CC BY
61
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 612.13: [616.36-002.1:578.891]-08-056.83
РЯБОКОНЬ О.В., ФУРИКО.О., УШЕН1НА Н.С. Запор'зький державний медичний унверситет
ВПЛИВ РiЗНИХ СХЕМ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО Л^УВАННЯ НА СТАН ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОГО
ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ГЕПАТИТ В iз СУПУТЫМ ХРОЫЧНИМ ВЖИВАННЯМ АЛКОГОЛЮ В ГЕПАТОТОКСИЧНИХ ДОЗАХ
Резюме. Обстежен 133 хвор'1 на гострий гепатит В вiком в'щ 18 до 60 рокв. У робот показано, що у хворих на гострий гепатит В iз супутн'!м хронiчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах роз-пал захворювання характеризуемся бльшими порушеннями прооксидантно-антиоксидантноI регуляци за рахунок вищого р^вня альдегiдфенiлгiдразонiв спонтанноI окисно/ модифiкацiI б'тк!в кровi та нтри~пв, що поеднуеться з низьким умстом L-аргiнiну в сироватц кров'1. Перюд реконвалесценци в цих хворих характеризуеться вищим рiвнем альдепдфенiлпдразонiв й кетонфеншгщразо^в спонтанноIокисно1 мо-дифiкацiI б'тк!в кров'1, вищим ум'ютом нтри~пв у поеднаннi з низьким ум'ютом L-аргiнiну в сироватц кровi порiвняно з хворими без супутнього ураження печiнки. Залучення L-аргiнiну пдрохлориду (Лворлн) та тотриазолну до лiкування хворих на гострий гепатит В iз хро^чним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах сприяе полiпшенню прооксидантно-антиоксидантних процеав за рахунок зниження вмсту нтрилв \ кетонфеншпдразо^в спонтанно'/'окисно/ модифiкацi'l'б'тюв кров'1, пщвищення вмстуL-аргiнiнуй активност каталази в сироватц кров'1, сприяе нормалiзацi'l'активност аланiнамiнотрансферази та збль-шенню частоти сероконверсИ НВеАд — апТ1-НВе порiвняно з хворими, у лiкуваннi яких використовували лише базисн засоби.
Ключовi слова: гострий гепатит В, прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз, алкоголь, L-аргiнiну пдрохлорид, тiотриазолiн.
Вступ
Гепатит В залишаеться одшею з найважливь ших проблем медично! науки та практично! охорони здоров'я, що обумовлено його значним поширенням, високим рiвнем захворюваноста, складнютю патогенезу, недостатньою ефективнютю лшування, тяжкими наслщками хвороби [3].
На переб^ гострого гепатиту В (ГГВ) та його на-слщки може впливати низка факторiв, зокрема кошфь кування шшими вiрусами гепатилв, наявнють супутшх уражень печшки невiрусного генезу. Серед комбшова-них уражень печшки особлива увага на сьогодш при-дтяеться в1русно-алкогольним [2]. У рядi дослщжень доведено негативний вплив алкоголю на переб^ НВУ-шфекци, що полягае в прогресуванш захворювання, розвитку цирозу [4] та гепатоцелюлярно! карциноми [11, 14] через синерпзм пошкоджувально! дц алкоголю, насамперед ацетальдепду, та НВУ на печшку.
Провщну роль у патогенезi багатьох захворювань печшки, зокрема НВУ-шфекци, вщграють iмуннi ре-акци, яы беруть безпосередню участь у розвитку запа-лення, адекватно! iмунно!' вiдповiдi та регенераци пе-чiнки [16]. Вщомо, що ефективнiсть iмунно! вiдповiдi
оргашзму тюно пов'язана з функцiональним станом прооксидантно! та антиоксидантно! систем [9]. Розви-ток окисного стресу, обумовлений порушенням про-оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, призводить до генераци активних форм кисню, що ушкоджують кпiтиннi мембрани та тюно пов'язанi з безлiччю пато-логiчних змiн в органiзмi [10].
Незважаючи на значну кiлькicть робгг, присвяче-них вивченню гепатиту В, ктшко-патогенетична роль змiн прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та можливост корекцй' цих порушень у хворих на ГГВ iз наявнicтю супутнього хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах залишаються недостатньо ви-значеними.
Мета роботи — визначити динамшу параметрiв прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на гострий гепатит В iз супутшм хронiчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах на тш лшування L-аргiнiну гiдрохлоридом (Тiвортiн) та тютриазолшом.
© Рябоконь О.В., Фурик О.О., Ушенша Н.С., 2014 © «Актуальна шфектологш», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
MaTepiaA та методи дослiдження
Пiд спостереженням були 133 XBopi на ГГВ вшэм вiд 18 до 60 роыв. Чоловiкiв було 92, жшок — 41. Уш хво-pi введенi до дoслiдження за випадковою ознакою та письмовою iнфopмoванoю згодою. Дiагнoз ГГВ установлено за результатами клЫко-епщемюлопчних, бю-хiмiчних, шструментальних дoслiджень, пщтвердже-но видiленням в кpoвi вiдпoвiдних маpкеpiв (HBsAg, HBeAg, anti-HBcor IgM). Маркери iнших вipусних ге-патитiв та ВШ-шфекци були негативна
При poзпoдiлi хворих на ГГВ на групи враховували наявшсть чи вiдсутнiсть хpoнiчнoгo вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах, використовуючи класи-фiкацiю вживання алкогольних напо!в з урахуванням пеpioдичнoстi й дози спожитого алкоголю [8]. Залежно вщ наявнoстi або вiдсутнoстi хpoнiчнoгo вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах групи хворих на ГГВ були сформоваш так: I групу становили 52 хвopi на ГГВ iз хpoнiчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах, як залежно вiд отриманого л^вання були роз-дiленi на шдгрупи: IA пiдгpупа — 25 хворих, яы до-датково до базисного л^вання отримали L-аpгiнiну пдрохлорид та тioтpиазoлiн (основна група); 1Б пщгру-па — 27 пащентав, якi отримували лише базисну тера-пiю (група пopiвняння). II група — 81 хворий на ГГВ без супутнього фактора, яы отримували традицшну базисну тератю. Дoслiджуванi групи хворих були ре-презентативними за статтю та вiкoм. Усi пащенти були oбстеженi двiчi: при гoспiталiзацil та на момент випис-ки зi стацioнаpу. Контрольна група — 20 здорових ошб.
L-аpгiнiну пдрохлорид призначався пащентам вну-тpiшньoвеннo краплинно у 4,2% poзчинi по 100,0 мл щоденно протягом 5 дшв, пoтiм перорально L-аpгiнiну аспартат (^вортш аспартат) по 15,0 мл 3 рази на добу на курс 15 дшв, який поеднували з тютриазолшом (дь юча речовина морфолшш 3-метил-1,2,4-триазолш-5-тioацетат) 2,5% — 2,0 мл — 5 дшв внутршньом'язово з наступним пероральним прийомом по 1 таблетщ (100 мг) тpичi на добу 15 днiв [6].
Методом iмунoфеpментнoгo аналiзу з використан-ням приладу DigiScan-400 (Австpiя) в сироватщ кpoвi визначали вмiст anti-HBeAg IgG («Вектор-Бест», Рoсiя) вiдпoвiднo до методики, запропоновано! виробником. Для ощнки стану прооксидантно-антиоксидантно! системи визначали вмют пpoдуктiв спонтанно! окисно! модифшац!! бшыв (ОМБ), а саме альдепдфеншпдразо-ну (АФГ) i кетoнфенiлгiдpазoну (КФГ), а також умют нiтpитiв, активнiсть каталази у сиpoватцi кpoвi спектро-фотометричним методом, вмiст L-аpгiнiну в сироватщ кpoвi визначали хpoматoгpафiчним методом.
Статистичну обробку отриманих даних здшсню-вали на персональному кoмп'ютеpi з використанням сформовано! бази даних обстежених пащентав i здорових oсiб контрольно! групи в пpoгpамi Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Обчислювали сеpеднi значення (M), середш помилки середньо! арифметично! (m), вираховували вiдсoтoк вiдхилення вiд вщповщних у групах пopiвняння. Для ощнки вipoгiднoстi piзницi ознак мiж двома незалеж-
ними вибiрками застосовували непараметричш ста-тистичнi методи: критерiй Манна — Уггш — для ыль-кiсних ознак; метод х2 — для яысних ознак. Для ощнки вiрогiдностi рiзницi ознак мiж двома залежними ви-бiрками застосовували непарам етричний критерш Вiлкоксона. Для оцiнки ступеня зв'язку мiж ознаками застосовували метод рангово! кореляци Спiрмена з об-численням коефiцieнту кореляци (г).
Результати дослiджень та Тх обговорення
У результат бiохiмiчних дослщжень кровi в роз-пал ГГВ у хворих I групи середнш показник вмюту за-гального бiлiрубiну у сироватщ кровi становив 203,8 ± ± 11,5 мкмоль/л i був вищим (р < 0,05) вщ цього показ-ника пацieнтiв II групи (170,3 ± 6,6 мкмоль/л). При порiв-няннi вираженостi цитолiтичного синдрому в розпал ГГВ виявлено вщсутшсть статистично значущо! рiзницi м1ж I та II групами (р > 0,05). Так, активнють аланшамшотранс-ферази (АлАТ) у сироватцi кровi хворих I та II групи ста-новила 9,6 ± 0,4 ммоль/год • л та 9,2 ± 0,3 ммоль/год • л вщповщно (р > 0,05).
При порiвняннi показникiв маркерного профiлю при надходженш хворих встановлено, що в ушх пащ-eнтiв обох груп позитивними були HBsAg, апй-НВсог IgM, а частота виявлення позитивного HBeAg не вщ-рiзнялася (х2 = 1,42, р > 0,05) у дослщжуваних групах.
Анал1з результатiв дослiдження параметрiв про-оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на ГГВ, яы отримали базисну терапш, продемонстрував, що в перюд розпалу хвороби у I груш показники АФГ та КФГ спонтанно! ОМБ кровi були вищими (р < 0,01— 0,05), шж у здорових ошб. У пащенлв II групи показник АФГ спонтанно! ОМБ був вищим (р < 0,05), а показник КФГ спонтанно! ОМБ мав ттьки тенденцш (р > 0,05) до бтьш високого рiвня, шж у здорових ошб. При по-рiвняльному аналiзi в перюд розпалу встановлено, що показник АФГ ОМБ у сироватщ кровi хворих I групи був вищим (р < 0,05), а показник КФГ ОМБ мав лише тенденцш (р > 0,05) до тдвищення порiвняно з анало-пчними показниками хворих II групи (табл. 1).
У перюд реконвалесценци у хворих Ш шдгрупи показники АФГ i КФГ спонтанно! ОМБ кровi мали тенденцш до вщновлення (р > 0,05) в динамщ захво-рювання, але залишалися вiрогiдно вищими (р < 0,05) за аналопчш показники здорових людей. У хворих II групи показники АФГ i КФГ спонтанно! ОМБ кровi не вiдрiзнялися (р > 0,05) вщ аналопчних параметрiв здорових людей. Порiвняльний аналiз показав, що на момент виписки зi стацiонару у хворих Ш пiдгрупи вмiст АФГ та КФГ спонтанно! ОМБ був вищим (р < 0,05), шж у пащентав II групи (табл. 1).
Виражеш прооксидантш змiни поеднувалися у хворих на ГГВ, що перебиае на тлi хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах, з порушенням ан-тиоксидантного захисту, про що свщчила низька порiв-няно зi здоровими людьми активнють каталази в сиро-ватцi кровi протягом усього перiоду спостереження на тлi базисного лiкування. Крiм того, у хворих I групи на
Таблиця 1. Динамка показниюв прооксидантно-антиоксидантно/ регуляцп у хворих на ГГВ залежно вщ хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах (М ± т)
Показник Здоровi люди (п = 20) Хворi (п = 93)
При госпiталiзацГГ При виписцi
1група (п = 27) II група (п = 66) 1Б пiдгрупа (п = 27) II група (п = 66)
АФГ, опт. од/г бтка 2,01 ± 0,17 3,41 ± 0,27*, ** 2,57 ± 0,13* 2,66 ± 0,21*, ** 2,03 ± 0,22
КФГ, опт.од/г бтка 1,64 ± 0,11 2,14 ± 0,18* 1,80 ± 0,15 2,08 ± 0,15*, ** 1,55 ± 0,23
Каталаза, мкат/г 31,97 ± 2,70 21,92 ± 1,87* 23,49 ± 2,81* 25,25 ± 2,04* 30,92 ± 3,80
Ытрити, мкмоль/л 20,90 ± 3,17 62,36 ± 6,19*, ** 39,00 ± 2,42* 62,00 ± 5,16 *, ** 23,54 ± 3,23
1_-арпнЫ, мкмоль/л 26,7 ± 2,5 20,50 ± 1,37*, ** 33,50 ± 2,09* 17,10 ± 1,16*, ** 29,75 ± 2,48
Примтки: * — р1зниця в1рогщна пор1вняно з1 здоровими особами (р < 0,05-0,001), обчислена за критерieм Манна — У/тш; ** — пор1вняно з хворими II групи (р < 0,05-0,001), обчислена за критерieм Манна — У/тм.
вщмшу вщ хворих II групи вмют нггритав у сироватщ кровi був вищим (р < 0,05—0,001) протягом усього перь оду спостереження (табл. 1).
Зазначеш змши показниыв прооксидантно-ан-тиоксидантно'1' регуляци в бш активацп втьноради-кального окислення поеднувалися зi змiнами вмiсту L-аргiнiну у сироватщ кров^ що мали рiзноспрямо-ваний характер у пащенпв дослiджуваних груп. Уже при госпiталiзацii вмiст L-аргiнiну в сироватцi кровi хворих I групи виявився нижчим (на 23,2 %, р < 0,05), а в пащентав II групи вищим (р < 0,05) на 20,3 % за аналопчний показник здорових людей. У подальшо-му в динамщ у хворих на ГГВ I групи вмют L-аргiнiну в сироватщ кровi залишався нижчим (р < 0,01—0,001) порiвняно як зi здоровими людьми, так i з пащентами II групи (табл. 1).
Роль прооксидантно-антиоксидантних змш у роз-витку цитолiтичного синдрому пiдтверджуе ряд ко-реляцiйних зв'язкiв мiж параметрами хворих на ГГВ. Зареестроваш позитивш середньо! сили кореляцiйнi взаемозв'язки мiж активнiстю АлАТ у сироватцi кровi та показником АФГ спонтанно! ОМБ кровi (г = +0,38, р < 0,05); мiж умiстом бшрубшу в сироватцi кровi та вмютом продуктiв АФГ (г = +0,34, р < 0,05) та КФГ спонтанно! ОМБ кровi (г = +0,36, р < 0,05). Кореля-цшний аналiз показав негативний сильний зв'язок мiж активнiстю АлАТ у сироватщ кровi та каталазою (г = —0,94, р < 0,01); негативний середньо! сили зв'язок мiж умютом бшрубшу в сироватщ кровi та каталазою (г = -0,38, р < 0,05).
Порiвняння основних бiохiмiчних параметрiв при виписцi хворих на ГГВ показало, що наявнють хро-нiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах вщграе певну роль в затримщ видужання цих хворих, що шдтверджувалося триваючим, бiльш вираженим синдромом цитолiзу печiнкових клiтин. На тлi норма-лiзацii рiвня загального бiлiрубiну у бiльшостi пащен-пв обох груп зниження активностi АлАТ у сироватщ кровi хворих Ш пiдгрупи вiдбувалося повiльнiше, нiж у пащенпв II групи. Активнiсть цього ферменту при виписщ залишалася вищою (р < 0,05) у пащентав IБ пiдгрупи i становила 2,33 ± 0,17 ммоль/год«л проти 1,82 ± 0,07 ммоль/год«л хворих II групи.
Про затримку одужання хворих I групи порiвняно з пащентами II групи свщчать також результати дина-мiки маркерного профiлю пащенпв. Так, у хворих IБ тдгрупи частiше (%2 = 14,21, р < 0,01) збериалася цир-кулящя в кровi HBsAg та рщше (%2 = 9,67, р < 0,05) рее-струвалася сероконверсiя HBeAg — апй-НВе.
Вiдомо, що в умовах окисного стресу й неконт-рольовано! реакцГ! активних форм кисню переважа-ють процеси нерегульовано! модифшаци бiлкiв, що зрештою призводить до втрати !х бiологiчноi' актив-носп, при цьому окисно-модифiкованi бiлки генеру-ють новi антигени й негативно впливають на iмунну вiдповiдь [1]. Вживання алкоголю збшьшуе продукцiю активних форм кисню, знижуе рiвень антиоксидан-тiв та пiдвищуе окисний стрес, збтьшуючи токсичнi впливи вiльних радикалiв [17]. До того ж у хворих на ГГВ шдукуються гострофазовi показники, зокрема оксид азоту, що е захисною реакщею, оскiльки вш здатний iнгiбувати реплiкацiю ряду вiрусiв. Система оксиду азоту бере участь у механiзмi ураження печiнки при гострш вiруснiй iнфекцii та тривалш персистенцii' гепатотропних вiрусiв. При цьому единим субстратом для синтезу оксиду азоту е L-аргiнiн — вщносно неза-мiнна амiнокислота, особливо в умовах патологи [5]. Шлях L-аргiнiн — оксид азоту вщграе головну роль у тдтримщ запально'1' вщповщ, апоптозу та в захис-п вiд вiльнорадикального ураження. При запальних процесах, зокрема при iнфекцiях, ендогенний синтез L-аргiнiну не забезпечуе фiзiологiчнi потреби. Недо-статнiсть субстрату L-аргiнiну викликае зниження синтезу оксиду азоту з посиленням утворення перок-синiтриту, що справляе цитотоксичну дш та ушко-джуе гепатоцити [13].
З урахуванням виявлених особливостей динамiки стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу для пiдвищення ефективносп базисно'1' патогенетично'1' терап11' хворих на ГГВ iз хронiчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах було застосовано одно-часне призначення L-аргiнiну пдрохлориду (Тiвортiн) i тiотриазолiну (]А пiдгрупа).
У перiод розпалу ГГВ середш показники основних бiохiмiчних параметрiв, прооксидантно-антиокси-дантного гомеостазу у хворих !А пiдгрупи до призна-
Таблиця 2. Динам1ка показниюв прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в сироватщ кров1 хворих на ГГВ з хрон1чним вживанням алкоголю в гепатотоксичнихдозах залежно вд л1кування (М ± т)
Показник Здоровi особи (n = 20) IA пiдгрупа (n = 25) 1Б пщгрупа (n = 27)
До л^ування Пiсля лiкування До л^вання Пiсля лшування
L-apriHiH, мкмоль/л 26,7 ± 2,5 18,24 ± 1,08* 28,44 ± 2,02**, *** 20,50 ± 1,37* 17,10 ± 1,16*, **
Ытрити, мкмоль/л 20,90 ± 3,17 60,55 ± 6,81* 43 42 ± 3 20*, **, *** 62,366,19* 62,00 ± 5,16*
АФГ, опт. од/г бтка 2,01 ± 0,17 3,66 ± 0,56* 2,04 ± 0,18** 3,41 ± 0,37* 2,66 ± 0,21*, **
КФГ, опт. од/г бтка 1,64 ± 0,11 2,23 ± 0,23* 1,72 ± 0,09**, *** 2,14 ± 0,18* 2,08 ± 0,15*
Активнють каталази, мкат/г бiлка 31,97 ± 2,70 23,58 ± 2,23* 42 26 ± 3 52*, **, *** 21,92 ± 1,87* 25,25 ± 2,04*
Примтки: * — р1зниця в1рогщна пор1вняноз1 здоровими особами (р < 0,05-0,001), обчислена за кри-гер1ем Манна — Уíтнi; ** — пор1вняно з показниками хворих до л'1кування (р < 0,05-0,001), обчислена за критерieм Влкоксона; *** — пор1вняно з показниками хворих 1Б пщгрупи тсля л/кування (р < 0,050,001), обчислена за критерieм Манна — Утм.
чення лшування статистично не вiдрiзнялися (р > 0,05) вщ вщповщних параметрiв хворих 1Б шдгрупи, яи отримали традицшну базисну терашю.
На момент завершення терапи при аналiзi динамiки вмюту показниюв прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в сироватщ кровi пащентав 1А пщгрупи ви-явлено зниження (р < 0,05) концентраций АФГ i КФГ спонтанно! ОМБ кровi порiвняно з показниками до ль кування, при цьому зазначеш показники в цей перюд не вiдрiзнялися (р > 0,05) вщ аналогiчних параметрiв здорових людей (табл. 2).
Зареестровано шдвищення (р < 0,001) вмюту ка-талази в динамщ захворювання, проте цей показник залишався вiрогiдно вищим (р < 0,05—0,001), шж у хворих 1Б пiдгрупи та здорових людей. До того ж у хворих 1А шдгрупи виявлено зниження (р < 0,05) вмюту штрипв та пдвищення (р < 0,001) вмюту L-аргiнiну в сироватщ кровi в динамщ захворювання (табл. 2).
Порiвняльний аналiз показав, що на момент ви-писки зi стацюнару у хворих 1А пiдгрупи вмют нпри-тiв, КФГ спонтанно! ОМБ кровi був нижчим (р < 0,05— 0,01), а вмiст L-аргiнiну та каталази вищим (р < 0,001), шж у пацiентiв 1Б пiдгрупи (табл. 2).
Порiвняння вираженосп цитолiтичного синдрому в перiод реконвалесценцй показало нижчу (р < 0,05) актив-нiсть АлАТ у сироватщ кровi в пацiентiв 1А тдгрупи, яю додатково до базисного лкування отримували терапiю L-аргiнiну гщрохлоридом i тiотриазолiном. Активнiсть цього ферменту в зазначений перюд становила 1,84 ± ± 0,09 ммоль/год • л проти 2,33 ± 0,17 мммоль/год • л вщповщно у хворих 1А та 1Б пщгруп.
Проведений анал1з маркерного профiлю при ви-писцi хворих на ГГВ, що перебюае на тлi хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах, показав збереження циркуляци в кровi HBsAg у вшх хворих обох груп. Проте сероконверсш HBeAg — апй-НВе найчастше (%2 = 8,75, р < 0,01) вщбувалася у пащен-пв 1А пiдгрупи — у 21 (84,0 %) проти 12 (45,0 %) па-щенпв 1Б щдгрупи. Крiм того, виявлено, що вмют
апй-НВе в сироватцi кровi хворих 1А пiдгрупи був вищим (р < 0,05), шж у хворих 1Б пiдгрупи, — 0,69 ± ± 0,09 од. проти 0,38 ± 0,07 од. вiдповiдно.
В експериментальних та клiнiчних дослiдженнях доведено, що L-аргiнiн мае iмуномодулюючi та ан-тиоксидантнi властивостi, пiдвищуе артер1альний кровотiк у печiнцi, зменшуе венозний отр у системi портально! вени, нормал1зуе печiнкову оксигенацiю, запобiгае гшокси гепатоцитiв, прискорюе розще-плення втьних радикалiв, що покращуе детоксика-цшну функцiю гепатоцитiв, за рахунок шдтримки пе-чiнкового кровообiгу впливае на обмш колагену та зменшуе тяжкють фiброзу печiнки [12]. НВУ може шдукувати оксидативний стрес, що вщграе провiдну роль в ураженнi печшки, та перебiгае на тлi пдвище-ного рiвня оксиду азоту, що чинить вазодилатуючий ефект, перешкоджае активаци цитокiнами синтезу молекул адгези, виявляе захисну дш, виступаючи як фактор антиоксидантно! активностi, проявляе ци-топротективну, протизапальну й антимiкробну дiю. Оксид азоту вщносять до основних регуляторiв нормально! функци ендотелiю, серцево-судинно!, iмун-но! та iнших систем [15].
Висновки
1. У хворих на гострий гепатит В iз хрошчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах перь од розпалу характеризуеться бтьшими порушеннями прооксидантно-антиоксидантно! регуляци за рахунок вищого рiвня альдепдфентпдразошв спонтанно! окисно! модифiкацi! бiлкiв кровi (р < 0,05) та нггритав (р < 0,01), що поеднуеться з низьким вмiстом L-аргiнiну (р < 0,05) у сироватщ кровь
2. Перюд реконвалесценцй у хворих на гострий гепатит В iз хрошчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах характеризуеться вищим рiвнем альдепдфентпдразошв (р < 0,05) й кетонфентпдразошв (р < 0,05) спонтанно! окисно! модифшаци бтыв кров^ що мають кореляцш з активнютю аланшамшотранс-ферази (г = +0,34 й г = +0,34, р < 0,05 вщповщно), ви-
щим bmíctom нiтритiв (р < 0,01) у поеднанш з низьким bmíctom L-aprÍHÍHy (р < 0,05) у сироватщ KpoBi nopiB-няно з хворими на гострий гепатит В без супутнього ураження печшки.
3. Залучення L-аpгiнiну гiдpoхлopиду до лшування хворих на гострий гепатит В iз хpoнiчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах сприяе полшшенню прооксидантно-антиоксидантних процешв за рахунок зниження вмюту нiтpитiв i кетoнфенiлгiдpазoнiв спонтанно! окисно! мoдифiкацi! бiлкiв кpoвi, тдвищення вмiсту L-аpгiнiну й активнoстi каталази у сиpoватцi кpoвi, що зрештою сприяе нopмалiзацi! активнoстi ала-ншамшотрансферази (р < 0,05) та збтьшенню частоти сероконверсй' HBeAg — anti-HBe (84 проти 45 %, %2 = 8,75, р < 0,01) пopiвнянo з хворими, у лщуванш яких використовували лише базиснi засоби.
Список лператури
1. Дубинина Е.Е. Окислительная модификация протеинов, ее роль при патологических состояниях / Е.Е. Дубинина, А.В. Пустыгина // Укр. бюхш. журн. — 2008. — № 6. — С. 5-18.
2. Зайцев И.А. Естественное течение вирусного гепатита В / И.А. Зайцев, Л.С. Бондарев, В.А. Мирошниченко // Сучасна гастроентерологiя. — 2007. — № 1. — С. 81-86.
3. Мовчан А.В. Особенности эпидемического процесса вирусного гепатита В и организации мер борьбы в современных условиях/ А.В. Мовчан, Л.В. Маслова // Питання експеримен-тальног та клМчног медицини. Збiрник статей. — 2011. — № 15. — С. 97-102.
4. Назар П.С. Змни бiохiмiчних показникiв та загаль-ного аналiзу кровi в о^б Í3 алкогольним ураженням печнки / П. С. Назар, О.1. Осадча, М.М. Левон // Буковинський мед. всник. — 2012. — № 1. — С. 59-62.
5. Олещук О.М. Протективна роль оксиду азоту при ше-ми-реперфузи печтки / О.М. Олещук // Фармакологiя та лкарська токсикологiя. — 2010. — № 6. — С. 41-45.
6. Пат. 67226 Украгна, МПК (2012.01) А 61 К 31/00. Спо^б комплексного лжування гострого вiрусного гепатиту В на тлi супутнього алкогольного ураження печшки / Фурик О.О., Рябоконь О.В.; заявники та патентовласни-ки Запорiзький держ. мед. ун-т, О.О. Фурик, О.В. Рябо-
конь. — № U201108411; заявл. 04.07.11; опубл. 10.02.12, Бюл. № 3.
7. Савченкова Л.В. Клиническая фармакология тиотриа-золина / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов, И.П. Белоусова // Укр. мед. альманах. — 2008. — № 3. — С. 212-217.
8. Сощальна медицина та органiзацiя охорони здоров'я / За ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. — Терномль: Укр-медкнига, 2000. — 680 с.
9. Association of pro-inflammatory cytokines, adipokines & oxidative stress with insulin resistance & non-alcoholic fatty liver disease / R. Kumar, S. Prakash, S. Chhabra [et al.] // Indian. J. Med. Res. — 2012. — Vol. 136. — P. 229-236.
10. Ethanol potentiates hepatitis B virus replication through oxidative stress-dependent and -independent transcriptional activation / B.Y. Min, N.Y. Kim, E.S. Jang [et al.] // Biochem. Biophys. Res. Commun. — 2013. — Vol. 431. — P. 92-97.
11. Gao B. Alcoholic liver disease: pathogenesis and new therapeutic targets / B. Gao, R. Bataller // Gastroenterology. — 2011. — Vol. 141. — P. 1572-1585.
12. Ijaz S. The effect ofconsecutively larger doses ofL-argentine on hepatic microcirculation and tissue oxygenation in hepatic steatosis/ S. Ijaz, M.C. Winslet, A.M. Seifalian //Microvascular Research. — 2009. — Vol. 78. — P. 206-210.
13. L-arginine supplementation reduces cardiac noradrenergic neurotransmission in spontaneously hypertensive rats / C.W. Lee, D. Li, KM. Channon [et al.] // J. M. Cell. Cardiol. — 2009. — Vol. 47. — P. 149-155.
14. Light alcohol drinking and cancer: a meta-analysis / V. Ba-gnardi, M. Rota, E. Botteri [et al.]// Oncol. — 2013. — Vol. 24. — P. 301-308.
15. Oxidative stress and antioxidants in hepatic pathogenesis / Hye-Lin, Hye-Jun Shin, Mark A. Feitelson et al. // World Journal of Gastroenterology. — 2010. — Vol. 16. — Р. 6035-6043.
16. The characteristic of T cells response to HBV-specific antigen proteins in patients with HBV infection /X. Feng, H.P. Yan, H.Y. Liao [et al.] // Zhonghua Shi Yan He Lin Chuang Bing Du Xue Za Zhi. — 2012. — Vol. 26. — P. 253-525.
17. The effect of chronic alcohol intoxication and smoking on the activity of oral peroxidase / N. Waszkiewicz, A. Zalewska, S.D. Szajda [et al.] // Folia Histochem. Cytobiol. — 2012. — Vol. 50. — P. 450-455.
Отримано 29.09.14 ■
Рябоконь Е.В., Фурик Е.А., Ушенина Н.С.
Запорожский государственный медицинский университет
ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ СХЕМ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ НА СОСТОЯНИЕ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗА У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ГЕПАТИТОМ В С СОПУТСТВУЮЩИМ ХРОНИЧЕСКИМ УПОТРЕБЛЕНИЕМ АЛКОГОЛЯ В ГЕПАТОТОКСИЧЕСКИХ ДОЗАХ
Резюме. Обследованы 133 больных острым гепатитом В в возрасте от 18 до 60 лет. В работе показано, что у больных острым гепатитом В с сопутствующим хроническим употреблением алкоголя в гепатотоксических дозах разгар заболевания характеризуется большими нарушениями проокси-дантно-антиоксидантной регуляции за счет высокого уровня альдегидфенилгидразонов спонтанной окислительной модификации белков крови и нитритов, что сочетается с низким содержанием Ь-аргинина в сыворотке крови. Период реконвалесценции у этих больных характеризуется высоким
уровнем альдегидфенилгидразонов и кетонфенилгидразо-нов спонтанной окислительной модификации белков крови, высоким содержанием нитритов в сочетании с низким содержанием Ь-аргинина в сыворотке крови по сравнению с больными без сопутствующего поражения печени. Добавление Ь-аргинина гидрохлорида (Тивортин) и тиотри-азолина к лечению больных острым гепатитом В с хроническим употреблением алкоголя в гепатотоксических дозах способствует улучшению прооксидантно-антиоксидантных процессов за счет снижения содержания нитритов и кетон-
фенилгидразонов спонтанной окислительной модификации белков крови, повышению содержания Ь-аргинина и активности каталазы в сыворотке крови, способствует нормализации активности аланинаминотрансферазы и увеличению частоты сероконверсии НВеА — аШ-НВе по сравне-
нию с больными, в лечении которых использовали только базисные средства.
Ключевые слова: острый гепатит В, прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз, алкоголь, Ь-аргинина гидрохлорид, тиотриазолин.
RYabokon O.V., FurykO.O., UsheninaN.S. Zaporizhya State Medical University, Zaporizhya, Ukraine
INFLUENCE OF VARIOUS SCHEMES OF PATHOGENETIC TREATMENT ON THE STATE OF PROOXIDANT-ANTIOXIDANT HOMEOSTASIS ON PATIENTS WITH ACUTE HEPATITIS B AND CONCOMITANT USE OF ALCOHOL IN HEPATOTOXIC DOSES
Summary. The study involved 133 patients with acute hepatitis B aged from 18 to 60 years. The article shows that in patients with acute hepatitis B and concomitant chronic consumption of alcohol in hepatotoxic doses consumption, the height ofdisease is characterized by larger disturbances in prooxidant-antioxidant regulation due to the higher level of aldehyde phenylhydrazone of spontaneous oxidative modification of blood proteins and nitrites, which is combined with the low L-arginine content in blood serum. The period of convalescence in these patients is characterized by a higher level of aldehyde phenylhydrazones and ketone phenylhydrazones of spontaneous oxidative modification of blood proteins, a higher content of nitrites in combination with low L-arginine content in the blood serum, as compared with patients without concomitant
liver disease. The use of L-arginine hydrochloride (Tivortin) and thiotriazoline in the treatment of patients with acute hepatitis B with chronic consumption of alcohol in hepatotoxic doses improves antioxidant-prooxidant processes by reducing the content of nitrites and ketone phenylhydrazones of spontaneous oxidative modification of blood proteins, increased content of L-arginine and catalase activity in blood serum, contributes to the normalization of alanine aminotransferase activity, and increased frequency of HBeAg — anti-HBe seroconversion compared with patients who are treated using only basic agents.
Key words: acute hepatitis B, prooxidant-antioxidant homeostasis, alcohol, L-arginine hydrochloride, thiotriazoline.
