CC BY
37
8. Ali A. Studies of the effect of semi-defined diluents on the cryo-tolerance of spermatozoa and in vitro production embryos / A. Ali, B. Talib // ANNO ACCADEMICO. -2009-2010. - 138 р.
9. Ashrafi I. Antioxidant effects of bovine serum albumin on kinetics, microscopic and oxidative characters of cryopreserved bull spermatozoa / I. Ashrafi, H. Kohram, H. Tayefi-Nasrabadi // Spanish Journal of Agricultural Research. - 2013. - № 11 (3). - P. 695-701.
10. Соколовская И. О Значении акросомы в оценке семени самцов / И. И. Соколовская, Р. Н. Ойвадис, А. Абилов // Животноводство. - 1981. - № 9. - С. 46-47.
Стаття надшшла до редакцИ 7.09.2015
УДК 636.52.58
Гудима В. Ю., м.н.с.1, Вудмаска I. В., д.с.-г.н.1 , Голова Н. В. 1 Петрук А. П., к.б.н. 2©
11нститут б1ологИ' тварин НААН, м. Льв1в, Украгна 2Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт гмеш С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна
ВПЛИВ РОЗМ1РУ ЧАСТИНОК ВАПНЯКУ В РАЦ1ОН1 КУРЕЙ-НЕСУЧОК НА МОРФОМЕТРИЧН1 ПАРАМЕТРИ ЯЙЦЯ
Дослгд проведено на трьох групах курей-несучок кросу «Хайсекс коричневий» з 20 до 68-тижневого вшу. Кури отримували стандартний комбикорм ПК 1-18. У склад рацюну курей 1-г, 2- i 3-г груп вводили 9 % вапняку з розмгром частинок 1, 2 i 3 мм в1дпов1дно. У середньому за перюд до^ду маса яець курей 2-г та 3-г груп на 3,26 i 6,72 % перевищувала масу яець курей 1-г групи. Маса шкаралупи у групах, що отримували вапняк розмiром 2 та 3 мм протягом до^ду зросла на 8,22 i 9,12 %. У середньому протягом до^ду товщина шкаралупи курей 2-г та 3-г груп була на 3,85 i 5,37 % быьшою, тж у курей 1-г групи. Збтьшення розмiру частинок вапняку у рацют курей-несучок тдвищуе мщтсть шкаралупи яець, проте за розмiру частинок 2 мм результат недостатньо стабтьний, тодi як згодовування вапняку з розмiром частинок 3 мм забезпечуе бтьшу мщтсть шкаралупи протягом усього термту яечног продуктивностi.
Ключов'1 слова: кури-несучки, вапняк, масаяйця, мщтсть шкаралупи. УДК 636.52.58
Гудима В. Ю., м.н.с.1, Вудмаска И. В., д.с.-г.н.1, Голова Н. В. к.с.-г.н.1,
Петрук А. П., к.б.н. 2
1Институт биологии животных НААН, Львов, Украина 2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ РАЗМЕРА ЧАСТИЦ ИЗВЕСТНЯКА В РАЦИОНЕ КУР -НЕСУШЕК НА МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ ЯЙЦА
Опыт проведен на трех группах кур-несушек кросса «Хайсекс коричневый» с 20 до 68-недельного возраста. Куры получали стандартный комбикорм ПК 1-18. В состав рациона кур 1-й, 2 и 3-й групп вводили 9% известняка с размером частиц 1, 2 и 3 мм соответственно. В среднем за период опыта масса яиц кур 2-й и 3-й групп на 3,26 и 6,72% превышала массу яиц кур 1-й группы. Вес скорлупы в группах, получавших известняк размером 2 и 3 мм в течение опыта, возрос на 8,22 и 9,12%., В среднем за опыт толщина скорлупы кур 2-й и 3-й групп была на 3,85 и 5,37% больше, чем у кур 1-й
© Гудима В. Ю., Вудмаска I. В., Голова Н. В., Петрук А. П., 2015
161
группы. Увеличение размера частиц известняка в рационе кур- несушек увеличило прочность скорлупы яиц, однако при размере частиц 2 мм результат недостаточно стабилен, тогда как скармливание известняка с размером частиц 3 мм обеспечивает большую прочность скорлупы в течение всего срока яичной продуктивности.
Ключевые слова: куры-несушки, известняк, масса яйца, прочность скорлупы.
UDC 636.52.58
Hudyma V. Y.1, Vudmaska I. V.1, Golova N. V.1, Petruk A. P.2
'Institute of Animal Biology NAAS, Lviv, Ukraine 2Lviv National University of Veterinary Medicine end Biotechnologies named after
S. Z. Gzhytskiy, Lviv, Ukraine
INFLUENCE OF LIMESTONE PARTICLE SIZE IN LAYING HENS DIET ON MORPHOMETRIC PARAMETERS OF EGGS
Experiment with three groups of «Hisex brown» hens cross from 20 to 68 weeks of age has carried out. Hens received a standard diet PC 1-18. The diets of the 1st, 2nd and 3rd group hens were supplemented by 9% limestone with particle size of 1, 2 and 3 mm, respectively. On average, egg weights during the experiment in of 2nd and 3rd groups were 3.26 and 6.72% higher than the weight of the eggs of 1st group hens. Shell weight in groups treated with limestone with 2 and 3 mm sizes increased by 8.22 and 9.12%. The average thickness of the shell during the experiment hens was at 3.85 and 5.37% higher in the 2nd and 3rd groups than in hens of group 1. Increasing of limestone particle size in laying hens diets enhances egg shell strength, but result received with 2 mm particle size did not stable while feeding limestone with particle size of 3 mm provides greater shell strength throughout the experiment.
Key words: laying hens, limestone, egg weight, shell strength.
Вступ. Кальцш - один з найважливших мшеральних елеменпв для курей-несучок. KpiM сво!х основних бюлопчних функцш, як полягають у формуванш основи юстково! тканини та учасп в шдтриманш кислотно -лужного балансу ензиматичних систем, у курей вш е головним компонентом яечно! шкаралупи. Яйце мютить у середньому 2—3 г Кальщю [1], 95 % якого знаходиться в шкаралут у вигщщ Кальщю карбонату. Ращон курей-несучок повинен мютити адекватну кшькють кальщю у оптимально засвоюванш формi для забезпечення таких значних потреб [2]. Додавання до ращону курей сполук Кальщю важливе ще й тому, що основний корм птищ - зерно мютить невелику його кшькють. З шшого боку, надлишок Кальщю в ращош зменшуе споживання корму та викликае порушення травлення [3]. Кшькють та форма згодовування (розмiр частинок i розчиннють) Кальщю впливають на якють яечно! шкаралупи. Отже, при нормуванш вмюту Кальщю у ращош курей необхщно враховувати не лише його кшькють, але й форму згодовування.
Найпоширешше джерело Кальщю для птищ - вапняк, який мютить близько 38 % Кальщю у формi карбонату [5, 6]. Дефщит Кальщю у ращош призводить до зменшення споживання корму, зниження яечно! продуктивносп, маси яйця, мщносп яечно! шкаралупи [3, 7].
Хоча Кальцш у ращош переважно нормують за валовим вмютом, не менш важливим параметром для птищ е розмiр частинок джерела Кальщю [3, 6].
Птиця краще засвоюе Кальцш, якщо його згодовують у складi крупних частинок, оскшьки тривалше перебування сполук Кальщю у шлунку птищ сприяе кращому його всмоктуванню у кишечнику [6]. Тривале знаходження Кальщю у шлунку сприяе також його засвоенню у шчний час, оскшьки саме тодi формуеться
162
яйце, a птиця не споживae корму [6]. Вщомо, що низьта розчиннють тa повiльне зaсвоeння Кaльцiю сприяють зменшенню його мобiлiзaцiï з кiстковоï ткaнини пiд чaс кaльцифiкaцiï яечно1' шкaрaлyпи [8]. Тому, при викорисганш крупно1' фрaкцiï вaпнякy сприяе зменшенню мобiлiзaцiï Кaльцiю з юстково1' ткaнини курей [9].
У свт ведуться дослiдження з всгановлення оптимaльного розмiрy кормових чaстинок рiзних джерел Кaльцiю для зaстосyвaння ïx у годiвлi курей -несучок [4, 5, 10, 11]. Деяю дослщники пропонують вводити вaпняк у рaцiон курей у виглядi декшькох фрaкцiй, проте не менше половини при цьому мaють стaновити крупш чaстинки [10, 12].
Метою таших дослiджень було встaновити вплив згодовyвaння курям-несyчкaм рiзниx фрaкцiй вaпнякy нa влaстивостi яечно1' шкaрaлyпи тa яечну продyктивнiсть.
Mатерiали i методи дослщжень. Дослiд проведено нa трьох трутах курей-несучок кросу «Хaйсекс коричневий» з 20 до 68-тижневого вiкy. Кури отримyвaли стaндaртний повнорaцiонний комбiкорм ПК 1-18. У сктад рaцiонy курей 1-ï, 2- i З-ï груп вводили, як джерело ^льщю 9 % вaпнякy з розмiром чaстинок 1, 2 i З мм, вщповщно. Споживaння комбшорму: з 21- до 27-тижневого вшу - 100 г/добу, з 28-до 4З-тижневого вiкy - 110 г/голову/добу, з 44- до 68-тижневого вшу - 100 г/добу. Щотижня з кожно1' групи вiдбирaли по 10 яець, у яких дослiджyвaли морфометричш покaзники: мaсy яйця, мaсy шкaрaлyпи, товщину шкaрaлyпи, мiцнiсть шкaрaлyпи [1З].
Результати дослiджень. Ha почaткy дослiдy мaсa яйця курей ytix груп бyлa приблизно одтаковою (рис. 1). З вiком вот поступово зростaлa, причому збiльшення мaси яйця вирaжене бiльшою мiрою у курей, як отримyвaли вaпняк з бшьшим розмiром чaстинок. Haприкiнцi дослщу розмiр чaстинок тaкож впливaв та мaсy яець, проте iнтенсивнiсть впливу вирaженa дещо меншим чином. Haйбiльшa мaсa яйця бyлa у курей, яким згодовyвaли вaпняк з розмiром чaстинок З мм, a тайменшою - у курей, рaцiон яких мютив вaпняк з розмiром чaстинок 1 мм. 3a згодовyвaння курям вaпнякy розмiром 2 мм мaсa знесених ними яець бyлa у середньому та З,26 % бшьшою нiж при використaннi вaпнякy розмiром 1 мм. При порiвняннi мaси яець курей 1-ï тa З-ï груп, яким згодовyвaли, вiдповiдно, вaпняк розмiром 1 тa З мм, рiзницi були ще бiльшими i сгановили у середньому зa перюд дослiдy 6,72 %. Haйзнaчнiшi рiзницi виявлено у другий перiод яйцеклaдки, що зaкономiрно, оскiльки протягом яйцеклaдки в оргaнiзмi курей поступово використовуються зaпaси Кaльцiю. Додaвaння до рaцiонy крупних кормових чaстинок вaпнякy зaбезпечyвaло тривaлiше його перебyвaння у трaвномy кaнaлi i, вiдповiдно, ефективнiше зaсвоeння Кaльцiю. Крiм того, крyпнi кормовi чaстинки у м'язовому шлунку ддать як додaтковий aбрaзивний чинник, чим сприяють крaщомy перетрaвленню корму в цшому.
Мaсa шкaрaлyпи яець курей, як отримyвaли вaпняк з розмiром кормових чaстинок 1 мм не змiнювaлaсь з вiком (рис. 2). ^том^ть шкaрaлyпa яець курей, яким згодовyвaли бiльш крупну фрaкцiю вaпнякy, нaприкiнцi дослiдy вaжилa бiльше. Мaсa шкaрaлyпи у грyпax, що отримyвaли вaпняк розмiром 2 тa З мм протягом дослщу зрослa нa 8,22 i 9,12 %, тобто вiрогiдноï рiзницi мiж 2-ю тa З-ю грyпaми не спостерiгaлось. У середньому зa перiод дослiдy мaсa шкaрaлyпи яець курей 2-ï тa З-ï груп перевищyвaлa вiдповiдний покaзник курей 1-ï групи та 5,19 i 3,47 %. Отже, мaси шкaрaлyпи зa згодовyвaння курям вaпнякy розмiром З мм бyлa нaвiть меншою, нiж зa згодовyвaння вaпнякy розмiром 2 мм, xочa обидвa потазники бiльшi, нiж у курей яким згодовyвaли вaпняк розмiром 1мм. 3ростaння
163
маси шкаралупи з bîkom - нормальний фiзiологiчний процес, тому вщсутшсть таких змш у курей 1-ï групи свщчить про дефщит Кальцiю в органiзмi.
_BiK курей (тижнi)_
1 мм —■—2 мм —*—3 мм
Рис. 1. Маса яйця, г Рис. 2. Маса шкаралупи, г
Зменшення товщини шкаралупи з bîkom характерне для курей, питання лише у тому, наскшьки штенсивно вщбуваеться вказаний процес. Товщина шкаралупи яець курей ушх груп з bîkom зменшувалась, причому рiзницi бiльш виражена у курей, як отримували вапняк дрiбнiшоï фракцiï (рис. 3). При згодовуванш курям вапняку з розмiром частинок 1 мм товщина шкаралупи яець з 20 до 68 тижшв життя зменшилась на 13,42 %. У курей, яким згодовували вапняк розмiром 2 мм товщини шкаралупи зменшилась на 4,84 %, а за розмiру частинок вапняку 3 мм -на 3,39 %. Таким чином, збшьшення розмiру частинок вапняку суттево вплинуло на товщину шкарлупи, попереджуючи ïï стоншення. У результат цього, в середньому за перюд дослщу товщина шкаралупи курей 2 -ï та 3-ï груп була на 3,85 i 5,37 % бшьшою, шж у курей 1-ï групи.
Мщшсть шкаралупи - важливий технолопчний показник, вiд якого залежить збереженiсть яець. Як правило, шкаралупа яець з BiKOM стае менш мщною, що збiльшуе вщхщ яечно1' продукцiï.
20 24 28 32 40 44 48 52 56 60 64 68 BiK курей (тижш)
■ 1 мм
■ 2 мм
3 мм
BiK курей (тижш)
1 мм 2 мм 3 мм
Рис. 3. Товщина шкаралупи, мм Рис. 4. Мщшсть шкаралупи, г/см2
У нашому дослад нашстотшше мщшсть шкаралупи знижувалась у курей 1 -ï групи, як отримували вапняк з розмiром частинок 1 мм, де вона протягом з 20 до 68 тижшв життя стала меншою на 20,0 % (рис. 4). Шкаралупа яець курей 2-ï та 3-ï груп (вапняк розмiром 2 та 3 мм) за цей перюд стала менш мщною на 14,52 та 12,01 %, тобто збшьшення розмiру частинок вапняку в рацюш курей сприяло шдвищенню мщносп шкаралупи яець. Таким чином, збшьшення розмiру частинок
164
вапняку у ращош курей несучок шдвищуе мщнють шкаралупи яець, проте за po3Mipy частинок 2 мм результат недостатньо стабшьний, тодi як згодовування курям вапняку з розмiром частинок 3 мм забезпечуе бшьшу мщшсть шкаралупи протягом усього термшу яечно1' продyктивностi.
Висновки. Збшьшення розмiрy часток вапняку у ращош курей збшьшило масу яйця. Зокрема, середня маса яець, отриманих вщ курей 2-ï групи була на 3,26 %, а маса яець, отриманих вщ курей 3-ï групи на 6,72 % бшьшою, порiвняно до маси яець курей 1-ï групи. Це вщбувалось за рахунок бiльшоï маси бiлка та шкаралупи, тодi як маса жовтка залишалась без змiн. Одночасно зростала мiцнiсть шкаралупи, яка у курей 1-ï, 2-ï та 3-ï груп становила, вщповщно, 3,98; 4,04 та 4,23 кг/см2. На рiвень яйценосносп розмiр частинок кормового вапняку не впливав.
Лггература
1.Pavlovski Z. Improving eggshell quality by replacement of pulverised limestone by granular limestone in the hen diet / D. Vitorovic, M. Lukic, I. Spasojevic // Acta Vet. Hung. -2003. - Vol. 53, № 1. - P. 35-40.
2. Roberts J. R. Factors affecting egg internal quality and egg shell quality in laying hens // J. Poult. Sci. - 2004. - Vol. 41. - P. 161-177.
3. Cufadar Y. Effect of alternative calcium sources on performance and eggshell quality in laying hens / Y. Cufadar // JMAS. - 2014. - Vol 2, № 1 - Р. 10-15.
4.Ekmay R. D. The effect of limestone particle size on the performance of three broiler breeder purelines / R. D. Ekmay, C. N. Coon // Int. J. Poult. Sci. - 2010. - Vol. 9, № 11. -P. 1042-1048.
5. Safaa H. M. Productive perfonmance and egg quality of brown egg-laying hens in the late phase of production as influenced by level and source calcium in the diet / M. P Serrano, D. G. Valencia, M. Frikha [et all.] // Poultry Sci. - 2008. - Vol. 87. - P. 2043-2051.
6. Saunders-Blades J. L. Effect of calcium source and particle size on production performance and bone quality of the laying hen / J. L. Mac Isaac, D. R. Korver, D. M. Anderson // Poultry Sci. - 2009. - Vol. 88. - P. 338-353.
7. Pizzolante C. C. Limestone and oyster shell for brown layers in their second egg production cycle pizzolante / C. C. Pizzolante, S. K. Kakimoto // Brazilian J. Poult. Sci. -2011. - Vol. 13, № 2. - P. 103-111.
8. Skrivan M. Influence of limestone particle size on performance and egg quality in laying hens aged 24-36 weeks and 56 - 68 weeks / M. Marounek, I. Bubancova, M. Podsednicek // Institute of Animal Sci. - 2010.
9. Cufadar Y. O. The effect of dietary calcium concentration and particle size on performance, eggshell quality, bone mechanical properties and tibia mineral contents in moulted laying hens / Y. O. Cufadar, A. O. Olgun // British Poultry Sci. - 2011. - Vol. 52, № 6. - P. 761-768.
10. Lichovnikova M. The effect of dietary calcium source, concentration and particle size on calcium retention, eggshell quality and overal calcium requirement in laying hens // British Poultry Sci. - 2007. - Vol. 48, № 1. - P. 41-45.
11. Guo X. Y. Impacts of Limestone Multi-particle size on production performance, egg shell quality, and egg quality in laying hens / X. Y. Guo, I. H. Kim // Asian-Aust. J. Anim. Sci. - 2012. - Vol. 25. - P. 839-844.
12. Roland D. A. Optional shell quality possible without oyster shell / D. A. Roland, M. Bryant // Feedstuffs. - 1999. - Vol. 71, № 11. - P. 18-19.
13. Доввдник Лабораторш методи до^джень у бюлогп, твариннищи та ветеринариш медицина: Доввдник / [В. В. Влiзло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич i in.]; за ред. Влiзла В. В. - Л^в: СПОЛОМ. - 2012. - 794 с.
Стаття надшшла до редакци 28.09.2015
165
