CC BY
7Вплив добору на структуру пбридно! популяци у гороху овочевого
В.М. Стригун, кандидат УДК 635.656.631.524
сльськогосподарських наук, доцент
Вщокремлений гндроздт Нацюнального унiверситету бiоресурсiв i природокористування УкраТни «Ыжинський агротехнiчний нститут»
Вплив добору на структуру
* 'Л ♦♦ ***
ггаридног популяцп у гороху овочевого
У статт1 наведено результати вивчення мнливост1 одн1е1 з ознак продуктивност1 гороху овочевого «кльксть наснин у бобЫ у г1бридних популяц1ях та у добор1в, проведених 1з них. Статистичними методами анал1зу встановлено р'вт мшливост1 ознакиу вих1дно!популяци F2, вплив проведеного добору у F2 на мнливйть г1бридно! популяци F3. Висвтлена ефектив-нкть повторного добору 1з популяци F3 та його вплив на р1вень прояву досл1джувано! ознаки у кшцевш популяци F6. Як насл1док, для селекцшно! практики за ознакою «кльксть наснин у бобЫ встановлено кращий час проведення добор1в та споаб досягнення и стабльного прояву, що буде сприяти скороченню тривалост1 та засоб'в у проведенн1 дошджень.
Ключовi слова:
горох овочевий, пбриды популяци, добори, стабты-нсть прояву ознак, селек^я, мiнливiсть.
Вступ. Юльюсть наанин у боб1 е одыею ¡з важливих се-лекцмних ознак у гороху овочевого [1]. Серед шших вона мае в1дносно високу стабтьысть. 1Т прояв контролюеться бшьшою м1рою генами з ади-тивними ефектами I меншою -з домнантними. Залежно в1д умов протягом вегетацп рослин домшування може бути спря-моване у б1к зменшення юль-кост1 наанин у боб1. Тому добори проводили за оптимальних умов вирощування рослин [2, 3].
Мета дослщжень. Досл1дним шляхом визначити ефективысть проведення добор1в за ознакою «юльюсть нас1нин у боб1», роз-починаючи з ранн1х пбридних покол1нь (Г2 та Г3), \ перев1рка Тх результат1в у Г6.
Матерiали та методи дошджень. Вих1дним матер1алом у робот1 були сорти колекци, г1бридний матер1ал, популяци р1зних г1бридних покол1нь (Г2 -F6) гороху у комбнаци ИапЫка х Massete. У робот1 викорис-тано польов1, лабораторн1 та генетико-статистичн методи до-сл1дження [4].
Результати дослщжень.
Оск1льки ознака «юльюсть наанин у боб1» детермнуеться не-значною к1льк1стю ген1в, тому вплив добору на ТТ м1нлив1сть вивчали, розпочинаючи з ранн1х поколнь, з контролем у наступ-них. Добору тдлягали рослини з найбтьшою к1льк1стю нас1нин у боб1 [5].
Генетико-статистичн1 досл1-дження п1дтверджують в1днос-но високий р1вень стаб1льност1 ознаки у батьювських сорт1в. Се-редн1 арифметичн1 Р1 (8,5±0,3) та Р2 (7,9±0,2) хоч I р1знилися м1ж собою, проте показники м1нли-вост1 були близькими I знаходи-лися у межах середнього значен-ня. КоефЩ1ент вар1ац1Т становив 17,6 та 15,2%, стандартне в1д-хилення - 1,5 та 1,2, дисперая -2,3 та 1,4 в1дпов1дно (табл. 1).
Идентично до батьк1вських сорт1в досл1джували популяц1ю Г2 та видшений з неТ доб|р. Ус1 статистичн параметри популя-Ц|Т Г2 були вищими пор1вняно з батьк1вськими сортами. За се-редньоТ арифметичноТ 8,7±0,5, коеф1ц1ент вар1ацп був на р1вн1 29,9%, стандартне в1дхилення -2,6, дисперая - 6,8.
Середня арифметична добору (9,1±0,5) переважала середню кожного з батьювських форм. У пор1внянн1 до Р1 вона зростала на 7,1%, до Р2.- на 15,2%, до по-пуляци Г2 - на 4,5%. Коефщ1ент вар1ацп стосовно популяц1Т за-свщчив меншу його м1нлив1сть на 11,2%.
Середне значення ознаки у батьк1вських сорт1в у 1987 роц1 (7,8±0,3 та 6,6±0,3) виявилось дещо нижчим, а ТТ м1нлив1сть, у ц1лому, дещо вищою пор1вняно з показниками 1986 р. Коефщ1ент вар1ацп сорту ИапЫка збшьшу-вався на 2,9%, сорту Massete - на 6,0%. В1дпов1дно пщвищувалося стандартне в1дхилення та дисперая.
Середня популяци Г3 (8,2±0,1) виявилась вищою щодо батьюв-ських форм та популяци Г2 , проте поступалася добору Г2 . 1Т м1н-лив1сть (стандартне вщхилення -1,9, дисперс1я - 3,6, коефщ1ент вар1ацп 23,2%) була вищою, н1ж у Р1 та Р2 , а також нижчою, н1ж у Г2 , що свщчить про вплив проведеного добору, I, як наслщок, вир1внювання ознаки. Через сп1вставлення дисперси популя-ц1й Г3 та Г2 , можна зазначити, що
сортовивчення № 2 2013
та охорона прав на сорти рослин
Вплив добору на структуру пбридно! популяцп у гороху овочевого
Таблиця 1
Мiнливiсть статистичних показнимв ознаки «кiлькiсть насiнин у бобЬ> в гiбридних популяцiях за схрещування МапЫка х Massete
Р1к Г п Х±$Х $2 $ V, %
1986 Р1 (МапШа) Р2 (Маззвв 30 30 8,5+0,3 7,9+0,2 2.3 1.4 1,5 1,2 17,6 15,2
F2 Доб|р 30 10 8,7+0,5 9,1+0,5 6,8 2,9 2,6 1,7 29,9 18,7
1987 Р1 Р2 30 30 7,8+0,3 6,6+0,3 2,6 1,9 1,6 1,4 20,5 21,2
Доб|р 200 50 8,2+0,1 9,3+0,2 3,6 2,6 1,9 1,6 23,2 17,2
1988-1989 Р4 - Розмноження добору (селекцшний розсадник)
1990 Р1 Р2 20 20 8,3+0,3 6,9+0,3 1,9 1,7 1,4 1,3 16,9 18,8
Р6 20 8,9+0,3 2,3 1,5 16,8
в F3 вона зменшилась у 1,9 рази. Поряд з цим, дисперая популяцп F3 збшьшувалася порiвняно з добором F2 у 1,2 рази.
Вплив повторного добору на прояв ознаки «юльюсть наанин у бобЬ> оцiнювaли за його результатами. Середня добору F3 (9,3±0,2) переважала середню популяцiй F3 та F2, а також була на рiвнi добору F2. Дисперсiя цього добору (2,6) зменшувала-ся порiвняно з популящею F3 в 1,4, з популя^ею F2 - у 1,1 рази. Стандартне вщхилення (1,6) у цих порiвняннях також вщповщ-но знижувалося. Рiвень диспер-сп та стандартного вiдхилення вплинув на коефщент вaрiaцiT, який також ставав нижчим -17,2%. Стосовно популяцп F3, вн зменшувався в 1,3, популяцп F2 -в 1,7, добору F2 - у 1,1 рaзiв. Тоб-то, добiр у цих порiвняннях був найбшьш вирiвняним.
Нaслiдки добору були пере-вiренi пiсля двох рокiв розмно-ження (пересiву) у селекцм-ному розсаднику Ана-
лiзу тддавали популяцiю F6. 1Т порiвнювaли з бaтькiвськими сортами та з результатами до-слiджень популяцiй та доборiв F2 та F3 .
Середня Р1 та Р2за роками ви-вчення мала близький характер мнливост як за проявом ознак, так i за статистичними параме-
трами. Це свiдчить про ТТ вщнос-ну стiйкiсть.
Заключного року середня сортiв МапЫка (8,3±0,3) та Маз-sete (6,9±0,3) займала промiж-не положення мiж результатами попередых рокiв. В той же час рiвень мiнливостi ознаки за сортами був близьким та не виходив за межi середнього значення.
Середня популяцп F6 (8,9±0,3) переважала середню популяцп F2 - на 4,4, F3 - на 8,5%, але поступалась середым доборiв: F2 -на 2,2, F3 - на 4,5%.
Дисперая популяцп F6 змен-шувалася вщносно дисперсiT' по-пуляцiT' F3 у 1,6, а стосовно добору F3 - у 1,1 рази. Ще бшьш пе-реконливим е 'ТТ' порiвняння з ви-х^ною популяцiею F2. Дисперсiя
у даному рaзi знижувалась у 3,0, стандартне вщхилення - у 1,7 рази.
Висновок. Таким чином, за наслщками проведених доборiв iз гiбридних популяцiй раных поколiнь та F3) за селекцм-но важливою та господарсько-цiнною ознакою «кiлькiсть нaсiнин у бобЬ> досягнуто позитивного результату: середня арифметична юнцевоТ популяцп F6 переважала показники кращого iз бaтькiв (МапЫка) на 7,2%. Рiвень мiнливостi популяцп не виходив за межi батьюв-ського сорту. Тому у селекцп за даною ознакою для досягнення ТТ' стабшьного прояву достатньо двох доборiв у рaннiх гiбридних поколннях.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Клыша, А.И. Элементы продуктивности и модель сорта гороха / А.И. Клыша // Бюллетень ВНИИ кукурузы. - 1986. - № 1. - С. 99-103.
2. Епихов, В.А. Селекционная ценность сортов овощного гороха / В.А. Епихов, Ж.И. Флёрова // Картофель и овощи. - 1983. - № 9. - С. 32-33.
3. Епихов, В.А. Селекционно-генетическая оценка признаков овощного гороха при подборе пар для скрещивания / В.А. Епихов, З.В. Дворникова, Ж.И. Флерова, Е.П. Пронина // Селекция овощных
культур. - М.: ВНИИССОК, 1987. - С. 15-24.
4. Сыч, З.Д. Методические рекомендации по статистической оценке селекционного материала овощных и бахчевых культур / З.Д. Сыч. - Харьков: ИОБ УААН, 1993. - 72 с.
5. Косован, А. Некоторые критерии оценки гибридного материала по продуктивности у гороха / А. Косован, В. Возняк // Genetica 31 атвИогагва р[а^вЬг. - Кишинёв, 2005. - С. 305-309.
сортовивчення № 2 2013
та охорона прав на сорти рослин
