.);
- гематологiчнi захворювання (полiцитемiя, залiзодефiцитна анемiя, лейкози), -
свербiж рiзноманiтноl iнтенсивностi являеть-ся важливою дiагностичною ознакою, що вини-кае вторинно. Як паранеопластичний симптом, свербiж шюри (сигнал неблагополуччя) мае виключне значення для своечасного виявлення на раншх стадiях злоякiсних новоутворень [35].
Свербiж шкiри займае одну iз ведучих пози-цiй в симптоматищ алерпчних, iмунозалежних та нейрогенних дерматозiв, таких як [6-8]:
- атошчний дерматит;
- екзема;
- псорiаз;
- червоний плоский лишай (ЧПЛ).
Згiдно лiтературним даним [7, 8]:
- свербiж шкiри бшьш притаманний для па-цiентiв з типовою дисемшованою або генералi-зованою, еритематозною формами ЧПЛ;
- при гiпертрофiчнiй (бородавчатiй, верукоз-нш) формi вiдмiнною рисою е болюна сверб-лячка;
- слабкий свербiж характерний для атрофiч-но!, тгментно! форм дерматозу.
Свербiж супроводжуе клiнiчнi (морфолопч-нi) прояви дерматозу або передуе !м; при цьо-му немае прямо! кореляци мiж iнтенсивнiстю свербежу та тяжюстю основного захворювання. Розрiзняють локалiзований та генералiзований свербiж шюри рiзноl iнтенсивностi. Механiзм формування свербежу - системний процес iз включенням периферичних та центральних вщ-
дшв нер-вово! системи (ансамбль рецепторiв, нейрошв, провiдникових шлях1в, медiаторiв, секреторних кл^ин, бiологiчно активних речо-вин) [9, 10].
Патогенез виникнення свербежу у хворих зi сверблячими дерматозами рiзного генезу за-лишаеться дискутабельним; багато ктшчних спостережень та дослiджень дозволяють конс-татувати факт зменшення або припинення свербежу пiсля успiшного лшування не тiльки основного, а й супутшх соматичних захворювань, що вказуе на необхщшсть диференцiйованого тдходу до пiдбору терат! [11].
Пщсумовуючи, необхiдно вiдмiтити, що проблема вивчення свербежу шюри е мiждисциплi-нарною, а в клiнiчнiй медициш вона охоплюе фiзiологiю та патолопю шкiри, нейроендокрин-но! системи та метаболiчних порушень при вю-церальнш патологи.
Метою дослiдження було вивчення у хворих на ЧПЛ впливу супутньо! соматично! патологи в залежносп вiд форми дерматозу на наявшсть та/або iнтенсивнiсть свербежу шкiри.
Матерiали та методи дослiдження. Нами проведено обстеження 83 хворих на ЧПЛ (серед них 36 чоловшв та 47 жшок у вщ вiд 16 до 84 роюв) з рiзними клiнiчними формами дерматозу. Уим пацiентам було проведено комплекс -не клiнiчне обстеження в амбулаторних умовах з метою виявлення супутньо! соматично! пато-логi!. У 78 хворих на ЧПЛ виявлено вюцераль-ну патологiю рiзного генезу:
- захворювання шлунково-кишкового тракту (холецистит, дисфункщя жовчовивiдних шляхiв, хрошчний гепатит, дисбiоз кишечника та ш.) - у 76 хворих;
- патолопю серцево-судинно! системи (iшемiчна хвороба серця, гiпертонiчна хвороба, мiокардiосклероз) - у 72;
- патолопю центрально! та периферично! нервово! системи - у 45;
- ендокринш порушення (ппотиреоз, тиреотоксикоз, цукровий дiабет 1 або 2 тишв, ожи-рiння) - у 39;
- захворювання кровi (5-12-фолiева анемiя, мiелолейкоз, лiмфолейкоз) - у 9;
- злояюсш новоутворення (шлунково-кишкового тракту, сечостатево! системи та iн.) - у 11 хворих.
У залежносп вiд виявлено! супутньо! патологи, пащенти були консультоваш сумiжними фахiвцями.
1-2 (12)' 2009
Ошивалова О.О. ВПЛИВ СУПУТНЬОIВ1СЦЕРАЛЬНО1 ПАТОЛОГИ НА 1НТЕНСИВН1СТЬ СВЕРБЕЖУ ШК1РИ.
Серед хворих на плескатий лишай (ПЛ) було виявлено 10 ктшчних форм дерматозу:
- типова та типова розповсюджена - у 29 хворих;
- лшшна - у двох;
- еритематозна -у 5;
- тгментна - у 13;
- гшеркератотична - у 12;
- бородавчата - у 14;
- атрофiчна - у 6;
- пемфтещна та перифол^лярна - у двох хворих, -
яю були згруповаш зпдно типовим (29 хворих) та атиповим (54 хворих) формам дерматозу.
Також у 17 хворих на ПЛ було дiагностовано синдром Grinspan (сполучення ПЛ з артерiаль-ною riпертешieю та цукровим дiабетом), i у од-
ного хворого дiагностовано синдром Рюса^-Lassueur-Graham-Little (сполучення ПЛ та алопеци). Ступiнь активностi свербежу ощню-вали при опитуваннi пацieнтiв за п'ятибальною шкалою та спiввiдносили з ктшчною формою дерматозу, де:
- 0 батв - вiдсутнiсть свербежу;
- 1 бал - незначний локалiзований свербiж;
- 2 бали - свербiж помiрноl iнтенсивностi;
- 3 бали - виражений свербiж;
- 4 бали - «болюна сверблячка» локального характеру;
- 5 батв - генералiзований свербiж.
Результати та !х обговорення. Згiдно анам-
нестичним даним, 83 обстежених нами пащен-тiв з ЧПЛ, було виявлено наявшсть свербежу шкiри рiзного ступеня iнтенсивностi у 65 (78,3 %) хворих (Табл. 1), серед них 21 хворий з
Таблиця 1 - Наявшсть свербежу шшри р1зного ступеня штенсивносп у хворих на червоний плоский лишай в залежносп в1д клшчно! форми дерматозу (зпдно нашим дослвдженням).
Ктшчна форма дерматозу Ввдсут- шсть свербежу Наявшсть свербежу Наявшсть свербежу р1зно! штенсивносп (у балах)
Незначний локал1зо-ваний (1 бал) Пом1рно! штенсивносп (2 бали) Вира-жений (3 бали) «Бол1сна сверблячка» локального характеру (4 бали) Генераль зований (5 бал1в)
Типовi форми (п = 29): 8 9,6 % 21 25,3 % 3 (3 бали) 3,6 % 7 (14 балiв) 8,4 % 10 (29 балiв) 12,1 % - 1 (5 балiв) 1,2 %
-типова (п = 27) 8 19 3 (3 бали) 6 (12 бал1в) 10 (29 бал1в) - -
- типова розпо-всюджена (п = 2) - 2 - 1 (2 бали) - - 1 (5 бал1в)
Атиповi форми (п = 54): 10 12,1 % 44 53,0 % 6 (6 балiв) 7,2 % 17 (34 бали) 20,5 % 9 (27 балiв) 10,8 % 11 (44 бали) 12,3 % 1 (5 балiв) 1,2 %
- лшшна (п = 2) - 2 1 (1 бал) 1 (2 бали) - - -
- еритематозна (п = 5) - 5 - 2 (4 бали) 2 (6 бал1в) - 1 (5 бал1в)
- тгментна (п = 13) 3 10 2 (2 бали) 8 (16 бал1в) - - -
- гшеркерато тична (п = 12) 1 11 2 (2 бали) 2 (4 бали) 4 (12 бал1в 3 (12 бал1в) -
- бородавчата (п = 14) 2 12 - 1 (2 бали) 3 (9 бал1в) 8 (32 бали) -
- атроф1чна (п = 6) 4 2 1 (1 бал) 1 (2 бали) - - -
- пемфиовдна та перифоль кулярна (п = 2) - 2 - 2 (4 бали) - - -
РАЗОМ: 18 21,7 % 65 78,3 % 9 (9 балiв) 10,8 % 24 (48 балiв) 28,9 % 19 (57 балiв) 22,9 % 11 (44 бали) 12,3 % 2 (10 бал.) 2,4 %
типовою i 44 - з атиповою клшчними формами захворювання; зокрема:
- найбiльшу кiлькiсть балiв (по iнтенсивностi свербежу) набрала група з 19 хворих з вираже-ним свербежем (57 балiв), серед них 10 хворих з типовими i 9 - з атиповими формами дерматозу (еритематозна, гшеркератотична, бородавчата), що мали рiзноманiтну локалiзацiю, розповсюд-женiсть ураження i характеризували симптом свербежу, як «виражений»;
- група з 24 хворих, що набрала 48 балiв, ха-рактеризувала свербiж, як «помiрний»; серед них 7 хворих з типовою формою i 17 - з атиповими формами ЧПЛ (переважно з шгмент-ною - 8 хворих);
- група з 11 хворих з атиповими гшеркерато-тичною (3 хворих) та бородавчатою (8 хворих) формами дерматозу, що набрала третю за величиною кшьюсть балiв (44 балiв), вiдзначала болiсний свербiж локального характеру;
- група з 9 хворих, що набрала 9 балiв, ха-рактеризувала свербiж, як «незначний локалiзо-ваний»;
- у двох хворих (10 балiв) вiдмiчався гене-ралiзований свербiж (типова розповсюджена та еритематознi форми захворювання);
- група з 18 хворих з ЧПЛ не скаржилась на свербiж шкiри; серед них 8 хворих з типовою формою i 10 - з атиповими формами, переважно шгментною та атрофiчною.
Аналiзуючи результати проведеного ктшч-ного та клшко-лабораторного обстеження хворих з рiзними клiнiчними формами ЧПЛ, ми згрупували данi супутньо! соматично! патологи, що може слугувати причиною виникнення та/або посилення свербежу шюри вщповщно сформованих груп пацieнтiв з рiзними ступенями iнтенсивностi свербежу (Табл. 2).
У нашому дослщженш у хворих на ЧПЛ виявлена вiсцеральна патологiя, яка патогене-тично може впливати на наявнють та/або ш-тенсивнiсть свербежу шкiри. Вщповщно даним Табл. 2, свербiж був обумовлений ендокринно-метаболiчними змiнами на фош патологи:
- гепатобшарно! системи (хрошчш гепати-ти рiзноl етюлоги, дискшези жовчовивiдних шляхiв);
- тдшлунково! залози (цукровий дiабет);
- щитовидно! залози, -
за участю функцюнальних порушень ЦНС. Бiльший ступень штенсивносп свербежу вщ-мiчали пацieнти з поеднанням вище зазначено!
Таблиця 2 - Частота виявлення супутньо! соматично! патологи у хворих на червоний плоский лишай ввдповщно ступеням штенсивносп свербежу шшри (зпдно нашим дослщженням).
Ступеш штенсивносп свербежу шшри Виявлена супутня соматична патолог1я
Пато-лог1я ЦНС Цук-ровий д1абет Порушен-ня функци щитовид залози Ожи-ршня Пато-лопя печшки Дисфунк-щя жовчо-виввдних шлях1в Гемато-лопчш захворю-вання Онко-лопчш захворю-вання
Ввдсутнють свербежу (п = 18) ++ < + < + + + ++ < + < +
Наявн1сть свербежу (п = 65) ++ ++ ++ + < + < +
Незначний локал1зований (п = 9) < + < + < + < + < + + < + -
Пом1рно! 1нтенсивност1 (п = 24) + < + < + < + ++ ++ < + < +
Виражений (п = 19) + < + < + < + +++ ++ + < +
«Болюна сверб-лячка» локального характеру (п = 11) < + ++ < + < + ++ +++ < + +
Г енерал1зований (п = 2) < + - < + - < + < + < + -
ПРИМ1ТКИ: + у нашому дослвдженш в1дпов1дае 10,25 %;
< + - шльшсть випадк1в менше 10,25 %.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (12)' 2009
Ошивалова О.О. ВПЛИВ СУПУТНЬОIВСЦЕРАЛЬНОI ПАТОЛОГИ НА 1НТЕНСИВН1СТЬ СВЕРБЕЖУ ШК1РИ...
патологи з онколопчними або гематолопчними захворюваннями. У хворих на ЧПЛ, як не вка-зували на наявшстъ свербежу шкiри, часпше рееструвались дисфункцiональнi порушення жовчовивiдних шляхiв на фонi патологи ЦНС.
Висновки. Зпдно нашим дослiдженням, у 65 (78,3 %) хворих на ЧПЛ морфолопчш прояви на шкiрi супроводжувались свербежем рiзного сту-пеня активности Аналiз анамнестичних даних, результатiв ктшчних та клiнiко-лабораторних
Л1ТЕРАТУРА
1. Дишко А.С. Зуд. Экспериментально-клинические исследования. - М.,1992.
2. Ланда Г.И. Нейрофизиологические аспекты патогенеза зуда. - М.,1993.
3. Jackson J.M. Hepatitis C and the skin // Dermatologic Clinics. - 2002. - Vol. 20. -P. 449-458.
4. Bonacini M. Pruritus in patients with chronic human immunodeficiency virus, hepatitis B and C virus infections // Digestive and Liver Disease. - 2000. - Vol. 32. - P. 621-625.
5. Singh V., BhallaA., SharmaN., DheerendraP.C., Agarwal R., Mahi S.K. Nasobiliary drainage in acute cholestatic hepatitis with pruritus // Digestive and Liver Disease. - 2009. - Vol. 41. - p. 442-445.
6. Белоусова Т.А., Кочергин Н.Г., Кривда А.Ю.
обстежень дав можливють видшити супутню соматичну патолопю, яка, можливо, патогене-тично впливае на виникнення та/або штенсив-нють свербежу шюри у хворих на ЧПЛ. Враху-вання характеру асощацш вюцерально! патологи при рiзних ступенях активносп свербежу, на нашу думку, дасть можливють шдивщуального тдбору терапевтично! тактики для отримання швелювання ктшчних проявiв дерматозу.
Зуд кожи у дерматологических больных // Рос. журн. кож. и вен. забол. - 1998. - № 3. - С. 78-81.
7. Довжанский С.И. Зуд кожи. Ч. 1 // Рос. журн. кож. и вен. забол. - 2007. - № 4. - С. 29-33.
8. Довжанский С.И. Зуд кожи. Ч. 2 // Рос. журн. кож. и вен. забол. - 2007. - № 5. - С. 40-43.
9. Yosipovitch G. Pruritus // Current Problems in Dermatology. - 2003. - Vol. 15. - P. 143-164.
10. EtterL., MyersS.A. Pruritus in systemic disease: mechanisms and management // Dermatologic Clinics. - 2002. - Vol. 20. - P. 459-472.
11. Bíró T., Tóth B.I. et al. TRP channels as novel players in the pathogenesis and therapy of itch // Molecular Basis of Disease. - 2007. -Vol. 1772, No 2. - P. 1004-1021.
