CC BY
13
УДК 636.4.082
Кирил1в Б.Я., Гунчак A.B., CipKO Я.М., Галущак Л.1., Кисщв В.О., Лкна Б.Б. ©
1нститут б1ологИ'тваринНААН, м. Лъвгв
НЕТРАДИЦ1ЙНЕ ДЖЕРЕЛО ФОСФОРУ В РАЦЮН1 КУРЕЙ-
НЕСУЧОК
У cmammi наведет результаты дослгдженъ з використання кгстковог золи як джерела калъцгю i фосфору ерацюнах курей-несучок. Показано, що при додаваннг кгстковог золи не виявлено вгдхиленъ фгзгологгчного стану птиц1. Введения в комбшорм кгстковог золи у do3i 1,6% забезпечувало вищу продуктившстъ та стабыъно високу м1цшстъ яечног шкаралупи.
Оптим1защя мшерального живлення передбачае обов'язкову стабшьшсть введения кальцш та фосфору. В оргашзм1 курей-несучок кальщевий метабол1зм проходить штенсившше, у пор1внянш з шшими видами тварин. В репродуктивний перюд обмш кальцш у птищ вщбуваеться приблизно у 20 раз1в швидше, шж у ссавщв, а кальцш з кров1 використовуеться швидше майже у 5 раз1в. При р1зких перепадах вмкту кальцш в корм1 порушуеться стереотип його засвоення, тому що несучка дуже швидко реагуе на умови мшерального живлення [1].
Фосфор, кр!м свое! ochobhoi функци в процеЫ утворення ккток вщкрае в орган1зм1 i шшу не менш важливу роль. BiH мютиться у Bcix кл1тинах оргашзму, е складовою частиною нуклешових кислот, фосфопроте!шв i фосфолшвдв. Фосфор необхщний для фосфорилювання i окиснення багатьох важливих субстрат1в в обмшних процесах. Багато оргашчних сполук, перш за все вуглеводи, а також метаболии бшюв i жир1в не пщдаються ферментативному впливу без попереднього фосфорилювання. Оргашчш сполуки, що мютять в сво1Й молекул! одну або бшьше фосфатних груп, завдяки х1м1чному зв'язку мютять певну кшьюсть енергп (аденозиндифосфат, аденозинтрифосфат, креатинфосфат). Вщщеплення фосфатних груп з молекули супроводжуеться вившьненням енергп [2, 3].
В оргашзм птищ кальцш i фосфор надходять з одними i тими ж добавками (кормов! фосфати, вапняки), а ix гомеостатична регулящя здшснюеться однаковими мехашзмами [4, 5].
Метою дослщжень було застосування кктково! золи в ращонах курей-несучок, як джерела фосфору та кальцш.
Матер1али i методи. Дослщ проводили протягом трьох мюящв (серпень-листопад) у BiBapii' 1нституту бюлогп тварин НААН Украши на чотирьох трупах курей-несучок кросу «Хайсекс коричневий», починаючи з 150 -добового вжу. Виходячи ¿з продуктивних показниюв, у пщготовчий перюд
© Кирнтв Б.Я., Гунчак A.B., CipKO Я.М., Галущак Л.1., Кисщв В.О., Л1сна Б.Б., 2013
87
балансовый дослщ проводили на трьох трупах курей по 10 гол1в у кожнш (контрольна i дв1 дослщш). Птиця контрольно! групи одержувала стандартний повнорацюнний комбжорм, а курям дослщних груп - додавали до складу ращону pí3hí кшькост! kíctkobo! золи. Yci ращони були ¿зокалоршш та Í30np0Tei'H0BÍ, а також збалансоваш за в1тамшами, мжро- та макроелементами i амшокислотами.
Результати i обговорення. В початковий перюд дослщу, через мюяць згодовування kíctkoboi золи, штенсившсть яйцекладки у курей контрольно! групи становила - 92,87%, 1 дослщно! групи - 93,41%, 2 дослщно! групи -94,61%, а теля тримкячного згодовування продуктившеть, вщповщно, становила - 93,88%, 1 дослщна - 97,95%, 2 дослщна - 93,76%. Приркт живо! маси курей-несучок контрольно! групи за два мкящ 3pic на 3,66%, першо! дослщно!, що одержувала 1,6% kíctkobo! золи на 3,06%, у другш дослщнш, де в склад! комбжорму додавали 2% kíctkobo! золи жива маса курей знижувалась на 0,2%. Збережешсть всього погол1в'я становила 100%. Не встановлено вщхилень у поведшщ та здоров'!, ф!зюлопчному статус! та репродуктивнш функцп птицт
Maca яець курей контрольно! i дослщно! груп теля одного мюяця згодовування дослщних рацютв суттево не вщр1знялась i складала вщповщно: 60,09 г в контроле 59,20 г в 1 дослщнш rpyni, 60,19 г в 2 дослщнш rpyni. Мщшсть шкарлупи складала вщповщно: у контрольнш - 2,52, в першш дослщнш - 2,44, другш дослщнш - 2,59 кг/мм2.
Таблиця 1
Якчсть яець курей за використання кзстковоУзоли в ращош
Показ ники Контрольна Дослщна 1 (шеткова зола 1,6%) Дослщна 2 (кюткова зола 2,0%)
Maca яець, г 60,09 59,20 60,19
Maca шкаралупи, г 6,44 6,20 6,52
Мщшсть яечно! шкаралупи, кг/мм2 2,52 2,44 2,59
Коефщент рефракцп - бшка 1,4070 1,4075 1,4072
-жовтка 1,4180 1,4183 1,4182
рН - бшка 9,53 9,65 9,50
-жовтка 6,93 6,26 6,30
Каротинощи, мкг/г 6,64 6,79 6,50
Вггамш А, МО 28,20 28,95 29,21
Анал1з шших характеристик якост1 яець не виявив в1рог1дних вщмшностей м1ж контрольною та дослщними трупами.
Результати дослщження юстково! золи показали, що вона мютить 2,71% оргашчно! речовини, оскшьки озолення в муфельнш печ1 згщно методики вказуе на вмкт золи 97,99%. Визначенням в зол! вмюту кальцш на атомно-адсорбцшному спектрофотометр! встановлено його вмкт у проб! 15,19%. За даними визначення фосфору колориметричним методом з використанням ейконогену встановлено його вмют 11,20%.
Дослщження ¿з вивчення засвоюваност! кальцш \ фосфору з рацютв, що мютили юсткову золу, проведено на трьох групах курей по 5 гол1в, аналопв за
88
живою масою I продуктивнктю. Вели облж кшькосп спожитого корму, води I яець, для цього проводили зважування корму та залишюв корму що задавався, послщу та яець. Зразки корму, залишюв корму, послщу та шкаралупи яець висушували до сухо! маси та проводили озолювання в муфельнш печ1, для одержання сиро! золи.
У зразках золи корму, залишюв корму, послщу I шкаралупи визначали вмкт кальцш, фосфору.
Таблиця 2
Вмкт кальщю 1 фосфору в зол1 корму, залишк1в| корму, послщу.
Показники Контрольна Дослщна 1 (шеткова зола 1,6%) Дослщна 2 (шеткова зола 2,0%)
Са, %
Корм 13,18 13,20 13,24
Залишки корму 13,36 13,36 13,46
Посл1д 13,70 14,19 14,26
Р, мг/г
Корм 24,61 26,15 26,92
Залишки корму 16,15 16,15 16,92
Послщ 39,23 33,85 33,85
Встановлено , що середньодобове споживання корму у птищ контрольно! групи складало 114,11 г на голову за добу, у курей досл!дно! групи, що споживали комб!корм !з 1,6% юстково! золи - 116,11 г на голову за добу, а у курей що споживали комбжорм !з 2% юстково! золи - 115,77 г на голову за добу. Суха маса корму, залишюв корму та послщу у птиц! дослщних груп була незначно вищою шж у курей контрольно! групи. Суха маса шкаралупи яець дослщних груп була нижчою на 3,45%. Вмкт золи в сухш мае! комбжорму птиц! досл!дних груп був вищим на 3,5%, в залишках корму на 7,09%, послщу -6,07%, шкаралупи 1,11%.
Анал!зуючи вмкт кальцш ! фосфору в зол! комбжорму, залишк!в корму, посл!ду та шкаралупи яець птиц! контрольно! та дослщно! груп не виявлено в!рог!дних вщмшностей.
Таблиця 3
Показник засвоення фосфору 1 кальщю, %_
Показники Контрольна Дослщна 1 (шеткова зола 1,6%) Дослщна 2 (шеткова зола 2,0%)
Засвоення
Кальцш 86,90 86,50 84,10
Фосфор 65,78 65,48 64,45
Ут римано в оргашзм1
Кальцш 49,70 47,10 45,80
Фосфор 38,88 37,18 36,95
Видшено з яйцем
Кальцш 37,20 39,40 38,30
Фосфор 26,90 28,30 27,50
89
Вщомо, що повноцшшсть фосфорного живлення визначити набагато складшше, шж його недостатшсть. Важливими б1ох1м1чними критер1ями фосфорно! недостатност! рацюшв вважаються визначення таких показниюв кров! як актившсть ферменту лужно! фосфатази та вмют неоргашчного фосфору.
Результати визначення на бюх1м1чному анал1затор1 вмюту неоргашчного фосфору та кальцш i активност! лужно! фосфатази в кров1 курей теля двохмюячного згодовування дослщних рацюшв представлен! в таблиц! 4.
У плазм! кров1 курей за вмктом неоргашчного фосфору та активного кальц1ю суттевих р1зниць м1ж контрольною I дослщними трупами не виявлено.
Таблиця 4
Показники Контрольна Дослщна 1 (шеткова зола 1,6%) Дослщна 2 (шеткова зола 2,0%)
Неоргатчний фосфор, ммоль/л ,12 1,19 1,20
Лужна фосфатаза, од/л 409,38 286,00 219,00
Кальцш, мг% 9,25 10,30 10,11
Актившсть лужно! фосфатази кров1 курей у обох досл1дних груп була нижчою майже у два рази, хоч не виходила за меж1 ф1з1олог1чно! норми. Лужна фосфатаза, як вщомо, бере участь у вщщепленш залишку фосфорно! кислоти в1д И орган1чних еф1рних сполук. За даними Кальницького, ¿снуе обернена залежн1сть м1ж bmIctom кальц1ю у pauiohi i активн1стю лужно! фосфатази кров1, зокрема при г1покальцем11 активн1сть лужно! фосфатази зростае у 2-4 рази, також р1зко зростае активн1сть лужно! фосфатази при гшофосфорозг Отже, у нашому випадку, нижчий р!вень активност! цього ферменту, може св!дчити про достатне забезпечення фосфором орган!зму птиц! дослщних груп, пор!вняно з птицею контрольно! групи.
Висновки. Виходячи ¿з вищенаведених результат!в, можна зробити висновки, що при використанш у рац!онах курей-несучок к!стково! золи не виявлено вщхилень ф!з!олог!чного стану птиц!. Введения в комбжорм к!стково! золи у доз! 1,6% забезпечувало вищу на 4,07% продуктившеть при однакових показниках якост! яець та стаб!льно висок!й мщност! яечно! шкаралупи.
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому будуть проведен! дослщження з к!стковою золою на шших видах птиц!.
Л1тература
1. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных [Текст] / Б. Д. Кальницкий - Л.: Агропромиздат, 1985. - 205с.
2. Mechanisms Regulating Feed Intake, Energy Expenditure, and Body Weight in Poultry M. P. Richards and M. Proszkowiec-Weglarz Poult Sci July 2007 86:14781490.
3. Comparative studies with three-week-old chickens, turkeys, ducks, and quails on the response in phosphorus utilization to a supplementation of monobasic
90
calcium phosphate M Rodehutscord and A Dieckmann Poult Sci 2005 Aug 84:12521260.
4. Б.В. Сгоров, T.M. Турпурова // Напрями покращення використання кальщевмюних кормових добавок // Мтжнародно! науково-практично! конференци "Прогресивна техшка та технолог!! харчових виробництв, ресторанного та готельного господарств i торг!вл!. Економ!чна стратег!я i перспективи розвитку сфери торг!вл! тапослуг", ХДУХТ. - 2012. - С.126-127.
5. Я. О. Величко, В. О. Мшаева // Досл!дження якост! пташиних комб!корм!в i складу вихщно! сировини. - В!сник Черкаського ушверситету. -Вип. 174. - Сер!я «XiMi4Hi науки», 2010. - С.66-72.
Summary
NON TRADITIONAL SOURSE OF PHOSPHORUS IN THE RATION OF
EGGS LAYING HENS
The institute of animal biology NAAS. This article introduces the results of research with bone ash use as the source of calcium and phosphorus in the ration of eggs laying hens. His shown that the ash bone supplement doesn't provore physiological deviations in hens state. Ash bone addition in dose 1,6 % into mixed fodder quarantees higher productivity and stably high firmness of egg shell.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
91
