CC BY
19
УДК 616.5-022.6-08-031.26
Мжотичш ураження шюри: новггш можливост зовшшнього лжування
Резшченко Н. Ю.t, Бочаров В. АД Резшченко Ю. ГД Носовська Т. Д.*, Головкiн А. B.f, Чeкiна Г. П.*, Мала В. Я.*, Махно Л. А.**
т Запор1зький державний медичний утверситет, Запор1жжя * ДУ «1нститут дерматологИ та венерологи АМН Украгни», Харюв * КУ «Запор1зький обласний шк1рно-венеролог1чний клШчний диспансер» ЗОР, Запор1жжя, **КП «М1ська полтлшка 1м. Восьмого березня», Запор1жжя
МИКОТИЧЕСКИЕ ПОРАЖЕНИЯ КОЖИ: НОВЕЙШИЕ ВОЗМОЖНОСТИ НАРУЖНОГО ЛЕЧЕНИЯ
Резниченко Н. Ю., Бочаров В. А., Резни-ченко Ю. Г., Носовская Т. Д., Головкин А. В., Чекина А. П., Малая В. Я., Махно Л. А.
Изучена эффективность наружной терапии грибковых инфекций кожи лосьоном «Бифон». Доказана высокая чувствительность основных возбудителей поверхностных микозов кожи к препарату «Бифон» в условиях in vitro. Установлена высокая клиническая эффективность и безопасность применения лосьона «Бифон» у пациентов с кератомикозами, дерматоми-козами гладкой кожи и крупных складок. Рекомендовано использование препарата «Бифон» в лечении больных микотическими инфекциями кожи.
FUNGAL INFECTIONS OF SKIN: NEW APPROACHES TO TOPICAL TREATMENT Reznichenko N. Yu., Bocharov V. A., Reznichenko Yu. G., Nosovska T. D., Go-lovkin A. V., Chekina G. P., Mala V. Ya., Makhno L. A.
The effectiveness of topical treatment of fungal skin infections by lotion "Bifon" has been studied. High sensitivity of the main pathogens of the skin superficial mycosis to "Bifon" has been proved in vitro. High clinical effectiveness and safety of lotion "Bifon" has been fixed during treatment of patients suffering epidermomycoses and dermatomycoses of the skin and large folds. The use of "Bifon" for treatment of skin fungal infections has been recommended.
На сьогодшшнш день мшотичш захворюван-ня шюри являють собою одну з найбшьш актуальних проблем як дерматовенерологи, так i медицини в цшому. Так, у структурi дермато-лопчно! патологи грибковi шфекци посщають одне з основних мюць - за даними рiзних авто-рiв, вони складають вщ 37 до 42% уах уражень шюри та шгпв [20, 21].
Широке розповсюдження мшотично! шфекци шюри останшм часом обумовлене багатьма факторами; до них можна вщнести, перш за все [2, 3, 15]:
- стрiмкий темп життя суспшьства, з яким пов'язаш урбашзащя, змши стилю життя, по-ведшки та звичок людей;
- зростання мираци населення;
- попршення соцiально-економiчних умов життя та еколопчно! ситуаци, особливо в мютах з розвинутою промисловютю;
- розвиток иевщиовщност мiж можливостями
бюлопчио! природи людини та умовами життя.
Серед медичних чинниюв, що обумовлюють виникнення мiкозiв, важливе значення мають [6, 9, 13, 18]:
- недостатня санiтарно-просвiтницька робота серед населення;
- поширення iмунодефiцитних станiв, сер-цево-судинно! патологи, захворювань кровi, злояюсних новоутворень, ендокринопатiй (особливо цукрового дiабету);
- часте призначення iмуносупресивних, ан-тибактерiальних, цитостатичних препаратiв, гормонально! терапи;
- безконтрольне використання населенням протигрибкових медикаменпв з наступним формуванням резистентностi збудникiв;
- введення речовин з вираженою протим> кробною дieю до складу косметичних та гше-нiчних засобiв для догляду за шюрою, що при-зводить до порушення И бiоценозу.
Серед вщомих сучаснш наущ близько 1,5 млн. вищв rp^iB, небезпечними для люди-ни е бiльше 500 видiв [21]. У нашому регюш до потенцiйно небезпечних вщносяться декiлька десяткiв видiв дерматомщепв, дpiжджових i плiсеневих гpибiв. За даними втизняних вче-них, на сьогодшшнш день найбiльш розповсю-дженими мшотичними iнфекцiями е дерматоф> ти, що обумовленi:
- червоним трихоф™ном (Trichophyton rubrum);
- штердиптальним тpихофiтоном (Trichophyton interdigitale);
- паховим етдермоф™ном (Epidermophyton floccousum).
У 2-5 % випадюв захворювання може бути обумовлене дpiжджоподiбними грибами, а в 3-4 % - плюеневими [6, 11]. Досить часто спо-стериаються мiкст-гpибковi шфекци шюри, що е наслiдком поеднано! ди piзних патогенiв [18]:
- дерматомще^в i дpiжджоподiбних гpибiв;
- дерматомще^в i плiсеневих гpибiв;
- дpiжджоподiбних i плiсеневих гpибiв;
- дерматомще^в, дpiжджоподiбних i плюе-невих гpибiв.
Для мшотично1 шфекци шкipи характерними е певнi вiковi особливостi, схильшсть до рециди-вiв, стiйкий хрошчний пеpебiг i pезистентнiсть до терапи. Патологiчнi змiни зовнiшностi зни-жують дiездатнiсть хворих, чинять негативний вплив на психоемоцшний стан, сприяють роз-витку депреси та сощально1 дезадаптацп [8, 15]. Тривалий пеpебiг мiкозiв призводить до загаль-нотоксично! ди та сенсибшзаци оpганiзму до продукпв життедiяльностi гpибiв i, як наслщок, до [1, 5, 16]:
- полiвалентноl алерги;
- медикаментозно1 непереносимости
- бактеpiальних i вipусних ускладнень;
- попршення пеpебiгу хpонiчних соматич-них захворювань.
Усi пеpеpахованi вище чинники вказують на складнощi в лшуванш грибкових iнфекцiй шкipи, часту потребу в пpизначеннi не лише ан-тимiкотичних засобiв, але й препарата шших груп, необхiднiсть використання як системно1, так i тошчно1 терапи. Пpотигpибковi препарати системно1 ди мають високу ефективнiсть, проте !х основним недолiком е токсичнiсть, що призводить до певних обмежень у застосуванш [4]:
- печшкова та ниркова недостатнiсть;
- захворювання кровц
- онкологiчна патологiя;
- метаболiчнi хвороби;
- патологiя судин кшщвок.
Але навiть за умов вщсутносп супутнiх со-матичних захворювань, використання систем-них антишкотичних пpепаpатiв вiдносно часто
супроводжуеться тяжкими побiчними дiями, такими як [4, 10]:
- реактивш гепатити;
- порушення травлення;
- алеpгiчнi реакци;
- гiпокалiемiя;
- набряки.
Це найбiльш актуально в л^ванш хворих на мшози дiтей, оскiльки саме в цьому вшд найбiльш часто спостеpiгаються токсичш ефекти систем-них пpепаpатiв i бiльшiсть з них показанi до використання лише з 12-14 року життя [17]. Отже, на сьогодшшнш день найбшьш ефективним способом боротьби з мтотичними захворюваннями шкipи, як i pанiше, залишаеться !х рання дiагнос-тика та л^вання на стади обмеженого i вiдносно поверхневого процесу [1, 19]. До переваг зовшш-ньо! терапи мiкозiв вiдноситься [1, 21]:
- безпосереднш вплив на вогнище ураження;
- мiнiмiзацiя побiчних pеакцiй;
- фiнансово-економiчний аспект .
Сучасна дерматовенеролопя мае piзнома-
нiтний арсенал протигрибкових пpепаpатiв зо-вшшньо1 ди, до яких вщносяться антибiотики, похiднi iмiдазолу, тpiазолу, метилнафталiну, ш-трофенолу та ш. При цьому, призначення лише засобiв з фунгiстатичною дiею мае ряд недол> кiв, таких як значний вщсоток pецидивiв, що частково пов'язано з припиненням лiкування самим хворим через недисциплшовашсть або непереносимють препарату [7]. При призначен-ш антимiкотичних пpепаpатiв, окpiм 1'х ефек-тивностi та безпечностi, потpiбно враховувати локалiзацiю патологiчного вогнища та вира-женiсть запально1 реакци шкipи, що значним чином впливатиме на вибip лшарсько1 форми. Кpiм того, при тошчнш терапи мiкотичних ура-жень треба враховувати можливють вторинного бактеpiального iнфiкування, що значно знижуе ефективнють лiкування.
Таким чином, кpитеpiями вибору оптимального протигрибкового засобу зовшшньо1 ди з позицiй сучасно1 дерматовенерологи та фармакологи е [7, 11, 20]:
- широкий спектр антишкотично1 активност ддачо1 речовини;
- фунгщидна активнiсть;
- наявнiсть додаткового антибактеpiального та протизапального ефекту;
- вщсутнють формування стiйких штамiв м> кpооpганiзмiв;
- вiдсутнiсть iмуносупpесивних властивос-тей;
- безпечнють препарату (низька можливють виникнення загальних i системних побiчних ре-акцiй);
- мiнiмальна кратнють застосування;
- вiдносно короткий термш використання;
- позитивнии вплив на як1сть життя пащешчв.
Вщповщно до цих критерив шмецькою ком-
пашею «Dermapharm AG» був створениИ зо-вшшнш антимшотичниИ зас1б нового поколшня «Б1фон». Б1фон являе собою лосьИон, до складу якого входить два активних протигрибкових компонента, до яких немае резистентности
- б1фоназол 0,5-вщсотковиИ ;
- шроктоноламш 0,15-вщсотковиИ .
Б1фоназол вщноситься до групи деривапв
азолу, похщних 1м1дазолу, що мають широкий спектр фунгщидно! та фунпстатично! ди. Mi-шенню для ди бiфоназолу е ергостерол - най-важливiшиИ компонент кттинно! мембрани грибiв. На вiдмiну вiд iнших похщних iмiдазо-лу, бiфоназол пригнiчуе синтез ергостеролу на двох етапах Иого утворення, що призводить до структурного та функцюнального пошкоджен-ня клггинно! мембрани гриба (у першу чергу, !! бар'ерно! функци). Бiфоназол ефективниИ щодо лiкування уражень шкiри, спричинених дерма-томiцетами, дрiжджоподiбними та плюеневими грибами; вiн мае:
- фунгщидну дiю щодо дерматомiцетiв:
1) Trichophyton spp.;
2) Microsporum spp.;
3) Epidermophyton spp.;
- фунпстатичну - щодо:
1) Aspergillus ferrus;
2) Scopulariopsis brevicaulis;
3) Malassezia furfur.
Мшмальна ефективна концентращя бiфо-назолу для бшьшосп збудникiв - 5 нг/мл, при концентраци 3 нг/мл вш пригнiчуе рiст мще-лiю Trichophyton mentagrophytes. На гриби роду Candida бiфоназол дiе фунгiстатично, а в кон-центращях 20 нг/мл - фунгiцидно. Вш також ефективниИ щодо лiкування уражень шюри, викликаних Corynebacterium minutissimum i грампозитивними кокками, о^м ентерококiв, а отже виявляе не лише антимшотичну, але додат-ково - i антибактерiальну активнiсть [22, 23].
Бiфоназол мае вираженi лiпофiльнi властивос-ri, швидко проникае в ураженi шари шюри. Через 6 годин тсля аплшаци Иого концентрацiя в роговому шарi епiдермiсу досягае 1000 мкг/см3, а в со-сочковому шарi дерми - 5 мкг/см3; щ концентраци знаходяться в межах шдтверджено! антимшотич-но! активностi. Висок концентраци бiфоназолу в шкiрi зберпаються протягом тривалого часу (48-72 годин), що значно зменшуе кратнiсть Иого нанесення. Бiфоназол проникае в шюру глибше за iнших представниюв гохщних iмiдазолу (ке-токоназолу, клотримазолу). Важливим також е те, що бiфоназол маИже не абсорбуеться в систем-ниИ кровотiк: при зовнiшнiИ аплшаци на здорову шкiру абсорбцiя складае 0,6-0,8 %, на вогнища запалення - 2-4 %. Це говорить про безпечшсть
зовнiшнього застосування бiфоназолу без виник-нення системних токсичних ефектiв i дае можли-вють широко використовувати дану дiючу речо-вину в осiб рiзного вшу та з рiзною соматичною патолопею. Використання бiфоназолу обмеже-не лише у дтеИ грудного вiку та у першому три-местрi вагггносп [22, 23].
Пiроктоноламiн, що також входить до складу лосьИону <^фон», окрiм фунгiцидних власти-востеИ мае антиоксидантну дiю. Також шроктоноламш нормалiзуе рiвень жирних кислот на поверхш шкiри, що приводить до зменшення запальних явищ у патолопчних вогнищах [14]. Взаемодiя активних та допомiжних речовин у складi лосьИону <^фон» забезпечуе макси-мальну ефектившсть при вiдносно невеликих !х концентращях.
Важливим е вiдсутнiсть у складi лосьИону <^фон» барвникiв та ароматизаторiв, що дозво-ляе уникнути подразнювально! ди при нанесен-нi на шюру. <^фон» не впливае на структуру та колiр волосся, що мае велике значення при Иого нанесены на зони росту довгого волосся.
Мета дослщження - визначення ефектив-ностi та безпечностi використання лосьИону <^фон» в якостi зовшшнього л^вання у хво-рих на грибковi ураження шкiри.
Матер1али та методи дослщження. Для тд-твердження ефективностi лосьИону «Бiфон» щодо елiмiнацil збудниюв рiзних грибкових iнфекцiИ на першому етат дослiдження визначалась чутли-вiсть in vitro на культурах, видшених вiд хворих [12]; при цьому затримка росту грибiв [7]:
- у зош 25 мм розцшювалась, як висока чут-ливють;
- у зонi 15 мм - як достатня чутливють;
- у зош менш, шж 15 мм - як низька або вщсутня.
На другому етат дослщження вивчалась те-
рапевтична ефектившсть лосьИону <Жфон» у хворих на рiзнi грибковi шфекци шкiри. Крите-рiями включення хворих до дослiдження були:
- вш вiд 5 до 70 роюв;
- наявнiсть висiвкоподiбного лишаю, по-верхневих мiкозiв гладко! шюри (трихофiтi!, ру-брофiтi!, мшроспори), пахвинно! епiдермофiтi! або кандидозу шюри (постановка дiагнозу проводилась згщно МКХ-10);
- пiдтвердження грибково! шфекци шляхом !! виявлення при мшроскопи лусочок шкiри та в пошвах на живильнi середовища.
Критерiями виключення були:
- вiк до 5 роюв i старше 70 роюв;
- вагiтнiсть, лактацiя;
- використання антимшотичних препаратiв системно! ди менш, шж за 1 мiсяць до початку дослщження;
- застосування протигрибкових препарапв зовнiшньо! ди менш, шж за 2 тижнi до початку
дослщження;
- шдвищена чутливють до компонента лось-йону <^фон».
Виконана робота базуеться на результатах тримюячного спостереження за 39 хворими на piзнi мiкози. Демогpафiчнi даш та етiологiя захворювання надаш в табл.1. Таблиця 1 - Демограф1чш даш та етюлопчш чинни-ки ураження шири обстежених хворих
Показник Кшьшсть хворих
Стать
Чолов1ки 18 (46,2 %)
Ж1нки 21 (53,8 %)
Вк
В^д 5 до 18 рошв 11 (28,2 %)
В1д 19 до 55 рошв 13 (33,3 %)
В1д 56 до 70 рошв 15 (38,5 %)
Ет1олог1я
Malassezia furfur 12 (30,8 %)
Candida albicans 8 (20,5 %)
E. floccosum 6 (15,4 %)
T. mentagrophytes 6 (15,4 %)
T. rubrum 3 (7,7 %)
M. canis 3 (7,7 %)
T. tonsurans 1 (2,6 %)
РАЗОМ: 39 (100 %)
Хвоpi були обстеженi до лшування, а потiм через 8, 14, 28 дiб, а також через 3 мюящ вiд його початку. Уим пацiентам проводились за-гальноктшчш обстеження; ознаки та симптоми шфекци оцшювали за бальною шкалою:
- 0 - вщсутш;
- 1 - слабю;
- 2 - помipнi;
- 3 - сильш, -
та в pезультатi отримували штегральний кл> нiчний показник.
Оцшювали наступш симптоми:
- у хворих на дерматомшози гладко1 шкipи:
1) еритема;
2) везикули;
3) пустули;
4) лущення;
5) формування юрок;
6)свеpбiж;
- при пахвиннш ешдермофгти:
1) гiпеpемiя;
2) везикулящя;
3) мацеpацiя;
4)свеpбiж.
При наявностi кандидозу шкipи визначали стушнь гшеремп, мацераци та свербежу.
У пащента з висiвкоподiбним лишаем спо-стеpiгали за виpаженiстю забарвлення патоло-гiчних вогнищ i лущення шкipи.
Лабораторне дослiдження мшотично1 шфекци проводилось шляхом прямо1 мшроскопи та
поаву на агар Сабуро при темпеpатуpi 27°C до двох тижшв.
Хворим на повеpхневi мшози шкipи призна-чалось зовнiшне л^вання лосьйоном <^фон». На уpаженi дшянки шкipи його наносили 1 раз на добу. Кpитеpiями одужання були:
- вщсутнють клшчно1 симптоматики;
- вщсутнють гpибiв за результатами трьох-кратних мшроскопи лусочок шкipи на дшянках попередньо iснуючих вогнищ ураження;
- вщсутност росту гpибiв при культурально-му дослiдженнi протягом трьох мюящв.
У хворих з висiвкоподiбним лишаем до критерий одужання також вщнесена негативна проба Бальзера.
Результати дослщження та ix обговорен-ня. На першому етат дослiдження, коли проводилось визначення чутливостi гpибiв до лось-йону <^фон» в умовах in vitro, були виявлеш наступнi дiаметpи затримки росту культур:
- Trichophyton mentagrophytes - 28 мм;
- Trichophyton rubrum - 35 мм;
- Epidermophyton floccousum - 26 мм;
- Microsporum canis - 30 мм;
- Candida albicans - 32 мм.
Це свщчить про високу фунгщидну актив-нють лосьйону <^фон» по вщношенню до ви-щевказаних збудниюв.
На другому етат дослщження проводилось спостереження за пащентами, яю отримували зовшшню теpапiю. Анатз його pезультатiв вi-дображае нормальну пеpеноснiсть лосьйону «Бiфон», вiдсутнiсть токсичних, алерпчних pеакцiй i iнших побiчних явищ при його засто-суванш. Пiсля лiкування не вiдзначалось також попршення результата загальноктшчних аналiзiв, бiохiмiчного аналiзу кpовi та ктренсу кpеатинiну.
Усi хвоpi, якi використовували лосьйон «Бi-фон», вiдзначали швидке всмоктування препарату при нанесенш його на шкipу, вiдсутнiсть жирного блиску шюри та вiдчуття сальност^ що досить часто виникае при використанш крему або маз1
У бiльшостi хворих на висiвкоподiбний лишай до проведення л^вання захворювання мало класичну клiнiчну картину з наявнютю чисельних плям, що розташовувались дифузно або зливались мiж собою, рожевого або свiтло-коричневого кольору, з вираженим висiвкопо-дiбним лущенням на повеpхнi шкipи (рис. 1, 3 на вкладщ). Бшьша частина висипань розта-шовувалась на переднш повеpхнi грудно1 клiти-ни, у мiжлопатковiй областi, на плечах, живо-тi та ши!. У вшх хворих на момент звернення за медичною допомогою проба Бальзера була позитивною, дiагноз висiвкоподiбного лишаю був шдтверджений шляхом мiкpоскопiчного та
культурального досл1дження.
У 83 % пащенпв з виавкошдобним лишаем вже через 8 дшв вщ початку використання лось-йону «Б1фон» вщзначалось значне покращення ктшчно! картини, що проявлялось змшою ко-льору висипань, значним зменшенням лущення шюри (рис. 2, 4 на вкладщ). Як видно з рис. 5, штегральний ктшчний показник за перш1 8 дшв л1кування зменшився на 63 %, а через 2 тижш не досягав одинищ, що свщчить про швидкий регрес кшшчно! симптоматики захворювання. Через 28 дшв вщ початку л1кування в уах пащенпв не було ознак мшотично! шфекци шюри, проба Бальзера була негативною, при мшроско-пп гриби не виявлялись.
До лкування
через 8 днiв
через 14 дшв через 28 дшв
Рисунок 5. Динам1ка штегрального ктшчного по-казника в процес л1кування лосьйоном «Ыфон» у хворих на виавкопод1бний лишай.
Групу хворих на поверхневу трихофтю гладко! шюри склали дгги вшом вщ 5 до 12 ро-юв. У них до початку л1кування вщзначались вогнища з ч1ткими межами, дещо припщнят над р1внем шюри, округло! або овально! форми, що у деяких хворих зливались м1ж собою. По периферп уражень у вс1х хворих в1дм1чався валик, що складався з папул, везикул i юрок. Ви-сип локал1зувався переважно на шк1р1 обличчя, ши!, тулуба та передптч, однак у одше! дитини носив розповсюджений характер з наявшстю вогнищ на тулуб^ верхшх та нижшх юнщвках. Бшьшють пащенпв скаржилась на сверб1ж р1з-но! штенсивносп.
Незважаючи на поширенють патологи в окремих випадках системна терашя антимшо-тичними препаратами не призначалась через можливють виникнення поб1чного токсичного ефекту у хворих даного вшу.
Протягом всього курсу л1кування та шсля його завершения хвор! д1ти вщзначали хоро-шу переноснють лосьйону «Б1фон», вщсутнють суб'ективних вщчутпв (вщчуття печи, виникнення або посилення свербежу) шсля його на-несення. У 85,7 % хворих на поверхневу трихофтю гладко! шюри повний регрес висипань спостершався на 14 день вщ початку терапи, що
сшвпадало з настанням лабораторно пщтвердже-ного одужання. У одше! дитини л1кування було подовжене до 28 дшв, шсля чого було констато-вано ктшчну та лабораторну вщсутнють мшозу.
У трьох хворих на руброфтю гладко! шюри, що увшшли до даного досл1дження, спостерпа-лась еритематозно-сквамозна !! форма з локаль защею патолопчних вогнищ на шк1р1 тулуба та юнщвок, де переважали плями рожевого кольору з синюшним вщннком, округло! форми, що мали переривистий валикопод1бний край i були по-крин др1бними лусочками. Завдяки проведено-му л1куванню лосьйоном «Б1фон» повне клшшо-лабораторне одужання у двох хворих було зафш-соване на 14 день, а у одного - на 28 день.
У трьох хворих на мшроспорда гладко! шюри на момент звернення за медичною допомогою на обличч1 та верхшх юнщвках спостершались еритематозно-сквамозш вогнища округло! та овально! форми, з наявшстю везикул, юрок i лу-сочок по периферп. Вже через 8 дшв вщ початку використання лосьйону «Б1фон» еритема у вог-нищах ураження значно зменшилась, лущення шюри не спостерпалось. До 14 дня л1кування висипання повшстю регресували в ус1х хворих.
Отже, в результат! спостереження за хвори-ми на дерматомшози гладко! шюри, яю викорис-товували лосьйон «Б1фон», було встановлено повне клшшо-лабораторне одужання до 28 дня л1кування у 100 % випадюв. Як видно з рис. 6, вже протягом перших 8 дшв зовшшнього л> кування вщзначалось зменшення штегрально-го клшчного показника на 26 %. Це, перш за все, було обумовлено зниженням штенсивносп суб'ективних вщчутпв, еритеми та лущення. Так, ус пащенти вщм1чали припинення свербежу на 3-5 день вщ початку терап!!. Через 2 тижш щоденного використання лосьйону «Б1фон» ш-тегральний показник становив 4,4 бали, що в> дображае швидке досягнення клшчного ефекту без застосування препарапв системно! ди.
Рисунок 6. Динашка штегрального ктшчного показника в процес лiкуваиия лосьйоном «Б1фон» у хворих на дерматомшози гладко!' шири
До дослщження також було включено 6 пащ-енпв з дiагнозом «Пахвинна ешдермофтя». Цi хворi мали ураження шкiри в обласп стегново-пахових складок, де вщзначались переважно великi овально! форми вогнища гшеремн, ве-зикуляцн, мацерацн з пришднятим краем. Серед суб'ективних вiдчуттiв хворi вiдзначали свербiж переважно легкого ступеню. У процесi л^вання лосьйоном «Бiфон» свербiж зникав на 5-7 добу, ексудативн явища припинялись до 14 дня терапн, а гiперемiя регресувала до 28 доби (рис. 7). Клшшо-лабораторне обстеження на 28 день вщ початку лшування тдтверджува-ло повне одужання в ушх пацiентiв.
Хворi на штертригшозний кандидоз при включеннi до дослщження мали класичне ура-ження пахово-стегнових складок, аксилярних областей i шкiри пiд молочними залозами з наявшстю великих ерозiй з бордюром iз бшу-ватого мацерованого ешдермюу по периферн, що супроводжувались вираженим свербежем. У процесi зовнiшнього л^вання лосьйоном «Б> фон» у середньому на 8 добу вщзначалось при-пинення свербежу та ексудативних явищ, змен-шення iнтенсивностi еритеми. Повне клшшо-лабораторне одужання спостерiгалось у всiх пацiентiв до 14 дня терапн (рис. 8).
Пiдсумовуючи наведенi вище данi, можна впевнено констатувати, що антимiкотичний засiб нового поколiння <Жфон» мае унiкальнi властивостi, що забезпечують його високу кл> нiчну ефектившсть i безпечнiсть. До таких по-зитивних характеристик можна, перш за все, вщнести комбiнацiю двох антимiкотичних ре-човин - бiфоназолу та шроктоноламшу, резис-тентнiсть грибiв до яких вiдсутня. Завдяки уш-кальнiй комбшацн дiючих субстанцiй лосьйон «Бiфон» мае широкий спектр протигрибкового впливу, а також виражеш протизапальнi власти-восп. Висока ефективнiсть лосьйону «Бiфон» була доведена як в умовах т уШо, так i завдяки проведеним ктшчним випробуванням у хворих на рiзнi грибковi ураження шкiри. У той же час
Рисунок 7. Динашка штегрального клш1чного по-казника в процес лшування лосьйоном «Ыфон» у хворих на пахвинну ешдермофтю
Рисунок 8. Динашка штегрального клш1чного по-казника в процес лшування лосьйоном «Ыфон» у хворих на кандидоз шшри
пацiенти, що отримували препарат «Жфон» для зовнiшнього лшування, вщзначали його зруч-нiсть у застосуванш: можливiсть нанесення на шюру один раз на добу, швидке всмоктування препарату, вщсутнють жирного блиску шюри та вiдчуття сальностi. Таким чином, лосьйон «^фон» е ефективним, безпечним та зручним у використанш препаратом зовшшньо! терапп мiкотичних уражень шюри.
Висновки
1. Основнi збудники поверхневих мшотич-них уражень шюри характеризуються високою чутливiстю до препарату «Жфон», що проявля-еться вщносно великими дiаметрами затримки росту !х культур (> 25 мм) при дослщженш т уШо. Це свщчить про високу фунгiцидну актив-нють лосьйону «Бiфон» та вiдсутнiсть резис-тентностi до нього патогенно! флори.
2. Використання препарату «Бiфон» в якосп монотерапi! хворих на мшози шкiри забезпечуе швидкий клiнiчний ефект (що проявляеться зниженням iнтегрального ктшчного показника
протягом перших 8 дшв при висiвкоподiбному лиша! - на 63 %, при поверхневих дерматомшо-зах гладко! шкiри - на 26 %, при пахвиннш ешдермофтю' - на 32 %, при кандидозi шкiри - на 61 %) i повне клшшо-лабораторне одужання до 28 дня лшування у 100 % випадюв.
3. Застосування лосьйону «Бiфон» як препарату зовшшньо! дн з мшмальною системною абсорбцiею дозволяе уникнути побiчних токсичних явищ i, порiвняно з iншими формами випуску тотчних антимiкотичних засобiв, е бшьш комфортним i зручним для пащенпв.
Перспективи подальших дослiджень.
Отримаш результати дозволяють направити по-
дальшi дослiдження на вивчення впливу лось-
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрашко Ю. В. Високоефективний зашб зо-вшшньо! терапп дерматом1коз1в та змшаних ш-фекцшних дерматоз1в / Ю. В. Андрашко // Consilium Medicum. - 2008. - Том 2, № 6. - С. 10-11.
2. Бочаров В. А. Регуляторш фактори запально-репаративного процесу при хрошчних реци-дивних дерматозах / В. А. Бочаров, Алавшх Муат, С. М. Тарнопольська // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2003.
- № 1. - С. 18-21.
3. Дюдюн А. Д. Бактериальный вагиноз / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион, Е. А. Почка // Дерматология. Косметология. Сексопатология. -2004. - № 3-4 (7). - С. 154-160.
4. 1ванина О. В. Мшози ступень: роль лшування
супутшх хвороб у видужуванш / О. В. 1ва-нина // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2008. - № 3. - С. 87-89.
5. Калюжна Л. Д. Вивчення лшщних показниюв
сироватки кровi та поверхш шюри у хворих на себорейний дерматит / Л. Д. Калюжна, К. О. Бардова, Т. С. Брюзгина // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2004.
- № 4. - С. 22-24.
6. Кубанова А. А. Руководство по практической микологии / А. А. Кубанова, Н. С. Потекаев, Н. Н. Потекаев. - М.: Деловой экспресс. -2001.- С. 54.
7. Кутасевич Я. Ф. Новые возможности в лечении грибковых поражений кожи / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова, И. А. Безрукова // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2008. - № 3. - С. 80-83.
8. Мавров Г. И. Психосексуальные аспекты урогенитальных инфекций у женщин / Г. И. Мавров // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2008. - № 3. - С. 44-49.
9. Мамчур В. И. Этиотропная фармакотерапия микозов / В. И. Мамчур, В. П. Федотов, Л. А. Мамчур, А. Д. Дюдюн. - Днепропетровск : Изд-во «Свидлер А. Л.». - 2003.
10. Машковский М. Д. Лекарственные средства, 15-е издание / М. Д. Машковский. - М.: Новая волна, 2006. - С. 125-128.
11. Михайлец Н. В. Рациональные подходы к выбору местного антимикотического средства / Н. В. Михайлец, Т. В. Святенко // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. -2010. - № 1 (36). - С. 70-75.
12. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических
йону <^фон» на iншi ктшчш форми мшотич-них уражень шюри.
учреждений. — М.: МЗ СССР. - Приказ № 535 от 22 апреля 1985 г. - 127 с.
13. Проценко Т. В. Влияние половых гормонов . на физилогические процессы в дерме / Т. В.
Проценко, И. Н. Бондаренко // Дерматология. Косметология. Сексопатология. - 2001. : - № 1 (4). - С. 133-137.
14. Резниченко Ю. Г. Коррекция метаболиче-. ских нарушений при патологических состояниях / Ю. Г. Резниченко, Г. И. Резниченко,
. Н. И. Литвин, Н. Ю. Резниченко - Запоро-
жье: «Просвгга», 2008. - 96 с.
15. Резтченко Н. Ю. Вплив сощально-економiчних та психолопчних чинниюв на
[ розвиток та перебп вугрово!' хвороби у жь
нок юного в^ / Н. Ю. Резшченко // Медико-сощальш проблеми им'!. — 2007. - Т. 12, № 3. - С.59-64. j 16. Резтченко Н. Ю. Досвщ використання сис-i темних полiпробiотикiв у комплексному л^-
ванш хворих на вугрову хворобу / Н. Ю. Резшченко, А. Д. Дюдюн, Ю. Г. Резшченко // Ак-туальш питання фармацевтично! i медично! науки та практики. - 2010. - №2. - С. 92-95. i 17. Резтченко Н. Ю. Сучасш погляди на проблему та л^вання вугрово! хвороби / Н. Ю. Резшченко - Запорiжжя: «Просвгта», 2008. - 108 с.
18. Родионов А. Н. Грибковые заболевания кожи: Руковод. для врачей / А. Н. Родионов. -
. СПб: Питер, 1998. - С. 7-8.
19. Сергеев А. Ю. Грибковые инфекции: Руковод. для врачей / А. Ю. Сергеев, Ю. В. Сергеев - М.: БИНОМ-Пресс, 2003.
20. Сергеев Ю. В. Фармакотерапия микозов / Ю. В. Сергеев, Б. И. Шпигель, А. Ю. Серге-
[ ев. - М.: БИНОМ-Пресс, 2003.
21. Федотов В. П. Эффективность наружного лечения дерматомикозов / В. П. Федотов,
. А.-М. А. Шпак, Ю. А. Белозерская // Дерма-
: товенерология. Косметология. Сексопатоло-
гия. - 2004. - №3-4 (7). - С. 49-51.
22. TanumaH. Bifonazole in the treatment of moccasin-type tinea pedis. Comparison between combination therapy of bifonazole cream + 10 % urea ointment and occlusive dressing therapy with the
/ same agents / H. Tanuma, M. Doi, N. Sato // My-
. coses. - 2000. - Vol. 43, No 3-4. - P. 129-137.
23. Watanabe S. A comparative clinical study between 2 weeks of luliconazole 1 % cream treatment and 4 weeks of bifonazole 1 % cream treatment for tinea pedis / S. Watanabe, H. Taka-
: hashi, T. Nishikawa // Mycoses. - 2006. -
: Vol. 49, No 3. - P. 236-241.
Рисунки к статье
Резнгченко Н. Ю., Бочаров В. А., Резнгченко Ю. Г., Носовська Т. Д., ГоловкЫ А. В., Чекта Г. П., Мала В. Я., Махно Л. А. Мжотичш ураження шкмри: новггш можливост зовшшнього лшування
Рисунок 1. Пащент З., хворий на Рисунок 2. Пащент З., через 8 дшв ввд
висiвкоподiбний лишай, до проведення початку л^вання лосьйоном <^фон»
лiкування
Рисунок 3. Пацiент П., хворий на висiвкоподiбний лишай, до проведення лшування
Рисунок к статье
Полщук Д. С., Полщук С. Й., Бондар С. А., Комарнщька В. С. Рецидивуючий вузлуватий лихоманковий пашкулгг Вебера-Крисчена
Рисунок 4. Пащент П., через 8 дшв ввд початку лшування
